Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди
Розглядаються різні типи бібліографічних досліджень Зенона Кузелі: прикнижкова бібліографія, тематична бібліографія (праці про українські думи й кобзарів), персональна бібліографія (Б. Лепкий), каталоги українських видавництв (“Українське Слово”, Накладня Якова Оренштайна), тематичні огляди зарубіжн...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12868 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди / О. Хміль // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 330-341. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859678850392260608 |
|---|---|
| author | Хміль, О. |
| author_facet | Хміль, О. |
| citation_txt | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди / О. Хміль // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 330-341. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглядаються різні типи бібліографічних досліджень Зенона Кузелі: прикнижкова бібліографія, тематична бібліографія (праці про українські думи й кобзарів), персональна бібліографія (Б. Лепкий), каталоги українських видавництв (“Українське Слово”, Накладня Якова Оренштайна), тематичні огляди зарубіжних видань та періодики.
Рассматриваются разные типы библиографических исследований Зенона Кузели: прикнижная библиография, тематическая библиография (труды об украинских думах и кобзарях), персональная библиография (Б. Лепкий), каталоги украинских издательств (“Українське слово”, Издательство Якова Оренштайна), тематические обзоры зарубежных изданий и периодики.
Different types of bibliographic researches of Zenon Kuzela are examined: in-book bibliography, thematic bibliography (works about Ukrainian ballads (dumy) and kobza players), personal bibliography (Bohdan Lepkyi), catalogues of Ukrainian Publishing Houses (Ukrains’ke Slovo, Publishing House of Jacov Orenstein), thematic reviews of foreign publications and periodicals.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:58:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
330
УДК 01(477.8)(092)
БІБЛІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА ЗЕНОНА КУЗЕЛІ:
ТИПОЛОГІЧНІ РІЗНОВИДИ
Ольга Хміль
науковий співробітник відділу наукової бібліографії
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Бібліографія була лише однією з граней багатопланової наукової і
громадської діяльності Зенона Кузелі — етнографа, фольклориста, мово-
знавця, лексикографа, редактора, видавця, викладача Чернівецького уні-
верситету, професора Українського Вільного Університету в Празі та
Українського Наукового Інституту в Берліні, дійсного члена Наукового
Товариства імені Шевченка у Львові (далі — НТШ), дійсного члена
“Історико-філологічного Товариства в Празі” та голови Європейського
осередку Наукового товариства ім. Шевченка.
Досліджень, присвячених бібліографічному доробку З. Кузелі не-
багато. У радянські часи про нього не писали, оскільки праці його збе-
рігалися, в основному, у спецфондах. У жодній радянській енцикло-
педії він не згадувався. З часу Першої світової війни вчений емігрував
і більшу частину свого життя (38 років) прожив за кордоном, де і ви-
ходили основні праці З. Кузелі та дослідження про його науковий
доробок.
До 70-річчя від дня народження та 10-ї річниці смерті вченого
вийшов “Збірник на пошану Зенона Кузелі” як окремий том Записок
НТШ (Париж, 1962), у якому поміщена стаття В. Дорошенка про Кузелю
як бібліографа1, бібліографія праць З. Кузелі, укладена Володимиром
Яневим2, статті-спогади про З. Кузелю як етнографа, лексикографа,
статті, які стосуються перебування вченого в Чернівцях, Берліні тощо.
В українських джерелах згадки про Зенона Кузелю з’являються вже
в часи незалежності України, зокрема в “Українській літературній
© Хміль О., 2008
1 Дорошенко В. Проф. Д-р Зенон Кузеля як бібліограф // Збірник на пошану Зе-
нона Кузелі: Праці філологічної та історично-філософічної секцій / За ред.
В. Янева.— Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962.— С. 89-93.—
(Записки НТШ; Т. 169).
2 Бібліографія наукових писань Зенона Кузелі // Там само.— С. 104-114.
331
енциклопедії”3, “Тернопільському енциклопедичному словнику”4, відомості
про бібліографічну діяльність знаходимо у статтях Уляни Скальської5,
Наталії Черниш6 та в окремих невеличких замітках.
Узагальнюючи відомості, можемо констатувати основні віхи біо-
графії вченого.
Зенон Кузеля народився в с. Поручин Бережанського повіту на Терно-
пільщині 23 червня 1882 р.; помер у м. Сарселі (Франція) 24 травня 1952 р.
Його батько Франц Кузеля — поляк з-під Кракова, а мати — з ро-
дини Лепких (сестра о. Сильвестра Лепкого, письменника, відомого під
псевдонімом Марко Мурава). Під впливом родини Лепких Франц Ку-
зеля став невдовзі щирим українцем, а Зенон зацікавився народовсь-
кими ідеями, які панували в цій родині.
