Михайло Грушевський – фундатор історіографічних досліджень

• Published in: Український історичний журнал
• Date: 2016
• Main Author: Калакура, Я.С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2016
• Subjects: Історичні студії; До 150-річчя від дня народження М.С. Грушевського
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/129980
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Михайло Грушевський – фундатор історіографічних досліджень / Я.С. Калакура // Український історичний журнал. — 2016. — № 3. — С. 4-17. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

З урахуванням надбань новітньої історіографії та на основі залучення маловідомих джерел або їх нового прочитання з’ясовується формування історіографічних зацікавлень М.Грушевського, його роль у запровадженні та інституціоналізації терміна «українська історіографія». Показано еволюцію змістового наповнення концепту «історіографія» у творчості історика, здійснено типологію проблематики історіографічних студій, виявлено низку їх особливостей. Висвітлено лідерську роль ученого у львівській та київській наукових школах, його внесок в опрацювання історичних, філософських, методологічних і методичних засад історіографічного пізнання. Розглянуто найбільш уживані М.Грушевським жанри історіографічних студій, включаючи критично-бібліографічні огляди та рецензії. Аналізується наукова лабораторія історика, її європейський контекст. Звернуто увагу на недостатньо досліджені аспекти проблеми, висловлено пропозиції щодо її подальшого опрацювання. Considering the achievements of modern historiography and based on the involvement of a little-known sources or new reading it appears the forming of historiographical interests of Hrushevs’kyi, its role in the implementation and institutionalization of the term “Ukrainian historiography”. They pointed out an evolution of content of the “historiography” concept in the work of the historian, made a typology of issues of the historiographical studies and revealed a number of features. They highlight leadership role of the scientist in L’viv and Kyiv scientific school, his contribution to the study of historical, philosophical, methodological and methodical bases of historiographical knowledge. It’s considered the historiographical studies genres which were the most used by Hrushevs’kyi, including critical and bibliographic reviews and reviews. The author analyzes Scientific laboratory of historian, its European context. Paid attention to the insufficiently investigated aspects, made suggestions for further processing.