Побожно – по-божому

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2010
Main Author: Мех, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12918
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859612779522031616
author Мех, Н.
author_facet Мех, Н.
citation_txt Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-11-28T13:44:28Z
format Article
fulltext Культура слова №72’ 2010148 Тільки досконалі досягають висоти смиренності. У сми- ренному серці вже не знаходить собі місця дратівливість, – навпаки, воно сповнене любові, миру, радості духу й весело- щів мудрості (Р. Ярема). Говорячи про силу смиренності, святий Єфрем Сирін пише: «Смиренний не пишається, не гонорує, слугуючи Господу через страх перед Ним. Смиренний не встановлює своєї волі, всупереч істині, але підкоряється істині. Смиренний не за- здрить успіху ближнього, не радіє з його падіння, а, навпаки, радіє з тими, хто радується, і плаче з тими, хто плаче. Сми- ренний не принижується у злиднях і бідності й не бундю- читься у благоденстві та славі, але постійно перебуває в тій самій чесноті. Смиренний не наговорює братові на брата (це сатанинська справа), але служить для них миротворцем, не відплачуючи злом за зло. Смиренний шанує не тільки ви- щих, але й нижчих за себе. Смиренний всіма силами прагне до благоговіння. Смиренний не захоплюється дратівливіс- тю, нікого не ображає, ні на кого не кричить. Смиренний не опирається і не лінується, хоча б й опівночі покликали його на справу, тому що поставив себе на послух заповідям Господ- нім. Смиренний не знає ані прикрості, ані лукавства, але у простоті й непорочності служить Господу у святині, в мирі й у радості духовній». Прикметник смирний вживається у значенні ‘покірний, лагідний (про людину)’; ‘спокійний, не норовистий, не злий (про тварину)’. Як бачимо, фрагмент семантики слова смир- ний, а саме покірний, лагідний (про людину), збігається з дру- гим значенням слова смиренний. Отже, слово смиренний за своєю семантикою ширше від слова смирний, але значно вужче за сферою стилістичного вживання. Наталія Мех Побожно – По-божому Перше, що згадується, коли чуєш слово по-божому, то це сентенція «По-божому жити – людям служити». Але ж все не так велично та піднесено в мовній практиці. Літературні зразки 149сакральне слово засвідчують і інші приклади вживання цього слова: Крав він по-божому, якийсь фунт-два на пудові, не більше (М. Стель- мах). Що ж означає прислівник по-божому і чим відрізняється його значення від іншого, співзвучного з ним прислівника по- божно? Тобто спробуймо з’ясувати, як розрізняється значення кожного з цих паронімів. Допоможе нам Словник української мови в 11-ти томах. У ньому прислівник по-божому означає ‘як годиться, як слід; добре’, пор.: Весілля першого дня – ото тільки весілля!.. Все якось по-божому: весело, гарно, неначе веснянок дівчата гра- ють (І. Нечуй-Левицький); ‘чесно, справедливо, без кривди’: Хто вік по-божому прожив, Нікому зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче сколихнулися селянські голови й голоси. – Оце по-людському і по-божому… – Коли ж будемо землю ділити? (М. Стельмах). Також по-божому вживається у значенні ‘потроху, не дуже ба- гато’. У СУМ має позначку розм. У художній літературі натрапляємо на приклади, де сино- німами виступають слова по-божому та по-християнському, пор.: – Та ти не лайся без толку, не лайся. А от узяв би та по-християнському, та по-божому опреділив би її на службу куди-небудь (Г. Хоткевич). Ще один синонім, семантично пов’язаний із висловами по- християнському, по-божому, знаходимо у П. Куліша, пор.: За- кричали страшним криком/ Всі луги й діброви/ Та й замовкли, – ведуть люде/ Тихії розмови,/ Як по-божому, святому/ Жити на Вкраїні,/ Осягати під левади/ Вольні займанщини. Як паронімічний вислів, співвіднесений із прислівником по-божому, вживається слово побожно. Це прислівник, утво- рений від прикметника побожний, напр.: І хай бог милує й не допускає, – стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (С. Васильченко); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Н. Рибак); Маланка, заклавши руки, побож- но слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковане дерево (М. Коцюбинський). Для заглиблення у семантику слова побожно пропонуємо розглянути і слова побожний та побожність. Так, побожний Культура слова №72’ 2010150 має таке значення ‘який ревно виконує всі релігійні обряди; ві- руючий’, пор.: Побожний аскет вік в пустині прожив І молит- вою й постом богині служив (І. Франко); ‘властивий релігійній, віруючій людині’: Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Г. Хоткевич); ‘пов’язаний з релігією; церковний’: Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коло- мийками (І. Вільде). Також побожний – це ‘сповнений найщи- рішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий’: Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Руфіна і Прісціллу (Леся Українка); Бальзак придивлявся до роз- червонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався по- божний погляд, яким той дивився на нього (Н. Рибак). Побожність – абстрактний іменник, співвідносний з при- кметником побожний, пор.: Наймичка Килина вияснила собі На- дину побожність трохи інакшими мотивами (А. Кримський); З солодким стисканням серця, з трепетом побожності припада- ла вона устами не тільки до холодного металу [хреста], але й до м’якої руки о. Василя (М. Коцюбинський); Гриша чесно примі- рявся оком, щоб роздавати [їжу] однаково, щоб вистачило всім. Угорці дивилися на нього майже з побожністю (О. Гончар). Прислівник побожно, іменник побожність співвідносні за своїм значенням із прислівником по-божому, проте прислів- никове слово побожно має іншу сполучуваність на зразок: по- божно слухати, побожно брати і означає ‘шанобливо’, ‘уваж- но’ тощо. Пор.: Ларіон Денисенко побожно перехрестився на далекий дзвін і, прислухаючись до своїх думок, що тривожили його, непевно промовив… (М. Стельмах); Беріть же, пошта- рі, до рук побожно/ оцей мій лист як всі такі листи,/ щоб з материнських серць краплину кожну/ синам на бій, як зброю, донести! (Н. Забіла); Всі заніміли,/ навіть врівноважені,/ скептичні, завжди стримані знавці./ А потім обережно і побожно/ обтерли пил,/ вдивлялися в мазки,/ вивчали фарби, школу і манеру (Л. Костенко). Отже, перш ніж ужити кожне з названих слів-паронімів, ба- жано усвідомити, що саме воно означає та яка сполучуваність доречна в тому або іншому конкретному випадку.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12918
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0201-419X
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T13:44:28Z
publishDate 2010
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Мех, Н.
2010-10-25T15:21:54Z
2010-10-25T15:21:54Z
2010
Побожно – по-божому / Н. Мех // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 148-150. — укр.
0201-419X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12918
uk
Інститут української мови НАН України
Сакральне слово
Побожно – по-божому
Article
published earlier
spellingShingle Побожно – по-божому
Мех, Н.
Сакральне слово
title Побожно – по-божому
title_full Побожно – по-божому
title_fullStr Побожно – по-божому
title_full_unstemmed Побожно – по-божому
title_short Побожно – по-божому
title_sort побожно – по-божому
topic Сакральне слово
topic_facet Сакральне слово
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12918
work_keys_str_mv AT mehn pobožnopobožomu