Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський

Аналіз електронного архіву гідрометеорологічних даних, отриманих на антарктичній станції Фарадей-Академік Вернадський, виявив певні недоліки його організації та, відповідно, пов’язані з цим проблеми подальшого зберігання, обробки й використання даних. Запропоновано можливі шляхи вирішення згаданих п...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український антарктичний журнал
Дата:2012
Автор: Клок, С.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Національний антарктичний науковий центр МОН України 2012
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129469
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський / С.В. Клок // Український антарктичний журнал. — 2011-2012. — № 10-11. — С. 333-338. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-129469
record_format dspace
spelling Клок, С.В.
2018-01-19T17:53:38Z
2018-01-19T17:53:38Z
2012
Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський / С.В. Клок // Український антарктичний журнал. — 2011-2012. — № 10-11. — С. 333-338. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1727-7485
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129469
551.50
Аналіз електронного архіву гідрометеорологічних даних, отриманих на антарктичній станції Фарадей-Академік Вернадський, виявив певні недоліки його організації та, відповідно, пов’язані з цим проблеми подальшого зберігання, обробки й використання даних. Запропоновано можливі шляхи вирішення згаданих проблем.
Анализ электронного архива гидрометеорологических данных, полученных на антарктической станции Фарадей-Академик Вернадский, выявил некоторые недостатки его организации и, соответственно, связанные с этим возможные проблемы дальнейшего хранения, обработки и использования данных. Предложены возможные пути решения упомянутых проблем.
Analysis of electronic archive of the hydrometeorological data got at the Antarctic station Faraday-Academic Vernadsky educed some lacks of his organization and, accordingly, related to it possible problems of further storage, treatment and use of data. The ways of decision of the mentioned problems are offered.
uk
Національний антарктичний науковий центр МОН України
Український антарктичний журнал
Геоінформаційні технології
Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
Анализ архива научной гидрометеорологической информации Украинской антарктической станции Академик Вернадский
Analysis of archive of scientific hydrometeorological information of the Ukrainian Antarctic station Academic Vernadskiy
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
spellingShingle Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
Клок, С.В.
Геоінформаційні технології
title_short Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
title_full Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
title_fullStr Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
title_full_unstemmed Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський
title_sort аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації української антарктичної станції академік вернадський
author Клок, С.В.
author_facet Клок, С.В.
topic Геоінформаційні технології
topic_facet Геоінформаційні технології
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Український антарктичний журнал
publisher Національний антарктичний науковий центр МОН України
format Article
title_alt Анализ архива научной гидрометеорологической информации Украинской антарктической станции Академик Вернадский
Analysis of archive of scientific hydrometeorological information of the Ukrainian Antarctic station Academic Vernadskiy
description Аналіз електронного архіву гідрометеорологічних даних, отриманих на антарктичній станції Фарадей-Академік Вернадський, виявив певні недоліки його організації та, відповідно, пов’язані з цим проблеми подальшого зберігання, обробки й використання даних. Запропоновано можливі шляхи вирішення згаданих проблем. Анализ электронного архива гидрометеорологических данных, полученных на антарктической станции Фарадей-Академик Вернадский, выявил некоторые недостатки его организации и, соответственно, связанные с этим возможные проблемы дальнейшего хранения, обработки и использования данных. Предложены возможные пути решения упомянутых проблем. Analysis of electronic archive of the hydrometeorological data got at the Antarctic station Faraday-Academic Vernadsky educed some lacks of his organization and, accordingly, related to it possible problems of further storage, treatment and use of data. The ways of decision of the mentioned problems are offered.
