Севрюки XIV–XVII ст.: спроба етнічної атрибуції

• Опубліковано в: : Український історичний журнал
• Дата: 2016
• Автор: Балушок, В.Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2016
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129963
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Севрюки XIV–XVII ст.: спроба етнічної атрибуції / В.Г. Балушок // Український історичний журнал. — 2016. — № 3. — С. 47-63. — Бібліогр.: 73 назв. — укр.

Аналіз джерел, які містять інформацію про севрюків, показує, що й українці (котрі мали тоді самоназву «русь» у множині та «русин» в однині), і росіяни («русские»), і білоруси сприймали їх як «не своїх», «чужих». Тобто севрюки XIV– XVII ст. виступали окремим етносом. Це був «земельний» етнос, характерний для часів Київської Русі, що зберігався так довго на українсько-російсько-білоруському порубіжжі. The information contained in the sources about Sevriuks demonstrates that both Belarusians and Russians, and Ukrainians (which at that time had the endonyms Rus’ in plural and Rusyn in singular) did not consider them their own people; to those nations the Sevriuks were strange and occasionally inimical. Documents present the Sevriuks as the people with the traditions, customs and modes of life distinct from the Belarusian, Russian, and Ukrainian ones. During the frontier wars and interethnic conflicts, all those nations also took the Sevriuks as enemies, while the latter treated the Ukrainians, Russians and Belarusians likewise. That is, the 14–17 century Sevriuks acted as a separate ethnic group. It was a land ethnic group of the Kyivan Rus’ times, which due to circumstances have remained on the Ukrainian-Russian-Belarusian borderland.