Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р.
Висвітлюється організаційна структура бібліотек під час німецької окупації західноукраїнських земель після включення Галичини до складу Генеральної губернії. Вказано мотиви, які спонукали німецьку адміністрацію до вивезення бібліотечних збірок усієї мережі Staatsbibliothek Lemberg навесні 1944 р. Ро...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12872 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. / Р. Дзюбан // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 379-398. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859941942813523968 |
|---|---|
| author | Дзюбан, Р. |
| author_facet | Дзюбан, Р. |
| citation_txt | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. / Р. Дзюбан // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 379-398. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Висвітлюється організаційна структура бібліотек під час німецької окупації західноукраїнських земель після включення Галичини до складу Генеральної губернії. Вказано мотиви, які спонукали німецьку адміністрацію до вивезення бібліотечних збірок усієї мережі Staatsbibliothek Lemberg навесні 1944 р. Розглядається кількість і вміст транспортів зі збірками ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg, вивезеними до Кракова у березні-квітні 1944 р., а також подальша їхня доля.
Исследуется организационная структура библиотек во время немецкой оккупации западноукраинских земель после включения Галичины в состав Генеральной губернии. Анализируются мотивы, побудившие немецкую администрацию к вывозу библиотечных собраний сети Staatsbibliothek Lemberg весной 1944 г. Рассматривается количество и содержимое транспорта с собраниями II отдела Staatsbibliothek Lemberg, вывезенными в Краков в марте-апреле 1944 г. и дальнейшая их судьба.
Organizational structure of libraries during German occupation of Western Ukrainian lands after inclusion of Halychyna to General Gouvernement is described. Reasons which impelled German administration to move library collections of all Staatsbibliothek Lemberg network in spring 1944 are mentioned. Quantity and content of transports with collections of Division II of Staatsbibliothek Lemberg which were moved to Kraków in March-April 1944 and their further history are discussed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:12:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
379
УДК 027.52(477.83-25)“1944”
ВТРАТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ З ІІ ВІДДІЛУ
STAATSBIBLIOTHEK LEMBERG У 1944 р.
Роман Дзюбан
молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Структура львівських бібліотек під час німецької окупації Львова
у 1941–1944 рр.
У липні 1941 р. організаційна структура бібліотек у Львові, вста-
новлена за радянської окупації, хоча й не була повністю ліквідована,
проте зазнала суттєвих змін1.
Рішення керівництва Генеральної Губернії (далі — ГГ) про ство-
рення “Staatsbibliothek” було прийняте 12 січня 1942 р., а саму назву
затверджено лише 14 березня 1942 р. Цього ж дня доктор Адольф Вацке
(Watzke) — керівник (президент) Головного відділу науки і навчання
(Leiter der Hauptabteilung für Wissenschaft und Unterricht) вислав листа
до Кракова райхсміністрові, генерал-губернаторові галицького дист-
рикту Гансові Франку з проханням про зміну бланків і нову печатку2.
Нагляд над системою бібліотек на території ГГ здійснювала спе-
ціальна урядова структура з осідком у Кракові — Головне Управління
© Дзюбан Р., 2008
1 Див.: Matwijów Maciej. Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1941 r. //
Rocznik Lwowski 1995–1996.— Warszawa: Wyd-wo: Instytut Lwowski, 1996.—
S. 32. Зміни торкнулись насамперед внутрішньої організації бібліотек, на-
ближаючись до передвоєнної. Так, в колишньому Оссолінеумі влітку 1941 р.
було ліквідовано більшість відділів і кабінетів, організованих за радянської
влади. З відділів і кабінетів залишились тільки відділ Мистецтва (в Бібліотеці
Баворовських) і Картографічний кабінет. (Див.: Matwijów M. Zakład Narodowy
imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław: T-wo Przyjaciół Ossolineum,
2003.— S. 144.). За звітами ІІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg від жовтня 1943 р.
по січень 1944 р. роботи з ліквідації деяких колишніх радянських відділів,
наприклад: Спецфонду чи Кабінету марксизму, тривали ще в 1943–1944 рр.
(Див.: Державний Архів Львівської області (далі — ДАЛО).— Ф. Р-49, оп. 1,
спр. 2.— Арк. 114-145; спр. 5.— Арк. 35.).
2 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 233.
380
бібліотек — Hauptverwaltung (Hauptabteilung) der Bibliotheken im Gene-
ralgouvernement, яку очолив колишній директор бібліотеки Берлінського
університету, на той час шеф реферату бібліотек ГГ др. Ґустав Абб3.
Комісаричним керівником Staatsbibliothek Lemberg (далі — SL) 15 жовтня
1941 р. був призначений слов’янознавець др. Ульріх Йогансен4. 15 жовтня
1943 р. його замінив випускник Петербурзького університету др. Олександр
Гімпель5. Німецьке керівництво львівських бібліотек функціонувало
3 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 469-480.
Абб Ґустав (23.02.1886–28.04.1945) — німецький історик-слов’янознавець.
Народився в Берліні. Вивчав історію, філософію, германістику у Фрайбурзі і
Берліні. Брав участь у Першій світовій війні. У 1934 р. — комісаричний ди-
ректор Університетської бібліотеки в Берліні, а з 1935 р. — її директор. Член
німецької Націонал-Соціалістичної партії з 1933 р. Доцент університету в Бер-
ліні. Вивчав історію монастирів і середньовічних бібліотек Бранденбургії.
Від 1 липня 1940 р. — шеф реферату бібліотек в уряді Генеральної Губернії
(на кінець 1942 р. цей реферат функціонував у структурі Головного відділу
науки й навчання як 5-й реферат). Абб теж був керівником Головного Прав-
ління Бібліотек в ГГ і директором Державної Бібліотеки в Кракові. У червні
1943 р. Міністерство науки, виховання та народної освіти райху призначило
його на посаду комісара для забезпеченя бібліотек та опіки над книжками на
східному операційному відтинку (Der Komissar für die Sicherung der Biblio-
theken und die Betreuung des Buchgutes im östlichen Operationsgebiet). У вересні
1941 р. за наказом А. Розенберга був включений до Операційного штабу для
окупованих територій райхсляйтера Розенберга німецької Націонал-Соціалістичної
партії (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg für die besetyten Gebiete der NSDAP).
Абб особисто й керуючи окремою групою осіб, їздив на Україну для “забезпе-
чення” бібліотек. В серпні 1944 р. залишив Краків і знову став директором Універ-
ситетської бібліотеки в Берліні. В листопаді повернувся до ГГ, щоб взяти участь в
бібліотечній акції в Прушкові. Загинув від випадкової кулі на вулиці в Берліні.
4 Йогансен Ульріх (22.10.1906–22.10.2002) — німецький мовознавець і славіст.
Народився в Маркірх (Ельзас, Франція). Член німецької Націонал-Соціалі-
стичної партії. Від 1 жовтня 1935 р. працював в Державній пруській бібліо-
теці в Берліні. До Державної Бібліотеки в Кракові прибув 14 жовтня 1940 р.,
де був заступником директора Ґ. Абба. Потім переїхав до Львова, де 15 жовтня
1941 р. призначений Комісаричним керівником Державної Бібліотеки, а також
керівником реферату “Бібліотечна справа” в керівництві дистрикту Галичина.
На власне прохання 15 жовтня 1943 р. пішов до війська. Після війни працював
у шкільництві, а з 1948 по 1971 р. — бібліотечний радник в Університетській
бібліотеці в Кільонії.
5 Гімпель Олександр (09.09.1893–28.04.1982) — бібліотечний працівник. Наро-
дився в Санкт-Петербурзі. Вивчав російську літературу. Працював у бібліо-
теках Вроцлава, Кенігсберга, а з 1936 р. — в Державній пруській бібліотеці в
Берліні. Співпрацівник Ґ. Абба в Операційному штабі для окупованих територій
райхсляйтера Розенберга німецької Націонал-Соціалістичної партії. В січні
1942 р. перебував в містах Ковно й Вільно, а в травні переїхав до Харкова,
381
приблизно до половини квітня 1944 р., коли за наказом свого команду-
вання О. Гімпель покинув Львів і виїхав до Кракова, передаючи владу
над всіма відділами SL військовій комендатурі6, хоча прийнято вважати,
що SL ліквідовано ще 31 березня 1944 р.7
У межах Державної Бібліотеки у Львові спочатку планувалося ство-
рити два відділи8:
Відділ (Abteilung) I, який складався із бібліотек трьох вищих на-
вчальних закладів та належних до них інституцій і семінарів (der übrigen
Hochschulinstitute und Seminare):
Бібліотека Університету9 — Universitätsbibliothek на вул. Мохнаць-
кого, 5 (за німців — Blumenstrasse, тепер — вул. Драгоманова), а також
університетських підрозділів (Universitätsinstitute).
