Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису)
У статті на основі даних Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765-1769 рр.
 розглядається соціальна структура населення Батурина та розміщення домогосподарств різних соціальних груп у міському просторі. З’ясовуються особливості забудови дворів. В статье на основе данных Румянцевской о...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський лiтопис |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129778 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) / Н. Саєнко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 39-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860076682733420544 |
|---|---|
| author | Саєнко, Н. |
| author_facet | Саєнко, Н. |
| citation_txt | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) / Н. Саєнко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 39-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський лiтопис |
| description | У статті на основі даних Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765-1769 рр.
розглядається соціальна структура населення Батурина та розміщення домогосподарств різних соціальних груп у міському просторі. З’ясовуються особливості забудови дворів.
В статье на основе данных Румянцевской описи Левобережной Украины 1765-1769 гг.
рассматривается социальная структура населения Батурина и размещение домохозяйств разных социальных групп в городском пространстве. Выясняются особенности застройки дворов.
At the article considers the social structure of the population of Baturin on materials of
the Rumyantsevsky Inventary of the Left-Bank of Ukraine (1765-1769) and the placement
of households of different social groups in the urban space.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис 39
© Саєнко Наталія Анатоліївна – завідувач відділу археології (Національний іс-
торико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Член НСКУ).
УДК 911.375:316.344 (477) «176»
Наталія Саєнко.
СОЦІАЛЬНА ТОПОГРАФІЯ БАТУРИНА
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ ст.
(за матеріалами Рум’янцевського опису)
У статті на основі даних Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765-1769 рр.
розглядається соціальна структура населення Батурина та розміщення домогоспо-
дарств різних соціальних груп у міському просторі. З’ясовуються особливості забудови
дворів.
Ключові слова: соціотопографія, вулиця, двір, бездвірна хата, Батурин.
Сформована у гетьманський період топографічна структура Батурина була кар-
динально порушена у листопаді 1708 р., коли було знищено фортецю із її забудовою,
значно пошкоджено передмістя. Подальше відновлення міста стало заслугою винят-
ково його мешканців. Увага до міста гетьмана К. Розумовського, відкриття і діяльність
«Експедиції Батуринського і Глухівського будівництва» сприяли створенню «нового
обличчя» Батурина у другій половині ХVІІІ ст.
Соціальний склад рядового населення міста у той час не відрізнявся від інших
населених пунктів Гетьманщини: тут проживали посполиті, козаки, старшина і духо-
венство. Мали володіння у Батурині і представники російського дворянства.
Демографічний потенціал конкретного міста неможливо вивчати без даних про те,
в якому історико-географічному середовищі перебуває досліджуваний об’єкт. Тому
актуальним у даному випадку видається з’ясування місця домогосподарств різних
соціальних верств у топографії Батурина.
Першим конкретизував і впровадив у широкий вжиток в українській науці поняття
«соціотопографія» у 1987 р. Ярослав Дашкевич. Він визначив його як дослідження
урбанізаційних процесів з точки зору взаємозв’язків між соціальною структурою
населення та місцем його проживання [1, с. 71–72]. Проте це поняття досі не є чітко
окресленим. Так, Мар’яна Долинська визначає соціотопографію як міжгалузевий
метод, який передбачає нанесення результатів дослідження соціальної історії на
топографічну підоснову [2, c. 420–433].
Серед праць щодо проблем соціотопографії виділимо дослідження вже згаданого
Я. Дашкевича, С. Климовського, М. Капраля, М. Долинської, А. Фелонюка та І. Гу-
ляновича [3]. Соціотопографічних досліджень Батурина другої половини ХVІІІ ст.
досі не проводилося.
У даній роботі спробуємо вивчити деякі аспекти взаємозв’язків між структурою
населення Батурина і місцем його проживання, зокрема:
• визначимо соціальні групи в структурі населення міста;
• вивчимо топографію їхнього розселення у Батурині;
• дослідимо «престижність» і розміри вулиць;
• з’ясуємо особливості садибної забудови.
За основне джерело для своєї розвідки візьмемо переписну книгу сотенного міста
Батурина, створену в 1767–1768 рр. під час проведення в Гетьманщині так званого
Рум’янцевського опису Малоросії (1765–1769 рр.) [4]. Це один із найповніших пере-
писів населеного пункту другої половини XVIII ст., незважаючи на те, що джерело
40 Сіверянський літопис
є чорновою відомістю. У неї
внесено і дані про володіння
К. Розумовського, дворян,
старшини й рядового коза-
цтва, посполитства та духо-
венства.
