Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)

У статті автор відстоює думку про те, що на гравюрі ієродиякона Ф. є зображення гетьмана та його рідних. В статье автор отстаивает мысль о том, что на гравюре иеродиакона Ф. есть изображение гетмана и его родных. In the article the author defends an idea that on engraving of hierodeacon F. there i...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський лiтопис
Date:2017
Main Author: Павленко, С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2017
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129792
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.) / С. Павленко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 186-190. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859895473272258560
author Павленко, С.
author_facet Павленко, С.
citation_txt Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.) / С. Павленко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 186-190. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський лiтопис
description У статті автор відстоює думку про те, що на гравюрі ієродиякона Ф. є зображення гетьмана та його рідних. В статье автор отстаивает мысль о том, что на гравюре иеродиакона Ф. есть изображение гетмана и его родных. In the article the author defends an idea that on engraving of hierodeacon F. there is an image of the hetman and his relatives.
first_indexed 2025-12-07T15:55:10Z
format Article
fulltext 186 Сіверянський літопис © Павленко Сергій Олегович – шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис». ДОСЛІДНИЦЬКІ НОТАТКИ УДК 94 (477) Сергій Павленко. ЗОБРАЖЕННЯ І. МАЗЕПИ ТА ЙОГО БЛИЗЬКИХ У КОМПОЗИЦІЇ «УСПІННЯ» (КНИГА «НОВИЙ ЗАВІТ» 1753 р.) У статті автор відстоює думку про те, що на гравюрі ієродиякона Ф. є зображення гетьмана та його рідних. Ключові слова: гетьман, гравер, племінники, книга «Новий Завіт». У 1753 р. друкарня Києво-Печерської лаври опублікувала «Новий Завіт» (544 аркуші), прикрашений 12 ілюстраціями у тексті, а також сюжетом «Успіння» на звороті титула (Іл.1). Останню гравюру підписав ієродиякон Ф. Хоча церковна кни- га побачила світ через 44 роки після смерті І. Мазепи, усе ж, на нашу думку, вона частково пов’язана з його часом. Причин тому кілька. Насамперед, у сюжеті «Успіння» гравер відійшов від традиційного вирішення композиції (Іл.2). Ми бачимо безпосередньо над Богородицею не Ісуса Христа з дитинчатком1 чи скорботних апостолів2, а світських осіб, які у печалі. Образи ретель- но виписані, вони явно змальовувалися з конкретних людей. Маючи зображення рідних гетьмана І. Мазепи (сюжети «Лик Святих пророків»,«Зішестя Св.Духа» у Троїцькій надбрамній церкві), приходимо до висновку, що найвірогідніше у цій ком- позиції знову представлені близькі володаря булави (Іл.3). На перший погляд, це не відповідає контексту часу появи «Нового Завіту». Однак слід враховувати тодішню практику використання мідьоритів, які могли бути виготовлені значно раніше. Так, ілюстрації Л. Тарасевича з «Патерика» 1702 р. потрапили у видання «Патерика» 1760, 1762, 1768 років. Також його творами прикрашені «Службы преподобным отцем Печерским» (друкарня лаври, 1763 р.). Відомо, що у кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ століть у лаврі досить плідно працював гравер Федір А. (він же Феодор, Федор, Ф.) 3. Можливо, він ще був й ієродияконом. Однак у другій половині ХVІІІ століття активну участь в оформленні видань Києво-Печерської лаври взяв й ієродиякон Філарет4 (починаючи від «Часослова» 1751 р. до «Псалтиря» 1800 р.). Як на нашу думку, саме цей гравер був автором копії «Успіння» для «Нового Завіту» 1753 р. У ту пору він ще тільки починав освоювати граверське ремесло і в основному для створення релігійних сюжетів користувався у роботі давнішими зразками. Зазначимо, що «новозавітівська» композиція «Успіння» дуже наближена до подібних композицій у лаврських книгах «Акафісты, каноны і прочая душеполезная моленія» (1731, гравер Геронтій, Іл.4), «Правила к божественному причащенію» (1739 р.), «Часослов» (1742 р., гравер Геронтій, Іл.5). Складається враження, що Сіверянський літопис 187 Іл.1. Ієродиякон Ф. Успіння // Новий Завіт. – К., 1753. Іл. 2. Феодор. Успіння // Молитвослов. – К., 1707. 