До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)

До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)

Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Галицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі рукописів, детально описано умови передачі і зберігання книг, особливу уваг...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Сеник, Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України 2008
Schlagworte:
Бібліотекознавство
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12870
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) / Я. Сеник // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 354-368. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12870
record_format dspace
spelling Сеник, Я.
2010-10-25T12:14:52Z
2010-10-25T12:14:52Z
2008
До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) / Я. Сеник // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 354-368. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.
1561-6223
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12870
027.6(477.86-25)
Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Галицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі рукописів, детально описано умови передачі і зберігання книг, особливу увагу звернено на важливість її служіння духовним потребам єпархії (вимоги до зберігання, правила каталогування, випозичення, обов’язки бібліотекаря та користувачів і т. п.).
Рассмотрено распоряжение-дарственную Андрея Шептицкого, Митрополита Галицкого и Архиепископа Львовского, от 12 апреля 1901 г. о передаче собранной им коллекции книг Станиславовской капитуле, копия которой хранится в отделе рукописей, детально описаны условия передачи и хранения книг, особое внимание обращено на важности ее служения духовным потребностям Епархии (требования к хранению, правила каталогизации, одалживания, обязанности библиотекаря и пользователей и т. п.).
The article deals with the Donation Act of April 12, 1901 by Andrei Sheptyts’kyi, Metropolitan of Halychyna and Archbishop of L’viv, about the transmission of book collection to Stanisławów Diocese. The duplicate of the Act is kept in the Manuscript Department. The terms of handover and storage of books are described in detail by the Act, special attention is paid to importance of its service to spiritual necessities of the Diocese (requirements to repository, cataloguing rules, conditions of book loan, duties of librarians and users, etc.).
uk
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
Бібліотекознавство
До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
К истории основания библиотеки Станиславовской капитулы (публикация архивного документа отдела рукописей Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника НАН Украины)
On history of establisnment of Stanisławów diocese library (publication of the archival document of manuscript dept., L’viv Stefanyk Scientific Library)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
spellingShingle До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
Сеник, Я.
Бібліотекознавство
title_short До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
title_full До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
title_fullStr До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
title_full_unstemmed До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України)
title_sort до історії заснування бібліотеки станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів львівської наукової бібліотеки ім. в. стефаника нан україни)
author Сеник, Я.
author_facet Сеник, Я.
topic Бібліотекознавство
topic_facet Бібліотекознавство
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
format Article
title_alt К истории основания библиотеки Станиславовской капитулы (публикация архивного документа отдела рукописей Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника НАН Украины)
On history of establisnment of Stanisławów diocese library (publication of the archival document of manuscript dept., L’viv Stefanyk Scientific Library)
description Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Галицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі рукописів, детально описано умови передачі і зберігання книг, особливу увагу звернено на важливість її служіння духовним потребам єпархії (вимоги до зберігання, правила каталогування, випозичення, обов’язки бібліотекаря та користувачів і т. п.). Рассмотрено распоряжение-дарственную Андрея Шептицкого, Митрополита Галицкого и Архиепископа Львовского, от 12 апреля 1901 г. о передаче собранной им коллекции книг Станиславовской капитуле, копия которой хранится в отделе рукописей, детально описаны условия передачи и хранения книг, особое внимание обращено на важности ее служения духовным потребностям Епархии (требования к хранению, правила каталогизации, одалживания, обязанности библиотекаря и пользователей и т. п.). The article deals with the Donation Act of April 12, 1901 by Andrei Sheptyts’kyi, Metropolitan of Halychyna and Archbishop of L’viv, about the transmission of book collection to Stanisławów Diocese. The duplicate of the Act is kept in the Manuscript Department. The terms of handover and storage of books are described in detail by the Act, special attention is paid to importance of its service to spiritual necessities of the Diocese (requirements to repository, cataloguing rules, conditions of book loan, duties of librarians and users, etc.).