Міський простір Батури-
на на час проведення опису
складався з трьох частин:
території колишньої фор-
теці з Троїцькою площею
та невеликими кварталами
житлової забудови, вулиць і
провулків старої плануваль-
ної структури (колишніх
відкритих посадів) та пери-
ферійних вулиць-форштад-
тів (міських хуторів).
Визначальним чинником
планувальної структури
Батурина був ландшафт
місцевості. Висока ліва те-
раса річки Сейм, порізана
глибокими ярами, становила
центральну, нагірну частину.
Заселена територія річкової
долини з островами та правобічна тераса були нижньою, луговою частиною.
Площа території колишньої фортеці, «старого города в середине селения местечка
Батурина» з жилими кварталами, вулицями, площею, не заселеними місцями, цита-
деллю, узгір ’ям, валом і ровом становила 22 десятини 1067 квадратних сажнів (24,52
га) [5, с. 242-243]. Ці параметри майже узгоджуються з даними плану Батуринської
фортеці ХІХ ст. [6]. (Мал. 1)
Площу житлової забудови Батурина кінця 1700-х дозволяє реконструювати відо-
мість до плану Батурина, складена в останні роки життя К. Розумовського. За нею
володіння гетьмана на нагірній частині Батурина становили 60,31 га. До них належа-
ли: головний будинок зі службами та двома особливими дворами, регулярним садом
і городом на Київській вулиці загальною площею 8,6 га, маєток з палацом, садом та
городом на Гончарівці – 13,33 га та інші двори з різноманітною забудовою і земельні
ділянки в місті [5, с. 244-245]. Дворові квартали мешканців Батурина різних станів на
момент складання даного документа займали площу 467384 квадратні сажні (212,76
га), з них на нагірній частині – 140,61 га, на луговій – 72,15 га [5, с. 246-248].
Дещо складнішою є реконструкція батуринської ономастики. Найранішим карто-
графічним джерелом, що містить деякі матеріали топонімії Батурина, є «План міс-
течка Батурин», складений наприкінці ХІХ ст. військовими топографами Курської
інженерної дистанції [7]. (Мал. 2)
За інструкцією по проведенню Рум’янцевського опису, безіменні міські вулиці слід
було називати «по пристойності» [8, с. 62]. Тому в матеріалах перепису Батурина най-
більше назв вулиць відантропонімного походження: від прізвищ власників дворів на
цих вулицях. Через втрати топонімічного матеріалу, обмаль джерел і відсутність спе-
ціальних досліджень локалізувати ці вулиці в просторі Батурина поки що неможливо.
Основною господарською одиницею у ХVІІІ ст. був двір. Поняття двору на той час
мало свою специфіку. Георгій Максимович виокремив три головні ознаки тогочасного
двору: наявність єдиної дворової території, родинні зв’язки між його мешканцями, а
також спільне несення повинностей, відбуття служб і сплата податків [9, с. 317].
Ще однією господарською одиницею була «бездвірна хата». За визначенням
Г. Максимовича, це була «хата без дворового места» [9, с. 317], тобто без земельної
ділянки. Проте іноді поряд з бездвірною хатою вказані й господарські споруди, які
належали до даного домогосподарства та займали певну територію.
Мал. 1
Сіверянський літопис 41
Основу житлової забудови Батурина становило традиційне українське дерев’яне
житло – хата. Для позначення внутрішніх приміщень останньої вживалося слово
«покій». Помешкання служителів названі «людськими». Виокремлено також житла
підсусідків – «підсусідські».
З-поміж набору традиційних господарських будівель Генеральний опис фіксує
кількість комір, стаєнь, хлівів, клунь. Безперечно, у дворах батуринців існували й інші
будівлі: курники для домашньої птиці, сажі для утримання свиней, підземні споруди
для зберігання припасів: льохи, ями, погреби.
За «Подвірною книгою», що була складена у 1760 р. при передачі Батурина К. Ро-
зумовському, гетьману відійшло 230 дворів і 33 бездвірні хати, тобто 263 домогоспо-
дарства підданих [10, с. 39-64].
У матеріалах Рум’янцевського опису (1765-1769 рр.) містяться докладніші дані
про їхнє розселення в Батурині. Першими описані двори, заселені підсусідками
К. Розумовського. У цих дворах, окрім житлових будівель, знаходилися виробництва:
винокурня, броварня і солодовня, свічковий завод («білильний двір»). Їхня забудова
показана в таблиці 1.
