Якого роду салямі?
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12932 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Якого роду салямі? / Н. Лозова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 172-174. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260646339215360 |
|---|---|
| author | Лозова, Н. |
| author_facet | Лозова, Н. |
| citation_txt | Якого роду салямі? / Н. Лозова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 172-174. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №72’ 2010172
і Товариство української мови; ВАТ і відкрите акціонерне
товариство; ЗАТ і закрите акціонерне товариство; МОЗ
і Міністерство охорони здоров’я; МОН і Міністерство
освіти і науки; Мінфін і Міністерство фінансів; Мін’юст
і Міністерство юстиції). Напр.: В очікуванні ухвалення За-
кону про азартні ігри Мінфін зайнявся вдосконаленням
нормативної бази щодо грального бізнесу (Україна молода,
16.07.2008); Мін’юст зацікавлений у тому, щоб створюва-
ти нові установи утримання засуджених блокового типу,
ураховуючи всі вимоги безпеки (Україна молода, 17.07.2008).
Абревіатури на голосний -о незалежно від форми роду
стрижневого слова мають значення середнього роду, пор.:
СІЗО і слідчий ізолятор; РНБО і Рада національної безпеки
і оборони. Напр.: Лук’янівське СІЗО через два-три роки «ви-
пишуть зі столиці» (Україна молода, 17.07.2008).
Родова ознака деяких нових абревіатур неоднакова в усно-
му й писемному професійному мовленні. Зокрема, ПДВ (пе-
деве) в усному вжитку має значення середнього роду, бо на-
прикінці вимовляють голосний е, а в писемному за стрижне-
вим словом податок ця абревіатура чоловічого роду, напр.:
Продаж залишків металобрухту: що буде з вхідним ПДВ;
Чи відшкодують із бюджету від’ємний ПДВ продавцям
молока, м’яса в живій вазі (Все про бухгалтерський облік,
29.11.2007. – С. 16, 36).
Отже, граматичний рід одних абревіатур визначають за
стрижневим словом їхніх розгорнутих назв, а інших – за їх-
ньою формою.
Катерина Городенська
яКого роДу СаЛяМі?
Іноді, вживаючи іншомовне слово, не так легко визначити, до
якого роду воно належить. Перед нами постає питання: хто такий
чи хто така гуанако? Він чи вона гурамі? Воно чи вона бере?
У будь-якому підручнику з української мови подібні слова на-
зиваються невідмінюваними, і нам рекомендують визначати їхній
рід, орієнтуючись на такі критерії: невідмінювані іменники на
173наші консультації
позначення тварин – це іменники, що уважаються належними до
чоловічого роду, а на позначення неживих предметів – до серед-
нього. Та на практиці виявляється, що муха цеце не чоловічого, а
жіночого роду, хокей бенді – не середнього роду, а чоловічого.
Слід звернути увагу на те, що часто рід слова, що позначає
тварину, збігається з тим, який має відмінюване слово зі зна-
ченням, що є для нього родовим. Так, рамбульє – це різновид
вівці (жіночий рід), тому слово вживається не тільки в чолові-
чому, а й у жіночому роді.
Лами альпака і гуанако, антилопи гну і куду, мавпа сапажу
мають жіночий рід (слово куду вживають також у чоловічому
роді – паралельно із жіночим).
Назви риб переважно жіночого роду – батерфіш, гурамі,
івасі, путасу.
А от породи собак мають два роди – чоловічий і жіночий –
динго, колі, чау-чау.
Іменники на позначення рослин мали б уживатися в серед-
ньому роді. Та виявляється, що груша бере – жіночого роду,
капуста кольрабі – теж жіночого, сорт винограду каберне –
чоловічого. Зауважимо, що те саме каберне в значенні ‘вино’
середнього роду.
Сорт ковбаси салямі жіночого роду, сорт сиру сулугуні
– чоловічого, спагеті (макарони) уживається в середньому
роді або в множині. Бефстроганов – чоловічого роду (бик по-
строганівськи).
Вимовляючи слово бігуді, ми уявляємо кілька предметів –
звідси множина. З іншими словами в множині узгоджуємо й
слова жалюзі́ і драпрі́ (паралельно граматичні норми дозволя-
ють і середній рід).
У множині вживають і слово графі́ті, що означає малюнки
на стіні.
Джіу-джитсу (боротьба) – жіночого роду, татамі (килим-
циновка) – чоловічого та жіночого, страдиварі (скрипка) – жі-
ночого, мачете (ніж) – середнього або чоловічого.
Слова, що їх узгоджуємо з назвами танців буги-вуги, мірзаї,
ставимо в множині, мамбо, фламенко, хіп-хоп, ча-ча-ча, шимі
– у чоловічому. Па-де-де, па-де-труа, сиртакі – чоловічого та
середнього роду.
Культура слова №72’ 2010174
Географічний об’єкт має той самий рід, який має слово, що
позначає загальну назву цього об’єкта, – так звану родову назву.
Так, усі незмінювані міста середнього роду (як слово місто),
річки – жіночого (слово річка жіночого роду), острови – чоло-
вічого (слово острів чоловічого роду). Та як бути, коли те саме
слово позначає і місто, і державу, і порт, і річку? Добре, якщо
рід родової назви збігається. Так, Конго – держава і річка (оби-
дві загальні назви жіночого роду), Папуа – держава і затока (жі-
ночий рід), Манагуа – місто й озеро (середній рід). Якщо ж рід
у кожної загальної назви інший, слово відповідно змінює свій
рід залежно від того, що саме воно зараз має означати. Тобто
Гаїті – він (острів) перетворюється на вона, щойно починає
означати державу. Ті самі метаморфози трапляються зі словом
Бісау – вона (країна) і воно (місто). Річка Міссурі (вона) набу-
ває чоловічого роду, коли означає штат США.
А іноді слово означає той самий населений пункт, але міняє
рід. Це відбувається, коли ми на нього дивимося з різних по-
зицій. Так Поті-місто середнього роду, але якщо нас цікавить
воно як порт, то вживаємо це слово в чоловічому.
Ніна Лозова
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12932 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:07Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лозова, Н. 2010-10-25T16:00:27Z 2010-10-25T16:00:27Z 2010 Якого роду салямі? / Н. Лозова // Культура слова. — 2010. — Вип. 72. — С. 172-174. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12932 uk Інститут української мови НАН України Наші консультації Якого роду салямі? Article published earlier |
| spellingShingle | Якого роду салямі? Лозова, Н. Наші консультації |
| title | Якого роду салямі? |
| title_full | Якого роду салямі? |
| title_fullStr | Якого роду салямі? |
| title_full_unstemmed | Якого роду салямі? |
| title_short | Якого роду салямі? |
| title_sort | якого роду салямі? |
| topic | Наші консультації |
| topic_facet | Наші консультації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12932 |
| work_keys_str_mv | AT lozovan âkogorodusalâmí |