«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13045 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни / Н. Кашеварова // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 117-129. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13045 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кашеварова, Н. 2010-10-27T17:03:43Z 2010-10-27T17:03:43Z 2008 «Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни / Н. Кашеварова // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 117-129. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. XXXX-0019 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13045 uk Інститут історії України НАН України Нацистський окупаційний режим «Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни |
| spellingShingle |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни Кашеварова, Н. Нацистський окупаційний режим |
| title_short |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни |
| title_full |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни |
| title_fullStr |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни |
| title_full_unstemmed |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни |
| title_sort |
«більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення оперативним штабом рейсхсляйтера розенберга східних територій у період другої світової війни |
| author |
Кашеварова, Н. |
| author_facet |
Кашеварова, Н. |
| topic |
Нацистський окупаційний режим |
| topic_facet |
Нацистський окупаційний режим |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0019 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13045 |
| citation_txt |
«Більшовицький експеримент» як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейсхсляйтера Розенберга східних територій у період Другої світової війни / Н. Кашеварова // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. — 2008. — Вип. 11. — С. 117-129. — Бібліогр.: 92 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kaševarovan bílʹšovicʹkiieksperimentâkobêktvivčennâoperativnimštabomreishslâiterarozenbergashídnihteritoríiuperíoddrugoísvítovoívíini |
| first_indexed |
2025-11-26T00:10:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:10:49Z |
| _version_ |
1850596033250197504 |
| fulltext |
Н. Кашеварова (Київ)
«БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ» ЯК ОБ'ЄКТ
ВИВЧЕННЯ ОПЕРАТИВНИМ ШТАБОМ РЕЙХСЛЯЙТЕРА
РОЗЕНБЕРГА ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ У
ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга (Einsatzstab Reichsleiter Ro-
senberg, далі ОШР), нацистська організація Третього рейху, відома, перш за
все, своєю грабіжницькою діяльністю щодо культурних цінностей на терито-
ріях окупованих країн під час Другої світової війни. Наслідки цієї діяльності
відобразилися і на долі культурних цінностей, багато з котрих в результаті
Другої світової війни змінили країну походження. У період післявоєнної оку-
пації Німеччини тривав інтенсивний процес не лише повернення, а й перероз-
поділу культурних цінностей між союзниками як трофеїв війни. Цілком зро-
зуміло, що саме цей процес діяльності ОШР та його наслідків тривалий час
перебував у полі зору дослідників, адже проблема переміщення та реституції
культурних цінностей була однією з найгостріших проблем повоєнного об-
лаштування Європи і на сьогодні залишається одним з актуальних питань
культурного співробітництва між сучасними європейськими країнами. Це пи-
тання стало центральним і для українських дослідників1.
Разом з тим, ОШР з початку його заснування у 1940 р. створювався як
потужна ідеологічна, культурологічна та напіввійськова організація, покликана
вивчати ідеологічних противників рейху, в тому числі феномен більшовизму,
або, як називали його самі нацисти, «більшовицький експеримент». Ідеологічна
функція слугувала не лише «прикриттям» грабіжницької діяльності ОШР,
хоча ця діяльність дійсно набула грандіозних масштабів та органічно вписалася
у його загальну доктрину. Вона послідовно реалізовувалася впродовж усього
періоду окупації і знайшла свій прояв у широкому розгортанні наукових до-
сліджень більшовизму, іудаїзму, масонства, а також у концентрації відповідної
джерельної бази у вигляді так званих Бібліотеки «Вищої школи» та «Східної
бібліотеки», де передбачалося зібрати корпус найважливіших видань, бібліо-
течні колекції періодики та архівні документи з цих питань для усебічного
вивчення ідеологічних противників націонал-соціалізму. За наказом Гітлера
від 29 січня 1940 р. «Вища школа» (die Hohe Schule) мала стати центром
націонал-соціалістичного дослідження, навчання та виховання і остаточно ма-
ла бути створена після війни як цілісна система дослідницьких інститутів іде-
ологічного характеру, а Розенбергу було доручено підготувати її створення.