Таблиця 1. Домогосподарства підсусідків К. Розумовського та їхня забудова у
топографічних складових Батурина
Вулиця, місцевість
Д
во
рі
в
%
д
во
рі
в Забудова двору
ха
зя
й-
сь
ки
х
лю
д-
сь
ки
х
бе
зд
ві
р-
ни
х
ко
м
ір
ст
ає
нь
хл
ів
ів
кл
ун
ь
1 Вул. Берегова
(броварня і солодовня)
1 25 1 1 1
2 «За річкою Поповкою»
(свічковий завод)
1 25 4 1
3 «На низу» (винокурня) 1 25 1 1 1 1
Мал. 2
42 Сіверянський літопис
4 Вул. Побожовка
(комора)
1 25 2 1
Разом 4 8 - 4 - 2 1
У другій половині 1760-х кількість домогосподарств підданих К. Розумовського
зменшилася: їх стало 176 (132 двори і 44 бездвірні хати). Вони розміщувалися на 9-х
вулицях Батурина (таблиця 2).
Таблиця 2. Домогосподарства підданих К. Розумовського та їхня забудова у
топографічних складових Батурина
Вулиця
дворів
% дворів
Забудова двору
ха
зя
йс
ьк
их
лю
дс
ьк
их
бе
зд
ві
рн
их
ко
м
ір
ст
ає
нь
хл
ів
ів
кл
ун
ь
1 Берегова 46 35 54 - 10 46 9 66 11
2 Гончарівка 14 11 15 - 4 8 - 20 7
3 Горбанівка 10 7,5 12 - 1 9 1 15 6
4 Городищечко 3 2 3 1 2 6 3 4 -
5 Київська 2 1,5 6 - 2 8 1 5 -
6 Корніївка 16 12 20 - 12 11 4 30 12
7 Матіївка 19 14 27 - 4 22 1 35 7
8 Підзамкова 8 6 8 - 4 8 1 9 1
9 Побожовка 14 10,6 16 1 5 12 4 20 2
Разом 132 161 2 44 130 24 204 46
Найбільше дворів підданих К. Розумовського (35%) знаходилося на Береговій
вулиці. Очевидно, ця вулиця пролягала територією батуринського Подолу. Кількістю
житлової і господарської забудови вирізнялася вулиця Корніївка. Проте локалізувати
її на сучасній мапі міста поки що не вдалося. Найменше домогосподарств підданих
гетьмана було на головній вулиці міста, Київській: два двори і дві бездвірні хати.
Окрім К. Розумовського, у Батурині мав володіння його брат, Олексій Розумов-
ський. У 1743 р. імператриця пожалувала йому села в Полтавському й Лубенському
полках, а також сім млинів на Сеймі під Батурином взамін Бакланівської волості, яку
було повернуто до «палацових» володінь. У 1742, 1744 та 1748 роках О. Розумовський
придбав двори в Батурині, куди заселилися його піддані.
Таблиця 3. Домогосподарства підданих О. Г. Розумовського та їхня забудова у
топографічних складових Батурина
Вулиця, місце-
вість
Дворів
% дво-
рів
Забудова двору
ха
зя
йс
ьк
их
лю
дс
ьк
их
бе
зд
ві
рн
их
ко
м
ір
ст
ає
нь
хл
ів
ів
кл
ун
ь
1 Гребля на
р. Сейм
2 12 2 - - 3 - 2 -
2 Матіївка 14 82 18 - - 13 - 14 1
3 Побожовка 1 6 1 - - 1 - 1 -
Разом 17 21 - - 17 - 17 1
Сіверянський літопис 43
За підрахунками автора, на час проведення опису в Батурині козацькій старшині
належало 45 дворів. Один двір належав гадяцькому полковнику А. Крижановському,
14 – неурядовій старшині різних рангів, 15 дворів – сотенній старшині. У результаті
судової реформи 1760-1763 рр. Батурин став центром судового повіту. Тому в місті
мешкали і представники судової повітової влади. У їхній власності в Батурині було
15 дворів і 6 бездвірних хат.
На час проведення опису Батурина у дворі полковника А. Крижановського меш-
кало 3 родини підсусідків, але ні назви вулиці, де він знаходився, ні переліку дворової
забудови у джерелі не вказано [4, aрк. 397 зв.].
