Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2009
Main Author: Ярко, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12972
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко / // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 18. — С. 15-20. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859823536600776704
author Ярко, Н.
author_facet Ярко, Н.
citation_txt Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко / // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 18. — С. 15-20. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T15:27:21Z
format Article
fulltext Наталія Ярко ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ І СУМЛІННІСТЬ — ДВА КРИЛА ЇЇ УСПІХУ До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко Творчий і науковий шлях Вікторії Вікторівни Павленко — це взірець того, як наполегливість і хист до наукової праці, помножені на розум, мо- жуть долати життєві труднощі й перешкоди, спрацювати на результат і привести до перемоги. Недаремно, мабуть, сама доля розпорядилася так, коли далекого, ще воєнного, року маленьку новонароджену дівчинку на- рекли Вікторією, що означає Перемога. Усім своїм подальшим життям вона зуміла довести, що є творцем своєї долі, переможницею. Народилася В. В. Павленко 26 лютого 1944 р. в с. Кожухівці Василь- ківського району Київської області. Її дитинство не відрізнялося від ди- тинства багатьох дітей повоєнного часу. Трудову діяльність розпочала ві- дразу після закінчення школи. З 1963 р. продовжила її в Інституті історії АН УРСР (нині — Інститут історії України НАН України), де пройшла шлях від старшого лаборанта до провідного наукового співробітника. Велику роль у становленні В. В.Павленко як науковця відіграла тала- новита вчена, толерантна і доброзичлива до своїх колег, небайдужа до їхніх успіхів, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР І. М. Мельникова — завідувачка відділу історії зарубіжних соціалістичних країн (з 1996 року — відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин). Працюючи на посаді старшого лаборанта цього відділу, Вікторія Вікто- рівна фактично стала його «літописцем», оскільки в «Українському істо- ричному журналі» періодично з’являлися її публікації, що стосувалися без- посередньо наукового життя рідного колективу. Це були інформації про отримання співробітниками відділу державних нагород, захист ними док- торських дисертацій, їхні ювілеї, проведення ними наукових конференцій, у тому числі й міжнародних, їхні зустрічі з представниками наукової й осві- тянської громадськості як України, так й зарубіжних держав тощо. Працюючи в Інституті історії АН УРСР, Вікторія Вікторівна навча- лася на вечірньому відділенні історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який успішно закінчила 1967 року. Цариною її перших наукових інтересів стали українсько-бол- гарські зв’язки міжвоєнного періоду ХХ ст., зокрема солідарність трудя- щих УСРР з революційною боротьбою робітників і селян Болгарії у період Вересневого повстання 1923 р. та їхніх виступів проти авторитар- ного режиму у 30-ті роки, політична та матеріальна підтримка україн- ською громадськістю політв’язнів у Болгарії й тих, хто віднайшов приту- лок в Україні. Науковим керівником і щирим порадником у її перших кроках у науці став відомий болгарист, визнаний фахівець із історії Болгарії, людина надзвичайної працездатності доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР П. С. Сохань. 1975 року В. В. Павленко захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук «Солідарність трудящих Радянської України з революційною боротьбою робітників і селян Болгарії. 1923– 1934 рр.». У ній уперше в радянській і болгарській історіографії виокрем- лена проблема солідарності українського народу з революційною бороть- бою трудящих Болгарії в досліджуваний період, його моральної й матері- альної підтримки болгарських революціонерів (зокрема Георгія Димитрова й Василя Коларова, їхніх зв’язків з трудящими України), ство- рення умов для життя й діяльності болгарських політичних емігрантів в Радянському Союзі, в тому числі й в радянській Україні. Дисертантка одна із перших започаткувала висвітлення політики радянської влади стосовно болгарської національної меншини (яка зосередилася на теренах України) в роки так званої «українізації», коли національним меншинам створюва- лися