Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові

У статті йдеться про мецената Троїцького собору у м. Чернігові – Івана Мазепу.
 У живописі храму володаря булави зобразили в образі його небесного покровителя
 − Іоанна Предтечі, і у написі на стіні було написано, що коштом ясновельможного
 гетьмана збудовано собор. В статье...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський лiтопис
Date:2017
Main Author: Миколайко, Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2017
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129785
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові / Т. Миколайко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 84-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860260096203816960
author Миколайко, Т.
author_facet Миколайко, Т.
citation_txt Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові / Т. Миколайко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 84-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський лiтопис
description У статті йдеться про мецената Троїцького собору у м. Чернігові – Івана Мазепу.
 У живописі храму володаря булави зобразили в образі його небесного покровителя
 − Іоанна Предтечі, і у написі на стіні було написано, що коштом ясновельможного
 гетьмана збудовано собор. В статье идёт речь о меценате Троицкого собора в г. Чернигове – Иване Мазепе.
 В живописи собора правителя Гетмащины изобразили в образе его небесного покровителя – Иоанна Предтечи, и в надписи на стене было написано, что на деньги ясновельможного гетмана построен собор. In the article runs about Ivan Mazepa the ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv.
 In the painting of the Cathedral Mazepa was portrayed in the image of his heavenly patron
 – Joanna Predtecha, and in the inscription on the wall it was written, that a Cathedral was
 built for the money of a clear-minded hetman.
first_indexed 2025-12-07T18:54:23Z
format Article
fulltext 84 Сіверянський літопис УДК 726:271.2-523.42(477.51):323.3.078.5-057.34Мазепа(045) Тетяна Миколайко. ІВАН МАЗЕПА – КТИТОР ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ В ЧЕРНІГОВІ У статті йдеться про мецената Троїцького собору у м. Чернігові – Івана Мазепу. У живописі храму володаря булави зобразили в образі його небесного покровителя − Іоанна Предтечі, і у написі на стіні було написано, що коштом ясновельможного гетьмана збудовано собор. Ключові слова: Троїцький собор, Іван Мазепа, ктитор, Лазар Баранович, Іоанн Предтеча. Другий розквіт Чернігова, після часів Київської Русі, припав на козацьку добу. Місто стало одним з визначних центрів Гетьманщини, воно мало багату історію, культуру і духовні традиції. Заможні родини козацької старшини, які утвердилися у Чернігові, на власні кошти почали відбудовувати церкви та монастирі. Стефан Подо- байло став першим будівничим козацького Чернігова, на його кошти було відроджено Іллінський печерний монастир. З часом на відновлення міста та храмів виділяли кошти Лизогуби, В. Дунін-Борковський, І. Самойлович, І. Мазепа, П. Полуботок. Культурне відродження та розквіт Чернігова пов’язаний із ім’ям Лазаря Барановича (з 1657 р. чернігівський архієпископ), який був одним з найвпливовіших релігійних та політичних лідерів України другої половини XVII ст. Саме до Чернігова архієпископ перевів свою кафедру з Новгорода-Сіверського, друкарню, школу і приділив значну увагу формуванню нового комплексу Іллінського монастиря, який почав забудовуватися в останній чверті XVII ст. На той час Лазар Баранович був не лише чернігівським архієпископом, а й місцеблюстителем Київської митрополії. У ті роки вирішувалося, до якого міста України перенести кафедру митро- полита у разі переходу Києва до Речі Посполитої, тому він наполягав, щоб центром православ’я став Чернігів. Майбутню резиденцію митрополита Баранович вирішив розмістити в Іллінському монастирі, тому й почав розбудову нової садиби, яка була б духовним і культурним центром Лівобережної України, а величний архітектурний ансамбль мав би відповідати новому призначенню1. Новий комплекс почав формуватися з Введенської трапезної церкви, будівництво якої завершили у 1679 р., і з північного боку від неї був закладений Троїцький со- бор. Задум збудувати його у стилі модного на той час європейського бароко виник у Лазаря Барановича у 1679 р. На будівництво собору архієпископ надав власні кошти, а меценатом від тодішньої влади виступив Іван Мазепа. Про те, скільки гро- шей пожертвував