Сотник Батуринської сотні Д. Стожок мешкав у Батурині на головній вулиці –
Київській. У його новому дворі було 5 житлових хазяйських хат, 2 хати для обслуги,
комора, конюшня та два хліви [4, aрк. 181 зв.]. Ще 8 його дворів були розкидані на
вулицях Київській, Побожовці та Береговій. У них мешкали родини підсусідків сот-
ника [4, aрк. 190 зв. – 193].
Осавул Батуринської сотні Д. Башуцький мешкав на Горбанівці. Хазяйських покоїв
було 2, людських – 1, 2 комори і 3 хліви. У дворі було ще 2 хазяйські покої, де мешкав
брат осавула – Яків Башуцький з родиною [4, aрк. 368]. На вулиці Побожовці він мав
ще два двори, де жили підсусідки [4, aрк. 370].
На Київській вулиці був двір писаря Батуринської сотні П. Дмитренка, в якому
знаходилися 2 хазяйські хати та комора [4, aрк. 514 зв.]. У провулках від Київської
вулиці стояли два двори писаря, в одному з яких мешкав його дід Г. Новополець, а в
іншому – родина Дмитренкового підсусідка [4, aрк. 516 зв.].
Серед власників дворів у Батурині були і представники значного військового
товариства. Бунчукові товариші Петро Кочубей, брати Федір та Петро Савичі безпо-
середньо не мешкали у місті, але володіли спадковими дворами і угіддями.
Бунчуковий товариш П. Кочубей володів двором на Гончарівці. У ньому був
єдиний на той час у Батурині мурований будинок на 4 покої, 4 дерев’яних покої та
7 недобудованих дерев’яних покоїв, а також комора, стайня та хлів [4, aрк. 374 зв.]. У
дворі була людська хата, де мешкала родина підсусідка Кочубея [4, aрк. 376 зв.]. Двори
бунчукового товариша, заселені підсусідками, знаходилися на вулиці Загородній та
слободі Матіївці [4, aрк. 376 зв. – 378 зв.].
Спадкові володіння у Батурині мали бунчукові товариші брати Федір та Петро
Савичі. Це були двори, заселені підсусідками, а також земельні ділянки, млини та
різноманітні угіддя. Так, у власності бунчукового товариша Ф. Савича у Батурині
був двір, в якому мешкала родина його підсусідка-мірошника [4, aрк. 381 зв.]. Його
брат, бунчуковий товариш П. Савич мав у Батурині два двори: на вулицях Горбанівці
та Городищечку, в яких теж жили підсусідки [4, aрк. 566 зв.].
Військовий товариш І. Занкевич разом з братами мешкав у дворі на вулиці Гор-
банівці, в якому було 2 покої власників, 1 людський, комора і стайня [4, aрк. 392 зв.].
Військовий товариш Ніжинського полку З. Карташевський мешкав на вулиці Гон-
чарівці під горою. У його дворі було 2 хазяйські хати, 2 комори, стайня, хлів та клуня
[4, aрк. 589 зв.]. Навпроти його двору стояла бездвірна хата цього ж власника. У цій
хаті та в 6-ти дворах на вулицях Гончарівці, Мелешківці, Загородній та Побожовці
мешкали підсусідки військового товариша [4, aрк. 616 зв. – 619 зв.].
Значковий товариш З. Подольський мешкав на вулиці Корніївці в дворі, де було
3 хазяйські покої, 2 хати для обслуги, комора, стайня та хлів [4, aрк. 454 зв.]. Окрім
цього, «на главном тракту позади графского саду» у нього була хата, яку він здавав
в оренду [4, aрк. 457 зв.]. А «под горою над озером Шелковицею» знаходився двір з
двома хатами, заселеними родинами підсусідків Подольського [4, aрк. 458 зв.]. Мати
значкового товариша, вдова батуринського сотника Демидовського, мешкала на Перед-
міській вулиці. У її дворі була 1 хазяйська хата, 1 людська, комора і хлів [4, aрк. 456 зв.].
Значковий товариш Т. Крут мешкав на Мостовій перспективній вулиці, що була
відгалуженням Київської в напрямку Покровської церкви. У його дворі було 2 хазяй-
ські хати, 1 людська, 2 комори, стайня і 2 хліви [4, aрк. 501 зв.].
На Горбанівці жив значковий товариш П. Вятковський. Він мав 4 хазяйські покої,
4 людські, 2 комори і стайню [4, aрк. 443 зв.].
44 Сіверянський літопис
Мав володіння у Батурині значковий товариш Прилуцького полку Д. Ракович.
Його двір, у якому мешкала родина підсусідка, знаходився на вулиці Горбанівці [4,
aрк. 572 зв.].
