Розбивка – розрядка – розрідження
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12925 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розбивка – розрядка – розрідження / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 165-167. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859948891956314112 |
|---|---|
| author | Городенська, К. |
| author_facet | Городенська, К. |
| citation_txt | Розбивка – розрядка – розрідження / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 165-167. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T16:15:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
165наші консультації
полягає в їх розмірі та наявності пробілів до і після тире (Із ви-
мог до оформлення статей). Коротшу відстань у комп’ютерному
друкові називають нерозривним пробілом, пор.: Між цифрами і
назвами одиниць (грошових, метричних тощо), а також між
прізвищами та ініціалами ставити нерозривний пробіл (Із ви-
мог до оформлення статей); Ініціали відділяються від прізвищ
нерозривним пробілом (Із вимог до оформлення статей); Ско-
рочення т. п., т. д., ХІХ ст., ініціали при прізвищах, назви насе-
лених пунктів на зразок м. Київ, с. Михайлівка друкувати через
нерозривний пробіл (Із вимог до оформлення статей).
Друкарський термін пробіл в українській мові вживали як
кальку російського пробел. Дослідники пропонують замінити
його одним із трьох синонімів – пропуск, проміжок, прогалина.
Найточнішою назвою незаповненого нічим місця між буквами
або буквами та іншими знаками є слово пропуск. Саме тому
його почали вживати замість пробіл у нових вимогах до оформ-
лення статей, пор.: У тексті використовується дефіс «-», який
не відділяється пропусками, і тире «–», яке відділяється з
обох боків пропусками. Перед розділовими знаками пропуск не
роблять, а після них – роблять. Дужки та лапки безпосередньо
охоплюють текстовий блок і відділяються лише зовні пропус-
ками (Із вимог до оформлення статей).
Отже, українською мовою правильно вживати робити про-
пуск до і після тире; відділяти тире з обох боків пропусками;
робити нерозривний пропуск між ініціалами і прізвищем; ро-
бити нерозривний пропуск між цифрою і назвою грошової чи
метричної одиниці; назви населених пунктів на зразок м. Київ,
с. Михайлівка друкувати через нерозривний пропуск і т. д.
Катерина Городенська
роЗбивКа – роЗряДКа – роЗріДження
Автори наукових праць, цитуючи когось, іноді виділяють
якесь слово, словосполучення, частину речення чи навіть ціле
речення, про що зазначають у круглих дужках. Відомо кіль-
ка способів їх виділення: 1) шрифтами – чорнішими й грубі-
шими від інших літерами, похилими літерами, або курсивом;
Культура слова №72’ 2010166
2) відстанню між літерами в слові; 3) підкресленням прямою
лінією тощо.
Одні автори незалежно від використаного способу в кру-
глих дужках зазначають: виділено нами чи виділено мною,
далі ставлять крапку, щоправда, непослідовно, тире, дві ве-
ликі літери, прямі або похилі, перша з яких є літерою імені
автора, друга – його прізвища. Напр.: «Для орнаментації се-
редньої смуги України ми не знаходимо аналогій у ближчих
сусідів українців – великоросів тощо і тому мусимо зверну-
тися за ними на захід (виділено нами. – О. Ц.), до болгар,
румунів, сербів та чехів...» (Хв. Вовк); «Той, хто не вміє
створювати тексти, а за потреби продукувати неологізми (ви-
ділено нами – Ж. К.) і використовувати одиниці у вторин-
ній функції ... не володіє мовою» (Л. Мурзин, А. Штерн);
Як зауважує з цього приводу І. Р. Вихованець, «фонемний
принцип українського правопису є найважливішим і найпо-
казовішим, забезпечуючи на письмі відтворення інваріанта
(або узагальненого, не залежного від звукових чергувань
звукотипу), а не розмаїття звукової варіантності» (виділено
мною. – Г. Я.) (І. Вихованець).
Уживати форму виділено із займенником нами чи мною, що
вказує на автора виконаної дії, неправильно, бо в українській
мові, як відомо, форми на -но, -то виражають результатив-
ну дію безвідносно до особи того, хто її виконав. Замість неї
потрібно вживати: (виділення наше. – О. Ц.) чи (виділення
моє. – О. Ц.); (виділення наше. – Ж. К.) чи (виділення моє. –
Ж. К.); (виділення наше. – Г. Я.) чи (виділення моє. – Г. Я.).