issn 1727-7485
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129469
citation_txt Аналіз архіву наукової гідрометеорологічної інформації Української антарктичної станції Академік Вернадський / С.В. Клок // Український антарктичний журнал. — 2011-2012. — № 10-11. — С. 333-338. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kloksv analízarhívunaukovoígídrometeorologíčnoíínformacííukraínsʹkoíantarktičnoístancííakademíkvernadsʹkii
AT kloksv analizarhivanaučnoigidrometeorologičeskoiinformaciiukrainskoiantarktičeskoistanciiakademikvernadskii
AT kloksv analysisofarchiveofscientifichydrometeorologicalinformationoftheukrainianantarcticstationacademicvernadskiy
first_indexed 2025-11-26T23:39:31Z
last_indexed 2025-11-26T23:39:31Z
_version_ 1850781714972934144
fulltext С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 333 УДК 551.50 АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АНТАРКТИЧНОЇ СТАНЦІЇ АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ С.В. Клок Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, пр. Науки, 37, м. Київ Реферат. Аналіз електронного архіву гідрометеорологічних даних, отриманих на антарктичній станції Фарадей-Академік Вернадський, виявив певні недоліки його організації та, відповідно, пов’язані з цим проблеми подальшого зберігання, обробки й використання даних. Запропоновано можливі шляхи вирішення згаданих проблем. Анализ архива научной гидрометеорологической информации Украинской антарктической станции Академик Вернадский. С.В. Клок. Реферат. Анализ электронного архива гидрометеорологических данных, полученных на антаркти- ческой станции Фарадей-Академик Вернадский, выявил некоторые недостатки его организации и, соответственно, связанные с этим возможные проблемы дальнейшего хранения, обработки и использования данных. Предложены возможные пути решения упомянутых проблем. Analysis of archive of scientific hydrometeorological information of the Ukrainian Antarctic station Academic Vernadskiy. S.V. Klok. Abstract. Analysis of electronic archive of the hydrometeorological data got at the Antarctic station Faraday- Academic Vernadsky educed some lacks of his organization and, accordingly, related to it possible problems of further storage, treatment and use of data. The ways of decision of the mentioned problems are offered. Key words: Ukrainian Antarctic station, archive, hydrometeorological data, information. 1. Вступ Минуле століття характеризується бурхливим розвитком науки та колосальним підвищен- ням її ролі в суспільстві. Сьогодні національні інтереси України вимагають негайних та ефек- тивних заходів, спрямованих на збереження її науково-технічного потенціалу, забезпечення ефективнішого його використання для подолання кризових явищ у економічному та соціаль- ному розвитку. Крім того, у зв’язку зі стрімким розвитком комп’ютерних технологій, виникнен- ням альтернативних засобів зв’язку спостерігається суттєве підвищення інформатизації суспіль- ства за рахунок збільшення обсягів інформації, представленої у цифровому вигляді, а в багатьох випадках прогнозується зростання цінності окремих видів цієї інформації (рис. 1) [1, 4]. Усе вищезазначене цілком можна віднести до гідрометеорологічної інформації, яка на сьогодні дозволяє об'єктивно аналізувати зміни довкілля і природних ресурсів, а подальше її використання допоможе здійснювати оцінку впливу людської діяльності на природу (антропогенне навантаження) та вирішувати ще цілий ряд актуальних задач. Відповідно мають зростати й вимоги як до змісту таких архівів, так і до їх організації. Адже сьогодні архів – це не тільки одна з основних категорій архівознавчої науки, а й понят- тя, що набуло широкого використання в сучасних суспільних комунікаціях з огляду на зміну принципів формування, зберігання та використання ретроспективної інформації, пов’язаних з запровадженням новітніх інформаційних технологій, розширенням функцій архівних установ, викликаних демократизацією, гуманізацією та глобалізацією соціального розвитку [4]. УКРАЇНСЬКИЙ АНТАРКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ УАЖ, № 10-11, 333-338 (2011/2012) ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 334 Рис. 1. Основні причини розвитку електронних архівів. 2. Мета і використані дані У роботі здійснено аналіз та дано детальний опис архіву гідрометеорологічних даних, отриманих на антарктичній станції Фарадей-Академік Вернадський, і для спрощення роботи з ним запропоновано шляхи його систематизації. 