issn 1561-6223
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12870
citation_txt До історії заснування бібліотеки Станиславівської капітули (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) / Я. Сеник // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 354-368. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT senikâ doístoríízasnuvannâbíblíotekistanislavívsʹkoíkapítulipublíkacíâarhívnogodokumentavíddílurukopisívlʹvívsʹkoínaukovoíbíblíotekiímvstefanikananukraíni
AT senikâ kistoriiosnovaniâbibliotekistanislavovskoikapitulypublikaciâarhivnogodokumentaotdelarukopiseilʹvovskoinaučnoibibliotekiimvstefanikananukrainy
AT senikâ onhistoryofestablisnmentofstanisławowdioceselibrarypublicationofthearchivaldocumentofmanuscriptdeptlvivstefanykscientificlibrary
first_indexed 2025-11-24T16:07:13Z
last_indexed 2025-11-24T16:07:13Z
_version_ 1850850719976914944
fulltext 354 БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО УДК 027.6(477.86-25) ДО ІСТОРІЇ ЗАСНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ КАПІТУЛИ (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) Ярослав Сеник науковий співробітник відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Розглядається розпорядження-дарча Андрея Шептицького, Митро- полита Галицького і Архиєпископа Львівського від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якої зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (далі — ЛНБ. Відділ рукописів). У розпорядженні детально описано умови передачі і зберігання книг, особливу увагу звертається на важливість її служіння духовним потребам єпархії (вимоги до зберігання, правила каталогування, випозичення, обо- в’язки бібліотекаря та користувачів і т. п.). Митрополит наголошує на старанному підтримуванні та поповненні цієї книгозбірні. Для її мате- ріального забезпечення він створив спеціальну фундацію, яка була до- повнена окремим записом за 1904 р. Цей акт дарування 3871 тому слід розглядати в контексті ідей, відоб- ражених у розпорядженні Станиславівського єпископа Андрея від 21 лю- того 1900 р. “О заложеню епархіяльной библіотеки и музея и о усталеню комисіи для охороны памятокъ исторично-церковныхъ”. На основі цієї подарованої колекції було створено Капітульну біб- ліотеку ім. Митрополита Андрея Шептицького. Станиславівська єпархія — одна з греко-католицьких єпархій у Га- личині — була заснована шляхом виділення з Львівської єпархії декретом © Сеник Я., 2008 355 цісаря Франца Йосифа від 29.01.1884 і буллою папи Лева XIII від 25.03.1885. Першими її ієрархами були Юліян Пелеш (27 березня 1885 р. — 27 червня 1891 р.) та Юліян Сас Куїловський (22 вересня 1891 р. — 30 серпня 1899 р.). Андрей Олександр гр. Шептицький був третім її єпископом лишень 15 місяців: від 20 вересня 1899 р. до 17 грудня 1900 р. 24 грудня 1900 р. архипресвітера о. Василя Фацієвича було призна- чено управителем єпархії в духовних справах1. Саме серед паперів о. Фа- цієвича, архів якого зберігається у відділі рукописів, нами було виявлено два тогочасних відписи цього документа2. Цей факт дарування цікавий із багатьох точок зору. Перше, з точки зору історика, — це цікавий епізод з історії української греко-католицької церкви на переломі віків, коли на станиславівський, а пізніше на львівський митрополичий престол став молодий ієрарх. Як зазначає Г. Лужницький, “після такого науковця, як Єпископ Ю. Пелеш, та хворого і розчарованого ідеаліста, яким був Юліян Куїловський, мо- лодий, повний ініціативи, Кир Андрей Шептицький був Божою благо- даттю нової і ще не зорганізованої як слід Станіславівської Єпархії”3. Для розбудови і підтримання молодої єпархії владика Андрей дарує цю книгозбірню. Друге, — фактично, це один з перших актів благодійної діяльності новопризначеного Галицького митрополита. Першою, мабуть, була за- купівля ділянки землі для семінарії у Станиславові в серпні 1899 р. Про потребу освіти та благодійництва писав Андрей Шептицький ще 2 серпня 1899 р. у своєму першому єпископському посланні “Перше слово па- стиря”. За цим пішли інші доброчинні дії. Про це пише о. Юліян Дзе- рович: “Основанням епархіяльної бібліотеки в Станиславові з 3870 то- мами заінавґурував епископ Шептицький свої щедрі жертви на культурно- освітні ціли ...”4. Як ми знаємо, серед іншого, 1903 р. він фундує будівництво дяківської бурси та Народної лічниці — першої української лікарні у Львові, а в 1905 р. заснував у Львові Український Національний музей і т. д. Третє — не менш цікавим цей документ є для фахівця-бібліотекаря чи дослідника історії книжкових колекцій у Галичині. Можна розглядати його і як приклад бібліотечного менеджменту. Митрополит Андрей встановив умови існування інституції, визначив правила, методичні та організаційні 1 “Вhстникъ Станиславôвской Епархіи”.— Станиславôвъ.— Рôкъ 1901.— Ч. ІІ.— 2 лют.— С. 3-4. 2 ЛНБ. Відділ рукописів.— Ф. 191, спр. 11.— Арк. 5-11зв, 13-23. 3 Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом: Нарис історії Ук- раїнської Церкви.— Филядельфія: Накл. Союзу Українців Католиків “Про- видіння”, 1954.— С. 531-532. (цитата за Камянським П.— С. 137). 4 Дзерович, о. Юліян. Митрополит-меценат // Богословія.