Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка
У роботі досліджено вплив агоністів ядерних рецепторів активаторів проліферації пероксисом типу гамма (PPARγ) меланіну та піоглітазону на секреторну функцію шлунка у щурів в умовах тривалої гіпоацидності шлункового соку, викликаної 28-денним введенням блокатору Н+-К+-АТФази омепразолом. У результат...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український антарктичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національний антарктичний науковий центр МОН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129698 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка / О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Український антарктичний журнал. — 2015. — № 14. — С. 185-188. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-129698 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Цирюк, О.І. Берегова, Т.В. 2018-01-26T19:53:02Z 2018-01-26T19:53:02Z 2015 Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка / О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Український антарктичний журнал. — 2015. — № 14. — С. 185-188. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1727-7485 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129698 612.323+577.175.73 У роботі досліджено вплив агоністів ядерних рецепторів активаторів проліферації пероксисом типу гамма (PPARγ) меланіну та піоглітазону на секреторну функцію шлунка у щурів в умовах тривалої гіпоацидності шлункового соку, викликаної 28-денним введенням блокатору Н+-К+-АТФази омепразолом. У результаті проведених досліджень було встановлено, що введення протягом 28 днів блокатору Н+-К+-АТФази призводить до зростання секреції гідрохлоридної кислоти шлунком внаслідок розвитку гіпергастринемії. Активація (PPARγ) піоглітазоном та меланіном в умовах розвитку експериментальної гіпергастринемії запобігає виникненню гіпертрофії слизової оболонки шлунку та знижує дебіт базальної шлукової секреції у щурів. В работе исследовано влияние агонистов ядерных рецепторов активаторов пролиферации пероксисом типа гамма (PPARγ) меланина и пиоглитазона на секреторную функцию желудка у крыс в условиях длительной гипоацидности желудочного сока, вызванной введением на протяжении 28 дней блокиратора Н+-К+-АТФазы омепразолом. В результате проведенных исследований было установлено, что введение в течение 28 дней блокиратора Н+-К+-АТФазы приводит к увелечению секреции гидрохлоридной кислоты желудком, в результате развития гипергастринемии. Активация (PPARγ) пиоглитазоном и меланином в условиях развития экспериментальной гипергастринемия предотвращает развитие гипертрофии слизистой оболочки желудка и снижает дебит базальной желудочной секреции у крыс. It was investigated the effects of agonists of nuclear receptors peroxisome proliferator-activated receptors gamma (PPARγ) melanin and pioglitazone on the secretory function of the stomach in rats under long hypoacidity of gastric juices caused by the introduction of H + -K + -ATPase blocker omeprazole during 28 days. As result of studies it was found that administration of omeprazole for 28 days leads to increase of hydrochloric acid secretion of stomach, resulting in the development of hypergastrinemia. Activation of PPARγ by pioglitazone and melanin in the conditions of the development of experimental hypergastrinemia prevents the hypertrophy of the gastric mucosa and decreases debit of the basal gastric acid secretion in rats. uk Національний антарктичний науковий центр МОН України Український антарктичний журнал Біологічні дослідження Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка Перспектива применение агонистов PPARγ меланина и пиоглитазона при длительной гипоацидности желудка Perspective of usage of PPARγ agonists melanin and pioglitazone under the prolonged gastric hypoacidity Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| spellingShingle |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка Цирюк, О.І. Берегова, Т.В. Біологічні дослідження |
| title_short |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| title_full |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| title_fullStr |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| title_full_unstemmed |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| title_sort |
перспектива застосування агоністів pparγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка |
| author |
Цирюк, О.І. Берегова, Т.В. |
| author_facet |
Цирюк, О.І. Берегова, Т.В. |
| topic |
Біологічні дослідження |
| topic_facet |
Біологічні дослідження |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український антарктичний журнал |
| publisher |
Національний антарктичний науковий центр МОН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Перспектива применение агонистов PPARγ меланина и пиоглитазона при длительной гипоацидности желудка Perspective of usage of PPARγ agonists melanin and pioglitazone under the prolonged gastric hypoacidity |
| description |
У роботі досліджено вплив агоністів ядерних рецепторів активаторів проліферації пероксисом типу гамма (PPARγ) меланіну та піоглітазону на секреторну функцію шлунка у щурів в умовах тривалої гіпоацидності шлункового соку, викликаної 28-денним введенням блокатору Н+-К+-АТФази омепразолом. У результаті проведених досліджень було встановлено, що введення протягом 28 днів блокатору Н+-К+-АТФази призводить до зростання секреції гідрохлоридної кислоти шлунком внаслідок розвитку гіпергастринемії. Активація (PPARγ) піоглітазоном та меланіном в умовах розвитку експериментальної гіпергастринемії запобігає виникненню гіпертрофії слизової оболонки шлунку та знижує дебіт базальної шлукової секреції у щурів.