«По Киевской дороги едучей из Батурина в Киев по правой стороне» стояв двір
підкоморського судді батуринського повіту Г. Долинського. Забудова двору складалася
з 4 хазяйських і 1 людської хат, 2-х комор, стайні та хліва [4, aрк. 330 зв.]. На інших
вулицях міста був ще один двір та 6 бездвірних хат цього власника, в яких мешкали
його підсусідки [4, aрк. 332 зв. – 347].
Коморний батуринського повіту П. Попенченко мешкав у дворі на Київській
вулиці. У ньому було 3 хазяйські хати, 2 людські, 2 комори і стайня. Ще один його
двір на вулиці Береговій, придбаний у 1758 р., з 4-ма хазяйськими, 2-ма людськими
хатами, хлівом та клунею на час проведення опису був не заселений [4, aрк. 577 зв.].
На вулиці Мелешківці проживав возний С. Бойченко. У його дворі було 3 хазяйські
покої, 1 – людський, хлів та стайня [4, aрк. 406 зв.].
Підкоморський возний П. Косач мешкав на форштадті Батурина у напрямку
с. Митченок. У його дворі було 4 хазяйські і 1 людська хати, 2 комори та стайня [4, aрк.
312 зв.]. На вулицях Береговій та Городищечку він мав двори з хатами і господарською
забудовою, винокурнею, де мешкали його підсусідки. У одному дворі на Київській
вулиці мешкав зять Косача, а інший він здавав в оренду. Двір на березі Сейму стояв
пустий [4, aрк. 314 зв. – 318].
Поблизу Покровської церкви знаходився двір возного Батуринського повіту
Г. Рижого. У ньому знаходилися 4 жилі хазяйські хати, 1 хата для обслуги, 2 комори,
стайня та хлів [4, aрк. 518 зв.]. На вулицях Кадуновці та Береговій знаходилися ще
три його двори, заселені підсусідками. У них було 3 людські хати та 1 хлів [4, aрк.
525 зв. – 526 зв.].
Таким чином, найбільш соціально престижним районом Батурина у 1760- рр. була
Київська вулиця, якою пролягав Києво-Московський тракт. Окрім маєтку К. Розумов-
ського, який локалізовано за сучасною адресою вул. Ющенка, 47, на цій вулиці було
ще 6 жилих дворів старшини. Тут мешкали практично всі представники судової влади.
За підрахунком автора, рядовим козакам у межах міської території Батурина
належало 206 дворів. Соціальна група козацтва складалася з двох підгруп: вибор-
них козаків та козаків-підпомічників. Цей поділ стихійно склався ще наприкінці
XVII ст. і залишився визначальним для козацького війська упродовж наступного
століття. Виборним козакам у Батурині належало 16 дворів, а козакам-підпомічникам
– 190. Розміщення козацьких домогосподарств у топографічних складових міста та
їхня забудова показані в таблиці 4.
Таблиця 4. Козацькі домогосподарства та їхня забудова
у топографічних складових Батурина
Вулиця
Д
во
рі
в
%
д
во
рі
в
Забудова двору
ха
зя
йс
ьк
их
хх
пі
дс
ус
ід
сь
кі
бе
зд
ві
рн
их
ко
м
ір
ст
ає
нь
хл
ів
ів
кл
ун
ь
1 Мелешківка 5 2,4 8 - - 5 3 7 -
2 Скакунівка 14 6,8 15 1 - 12 2 10 5
3 Горбанівка 18 8,7 21 3 - 16 5 13 4
4 Млинова 10 4,8 12 - - 8 2 12 1
5 Книшова 13 6,3 14 1 - 12 - 6 2
6 Матіївка і Горо-
дищечко
19 9,2
19 - - 17 5 14 4
7 Київська 12 5,8 9 3 - 14 1 6 -
Сіверянський літопис 45
8 Побожовка 12 5,8 13 - - 10 2 8 6
9 Крива 25 12,1 25 1 - 22 9 14 9
10 Лемешкова 2 1 2 - - 2 2 2 1
11 Ємцьова 4 1,9 5 - - 5 2 3 1
12 Гончарівка 25 12,1 25 2 1 13 5 7 4
13 Піскова 11 5,3 12 1 - 8 - 3 1
14 Корніївка 14 6,8 14 - - 7 1 11 5
15 Загородна 2 1 2 - - 2 - 1 1
16 Шапарівка 12 5,8 12 2 - 10 1 8 2
17 Русаківка 3 1,4 4 - - 8 - 8 4
18 Проценкова 5 2,4 7 - - 4 - 1 1
Разом 206 219 14 1 175 40 134 51
Найбільше дворів рядових козаків – по 25 – знаходилося на вулицях Гончарівці
та Кривій. Далі, за кількістю, – на правобережному форштадті, вулицях-слободах
Матіївці і Городищечку. Наступними були Горбанівка, Скакунівка, Корніївка та Кни-
шова. Найменше козацьких дворів знаходилося на вулицях Загородній, Лемешковій
і Русаківці: по 2 та 3 відповідно.