потім до Дніпропетровська, Маріуполя, Таганрога, Ростова й Краснодара. В
кінці 1942 р. повернувся до Берліна, звідки в березні 1943 р. Абб завербував
його до праці в бібліотеках на терені ГГ, спочатку в Кракові й Варшаві, а з
жовтня 1943 р. у Львові. 1 січня 1944 р. призначений комісаричним керівником
Державної Бібліотеки у Львові. В липні 1944 р. разом з німецькими урядов-
цями остаточно покинув Львів, а в серпні Краків, повернувся до Державної
пруської бібліотеки в Берліні. Після війни виїхав до Швеції, де працював у біб-
ліотеках. Після повернення до Німеччини працював також в Університетській
бібліотеці у м. Марбурзі (1955–1958).
6 У другій половині квітня внаслідок тимчасової стабілізації фронту Гімпель
повернувся до Львова й перебував у ньому з перервами до другої половини
липня, але, очевидно, займався лише справами Бібліотеки Університету. (Див.:
Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 142.).
7 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 485.
8 Ibidem.— S. 93, 94, 128.
9 Колишня Бібліотека Університету ім. короля Яна Казимира, перейменованого
за першої більшовицької окупації Західної України в Державний Університет
ім. І. Франка. Університет за німців було закрито. Нацистські окупанти за весь час
свого перебування у Львові так і не дозволили його відкрити. Спочатку толе-
рована німцями українська адміністрація залишила ректора, призначеного ще
більшовиками, виконувачем обов’язки директора університету проф. д-ра Ва-
силя Сімовича. Відомий документ (посвідка) з 29 липня 1941 р., засвідчений
його підписом і печаткою з тризубом. (Стецько Ярослав. 30 червня 1941: Про-
голошення відновлення державності України.— Торонто; Нью-Йорк; Лондон,
1967.— С. 249.). Незабаром гестапівці заарештували Сімовича. Лише завдяки
втручанню Українського Крайового Комітету його було звільнено. (Див.:
Паньківський Кость. Від Держави до Комітету.— Нью-Йорк; Торонто, 1957.—
С. 37.). Виявлено німецькомовний документ від 31 липня 1941 р. засвідчений
підписом Богдана Барвінського, директора університетської бібліотеки, при-
значеного ще більшовиками. Легенда “*Бібліотека Державного Університету
ім. І. Франка* у Львові*” розміщена по периметру, а герб-тризуб — у центрі.
382
Бібліотека Академії ветеринарної медицини — Bibliothek der Tierä-
rztlihen Akademie (Hochschule)10 на вул. Стальмаха, 1 (за німців — Stalma-
chastrasse, в радянські часи — вул. Брюсова, тепер вул. Ольги Басараб).
Бібліотека Політехніки — Bibliothek der Technische Hochschule на
вул. Нікоровича, 1 (за німців — Bibliothekstrasse, в радянські часи і тепер —
вул. Професорська).
Відділ ІІ включав бібліотеки спеціальні (національні):
Бібліотеку “Студіону” — отців Студитів на вул. Петра Скарги, 2б
(за німців — Spitalstrasse, в радянські часи — вул. М. Пирогова, тепер —
вул. Є. Озаркевича)11.
Бібліотеку Оссолінеум на вул. Оссолінських, 2 (за німців — Post-
gasse, в радянські часи і тепер — вул. В. Стефаника) разом з Бібліотекою
Баворовських на вул. Уєйського, 2 (за німців — Zwillingstrasse, в ра-
дянські часи і тепер — вул. Бібліотечна, частина кол. вул. Уєйського).
Бібліотеку Наукового Товариства ім. Т. Шевченка — НТШ на вул. Чар-
нецького, 24 (за німців — Distriktstrasse, в радянські часи — вул. Радянська,
тепер — вул. В. Винниченка).
Бібліотеку Публічну Руського Народного Інституту “Народний Дім”
на вул. Курковій, 14 (за німців — Ungarnstrasse, за радянських часів — у
1939–1941, 1944 рр. — вул. Куркова, а з 1945 р. і дотепер — вул. М. Лисенка).
(Див. Дзюбан Орест. Львівські печатки 1941 року як пам’ятки українського
державотворення // Пам’ятки України: історія та культура.— [Київ].— 2001.—
№ 1-2 (130-131).— С. 155.). Бібліотеку Університету у Львові, яка під час на-
цистської окупації працювала найбільш регулярно, спочатку очолював українець
Богдан Барвінський. Через конфлікти з польським персоналом, Йогансен взяв
на себе загальне керівництво бібліотекою, надаючи Барвінському можливість
працювати науково і визначив собі трьох заступників: Євстахія Ґаберлє —
для істотних справ, фольксдойч Едіт Брилінську — для адміністративних
справ і Нестора Рудницького — відповідального за контакти з читачами.
(Див.: Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945:
Wybór dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współ-
pracy H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 357, 453, 454.). У 1942–1944 рр.
Богдан Барвінський — старший бібліотекар ІІІ відділу Державної Бібліотеки
(в бібліотеці НТШ).
10 У міжвоєнний період бібліотека нараховувала більше 8000 тис. томів пере-
важно польською й німецькою мовами за спеціальністю академії та суміж-
ними науками і була включена до університетської бібліотеки. (Див.: Сhwa-
lewik Edward. Zbiory Polskie. Archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne
zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym
według miejscowości ułoŜone.— Warszawa; Kraków: Wyd-wo J. Mortkowicza,
Tow-wo wyd. w Warszawie, 1926.— T. I.— S. 376.).
11 Бібліотеку “Студіону” у 1943 р. було вилучено з системи Staatsbibliothek Lemberg
як приватну книгозбірню митрополита Андрея Шептицького і в такому ста-
тусі вона залишалась аж до приходу більшовиків.
383
Бібліотеку Громади Єврейського Віросповідання за адресою —
вул. Різницька, 5 (за німців — Schlachthofstrasse, в радянські часи —
знову вул. Різницька, а з 1950 р. і дотепер — вул. С. Наливайка)12.
Загальний фонд Staatsbibliothek Lemberg охоплював до двох міль-
йонів томів13.
12 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 233, 234; Бібліотека єврейської гро-
мади у Львові 4 липня 1941 р. була конфіскована і опечатана директором Го-
ловного Управління Бібліотек ГГ проф. др. Аббом разом з представником
Львівської СД др. Фроммом з наміром передати її у майбутньому до Кракова
спеціальній структурі — Sektion für Judenforschung im Institut für Deutsche
Ostarbeit з тим, щоб разом з іншою єврейською бібліотекою “Fundation Perl”
з Тернополя, вивезти далі углиб Райху. (Див.: Нотатка Густава Абба і ним
складений проект листа Адольфа Вацке (Watzke) до держсекретаря для справ
безпеки і вищого начальника СС і Поліції в Генеральній Губернії Фрідріха
Вільгельма Крюгера (Krüger) від 7 грудня 1942 р. (Brulion, Bundesarchiv
Potsdam. Bibliotheken. St. 12.01.nr 2 k. 20-21.) // Biblioteki Naukowe w Gene-
ralnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór dokumentów źródłowych /
Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy H. Laskarzewskiej.— Warszawa,
2003.— S. 136, 137.). Очевидно, далеко не вся вона тоді була вивезена, оскільки
на її базі в серпні 1944 р. у Львівській філії БАН було організовано ІІІ (єв-
рейський) сектор. Перенесені з вул. Різницької, 5 єврейські фонди було роз-
міщено у двох місцях: на вул. Оссолінських, 2 та вул. Сикстуській, 14 (тепер —
вул. Дорошенка, 14). (Див. Гуцаленко Т. Відділ рукописів Львівської наукової
бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України у 1940–1949 рр.: постаті та події //
Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: Зб. наук. пр.—
Львів, 2005.— Вип. 13.— С. 208). Німці вивезли стародруки цієї бібліотеки
до Франкфурта-на-Майні, значну частину фондів було знищено, а решту —
у 1945 р. передано до Бібліотеки АН УРСР у Києві. (Див.: Головата Л.
Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. 1940–2005: істо-
ричний нарис // Там само.— С. 151.). Точніше, з бібліотеки, яка перед війною
нараховувала близько 40000 позицій, німці вивезли всі стародруки (бл. 8000),
усі рукописи (бл. 2000) та підручну бібліотеку, а також було знищено карт-
ковий та інвентарний каталоги. (Див.: Лист керівника єврейського сектору
др. Д. Кагане і др. Тадеуша Задерецького від 19 жовтня 1944 р. з ЛНБ. (Відділ
рукописів.— ОН 4910.— Арк. 1-2.), а також доповідну записку парторгані-
зації Львівських установ Академії Наук УРСР Львівському Обкому КП(б)У про
втрати культурних цінностей у Львові під час німецької окупації з 11 квітня
1946 р., за якою єврейський сектор Філії БАН у Львові під час війни, окрім
згаданих втрат стародруків і рукописів, позбувся 15000 книжок. (Див.: ДАЛО.—
Ф. П. 3, оп. 18, спр. 485.— Арк. 13-14, а також: Культурне життя в Україні.
