"В обороні честі дому шляхетського": справа про страту слуг князем Самуелем Каролем Корецьким на Волині 1645 р.

• Veröffentlicht in: Український історичний журнал
• Datum: 2017
• 1. Verfasser: Старченко, Н.П.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
• Schlagworte: Історичні студії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130341
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: "В обороні честі дому шляхетського": справа про страту слуг князем Самуелем Каролем Корецьким на Волині 1645 р. / Н.П. Старченко // Український історичний журнал. — 2017. — № 1. — С. 12-31. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.

На прикладі історії про публічну страту за наказом князя Самуеля Кароля Корецького його слуг продемонстровано, як може змінюватися сприйняття на перший погляд цілком «вірогідного» джерела, а з ним – і самої події залежно від дослідницьких підходів. Прочитаний буквально, як зліпок минулого, він засвідчує свавільні дії маґната, що порушив право, головні шляхетські цінності та настанови доброго християнина. Натомість пропонується аналізувати текст позову як наративний конструкт, вибудуваний з урахуванням особливостей тогочасної судової системи та ставлення до злочину як приватної справи потерпілого, де доказовість ґрунтувалася не стільки на ретельному слідстві, скільки на усталених конвенціях, зокрема й риторичних. The article demonstrates that a new exploratory framework can shed a new light even on the most seemingly “credible” sources and the events described therein, based on the case when Prince Samuel Karol Korecki ordered the public execution of his servants. When read literally, as a veracious representation of the past, it can be interpreted as a startling example of magnates’ despotism, and as blatant disregard for the basic gentry and Christian values. However, I would like to suggest that the text should be analysed as a narrative construct that relies on the peculiarities of the judiciary system of the time: crimes were treated as the injured party’s private matter, and verdicts were built not on a thorough investigation of evidence but rather on the accepted conventions, e.g., on the rhetorical tropes.