— Львів, 1926.— Т. IV, кн. 1-4.— С. 71. 356 засади її функціонування, джерела фінансування, права сторін, обов’язки та відповідальність усіх учасників, зініціював наглядову раду і т. д. Андрей Шептицький і сам був свого часу бібліотекарем Добромильсь- кого монастиря: “На р. 1895 передано йому уряд заступника настоя- теля, дорадника його, бібліотекаря і навчання грецької мови”5. Про Андрея Шептицького як колекціонера і бібліофіла згадують ба- гато дослідників: “За своє життя він зібрав величезну бібліотеку руко- писів, архівних матеріалів, стародруків та рідкісних видань”6. Отець Кли- ментій Шептицький, ігумен Студитів, згадував у 1926 р.: “В Студіоні при вулиці Петра Скарги зачав наш Митрополит збирати бібліотеку, а її спеціяльністю мали бути Orientalia іменно з Византійсько-Славянсь- кого та церковного обсягу [...]. Тепер бібліотека Львівського Студіону числить коло 10.000 томів”7. Відомо, що у 1937 р. Б. Барвінський, упорядковувавши особисту бібліотеку А. Шептицького, вказав, що у ній було коло 4 тисяч книг8. У відділі рукописів ЛНБ зберігається інвентар бібліотеки А. Шептиць- кого, куди внесено 1072 томи9. Записи про книги, найновіші з яких були видані не раніше 1903 р. (поз. 829, 846, 908 та ін.), дозволяють зробити припущення, що цей інвентар міг укладатись уже через два роки після створення описуваного нами акта дарування. Ідея створення бібліотеки, отож, появилась, за його словами, одразу ж після номінації на престол. А матеріалізувалась вона уже дуже скоро. Від перших днів перебування в Станиславові єпископу йшлося про куль- турне і духовне виховання вірних та збереження культурних пам’яток. У Розпорядженні “О заложеню епархіяльной библіотеки и музея и о уста- новленю комисіи для охороны памятокъ исторично-церковныхъ” від 21 лютого 1900 р. наголошується: “Понеже по нашихъ церквахъ знаходить ся много прекрасныхъ памятокъ нашои минувшости […] уважаемъ за 5 Скрутень, о. Йосафат. У чернечій келії // Богословія.— Львів, 1926.— Т. IV, кн. 1-4.— С. 37; Кравченюк О. Велетень зі Святоюрської Гори: причинки до біографії Слуги Божого Андрея Шептицького на підставі чужомовних джерел.— Йорктон, Саск., Канада: Друкарня “Голосу Спасителя”, 1963.— Бібліотека Логосу, Т. XXXIV.— С. 8. 6 Slusarchuk Sirka A. Sheptyts’kyi in Education and Philanthropy // Morality and Reality: The Life and Times of Andrei Sheptyts’kyi / Paul Robert Magocsi, Ed.— Edmonton: University of Alberta, 1989.— Р. 271. 7 Шептицький, о. Климентій. Митрополит Андрій і обновлення східної чернечої традиції // Богословія.— Львів, 1926.— Т. IV, кн. 1-4.— С. 154. 8 Дзьобан О. Бібліотека митрополита Андрея Шептицького у Львові // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: Зб. наук. пр.— Львів, 2002.— Вип. 9/10.— С. 141-151. 9 “Инвентарь библіотеки митрополита Шептицкого”. ЛНБ. Відділ рукописів.— Ф. 9, спр. 5002.— Арк. 1-26. 357 свôй обовязокъ звернути на нихъ увагу Всч. священьства и якъ найго- рячhйше поручити ему печаливу стараннôсть о кожду хотяй бы найменшу памятку нашои церковнои минувшости. До ряду рhчей, котрú заховати и высоко цhнити належить, зачисляемъ слhдуючú: 1) всh церковны иконы, хотяйбы крайно знищенú [...]. 2) Старú выданя книгъ церковныхъ, мhжъ котрыми густо-часто можъ подыбати рукописи неоцhненои вартости (пере- довсhмъ если суть копіи давнhйшихъ рукописей, а не книгъ друкованыхъ). Часомъ одна картка такои рукописи може мати велику вартôсть для нашои исторіи або лингвистики и литературы. [...] + Андрей, Епископъ”10. Спочатку подарована книгозбірня планувалась для обслуговування священиків єпархії, про що докладно вказував і сам даритель. 5 червня 1901 р. (через 2 місяці після підписання дарчого документа) “Вhстникъ Станиславôвской Епархіи” урочисто повідомив про відкриття Капітульної бібліотеки імені Митрополита кир Андрея Шептицького “до ужитку Священьства Епархіи Станиславôвской”11. Далі друкувались умови, за якими бібліотека повинна була працювати. Вони, в основному, повто- рювали вимоги, вказані митрополитом у своєму дарчому розпорядженні. Факт дарування цінної книгозбірні згадується практично усіма до- слідниками життя і діяльності А. Шептицького. Різняться ці згадки де- талями і конкретними цифрами12. Розходяться думки і щодо якісної ха- рактеристики книгозбірні. Отець Василь Лаба вказує навіть цифру 10.000 томів13. Я. Ми- китюк на основі спогадів доктора Юлія Олесницького стверджував, 10 “Вhстникъ Станиславôвской Епархіи”.— Станиславôвъ.— Рôкъ 1900.— Ч. ІI.— С. 9. 11 “Повhдомленьє Епарх. Клира о отворенью бібліотеки Капитульной имени Митрополита киръ Андрея Шептицкого” // “Вhстникъ Станиславôвской Епархіи”.— Станиславôвъ.— Рôкъ 1901.— Ч. VI.— С. 60. 12 Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький: Короткий життєпис і огляд його церковно-народної діяльності.— Philadelphia: Америка, 1937.— 62 с.: фотоіл. Передрук: Львів: Вид-во отців василіян “Місіонар”; Микитюк Я. Перші кроки слуги божого Кир Андрея Шептицького на владичому престолі в Станиславові // Альманах Станиславівської землі: Зб. матеріалів.— Т. ІІ.— Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1985.— С. 375-377; Morality and Reality: The Life and Times of Andrei Sheptyts’kyi / Paul Robert Magocsi, Ed.— Edmonton: University of Alberta, 1989.— 486 p.; Делятинський Р. Історія Станіславівської Єпархії (1885–1900).