Назви шістьох вулиць були утворені від прізвищ виборних козаків, що на них
мешкали: Горбань, Ємець, Лемешко, Мелешко, Побожий та Скакун.
Найменшою за чисельністю соціальною групою у Батурині було духовенство. Пред-
ставники кліру мешкали неподалік церков, в яких служили. Так, поблизу Троїцької
церкви на вулиці Русаківці жив священик Олексій Петровський. У його дворі було
2 хазяйські покої, 2 комори, хлів та клуня [4, арк. 373]. Поблизу мешкав священик
Іван Петровський, у дворі якого знаходилося 2 хазяйські покої, людська і комора [4,
арк. 448 зв.]. Поряд був двір вдови священика Троїцької церкви Ігнатія Петровського,
попаді Варвари [4, арк. 451 зв.].
На Київській вулиці, біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці мешкав її на-
стоятель Іван Джунковський. Він мав 3 хазяйські покої, 2 людських, комору, стайню,
хлів і клуню [4, арк. 476 зв.]. Неподалік був двір, де мешкали брати Джунковського.
А на вулицях Побожовці та Береговій у дворах Джунковського жили його підсусідки.
На Гончарівці, поблизу церкви Введення Пресвятої Богородиці, проживав її свя-
щеник Іван Петров. Забудова двору складалася з хати, комори і хліва [4, арк. 413 зв.].
Навпроти жилого двору він мав ще одну садибу, де жила родина його підсусідка [4,
арк. 417 зв.].
«Желая ... город Батурин распространить и населить знатными домами», гетьман
К. Розумовський дарує ділянки землі у Батурині представникам свого оточення. Пер-
шим наділ отримав сенатор і таємний радник Григорій Миколайович Теплов. Згідно
з дарчим записом від 3 грудня 1760 р., він отримав «землю, лежачую за городом, на
урочище между Городком и Гончаровкою, которой земле простирается длина с горы
вниз по самую реку Сейм, где она ныне течение своё имеет; а вверх по горе, до самой
первой улицы, как оная на плане Этингеровом положена, тоесть 118 саж., поперёк
же как при реке, так и на горе 71 саж.; да сверх того противу того же места, на другую
сторону широты сего места, через улицу, половину другого места в длину по тому
плану, а в ширину равно как и вышеупомянутое место толиким же пространством
и мерою» [4, арк. 941-941 зв.]. Ще два дворові місця площею 120 і 216 квадратних
сажнів (разом 0,15 га) з двома хатами, городами і садом Теплов придбав у 1767 р. [4,
арк. 943]. Згідно з умовами дарування, статський радник повинен був побудувати
дім з необхідними службами протягом 4-х років від дня видачі універсалу. У 1768 р. у
Батурині Г. Теплов мав «на улице Гончаровке двор новый, в оном покоев деревянных
жилых для хазяев — 21, людских — 5. В оном дворе кухня при которой людских — 7.
Поблизу оного двора в конце саду людских — 2» [4, арк. 940 зв.]. За маєтком доглядав
підсусідок Теплова з родиною [4, арк. 959 зв. – 960]. У 1772 р. Г. Теплов продав усі свої
46 Сіверянський літопис
батуринські маєтності разом з хутором Скритним поблизу с. Митченки К. Розумов-
ському за 10 тисяч рублів [11, с. 335-343].
Ще одну ділянку землі на Гончарівці К. Розумовський подарував генеральному
підскарбію Василю Андрійовичу Гудовичу. Згідно з дарчим універсалом від 15 жовтня
1761 р., останній отримав «земли, лежачие за городом на урочище Гончаровки, которое
землею простирается длина от самой первой улици, как оная на плане Этингеровом
положена, по горе и с горы вниз по саму реку Сейм, где оная ныне течение свое имеет,
триста сорок четыре сажни, а в ширь тоею улицею по ров, где и съезд к Сейму – семь-
десят четыре сажни трехаршинных» [4, арк. 974]. Він мав побудувати на ній садибу
за 3 роки. Та раптова смерть В. Гудовича у червні 1764 р. не дозволила реалізувати
плани гетьмана. Наприкінці 1760-х рр. на цій землі було «хоромное строение впусте
находящееся и еще не достроенное» [4, арк. 968].
