Майстерня М.Грушевського-джерелознавця

Розглянуто доробок М.Грушевського у сфері історичного джерелознавства.
 Наголошено, що академік, не дивлячись на відсутність узагальнюючих праць
 такого спрямування, залишив значну теоретико-методологічну спадщину у цій
 царині. Окреслене ставлення М.Грушевського до різних ти...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2017
ISSN:0130-5247
1. Verfasser: Папакін, Г.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130347
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Майстерня М.Грушевського-джерелознавця / Г.В. Папакін // Український історичний журнал. — 2017. — № 1. — С. 97-113. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Розглянуто доробок М.Грушевського у сфері історичного джерелознавства.
 Наголошено, що академік, не дивлячись на відсутність узагальнюючих праць
 такого спрямування, залишив значну теоретико-методологічну спадщину у цій
 царині. Окреслене ставлення М.Грушевського до різних типів і видів джерел,
 дослідницький інструментарій, застосування зовнішньої та внутрішньої критики
 джерел. Зроблено висновок, що розвиток усіх наук гуманітарного циклу,
 до яких долучився М.Грушевський, ґрунтувався насамперед на всебічному дослідженні
 джерел і пам’яток, що дійшли з минулого. Considered M.Hrushevs’kyi achievements in the field of historical sources studies.
 Emphasized that the academic, despite the lack of generalizing works this direction, leaving
 considerable theoretical and methodological heritage in this area. M.Hrushevs’kyi
 the outlined relation to different types and kinds of sources, research scientist toolkit,
 the use of external and internal criticism of sources. It is concluded that the scientific
 development of humanity sciences, to which had joined M.Hrushevs’kyi, based primarily
 on extensive research sources and monuments that have survived from the past.
ISSN:0130-5247