3. Результати і обговорення 3.1. Архів гідрометеорологічних даних УАС Академік Вернадський. Організація і аналіз Упродовж останніх десятиліть спостерігаються значне розширення єдиного інформаційного простору та інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що спричинило стрімке накопичення документів та інформаційних ресурсів з цифровими носіями. Відтак перед архівістами постала проблема зберігання такого виду інформації та створення електронних архівів [1, 4]. Архів гідрометеорологічних даних станції Фарадей-Академік Вернадський нині є одним із найстаріших (і відповідно найбагатших) по Антарктичному регіону, оскільки на британській антарктичній станції Фарадей, заснованій в середині минулого століття, систематичні спостереження розпочато в 1947 році. Згідно з [11], лише дві станції в регіоні мають значно більшу тривалість рядів: станція Grytviken (54.3S, 36.5W) – з січня 1905 року і станція Orcadas (60.7S, 44.7W) – з квітня 1903 року. Відповідно й увага до цих даних досить велика, оскільки навіть на сьогодні територія ППО за кількістю станцій на одиницю площі є найменш «спостерігаючою» в метеорологічному відношенні територією на Землі [10]. Завдяки зусиллям британських та українських вчених на сьогодні накопичено суттєвий багаж безцінних наукових даних: фактично це майже 70 років роботи. Вкрай необхідно Широке впровадження електронного документообігу Стрімко зростаюча потреба суспільства в інформації Значно зростаючі обсяги інформації в останні роки Надходження на зберігання в архіви електронних документів Початок оцифровування минулих архівних ресурсів Електронні архіви С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 335 систематизувати результати діяльності вчених, тобто створити системи збору, зберігання, обробки та відображення даних [9]. Серед згаданих матеріалів станції Фарадей-Академік Вернадський особливе місце посідають дані гідрометеорологічних спостережень, адже з самого початку своєї роботи станція планувалась як метеорологічна обсерваторія (власне, такою вона залишалася впродовж усього періоду своєї діяльності). Структуру архіву гідрометеорологічних даних антарктичної станції Фарадей-Академік Вернадський наведено на рис. 2. 1. Дані на технічних носіях інформації: - блок даних спостережень за допомогою автоматизованої станції погоди MAWS (спос- тереження за температурою і вологістю атмосферного повітря, напрямом та швидкістю вітру, атмосферним тиском, актинометричні спостереження). Всі дані автоматично формуються у відповідні файли; - блок даних інструментальних спостережень (снігомірні спостереження на метеороло- гічному майданчику та снігозйомка на маршруті, спостереження за атмосферними опадами, спостереження за рівнем океану, визначення температури та солоності морської води, океанографічні станції); - блок даних візуальних спостережень (за метеорологічною дальністю видимості, висотою, кількістю та видом хмар, атмосферними явищами). 2. Дані на паперових носіях – метеорологічні звіти [5]. Власне, маємо дві складові одного архіву: дані, що формуються в автоматичному режимі, та дані, що формуються в ручному режимі. Зрозуміло, вони будуть відрізнятися не лише своїм змістом, але й, насамперед, загальним видом (форматом) свого представлення: в першому випадку формат файлів задається автоматично, у другому – в ручному режимі. Кліматологічні дані найбільш корисні, якщо вони відредаговані, пройшли контроль якості, зберігаються в архіві та можуть бути оперативно надані у зручній для використання формі. 3.2. Проблеми формування та збереження архіву гідрометеорологічної інформації Перспективи подальшого успішного функціонування та використання інформації в електронному вигляді вимагають забезпечення комплектування архіву електронними інформаційними ресурсами та сприяння розширенню доступу користувачів до інформації. Недоліки, що виникають на етапі формування архіву УАС Академік Вернадський: наявність одночасно кількох форматів запису даних, неоднорідна й не зовсім чітка система найменування файлів [3], досить часті помилки в самих даних (тобто можна казати про слабкий контроль результатів спостережень на початковому етапі формування архіву) та ін. Звичайно, все це суттєво ускладнює роботу з файлами даних, особливо тих, що розраховуються програмою, і значно збільшує час на їх обробку. Проте найголовнішим недоліком даного архіву на сьогодні залишається те, що майже весь він розміщений на технічних носіях (тобто є електронним архівом). Зрозуміло, при такій організації у подальшому можуть виникати серйозні проблеми зі збереженням даних. Саме тому як вихід із цієї ситуації можна розглядати створення відповідних баз даних – унормування форматів зберігання. Оптимальний аналіз та обробка отриманих натурних даних можуть бути успішно проведені за допомогою системи керування базою даних (СУБД), яка має бути орієнтована на обробку даних гідрометеорологічного комплексу та задовольняти наступні вимоги: 1) підтримувати всі використовувані формати подання даних; 2) забезпечувати перетворення даних відповідно до стандартних форм подання; 3) підтримувати внутрішню логічну структуру масиву записів наявних даних (за такими ознаками: дата, час і район робіт, типи використовуваних пристроїв, характеристики каналів прийому і елементів керування); С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 336 Рис. 2. Блок-схема архіву наукової гідрометеорологічної інформації УАС Академік Вернадський АРХІВ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ УАС РОКИ АРХІВ ДАНИХ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СТАНЦІЇ ПОГОДИ АРХІВ ДАНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ АРХІВ ДАНИХ ВІЗУАЛЬНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ АРХІВ СИНОПТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ VmetRRMM.dat VmetRRMM.mon Eprom.3 VsunRRMM.mon VsynRRMM.dat VsynRRMM.mon RRRR-MM.EDT Config.3 Снігомірні спостереження Гідрологічні спостереження Снігозйомні спостереження Спостереження на