Отже, дослідивши вищеназвані питання, доходимо певних висновків відносно
розміщення дворів різних соціальних груп у міському просторі Батурина кінця 1760-х
років.
У Батурині знаходилися двори гетьмана К. Розумовського (1750-1764), його під-
даних, підданих О. Розумовського й інших представників російського дворянства,
козацької старшини, рядового козацтва та духовенства. Джерелом виокремлено 20
внутрішньоміських об’єктів Батурина, де розміщувалися домогосподарства і об’єкти
соціальної інфраструктури. Через відсутність інформативних планів і карт, а також
втрату топонімічного матеріалу не всі згадані вулиці локалізовані у сучасному про-
сторі міста [12, с. 221-225].
Духовенство проживало безпосередньо біля трьох місцевих церков: Живоначальної
Трійці, Покрови Пресвятої Богородиці і Введення Пресвятої Богородиці.
Найбільш соціально престижним районом Батурина у 1760-ті рр. була Київська
вулиця, якою пролягав Києво-Московський тракт.
Забудова Батурина на час проведення Генерального опису була майже винятково
дерев’яною. Єдиним мурованим будинком володів бунчуковий товариш П. Кочубей.
Серед дворових споруд були жилі хазяйські, «підсусідські», та «людські». На-
бір господарських споруд, перерахованих описом, складався з комір, хлівів, стаєнь і
клунь. Їхня кількість та перелік визначалися заможністю власника і топографічним
розташуванням двору. Так, кузні, винокурні й солодовні знаходилися на форштадтах.
Натомість стаціонарна торгівля – комори, лавки і шинки – на головній Київській
вулиці та прилеглих до неї вуличках і провулках.
У кількості і формах нерухомої власності проявилася станова диференціація на-
селення Батурина. Виборні козаки не мали у власності «людських» і «підсусідських»
хат, а у бездвірних хатах мешкали майже виключно посполиті.
Для створення цілісної картини соціотопографії Батурина козацько-гетьманської
доби потрібен аналіз забудови міста у різні часові зрізи. Дане питання потребує по-
шуку й залучення нових джерел, чим обумовлює актуальність майбутніх досліджень
даної теми.
1. Дашкевич Я. Социотопография городов как направление историко-краевед-
ческих исследований / Я. Дашкевич // Первая всесоюзная научная конференция
по историческому краеведению (Полтава, октябрь 1987 г.): Тезисы докладов и сооб-
щений. — К., 1987. — 304 с.
2. Долинська М. До проблеми складових та джерел соціотопографії / М. Долин-
ська // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич: Коло, 2003. – Вип. 7. – 652 с.
3. Дашкевич Я. Социотопография городов... с. 71–72; Його ж. Зображення міст
України XVII–XVIII ст.: проблема достовірності / Я. Дашкевич // Історична топо-
графія і соціотопографія України: збірник наукових праць. – Львів, 2006. – с. 135–149;
Климовський С. Соціальна топографія Києва XIV– середини XVII сторіччя. – К., 2002.
– 229 с.; Капраль М. Національні громади Львова ХVІ–ХVІІІ ст. (соціально-право-
ві взаємини) / М. Капраль. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2003 – 440 с.;
Сіверянський літопис 47
Долинська М. До проблеми складових та джерел соціотопографії / М. Долинська //
Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2003. – Вип. 7. – С. 420-433; Фело-
нюк А. Передмістя Львова другої половини ХVII–XVIII ст.: адміністративно-право-
вий статус та соціотопографія: автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. / А. Фелонюк.
– Львів, 2009. – 19 с.; Гулянович І. Соціотопографія приміських селищ Одеського
градоначальства в середині ХІХ ст.: джерельна база реконструкції / І. Гулянович //
Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Збірник наукових праць. – 2014.
– Вип. 61. – С. 262–271.
4. Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 57, оп. 1,
спр. 55, 1034 арк.
5. Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів / [редколегія: Кова-
ленко О.Б. та ін.]. – Вид. 2-ге, доповнене. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2012.
– 882 с., 30 іл.
6. Відділ картографії Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського:
Батурин. Пространство местностей занимаемыми было бывшею крепостию 17 десят.