Західні землі. Документи і матеріали.— Київ, 1995.— Т. 1: 1939–1953.— С. 328.).
13 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 363.
384
Але така структура на практиці виявилась незручною. В кінці листо-
пада 1941 р. Йогансен для організації системи Staatsbibliothek Lemberg
застосував раціональніший і практичніший поділ на п’ять відділів14:
Відділ І — Бібліотека Університету.
Відділ ІІ — Оссолінеум разом з Бібліотекою Баворовських.
Відділ ІІІ — Бібліотека НТШ і Бібліотека Публічна Руського На-
родного Інституту “Народний Дім”15.
Відділ Технічний — Бібліотека Політехніки16.
Відділ Медичний — Бібліотека Медичного Інституту на вул. Чар-
нецького, 30 (за німців — Distriktstrasse).
Прийнято вважати, що в листопаді 1942 р. перестав існувати Ме-
дичний Відділ, оскільки його приміщення були зайняті Вермахтом, а біб-
ліотеку включено до Бібліотеки Університету17. Проте, зберігся документ,
14 Див. Циркуляр від 25 листопада 1941 р. комісаричного керівника Держбіб-
ліотеки у Львові Ульріха Йогансена на вказівку президента Головного від-
ділу науки і навчання щодо об’єднання наукових бібліотек у систему “Staats-
bibliothek Lemberg” з новим організаційним поділом на п’ять відділів (ZNiО.—
Rkps. 17129 ІІ Т. 1.— Ark. 50-50 zwr.).
15 Володимир Дорошенко одночасно керував ІІІ відділом та колишньою бібліотекою
НТШ, яка входила в III-й відділ. Бібліотекою “Народного Дому” завідував Антін
Ґенсьорський, який у 1943 р. деякий час був заступником директора ІІІ відділу SL.
Генсьорський (Ґенсьорський) Антін Іванович (30.01.1890–15.06.1970) — ук-
раїнський бібліотекознавець, книгознавець. У 1918 р. закінчив історико-фі-
лологічний факультет Петроградського університету. Після переїзду до Львова
працював журналістом. У 1924–1939 рр. керував Бібліотекою Народного Дому.
У 1939–1941 рр. — бібліотекар, потім завідувач Музею книги Львівської філії
БАН УРСР, за сумісництвом працював в Інституті мовознавства УРСР та
старшим викладачем Львівського Державного Університету ім. І. Франка. В
роки Другої світової війни керував бібліотекою Народного Дому, що входила
до складу ІІІ відділу Держбібліотеки м. Львова. Після евакуації у березні 1944 р.
В. Дорошенка, Генсьорський — директор (з місяця квітня 1944 р. є документи
з його підписом як директора) ІІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg (Див.: ДАЛО.—
Ф. Р-49, оп. 1, спр. 5.— Арк. 15) і одночасно керівник Бібліотеки Народного
Дому в складі ІІІ відділу. Після приходу Червоної Армії, він з липня 1944 р.
до 1 вересня 1949 р. знову керівник відділу на Курковій, 14 (українсько-
російського сектору), а також завідувач відділу рукописів у Львівській філії
Бібліотеки АН УРСР. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
16 Відділ Технічний в деяких нельвівських документах помилково називають
IV-им. (Див.: Звіт Рудольфа Куммера з інспекційної подорожі по бібліотеках
ГГ в днях 17-26.05.1943 р. // Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie
w latach 1939–1945: Wybór dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie
A. MęŜyński przy współpracy H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 152-158.).
Керував Технічним відділом др. Ляскевич.
17 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 138. Більшовики у 1939 р. відкрили Медичний
Інститут, бібліотека якого постала після вилучення з Бібліотеки Університету
385
датований 8 січня 1943 р., поданий керівником Staatsbibliothek Lemberg
Йогансеном командиру Поліції охорони (Schutzpolizei) у відділ проти-
повітряної охорони (Abt. Luftschutz), в якому перераховано сім наступних
будівель, які потребували протиповітряного забезпечення:
“1) Staatsbibliothek, Abt. I. Blumenstr.5.
2) ” ” ” II. Postgasse 2.
3) ” ” ” III. Distriktstrasse 24
4) ” ” Med. Abt. Distriktstr. 30
5) ” ” Päd. Abt. Eckstr.4.
6) ” ” Nebenmagazin Baworowskistr. 2.
7) ” ” ” ” Ungarnstr. 14. 18”
За цим документом, на початок 1943 р. Медичний відділ ще існував.
Питання, чи переміщувались у той час медичні книги до приміщень
університетської бібліотеки і взагалі за період німецької окупації, по-
требує подальшого вивчення. Також будівлі колишньої Бібліотеки Ба-
воровських (позиція 6) і Народного Дому (позиція 7) розглядаються
тут як допоміжні склади19.
В деяких документах згадується Педагогічний відділ20, а також
Педагогічна бібліотека21. Йдеться про Педагогічну центральну бібліотеку
(Pädagogische Zentralbibliothek) на вул. Кубалі (за німців — вул. Eckstrasse,
з липня 1944 р. — знову вул. Кубалі, 4, а з 1950 до початку 1990-х рр.
вул. Бехтерєва В., тепер — вул. Шухевича В.), що нараховувала біля
5000 томів, керував нею українець др. Іван Кухта22.
медичної літератури. Ці збірки (27000 томів) радянські власті на початку
1941 р. перевезли з будинку Бібліотеки Університету до будинку при вул. Чар-
нецького, 30. Саме ці приміщення Вермахт у грудні 1942 р. зайняв під лазарет,
тому й виникла необхідність повернення медичних книг до приміщення універ-
ситетської бібліотеки. (Див.: Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie
w latach 1939–1945: Wybór dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. Mę-
Ŝyński przy współpracy H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 232.).
18 ДАЛО.— Ф. Р-58, оп. 54.— Арк. 26.
19 Там само.
20 Національний заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві. Відділ рукописів (далі —
ZNiО).— Rkps. 17130.— Т. 1.— Ark. 48.— Документ датований 31.Х.1942 р.
21 Ibidem.— Ark. 46.— Документ датований 30.Х.1942 р.
22 Організована у 1925 р. для згрупування усіх основних методичних творів з
усіх предметів навчання і для уможливлення вчителям народних, середніх та
вищих шкіл у Львові та регіоні користуватись цими книжками. З приходом
більшовиків бібліотеку перейняв Ю. Полянський, і далі вона знаходилась при
Обласному Відділі Народної Освіти. Тут зберігались книги польською, укра-
їнською, російською, німецькою, французькою, англійською, італійською мо-
вами. Всього 21 тис. скаталогованих творів в приблизно 55-60 тис. томах. В
радянський час перед війною, разом з директором І. Кухтою мала у штаті 6 пра-
цівників (4 поляки, 2 українці). 12.02.1940 р. дирекція цієї бібліотеки звернулась
386
Під час більшовицької і нацистської окупації численні книгозбірки
інституцій, монастирів, а також приватні з терену Львова і з провінції23
були базою І, ІІ, і ІV відділів.
***
Після включення Галичини п’ятим дистриктом до складу Генеральної
Губернії24 у серпні 1941 р., німецька окупаційна влада призначила ко-
місаричним керівником колишніх Бібліотеки Оссолінеум та Бібліотеки
Баворовських історика мистецтва проф. Мєчислава Ґембаровича25. Тобто,
до Обласного Інституту Удосконалення Учителів з проханням взяти бібліотеку
“під свою опіку і на свій бюджет”. (Див.: ДАЛО.— Ф. Р-163, оп. 1, спр. 53.—
Арк. 37-39.). В цьому ж документі — коротка біографія директора бібліотеки:
“Др. Кухта Іван Андрійович директор пед[агогічної] б[ібліоте]ки (1900 р. н. у
Львові), соціальне походження робітничо-селянське, батько загинув на війні
1914 р. і зал[ишив] 5 дітей і вдову. Освіта вища — університет. Д-р філософії,
магістер педагогіки, іспит професорський. Пед[агогічний] стаж 20 літ, служить від
1921 р. у гімназії і б[ібліоте]ках. Знання мов: укр[аїнська], польська, ні-
мецька, російська і ін. Нац[іональність] укр[аїнець]. У війську не служив. Був
членом окремої виборчої комісії для прилучення Зах[ідної] України до СРСР.”