гетьман, свідчить документ, який опублікував дослідник Михайло Возняк. Вивчаючи латинські акти комісії, яка була створена після смерті І. Мазепи у 1709 р. Карлом XII стосовно суперечки за гетьманський спадок між небожем гетьмана Станіславом Войнаровським і козацькою старшиною, він натрапив на документ, у якому зазначаються точні видатки та пожертви на різні благодійні цілі. У джерелі чітко зазначена сума 10000 золотих на «докінчення будови (монастирської соборної) Церкви св. Трійці у Чернігові»2. Здійснити задум архієпископа допоміг Йоган Баптист Зауер – відомий німецький © Миколайко Тетяна Анатоліївна – молодший науковий співробітник науково- просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Сіверянський літопис 85 архітектор, який працював у Речі Посполитій. Його порекомендував Барановичу однодумець та знайомий Адам Цернікау, якого довгий час вважали автором проекту Троїцького собору3. На думку В. Модзалевського, Мазепа схвалював усі архітектурні та мистецькі проекти, які втілювалися у стилі бароко, і він не міг не підтримати спра- ву Лазаря Барановича, оскільки архітектора запросили з Німеччини, а Мазепа був прихильником усього західного4. Мабуть, до цього його спонукав не лише іноземний архітектор, а й усвідомлення ним важливості створення якомога більшої кількості сакральних центрів в Україні. Правитель Гетьманщини розумів, що монастирі є не лише релігійними осередками, а й культурними й освітніми установами. Не менш важливим фактором були дружні стосунки гетьман з Лазарем Барановичем. На підтвердження імен фундаторів, будівничих та меценатів Троїцького собору у барабанному кільці над східною аркою під центральним куполом храму було зроблено напис, де згадуються Лазар Баранович, Іван Мазепа та архімандрит Троїцько-Іллін- ського монастиря Лаврентій Крщонович (якому теж приписували авторство першого проекту церкви) і Феодосій Углицький, наступник Л. Барановича, який освятив собор у 1695 р. Цей напис зберігався до 1805 р. у куполі Троїцького собору і в архіві чернігівського архієрейського дому є його список. У східній частині центрального барабану собору вказувалася дата закладення храму − 30 квітня 1679 р.: «Въ року надъ тысяча шесть сотъ семдесятъ девятый, Априля въ последній день Храмъ сей святъ зачатый Седмнадесятъ летъ здася, Чемъ не успеваше, Дело доброе скорбей Многихъ требоваше»5. На західній стіні напис містив інформацію про рік освячення собору та його благодійників: «Совершися року 1695 при державе великодержавныхъ православныхъ монарховъ государей царей и великихъ князей Іоанна Алексcевича и Петра Алексcевича всея великія и малыя и белыя Россіи самодержцовъ, въ патріаршество же великаго гос- подина святейшаго Адріана патріарха московскаго всея Россіи, содержащу престолъ архіепископіи черниговской ясне въ Богу преосвященному Феодосію Углицкому, коштомъ ясне вельможнаго его милости пана Іоанна Мазепы гетмана войскъ ихъ царскаго пресветлаго величества Запорожскаго, усерднымъ же тщаніемъ и трудолюбіемъ всечестнаго отца игумена Лаврентія Крещоновича». Нижче був ще один напис: «Начатъ здатися коштомъ, ясне въ богу преосвященного Лазаря Барановича ар. чер. нов. соверши же ся коштомъ вышереченнымъ»6. Розташування напису було про- думано так, що кожен, хто зайде до собору через центральний вхід, міг його побачити і прочитати. Сьогодні у соборі залишили не зафарбованим місцем розміщення цього напису і ледь прогляда- ються літери (Іл. 1). Під час реставра- ційних робіт у 70−80- тих роках XX ст., під керівництвом В. Ба- бюка, було виявлено кілька фрагментів пер- вісного живопису, і у барабанному кільці над східною аркою, де був Іл. 1. Частина центрального підбанника Троїцького собору. Сучасний вигляд. 86 Сіверянський літопис надпис про ктиторів собору, збереглося зобра- ження херувима над словами «начат здатися коштом»7. Сьогодні від того надпису нічого не збе- реглося, окрім зображення херувима (Іл. 2). Крім цього, у книзі Дмитра Туптала (Ростовського) «Руно орошенное» видання 1696 р. містилася посвята гетьману Івану Мазепі з вдячністю за добудову Троїцького собору і подарунок монастирю коштовного кіоту для ікони Божої Матері8. Коштів, які пожертвував Мазепа, виста- чило і на внутрішнє оздоблення храму, а саме на живопис, який, на думку мистецтвознавця А. Адруга, було виконано у стилі бароко. Найбільше привертають увагу первісні роз- писи у нижній частині собору, розташовані біля головного західного входу: праворуч − Іоанн Предтеча, ліворуч − великомучениця