Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя
Стаття присвячена напрямкам діяльності центру експериментальної археології Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Г. Спаського та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Автори даної розвідки окремо зупиняються на вже проведених експериментах та їх значенні у справі популяризації іс...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128625 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя / І.С. Кедун, В.О. Прудько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 67-70. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-128625 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кедун, І.С. Прудько, В.О. 2018-01-12T18:08:39Z 2018-01-12T18:08:39Z 2017 Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя / І.С. Кедун, В.О. Прудько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 67-70. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128625 902 (477.51) Стаття присвячена напрямкам діяльності центру експериментальної археології Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Г. Спаського та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Автори даної розвідки окремо зупиняються на вже проведених експериментах та їх значенні у справі популяризації історії серед мешканців м. Ніжин та його гостей. Статья посвящена направлениям деятельности центра экспериментальной археологии Нежинского краеведческого музея имени И.Г. Спаского и Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя. Авторы данного исследования отдельно останавливаются на уже проведенных экспериментах, а также их значении в деле популяризации истории среди жителей и гостей г. Нежин. The article is devoted to activities of the center of experimental archeology of named Nizyn local museum named after I.H. Spasskyi and Nizhyn State University named after M. Hohol. The authors of this intelligence alone stop to have conducted experiments and their meaning in the case of popularizing history among residents of Nizhin and his guests. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя Археологические эксперименты на базе центра экспериментальной археологии НКМ им. И.Г. Спаского и НГУ им. Н. Гоголя Archaeological experiments at the center of experimental archeology NLM named after I.H. Spasskyi and NSU named after M. Hohol Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя |
| spellingShingle |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя Кедун, І.С. Прудько, В.О. Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| title_short |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя |
| title_full |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя |
| title_fullStr |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя |
| title_full_unstemmed |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя |
| title_sort |
археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології нкм ім. і.г. спаського та нду ім. м. гоголя |
| author |
Кедун, І.С. Прудько, В.О. |
| author_facet |
Кедун, І.С. Прудько, В.О. |
| topic |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| topic_facet |
Пам'яткознавство та пам'яткоохоронна справа |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Археологические эксперименты на базе центра экспериментальной археологии НКМ им. И.Г. Спаского и НГУ им. Н. Гоголя Archaeological experiments at the center of experimental archeology NLM named after I.H. Spasskyi and NSU named after M. Hohol |
| description |
Стаття присвячена напрямкам діяльності центру експериментальної археології Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Г. Спаського та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Автори даної розвідки окремо зупиняються на вже проведених експериментах та їх значенні у справі популяризації історії серед
мешканців м. Ніжин та його гостей.
Статья посвящена направлениям деятельности центра экспериментальной археологии Нежинского краеведческого музея имени И.Г. Спаского и Нежинского государственного университета имени
Николая Гоголя. Авторы данного исследования отдельно останавливаются на уже проведенных экспериментах, а также их значении в деле популяризации истории среди жителей и гостей г. Нежин.
The article is devoted to activities of the center of experimental archeology
of named Nizyn local museum named after I.H. Spasskyi and
Nizhyn State University named after M. Hohol. The authors of this intelligence
alone stop to have conducted experiments and their meaning in
the case of popularizing history among residents of Nizhin and his guests.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/128625 |
| citation_txt |
Археологічні експерименти на базі центру експериментальної археології НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ ім. М. Гоголя / І.С. Кедун, В.О. Прудько // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 67-70. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kedunís arheologíčníeksperimentinabazícentrueksperimentalʹnoíarheologíínkmímígspasʹkogotanduímmgogolâ AT prudʹkovo arheologíčníeksperimentinabazícentrueksperimentalʹnoíarheologíínkmímígspasʹkogotanduímmgogolâ AT kedunís arheologičeskieéksperimentynabazecentraéksperimentalʹnoiarheologiinkmimigspaskogoinguimngogolâ AT prudʹkovo arheologičeskieéksperimentynabazecentraéksperimentalʹnoiarheologiinkmimigspaskogoinguimngogolâ AT kedunís archaeologicalexperimentsatthecenterofexperimentalarcheologynlmnamedafterihspasskyiandnsunamedaftermhohol AT prudʹkovo archaeologicalexperimentsatthecenterofexperimentalarcheologynlmnamedafterihspasskyiandnsunamedaftermhohol |
| first_indexed |
2025-11-26T01:42:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:42:50Z |
| _version_ |
1850605367953719296 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
67
ПОСИЛАННЯ
1. Державний архів Чернігівської області, ф. 341, оп. 1,
спр. 162 (1825 р.).