Під час німецької окупації у цю бібліотеку за розпорядженням У. Йогансена
були привезені книги з бібліотеки філософського семінару колишнього уні-
верситету ім. Яна Казимира і там складені й cкаталогізовані. Зберігся документ
(від 10 червня 1943 р.), в якому У. Йогансен просить керівника ІІ відділу
М. Ґембаровича видати Кухті книги і допомогти екіпажем при перевезенні.
ZNiО.— Rkps. 17129.— Т. 1.— Ark. 118.). Педагогічна бібліотека була підпо-
рядкована безпосередньо відділові Науки і Навчання при губернаторі дистрикту
Галичина, а наглядові SL підлягала тільки під фаховим поглядом. Натомість
Губерніальна бібліотека (колишня радянська обласна) підпорядковувалась
безпосередньо керівництву міста. Поза структурами SL залишились: Міська
бібліотека (“Stadtbibliothek”) з польським і українським відділами, а також
Бібліотека Академії ветеринарної медицини. (Див.: Matwijów M. Zakład Naro-
dowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław: T-wo Przyjaciół Osso-
lineum, 2003.— S. 138.).
23 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 234.
24 Адміністративно-територіальна одиниця, сформована нацистською Німеччиною
в жовтні 1939 р.
25 Ґембарович Мєчислав Ян (07.12.1893–02.09.1984) — польський історик мис-
тецтва, медієвіст, професор Львівського університету. Народився в м. Ярославі
(тепер Польща), проживав у Станіславові, Бучачі. У 1920 р. — асистент кафедри
історії Польщі Львівського університету. З 1922 р. працював бібліотекарем
Оссолінеуму, від 1925 р. — хранитель (кустош) Музею ім. Любомирських. У
1923 р. розпочав викладацьку працю на виділі архітектури Львівської Полі-
техніки. Автор розвідки про львівські рисунки Альбрехта Дюрера (у спів-
праці з віденським вченим Гансом Тітце, 1929 р.), автор каталогу рукописів
Бібліотеки ім. Ґвальберта Павліковського (1929) та багатьох ін. розвідок.
Після приходу більшовиків керував у новоорганізованій Львівській філії
387
це призначення відбулося перед утворенням системи SL Ґембарович
залишився керівником ІІ відділу і в подальшому. Його заступником
було призначено Стефана Інґльота26. Фактично, Ґембарович здійснював
загальне керівництво над ІІ-м відділом і безпосереднє над Бібліотекою
Оссолінеум. Бібліотекою Баворовських, перетвореної за радянської влади
на Відділ мистецтва (складалась з решток збірок Музею ім. князів
Любомирських, Бібліотеки Ординації графів Дідушицьких і Бібліотеки
фундації графа В. Баворовського) у 1941–1944 рр. керував його приятель
мистецтвознавець др. Тадеуш Маньковський27.
З наближенням фронту до Львова постала проблема евакуації куль-
турних цінностей. Очевидно, ініціатива вивезення збірок ІІ-го відділу
походила від М. Ґембаровича, котрий вже влітку 1943 р. планував вивезти
найціннішу частину рукописів до Бібліотеки Ягайлонської у Кракові,
яку тоді очолював др. Едвард Кунце28.
бібліотеки АН УРСР кабінетом мистецтва. Під час німецької окупації, у серпні
1941 р. — комісаричний керівник ІІ відділу новоорганізованої Staatsbibliothek
Lemberg, на базі колишньої Бібліотеки Оссолінеум і Бібліотеки Баворовських.
Брав активну участь в евакуації бібліотечних збірок у 1944 р. зі Львова. Після
війни, вже за радянської окупації, у 1950 р. його було звільнено з посади за-
відувача кабінету мистецтва. Працював молодшим науковим співробітником
у відділі мистецтвознавства Інституту суспільних наук УРСР. З 1955 р. —
молодший науковий працівник у Музеї етнографії і художнього промислу
УРСР. Лише у 1961 р. на підставі наукового доробку йому присвоєно ступінь
кандидата наук. З 1963 р. — на пенсії. Помер у Львові 2 вересня 1984 р.
Похований на Личаківському кладовищі.
26 Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 148.
Стефан Інґльот (10.03.1902–11.01.1994) — дослідник суспільно-господарської
історії Польщі. Брав участь в польсько-українській війні за Львів 1918 р., а
також у війні з більшовицькою Москвою 1920 р. Згодом — доцент і титу-
лярний професор у Львівському університеті, з 1924 по 1945 р. — працівник
Бібліотеки Оссолінеум, спочатку — бібліотекар, потім — завідувач відділу
рукописів. Після війни — професор Ягайлонського університету у Кракові
(1945), а з 1946 р. — Вроцлавського університету.
27 Маньковський Тадеуш (02.08.1878–1956) — історик мистецтва. У 1945 р. виїхав
до Кракова, де очолив музей на Вавелі (директор Państwowych Zbiorów Sztuki).
28 Кунце Едвард (06.03.1880–03.06.1950) — історик, бібліотечний працівник.
Народився у Львові, здобув докторат з історії у Львівському університеті (1902). У
1906–1916 рр. працював в Ягайлонській бібліотеці у Кракові. З 1919 по
1926 р. — директор університетської бібліотеки в Познані. Від 1926 р. —
директор Ягайлонської бібліотеки в Кракові. Автор багатьох статей з бібліо-
текознавства, редактор документів XVI ст. 6 листопада1939 р. за наказом ге-
стапо разом з працівниками змушений був покинути приміщення бібліотеки.
У 1940 р. за наказом німців керував перенесенням збірок бібліотеки до
нового приміщення. Належав до таємної комісії, яка реєструвала воєнні втрати
388
У листопаді 1943 р. Е. Кунце, мабуть, під впливом Ґембаровича на-
магався переконати директора Головного Управління Бібліотек Гене-
рального Губернаторства др. Ґ. Абба про доцільність евакуації найцін-
ніших збірок зі Львова до Кракова. Д-р Абб спочатку не погоджувався,
однак, подальші поразки на східному фронті змусили німецьку владу
коригувати свої рішення. Зрештою, в розмові з Е. Кунце Ґ. Абб дав
згоду на можливе перевезення найцінніших збірок з Оссолінеума до
Кракова, водночас висловив надію, що збірки все ж можна буде забез-
печити перед нальотами авіації безпосередньо у Львові. О. Гімпель
звертався до Абба з проханням посилити захист львівських бібліотечних
збірок29. Спочатку планувалося спакувати стародруки й рукописи до
скринь і помістити їх у підвалах львівських монастирів. Німецькі плани
щодо забезпечення збірок були дещо іншими. Таємне розпорядження
німецького правління наказувало готувати до евакуації перш за все
нову німецьку наукову літературу; натомість було спаковано і вислано
до Кракова вартісні збірки усіх відділів Staatsbibliothek30.
Приготування до евакуації культурних цінностей
До евакуації бібліотечних збірок Львова німецька влада почала
готуватись на початку 1944 р. Згідно з виданими в перших числах лю-
того розпорядженнями, евакуація мала охопити всю мережу Staatsbib-
liothek Lemberg, тобто — збірки Бібліотеки Оссолінеум та Бібліотеки
Баворовських (відділ ІІ), а також бібліотеки Університету, Політех-
ніки, НТШ і “Народного Дому”31.
Належало вивозити спочатку до Кракова, а далі — углиб Німеччини32
сучасну німецьку фахову літературу, зокрема медичну й технічну, усі
покажчики, бібліографічні довідники, підручні збірки головних бібліотек,
радянську технічну літературу, новопридбану Оссолінеумом у 1941 р.
Ягайлонської бібліотеки. Після війни з 18 січня 1945 р. до 30 червня 1947 р. —
знову на посаді директора бібліотеки.
29 Matwijów M. Lwowskie Ossolineum w listach Mieczysława Gębarowicza z lat
1943–1946 // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.— Wrocław, 1992.—
Zesz. 1.— S. 157-158, 172-173.
30 Див.: Звіт Олександра Гімпеля для Головного Керівництва Бібліотек з забез-
печення спеціальних збірок Державної бібліотеки у Львові з 18 квітня 1944 р. //
Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór
dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy
H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 197, 198. У звіті детально розгля-
даються усі труднощі транспортування бібліотечних збірок зі Львова за пе-
ріод від 21 березня до 1 квітня 1944 р.
31 Matwijów M. Lwowskie Ossolineum w listach Mieczysława Gębarowicza z lat
1943–1946 // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.— Wrocław, 1992.—
Zesz. 1.— S. 158.
32 Matwijów M. Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1941 r. // Rocznik Lwowski
1995–1996.— Warszawa: Wyd-wo: Instytut Lwowski, 1996.— S. 38.