В работе исследовано влияние агонистов ядерных рецепторов активаторов пролиферации пероксисом типа гамма (PPARγ) меланина и пиоглитазона на секреторную функцию желудка у крыс в условиях длительной гипоацидности желудочного сока, вызванной введением на протяжении 28 дней блокиратора Н+-К+-АТФазы омепразолом. В результате проведенных исследований было установлено, что введение в течение 28 дней блокиратора Н+-К+-АТФазы приводит к увелечению секреции гидрохлоридной кислоты желудком, в результате развития гипергастринемии. Активация (PPARγ) пиоглитазоном и меланином в условиях развития экспериментальной гипергастринемия предотвращает развитие гипертрофии слизистой оболочки желудка и снижает дебит базальной желудочной секреции у крыс.
It was investigated the effects of agonists of nuclear receptors peroxisome proliferator-activated receptors gamma (PPARγ) melanin and pioglitazone on the secretory function of the stomach in rats under long hypoacidity of gastric juices caused by the introduction of H + -K + -ATPase blocker omeprazole during 28 days. As result of studies it was found that administration of omeprazole for 28 days leads to increase of hydrochloric acid secretion of stomach, resulting in the development of hypergastrinemia. Activation of PPARγ by pioglitazone and melanin in the conditions of the development of experimental hypergastrinemia prevents the hypertrophy of the gastric mucosa and decreases debit of the basal gastric acid secretion in rats.
|
| issn |
1727-7485 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129698 |
| citation_txt |
Перспектива застосування агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону при тривалій гіпоацидності шлунка / О.І. Цирюк, Т.В. Берегова // Український антарктичний журнал. — 2015. — № 14. — С. 185-188. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT cirûkoí perspektivazastosuvannâagonístívpparγmelanínutapíoglítazonupritrivalíigípoacidnostíšlunka AT beregovatv perspektivazastosuvannâagonístívpparγmelanínutapíoglítazonupritrivalíigípoacidnostíšlunka AT cirûkoí perspektivaprimenenieagonistovpparγmelaninaipioglitazonapridlitelʹnoigipoacidnostiželudka AT beregovatv perspektivaprimenenieagonistovpparγmelaninaipioglitazonapridlitelʹnoigipoacidnostiželudka AT cirûkoí perspectiveofusageofpparγagonistsmelaninandpioglitazoneundertheprolongedgastrichypoacidity AT beregovatv perspectiveofusageofpparγagonistsmelaninandpioglitazoneundertheprolongedgastrichypoacidity |
| first_indexed |
2025-11-25T20:54:27Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:54:27Z |
| _version_ |
1850543354380550144 |
| fulltext |
185
УКРАЇНСЬКИЙ АНТАРКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ
УАЖ, №14, 185—188 (2015)
УДК 612.323+577.175.73
ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ АГОНІСТІВ PPARγ МЕЛАНІНУ
ТА ПІОГЛІТАЗОНУ ПРИ ТРИВАЛІЙ ГІПОАЦИДНОСТІ ШЛУНКА
О. І. Цирюк1, Т. В. Берегова1
Навчально-науковий центр «Інститут біології» Київського національного університету імені Та-
раса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, Київ 01601, Україна, e-mail: tsyryuk@mail.ru
Реферат. У роботі досліджено вплив агоністів ядерних рецепторів активаторів проліферації пероксисом
типу гамма (PPARγ) меланіну та піоглітазону на секреторну функцію шлунка у щурів в умовах тривалої
гіпоацидності шлункового соку, викликаної 28-денним введенням блокатору Н+-К+-АТФази омепразолом. У
результаті проведених досліджень було встановлено, що введення протягом 28 днів блокатору Н+-К+-АТФа-
зи призводить до зростання секреції гідрохлоридної кислоти шлунком внаслідок розвитку гіпергастринемії.