2. Державний архів Чернігівської області, ф. 341, оп. 1, спр. 178
(1829 р.).
3. Державний архів Чернігівської області, ф. 341, оп. 1,
спр. 216 (1830 р.).
4. Державний архів Чернігівської області, ф. 341, оп. 1,
спр. 653 (1849 р.).
5. Зозуля С.Ю. Місто Ніжин: деякі аспекти формування пам’ят-
коємного середовища / С.Ю. Зозуля, О.С. Морозов // Праці Центру
пам’яткознавства: [зб. наук. пр.] / ред. кол.: О.М. Титова (гол. ред.),
В.І. Акуленко, В.Й. Борисенко [та ін.]; Центр пам’яткознавства
Нац. акад. наук України і Укр. т-ва охорони пам’яток історії та куль-
тури. Вип. 8. – К.: Видавець ПП Максименко М.Т., 2005. – С. 197–230.
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, «Колекція рукописів Ніжинського інститу-
ту кн. Безбородька», № 34.
7. Лесик Л. Взаємодія міського магістрату та коменданта міста
Ніжина в ХVІІІ ст. / Людмила Лесик // Ніжинська старовина. Збір-
ник регіональної історії та пам’яткознавства. (Серія «Ніжинознав-
чі студії», № 12) / Зозуля С.Ю. (гол. ред.), Коваленко О.Б. (заст. гол.
ред.), Титова О.М. (заст. гол. ред.), Самойленко О.Г. (заст. гол. ред.),
Бєсов Л.М., Бойко О.Д., Верба І.В. [та ін.]; Центр пам’яткознавства
НАН України і УТОПІК, Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя, Ніжин. кра-
єзнавчий музей ім. І. Спаського. Вип. 23 (26). – Ніжин; К.: Центр
пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – С. 63–69.
8. Лесик Л. Діяльність ремісничих цехів Ніжина та їх взаємо-
дія з міським магістратом (XVII–XVIIІ ст.) / Людмила Лесик // Ні-
жинська старовина Збірник регіональної історії та пам’яткознав-
ства. (Серія «Ніжинознавчі студії», № 12) / Посохов С.І. (гол. ред.),
Коваленко О.Б. (заст. гол. ред.), Титова О.М. (заст. гол. ред.), Бє-
сов Л.М., Бойко О.Д., Верба І.В. [та ін.]; Центр пам’яткознавства
НАН України і УТОПІК. Вип. 19 (22). − К.: Центр пам’яткознавства
НАН України, 2015. − С. 71–76.
9. Лесик Л. Куди ведуть підземелля Ніжина / Людмила Лесик
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: nizhyn.pik.cn.ua/1168/ku-
di-vedut-pidzemellya-nizhina. – Назва з екрану (06.05.2016).
10. Морозов О. Міський магістрат – невід’ємна частина істо-
ричного ландшафту Ніжина / Олександр Морозов // Відлуння віків
: [наук.–попул. журн.] / Пархоменко М.Т. (гол. ред.), Титова О.М.
(заст. гол. ред.) [та ін.] ; Укр. т-во охорони пам’яток істор. та культ.;
Центр пам’яткознавства НАН України і Укр. т-ва охорони пам’я-
ток істор. та культ. – 2004. – № 1 (1). – С. 61–64.