— Івано-Франківськ, 2001.— 95 с.; Грабовецький В. “Пам’ять єго во благословеніє”: Андрей Шептицький і Станіславівщина // Галичина.— 1994.— 27 жовт.— С. 7-8; 29 жовт.— С. 7-8; Полєк В. Нарис історії Івано-Франківської Єпархії // Шематизм Івано-Франківської Єпархії.— Івано-Франківськ, 1995.— С. 99-156; Камянський П. Митрополит Андрей Шептицький на владичому престолі (1889–1900 рр.) в Станісла- вові [Електронний ресурс] // Культура народов Причерноморья.— 2004.— № 52.— Т. 2.— С. 137-143. <http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp52_2/knp52_2_137-143.pdf > 13 Лаба В., о. Митрополит Андрей Шептицький: Його життя і заслуги. Люблин: Свічадо, 1990.— С. 28. 358 що Митрополит Андрей подарував свою цінну бібліотеку з рідкісними першодруками капітулі в Станиславові14. На нашу думку, стаття о. І. Лятишевського в ювілейному збірнику Богословія за 1926 р., присвяченому 25-літньому ювілею вступу А. Шеп- тицького на Галицький митрополичий престол, є першою публікацією15, в якій використано точні дані з архівних документів: “Зі Львова ще раз згадав Митрополит за свою першу епархію і обдарував її актом з д. 12.IV.1901 р. правдиво княжим дарунком. Була це бібліотека, яку подарував Митро- полит Андрей Станиславівській Капітулі, а яка числила 3870 томів, 3602 волюменів (в тім много цінних стародруків) вартости 8.216 зол. 54 кр. а. в.”16. Про подальшу долю книгозбірні І. Лятишевський (1879–1957), про- фесор Духовної Семінарії у Станиславові, заявив досить конкретно: “Ся бібліотека, доповнена опісля найновійшими богословськими творами і гарно упорядкована, становить нині неоцінений науковий скарб, передусім для професорів і богословів Духовної Семинарії в Станиславові”17. А. Слюсарчук-Сірка, як і І. Лятишевський, стверджує, що бібліотека, яка мала багато цінних стародруків вартістю 8216 злотих ($1642), слу- жила як цінне джерело для священиків та студентів богословської се- мінарії в Станиславові18. Деякі деталі про долю цієї бібліотеки подав професор В. Грабовецький у 1994 р.: “... В 1900 [має бути 1901 — Я. С.] році подарував кафедральному соборові свою багатющу бібліотеку, яка становила чотири тисячі томів. Згодом одна частина книг стала основою бібліотеки новоствореної Станіславівської духовної семінарії, друга частина залишилась при ка- тедрі. Після 1939 року більша частина книг осіла в обласному архіві. [...] Книги потрапили в спецфонди і стали таємницею для нас. [...] Нині біб- ліотека перенесена в основну бібліотеку Івано-Франківського духовного інституту”19. На жаль, в його публікації не вказано, наскільки повно ця книжкова колекція збереглась. Але це уже тема для окремого дослідження. 14 Микитюк Я. Перші кроки слуги божого Кир Андрея Шептицького на влади- чому престолі в Станиславові // Альманах Станиславівської землі.— Т. ІІ.— Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1985.— С. 376. 15 Лятишевський І., о., др. Митрополит Андрей Шептицький як Єпископ Стани- славівський від 24 вересня 1899 — 13 січня 1901 // Богословія.— Львів, 1926.— Т. IV, кн. 1-4.— С. 231-235. 16 Там само.— С. 234. 17 Там само.— С. 235. 18 Slusarchuk Sirka A. Sheptyts’kyi in Education and Philanthropy // Morality and Reality: The Life and Times of Andrei Sheptyts’kyi / Paul Robert Magocsi, Ed.— Edmonton: University of Alberta, 1989.— P. 271. 19 Грабовецький В. “Пам’ять єго во благословеніє”: Андрей Шептицький і Стані- славівщина // Галичина.— 1994.— 27 жовт.— С. 7-8; 29 жовт.— С. 7-8. 359 Щодо каталогу капітульної бібліотеки, то слід додати, що він по- являвся друком як окремі зошити-додатки до кожного із чисел “Вhст- ника Станиславôвской Епархіи”. В розпорядженні “О катальогу биб- ліотеки капитульной” від 13 жовтня 1903 р. звертається увага на те, що залучений додаток до “Вhстника …” містить список книг, що знахо- дяться в бібліотеці Станиславівської Капитули, і що в майбутньому до кожного числа “Вhстника …” буде долучатися зошитами “дальшый выказъ книгъ речевой”20 бібліотеки так, що з часом постане цілий ка- талог. Нам не відомо, чи ця справа була завершена. Власне розпорядження про дарування представляє собою великий за обсягом документ, в якому докладно описано статус і функції ново- створеної бібліотеки21. Отже, можемо підкреслити такі факти. Андрей Шептицький високо цінував науку для розвитку богословської освіти священиків єпархії: “Въ пересвhдченю, що наука єсть для клира найважнhйшимъ майже средствомъ до сповненя трудныхъ обовязкôвъ — я, вhдъ першои хвилh, коли зôставъ Єпископомъ Станиславôвскимъ, постановивъ собh заложити въ Станиславовh библіотеку, котра бы могла стати огнищемъ бôльше розвиненои працh науковои мhжъ клиромъ”22. Жертводавець збирав книги два роки “власнымъ трудомъ и коштомъ”23, які передано у власність для священиків єпархії з умовою, що Капітула візьме на себе зобов’язання дбати про порядок і розвиток бібліотеки24. Одним реченням в кінці документа подана дуже важлива інфор- мація про кількість дарованих книг: “Библіотека Нами зôбрана числить томôвъ 3871, 3602 волюминôвъ въ вартости 8216 зл. 54 кр.”25. Про те, що рідкісні стародруки і навіть інкунабули були таки дійсно в подарованій колекції, свідчать слова із розпорядження: “Книги рhдшû, якъ инкунабулы (друки зъ XV столhтя) и майже всh книжки зачисленû въ Нашôмъ инвентари до дhла старорускои литератури (буква П.), належало бы яко “libri rarissimi” списати осôбно пôсля мhсця друку зъ описанємъ докладнымъ примhрника находячого ся въ библіотецh, єго оправы и єго дефектовъ”26. З тексту розпорядження випливає також, що до книгозбірні додано власний інвентар: “Въ инвентари, котрый лишаю...”27. 