На розвиток молодого З. Кузелі великий вплив мав о. Михайло Глі-
бовицький, у якого була бібліотека з рідкісними книгами, якими міг
користуватися гімназист-початківець. Можливо, це й спонукало його
пізніше стати бібліотекарем і бібліографом. Зацікавлення етнографією
у Зенона від родини (по лінії матері) Глібовицьких, яка збирала народні
приказки, прислів’я, перекази.
Навчаючись у Бережанській гімназії, Зенон Кузеля заснував і очолив
у 1898 р. таємний студентський гурток “Молода Україна”. На цей час
припадають початки його журналістської та етнографічної праці. Він
редагує таємні учнівські журнали, дописує до газети “Діло”, розпочинає
збирати етнографічні матеріали.
Вищу освіту спочатку здобував у Львівському університеті (1900–1901),
де слухав лекції вчених Михайла Грушевського, Олександра Колесси,
Кирила Студинського та ін., а продовжив навчання у Віденському (1901–
1906); спеціалізувався зі слов’янської філології, мовознавства, археології,
антропології. У Відні очолював студентське товариство “Січ”, був редак-
тором ювілейного студентського альманаху під однойменною назвою7.
3 Погребенник Ф. Кузеля Зенон // Українська літературна енциклопедія: В 5 т.—
Київ, 1995.— Т. 3.— С. 86.
4 Волинець Н., Мельничук Б., Щербак Л. Кузеля Зенон Францискович // Тернопільський
енциклопедичний словник.— Тернопіль, 2005.— Т. 2: К–О.— С. 264–265.
5 Скальська У. Зенон Кузеля — бібліограф і етнограф (до 120-річчя від дня на-
родження, 50-річчя від дня смерті) // Українство: національно-духовні виміри:
Зб. наук. пр. і матеріалів / Наукове товариство ім. Шевченка. Івано-Франківський
осередок.— Івано-Франківськ, 2005.— С. 199–204.— (Праці сесій, конференцій,
круглих столів НТШ; Вип. 1).
6 Черниш Н. З Україною в серці: Зенон Кузеля — бібліограф, етнограф, лек-
сикограф // Друкарство.— 2006.— № 1.— С. 62-66.
7 “Січ”: Альманах в память 40-их роковин основаня товариства “Січ” у Відні,
1868–1908 / Зібрали і видали З. Кузеля, Мик. Чайківський.— Львів, 1908.— 538 с.
332
Доповненнями до університетських студій були його практичні за-
няття: волонтер в антропологічному та археологічному відділі цісарсь-
кого надвірного музею, в музеї австрійської етнографії, секретар ві-
домого славіста Ватрослава Яґича, бібліотекар слов’янського семінару,
перекладач зі слов’янських мов. Рівночасно З. Кузеля нав’язує спів-
працю із німецьким науковим журналом “Mitteilungen für österreichische
Volkskunde”, з НТШ. У “Записках НТШ” Зенон Кузеля веде відділ
повідомлень і рефератів та друкує свої огляди західноєвропейських
праць та часописів з антропології, етнографії, матеріал яких стосувався
України.
Наукові знання З. Кузеля поглибив під час трьох антропологічно-
етнографічних експедицій у Карпатах (1904, 1905, 1906) під керівництвом
Федора Вовка та Івана Франка.
Закінчивши у 1906 р. Віденський університет, Кузеля здобув докторат
зі слов’янської філології та історії, склав іспит з бібліотекознавства, почав
працювати практикантом у бібліотеці Віденського університету, де мав
змогу поглиблювати бібліотечні і бібліографічні знання. Починає також
активно працювати в галузі бібліографії, зокрема веде відділ слов’янської
бібліографії в австрійському часописі “Zeitschrift für Österreichischen
Bibliographie”, публікує рецензії і бібліографічні огляди у краківському
часописі “Rocznik slawistyczny” тощо.
Але в 1909 р. Зенону Кузелі довелося переїхати з Відня до Чернівців.
Там він працював на посаді директора слов’янського відділу і завіду-
вача читальні університетської бібліотеки та робив усе, щоб створити в
університеті взірцеву бібліотеку з українознавства. З 1913 р. він викладає
українську мову в цьому університеті, продовжує громадську роботу: за-
ступник голови “Історичного Товариства”, голова чернівецької філії освіт-
нього товариства “Руська Бесіда”. Займається також організацією народних
бібліотек, з цією метою видає кілька теоретичних праць — “Як закла-
дати й вести бібліотеки” (Листки з “Просвіти”, Львів, 1909); “Про чи-
тальні і народні бібліотеки в Чернівецькій окрузі” (Буковина, 1910–1912).
Слід зазначити, що з 1904 до 1914 р. Зенон Кузеля опублікував ба-
гато праць з української етнології, етнографії, фольклору в різних нау-
кових журналах, але, в основному, це були огляди і реферати в “За-
писках НТШ”. Адже він належав до тих молодих учених, що виросли
на ґрунті НТШ у Львові, яке було на той час найважливішим осередком
науки на українських землях.
Ще студентом Зенон Кузеля став членом етнографічної комісії НТШ
(1904), з 1907 — членом язикової, а з 1909 — бібліографічної, яка була
заснована з його ініціативи у цьому ж році. У 28-річному віці його
обрано дійсним членом філологічної секції НТШ.
333
З початком Першої світової війни у 1914 р. З. Кузелі довелося ви-
їхати з Чернівців до Відня, і більше він не повернувся на рідну землю.
У Відні Кузелі доручили завідувати українською частиною чернівецької
бібліотеки, яку йому вдалося вивезти з Чернівців.
Бібліотека була тимчасово включена до бібліотеки Інституту Східно-
європейської історії. У 1915 р. він разом з професорами Іваном Раковським,
Степаном Рудницьким, Степаном Томашівським засновує інститут —
“Forschungsinstitut für Osten und Orient”, при якому організовує укра-
їнський відділ бібліотеки, передавши до нього понад 1000 примірників
власних книг.
З 1916 р. починається велика подвижницька просвітницька праця
Зенона Кузелі за дорученням Союзу Визволення України в таборі для
українських полонених російської армії в Зальцведелі. У таборі за по-
данням Союзу він був Головою Провідного відділу і, проводячи пропа-
гандистсько-просвітницьку роботу в таборі, намагався розбудити націо-
нальну свідомість в українських полонених — колишніх царських солдатів,
редагував таборові видання “Вільне Слово”, “Шлях”.
Одночасно збирав матеріали про українські періодичні видання, ви-
давництва, “Просвіти”, бібліотеки. Під проводом Зенона Кузелі табір у
Зальцведелі розрісся у справжню українську республіку зі своїми уста-
новами та організаціями: український театр, бібліотека, українські га-
зети, церква, хор, політичні гуртки. Оцінюючи обсяг роботи З. Кузелі в
таборі, Роман Смаль-Стоцький сказав: “... тільки професійний бібліо-
текар, що звик до систематики й ладу та людина його характеру й вдачі
могли подолати всі ці завдання...”8.
На початку 1920 р. З. Кузелі, як і багатьом іншим відомим вченим,
довелося переїхати до Берліна — одного з головних центрів української
еміграції. У Берліні він редагує газети “Нове Слово” (1920–1921), “Ук-
раїнське Слово” (1921–1923) та стає директором видавництва “Українське
Слово” (1921–1926) (одночасно і редактором усіх його видань), співре-
дактором “Літопису політики, письменства і мистецтва” (1924).
З 1926 р. вчений займається педагогічною діяльністю. Він — про-
фесор Українського Наукового Інституту (Берлін), а з 1945 р. — Укра-
їнського Вільного Університету (Мюнхен), довший час був головою Союзу
закордонних журналістів у Німеччині. Зенон Кузеля плідно працював
у галузі української бібліографії, активно пропагував досягнення укра-
їнських вчених, у 1949 р. зумів відновити роботу НТШ в Європі (м. Сарсель,
Франція) та очолив його Європейський осередок.
8 Смаль-Стоцький Р. Спогади про Зенона Кузелю // Збірник на пошану Зенона
Кузелі: Праці філологічної та історично-філософічної секцій.— Париж; Нью-Йорк;
Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962.— С. 44-51.— (Записки НТШ; Т. 169).
334
Ілля Витанович у статті “Чужинці — приятелі України на шляху
наукової й громадської праці Зенона Кузелі” зазначав, що він: “... був тихим
і невтомним зв’язковим українського наукового світу з представниками
чужинної науки, як і з чужинецькими науковими установами й видавницт-
вами, ... пильним інформатором українського наукового середовища...”9.
З. Кузеля був людиною надзвичайно широких захоплень і знань,
глибоко освіченою та ерудованою людиною. Р. Смаль-Стоцький назвав
його “... ходячою енциклопедією україністики й ходячим архівом, що
містився по всіх кишенях убрання і всіх шухлядах помешкання...”10.
Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі представлена персональною
бібліографією Б. Лепкого в збірнику “Золота Липа”11, бібліографією
праць про українські думи і кобзарів12, каталогами видавництв13, ре-
цензіями і оглядами (понад 200) в “Записках Наукового товариства
ім. Шевченка” (1901–1909) та в інших вітчизняних і зарубіжних джерелах.