11. Описание города Нежина, его улиц и домов. Перепись насе-
ления по домам, составленная 15 февраля 1766 г. в городской ма-
гистратуре (підготовка до друку, зауваження до тексту документа
та покажчик топонімів і географічних назв С. Зозулі та О. Моро-
зова) // Ніжинська старовина. Пам’яткознавство Північного регі-
ону України № 2: Опис міста Ніжина 1766 року (публікація архів-
ної пам’ятки): Збірник регіональної історії та пам’яткознавства:
[зб. наук. пр.] / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.
Вип. 7 (10). − К., 2008. − С. 15–197.
12. Петровський М. Надання Ніжину Магдебурзького права у
1625 р. / Микола Петровський // Чернігів та Північне Лівобереж-
жя: [наук. зб.]. – К., 1928. – С. 305.
13. Пономар О. Ніжинська поштова станція / Ольга Пономар
// Пам’ятки України: історія та культура. – 2013. – № 7. – С. 68–71.
14. Російський державний історичний архів у м. Санкт-Петер-
бург, ф. 1488, оп. 4, спр. 986.
15. Самойленко Г.В. Нариси культури Ніжина / Г.В. Самойленко,
С.Г. Самойленко. Ч. 4 : Забудова міста та архітектурні пам’ятки ХVІІ–
ХХ ст. – Ніжин: ТОВ «Наука-сервіс», 1998. – 100 с.; 16 іл.; 7 додат.
16. Таранушенко С.А. Урядові будівлі на Гетьманщині XVIII cт.
/ С.А. Таранушенко // Український історичний журнал. – 1971. –
№ 2 – С. 101–108.
17. Травкіна О. Опис Ніжинського магістрату 1781 р. / Оль-
га Травкіна // Ніжинська старовина Збірник регіональної істо-
рії та пам’яткознавства (Серія «Ніжинознавчі студії», № 12) / По-
сохов С.І. (гол. ред.), Коваленко О.Б. (заст. гол. ред.), Титова О.М.
(заст. гол. ред.), Бєсов Л.М., Бойко О.Д., Верба І.В. [та ін.]; Центр
пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 19 (22). − К.: Центр
пам’яткознавства НАН України, 2015. − С. 146–148.
18. Шафонський А. Черниговского наместничества топогра-
фическое оприсание / А. Шафонський. – К., 1851. – С. 449–487.
Зозуля С.Ю., Морозов О.С. Утраченные памятники
Нежина – здания городского и греческого магистратов
В исследовании прослежена история постройки, функциониро-
вания и разрушения утраченных памятников культурного наследия
Нежина – сооружений Нежинского городского магистрата и Нежин-
j
ского греческого магистрата. На основе архивного, картографиче-
ского и иллюстративного материала предпринята попытка ре-
конструировать внешний вид и локализация данных памятников;
определена их историко-культурная ценность. Также обоснована це-
лесообразность репликации (воспроизведения в исторических фор-
мах in situ) обоих утраченных памятников Нежина в рамках реге-
нерации исторических городских кварталов – Соборной площади и
Греческого квартала.
Ключевые слова: Нежинский городской магистрат, Нежинский
греческий магистрат, Соборная площадь, Греческий квартал, соору-
жение, архитектурный ансамбль, неподвижные памятники, утра-
ченные памятники, комплекс памятников, памятникосодержащая
среда, историко-культурная среда, культурное наследие, Нежин.
Zozulya S.Yu., Morozov O.S. Lost cultural heritage’s sites
of Nizhyn – the buildings of the City Common Magistrate and
the Greek Magistrate
The study traces the history of the construction, functioning and de-
struction of the lost cultural heritage’s sites of Nizhyn – the buildings of
the Nizhyn City Common Magistrate and the Nizhyn Greek Magistrate.
Based by the archival, cartographic and illustrative material, the authors
made an attempt to reconstruct the appearance and localization of these
sites; determined their historical and cultural value; justifi ed the expedi-
ency of replicating (reproduction in historical forms in situ) of both lost
cultural heritage’s sites of Nizhyn due to plan of the regeneration of histor-
ical urban quarters – Soborna (Cathedral) Square and the Greek Quarter.