20 “Вhстникъ Станиславôвской Епархіи”.— Станиславôвъ.— Рôкъ 1903.— Ч. ХІI.— С. 118. 21 ЛНБ. Відділ рукописів.— Ф. 191, спр. 11.— Арк. 5-11зв, 13-23. 22 Там само.— Арк. 5. 23 Там само.— Арк. 5зв. 24 Там само. 25 Там само.— Арк. 11. 26 Там само.— Арк. 7зв. 27 Там само.— Арк. 7. 360 За задумом дарувальника, Капітула призначає бібліотекаря із числа священиків28. Митрополит дав дуже докладні інструкції для бібліоте- каря29. Дарителем на фаховому рівні із зазначенням усіх методологічних та бібліографічних деталей описана бібліотечна система, якої слід до- тримуватись30. Декілька разів він дуже наполегливо застерігає бібліо- текаря, який “пенсією своєю вhдповhдає за всh браки”31, наголошуючи на абсолютній важливості збереження книг: “Понеже знаємъ, що неразъ знатоки и библіографи безъ скрупулу не заховують семои заповhди Божои, домагаємъ ся, щобы въ разh вôдвиджуваня библіотеки якогось знатока, библіотекарь не пустивъ анh на пять крокôвъ и пôдъ жаднымъ условіємъ не лишивъ єго въ библіотецh самого анh на пять хвиль”32. Нагляд за бібліотекою і бібліотекарем мав здійснювати призначений Капітулою крилошанин, без праці яких бібліотека “легко розпаде ся”33. Для себе та для єпископа Станиславівського митрополит застеріг право візитування бібліотеки і “жиченя книжокъ”34. Митрополит Андрей взяв на себе зобов’язання платити по 600 корон двічі на рік для утримання бібліотеки. Ту суму зобов’язався виплачувати так довго, доки буде “захованый высше указаный порядокъ, евентуально до самои смерти”. З тієї суми 500 корон призначено для бібліотекаря”, а інших 500 корон — на закупівлю “литературы богословскои-латиньско- нhмецкои”35. На завершення митрополит пише: “Передаючи Всесвhтлhйшôй Ка- питулh библіотеку, надъ котрою я черезъ два роки усильно працювавъ, прошу Всевышнёго, щобы въ кождôмъ поколhню умножавъ помhжъ священьствомъ Єпархіи Станиславôвскои охоту до науково-богословскои працh и знанє таке потрьбне священникови до сповненя трудныхъ обовязкôвъ и такъ хосенне до утримуваня и пôдношеня духа”36. Пізніше Андрей Шептицький заснував фундацію, відсотки якої мали замінити щорічну платню на утримання бібліотеки (головно, бібліоте- каря): “Дня 6го лютого н. ст. 1904. складаю Капитулh Станиславôвскôй книжочку “Днhстра” [Українського кооперативного банку — Я. С.] ч: 2823 на 30.000 (трийцять тысячъ) коронъ на рhчъ библіотеки Капи- тулы Станиславôвскои...”. Однак, на жаль, через повоєнну фінансову кризу ця сума здевалювалась. 28 ЛНБ. Відділ рукописів.— Ф. 191, спр. 11.— Арк. 5зв. 29 Там само.— Арк. 6-6зв. 30 Там само.— Арк. 6зв.-7. 31 Там само.— Арк. 9. 32 Там само.— Арк. 8. 33 Там само.— Арк. 9. 34 Там само.— Арк. 9зв., 10. 35 Там само.— Арк. 10. 36 Там само.— Арк. 11. 361 В кінці документа є розписка управителя єпархії о. Василя Фацієвича, що підтверджує прийняття Капітулою зазначеної вище суми на утри- мання бібліотеки. Текст дарчого розпорядження друкується із збереженням авторсь- кого стилю, незначні зміни стосуються лише знаків пунктуації. Додаток Вôдпись Андрей Шептицкій Митрополитъ Галицкій Архієпископъ Львôвскій Єпископъ Каменецкій Всесвhтлhйшой Капитулh и Всечестному Священьству въ благодатh и мирh! Въ пересвhдченю, що наука єсть для клира найважнhйшимъ майже средствомъ до сповненя трудныхъ обовязкôвъ — я, вôдъ першои хвилh, коли зôставъ Єпископомъ Станиславôвскимъ, постановивъ собh заложити въ Станиславовh библіотеку, котра бы могла стати огнищемъ бôльше розвиненои працh науковои мhжъ клиромъ. Черезъ два роки вôдъ хвилh номинаціи, я всhми способами старавъ ся зôбрати досить книжокъ, щобы принайменше розпочати дhло мною намhрене. Днесь, коли воля Божа и розказъ Святhйшого Отця покли- кали мене на престолъ митрополитальный въ Львовh, вôддаю Все- свhтлhйшôй Капитулh на власнôсть библіотеку, котру я для свя- щеньства зôбравъ. Тымъ письмомъ моимъ, власною рукою пôдписанымъ и заосмотренымъ печаткою мого уряда, всhмъ — котрымъ в тôмъ знати потреба извhстно творимъ, що сеся библіотека єсть власностію Капи- тулы Станиславôвскои; що проте сеся Капитула має всякû права зъ правомъ власности сполученû, котрû набула не зъ днемъ пôдписаня сеи грамоты, але зъ хвилею, въ котрôй Мы самû поодинокû книжки умhщенû въ сей библіотецh набули. Понеже однакъ власнымъ трудомъ и коштомъ Мы сесю библіотеку зôбрали, уважаємъ за своє право и обовязокъ розпорядити, що слhдує : 1. Всесвhтлhйша Капитула принимає на себе обовязокъ дбати о порядокъ и взрôстъ библіотеки. 2. Въ тôй цhлы предкладає до затвердженя на оденъ рôкъ Єпис- копу Станиславôвскому библіотекаря; котрый передъ обнятіємъ 362 заряду библіотеки має слhдуючу присягу зложити передъ Єпис- копомъ въ присутности Капитулы: “Я Н. Н. присягаю Господу Богу въ Тройци Святôй Єдиному стисло тримати ся приписôвъ Статута и нhкому противъ при- писамъ книжокъ не жичити и не допускати нhкого до библіо- теки без присутности або моєи або заступника назначеного Єпископом або хартофиляксомъ [chartophylax — картофилякс або хартофилякс — архиваріус чи управитель бібліотеки]”. 