1680 квад. саж. и городком 8 десят. 1590 квад. саж. Всего двадцать шесть десятин
восемьсот семьдесят квад. саж. скопированное из общаго плана в 1862 году. – Інв.
№ 19290. – 1 арк.
7. Російський державний військово-історичний архів (м. Москва, Російська Фе-
дерація), Ф. 846: Военно-ученый архив. – Спр. 21680. – 1 арк.
8. Волошин Ю. «Для точнаго исчиленія и сведения всего малороссийскаго наро-
да»: проведення Румянцевського опису в полковому місті Полтаві (1765-1766 рр.) /
Ю. Волошин // Краєзнавство. – 2011. – №1. – С. 57-71.
9. Максимович Г. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Мало-
россией / Г. Максимович.— Т.1. — Нежин, 1913. – 398 с.
10. Дегтярьов С.І. Маловідомий опис м. Батурин 1760 р. / С. Дегтярьов // Сумський
історико-архівний журнал № VІІІ — ІХ., 2010. – C.36—66.
11. Лазаревский А. Тепловка: страница из истории старого Батурина /А. Лазарев-
ский// Киевская старина. – 1890. – №11. – С. 335-343.
12. Саєнко Н. Топоніміка Батурина ХVІІ-ХVІІІ ст. / Н. Саєнко // Сіверщина в
історії України: Збірник наукових праць / Центр пам’яткознавства НАН України і
УТОПІК. – Київ – Глухів, 2016. – Випуск 9, – 583 с.
Саенко Наталия
Социальная топография Батурина второй половины ХVІІІ в.
(за материалами Румянцевской описи)
В статье на основе данных Румянцевской описи Левобережной Украины 1765-1769 гг.
рассматривается социальная структура населения Батурина и размещение домохо-
зяйств разных социальных групп в городском пространстве. Выясняются особенности
застройки дворов.
Ключевые слова: социотопография, улица, двор, бездворная хата, Батурин.
Sayenko Natalіa
The social topography Baturin at the second half of 18 century
(based on materials of Rumyantsev inventary)
At the article considers the social structure of the population of Baturin on materials of
the Rumyantsevsky Inventary of the Left-Bank of Ukraine (1765-1769) and the placement
of households of different social groups in the urban space.
Key words: sociotopography, street, yard, Baturin.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-129778 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:07Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Саєнко, Н. 2018-01-29T11:28:21Z 2018-01-29T11:28:21Z 2017 Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) / Н. Саєнко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 39-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129778 911.375:316.344 (477) «176» У статті на основі даних Рум’янцевського опису Лівобережної України 1765-1769 рр.
 розглядається соціальна структура населення Батурина та розміщення домогосподарств різних соціальних груп у міському просторі. З’ясовуються особливості забудови дворів. В статье на основе данных Румянцевской описи Левобережной Украины 1765-1769 гг.
 рассматривается социальная структура населения Батурина и размещение домохозяйств разных социальных групп в городском пространстве. Выясняются особенности застройки дворов. At the article considers the social structure of the population of Baturin on materials of
 the Rumyantsevsky Inventary of the Left-Bank of Ukraine (1765-1769) and the placement
 of households of different social groups in the urban space. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський лiтопис Історія міст і сіл Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) Социальная топография Батурина второй половины ХVІІІ в. (за материалами Румянцевской описи) The social topography Baturin at the second half of 18 century (based on materials of Rumyantsev inventary) Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) Саєнко, Н. Історія міст і сіл |
| title | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) |
| title_alt | Социальная топография Батурина второй половины ХVІІІ в. (за материалами Румянцевской описи) The social topography Baturin at the second half of 18 century (based on materials of Rumyantsev inventary) |
| title_full | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) |
| title_fullStr | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) |
| title_full_unstemmed | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) |
| title_short | Соціальна топографія Батурина другої половини ХVІІІ ст. (за матеріалами Рум’янцевського опису) |
| title_sort | соціальна топографія батурина другої половини хvііі ст. (за матеріалами рум’янцевського опису) |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129778 |
| work_keys_str_mv | AT saênkon socíalʹnatopografíâbaturinadrugoípolovinihvííístzamateríalamirumâncevsʹkogoopisu AT saênkon socialʹnaâtopografiâbaturinavtoroipolovinyhvííívzamaterialamirumâncevskoiopisi AT saênkon thesocialtopographybaturinatthesecondhalfof18centurybasedonmaterialsofrumyantsevinventary |