Тетяна. На основі порівняльного аналізу та залучення писемних, образотворчих джерел, А. Адруг вважає, що в образах цих святих зображено Івана Мазепу та його дружину Тетяну9. (Іл. 3, Іл. 4). Велику популярність мав у ті часи кти- торський портрет – зображення меценатів, добродійників храму. Наприклад, у Троїцькій церкві Густинського монастиря був написа- ний портрет гетьмана Івана Самойловича, на стінах київського храму Спаса на Берестові – портрет П. Могили, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври була галерея портретних зображень – князів, архімандритів, царів та гетьманів (знищено у кінці XIX ст.). Тому в Троїцькому соборі зображення Іоанна Предтечі та великомучениці Тетяни є близькими до ктиторських портретів, які розміщували найчастіше біля головного входу. Порівнюючи словесні і художні портрети І. Мазепи і зображення святого, дослідник українського портрета П. Білець- кий, А. Адруг, вважають їх схожими. Також відомо, що святим патроном гетьмана був Іоанн Предтеча. Зображення великомучениці Тетяни теж, вважають, має портретні риси дружини І. Мазепи, яка згадується у поминальному ряду родичів гетьмана10. Меценатська діяльність Івана Мазепи не обмежувалась лише зведенням Троїць- Іл. 4. Великомучениця Тетяна. Сучасний вигляд у стінописі Троїцького собору. Іл. 2. Зображення херувима в нижній частині центрального підбанника Троїцького собору (А. Адруг. «Живопис Чернігова другої половини XVII – початку XVIII століття»). Іл. 3. Іоанн Предтеча. Сучасний вигляд у стінописі Троїцького собору. Сіверянський літопис 87 кого собору, він фінансово підтримував Троїцько-Іллінський монастир, бо на його кошти було споруджено іконостас для Введенської трапезної церкви, на якому був герб гетьмана (до нашого часу не зберігся), збудовано папірню для монастирської друкарні. У Чернігові володар булави надав кошти на розбудову Борисоглібського монастиря. За 10 тис. золотих, наданих гетьманом, будується корпус колегіуму з навчальними класами, дзвіниця. Для іконостасу Борисоглібського собору Мазепа надав срібні царські врата з його гербом на стулці воріт. 5 тис. золотих виділив на будівництво дерев’яної церкви Св. Іоанна, що розташовувалась у чернігівській фор- теці (до нашого часу не збереглася). Долучився до відновлення П’ятницької церкви, його герб знаходився на барочному фронтоні церкви11. Сьогодні важко підрахувати скільки коштів Мазепа витратив на монастирі, храми, школи. За підрахунками С. Павленка, лише в опублікованих джерелах містяться згадки про 220 церков, зведених упродовж гетьманування Мазепи. Безпосередньо гетьман патронував зведення та реставрацію 43 храмів12. Отже, про причетність Мазепи як ктитора Троїцького собору свідчить згаданий у статті напис під барабанним кільцем центрального купола, який зафарбували у 1805 р., і подяка гетьману за надані кошти для добудову храму в праці Дмитра Туптала (Ростовського) «Руно орошенное», і порівняння зображення обличчя Іоанна Пред- течі, яке збереглося у соборі, з портретами наявними та словесними Івана Мазепи. Доброчинний слід у Чернігові Мазепа залишив не тільки в Троїцько-Іллінському монастирі, а й у місті, про це сьогодні нагадує споруда Колегіуму, срібні царські врата та шата ікони Іллінської Божої Матері, які експонуються в музеях міста. 1. Руденок В., Новик Т. Болдиногірські монастирі Чернігова. / В. Руденок, Т. Новик // Сіверянський літопис. – 2015. – № 4. – С. 7. 2. Гетьман Мазепа − меценат // Духовні святині Чернігівщини: Календар 2002 року/ Авт.-упоряд. І. М. Корбач. − К.: Техніка, 2001. – С. 506. 3. Баран-Бутович С. Видатна пам’ятка дружби двох народів / С. Баран-Буто- вич // Українське полісся. – 1942. − 12 квітня. − С. 1−2. 4. Модзалевский В. Л. Очерки искусства Старой Украины. Чернигов. / В. Л. Мо- дзалевський, П. Н. Савицький // Чернігівська старовина : зб. наук. пр. Присвячений 1300-річчю Чернігова / Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шев- ченка та ін.; [Редколегія: П. П. Толочко (голова редколегії) та ін.]. − Чернігів: Сіве- рянська думка, 1992. – C. 110. 5. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – 1873. – Кн. 2. – С. 8 6. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. – 1873. – Кн. 2. – С. 9. 7. Проектные предложения по консервации масляной росписи XVIII – XX в. в памятнике архитектуры XVII в. – Троицком соборе в г. Чернигове. – Киев, 1972. – Арк.131-144 // Документальний фонд Національного архітектурно-історич- ного заповідника «Чернігів стародавній». Чаиз 359. – С. 16. 