3. По роцh може библіотекаръ той самъ и дальше лишати ся; въ тôмъ разh не потребує присяги вôдновляти. Капитулh однакъ свобôдно зъ початкомъ кождого року предложити Єпископови нового библіотекаря. Обовязкомъ библіотекаря буде: а) Що найменьше 6 годинъ тыжднево въ льокалю [пол. — примі- щенні] библіотеки працювати. Зъ тыхъ 3 години тыжднево мають бути назначенû для людей и на дверяхъ оголошенû, котрû бы бажали якусь книжку зъ библіотеки або выпожичити або въ библіотецh самôй пере- глянути. Три прочû годины мають библіотекарови служити до запôзнаня ся зъ библіотекою и до утриманя въ нhй порядку. б) Обовязкомъ библіотекаря буде дбати о те, щобы сторожъ назна- ченый капитулою всh порохи зъ книжокъ старанно стиравъ принайменше разъ въ тиждни и пôдлогу старанно позамhтавъ и щодня провhтрювавъ. в) Вписувати въ инвентарь и катальоґъ новозакупленû або иншимъ способомъ набутû книжки, означуючи въ инвентари число порядкове ин- вентаря, форматъ, докладну надпись, мhсце и рôкъ друку, число тôмовъ и волюминôвъ [пол. — том, фоліант], оправу и цhну разомъ зъ оправою. г) Обовязкомъ дальшимъ библіотекаря буде утримувати систему ка- тальоґу и инвентаря разъ приняту и єи въ сущности нhколи не змhняти; вôльно однакъ разъ въ принятôй системh впровадити поправки, однакъ не безъ вhдомости картофилякса. Система принята въ библіотецh така: Новонабуту книжку вписує ся передовсhмъ въ инвентарь пôдъ числомъ порядочнымъ за означенємъ великою буквою дhлу [пол. — розділу], до котрого належить, и всего, що выражене єсть въ инвентарh, котрый Всевhтлhйшôй Капитулh разомъ зъ библіотекою вôддаємъ. Тоє само число инвентаря и ту саму букву дhла записує ся на книжцh въ сере- динh и на хребтh. Саму книжку значить ся кромh того знакомъ биб- ліотеки, т. зв. “Ex libris” и по можности печаткою на самôй оправh. Нами принятый знакъ и печатку Нашои библіотеки змhнити пôсля впо- добы лишаємъ до волh Всесвhтлhйшои Капитули. Уважаємъ однакъ за потрhбне розпорядити, щобы такій знакъ и така печатка на всhхъ 363 книжкахъ находили ся, бо тимъ способомъ лекше остеречи библіотеку вôдъ того, що єсть знищенємъ всякого порядку библіотечного, а заразою [в іншому варіанті — заразомъ — Я. С.] нашихъ часôвъ т. є. невhдда- ванє выпожиченыхъ книжокъ. Книжку такъ нацhховану [тут — позна- чену] и вписану въ инвентарь вписує ся по друге въ катальоґъ въ дhлh, до котрого належить и по третє въ книжку скорого перегляду пôдъ буквою автора зъ означенємъ числа инвентара и буквы дhлу. Такъ записану книжку кладе ся на полицю означену буквою и назвою дhла. Въ тôмъ порядку выпадало бы єще сльдуючû поправки зробити. Въ инвентарь вписувати число сторôнъ книжокъ и отворити осôбну руб- рику для брошуръ т. є. книжочокъ, котрû не мають бôльше як 50 сторôнъ. Въ инвентари, котрый лишаю, суть вписанû якъ осôбный томъ. Можна бы дальше на будучнôсть отворити осôбну рубрику для вартости книжки; въ те- перьшнôмъ инвентари цhна означає менше бôльше тоє, що за книжку запла- чено. Въ поодинокихъ лишь случаяхъ записано в рубрицh цhны то, що пôсля Нашого не досить фахового оцhненя библіографичного книжка вартує. Выпадало бы дальше фаховый и докладнhйшій зробити катальоґъ рукописей для опредhленя ихъ вартости науковои. Книги рhдшû, якъ инкунабулы (друки зъ XV столhтя) и майже всh книжки зачисленû въ Нашôмъ инвентари до дhла старорускои литератури (буква П.), нале- жало бы яко “libri rarissimi”[лат. — рідкісні книги] списати осôбно пôсля мhсця друку зъ описанємъ докладнымъ примhрника находячого ся въ библіотецh, єго оправы и єго дефектовъ. Въ кôнци, якъ Богъ колись позволить, Всевhтлhйшой Капитулh знайти лhпше помhщенє для биб- ліотеки, буде треба означеня въ катальогу и на книжцh шафу и полицю, на которôй книжка мhститься. д) Обовязкомъ библіотекаря дальше буде вôдобрати библіотеку а въ разh уступленя передати ю наслhдникови. Въ тôй цhли мусить полицю по полици переходити кожду книжку означуючи въ инвентари якимсь значкомъ, що въ сей хвили книжка въ библіотецh находила ся. Такои передачи протоколъ має бути списаный въ самъ инвентарь въ присутности хартофилякса, котрый протоколъ подвердить и библіотекарь передаючи библіотеку наслhдникои своимъ гонораріюмъ буде вôдповhдати за книжки, котрû єму зъ библіотекою передали, а котрыхъ въ библіотецh нема. Понеже зъ досвhду знаємъ, що найбогатшû и найкрасшû библіотеки розпадають ся черезъ загальный, на жаль въ нашихъ часахъ, звычай не вôддаваня книжокъ жиченыхъ, длятого що-до пожиченыхъ книжокъ зъ библіотеки розпоряджаємъ сльдуюче: І. Книжокъ неоправленыхъ нhколи не позичає ся. ІІ. Рукописей и рhдкостей библіографічныхъ не дає ся нhколи до дому; переглянути ихъ вôльно лишь въ льокалю библіотеки въ присут- ности библіотекаря. Понеже знаємъ, що неразъ знатоки и библіографи 364 безъ скрупулу [пол. — вагання] не заховують семои заповhди Божои, домагаємъ ся, щобы въ разh вôдвиджованя библіотеки якогось знатока, библіотекарь не пустивъ анh на пять крокôвъ и пôдъ жаднымъ условіємъ не лишивъ єго въ библіотецh самого анh на пять хвиль. Книжки оправленú можна пожичити въ мhстh Станиславовh лишь до чотырохъ тыжднhвъ, лишень знакомому, а незнакомому за пору- ченємъ двохъ знакомыхъ пôдъ условіємъ, що въ книжку осôбно на ту цhль споряджену дасть власноручный реверсъ [пол. — розписка], що пôдъ словомъ чести книжку пожичену до чотирохъ тыжднhвъ вôддасть; по чотирохъ тыждняхъ потребуючи тои книжки на ново реверсъ пôд- писати. Єсли того не зробить, библіотекарь обовязаный що другій день карткою почтовою завзывати єго до вôдданя книжки. ІІІ. Нhкому не вôльно пожичити бôльше якъ 3 волюмина. Чоловh- кови, котрый до 5 тыжднhвъ книжки пожиченои не вôддасть, абсолютно вже книжки пожичити не вôльно. Поза мhстомъ, на село, книжки жичить ся лишень священникамъ епархіи Станиславôвскои на 6 (шhсть) тыжднhвъ пôдъ тыми самыми условіями що и въ Станиславовh. IV. Перед пожиченємъ книжки має библіотекарь перечитати пожи- чаючому уступъ статута о жиченю книжокъ. Вôдъ 15. липня до 15. вересня библіотека замкнена. Передъ часомъ 15. липня належить всh выпочиченû книжки вôдобрати, взглядно [пол. — або, чи] реверсы вôдновити. Реверсъ пôдписаный 14. липня уповажняє до захованя книжки черезъ книжки черезъ 2 мhсяцh. На томъ реверсh однакъ має пожичаючій подати адресу перебуваня въ часh вакацій. Надзôръ надъ библіотекою [в іншому варіанті — библіотекаромъ] має делєгованый черезъ Всесвhтлhйшу Капитулу оденъ зъ Крылошанъ, котрый бы сеи працh для хвали Божои и хôсна священьства хотhвъ пôдняти ся. До него належить принайменше разъ въ мhсяць прійти до бібліотеки и пере- свhдчити ся, чи библіотекарь точно свои обовязки сповняє, єму выпла- чувати пôврôчну пенсію, а въ евентуальности [пол. — у випадку] змhны библіотекара pro rata temporis [лат. — пропорційно часу] пенсію мhжъ библіотекарами роздhлити; рôвножъ давати библіотекарови грошû для сторожа и жадати вôдъ него рахункôвъ зъ грошей призначеныхъ на книжки. Що пять лhтъ має kартофиляксъ справдити станъ библіотеки такимъ самымъ способомъ якъ при передачи библіотеки новому библіотекарови; се однакъ має мhсце тогды, коли въ минувшôмъ пятилhтю не змhнено библіотекаря. Зъ того акту має бути спысаный протоколъ такъ якъ при передачи. На сей часъ мають бути всh книжки пожиченû стягненû и библіотекарь пенсією своєю вhдповhдає за всh браки. 365 Всhхъ Преподобныхъ Отцhвъ Крылошанъ, котрû коли небудь будуть картофиляксами библіотеки, умильно прошу, щобы ласкаво зволили пôд- няти ся працh, безъ котрои библіотека легко розпаде ся. Єпископъ Станиславôвскій має завсhгди право библіотеку визиту- вати и безъ реверсу книжки єму до пôдручнои працh потрhбнû жичити безъ огляду на условія, котрû обовязують всhхъ прочихъ. Для порядку однакъ въ библіотечныхъ инвентарахъ має библіотекарь въ книжку по- жиченыхъ книжокъ вписати книжки, котрû знаходять ся у Єпископа, а Отець Крылошанинъ має сей списъ своимъ пôдписомъ потвердити. Вôльно Єпископови зложити зъ уряду библіотекаря недбалого и за- вôзвати капитулу до предложеня му нового библіотекаря. Може дальше Єпископъ на предложенє Капитулы змhнити статута або въ поодинокихъ случаяхъ звôльнити вôдъ захованя приписôвъ. Змhна така не може однакъ жаднымъ способомъ розтягати ся на рыгоръ [пол. — примус, дисципліна] пожиченя книжокъ. При взростh библіотеки буде потреба побôльшити число годинъ, въ котрыхъ можна буде книжки жи- чити або въ библіотецh переглядати. Въ кождôмъ однакъ случаю биб- ліотека мусить бути принайменше оденъ день въ тыждны замкнена такъ, щобы библіотекарь мôгъ въ тôмъ дни тыждневû порядки робити. Мы самû застерhгаємъ собh до смерти право жиченя книжокъ пôдъ тыми самыми условіями, що Преосвященный Єпископъ Станиславôвскій. — Рôвножъ застерhгаємъ собh досмертне право визитованя библіотеки. Въ замhну однакъ обовязуємъ ся платити 600 кор. (шhстьсотъ коронъ) 1. сhчня а другихъ 600 кор. (шhстьсотъ коронъ) 1. липня. Зъ тыхъ грошей, о котрû Высокопреподобный Отець Картофиляксъ зволить упôмнути ся, єсли бы черезъ забутє на означеный день не наспhла пересилка, мають бути ужитû на пенсію для библіотекара въ квотh 250 кор. пôврôчно, 25 коронъ пôврôчно для сторожа, а 250 коронъ пôврôчно призначаю на закупно новыхъ книжокъ литературы богословскои-латиньско-нhмецкои. Библіо- текарь записує новû книжки въ порозумhню зъ картофиляксомъ. 75 коронъ пôврôчно призначаю на потребы льокалю библіотечного, именно: на опалъ, евентуально свhтло, потрhбнû друки, папhръ, евентуально [пол. — мож- ливо] на новû шафы або направу старыхъ. Тую суму 1200 коронъ рôчно обовязуєм ся платити такъ довго — доки буде захованый высше указаный порядокъ, евентуально до самои смерти. Бажавъ бымъ собh и прошу Господа Бога, щобы давъ менh передъ смертю такій капиталъ, котрый бы запевнивъ Станиславôвскôй библіотецh 1200 коронъ. Въ разh моєи смерти, передъ запевненємъ тои сумы осôбнымъ актом, переданымъ Капитулh Станиславôвскôй, всh грошû, котрû бы у мене знайшли або котрû бы належали ся зъ доходу Митрополіи ажъ до моєи 366 смерти кромh тыхъ, котрыми бы мы розпорядили осôбнымъ актом волh Нашои за життя, призначаємъ на утворенє богослужебноû фондаціи для библіотекара Станиславôвского, котрый мавъ бы все обовязокъ вôд- правляти одну Службу Божу въ рôчницю моєи смерти. Фундація та зроблена за житя на случай смерти, а не черезъ тестаментъ [пол. — заповіт], котрого не лишаю, не має бути вчислена въ конґруу (лат. congrua portio — конґруа, дотація священику) священника, котрый бы мавъ урядъ библіотекара. Якъ бы доходы сеи фундаціи евентуальнои не перевисшали суми 500 коронъ рôчно, цhлый дохôдъ має служити на утриманє библіотекара зъ обовязкомъ однои Службы Божои такъ однакъ, щобы жаднымъ способомъ сеся фундація богослужебна не могла уважати ся правительствомъ яко фундація дотаційна. Въ разh якъ бы доходы зъ капиталу, котрого власнôсть я бы передъ смертію набувъ перевысшали суму 500 коронъ, зъ того капиталу та часть, котрабы приносила 500 коронъ становила бы фундацію богослужебну высше описану, а решта капиталу булабы donatio mortis causa [лат. — дарування, зроблене на випадок смерті] на рhчъ Станиславôвскои библіотеки и пôсля розсудженя Єпископа Станиславôвского мала бы бути ужита [або яко ка- питалъ, котрого %а служили бы — додано із іншого варіанту — Я. С.] до примноженя библіотеки або якъ одноразовый датокъ на закупно книжокъ. Библіотека Нами зôбрана числить томôвъ 3871, 3602 волюминôвъ въ вартости 8216 зл. 54 кр. Додаю єще, що мнhніємъ моимъ библіотекаремъ повиненъ бути свя- щеникъ, котрый бы калиграфично писавъ и въ цhломъ житю вôдзначав ся педантерією [пол. — педантизм]. Передаючи Всесвhтлhйшôй Капитулh библіотеку, надъ котрою я черезъ два роки усильно працювавъ, прошу Всевышнёго, щобы въ кождôмъ поколhню умножавъ помhжъ священьствомъ Єпархіи Станиславôвскои охоту до науково-богословскои працh и знанє таке потрьбне священ- никови до сповненя трудныхъ обовязкôвъ и такъ хосенне до утриму- ваня и пôдношеня духа. Всhхъ, котри коли небудь будуть уживати книжок зъ сеи библіотеки усильно прошу, щобы в своихъ молитвахъ и жертвахъ передъ Богомъ о мнh памятали и выпросили для мене за житя ласкъ потрhбныхъ до сповненя моихъ обовязкôвъ на хвалу Божу и добро Нашого народу, а по смерти милосердія въ годинh страшного суду, а на вhки ласки оглядати лице Боже, котрому належить ся всяка честь, слава и поклоненіє нинh, присно и во вhки вhковъ аминь. Дано у Львовh при Нашôмъ А. Катедр. Храмh св. ВМ. Георгія дня 30 марта/12 цвhтня 1901. + Андрей Митрополитъ m. p. 367 Дня 6го лютого н. ст. 1904. складаю Капитулh Станиславôвскôй кни- жочку “Днhстра” ч: 2823 на 30.000 (трийцять тысячъ) коронъ на рhчъ библіотеки Капитулы Станиславôвскои, зносячи рôвночасно зъобовязаня выраженû въ повысшôмъ актh даровизны зъ дня 30. марта (12 цвhтня) 1901 на сторонахъ 10, 11 и 12, въ уступахъ: “Въ замhну” до слôвъ “на закупно книжокъ”. Процентъ вôдъ того капиталу, має призначенє такъ, якъ въ згаданôмъ актh выражено. Въ Станиславовh дня 6го Лютого 1904. + Андрей Митроп[олит] m. p. Єпископска Капитула Станиславôвска пріймає повысшу квоту вы- ражену и потверджає полученє той, не маючи жадныхъ бôльше претенсій до фундатора Ихъ Ексцелєнціи Митрополита Галицкого Киръ Андрея графа на Шептицяхъ Шептицкого о плату на библіотеку. Отъ Єп.[ископської] Капитулы Станиславôвъ дня 6. Лютого 1904 Василій Фацhевичъ m. p. ДО ІСТОРІЇ ЗАСНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ КАПІТУЛИ (публікація архівного документа відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) Ярослав Сеник науковий співробітник відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Га- лицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зіб- раної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі рукописів, детально описано умови передачі і зберігання книг, особливу увагу звернено на важливість її служіння духовним потребам єпархії (вимоги до зберігання, правила каталогування, випозичення, обов’язки бібліотекаря та користувачів і т. п.). Ключові слова: книгозбірня, розпорядження-дарча, Андрей Шептицький. 368 ON HISTORY OF ESTABLISNMENT OF STANISŁAWÓW DIOCESE LIBRARY (Publication of the Archival Document of Manuscript Dept., L’viv Stefanyk Scientific Library) Yaroslav Senyk Research Fellow, Manuscript Dept., L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine The article deals with the Donation Act of April 12, 1901 by Andrei Sheptyts’kyi, Metropolitan of Halychyna and Archbishop of L’viv, about the transmission of book collection to Stanisławów Diocese. The duplicate of the Act is kept in the Ma- nuscript Department. The terms of handover and storage of books are described in detail by the Act, special attention is paid to importance of its service to spiritual necessities of the Diocese (requirements to repository, cataloguing rules, conditions of book loan, duties of librarians and users, etc.). The Metropolitan stressed the necessity of assiduous maintenance and development of the book collection. For its financial support he created the special foundation which was complemented by the separate record of 1904. Keywords: book collection, Donation Act, Andrei Sheptyts’kyi. К ИСТОРИИ ОСНОВАНИЯ БИБЛИОТЕКИ СТАНИСЛАВОВСКОЙ КАПИТУЛЫ (публикация архивного документа отдела рукописей Львовской научной библиотеки им. В. Стефаника НАН Украины) Ярослав Сеник научный сотрудник отдела рукописей ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины Рассмотрено распоряжение-дарственную Андрея Шептицкого, Митрополита Галицкого и Архиепископа Львовского, от 12 апреля 1901 г. о передаче соб- ранной им коллекции книг Станиславовской капитуле, копия которой хранится в отделе рукописей, детально описаны условия передачи и хранения книг, особое внимание обращено на важности ее служения духовным потребностям Епархии (требования к хранению, правила каталогизации, одалживания, обязанности биб- лиотекаря и пользователей и т. п.). Ключевые слова: книжная коллекция, распоряжение-дарственная, Андрей Шептицкий.

Ähnliche Einträge