Активація (PPARγ) піоглітазоном та меланіном в умовах розвитку експериментальної гіпергастринемії за-
побігає виникненню гіпертрофії слизової оболонки шлунку та знижує дебіт базальної шлукової секреції у
щурів.
Перспектива применение агонистов PPARγ меланина и пиоглитазона при длительной гипоацидности
желудка.
О. И. Цирюк, Т. В. Береговая
Реферат. В работе исследовано влияние агонистов ядерных рецепторов активаторов пролиферации пероксисом
типа гамма (PPARγ) меланина и пиоглитазона на секреторную функцию желудка у крыс в условиях длительной
гипоацидности желудочного сока, вызванной введением на протяжении 28 дней блокиратора Н+-К+-АТФазы
омепразолом. В результате проведенных исследований было установлено, что введение в течение 28 дней бло-
киратора Н+-К+-АТФазы приводит к увелечению секреции гидрохлоридной кислоты желудком, в результате
развития гипергастринемии.
Активация (PPARγ) пиоглитазоном и меланином в условиях развития экспериментальной гипергастринемия
предотвращает развитие гипертрофии слизистой оболочки желудка и снижает дебит базальной желудочной
секреции у крыс.
Perspective of usage of PPARγ agonists melanin and pioglitazone under the prolonged gastric hypoacidity.
O. I. Tsyryuk, T. V. Beregova
Abstract. It was investigated the effects of agonists of nuclear receptors peroxisome proliferator-activated receptors
gamma (PPARγ) melanin and pioglitazone on the secretory function of the stomach in rats under long hypoacidity of
gastric juices caused by the introduction of H + -K + -ATPase blocker omeprazole during 28 days. As a result of studies
it was found that administration of omeprazole for 28 days leads to increase of hydrochloric acid secretion of stomach,
resulting in the development of hypergastrinemia. Activation of PPARγ by pioglitazone and melanin in the conditions
of the development of experimental hypergastrinemia prevents the hypertrophy of the gastric mucosa and decreases
debit of the basal gastric acid secretion in rats.
Key words: gastric secretion, gastrin, pioglitazone, melanin.
186
О. І. Цирюк, Т. В. Берегова
ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ АГОНІСТІВ PPARγ МЕЛАНІНУ ТА ПІОГЛІТАЗОНУ
ПРИ ТРИВАЛІЙ ГІПОАЦИДНОСТІ ШЛУНКА
Вступ
Останім часом все більше уваги науковці приділяють проблемі функціонування органів трав-
ного тракту за умов тривалої гіпоацидності шлункового соку, що призводить до явища гіпергастри-
немії. Негативним наслідком тривалого підвищення концентрації гастрину в крові може стати роз-
виток неопластичних змін в шлунку та інших органах травної системи.
Крім того, тривала гіпоацидність шлунка не тільки призводить до гіпергастринемії, а і сприяє
посиленню колонізації шлунка різноманітними мікроорганізмами, тому що гідрохлоридна кислота
є найголовнішим фактором захисту проти бактеріальної колонізації.
Як тривала гіпергастринемія, так і дисбактеріоз можуть посилювати розвиток хронічного за-
пального процесу у різних біотопах травного тракту, якому належить визначальна роль у розвитку
пухлин.