8. Тарасенко О. Образ гетьмана Івана Мазепи у панегірику з твору «Руно орошен- ное» / О. Тарасенко // Сіверянський літопис. – 2009. – № 6. – С. 81. 9. Адруг А. Живопис Чернігова другої половини XVII − початку XVIII сто- літь / Анатолій Адруг. − [2-е вид.,перероб. і доп.] − Чернігів: Ченігівський ЦНТІ, 2013. – С. 31. 10. Адруг А. Живопис Чернігова другої половини XVII − початку XVIII століть / Анатолій Адруг. − [2-е вид., перероб. і доп.] − Чернігів: Ченігівський ЦНТІ, 2013. – С. 151. 11. Травкіна О. Шедевр пластичного мистецтва доби гетьмана Івана Мазепи (до історії царських врат Чернігівського Борисоглібського собору) / О. Травкіна // Геть- ман Іван Мазепа: постать, оточення, епоха. Зб. наук. праць/ Відп. ред. В. А. Смолій, секр. О. О. Ковалевська. – К.: Інститут історії України НАНУ – 2008. – С. 271. 12. Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. / С. Павлен- ко. – К. – 2005. – С. 7-8. 88 Сіверянський літопис Миколайко Татьяна Иван Мазепа – ктитор Троицкого собора в Чернигове В статье идёт речь о меценате Троицкого собора в г. Чернигове – Иване Мазепе. В живописи собора правителя Гетмащины изобразили в образе его небесного покро- вителя – Иоанна Предтечи, и в надписи на стене было написано, что на деньги ясно- вельможного гетмана построен собор. Ключевые слова: Троицкий собор, Иван Мазепа, ктитор, Лазарь Баранович, Иоанн Предтеча. Mykolayko Tetiana Ivan Mazepa – ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv. In the article runs about Ivan Mazepa the ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv. In the painting of the Cathedral Mazepa was portrayed in the image of his heavenly patron – Joanna Predtecha, and in the inscription on the wall it was written, that a Cathedral was built for the money of a clear-minded hetman. Keywords: the Troitsky Cathedral, Ivan Mazepa, ktitor, Lazar Baranovich, Joanna Predtecha.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-129785
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:54:23Z
publishDate 2017
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Миколайко, Т.
2018-01-29T11:36:09Z
2018-01-29T11:36:09Z
2017
Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові / Т. Миколайко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 84-88. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129785
726:271.2-523.42(477.51):323.3.078.5-057.34Мазепа(045)
У статті йдеться про мецената Троїцького собору у м. Чернігові – Івана Мазепу.
 У живописі храму володаря булави зобразили в образі його небесного покровителя
 − Іоанна Предтечі, і у написі на стіні було написано, що коштом ясновельможного
 гетьмана збудовано собор.
В статье идёт речь о меценате Троицкого собора в г. Чернигове – Иване Мазепе.
 В живописи собора правителя Гетмащины изобразили в образе его небесного покровителя – Иоанна Предтечи, и в надписи на стене было написано, что на деньги ясновельможного гетмана построен собор.
In the article runs about Ivan Mazepa the ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv.
 In the painting of the Cathedral Mazepa was portrayed in the image of his heavenly patron
 – Joanna Predtecha, and in the inscription on the wall it was written, that a Cathedral was
 built for the money of a clear-minded hetman.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
Церковна старовина
Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
Иван Мазепа – ктитор Троицкого собора в Чернигове
Ivan Mazepa – ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv
Article
published earlier
spellingShingle Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
Миколайко, Т.
Церковна старовина
title Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
title_alt Иван Мазепа – ктитор Троицкого собора в Чернигове
Ivan Mazepa – ktitor of the Troitsky Cathedral in Chernihiv
title_full Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
title_fullStr Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
title_full_unstemmed Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
title_short Іван Мазепа – ктитор Троїцького собору в Чернігові
title_sort іван мазепа – ктитор троїцького собору в чернігові
topic Церковна старовина
topic_facet Церковна старовина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129785
work_keys_str_mv AT mikolaikot ívanmazepaktitortroícʹkogosoboruvčernígoví
AT mikolaikot ivanmazepaktitortroickogosoboravčernigove
AT mikolaikot ivanmazepaktitorofthetroitskycathedralinchernihiv