сприятливі умови для розвитку їхньої національної культури. Для розкриття досліджуваної проблеми Вікторія Вікторівна залучила великий пласт документальних матеріалів як із центральних союзних і рес- публіканських архівів, так і всіх обласних архівів України. По темі канди- датської дисертації нею було опубліковано низку публікацій, причому не лише в радянських, а й в болгарських виданнях1. Підсумковою публікацією з цієї проблеми став вихід у світ 1977 року її першої монографії2. Наступною значною працею ювілярки стала публікація 1981 року «Літопису важливих подій радянсько-болгарських відносин дружби і співробітництва»3. У її творчому доробку мав місце й історіографічний аналіз висвітлення в болгарській, радянській, в тому числі й українській, історичній науці, історії Болгарії й радянсько-болгарських і українсько- болгарських відносин4. Науковці відділу під керівництвом І. М. Мельникової вперше в УРСР почали розробляти питання політичних, економічних, науково-техніч- них, культурних та громадських зв’язків України із східноєвропейськими державами, залучаючи для цього значний масив документів центральних державних архівів й поточних архівів відомств і державних установ, гро- мадських організацій. Результатом плідної праці стала серія колективних монографій співробітників цього відділу. Не залишалась осторонь цих досліджень і В. В. Павленко. Це стосується передусім її розділу «Співро- бітництво молодіжних спілок соціалістичних країн» у колективній мо- нографії «Співробітництво громадських організацій країн соціалізму», що вийшла з друку 1983 року5. Ця тема розкривалася й поглиблювалася в інших працях ювілярки, присвячених зв’язкам комсомолу України з молодіжними спілками со- ціалістичних країн, співробітництву молодіжних спілок СРСР і НРБ, опублікованих як в Україні, так і Болгарії6. В. В. Павленко досліджувала й роль засобів масової інформації й пропаганди у співробітництві України із східноєвропейськими державами7. Продовжуючи розкривати післяво- єнне українсько-болгарське співробітництво, вона не оминала увагою й висвітлення внутрішніх процесів, що відбувалися в братній країні8. 16 Наталія Ярко Наприкінці 1980-х — у 1990-ті роки наукові інтереси В. В. Павленко знову зосередилися на дослідженні українсько-болгарських відносин між Першою й Другою світовими війнами. Міжвоєнний період насичений знач- ними подіями в житті українського та болгарського народів. Це і спроба відновити українську державність, і фактична її втрата після встановлення радянської влади в Україні, утвердження тоталітаризму в СРСР, складо- вою частиною якого стала Україна. У Болгарії — поразка демократичного уряду та оформлення в країні авторитарного режиму. Усе це наклало від- биток на взаємини між двома народами та зумовило їх специфіку. Всебічно їх дослідити, переосмислити з позицій сьогодення, спираючися на об’єк- тивний аналіз історичних подій і процесів, спонукали В. В. Павленко до поглибленого вивчення українсько-болгарських взаємин цього часу. Стало можливим виконати це завдання завдяки демократичним про- цесам, що відбулися в СРСР у другій половині 1980-х років. Зміна полі- тичної ситуації дала можливість науковцям Інституту історії Академії наук УРСР здійснювати наукове співробітництво без координації з боку союзних наукових інстанцій, зокрема створювати спільні наукові проекти з істориками Болгарської академії наук. Таким проектом стала колек- тивна монографія «Шляхами дружби», присвячена висвітленню вікової дружби українського й болгарського народів, опублікована в Україні і Болгарії відповідно у 1989 і 1990 роках9. Один із розділів цієї праці, в якому висвітлюються українсько-болгарські культурні зв’язки міжвоєн- ного періоду, написаний В. В. Павленко. Із проголошенням незалежності України відкрилися можливості оз- найомитися з раніше недоступними фондами в українських архівах, де зберігалися документи про зовнішньополітичну діяльність України доби Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. Став доступний для науковців і так званий Празький архів, в якому зосередилися документи про життя й діяльність української еміграції за кордоном, вивезений із Чехословач- чини після закінчення Другої світової війни і який потрапив до закритих фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та упра- вління України. Це стало поштовхом до розробки