Інші автори конкретизують спосіб виділення слова, слово-
сполучення, частини речення чи цілого речення. Найпоширені-
шим є той, коли літери в слові друкують рідше від звичайного.
Його називають розбивкою (див.: СУМ, VIII, 606) або розряд-
кою (СУМ, VIII, 799), до того ж у згаданому та інших словни-
ках ці іменники подано з галузевою ремаркою друк. Напр.: «У
словнику Ф. Піскунова є дійсно ш т у ч н о с т в о р е н і (роз-
рядка наша – Ж. К.) слова» (А. Москаленко); «Актуальною і
нині залишається теза О. С. Мельничука про те, що осно-
вою розвитку складнопідрядних речень здебільшо-
го були не складносурядні конструкції у власному
167наші консультації
розумінні , а складні конструкції , близькі до суряд-
них, але з такими смисловими зв’язками, які лежать
тепер в основі підрядних зв’язків» (розрядка наша. –
І. Б.) (О. Мельничук). Проте обидві назви не означають рідшо-
го друкування літер слова. Точнішою, прозорішою назвою цьо-
го способу є розрідження, яка вказує на рідше від звичайного
розташування літер у слові для виділення його в тексті. Напр.:
«В археологічному плані можна говорити про о к р е м і (роз-
рідження наше. – О. Б.) слов’янські культури» (О. Бойко).
Катерина Городенська
у ГОЛОСієві, яК і в києві
Якщо йдеться про Київ, то відмінюють назву цього міста
дуже легко, пор.: живемо в Києві, любимо Київ, прибули до
Києва, пролетіли над Києвом тощо. А от з уживанням назви
південного району Києва Голосіїв, що має так само будову при-
свійного прикметника на -їв, багато хто помиляється. Одні, пе-
реважно ті, хто вихідною вважає форму Голосієво, взагалі її не
відмінює і вживає подібно до російської мови, пор.: живемо
в Голосієво, любимо Голосієво, прибули до Голосієво, пролеті-
ли над Голосієво тощо. Інші відмінюють за зразком присвійних
прикметників чоловічого-середнього роду з основою на твер-
дий приголосний, пор.: живемо в Голосієвому, завдячуємо Го-
лосієвому, прибули до Голосієвого, пролетіли над Голосієвим і
т. д. Тож труднощі становить вихідна назва цього району Києва і
вибір зразка її відмінювання.
Сьогодні спостерігаємо намагання повернути назву Голосіїв,
пов’язану з історичною назвою Голосіїв хутір (у дослідника іс-
торії Києва М. Ф. Берлинського вжито назву Гуласіїв хутір).
Як і інші назви населених пунктів на -ів(-їв), її потрібно
відмінювати за зразком іменників ІІ відміни чоловічого роду
з основою на твердий приголосний, тобто як Київ, Тетіїв, Ір-
кліїв, Миколаїв, Чугуїв і под., пор.: Голосіїв, Голосієва, Голосіє-
ву, Голосіїв, Голосієвом, (у) Голосієві, (по) Голосієву, Голосієве,
напр.: Голосіїв – ця назва не раз зустрічається в його [М. Риль-
ського] поетичних творах (Літературно-меморіальний музей
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12925 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:15:11Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Городенська, К. 2010-10-25T15:38:34Z 2010-10-25T15:38:34Z 2010 Розбивка – розрядка – розрідження / К. Городенська // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 165-167. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12925 uk Інститут української мови НАН України Наші консультації Розбивка – розрядка – розрідження Article published earlier |
| spellingShingle | Розбивка – розрядка – розрідження Городенська, К. Наші консультації |
| title | Розбивка – розрядка – розрідження |
| title_full | Розбивка – розрядка – розрідження |
| title_fullStr | Розбивка – розрядка – розрідження |
| title_full_unstemmed | Розбивка – розрядка – розрідження |
| title_short | Розбивка – розрядка – розрідження |
| title_sort | розбивка – розрядка – розрідження |
| topic | Наші консультації |
| topic_facet | Наші консультації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12925 |
| work_keys_str_mv | AT gorodensʹkak rozbivkarozrâdkarozrídžennâ |