Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12912 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом / Т. Рудюк // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 122-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12912 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рудюк, Т. 2010-10-25T15:13:25Z 2010-10-25T15:13:25Z 2010 Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом / Т. Рудюк // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 122-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12912 uk Інститут української мови НАН України Граматична стилістика Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| spellingShingle |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом Рудюк, Т. Граматична стилістика |
| title_short |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| title_full |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| title_fullStr |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| title_full_unstemmed |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| title_sort |
фразеологізми-синоніми з гендерним змістом |
| author |
Рудюк, Т. |
| author_facet |
Рудюк, Т. |
| topic |
Граматична стилістика |
| topic_facet |
Граматична стилістика |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12912 |
| citation_txt |
Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом / Т. Рудюк // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 122-126. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rudûkt frazeologízmisinonímizgendernimzmístom |
| first_indexed |
2025-11-27T05:46:36Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:46:36Z |
| _version_ |
1850800050972655616 |
| fulltext |
граматична
СтиЛіСтиКа
Тетяна Рудюк
фраЗеологіЗми-синоніми
З генДерним Змістом
У мовознавстві немає єдиного погляду на синонімічні відно-
шення в системі фразеологічних одиниць. Розмаїття тлумачень
цього явища вчені пояснюють подібністю фразеологічної сино-
німії до лексичної, складнішою будовою фразеологізмів. Фразео-
логічні синоніми передають найтонші відтінки в характеристи-
ці людей, відтворюють особливості того чи того явища, події,
характеру, складний спектр емоційних станів. Ті самі реалії
навколишньої дійсності залежно від життєвого досвіду людей,
особливостей їхнього світосприймання можуть бути оцінені за
допомогою висловів, в основі яких лежать неоднакові образи.
Синонімічні ряди фразеологічних номінацій української
мови, що репрезентують концепти «чоловік» та «жінка», побу-
довані на різноманітних асоціаціях із світом флори, фауни, сві-
том конкретних предметів, речей тощо.
Фразеологізми, що характеризують чоловіків і жінок за їхні-
ми зовнішніми і внутрішніми ознаками, часто мають не одне, а
кілька значень, і таким чином потрапляють до різних синоніміч-
них рядів. Синонімічні ряди фразеологізмів характеризують:
уміння українців гарно вдягатися: • убралася як калина в бі-
лий цвіт (2: 81); наряджається мов Меланка на весілля; вбра-
лась як дівка до вінчання; вибралася як лялечка; вбралась як
кума на свадьбу (2: 89); вирядили як старшу дружку (2: 50);
123граматична стилістика
прибралася як сватів чекає (2: 81); вибрався як до шлюбу; убра-
ний як кум перед Паскою (2: 89); прибрався як Хівря до утрені
(2: 91);
красу дівчини / хлопця: • дівка як калинова квітка (2: 79);
хороша та гожа як у саду рожа (2: 81); хороша як вітка (КС ЗК,
27); хоч з лиця воду пий (8: 27); хоч картину малюй; хоч у рамку
вправ (8: 28); любо оком глянути (2: 64); очей не одвести (2: 65);
як лялечка (2: 66); як намальований (8: 62); червона як калина (8:
63); як киця з бантиком (8: 66); дівча як злото (8: 60); цвітна як
джерелянка (2: 45); брава як квітка (8: 65); як у молоці купаний;
красивий мов райдуга (2: 78); як улляв його з воску (2: 81);
розумові здібності чоловіків і жінок: • з головою; з розумом;
живого ума; без своєї клепки в голові (в тім’ї); не вистачає
клепки; у голові й на зяб не орано; з дуринкою; несповна розуму;
не всі вдома; прибитий на цвіту; наче мішком з-за рогу вдарено
(9: 756); голова варить; розуму як накладено; наче всі розуми
поїв; не в тім’я битий; бистрий на розум; мати розум у голові;
мати голову на плечах; розуму не позичати; мати лій у голові
(7: 46); туман вісімнадцятий; дурний аж світиться; на розум
небагатий; мати порожню голову (макітру); без царя в голові;
голова напхана половою; дурний хоч об дорогу вдар (7: 38);
пихатість, надмірну гордість: • запишався як дівка на покуті
(2: 70); сидить як молода на весіллі (2: 29); сидить як засватана
(2: 132); запишався (бімбує, чваниться) як Берко в колоді (2: 14);
пишається як попівна в гостях (8: 120); величається як чумаць-
ка вош (2: 32); сісти як нова кума; пишнит ся як нова кума (8:
78); величається як молода на весіллі (2: 22); гордиться як піп у
вівтарі (2: 23); величає сі як Гриць портками (2: 41);
заклопотаність, метушливість, зосередження уваги на чо-•
мусь незначному: бігає як старша дружка (2: 50); носиться як
Мартин з балалайкою (2: 12); крутиться як бабське веретено
(2: 21); товктися як Марко по пеклу (5: ІІ, 228); мотається як
вор по ярмарку (2: 31); діла як у Фоньки на овечнику (2: 112).