Key words: Nizhyn City Common Magistrate, Nizhyn Greek Magis-
trate, Soborna (Cathedral) Square, Greek Quarter, building, architectural
ensemble, immovable cultural heritage’s sites, lost cultural heritage’s sites,
a complex of cultural heritage’s sites, a cultural heritage’s sites environ-
ment, a historical-and-cultural environment, a cultural heritage, Nizhyn.
28.02.2017 р.
УДК 902 (477.51)
І.С. Кедун
В.О. Прудько
АРХЕОЛОГІЧНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ НА БАЗІ
ЦЕНТРУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ АРХЕОЛОГІЇ
НКМ ІМ. І.Г. СПАСЬКОГО ТА НДУ ІМ. М. ГОГОЛЯ
Стаття присвячена напрямкам діяльності центру експеримен-
тальної археології Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Г. Спась-
кого та Ніжинського державного університету імені Миколи Гого-
ля. Автори даної розвідки окремо зупиняються на вже проведених
експериментах та їх значенні у справі популяризації історії серед
мешканців м. Ніжин та його гостей.
Ключові слова: експеримент, археологія, туризм, історія.
В наш час все більшого поширення набуває такий з
напрямків археологічних досліджень, як експеримен-
тальний. Цьому є цілком логічне і зрозуміле пояснення.
Саме експериментальна археологія відкриває шлях до
живої історії, до тих дрібниць, з яких складалося жит-
тя наших предків. Традиційно витоки експерименталь-
ної археології відносять до XVII ст., коли німецький до-
слідник Андреас Альберт Роде (1682–1724) зробив копію
кам’яної сокири для підтвердження думки про її виго-
товлення людиною [4, с. 16].
Одною з характерних ознак експериментальної ар-
хеології є використання наукових методичних принци-
пів та наукових методів проведення експериментів, що
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
68
відрізняє її від прикладного мистецтва і поширеного в
наш час створення різного кшталту копій не тільки ар-
хеологічних предметів, але й об’єктів, процесів, тощо.
Під час створення останніх головною метою є вирішен-
ня декоративно-прикладних, виробничих, торгівельних
та інших завдань, які не мають на меті наукове дослі-
дження археологічних об’єктів. Кількість створюваних
на сьогоднішній день копій старовинних виробів (часто
виготовлених на високому професійному рівні) постій-
но збільшується, створюються навіть творчі колективи,
які не тільки моделюють предмети, але й процеси, чи
навіть облаштовують комплекси із використанням ар-
хеологічних прототипів. Відповідно, стає актуальним
питання, де проходить межа між науковим експери-
ментом та декоративно-прикладним мистецтвом, що
виготовляє предмети «під старовину».
Варто відзначити, що даний напрямок археологіч-
них досліджень набув поширення і на території Украї-
ни, про що красномовно свідчить велика кількість ін-
тернет-ресурсів, фестивалів та наукових зібрань, що
постійно збільшується. До кола відомих вітчизняних
фахівців з питань експериментальної археології на-
лежать А.В. Гейко, А.В. Петраускас, І.А. Готун та ін., які
останнім часом зосередились на вивченні температу-
ри випалювання кераміки, моделюванні чорномета-
лургійних та лісохімічних процесів, експерименталь-
ній реконструкції торговельних шляхів.
Метою даної наукової розвідки є окреслення голов-
них напрямків проведення археологічних експеримен-
тів на базі центру експериментальної археології Ніжин-
ського краєзнавчого музею (НКМ) ім. І.Г. Спаського та
Ніжинського державного університету (НДУ) ім. М. Го-
голя, та їх роль в популяризації історії серед мешканців
та гостей міста Ніжин.
З метою залучення вузівського наукового потенціалу
до розвитку фундаментальних теоретичних і експеримен-
тальних досліджень у галузі археології, покращення ста-
ну обробки археологічних колекцій музею та створення
нових археологічних експозицій 4 травня 2016 р. на базі
НКМ ім. І.Г. Спаського та НДУ імені Миколи Гоголя було
створено спільний центр експериментальної археології.