188 Сіверянський літопис ієродиякон Ф. просто збільшив зо- браження Геронтія, пристосувавши його до «Нового Завіту» (у ньому потрібна була ілюстрація на всю сторінку). Однак порівняння цих двох творів показує, що робота Герон- тія схематичніша, не така деталізо- вана, як у ієродиякона Ф. Можна припустити, що останній вирішив творчо опрацювати сюжет оригі- налу, поліпшити його. Відомо, що Геронтій лише у 1730-их роках опублікував свої перші роботи, а за- галом він відомий як майстер своєї справи другої половини ХVІІІ сто- ліття5. Як на нашу думку, найпевніше обидва початкуючі гравери мали перед собою якийсь давніший зразок, котрий готувався до великого лаврського ви- дання 1708-1709 рр. Швидше за все це був ескіз рисувальника. Адже гравюри того часу виготовлялися на основі по- чаткового рисунка-оригіналу6. У кінці 1707 р. померла мати гетьма- на. А тому «Успіння» (Іл.3) – немовби реакція церковної спільноти на сумну подію у житті володаря булави та його рідних. Над Богородицею схилилися у скорботі Іван Мазепа (між свічками). Він має подібність до образу, змальо- ваного у літописі С. Величка. Ліворуч від нього падчерка Марія (Іл.6).Такий же схожий образ бачимо в «Літургійній сцені» Троїцької надбрамної церк- ви (Іл.7). Ліворуч від названої дочки Іл.3. Ієродиякон Ф. Успіння. Фрагмент. Іл.4. Геронтій. Успіння // Акафісты, каноны і прочая душеполезная моленія. –К.,1731. – Арк.105 зв. Іл.5. Геронтій. Успіння // Часослов. – К., 1742.– Зв. титула. Сіверянський літопис 189 Михайло та Іван. У другому ряді (над падчеркою Марією та І. Мазепою) гравер поміс- тив зліва направо племінни- цю Маріанну Вітославську (Іл.10), небожів Степана Трощинського та Андрія Вой- наровського. Наступними за ними праворуч були правдо- подібно Кирило Громика (син падчерки Марії), син пасинка Мазепи Григорій Фридри- кевич (його зображено за правим плечем митрополита) та у другому ряді три зяті померлого до травня 1700 р. Криштофа Фридрикевича зі своїми дітьми. На гравюрі «Успіння» поряд з гетьманом зображено церковного ієрарха. Оскільки митрополит Варлаам Ясин- ський помер 22 серпня 1707 року7, то найпевніше біля володаря булави мав бути показаний його наступник – Іоасаф Кроковський. Однак останнього 19 жовтня 1707 р. ще тільки обрали зверхником Київської єпархії, а висвяче- ний він на митрополита лише 15 серпня 1708 р. у Москві. Отже, мабуть, з цих причин Іл.11. Маріанна Вітославська // Фрагмент композиції «Літургійна сцена» Троїцької надбрамної церкви. гетьмана стоїть її чоловік, Василь Громика. Поряд з ним зліва зображений ки- ївський полковник Кос- тянтин Мокієвський. У другому ряді за останнім (на ліву руку) поміщена (Іл.8) Ганна Обидовська (Кочубей). Її зображення подібне до вміщеного у панегірику «Hippomenes Sarmaski»(1698 р., Іл.9). Очевидно, що голівки двох хлопчиків, які вигля- дають із-за спини В. Гро- мики, – це діти Ганни та Івана Обидовських – Іл.7. Марія Громика (падчериця Мазепи) / Фрагмент композиції «Літургійна сцена» Троїцької надбрамної церкви. Іл.6. Марія Громика (падчериця Мазепи) /Ієродиякон Ф. Успіння. Фрагмент // Новий Завіт. – К., 1753. Іл.9. Ганна Обидовська (Кочубей) / Щирський І. Орел виховує орленят. Фрагмент // Панегірик «Hippomenes Sarmaski» ,1698 р. Іл.8. Ганна Обидовська (Кочубей) / Ієродиякон Ф. Успіння. Фрагмент // Новий завіт. – К., 1753. Іл.10. Маріанна Вітославська/ Ієродиякон Ф. Успіння. Фрагмент // Новий Завіт. – К., 1753. 