До синонімічного ряду можуть потрапляти і фразеологізми-
синоніми, і фразеологізми-варіанти [1: 83]. Наприклад, оці-
нюючи надмірну балакучість, кажуть: плеще як Нагумиха (2:
138); язиком меле як баба рязанська; торохтить як Гаврилів
млин (2: 140); бубонить як баба на морозі (2: 10); сіє словами
Культура слова №72’ 2010124
як Мар’ян половою (2: 139); балакає як Омелькова мати перед
смертю (2: 133); говорить як стара дідова підвода (2: 135).
Недоречні, необдумані слова в комунікативних актах провоку-
ють неясність думки, пусті й нецікаві розмови: зверзе як Маня
Захаркова (2: 10). Повільність мовлення асоціюється з поважно
виконуваною працею бабусі: мне язиком неначе баба лемішку в
макітрі тре (8: 10). Властиве, переважно жінкам, беззмістовне
спілкування на високих тонах передано фразеологізмом: паще-
кує як баба на возі (8: 11).
Серед фразеологізмів-синонімів переважають негативні ха-
рактеристики людей, як-от:
дивакуватість: • як Альоша з водокачки (2: 9); без царя (царка)
в голові (9: 755); з Кіндратиком у голові (9: 375);
небажання працювати: • лінивий як Омелько (2: 27); виліз як
Левко на плечі виліз (2: 28); нічого не роби, тільки Пилипа
жени (7: 73);
надмірний зріст: • довгий як Хвесьчин язик (2: 9); високий як
Манька Лемішкова (2: 94); мов пирятинська верства; як пів-
тора (два) Івани (8: 21);
невміння зі смаком одягатися: • прибралась як бура на са-
баш (8: 20); вдягнув носки ніби один татів, а другий мамин
(2: 17); вбралася як Настя в постоли; вдівся як Попандо-
пало (2: 89); вдягнувся як Феська (2: 90); розхристаний як
Мишко Маринін (2: 91);
підкреслення спадкових ознак: • яка неня, така й доня (7: 144);
який талан матці, такий і дитятці (3: 355); нема чого диву-
вати – така була її мати (4: 158); дурна мати – дурні діти (6:
328); який дуб, такий тин; який батько, такий син; по татку
й дитятко (4: 158); батько рибалка, то і діти у воду дивляться
(4: 160); и мий батько такий мався, и я в его вдався (6: 163); од
доброго коріння добрий и пагонець одійде; од доброго батька –
добра й дитина (6: 328); який батько, такі й діти (6: 327); які
самі, такі й сини (4: 158); яке сім’ячко, таке й зіллячко; яблуко
від яблуні далеко не відкочується (5: ІІ, 271);
відсутність родинних зв’язків: • через вулицю бондар (9: 119);
родина як дід бабі рідна тітка (2: 82); ми родина: твій нень-
ко дім підпалив, а мій ся коло нього грів (3: 293); мій дід з
твоєю бабою на сорокопуди ходили та й Бога о здоров’ї для
неї молили (3: 186);
125граматична стилістика
дуже віддалену або сумнівну спорідненість: • нашим воро-
там двоюрідний сарай (3: 293); чорт козі дядько (3: 294).