389
З Оссолінеуму, за вказівками Гімпеля, підлягали вивозу найцінніші
рукописи та стародруки, для чого було зарезервовано більшу частину
замовлених SL 150 cкринь. Проте в Оссолінеумі під керівництвом М. Ґем-
баровича вже в половині листопада 1943 р. розпочали відбір для ева-
куації найцінніших друків XV–XVIII ст., а як припускає М. Матвіюв,
також і рукописів33. Щоб уникнути розголосу, підготовку до евакуації
здійснювало дуже вузьке коло осіб34.
Доля львівських культурних цінностей турбувала і діячів Українсь-
кого Центрального Комітету (УЦК). Ось як про це згадував Кость Пань-
ківський: “Ми [тобто керівництво УЦК] виробили плян перевезти в
безпечне місце архіви, бібліотеки й музеї, якщо не вповні, то принай-
менше важніші і неповторні бібліографічні і музейні речі. Тільки ні-
мецька влада могла забезпечити транспорт і кошти. Я представив наші
пляни віцегубернаторові Бауерові, але він злякався. В тодішніх умовах,
восени 1943, за його словами, це було не прощальним проявом дефе-
тизму. Він зовсім поважно вияснював, що невдачі на фронті — це хви-
леве явище, треба тільки витримати зиму. Він певний, що армія витримає,
а тоді при допомозі нової зброї німці підуть на схід. Ми розійшлися з
тим, що він просив навіть не згадувати про нашу розмову. Однак, для
певности, щоб на нього не впало підозріння якихось таємних розмов
на недозволені теми, він сам повідомив про те СД і на другий-третій
день Кольф35 сказав мені те саме. Навіть думки не може бути про ева-
куацію Галичини і ми не сміємо допускати розмов на теми евакуації”36.
У Відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника
НАН України (далі — ЛНБ. Відділ рукописів) зберігається копія доку-
менту від 26 серпня 1944 р. підписана завідувачем відділу мистецтва
Янчаком, т. зв. “Відпис” загальної кількості втрат по Філії Бібліотеки
Академії Наук УРСР у Львові37. За цим документом втрати були такі:
Сектор польський (за інвентарями збірок Оссолінських, Павліковських,
Баворовських, Любомирських, Відділу мистецтв). Німцями вивезено:
Старих друків — 3116 од. зб.
33 Matwijów M. Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1941 r. // Rocznik Lwowski
1995–1996.— Warszawa: Wyd-wo: Instytut Lwowski, 1996.— S. 38.
34 Обставини підготовки для вивезення висвітлив у своїх працях М. Матвіюв,
так що тут немає потреби детальніше на цьому зупинятися. (Див.: Matwijów M.
Lwowskie Ossolineum w listach Mieczysława Gębarowicza z lat 1943–1946 // Czaso-
pismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.— Wrocław, 1992.— Zesz. 1.— S. 159-161.).
35 Кольф Альфред — політичний референт дистриктового СД у Львові.
36 Паньківський К. Роки німецької окупації. 1941–1944: (Друге видання).— Нью-Йорк;
Париж; Сидней; Торонто, 1983.— С. 418.
37 ЛНБ. Відділ рукописів. ОН 840.— Арк. 1-2. Окремо в Архіві ЛНБ (Оп. 1, спр. 72.—
Арк. 1-56.) зберігається Книга обліку рукописів, переданих в ПНР у 1944 р. з
наведеними інвентарними номерами та номерами скринь.
390
Радянських видань — 8000 од. зб. (Цифра викликає сумнів, оскільки
поміж згадуваними нами двома транспортами з Оссолінеуму 30 березня
1944 р. за ініціативою д-ра Ганса-Пауля Мюллера з Institut für Deutsche
Ostarbeit одним вагоном залізницею німцями було вивезено 70 скринь
з радянською технічною, природознавчою, медичною, військовою, сільсь-
когосподарською та ін. науковою літературою)38. Всього тоді було ви-
везено бл. 40000 книжок без жодних списків)39. Серед цих 70 скринь,
40 містило радянські дублети — більш-менш вартісні підручники, і то
в кількох примірниках)40.
Рукописів — 1611 од. зб.;
763 од. зб. (разом 1374).
Дипломів — 1714 од. зб.;
— 953 од. зб. (разом 1667).
Карт — пропало у воєнному лихолітті 237 од. зб.41.
Гравюр та фотографій — 2396 од. зб.42. Тут і в наших обчисленнях,
і в підрахунках Матвіюва цифри майже збігаються.
За доповідною запискою парторганізації Львівських установ Ака-
демії Наук УРСР Львівському Обкому КП(б)У про втрати культурних
цінностей у Львові під час німецької окупації з 11 квітня 1946 р., німці ви-
везли з польського (ІІ-го) сектора Філії БАН у Львові стародруків 320043.
Збірки Бібліотеки Оссолінських та Бібліотеки Баворовських, запа-
ковані у 67 скринях, були вивезені двома транспортами залізницею.
38 Ґ. Абб видав розпорядження не евакуювати зі Львова російських книжок.
Але Г.-П. Мюллер одержав від військової влади Львова згоду на вивезення
“цілої російської бібліотеки природничої з Палацу Оссолінських”. (Див.: Bib-
lioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór do-
kumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy H. Las-
karzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 197, 236.).
39 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 194; Matwijów M. Lwowskie Ossolineum
w listach Mieczysława Gębarowicza z lat 1943–1946 // Czasopismo Zakładu Na-
rodowego im. Ossolińskich.— Wrocław, 1992.— Zesz. 1.— S. 160; ZNiО.—
Rkpsy akc. 92/65, 8/67, 85/682, 9/67; Бібліотека Ягайлонська. Відділ рукописів.—
Rkps. przyb. 252/76.
40 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 196.
41 Ця цифра підтверджується нотаткою М. Ґембаровича з квітня 1946 р. (ZNiО.—
Rkps. akc. 107/75/1; Matwijów M. Lwowskie Ossolineum w listach Mieczysława
Gębarowicza z lat 1943–1946 // Czasopismo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich.—
Wrocław, 1992.— Zesz. 1.— S. 160.), за якою серед збірок, вивезених нацистами
знаходилось близько 240 мап. Проте у списках, вивезених навесні 1944 р.,
картографічні матеріали відсутні. Питання це потребує подальшого вивчення.
42 ЛНБ. Відділ рукописів.— ОН 840.— Арк. 1-2.
43 Культурне життя Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали.—
Київ, 1995.— Т. 1: 1939–1953.— С. 328. (Див. також: ZNiО.— Rkps. 17066 ІІ.— Ark. 19.).
391
В обох транспортах зі збірок Бібліотеки Оссолінеум (очевидно, разом з
Бібліотекою Баворовських, а також включених у її склад Бібліотек Пав-
ліковських і Дідушицьких) згідно з переліком скринь обох транспортів,
а також їхнього вмісту44 було вивезено 2335 рукописів (у Матвіюва45 —
2300), 2675 дипломів46 (у Матвіюва — бл. 2200), 2139 друків — інкунабул
і стародруків (у Матвіюва — бл. 1800 друків у бл. 1855 томах), а також —
2371 рисунків(?)47 і гравюр (за документами тільки гравюри — Sztychy,
Kupferstiche), очевидно, зі збірок Бібліотеки Павліковських і Музею ім. Лю-
бомирських (у Матвіюва бл. 2390 позицій). Вивозили їх у 4-х скринях:
63 скриня — 791 гравюра (інв. № 1272-2046в), 64 скриня — 820 гравюр
(інв. № 456-1271), 65 скриня — 377 гравюр (інв. № 8-тисячні, 3-тисячні,
4-тисячні, 11-тисячні, 29-тисячні), 66 скриня — 383 гравюри (інв. № 8-тисячні,
3-тисячні, 4-тисячні, 1-тисячні)48. Цифри ці, за нашими підрахунками,
неточні й мають похибку на декілька позицій. Деякі гравюри взагалі не
були вказані у загальному списку вивезених позицій. Так, у 67 скрині,
якщо вірити цьому списку, знаходилось лише 58 рукописів з колекції Ба-
воровських. Насправді, окрім них там ще містилось більше 500 гравюр
з колекції Павліковських, відмічених в переліку вмісту скрині49.
Досить сумнівно, як твердить М. Матвіюв, що це була “виключно
полоніка, екземпляри найстаріші і найцінніші матеріали до польської
історії і літератури”50.
Тоді ж було вивезено разом з іншими рукописами збірки Бібліотеки
Оссолінських й кириличні рукописні книги: Литовський Статут XVII ст.