цієї проблематики. І Вікторія Вікторівна з притаманною їй енергією, скрупульозністю пори- нула осягати нові наукові горизонти. Спираючися на матеріали не лише українських, а й болгарських архівів, вона започаткувала вивчення такої проблеми, як українсько- болгарські дипломатичні відносини періоду визвольних змагань україн- ського народу, визначення впливу на їх розвиток зовнішніх і внутрішніх факторів10. Це ж саме стосується й дослідження нею проблеми політичної, наукової й культурно-просвітницької діяльності в Болгарії української еміграції. Вона вперше ввела до наукового обігу великий пласт докумен- тальних матеріалів Центрального державного історичного архіву Рес- публіки Болгарія щодо вищезгаданої проблеми. Цей її науковий доробок став відомий широкому загалу завдяки цілій низці публікацій у наукових виданнях України й за кордоном11. Слово про наших вчених-ювілярів 17 Значний внесок зроблений В. В. Павленко в розкриття теми зв’язків громадськості України і Болгарії у міжвоєнний період, український аспект якої майже зовсім не виокремлювався. З вершин сьогодення нею дана, зо- крема, об’єктивна оцінка діяльності визначного болгарського діяча Хри- стияна Раковського, його впливу на долю українського народу під час пе- ребування у 1919–1923 рр. на посту голови Ради Народних Комісарів УСРР12. Нові підходи характерні для ювілярки і у висвітленні проблеми болгарської національної меншини в України, її ролі у культурному взає- мовпливі болгар і українців. Вона змогла відійти від усталеної прорадян- ської оцінки стосовно неї й об’єктивно її проаналізувати13. Результатом цієї копіткої праці стала монографія «Українсько-бол- гарські взаємини. 1918–1939 рр.»14. 1996 року по цій самій темі вона за- хистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. У підготовці як монографії, так і вищезазначеної дисертації значну допомогу, окрім наукового консультанта П. С. Соханя, їй надав і завіду- вач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор С. В. Віднянський. Науковий інтерес до вивчення українсько-болгарських відносин міжво- єнного періоду у вченої залишається й надалі. У її подальших дослідженнях ця проблема як поглиблюється, так і узагальнюється15. Так, В. В. Павленко вперше приступила до розкриття проблеми українців і болгар, які брали участь у роки Першої світової війни в арміях воюючих одна проти одної сто- рін і в статусі військовополонених опинилися на території України й Бол- гарії, значна увага приділялася репатріації на батьківщину українських, бол- гарських i польських військовополонених, інтернованих та біженців16. З-під її пера вийшло також чимало рецензій на праці відомих україн- ських і болгарських учених, зокрема на книги М. М. Варварцева, Г. Й.Чер- нявського, Добрина Мічева, Недю Недева та ін. Свої творчі здобутки ювілярка засвідчувала, виступаючи з повідом- леннями і доповідями на республіканських, всесоюзних і міжнародних конференціях славістів та болгаристів, засіданнях комісії істориків України — Болгарії (результати яких оприлюднювалися у відповідних збірниках), неодноразово публікувала інформації про хід їх роботи17. Невтомна та енергійна, дисциплінована та відповідальна, з багатим до- свідом наукової роботи Вікторія Вікторівна 2003 року розпочала свою пе- дагогічну діяльність. Нині вона професор кафедри гуманітарних дисцип- лін Інституту права та психології Національного університету внутрішніх справ. Викладає дисципліни «Історія України» та «Культурологія. Українська та зарубіжна культура». Опублікувала й підготувала до друку низку навчально-методичних посібників з цих предметів. Завдяки ви- кладацькій праці коло наукових інтересів ювілярки розширилося. Вона продовжує розробляти проблему внеску української еміграції у розвиток рідної культури. Останнім часом вийшли з друку її статті, присвячені ви- світленню мистецьких і літературних здобутків представників україн- ської діаспори в Австралії, стану там української преси18. 