Синонімічний ряд у широкому розумінні цього слова ста-
новить мікросистему, породжену можливістю по-різному
називати ті самі явища об’єктивної дійсності [1: 83].
Синоніми-фразеологізми містять не тільки назви осіб чо-
ловічої та жіночої статі (син природи (9: 647); блаженний
муж (8: 12); аби бабо рябо), а й власні назви (баба Яга (2:
155); цар Горох (Хміль) (8: 130); баба Параска і баба Парас-
ка (9: 15)); соматичні найменування (світла голова; твереза
голова; дубова голова; капустяна голова (8: 160); чорнильна
душа; добра душа (2: 156); тільки шкіра та кістки (2: 167));
речоморфізми (народився в сорочці (2: 14); немає третьої
клепки в голові (8: 160)); назви рослин (як калина; як тополя;
як квіточка (2: 78); як дуб (2: 79); як перекотиполе (2: 80)),
тварин (як собака (8: 50); як вовк (8: 51); як в колесі білка; як
віл (8: 50)).
Концептосферу «чоловік»/«жінка» в українській фразео-
логії вербалізовано низкою номінацій, які пов’язані з осо-
бливостями національного сприймання світу.
Словник фразеологічних синонімів М. П. Коломійця та
Є. С. Регушевського фіксує різну кількість гендерно марко-
ваних фразеологічних одиниць у певному синонімічному
ряді, що свідчить про домінування окремих характеристик
особи, актуальність виділення окремих її рис у зв’язку з на-
родним досвідом. Простежується розширення концептос-
фери «чоловік»/«жінка» через залучення метафоризованих
одиниць сакральної сфери (як богиня, як ангел), міфологіч-
них лексем (як русалка, як чорт), рослинного і тваринно-
го світів (як калина, як маків цвіт, як стріляний птах, як
важний птах, як віл, як лев), явищ природи (туман вісім-
надцятий).
Аналіз фразеологізмів-синонімів виявив здатність фразе-
ологічних одиниць узагальнювати певні риси, характерис-
тики осіб, уживатися стосовно обох статей, наприклад: жов-
тодзьобе горобеня, битий жук, стріляний горобець.
У фразеологізмах зафіксовано оцінні та емоційні узагаль-
нення мовців щодо обох статей.
Культура слова №72’ 2010126
1. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Х., 1988.
2. Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні по-
рівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. – Жи-
томир, 2003.
3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник.
– К., 2006.
4. Курганова Н. В. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. – Х.,
2007.
5. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К.,
1984.
6. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Укл. М. Номис. – К., 1993.
7. Українські прислів’я та приказки / Упоряд. Т. М. Панасенко. – Х., 2006.
8. Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. –
Х., 1993.
9. Фразеологічний словник української мови: У 2 кн. / Укл. В. М. Білоно-
женко та ін. – К., 1999.
Наталія Шевчук
граматиЧні особливості об’єКта При
ДієсловаХ на ПоЗнаЧення творення
У процесі історичного розвитку слов’янських мов роль пря-
мого об’єкта цілком закріпилася за знахідним відмінком, який у
сучасній українській мові зберігає цю первинну (незумовлену)
функцію, тоді як в інших непрямих відмінках вона є вторинною,
семантично і стилістично зумовленою [2: 43]. Іменник у формі
знахідного відмінка без прийменника, сполучаючись з перехід-
ним дієсловом, реалізує його валентність і виражає об’єкт, на
який спрямована дія, тому виступає обов’язковим придієслівним
компонентом. Як зазначає А. В. Шумейкіна, саме в контексті від-
бувається актуалізація значення дієслова, синтагматичне оточен-
ня є найефективнішим засобом розкриття семантики слова, тому
показ сполучуваності не менш важливий для характеристики
значення слова, ніж саме його тлумачення [5: 7].
Серед розглянутих синтаксичних конструкцій у якості об’єкта
при перехідних дієсловах конкретної фізичної дії з семантикою
творення найчастіше виступають іменники у знахідному, рідше
– родовому відмінку. Крім того, існують такі варіанти, у яких
іменник може функціонувати у спільній відмінковій формі (ро-
довий і знахідний відмінки).
|