Нині вже добре відомо, що синтез та регуляція більшості прозапальних цитокінів регулю-
ються на рівні транскрипції, що призводить до посилення або призупинення запальних процесів.
Однією з молекулярних ланок між прозапальними цитокінами і факторами транскрипції є рецепто-
ри активації проліферації пероксисом (PPAR) (Sertznig, 2007). Трансрипційна активність та експре-
сія PPAR запускається при взаємодії ліпополісахаридів бактерій з TLR4 епітеліальних клітин, що
пригнічує активність транскрипційних факторів (NF-κB, c-Jun) (Yang et al., 2000), продукцію про-
запальних цитокінів (IL-1β, TNF-α), хемокінів, проліферацію запальних клітин (Harris et al., 2001).
Дослідниками ідентифіковано три ізоформи цих рецепторів, що кодуються окремими генами
(PPARα, PPARβ/δ і PPARγ). У свою чергу, найкраще охарактеризовану ізоформу PPARγ поділяють
на три підтипи (PPARγ1, γ2 і γ3). Ми припустили, що застосування речовин, які впливають на ре-
цептори, що задіяні в процесах диференціації клітин, дасть нам змогу запобігти негативним наслід-
кам, до яких призводить тривала гіпохлоргідрія шлункового соку. В якості агоністів PPARγ нашу
увагу привернули синтетичний ліганд піоглітазон (Konturek et al., 2003) − один із лікарських пре-
паратів із групи тіазолідиндіонів та інша природня поліфенольна сполука − меланін, яка за даними
літератури (Plonska et al., 2006) також є агоністом PPARγ. Продуцентом меланіну, що використову-
вався в наших дослідженнях, були чорні дріжджі Nadsoniella nigra штам Х-1, висіяні із зразків
вертикальних скель о. Галіндез (Українська Антарктична станція «Академік Вернадський»). Раніше
дослідженнями, проведеними Чижанською та ін. (2005), було показано, що введення блокатору
PPARγ GW9662 усувало захисну дію меланіну на утворення виразок та масивних крововиливів у
слизовій оболонці шлунка у щурів, підданих дії стресу, що є свідченням того, що цитопротективні
властивості меланіну зумовлені стимуляцією PPARγ. Дослідити секреторну функцію шлунку в
умовах тривалої гіпоацидності за умов введення агоністів PPARγ меланіну та піоглітазону стало
метою нашої роботи.
2. Матеріал і методи дослідження
Дослідження проведені на білих нелінійних щурах, самцях вагою 180−220 г., згідно з етични-
ми принципами, ухваленими Першим національним конгресом України з біоетики, міжнародними
угодами та національним законодавством у цій галузі (Мурзін, 2004).
На початку експерименту тварин було поділено на 4 групи. Перша група щурів слугувала
контролем, їм упродовж 28 днів вводили 0,2 мл фізрозчину, другій групі щурів упродовж 28 днів
вводили інгібітором Н+-К+-АТФази омепразол (SigmaChemichalCo, St. Louis, USA) (14 мг/кг, вну-
трішньочеревинно (в/о), розчиненого в 0,2 мл фізрозчину), третій групі тварин упродовж 28 днів
одночасно вводили омепразол та піоглітазон (« МікроЛабсЛімітед», 30 мг/кг, peros), червертій гру-
пі — омепразол та меланін (0,1 мг/кг peros),
Через добу після останнього введення досліджуваних речовин або фізрозчину проводили екс-
перимент, в якому визначали рівень базальної секреції кислоти в шлунку методом перфузії ізольова-
ного шлунку за Гхошем та Шільдом (Ghosh et al., 1958) під уретановим знечуленням
(SigmaChemichalCo, St. Louis, USA) (1,15 г/кг, в/о). Гастрин в плазмі крові визначали радіоімунним
методом із використанням аналітичного набору фірми «МР Biomediсals, LLC» (USA).