18 Наталія Ярко В. В. Павленко є авторкою понад 100 наукових праць, серед яких три монографії, безліч статей і повідомлень, у тому числі у фундаменталь- ному академічному виданні «Енциклопедія історії України». Неодноразово Вікторія Вікторівна виступала офіційним опонентом на захисті кандидатських і докторських дисертацій, поєднуючи як принци- повість у своїх виступах, так і доброзичливість у зауваженнях. В. В. Павленко успішно поєднує науково-дослідницьку роботу з гро- мадською діяльністю, пов’язаною зі зміцненням українсько-болгарської дружби. Багато років вона була членом правління Українського відділення радянсько-болгарської дружби Товариства дружби і культурних зв’язків України із зарубіжними країнами, а нині є членом Комісії істориків Україна–Болгарія. Неодноразово виступала з доповідями й повідомленнями на урочистостях, присвячених ювілейним датам із історії Болгарії, видатних політичних, наукових і культурних діячів Болгарії, українсько-болгарської дружби та співпраці. Її знають і шанують як фахівця з історії Болгарії та українсько-болгарських відносин не лише в Україні, а й Болгарії. Вікторії Вікторівні притаманні найкращі людські риси: надзвичайна доброзичливість, жіноча чарівність, душевна щедрість, щирість і комуні- кабельність, коректність у спілкуванні та інтелігентність. Усі, хто знає ювілярку, певні, що її високий професіоналізм, ерудова- ність, творчий підхід до роботи і надалі сприятимуть її щедрим ужинкам на науково-педагогічній ниві. 1 Солідарність трудящих України з Г. Димитровим під час Лейпцігського процесу // Укр. іст. журн. — 1972. — № 6; З історії зв’язків Георгія Димитрова з Україною // Питання нової і новітньої історії. — Львів, 1972. — Вип. 15; Георгий Димитров и Съветската Украйна // Ле- топис на дружбата. — София, 1972. — Т. 4 (у співавторстві з П. С. Соханем); Георгий Дими- тров и советские профсоюзы (Из истории связей Г. Димитрова с советскими профсоюзами в 1921–1926 гг.) // Профсъюзни летописи. — София, 1972. — № 11 (у співавторстві з П. С. Со- ханем); Солідарність трудящих Української РСР з Вересневим повстанням 1923 р. в Болга- рії // Укр. іст. журн. — 1973. — № 9; Дружеские связи Васила Коларова с трудящимися Пол- тавской области // Векове. — София, 1975. — № 5 (у співавторстві з П. С. Соханем). 2 Павленко В. В. Солидарность трудящихся Украинской ССР с революционной борь- бой рабочих и крестьян Болгарии. 1923–1934 гг. — К.: Наукова думка, 1977. 3 Летопись важнейших событий советско-болгарских отношений дружбы и сотрудни- чества. 1944–1980. — К.: Наукова думка, 1981 (у співавторстві з П. С. Соханем). 4 Украинската историческа наука за история на България и украинско-болгарските от- ношения // Известия на Института по история на БКП. — София, 1980. — № 43; Дослід- ження вченими Української РСР історії Болгарії й радянсько- болгарських зв’язків // Істо- ричні дослідження. Історія зарубіжних країн. К., 1980. —Вип. 6; Советско-болгарские от- ношения межвоенного периода в советской и болгарской историографии // Узловые вопросы советского славяноведения. — М., 1983. 5 Сотрудничество общественных организаций стран социализма. — К., 1983. 6 Сътрудничество между младежките съюзи на НРБ и СССР (1970–80-те години // Ле- топис на дружбата. — София, 1984. — № 10; Інтернаціональні зв’язки молоді радянської України та країн соціалістичної співдружності // Укр. іст. журн. — 1985. — № 7. 7 Роль засобів масової інформації й пропаганди у співробітництві з країнами соціалі- стичної співдружності // Укр. іст. журн. — 1984. — № 12. Слово про наших вчених-ювілярів 19 8 Павленко В. В. Участь Української РСР у радянсько-болгарському співробітництві. К.: Вид-во Тов-ва «Знання», 1985; Розвиток аграрно-промислової кооперації в НРБ // Істо- ричні дослідження. Історія зарубіжних країн. — К., 1985. — Вип. 11; Історичні досягнення трудящих НРБ у будівництві соціалізму // Історичні дослідження. Історія зарубіжних країн. — К., 1986. — Вип. 12. 9 Шляхами дружби. — К., 1989; Пътища на дружбата. — София, 1990. 10 Дипломатична місія УНР в Болгарії // Укр. іст. журн. — 1992. — № 12; Діяльність Болгарської дипломатичної місії в Україні. 1918-1919 рр. // Проблеми слов’янознавства. — Львів, 1993. — № 45. 11 Українська емігрантська преса в Болгарії міжвоєнного періоду // Українська діас- пора. — К.; Чикаго, 1992. — № 1; Українські емігрантські організації в Болгарії. 1917– 1950-ті роки // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 1992. — Вип. 2; Вчені з України в Болгарії // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 1994. — Вип. 3; Українці в Болгарії. Демографічний та соціологічний путівник // Україна і українці в усьому світі. Демографічний та соціологічний путівник по батьків- щині та її діаспорі. — Торонто; Буффало; Лондон, 1994 (англ. мовою) (у співавторстві з Ва- силем Маркусем); Межвоенная украинская эмиграция в Болгарии // «Rossica». Научные исследования по русистике, украинистике, белорусистике. — 1996. — № 2 (у співавтор- стві з М. І. Павленком). 