Основним напрямком наукової діяльності центру ста-
ло проведення серії археологічних експериментів та ви-
користання набутого досвіту і моделей, створених в ході
роботи для підвищення туристичного потенціалу міста.
Втім ідея створення вищезазначеного центру стала
похідною від активних польових досліджень та необхід-
ності навчання магістрів-археологів. На першому етапі
в Ніжинському університеті, для забезпечення повно-
цінної археологічної практики, було створено постійно
діючі археологічні експедиції. З відкриттям магістра-
тури за спеціальністю «археологія» постало питання
комплексного забезпечення навчального процесу, не-
відємною частиною якого є експериментальна архео-
логія. Перші практичні навички магістранти отриму-
вали на базі житомирської археологічної експедиції
під керівництвом А.В. Петраускаса [3, с. 224]. Після на-
копичення необхідного досвіду та матеріальної бази
було створено згаданий вище центр. На сьогодні спів-
робітники центру проводять археологічні експеримен-
ти, забезпечують повноцінну практику для магістран-
тів та розширюють експозиційний потенціал музею.
Експеримент № 1. Спроба реконструкції давньорусь-
кого човна-моноксила (05 жовтня 2014 р.)
Про поширеність човнів-однодревок (моноксилів)
на Русі з давніх-давен свідчать як письмові, так і ар-
хеологічні джерела. Велика кількість деталей човнів,
зокрема весла, лавки тощо, виявлені під час археоло-
гічних розкопок, дали змогу провести спробу рекон-
струкції такого човна [2, с. 74]. Для виготовлення ре-
конструкції моноксила було підібрано колоду з верби
(довжина – 5,10 м, товщина – 0,8–0,75 м). Участь у ро-
ботах брали співробітники археологічної лаборато-
рії, студенти та магістранти НДУ імені Миколи Гоголя.
Науковим консультантом виступив кандидат історич-
них наук, старший співробітник відділу давньоруської
та середньовічної археології Інституту археології НАН
України А.В. Петраускас.
Обробка колоди здійснювалася за допомогою ре-
плік давньоруських деревообробних інструментів: тес-
ла, сокири, кородеру, стругів, ручного свердла, кувал-
ди, ножів для обтісування чопків, металевих клинків та
молотів. Зауважимо, що репліки інструментів були ви-
готовлені в ході попередніх експериментальних дослі-
джень, а їх функціональні можливості з’ясовувались в
ході цього експерименту.
На самому початку робіт дерево було очищене від
зайвого гілля. Наступним етапом стало виділення носу
та корми, бортів та днища, для чого здійснено розмітку
заготовки. Далі була обтесана верхня площина човна. З
метою збереження заготовки, щоб уникнути утворення
пробоїв, розломів та тріщин, на цьому етапі середина
колоди не вибиралася. Після підготовки верхньої пло-
щини почалася робота по підготовці днища. Дно було
просвердлене ручним буром на 8 см. В отвори, що утво-
рилися, забили попередньо витесані дерев’яні маячки,
які для контрасту пофарбували чорнилом. Також по-
дібні маячки забили по бортах. Після підготовки дни-
ща було розпочато вибірку внутрішньої частини чов-
на. Таким чином, за 16 годин роботи та поперемінної
праці восьми чоловік вдалося вивести основну форму
човна. Надалі вибірка внутрішньої частини проводи-
лася обережно, невеликими зрізами, до того моменту,
поки не відкрилися попередньо забиті в днище та бор-
ти маячки. Загалом, тривалість робіт склала 38 годин
за безперервної участі 3 осіб. Після остаточної обробки
відстань між бортами човна сягала 64–67 см. Після ви-
готовлення човен було розміщено в тіні крон дерев на
тиждень для поступової просушки. З метою запобігання
деформації бортів на час висихання дерева були вста-
ISSN 2218-4805
69
новлені розпірки з дощок. Ходові випробування човна
було здійснено на озері, що розташоване в Графсько-
му парку м. Ніжин. Експериментальним шляхом вда-
лося встановити, що човен тримається на плаву і може
перевозити до семи чоловік, загальна вага яких стано-
вить майже 500 кг. Утім, при такому завантаженні він
занурюється у воду до 0,35 м. його маневреність зни-
жена, веслування ускладнене. Найбільш оптимальним
вважаємо завантаження до 300 кг.