Якщо спробувати систематизувати бібліографічну спадщину Зенона
Кузелі в типологічному контексті, то в ній можна виділити:
1) тематичні огляди зарубіжних видань і часописів та рецензії в пе-
ріодичних виданнях;
2) підрядкову та пристатейну бібліографію;
3) прикнижкову бібліографію;
4) персоналію;
5) каталоги українських видавництв.
Ще студентом Віденського університету він мав доступ до універ-
ситетської бібліотеки, працював у Цісарському Надвірному музеї, що
давало змогу переглядати матеріали та писати огляди-рецензії. Очевидно,
у зв’язку з цим він звернувся з листом до М. Грушевського з проханням
порадити йому тематику наукової роботи та галузевих напрямків бібліо-
графічних оглядів для “Записок НТШ”, на який посилається В. І. Зайцева
9 Записки Наукового товариства ім. Шевченка.— Т. 169.— С. 22.
10 Смаль-Стоцький Р. Спогади про Зенона Кузелю // Збірник на пошану Зенона
Кузелі: Праці філологічної та історично-філософічної секцій.— Париж; Нью-Йорк;
Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962.— С. 47.— (Записки НТШ; Т. 169).
11 Кузеля З. Бібліографія писань Богдана Лепкого // Золота Липа: Ювілейна збірка
творів Богдана Лепкого з його життєписом, бібліографією творів і присвятами /
Зладив З. Кузеля.— Берлін: Українське слово, 1924.— С. 229-253.
12 Кузеля З. Спис важнішої літератури про кобзарські думи й про кобзарів // Ємець
Василь. Кобза та Кобзарі: З бібліографічним додатком З. Кузелі і з 16 образ-
ками.— Берлін, 1923.— С. 100-111.
13 Каталог “Українського Слова” / Зладив З. Кузеля.— Берлін: Українське слово,
1923.— 32 с.— (Бібліотека “Українського Слова”); Каталог накладні Я. Орен-
штайна / Зладив З. Кузеля.— Ляйпціг, 1926.
335
у статті “Записки Наукового Товариства ім. Шевченка”: започаткування
та шлях до академічного стандарту” (1892–1911)14.
Відтак, у 1901 р. Зенон Кузеля друкує першу рецензію в “Записках
НТШ” на “Сборникъ харьковскаго историко-филологическаго общества”,
а другу — на працю М. Шорра “Organizacja śydów w Polsce”, яка за-
слуговує на увагу не лише з огляду її обсягу (10 сторінок) та ґрунтовності
викладу матеріалу, але й з огляду наукового методу оцінки матеріалу.
Таку ж високу оцінку можна дати і всім наступним рецензіям (а їх було
понад 200), адже всі вони насичені багатим бібліографічним матеріалом і
можуть служити цінним джерелом для дослідника з тої чи іншої тематики.
Одним з найважливіших видів бібліографії, які практикував Кузеля, були
бібліографічні огляди. Першим з них був огляд “Нові праці над істориєю
початків славянства”15. Обсяг цього вичерпного огляду — 60 сторінок;
він охоплює 17 праць, виданих за 5 останніх років з окресленої теми.
У наступних томах “Записок НТШ”, майже до початку Першої сві-
тової війни, вміщені систематичні огляди досліджень з археології, ан-
тропології, етнографії, опублікованих як у зарубіжних, так і у вітчизняних
часописах, зокрема: “Антропологія, археологія і етнографія в західньо-
европейській науковій літературі останніх років”16, “Антропологічні й
археологічні часописи за 1903 рік”. Такі ж огляди були зроблені за 1904,
1905 та 1906 рр. За ці ж роки маємо огляди: “Етнографія в часописах”.
Всі огляди, зроблені З. Кузелею, як і рецензії, відзначаються великим
обсягом (від 10 до 98 сторінок) та значною кількістю оглянутих часо-
писів та книжкових видань, на що звертав увагу М. Грушевський на за-
сіданнях історично-філологічної або етнографічної секцій НТШ17, ре-
комендуючи огляди до друку, адже кожен огляд обговорювався.
Рівночасно більші або менші за обсягом бібліографічні огляди, реферати
українських видань друкував З. Кузеля і в закордонних журналах: “Zeitschrift
für Österreichischen Bibliographie” (Берлін, 1906–1909), “Rocznik Slawi-
styczny” — видання Польської Академії Наук у Кракові, “Вісти Українсь-
кого Наукового Інституту в Берліні”, редактором останнього був З. Кузеля.
Володимир Дорошенко у статті “Зенон Кузеля як бібліограф”18 назвав
огляди Кузелі резюмованою бібліографією, де при кожній позиції подавався
короткий зміст, і зауважував, що автор до написання оглядів ставився з
14 Український історичний журнал.— 2004.— № 5.— С. 122.