12 Вплив Християна Раковського на долю українського народу //Тоталітаризм і антито- талітарні рухи в Болгарії, СРСР та інших країнах Східної Європи (20–80-ті роки ХХ ст.). — Харків, 1995. 13 Державне видавництво національних меншостей в Україні і духовне спілкування українського й болгарського народів // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і зна- хідки. — К., 1991. — Вип. 1; Болгари в Україні. 1920–1930-ті роки // Українська діаспора. — К.; Чикаго, 1993. — № 4; Болгари в Україні // Віче. — 1995. — № 7. 14 Павленко В. Українсько-болгарські взаємини. — К.: Інститут історії України НАН України, 1995. 15 Відносини радянської України і Болгарії (1917–1922) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 1997. — Вип. 6; Міжвоєнні українсько-болгарські зв’язки в галузі освіти і науки // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 1998. — Вип. 7; Внесок вихідців із України в розвиток болгарської освіти й науки між- воєнного періоду // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 1998. — Вип. 7; Міжвоєнна українська еміграція в Болгарії та її роль в українсько-болгарському спілкуванні // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. — К., 1999. — Вип. 5; Нау- ково-педагогічна діяльність вихідців із України в Болгарії в міжвоєнний період // Міжна- родні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2004. — Вип. 13. 16 Репатріація польських військовополонених і біженців з України // Україна в євро- пейських міжнародних відносинах. — К., 1998 (у співавторстві з М. І. Павленком); Про- блеми військовополонених, інтернованих та біженців у міждержавних відносинах України й Болгарії // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2004. — Вип. 13 (у співавторстві з П. С. Соханем). 17 Общественно-политические связи Украины и Болгарии межвоенного периода // Втори международен конгрес по българистика. Доклади. България след освобождението (1878). — София, 1988. — Т. 8; Павло Сохань і розвиток української історичної болгари- стики (до 80-річчя з дня народження вченого) // Дриновський збірник — Дриновски сбор- ник. — Харків; Софія: Академічне видавництво ім. проф. Марина Дринова, 2008. — Т. ІІ (у співавторстві з С. В. Віднянським). 18 Українське мистецтво на теренах Австралії // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — К., 2007. — Вип. 16; Українська преса і література в Австралії // Між- народні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки. — К., 2008. — Вип. 17. 20 Наталія Ярко
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-12972
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0020
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:27:21Z
publishDate 2009
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Ярко, Н.
2010-10-27T09:03:08Z
2010-10-27T09:03:08Z
2009
Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко / // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 18. — С. 15-20. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
XXXX-0020
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12972
uk
Інститут історії України НАН України
Слово про наших вчених-ювілярів
Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
Article
published earlier
spellingShingle Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
Ярко, Н.
Слово про наших вчених-ювілярів
title Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
title_full Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
title_fullStr Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
title_full_unstemmed Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
title_short Працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. До ювілею відомого історика-болгариста Вікторії Павленко
title_sort працелюбність і сумлінність — два крила її успіху. до ювілею відомого історика-болгариста вікторії павленко
topic Слово про наших вчених-ювілярів
topic_facet Слово про наших вчених-ювілярів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/12972
work_keys_str_mv AT ârkon pracelûbnístʹísumlínnístʹdvakrilaííuspíhudoûvíleûvídomogoístorikabolgaristavíktoríípavlenko