В травні 2015 р. човен відправився до м. Олевськ для
участі в міжнародному проекті «Балтія та Причорно-
мор’я, експериментальна реконструкція торгівельних
шляхів». За планом передбачалося вирушити 24 трав-
ня з м. Олевська і потім через Білорусію та зону відчу-
ження дістатися до Вишгорода, але, на жаль, на кордо-
ні через непорозуміння експедицію зупинили, і човни
були змушені повернутися назад до м. Олевська. Хоча
травнева експедиція видалася не довготривалою, та все
ж вона дозволила з’ясувати здатність човна тримати-
ся курсу та без жодних проблем долати великі відста-
ні і проходити пороги. В районі с. Хмелівка Олевського
району річка Уборть утворює невеликі пороги, які де-
рев’яні човни проскочили, за виразом учасників екс-
перименту, «як паровоз».
Наступну експедицію в межах цього експерименту
було розпочато 20.08.2015 р. При підготовці експедиції
було враховано помилки попередньої, і спуск розпочав-
ся в зоні відчуження, щоб не перетинати білоруський
кордон. Закінчився ж спуск в м. Вишгород Київської
області, куди учасники експедиції прибули 4 вересня,
здолавши за 17 днів понад 100 км водної магістралі. На
сьогоднішній день ніжинський моноксил перебуває у
робочому стані і використовується Житомирською ар-
хеологічною експедицією.
Експеримент № 2. Реконструювання гончарного
горну № 1
(07 квітня 2015 р.)
Дослідження процесу виготовлення керамічних ви-
робів є актуальним у наш час, оскільки глиняний по-
суд являється найтоншим індикатором культурно-істо-
ричних процесів, що протікали в середовищі давнього
суспільства, а процес його виробництва являється не-
від’ємною частиною загальної картини.
На сьогодні відомі гончарні горни з розкопок у Ки-
єві, Вишгороді, Донці, Вщижі, поселення Комарів та ін.
Більшість досліджених горнів відноситься до Х–ХІІІ ст.
Загальний опис дослідження гончарних горнів на те-
риторії України подано у низці окремих та узагальню-
ючих праць [6, с. 18].
Дослідниками зафіксовано два види випалювальних
споруд – однокамерні та двокамерні. Однокамерними
названо гончарні печі, де в камері одночасно згорали
дрова й випалювались вироби, двокамерними – гончар-
ні горни, які мали дві камери – випалювальну й топко-
ву [1, с. 73]. Серед них виділені горни з «козлом» – опор-
ною перегородкою, яка розділяє топкову камеру на дві
частини, та без «козла». За формою випалювальних камер
їх поділяють на округлі, овальні, грушоподібні [5, с. 4].
Досвід, здобутий у Житомирській археологічній екс-
педиції в серпні 2014 р., став поштовхом для перших
спроб ніжинських археологів у справі реконструюван-
ня. Виконавцями проекту стали магістранти спеціаль-
ності «археологія».
Вибір було зроблено на користь двокамерного гор-
ну, який складається з камери для обпалювання кера-
мічних виробів та топки, що розділені горизонталь-
ною перегородкою.
Розпочалися роботи з підготовки котловану
100 х 150 см, який звужується у бік топки. Виступ для
закладки дров – 50 х 60 см. Після цього стінки котловану
було обмащено глиною товщиною у 3 см. Коли основа
підтряхла, було встановлено завчасно підготовлену із
вербової лози перегородку на 6 продухів, яку було об-
мащено глиною товщиною 7 см.
Наступним етапом роботи стало виготовлення стінок
горну № 1 з використанням лозового каркасу.