190 Сіверянський літопис затримувалася публікація богослужебної книги із «Успінням», де церковний ієрарх мав би бути представлений у новій іпостасі. Повернувся І. Кроковський з Москви якраз у дні, коли започатковувалося повстання мазепинців. Тому й рисунок «Успін- ня» правдоподібно опинився з тих причин у шухлядах друкарні та довгий час був незатребуваним. 1. Марко. Успіння Богоматері. (книга «Канони», К., 1676) //Логвин Г.Н. З глибин. Гравюри українських стародруків ХVІ – ХVІІІ ст. К. : Дніпро, 1990 . – №286; Марко. Фронтоспіс (Книга «Пречестние акафісти», К., 1709) // Логвин Г.Н. З глибин. – №287; Федір. Успіння //Євангеліє. – К., 1697; Успіння// Апостол. – Львів, 1696. 2. Успіння // Октоих. – Львів, 1700; Успіння //Евангелие учителное. – Унєв, 1696. 3. Попов П. Матеріали до словника українських граверів. Додаток І. К.: Україн- ський науковий інститут книгознавства,1927. – С. 32. 4. Попов П. Матеріали до словника українських граверів. – К.: Український на- уковий інститут книгознавства,1926. – С.121–122. 5. Ровинский Д. Подробный словарь русских граверов ХVІ – ХІХ вв. – СПБ.: Типография императорской академии наук, 1895. – Т.І. – С.235. 6. Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры. Исторический очерк (1606-1616- 1916 г.г.). – К.: Типография Киево-Печерской Успенской Лавры, 1916. – Т.І. – С. 476. 7. 1707, вересня 2 (серпня 22). – Київ. – Лист гетьмана Івана Мазепи до міс- цеблюстителя патріаршого престолу РПЦ, рязанського митрополита, вихованця Києво-Могилянської Академії Стефана Яворського з повідомленням про смерть київського митрополита Варлаама Ясинського/ публікація Ю.Мицика, О.Циганок // Сіверянський літопис. – 2016. – №6. – С. 130–131. В статье автор отстаивает мысль о том, что на гравюре иеродиакона Ф. есть изображение гетмана и его родных. Ключевые слова: гетман, гравер, племянники, книга «Новый завет». In the article the author defends an idea that on engraving of hierodeacon F. there is an image of the hetman and his relatives. Keywords: hetman, engraver, nephews, book «New Testament».
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-129792
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:55:10Z
publishDate 2017
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Павленко, С.
2018-01-29T11:37:16Z
2018-01-29T11:37:16Z
2017
Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.) / С. Павленко // Сiверянський лiтопис. — 2017. — № 6. — С. 186-190. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129792
94 (477)
У статті автор відстоює думку про те, що на гравюрі ієродиякона Ф. є зображення гетьмана та його рідних.
В статье автор отстаивает мысль о том, что на гравюре иеродиакона Ф. есть изображение гетмана и его родных.
In the article the author defends an idea that on engraving of hierodeacon F. there is an image of the hetman and his relatives.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський лiтопис
Дослідницькі нотатки
Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
Article
published earlier
spellingShingle Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
Павленко, С.
Дослідницькі нотатки
title Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
title_full Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
title_fullStr Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
title_full_unstemmed Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
title_short Зображення І. Мазепи та його близьких у композиції «Успіння» (книга «Новий Завіт» 1753 р.)
title_sort зображення і. мазепи та його близьких у композиції «успіння» (книга «новий завіт» 1753 р.)
topic Дослідницькі нотатки
topic_facet Дослідницькі нотатки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129792
work_keys_str_mv AT pavlenkos zobražennâímazepitaiogoblizʹkihukompozicííuspínnâkniganoviizavít1753r