(інв. № 35 — 1 скриня), Євангеліє тетр. 1597 р. (інв. № 37 — 1 скриня) та
першої половини XVI ст. (інв. № 369 — 2 скриня), Мінея 1492 р. (інв. № 368 —
2 скриня). Тепер вони зберігаються у Національному закладі ім. Оссолінських
у Вроцлаві51. З рукописної збірки Бібліотеки фундації графа Віктора
44 Див.: ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 184-188.
45 Тут і далі: Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–
1946.— Wrocław: T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 198.
46 Документів, грамот.
47 В попередній статті (див.: Дзюбан Р. Переміщення і втрати мистецьких пам’яток
з львівських музеїв під час Другої світової війни // Записки Львівської нау-
кової бібліотеки ім. В. Стефаника: Зб. наук. пр.— Львів, 2006.— Вип. 14.—
С. 312, 313), ми, посилаючись на М. Матвіюва, помилково вважали, що йдеться
лише про рисунки. Чи були там рисунки і скільки, ще треба встановити.
48 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 161-176, 180-183, 188. У списках вмісту скринь
подано лише інвентарні номери без назв робіт та їхніх авторів.
49 Ibidem.— Ark. 180-182.
50 Matwijów M. Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1941 r. // Rocznik Lwowski
1995–1996.— Warszawa: Wyd-wo: Instytut Lwowski, 1996.— S. 39.
51 Кольбух Марія. Передмова // Кириличні рукописні книги у фондах Львівської
наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України: Каталог.— Т. 1: XI–XVI ст. /
Уклад.: М. М. Кольбух (голов. ред.), Т. М. Гуцаленко, О. О. Дзьобан, І. Я. Патер,
392
Баворовського (налічує 11 кириличних книг) у 1944 р. вивезено Перший
Литовський Статут другої чверті XVI ст. (інв. № 952 — 32 скриня), —
тепер зберігається в Бібліотеці Народовій у Варшаві (Akc. 9835)52.
Серед евакуйованих збірок Оссолінеуму були й матеріали, які без-
посередньо стосуються українських земель, зокрема одна з найстарших
пам’яток польської мови т. зв. “Карта медицька” з XV ст. (с. Медика
біля Перемишля), збірки коронних і литовських прав та привілеїв, ін-
вентарі земських маєтків і люстрації королівських староств, судові, це-
хові і маєткові акти міст, в т. ч. м. Станіславова (тепер Івано-Франківськ),
архіви магнатських родин (напр. Мнішеків з с. Ляшки Муровані, тепер
с. Муроване Старосамбірського р-ну Львівської обл.), матеріали львівських
істориків, джерела до історії Галичини. Серед збірок Бібліотеки Баво-
ровських також знаходились найцінніші середньовічні рукописи (Kro-
nika Вінцентія Кадлубека, статути Казимира Великого)53.
Серед вивезених навесні 1944 р. з Оссолінеуму рукописних мате-
ріалів, які викликають значний інтерес, назвемо лише деякі. Наприклад,
інвентар Хмельницького староства (інв. № 6267), Діарій посольства до
Москви С. П. Бжостовського (інв. № 6246), “Akta państwa Brody i Łopatyn”
(інв. № 7219)54, а серед рукописів Бібліотеки Баворовських — рукопис,
очевидно каталог “Biblioteka i zbiory Baworowskich” (інв. № 1098), інвентар
Підгорецького замку (інв. № 424), книга лавничого суду в Щуровичах
(інв. № 624), Книга лавничого суду в Тернополі (інв. № 625), акти су-
дові Могильницькі (інв. № 617), Тестамент Шеліґи (інв. № 1271) та ін.55
Вивезено також: “Annalia urbis Leopoliensis” (інв. № 124, 147 — 2 скриня),
“I. B. Źimorowicz. Historia civitatis Leopol.” (інв. № 125 — 2 скриня), “Prawa i
dekreta kramarzów lwowskich” (інв. № 1645 — 4 скриня), Акти міста Станісла-
вова, в т. ч. вірменські (інв. № 1355-1367 — 7 скриня), “Rzeź humańska”
(інв. № 266 — 18 скриня), “Acta terminorum terr. Leopol. 1684–1780” (інв. № 2493 —
27 скриня), “Acta castri inferieris Leopol”. (в 4-х томах, інв. № 2494-2497 —
27 скриня), “Acta Camenecensis” (інв. № 2513 — 27 скриня), з бібліотеки
Павліковських: Пальчовської “O Kozakach” (інв. № 737 — 34 скриня) та
cтародрук Гербурта “Statuta” (інв. № 5732 — 38 скриня), судові львівські
акти вірменської нації (інв. № 1730, 1731 і далі — 22 скриня), листи барона
Перґена в справі організації Галичини (інв. № 2318 — 41 скриня) та ін.56
І. Р. Сус, Г. В. Чуба; Уклад. наук.-довідк. апарату: М. М. Кольбух, Я. П. Сеник;
НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника.— Львів, 2007.— С. IV.
52 Там само.— С. V.
53 Matwijów M. Ewakuacja zbiorów polskich ze Lwowa w 1941 r. // Rocznik Lwowski
1995–1996.— Warszawa: Wyd-wo: Instytut Lwowski, 1996.— S. 39-40.
54 ЛНБ. Відділ рукописів.— Ф. 787 (М. Возняка).— Арк. 6.
55 Там само.— Арк. 33.
56 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 3-185.
393
Етапи переміщення культурних цінностей
Перший транспорт — 35 скринь (один залізничний вагон) було за-
вантажено 18 березня 1944 р., відправлено до Кракова, найвірогідніше,
наступного дня. За супровідними документами, в ньому знаходились
найцінніші збірки Оссолінеуму — 1205 рукописів, 2176 документів
(дипломів) і 861 друковане видання. Окрім того, з Бібліотеки Баворовських
вивезено 60 рукописів, 115 дипломів і 306 друкованих видань. Тоді ж
було переміщено поодинокі рукописи й стародруки бібліотек Павлі-
ковських, Чарторийських та інших збірок — 13 рукописів і 10 друко-
ваних видань57. Скрині з рукописами й стародруками містили і нека-
талогізовані набутки Оссолінеуму за останні роки, а також найцін-
ніші нумізматичні колекції без жодних списків58, серед яких усі зо-
лоті медалі й монети давньої збірки Музею ім. Любомирських (як подає
Матвіюв, — 16 пакетів — близько 330 штук медалей і монет)59. На-
справді, за загальним списком вивезених 18 березня 1944 р. позицій,
нараховувалось 18 (пакетів, пачок, паперових коробок) з нумізматами60.
Вагон зі збірками з довіреністю від Бібліотеки Оссолінських супро-
воджував до Кракова Казимир Смолярський, — працівник львівської
транспортної фірми “Karpathen-Transport”. Саме він за дорученням М. Ґем-
баровича мав особисто зустрітися з директором краківського Музею
57 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 184, 185.
58 Подаємо фрагмент листа М. Ґембаровича до Е. Кунце від 17 березня 1944 р.
(з польської переклав автор статті: “Біля заінвентаризованих речей є й інші
неохоплені ще інвентарями набутки останніх літ, котрі показуємо тільки су-
марно, є також речі з інших бібліотек (Курнік, Дзікув); до того ж найцінніші
зразки нашої нумізматичної колекції в запечатаних сургучем скринях, коробках
і пакетах включено до окремих скринь з рукописами і друками, аби не при-
вертати уваги надто цікавих некомпетентних осіб. Особливо важливою під
цим поглядом є скриня № 12, де вміст малої скриньки з уваги на жовтий метал
може збудити нездорові апетити...”. (Див.: ZNiО.— Rkps. 16406.— Ark. 95-98.).
Помітка в інвентарному списку 12-ої скрині: “1 Kistchen im Papier mit Me-
daillen”. (Див.: ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 30.). На жаль, під час проходження
фронту, скрині були розбиті, більшість монет розграбовано (точна кількість
втрат невідома), про що згодом дуже шкодував Ґембарович.
59 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 197.
60 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 185. Нумізматична колекція знаходилась: у 12-ій скрині —
“1 Kistchen im Papier mit Medaillen”, у 27-ій скрині — “3 Packete mit Medaillen /І, ІІ, V/”,
у 28-ій скрині — “2 Packete mit Medaillen /ІII, IV/”, у 34-ій скрині — “Zwei
versiegelte Schachteln mit Medaillen”, у 35-ій скрині — 3, очевидно, такі ж па-
перові запечатані коробки, хоча у списку цієї скрині запис про це відсутній, у
37-ій cкрині — “2 versiegelte Schachteln mit Medaillen, № VI u. XII”, у 38-ій скрині —
“VIII, IX, X — drei versiegelte Schachteln mit Medaillen”, у 39-ій скрині —
“2 Schachteln / versiegelte / mit Medaillen, № XI, VII”. (Див.: ZNiО.— Rkps. 17070.—
Ark. 30, 59, 62, 77, 92, 96, 100.).