15 Записки НТШ.— 1903.— Т. 52, Наукова хроніка.— С. 1-25; Т. 54, Наукова
хроніка.— С. 1-36.
16 Записки НТШ.— 1904.—Т. 59, Наукова хроніка.— С. 1-65.
17 Хроніка НТШ.— 1905.— Чис. 22.— С. 20-21; 1907.— Чис. 30.— С. 13, 14.
18 Збірник на пошану Зенона Кузелі: Праці філологічної та історично-філософічної
секцій.— Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962.— С. 89-93.—
(Записки НТШ; Т. 169).
336
великим сумлінням, пильністю і що цю “мозольну справді муравлину
бенедиктинську працю” він міг виконувати завдячуючи тому, що пра-
цював на той час бібліотекарем та добре знав провідні європейські мови.
Окрему групу у бібліографічній спадщині Зенона Кузелі складає біб-
ліографія у підрядкових примітках до наукових розвідок та пристатейна
бібліографія. Зразком бібліографії у підрядкових примітках є “Причинки
до народніх вірувань з початком XIX ст.: Упирі і розношення зарази”19;
“Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обряді”20. У них
автор подає перегляд збірників, досліджень багатьох авторів різних
країн з ґрунтовними підрядковими, посторінковими посиланнями.
У розповіді про похоронні обряди З. Кузеля подав опис 95 забав
біля покійника, які головно побутували в прикарпатській смузі української
етнографічної території та виявив близьке споріднення з аналогічними
забавами у хорватів і румунів, подаючи підрядкову бібліографію фоль-
клорно-етнографічного набутку світової науки (400 назв), а наприкінці —
нові матеріали, що стосувалися українських похоронних обрядів. Автор
у цій праці використовував не лише друковані матеріали, але й власні
дослідження, зроблені під час етнографічних експедицій.
Пристатейні бібліографічні списки простежуємо в праці: “Українські
похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі”21. Це перший
повний і вичерпний огляд матеріалів з української похоронної обрядо-
вості. Автор подає зміст та оцінку поодиноких праць, починаючи з
1830 р., вказує на брак ґрунтовних досліджень та найважливіші дези-
дерати. Вартість праці визначається старанно зібраною бібліографією
(496 назв), необхідною для орієнтації у досліджених українських похо-
ронних обрядах та віруваннях про душу.
Значно менший обсяг бібліографії (38 назв) подав Кузеля при розвідці
“Ярмарки на дівчат”22, в якій автор у порівняльній формі показав старо-
винний звичай сватання та умовляння молодих людей під час церковних
празників, що збереглися ще в XIX ст. на українській території (бой-
ківсько-гуцульське пограниччя й особливо Закарпаття). До праці додано
список літератури та подано посилання на джерела у самому тексті.
Варті уваги пристатейна бібліографія та значна кількість посилань
на джерела з української етнології в тексті статті З. Кузелі “Die uk-
rainische Volkskunde”23.
19 Записки НТШ.— 1907.—Т. 80.— С. 1-17.
20 Там само.— 1914.— Т. 121.— С. 173-224; Т. 122.— С. 103-160.
21 Етнографічний збірник.— 1912.— Т. 31/32.— С. 133-202.
22 Привіт Іванові Франкови в сорокалітє його письменської праці, 1874–1914:
Літературно-науковий збірник.— Львів, 1916.— С. 322-332.
23 Das Geistige Leben der Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart / Herausgegeben
von universitätsdozent Dr. V. Zalozieckyj.— Münster in Westfalen, 1930.— S. 164-182.
337
Значну долю у бібліографічному доробку Зенона Кузелі складає при-
книжкова бібліографія.
З. Кузеля був одним з перших українських етнографів, які система-
тично вивчали дитячий фольклор. І тому, коли в 1905 р. редколегія
“Записок НТШ” дістала багатий матеріал з дитячого побуту, зібраний
о. Марком Грушевським на Київщині, Етнографічна комісія НТШ пере-
дала цей матеріал для підготовки до друку Зенону Кузелі, який систе-
матизував його, написав вступ, подав пояснення, примітки, паралелі з
української й чужомовної літератури та вичерпну бібліографію під
назвою “Реєстр книжок цитованих в скороченню”. В 1906–1907 рр.
укладач згрупував ці матеріали у двотомне видання під назвою “Ди-
тина у звичаях і віруваннях українського народу” як 8-ий і 9-ий томи
“Матеріалів до українсько-руської етнології” (видання Етнографічної
комісії НТШ).
Ця праця є ґрунтовним джерелом для вивчення форм людського
життя. Правда, її перші три розділи, в яких йде мова про життя жінки
від початку зрілості до народження дитини — праця самого З. Кузелі,
у якій він на основі українського матеріалу подав огляд усіх поглядів і
вірувань про дитину, оцінюючи його вартість і місце в матеріалах
інших народів.