Загальні розміри. У основі горн № 1 становить 325 см
по зовнішньому контуру; при вершині – 126 см; висота
топки – 38 см; ширина топки – 40 см; від верхньої точки
горну до перегородки – 65 см; від верхньої точки горну
до верхньої точки топки – 80 см; загальна висота горну
– 110 см; отвір для закладки гончарних виробів оваль-
ної форми розміром 29 х 42 см.
В результаті максимального прогрівання горну
№ 1 тріснула перегородка, що зрештою привело до її
руйнації (перегоріла лозова основа; помилка очевид-
на – не промазана нижня частина перегородки). В ході
ремонтних робіт виготовлено нову перегородку на три
продухи розміром 14 х 7 см з врахуванням попередньо
набутого досвіду.
Станом на 20 травня 2015 р. горн № 1, створений на
базі НКМ імені І. Спаського, було випробувано.
На створення горну № 1 було затрачено близько
300 кг глини. Експериментальні роботи по створенню
горну № 1 містили в собі ще один експеримент, у про-
цесі роботи було перевірено якість місцевої глини з усіх
відомих родовищ навколо м. Ніжин.
Продовжились експерименти під час роботи Ніжин-
ської археологічної експедиції в урочищі Магерки (око-
лиця м. Ніжин) у червні 2015 р. Найбільш вагомим аргу-
ментом під час роботи над створенням нового горну № 2
стала наявність якісної глини. Протягом трьох днів робо-
ти горн № 2 був готовий до використання.
Загальні розміри. У основі горн № 2 становить 230 см
по зовнішньому контуру; при вершині – 115 см; середи-
на – 160 см; висота топки – 25 см; ширина топки – 20 см;
від верхньої точки горну № 2 до перегородки – 32 см; за-
гальна висота горну № 2 – 70 см; отвір для закладки гон-
чарних виробів овальної форми 22 х 17 см.
Під час максимального прогрівання горну № 2 здій-
Сіверщина в історії України, випуск 10, 2017
70
снювалося обпалювання керамічних виробів, результати
виявились цілком задовільними.
Зроблені спроби реконструкції відрізняються між со-
бою тим, що в першому варіанті було використано кар-
касну модель, а в іншому каркас відсутній. Удосконален-
ня моделей реконструювання гончарного горну триває.
Після завершення виготовлення та випробування горнів
було прийнято рішення про їх експозиційне використан-
ня, для чого навколо горна № 1 було створено експози-
цію «Двір гончара». Для втілення проекту було виготов-
лено ножне гончарне коло та створено навіс, обплетений
тином. На сьогодні в теплу пору року в «Дворі гончара»
проводяться заняття з історичного гончарства для всіх
бажаючих, з обпаленням готових виробів в горні № 1.
Таким чином результати археологічних експерементів,
за умови правильного менеджменту, цілком можуть бути
використані в музейній, навчальній та туристичній роботі.
ПОСИЛАННЯ
1. Готун І.А, Коваленко В.П., Моця О.П., Петраускас А., Петра-
ускас О. Експериментальна археологія у роботі Північної експе-
диції. Дослідження в галузі гончарства // Археологія. – 2005. –
№ 2. – С. 70–79.
2. Купенко Т. Середньовічні човни-однодревки в Подесенні //
Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Мате-
ріали ХІІІ Міжнародної студентської наукової археологічної кон-
ференції. – Чернігів, 2014. – С. 74–75.
3. Петрасукас А.В., Шапов А. Експериментальні дослідження
процесу виготовлення кричного заліза // Археологія і давня істо-
рія України. – 2013. – Вип. 10. – С. 224–228.
4. Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент
раскрывает тайну древних эпох. – М.: Мысль, 1988. – 271 с.
5. Тоцька В. З історії дослідження випалювальних споруд Х–
ХІІ ст. Лівобережної України // Сіверянський літопис. – Чернігів,
2011. – № 6. – С. 3–10.
6. Ясновська Л. До історії дослідження керамічного виробни-
цтва Чернігівщини в давньоруську епоху // Сіверянський літопис.
– Чернігів, 2007. – № 2. – С. 18.