394
Народового Феліксом Коперою61. Саме К. Смолярський домовився з
Ф. Коперою про майбутню передачу Марксеном62 так званого “депозиту”,
в якому знаходився рисунок А. Дюрера “Портрет старого на червоному
тлі”, декілька рисунків Рембрандта та ін. західноєвропейських мистців63.
Через чотири дні транспорт без жодних пригод прибув до Кракова.
За неповні два тижні в Оссолінеумі приготували наступний транспорт.
Вагон із колекціями Бібліотеки Оссолінських у 32-х скринях заванта-
жили 1-го квітня і відправили наступного дня. Його супроводжував
працівник “Karpathen-Transport” Тадеуш Ланьцуцький. У цих скринях
знаходились збірки Оссолінеуму: 969 рукописів, 381 документ (диплом),
846 стародруків і 2371 гравюра (Sztychy, Kupferstiche)64, в Матвіюва,
чомусь, — тільки рисунки65. Із збірок Бібліотеки Баворовських цим
транспортом було вивезено: 58 рукописів і 103 стародруки, з інших
бібліотек: 30 рукописів, 3 документи (дипломи) і 13 стародруків66.
Серед переміщених рисунків колишнього Музею ім. Любомирських
було близько 760 гравюр зі збірки Любомирських (містились у 5 теках)
і близько 1630 рисунків з колекції Павліковських67 (зберігались у 5 теках)68.
З Музею ім. Любомирських вивезено тоді переважно твори західноєв-
ропейських художників (щонайменше 700). Серед них було біля 40 од. зб.
ще зі старої, подарованої м. Львову, колекції майора Кюнля, а також
твори з колекції Генрика Любомирського та Ігнатія Скарбека, які пред-
ставляли художників італійських шкіл. Були там роботи Рафаеля, Вазарі,
Веронезе, Тіціана, Тьєполо, Вероккіо, Перуччі, Корреджо, Караваджо,
Цуккаро та нідерландських, зокрема Рембрандта та Пітера Брейгеля
61 Копера Фелікс (1871–1952) — історик мистецтва, з 1901 р. — директор Музею
Народового в Кракові.
62 Марксен Ян — консерватор творів мистецтва. В перші роки після приходу
Червоної Армії до Львова у 1939 р. був прийнятий в штат Музею ім. Любо-
мирських. З 1940 р. працював у Львівській картинній галереї. В серпні 1941 р. —
завідувач реставраційної майстерні при галереї. Супроводжував транспорт
художніх творів з Львівської картинної галереї у березні 1944 р., який був
здепонований під його охороною в Новому Віснічі біля Кракова.
63 Див.: Дзюбан Р. Переміщення і втрати мистецьких пам’яток з львівських
музеїв під час Другої світової війни // Записки Львівської наукової бібліо-
теки ім. В. Стефаника: Зб. наук. пр.— Львів, 2006.— Вип. 14.— С. 309-324.
64 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 161-176, 180-183, 188.
65 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S.198.
66 ZNiО.— Rkps. 17070.— Ark. 184-188.
67 Бібліотека Павліковських у 1921 р. була включена до Оссолінеуму як довічний
родинний депозит. У вересні 1939 р. Міхал Павліковський з с. Медики, що не-
далеко від м. Перемишля, перевіз у бібліотеку особисті й родинні документи.
68 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 198.
395
Старшого (вочевидь, тільки гравюри). З колишньої збірки Павліковських
були це роботи, переважно, польських художників XVIII–XIX ст. (прізвища
яких починались на літери від D до S). Знаходились там твори Яна Непому-
цена Ґловацького, Рафала Гадзевича, Юліуша Коссака, Яна й Ципріана Норб-
лінів, Антонія Олєщинського, Алєксандра Орловського, Юзефа Пешки69.
Збірки з транспортів ІІ відділу початково знаходились у підвалах
краківської Ягайлонської Бібліотеки.
Як згадує Е. Кунце, саме він від квітня до кінця липня намагався
переконати Абба, що вивезення до Німеччини є небезпечним, шкід-
ливим для книг. Абб оповістив, що мусить вивезти набутки за 1944–
1945 рр. і підручну бібліотеку без польського відділу. Мотивував це
знищенням німецьких бібліотек і необхідністю їх підсилення німець-
кими книжками. Не мав натомість наміру вивозити польські цінності,
ані взагалі книжки, які походили з польських часів і твердив, що др. Ґем-
барович, директор Оссолінеуму, і др. Ґаберлє, директор Університетської
бібліотеки у Львові, перекрутили його інструкції, висилаючи зі Львова
частину рукописів (як бачимо, не тільки рукописи). Що ж до приміщення,
Абб запевнив, що воно є цілком придатним. Для складування культурних
цінностей в маєтку Адельсдорф коло Золотої Гори (Ґольдберґ — Зло-
тория в Нижній Сілезії) призначено старий шпихлір з XVI ст., з дуже
товстими мурами. Придатність приміщення підтвердив Абб, особисто
відвідавши восени 1944 р. цей склад, і повідомив Кунце, що всі книжки
дійшли туди в дуже доброму стані і цілком безпечно зберігаються70.
В середині липня 1944 р. збірки Оссолінеуму та інших львівських
бібліотек (загальною кількістю 181 скриня) було вивезено до Аделіна
першим евакуаційним транспортом71 вроцлавською фірмою Knauer. Також
відомо, що в листопаді 1945 р. ці скрині було забрано до Бібліотеки
Народової у Варшаві72.
Др. Францішек Пайончковський — колишній працівник бібліотеки
Вроцлавського університету, а на початку 1950-х рр. — директор від-
новленого Оссолінеуму у Вроцлаві писав: “В травні [1947 р.] привезено
69 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 198-199.
70 Edwarda Kuntzego opis okupacyjnych dziejów Biblioteki Jagiellońskiej. (Zakopane,
lato 1945 r.) // Biblioteki Naukowe w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–
1945: Wybór dokumentów źródłowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy
współpracy H. Laskarzewskiej.— Warszawa, 2003.— S. 297-298.
71 Matwijów M. Zakład Narodowy imienia Ossolińskich w latach 1939–1946.— Wrocław:
T-wo Przyjaciół Ossolineum, 2003.— S. 202.
72 Детальніше про це див.: Сварник Галина. Архівні та рукописні збірки Наукового
товариства ім. Шевченка в Національній Бібліотеці у Варшаві: Каталог-інфор-
матор.— Варшава; Львів; Нью-Йорк: Вид-во “Український архів”, 2005.— С. 21-23.
396
до Вроцлава транспорт рукописів і стародруків, евакуйованих німцями
до Аделіна, звідти перевезених до Бібліотеки Народової у Варшаві.
Було це 39 скринь безцінних рукописів і актів”73. Якраз тоді проводився
капітальний ремонт у приміщеннях відновленого вроцлавського Оссо-
лінеуму на вул. Шевській, 37. Незабаром у Вроцлаві довідались про
наявність нових скринь у Бібліотеці Народовій. Для перевезення цих
скринь у серпні 1947 р. виїхала делегація, яка після звірки, відіслала їх
до Вроцлава. Виявилося, що у 18 скринях знаходилось 280 рукописів,
267 фасцикулів Архіву Водзіцьких, 384 стародруки, 608 дипломів і 8 ко-
робок з гравюрами. Кількість евакуйованих до Аделіна рукописів, по-
рівняно з перевезеними до Вроцлава, зменшилась, але Пайончковський
висловив надію, що не всі вони втрачені, хоча відзначив, що під час
воєнних дій скрині було порозбивано, певну частину збірок знищено й
забруднено, а частину розкрадено ще перед прибуттям забезпечувальної
комісії. У 1947 р. певні речі з Аделіна з’являлись не тільки на книжко-
вому ринку, але й серед вуличних торговців74. Скрині, спроваджені в
березні 1948 р. з Варшави до Вроцлава, містили 70 рукописів, 40 старо-
друків, 262 дипломи, а також частини Архіву Водзіцьких. Отож, як під-
сумував Ф. Пайончковський: “Аделінські втрати з трьох транспортів з
Варшави виявились невеликими”75.