Іван Франко у своїй рецензії на цю працю справедливо зауважував,
що Кузеля практично зробив усе, що “...може дати сучасний стан науки
для дослідження і вистудіювання тих явищ, таких поважних для розу-
міння традиції і життєвих звичок народу...”24.
До другого тому як передмову Зенон Кузеля подав свою теоретичну
розвідку “Про студії над дітьми” (про дітей з першого року життя до
9-10 років) з підрядковою бібліографією (понад 120 позицій). Кузеля
планував видати і третій том з матеріалами про забави та ігри для дітей
старшого віку, але, на жаль, цей том не вийшов.
Займаючись дослідженням усної словесності, обрядів, вірувань, З. Ку-
зеля збирав й етнографічні матеріали. Підтвердженням цього є збірка
“Бойківське весілля в Лавочнім Стрийського повіту”25. У збірці подано
85 весільних пісень та опис весільних обрядів, а наприкінці — огляд
літератури з цієї теми.
У період визвольних змагань 1917–1918 рр. в Україні відбувається
бурхливий розвиток українського книговидавництва. Цей процес привернув
24 Франко І. [Рец.] // Франко І. Зібрання творів: У 50 т.— Київ, 1982.— Т. 37.—
С. 238.— Рец. на кн.: Дитина в звичаях і віруваннях українського народу: ма-
теріали з полудневої Київщини / Зібрав Мр. Грушевський, обробив З. Кузеля //
Матеріали до українсько-руської етнології.— Львів, 1906.— Т. 8.— 220 + VI с.
25 Матеріали до українсько-руської етнології.— Львів, 1908.— Т. 10.— С. 121-150.
338
увагу З. Кузелі, і він почав збирати матеріал про нову періодику, ви-
давництва, книгарні, бібліотеки “Просвіти”, в результаті чого видав у
Зальцведелі (тут він працював у таборах для полонених) дві публіци-
стичні брошури “З культурного життя України” (1918) та “Рік 1918 на
Україні” (1918). Обидві книжки, за словами самого автора, не претендують
на науковість та докладність, оскільки вони складалися далеко від по-
трібних джерел і тільки на основі періодичних видань: “Вісника Союзу
визволення України”, “Робітничої газети”, “Нової ради” (тобто тих, які
доходили до Зальцведеля).
У цих книгах автор розкриває стан тогочасної української преси,
видавництв, культурної роботи в Україні. У першій книзі подано список
української преси з 1905 до 1917 р. (94 назви), в другій — список часо-
писів, що припинили виходити (54 назви), та список нових періодичних
видань (78 назв). В обидвох книжках є список видавництв та їх видань,
подано відомості про друкарні та книгарні, бібліотеки “Просвіти”. В
книзі “Рік 1918 на Україні” виокремлено “Короткий покажчик книжок
по українознавству”, що вийшли у 1918 р. (62 назви). Ці видання і до
сьогодні залишаються актуальними з огляду на інформаційну цінність.
Заслуговує на увагу ще одна теоретична праця З. Кузелі, яку він видав
згідно з планом Етнографічної комісії НТШ, — “Про потребу і техніку
збирання етнографічних матеріалів” (Чернівці, 1909). Крім теоретичних
засад фольклорно-етнографічної діяльності, насамперед для початківців,
автор подав цінну бібліографію підручників, фольклорних збірників та
наукових розвідок, спеціальних журналів з цієї теми (понад 100 назв) та
два питальники “Квестіонар у справі записування похоронних звичаїв”
та “Квестіонар у справі збирання народних загадок”. Як зазначив Є.-Ю. Пе-
ленський у статті “Зенон Кузеля — етнограф”26, вони вказують на ши-
року етнографічну освіту, глибоке знання народного побуту, хист до
“систематики та синтези” З. Кузелі. На основі цих питальників було
зібрано багато записів весільних обрядів, загадок, гагілок, приповідок з
Бойківщини, Гуцульщини і Буковини.
Протягом 1921–1926 рр. Зенон Кузеля працював у видавництві “Ук-
раїнське Слово” (Берлін), був редактором багатьох видань цього видав-
ництва (а їх було понад 60), подавав до них пояснення та бібліографію.
У 1923 р. видавництво опублікувало книгу В. Ємця “Кобза та коб-
зарі”, до якої З. Кузеля склав бібліографію під назвою “Спис важнішої
літератури про кобзарські думи й кобзарів” (168 позицій) з усієї України
(Схід, Захід), з Росії (СПб, Вороніж, Москва) та закордонні матеріали.
26 Збірник на пошану Зенона Кузелі: Праці філологічної та історично-філософічної
секцій.— Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962.— С. 77-83.—
(Записки НТШ; Т. 169).