снігомірному майданчику Спостереження на гідрологічному посту Відбір атмосферних опадів за програмою МАГАТЕ Вимірювання кількості атмосферних опадів Океанологічні станції АРХІВ ДАНИХ НА ТЕХНІЧНИХ НОСІЯХ АРХІВ ДАНИХ НА ПАПЕРОВИХ НОСІЯХ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЗВІТИ Спостереження за хмарами Спостереження за явищами погоди Спостереження за метеороло- гічною дальністю видимості Спостереження за метеороло- гічною дальністю видимості Спостереження за метеороло- гічною дальністю видимості Спостереження за метеороло- гічною дальністю видимості С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 337 4) мати достатню надійність, залишаючись автономною. У своїх роботах [2, 6–8] автори досить успішно реалізували спробу, за допомогою табличного редактора Excel, організації баз даних гідрометеорологічної інформації станції Фарадей-Академік Вернадський. Етапи даного алгоритму представлені на рис. 3: 1. Отримання даних прямих спостережень: проведення збору, узагальнення, аналізу всіх наявних архівних даних – а також підготовка їх до наступного етапу. 2. Маршрутизація документів (у нашому випадку йдеться про формування наявних даних в єдиний зручний і простий формат таблиць Excel). 3. Системи підтримки керування: аналіз даних відповідно до поставлених задач та очікуваних результатів. Маршрутизація даних – це перш за все приведення їх до єдиного формату. Система керування кліматичними даними являє собою набір засобів і процедур, які дозволяють належним чином здійснювати зберігання всіх одержуваних даних стосовно дослі- джень клімату і керування ними. Основні цілі керування базою даних полягають у тім, щоб постійно підтримувати цілісність бази даних і забезпечувати наявність у ній всіх даних і мета- даних, необхідних для задоволення в цей час і в майбутньому потреб, заради яких вона ство- рювалась. Системи керування базами даних мають забезпечити ефективне зберігання, доступ, перетворення та відновлення для багатьох типів даних, підвищуючи при цьому їх безпеку. Рис. 3. Алгоритм реалізації задачі з організації обробки архіву даних УАС Академік Вернадський. 4. Висновки Таким чином, програмне забезпечення постобробки даних є невід’ємною частиною програмного забезпечення сучасних гідрометеорологічних систем спостереження. Цілком зрозумілим є факт того, що подальша робота УАС Академік Вернадський буде І етап Отримання даних прямих спостережень (архіви документів). ІІ етап Маршрутизація документів (формування таблиць Excel) ІІІ етап Системи підтримки керування (кліматичні дані). С.В. Клок: АНАЛІЗ АРХІВУ НАУКОВОЇ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ … 338 супроводжуватись стрімким накопиченням різноманітної цінної наукової інформації. Основними задачами, які стоять перед фахівцями на сьогодні, є забезпечення її збереженості, а також оптимізація процедури подальшого використання. Одним із шляхів реалізації цих задач (паралельно зі створенням надійних, стабільних архівних систем обробки та збереження великих обсягів інформації) може бути створення надійних, простих у роботі, доступних і практичних баз даних. Як показує практика [2, 6–8], використання СУБД істотно підвищує ефективність роботи користувача з великими масивами натурних даних про стан навколишнього середовища, одержаних за допомогою як прямих спостережень, так і комп’ютеризованих автоматизованих комплексів. Литература Архівознавство. Археологія. Джерелознавство. Міжвідомчий збірник наукових праць. Вип..7 // К., 2005. 256 с. Білокриницька Л.М., Клок С.В., Крученицький Г.М., Скоробагатий Т.В. Періодична та довготермінова мінливість солоності Південної Атлантики за даними вимірів на антарктичній станції «Академік Вернадський». Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, вип. 256 // Київ, 2007, с. 251–259. Забенько Ю.І., Христова Н.М. Методичні рекомендації щодо найменування файлів оцифрованих аркушів архівних документів. УНДІАСД ДЕРЖКОМАРХІВІВ УКРАЇНИ // К., 2007, 6 с. Калакура Я.С. Архівознавство: Підручник для студентів вищих навчальних закладів України // К., 1998. 316 с. Метеорологічний звіт. 4-12 Українська антарктична експедиція. Українська антарктична станція Академік Вернадський. Белокриницкая Л.М., Грищенко В.Ф., Ивченко В.Н., Клок С.В., Крученицкий Г.М. Сезонная и долговременная изменчивость толщины снежного покрова на леднике Галиндез. Український антарктичний журнал, № 4–5 // Київ, 2006, с. 295–301. Белокриницкая Л.М., Клок С.В., Крученицкий Г.М., Скоробагатый Т.В. Исследование спектра приливных колебаний по данным измерений на станции «Академик Вернадский». Український антарктичний журнал, № 6-7 // Київ, 2008, с.184–198. Клок С.В., Крученицкий Г.М. Периодическая и долговременная изменчивость термобарических параметров атмосферы в Антарктическом регионе. Физика атмосферы и океана. №12 // М., 2008. . Литвинов В.А., Сидоров Н.А., Скуйбида О.Ю. Система сбора, хранения, обработки и отображения научных данных Национального антарктического научного центра. Украинский антарктический журнал, № 6-7, Киев, 2008, с. 207–212. Полярная метеорология. Понимание глобальных воздействий. №1013.// Всемирная метеорологическая организация, 2007, 38 с. http://www.archives.gov/preservation/conferences/papers-2003/chapman.html