Оскільки списки вивезених навесні 1944 р. матеріалів ІІ відділу SL,
збереглися (ZNiО.— Rkps. 70070)76, і ми тут на них посилаємося, то,
можливо, збереглися списки вивезених збірок трьох інших відділів Дер-
жавної Бібліотеки м. Львова: І-го відділу (Бібліотека Університету),
непогано збережених у Варшаві матеріалів ІІІ-го відділу (Бібліотека
НТШ і Бібліотека “Народного Дому”)77 та Технічного відділу (Бібліо-
тека Політехніки). Напевно, шукати їх слід в архіві Бібліотеки Народової
у Варшаві. На жаль, сам архів SL О. Гімпель вислав до Кракова, а потім
Ґ. Абб (за свідченнями Гімпеля, які не підтверджує жодне інше джерело)
перевіз до Східного Берліна та здепонував у якомусь банку, який, в свою
чергу, згорів у 1945 р. У Вроцлавському Оссолінеумі знаходиться лише
73 ZNiО.— Rkps. 17157 II.— Ark. 179.
74 Ibidem.
75 Ibidem.— Ark. 201.
76 В листі до Стефана Інґльота 10 (?) травня 1945 р. М. Ґембарович, не знаючи
нічого про долю вивезених до Аделіна збірок, писав: “[…] Коли б знайшлись
випадково у Кракові [збірки з Оссолінеум], належало б їх чим швидше розпакувати,
відповідно їх вміст розміщаючи. Списки повинні зникнути. Старався цей свій
пункт бачення закомунікувати кому належить, з яким наслідком не знаю […]”.
77 Див: Сварник Галина. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства
ім. Шевченка в Національній Бібліотеці у Варшаві: Каталог-інформатор.—
Варшава; Львів; Нью-Йорк: Вид-во “Український архів”, 2005.— 352 с.
397
13 сигнатур SL, які потрапили до Вроцлава разом з частиною збірок
Оссолінеуму78. Зовсім невелика частина матеріалів SL, які стосуються
цього періоду, зберігається у Львові в Державному Архіві Львівської
Області (ДАЛО — Ф. Р-49), здебільшого в копіях та чернетках), а також
поодинокі документи можна знайти в Центральному Державному Істо-
ричному Архіві України у м. Львові (ЦДІАЛ)79. Отож, вроцлавський
пакет документів, як джерело до виявлення й вивчення матеріалів ева-
куації бібліотечних збірок зі Львова у 1944 р., є найповнішим.
Евакуація культурних цінностей навесні 1944 р. з ІІ відділу Staats-
bibliothek Lemberg була чи не найбільшою за весь період німецько-на-
цистської окупації Львова і за масштабами (кількістю й якістю вивезених
позицій) її можна прирівняти до втрат, яких зазнали львівські книго-
збірні у післявоєнний російсько-радянський період.
ВТРАТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ З ІІ ВІДДІЛУ
STAATSBIBLIOTHEK LEMBERG У 1944 р.
Роман Дзюбан
молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій
відділення “Наукова бібліографія і книгознавство”
ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України
Висвітлюється організаційна структура бібліотек під час німецької окупації за-
хідноукраїнських земель після включення Галичини до складу Генеральної губернії.
Вказано мотиви, які спонукали німецьку адміністрацію до вивезення бібліо-
течних збірок усієї мережі Staatsbibliothek Lemberg навесні 1944 р.
Розглядається кількість і вміст транспортів зі збірками ІІ відділу Staatsbib-
liothek Lemberg, вивезеними до Кракова у березні-квітні 1944 р., а також по-
дальша їхня доля.
Ключові слова: II відділ Staatsbibliothek Lemberg, перевезення, вивезення,
втрати, бібліотечні збірки.
78 Wspomnienia Alexandra Himpla [Marburg, 17.11.1959 r.] // Biblioteki Naukowe
w Generalnym Gubernatorstwie w latach 1939–1945: Wybór dokumentów źród-
łowych / Wybór i opracowanie A. MęŜyński przy współpracy H. Laskarzewskiej.—
Warszawa, 2003.— S. 371, 465.
79 Див.: Повідомлення № 352/44 Архівного управління у Львові Дирекції архівів у
Кракові про відбір 70 актових книг Державної бібліотеки у Львові для від-
силки до Кракова [17 березня 1944 р.].— ЦДІА України у Львові.— Ф. 755, оп. 1,
спр. 285.— Арк. 127-127зв.; Список 70 актових книг XIV–XIX ст. Державної бібліо-
теки у Львові (додаток до 352/44) [17 березня 1944 р.].— Там само.— Арк. 128-133.
398
LOSSES OF CULTURAL VALUES FROM DIVISION ІІ OF
STAATSBIBLIOTHEK LEMBERG IN 1944
Roman Dziuban
Junior Research Fellow, Research Dept. of Historical Collections,
Division of Scientific Bibliography and Bibliology,
L’viv Stefanyk Scientific Library, National Academy of Sciences of Ukraine
Organizational structure of libraries during German occupation of Western Uk-
rainian lands after inclusion of Halychyna to General Gouvernement is described.
Reasons which impelled German administration to move library collections of
all Staatsbibliothek Lemberg network in spring 1944 are mentioned.
Quantity and content of transports with collections of Division II of Staatsbibliothek
Lemberg which were moved to Kraków in March-April 1944 and their further his-
tory are discussed.
Keywords: Division II of Staatsbibliothek Lemberg, transportation, losses, library
collections.
ПОТЕРИ КУЛЬТУРНЫХ ЦЕННОСТЕЙ II ОТДЕЛА
STAATSBIBLIOTHEK LEMBERG В 1944 г.
Роман Дзюбан
младший научный сотрудник научно-исследовательского отдела
исторических коллекций отделения “Научная библиография и книговедение”
ЛНБ им. В. Стефаника НАН Украины
Исследуется организационная структура библиотек во время немецкой окку-
пации западноукраинских земель после включения Галичины в состав Гене-
ральной губернии.
Анализируются мотивы, побудившие немецкую администрацию к вывозу
библиотечных собраний сети Staatsbibliothek Lemberg весной 1944 г.
Рассматривается количество и содержимое транспорта с собраниями II от-
дела Staatsbibliothek Lemberg, вывезенными в Краков в марте-апреле 1944 г. и
дальнейшая их судьба.
Ключевые слова: II отдел Staatsbibliothek Lemberg, перевозка, вывоз, потери,
библиотечные собрания.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12872 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1561-6223 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:12:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дзюбан, Р. 2010-10-25T12:19:38Z 2010-10-25T12:19:38Z 2008 Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. / Р. Дзюбан // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 379-398. — Бібліогр.: 77 назв. — укp. 1561-6223 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12872 027.52(477.83-25)“1944” Висвітлюється організаційна структура бібліотек під час німецької окупації західноукраїнських земель після включення Галичини до складу Генеральної губернії. Вказано мотиви, які спонукали німецьку адміністрацію до вивезення бібліотечних збірок усієї мережі Staatsbibliothek Lemberg навесні 1944 р. Розглядається кількість і вміст транспортів зі збірками ІІ відділу Staatsbibliothek Lemberg, вивезеними до Кракова у березні-квітні 1944 р., а також подальша їхня доля. Исследуется организационная структура библиотек во время немецкой оккупации западноукраинских земель после включения Галичины в состав Генеральной губернии. Анализируются мотивы, побудившие немецкую администрацию к вывозу библиотечных собраний сети Staatsbibliothek Lemberg весной 1944 г. Рассматривается количество и содержимое транспорта с собраниями II отдела Staatsbibliothek Lemberg, вывезенными в Краков в марте-апреле 1944 г. и дальнейшая их судьба. Organizational structure of libraries during German occupation of Western Ukrainian lands after inclusion of Halychyna to General Gouvernement is described. Reasons which impelled German administration to move library collections of all Staatsbibliothek Lemberg network in spring 1944 are mentioned. Quantity and content of transports with collections of Division II of Staatsbibliothek Lemberg which were moved to Kraków in March-April 1944 and their further history are discussed. uk Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника НАН України Бібліотекознавство Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. Потери культурных ценностей II отдела Staatsbibliothek Lemberg в 1944 г. Losses of cultural values from division II of Staatsbibliothek Lemberg in 1944 Article published earlier |
| spellingShingle | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. Дзюбан, Р. Бібліотекознавство |
| title | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. |
| title_alt | Потери культурных ценностей II отдела Staatsbibliothek Lemberg в 1944 г. Losses of cultural values from division II of Staatsbibliothek Lemberg in 1944 |
| title_full | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. |
| title_fullStr | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. |
| title_full_unstemmed | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. |
| title_short | Втрати культурних цінностей з II відділу Staatsbibliothek Lemberg у 1944 р. |
| title_sort | втрати культурних цінностей з ii відділу staatsbibliothek lemberg у 1944 р. |
| topic | Бібліотекознавство |
| topic_facet | Бібліотекознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12872 |
| work_keys_str_mv | AT dzûbanr vtratikulʹturnihcínnosteiziivíddílustaatsbibliotheklembergu1944r AT dzûbanr poterikulʹturnyhcennosteiiiotdelastaatsbibliotheklembergv1944g AT dzûbanr lossesofculturalvaluesfromdivisioniiofstaatsbibliotheklembergin1944 |