Одержані результати досліджень перевіряли на нормальність розподілу за допомогою W тес-
ту Шапіро-Вілка. Оскільки наші дані виявилися нормально розподілені, порівняння вибірок прово-
дилося за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Розраховували середнє значен-
ня (М), стандартне відхилення (SD). Для наших даних ми приймали рівень значущості р < 0,05
(Гланц С., 1998)
187
О. І. Цирюк, Т. В. Берегова
ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ АГОНІСТІВ PPARγ МЕЛАНІНУ ТА ПІОГЛІТАЗОНУ
ПРИ ТРИВАЛІЙ ГІПОАЦИДНОСТІ ШЛУНКА
3. Результати та їх обговорення
В результаті проведених досліджень було встановлено, що 28-денне введення щурам омепра-
золу призводило до зростання дебіту гідрохлоридної кислоти на 284,6 % (p < 0,001) з 40,4 + 21,0
мкмоль/120 хв (n = 26) до 155,0 + 55,8 мкмоль/120 хв (n = 8) (рис.1). Разом зі збільшенням кисло-
тоутворення в шлунку у цієї групи щурів зростала і концентрація гастрину в плазмі крові на 189,3 %
(p < 0,05) (рис. 2).
Рис. 1. Вплив омепразолу (14 мг/кг, внутрішньоочеревинно) та меланіну (0,1 мг/кг, перорально)
на базальну шлункову секрецію у щурів, M + SD: 1 — контроль; 2 — омепразол; 3 − омепразол + піоглітазон;
4 − омепразол + меланін; ***- p< 0,001 у порівнянні з контролем, #- p< 0,05, ##-p< 0,01
у порівнянні з омепразолом.
Отриманий ефект підтверджується даними літератури та проведеними раніше нашими дослі-
дженнями, за якими гіпергастринемія у щурів, що виникає внаслідок введення як Н2-блокаторів
гістамінових рецепторів (Johnson et al.,1996), так і блокатора Н+-К+-АТФази омепразолу, призводить
до морфологічних змін в слизовій оболонці шлунка (Jalving et al., 2006; Jianu et al., 2012; Берегова Т. В.
та ін., 2008), що відображається на секреторному процесі. Підвищення виділення кислоти шлунком
виникає внаслідок розвитку гіперплазії та гіпертрофії ентерохромафіноподібних та парієтальних
клітин у відповідь на гіпергастринемію.
Рис. 2. Концентрація гастрину в плазмі крові, (М + SD): 1 − контроль; 2 − омепразол, 3 − омепразол
+ піоглітазон; 4 − омепразол + меланін ; * − р < 0,05; ** — p < 0,01 у порівнянні з контролем.
188
О. І. Цирюк, Т. В. Берегова
ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ АГОНІСТІВ PPARγ МЕЛАНІНУ ТА ПІОГЛІТАЗОНУ
ПРИ ТРИВАЛІЙ ГІПОАЦИДНОСТІ ШЛУНКА
Одночасне 28-денне введення з омепразолом агоністу PPARγ піоглітазону призводило до зни-
ження дебіту базальної шлункової секреції на 53,3 % (p < 0,05) до 72,3 + 36,2 мкмоль/120 хв (n = 10)
в порівнянні з групою щурів, що отримувала лише омепразол, при цьому показники секреції кисло-
ти статистично значущо не відрізнялись від контролю (рис. 1).
У групи щурів, які одночасно з омепразолом протягом 28 днів отримували інший природній
агоніст PPARγ меланін, дебіт базальної секреції гідрохлоридної кислоти був ще більше наближений
до показників контрольної групи і становив 47,0 + 16,4 мкмоль/120 хв (n = 10). При цьому спостері-
галось зменшення кислотоутворення на 69,7 % (p < 0,01) у порівнянні з групою з 28-денним введен-
ням омепразолу (рис. 1). Отже, меланін знімав стимулюючий вплив омепразолу на базальну секре-
цію кислоти шлунком. З отриманих даних видно, що природний агоніст PPARγ меланін виявився
більш ефективними, ніж синтетичний піоглітазон.