Кедун И.С., Прудько В.О. Археологические эксперименты
на базе центра экпериментальной археологии НКМ
им. И.Г. Спаского и НГУ им. Н. Гоголя
Статья посвящена напрвлениям деятельности центра экспе-
риментальной археологии Нежинского краеведческого музея имени
И.Г. Спаского и Нежинского государственного университета имени
Николая Гоголя. Авторы данного исследования отдельно останав-
ливаются на уже проведенных экспериментах, а также их значении
в деле популяризации истории среди жителей и гостей г. Нежин.
Ключевые слова: эксперимент, археология, туризм, история.
Kedun I.S., Prudko V.O. Archaeological experiments at the
center of experimental archeology NLM named after I.H. Spass-
kyi and NSU named after M. Hohol
The article is devoted to activities of the center of experimental ar-
cheology of named Nizyn local museum named after I.H. Spasskyi and
Nizhyn State University named after M. Hohol. The authors of this intel-
ligence alone stop to have conducted experiments and their meaning in
the case of popularizing history among residents of Nizhin and his guests.
Key words: experiment, archeology, tourism, history.
28.02.2017 р.j
УДК 725.94(477):-043.83
Я.Л. Діденко
Л.О. Абашіна
ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС
«РЕЗИДЕНЦІЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО»:
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Стаття присвячена історії створення історико-архітектур-
ного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького», діяльності та
перспективам його подальшого використання. Автори висвітлю-
ють процес відтворення комплексу, діляться досвідом його вико-
ристання як туристичного об’єкту.
Ключові слова: Чигирин, Національний історико-культурний
заповідник «Чигирин», історико-архітектурний комплекс «Рези-
денція Б.Хмельницького».
Актуальність дослідження зумовлена появою в Україні
значної кількості відтворених об’єктів історико-культурної
спадщини, зокрема історико-архітектурного комплексу
«Резиденція Б. Хмельницького» в м. Чигирині, повноцін-
не використання якого створить умови для більш повної
реалізації туристичного потенціалу Чигирина.
Із проголошенням незалежності постало питання від-
творення видатних пам’яток історії та культури України,
пов’язаних з історичними подіями та видатними особа-
ми, які мали визначний вплив на перебіг національної іс-
торії, розвиток культури і мистецтва. У 1999 р. Кабінетом
Міністрів України було прийнято постанову про Програму
відтворення видатних пам’яток історії та культури Укра-
їни [1]. У 2001 р. м. Чигирин було включено до Списку іс-
торичних населених місць України [2]. На жаль, з об’єк-
тивних причин, від забудови історичного центру міста
ХVІІ cт. майже нічого не залишилося, саме тому постало
питання його відновлення.
Ідея відтворення резиденції великого гетьмана з’яви-
лася в процесі підготовки святкування 400-річчя від дня
його народження. У 1994 р. з метою відбудови резиденції
був створений Міжнародний благодійний фонд відбудови
резиденції Б. Хмельницького в Чигирині [3]. Однак, пер-
ші кроки з реалізації проекту були зроблені лише на по-
чатку 2000-х рр. 3 листопада 2003 р. Президентом Украї-
ни Л.Д. Кучмою було видано Розпорядження «Про заходи
щодо створення історико-архітектурного комплексу «Ре-
зиденція Богдана Хмельницького». На його виконання
2 червня 2004 р. Кабінетом Міністрів України було вида-
но постанову «Про затвердження комплексної програми
розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиден-
ція Б. Хмельницького» на 2004-2010 роки» та Розпоря-
дження № 1016-2005 Президента України В. Ющенка від
29 квітня 2005 р. «Про відродження та розвиток історич-
них культурних центрів Черкащини» [4, с. 10–11].
Більшість положень цих документів увійшли до нової
державної програми «Золота підкова Черкащини», яка
була затверджена Кабінетом Міністрів України 15 травня
2006 р. Роботи по її виконанню розпочалися того ж року під
контролем Черкаської обласної державної адміністрації.
На виконання програми було проведено науково-до-
|