339
У збірнику “Україна і церковна унія”27 З. Кузеля друкує бібліографію
головнішої літератури про Унію.
Опинившись у Баварії після Другої світової війни, З. Кузеля в ор-
гані закордонного НТШ “Сьогочасне й минуле” за 1949 р. надрукував
початок великої бібліографії чужомовної літератури про Україну від
1944 р.28 На жаль, журнал припинив своє існування, і ця праця не була
опублікована повністю.
Важливе місце у бібліографічній спадщині Зенона Кузелі займає пер-
соналія, зокрема “Бібліографія писань Б. Лепкого”, вміщена у присвяче-
ному йому ювілейному збірнику-альманасі “Золота Липа” (Берлін, 1924),
упорядкованому З. Кузелею.
Укладач подав у покажчику твори письменника з розкриттям змісту
основних видань, праці, редаговані Б. Лепким, вірші, прозу, літературно-
наукові статті. Складена бібліографія, укладання збірника з життєписом,
біографічними творами Б. Лепкого засвідчують фахове розуміння Зеноном
Кузелею бібліографічної справи. Своєрідні бібліографічні персоналії зуст-
річаємо у книжках З. Кузелі “Пам’яті Хведора Вовка” (Зальцведель,
1918), у якій автор цитує понад 40 його праць, та в книзі “Причинки до
етнографічної діяльности Опанаса Васильовича Марковича” (Берлін, 1927),
в якій персоналія ґрунтовно представлена у підрядкових примітках.
Крім бібліографічних покажчиків, Зенон Кузеля вважав бібліогра-
фічними посібниками видавничо-книготорговельні каталоги. Зокрема,
він видав “Каталог видавництва “Українське Слово” (Берлін, 1923), а
згодом — каталог “Українська накладня Оренштайна” (Ляйпціг, 1926).
В обох каталогах укладач подав зміст книг, рецензії, цитати з рецензій.
Ми зупинилися лише на головніших бібліографічних працях Зенона
Кузелі, а є ще багато дрібніших праць, опублікованих в українських та
іноземних виданнях.
Вагоме місце у бібліографічній діяльності З. Кузелі займають кар-
тотеки та архів бібліографічних матеріалів. Ще в бібліотеці Чернівець-
кого університету він мав можливість переглядати журнали XVII–XIX ст.
європейськими мовами та зібрати картотеку з українознавства (понад
50000 позицій), картотеку псевдонімів і криптонімів. Але, на жаль, ці
матеріали, як і багато рукописів, пропали під час Другої світової війни,
і докладніших відомостей про них немає.
27 Bibliographie der wichtigsten Literatur über die Union der östlichen Kirche mit
Rom // Ukraine und die kirchliche Union.— Берлін, 1930.— C. 119-133.
28 Нові книжки в чужих мовах про Україну й сумежні краї і народи // Сього-
часне й минуле: Вісник українознавства / Ред. З. Кузеля.— Мюнхен; Нью-Йорк.—
1949.— № 1/2.— С. 145-149.
340
З 1926 р., працюючи в бібліотеці Берлінського Наукового Інституту,
З. Кузеля систематично збирав комплекти українських газет і журналів з
України і створив на еміграції “Архів української преси”. Він також збирав
вирізки статей і заміток з поточної європейської преси (20–40-х рр. XIX ст.)
на українознавчі теми (понад 300 тис. позицій), які передав для кори-
стування факультетові закордонних студій Берлінського університету.
Окремо варто згадати працю Зенона Кузелі в енциклопедіях. Реда-
гуючи в них матеріали етнографічного відділу, він подавав загальні ог-
ляди української етнографії, духовної культури. В “Українській Загальній
Енциклопедії” (Львів, 1932) З. Кузеля друкує огляди “Духовна культура”,
“Матеріальна культура”, “Одяг” та ін., а в “Енциклопедії українознавства.
Загальна частина” (Мюнхен, 1949) гасла: “Історія української етнографії”,
“Племінний розподіл і етнографічні групи”, “Господарство”, “Одяг і
взуття”, “Народні звичаї і обряди”, подаючи скрізь бібліографію.
У 1926–1936 рр. Зенон Кузеля був редактором української частини
наукової енциклопедії “Minerva. Jahrbuch der gelehrten Welt” та збирав
матеріал для цього видання з усіх земель України, Європи та з-за океану
про українські інституції, університети, наукові товариства.
Велике значення цього збірника у світовому масштабі в тому, що
тут можна знайти інформацію про наукову мережу будь-якої держави
того часу.
У підсумку можна стверджувати, що бібліографічна праця Зенона
Кузелі була різносторонньою й плідною, відзначалася сумлінністю,
об’єктивністю та науковою докладністю. Вона значною мірою стане у
пригоді дослідникам та вченим.
БІБЛІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА ЗЕНОНА КУЗЕЛІ:
ТИПОЛОГІЧНІ РІЗНОВИДИ
Ольга Хміль
науковий співробітник відділу наукової бібліографії
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Розглядаються різні типи бібліографічних досліджень Зенона Кузелі: при-
книжкова бібліографія, тематична бібліографія (праці про українські думи й
кобзарів), персональна бібліографія (Б. Лепкий), каталоги українських видавництв
(“Українське Слово”, Накладня Якова Оренштайна), тематичні огляди зарубіжних
видань та періодики.
Ключові слова: З. Кузеля, прикнижкова бібліографія, персональна бібліо-
графія, каталоги українських видавництв, тематичні огляди, рецензії.
341
BIBLIOGRAPHIC INHERITANCE OF ZENON KUZELA:
TIPOLOGICAL VARIETIES
Ol’ha Khmil’
Research Fellow, Scientific Bibliography Dept.,
Division of Scientific Bibliography and Bibliology,
L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine
Different types of bibliographic researches of Zenon Kuzela are examined: in-book
bibliography, thematic bibliography (works about Ukrainian ballads (dumy) and kobza
players), personal bibliography (Bohdan Lepkyi), catalogues of Ukrainian Publishing
Houses (Ukrains’ke Slovo, Publishing House of Jacov Orenstein), thematic reviews
of foreign publications and periodicals.
Keywords: Zenon Kuzela, in-book bibliography, personal bibliography, catalogues
of Ukrainian Publishing Houses, thematic reviews, critical reviews.
БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ НАСЛЕДИЕ ЗЕНОНА КУЗЕЛИ:
ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ РАЗНОВИДНОСТИ
Ольга Хмиль
научный сотрудник отдела библиографии
отделения “Научная библиография и книговедение”
ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины
Рассматриваются разные типы библиографических исследований Зенона
Кузели: прикнижная библиография, тематическая библиография (труды об ук-
раинских думах и кобзарях), персональная библиография (Б. Лепкий), каталоги
украинских издательств (“Українське слово”, Издательство Якова Оренштайна),
тематические обзоры зарубежных изданий и периодики.
Ключевые слова: З. Кузеля, прикнижная библиография, персональная биб-
лиография, каталоги украинских издательств, тематические обзоры, рецензии.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12868 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-6223 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:58:51Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хміль, О. 2010-10-25T12:07:37Z 2010-10-25T12:07:37Z 2008 Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди / О. Хміль // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 330-341. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1561-6223 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12868 01(477.8)(092) Розглядаються різні типи бібліографічних досліджень Зенона Кузелі: прикнижкова бібліографія, тематична бібліографія (праці про українські думи й кобзарів), персональна бібліографія (Б. Лепкий), каталоги українських видавництв (“Українське Слово”, Накладня Якова Оренштайна), тематичні огляди зарубіжних видань та періодики. Рассматриваются разные типы библиографических исследований Зенона Кузели: прикнижная библиография, тематическая библиография (труды об украинских думах и кобзарях), персональная библиография (Б. Лепкий), каталоги украинских издательств (“Українське слово”, Издательство Якова Оренштайна), тематические обзоры зарубежных изданий и периодики. Different types of bibliographic researches of Zenon Kuzela are examined: in-book bibliography, thematic bibliography (works about Ukrainian ballads (dumy) and kobza players), personal bibliography (Bohdan Lepkyi), catalogues of Ukrainian Publishing Houses (Ukrains’ke Slovo, Publishing House of Jacov Orenstein), thematic reviews of foreign publications and periodicals. uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України Бібліографія Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди Библиографическое наследие Зенона Кузели: типологические разновидности Bibliographic inheritance of Zenon Kuzela:tipological varieties Article published earlier |
| spellingShingle | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди Хміль, О. Бібліографія |
| title | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди |
| title_alt | Библиографическое наследие Зенона Кузели: типологические разновидности Bibliographic inheritance of Zenon Kuzela:tipological varieties |
| title_full | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди |
| title_fullStr | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди |
| title_full_unstemmed | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди |
| title_short | Бібліографічна спадщина Зенона Кузелі: типологічні різновиди |
| title_sort | бібліографічна спадщина зенона кузелі: типологічні різновиди |
| topic | Бібліографія |
| topic_facet | Бібліографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12868 |
| work_keys_str_mv | AT hmílʹo bíblíografíčnaspadŝinazenonakuzelítipologíčníríznovidi AT hmílʹo bibliografičeskoenaslediezenonakuzelitipologičeskieraznovidnosti AT hmílʹo bibliographicinheritanceofzenonkuzelatipologicalvarieties |