Слід відмітити, що зниження шлукової секреції при введенні обох агоністів PPARγ (піогліта-
зону і меланіну) відбувалося на фоні вираженої гіпергастринемії (рис. 2). Зважаючи на те, що секре-
ція кислоти в шлунку залежить від маси парієтальних клітин, ми припустили, що за умов одночас-
ного введення агоністів PPARγ та омепразолу гіперпластичні процеси були менш вираженим або
відсутніми.
4. Висновки
1. Введення протягом 28 днів блокатору Н+ -К+ -АТФази омепразолу призводить до зростан-
ня секреції гідрохлоридної кислоти шлунком внаслідок розвитку гіперпластичних процесів.
2. Активація ядерних рецепторів активаторів проліферації пероксисом типу гамма піоглітазо-
ном та меланіном в умовах розвитку експериментальної гіпергастринемії запобігає розвитку гіпер-
трофії слизової оболонки шлунку та знижує дебіт базальної шлукової секреції у щурів.
Список літератури
1. Берегова Т. В., Цирюк О. І., Вороніна О. К. та ін. Структурно-функціональні зміни в шлунку,
викликані тривалою гіпергастринемією, та пошук методів їх профілактики // Тези доповідей IY
Міжнародної конференції «Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології», присвяченої
90-річчю від дня народження П. Г. Богача. — 2008. — С. 43 − 44.
2. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц. — М. : Практика, 1998. — 459 с.
3. Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та
інших наукових цілей // В кн. : Мурзін О. Б. Посібник до практичних занять з фізіології людини. — Д. :
Видавництво Дніпропетровського університету, 2004. — С. 135 − 148.
4. Чижанська Н. В., Берегова Т. В., Цирюк О. І. Про участь оксиду азоту в цитопротективній дії
меланіну на слизову оболонку шлунка // Вісник проблем біології і медицини. . — 2005. — № 3. — C. 56 — 59.
5. Ghosh M. N., Shild H. O. Continuous recording of acid gastric secretion in the rat // Br. J. Pharmacol. —
1958. — Р. 13 − 14.
6. Harris S. G., Phipps R. P. The nuclear receptor PPAR gamma is expressed by mouse T lymphocytes
and PPAR gamma agonists induce apoptosis. // Eur J Immunol. — 2001. — P. 1098 –1105.
7. Jalving M., Koornstra J. J., Wesseling J. et al. Increased risk of fundic gland polyps during long-term
proton pump inhibitor therapy // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006. — V. 24, № 9. — P. 1341 − 1348
8. Jianu C. S, Fossmark R., Viset T. et al. Gastric carcinoids after long-term use of a proton pump inhib-
itor // Aliment Pharmacol Ther. — 2012. V. 36, № 7. — P. 644 − 649.
9. Johnson AG, Jick SS, Perera DR et al. Histamine-2 receptor antagonists and gastric cancer Epidemi-
ology. – 1996. — V. 7, № 4. — P. 434 − 6.
10. Konturek P. C., Brzozowski T., Kania J. Pioglitazone, a specific ligand of peroxisome proliferator-acti-
vated receptor-gamma, accelerates gastric ulcer healing in rat. // Eur J Pharmacol. — 2003. — № 3. — P. 213 —220.
11. Plonska P., Grabacka M. Melanin synthesis in microorganisms — biotechnological and medical as-
pects // Acta Biochimica Polonica. — 2006. — V. 53, № 3. — P. 429 — 443.
12. Sertznig P. Present concepts and future outlook: Function of peroxisome proliferators-activated recep-
tors (PPARs) for pathogenesis, progression, and therapy of cancer // J Cell Biology. — 2007. — V. 212, — P. 1
— 12.
13. Yang XY., Wang LH., Chen T. et al. Activation of human T lymphocytes is inhibited by peroxisome
proliferator activated receptor gamma (PPARgamma) agonists. PPARgamma coassociation with transcription
factor NFAT // J Biol Chem.. — 2000. — V. 275. — P. 4541 — 4544
|