Першою була заснована Бібліотека «Вищої школи»2.
За наказами та дорученнями Гітлера, підкріпленими розпорядженнями
Верховного командування вермахту та самого рейхсляйтера Розенберга – го-
ловного філософа та ідеолога партії*, ОШР був створений влітку 1940 р. як
самостійна організація серед інших служб рейхсляйтера Розенберга за його
власною ініціативою. ОШР мав займатися переглядом зібрань державних
бібліотек, архівів, різних канцелярій та церковних установ, лож тощо на пред-
мет наявності цінної для Третього рейху літератури та інших матеріалів, що
Нацистський окупаційний режим 117
*Альфред Розенберг (1893-1946) народився у м. Ревелі (суч. Таллінн), навчався у
Вищій технічній школі у Москві. До Німеччини приїхав у 1918 р, де з 1933 р. очолив
зовнішньополітичне відомство НСДАП. З 24.01.1934 р. він – уповноважений фюрера у
справі нагляду за загальним духовним та ідейним навчанням і вихованням у НСДАП.
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 117
могли б слугувати доказами політичної діяльності цих установ, спрямованої
проти Німеччини. Всі матеріали такого характеру мали бути вилучені або
конфісковані, як і безгосподарське культурне майно на території окупованої
Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та на окупованій території Франції, що, як
правило, належало євреям, які втекли з країни3. Фактично у рамках виконан-
ня цих доручень відбувалися численні конфіскації предметів мистецтва, літе-
ратури, архівних документів тощо.
З окупацією територій Східної Європи у 1941 р. нацисти отримали доступ
до численних ресурсів – зібрань місцевих бібліотек, архівів та музеїв, вищих
навчальних закладів, культурних і освітніх організацій та ін. Тим актуальніше
постало питання про виокремлення завдання ОШР у сфері ідеології, що й
було визначене у загальновідомому наказі Гітлера від 1 березня 1942 р. За цим
наказом важливим завданням вбачалася планомірна боротьба проти євреїв,
масонів та пов'язаних з ними ідейних противників націонал-соціалізму, які
визнавалися винуватцями цієї війни, спрямованої проти Німеччини. Тому ОШР
надавалося право переглядати зібрання бібліотек, архівів, лож та подібних до
них ідеологічних або культурних установ усіх видів та конфісковувати їх
матеріали для ідеологічних завдань ОШР та майбутніх наукових досліджень
«Вищої школи»4.
Крім того, мала бути заснована ще одна установа – вищезазначена «Східна
бібліотека» Розенберга (die Ostbucherei Rosenberg), що мала зібрати всю ос-
новну літературу з політичної, ідеологічної, культурної, економічної областей
для розуміння більшовизму та російської післяреволюційної дійсності. У «Схід-
ній бібліотеці» планувалося збирати й дореволюційну літературу, що подавала
загальні уявлення щодо історичного розвитку, географії, політики, культури та
економіки територій Східної Європи, а також літературу з галузі медицини,
природознавства, техніки, промисловості та інших окремих галузей, якщо во-
ни висвітлюють певні особливості більшовицької держави або дають відомості
щодо її загального стану та розвитку5.
Звільнення народів світу від «єврейського більшовизму», який не лише
підкорив та поневолив народи Східної Європи, а й загрожував усім західно-
європейським країнам, стало головним лозунгом нацизму. В інструктивному
документі Міністерства пропаганди Третього рейху (за лютий 1943 р.) «Повод-
ження з європейськими народами», призначеному для рейхсляйтерів та гау-
ляйтерів, наголошувалося, що націонал-соціалістична боротьба триває не за на-
цистську Німеччину, а фактично за всю Західну Європу, тому сила кожного з
народів європейського континенту і, перш за все, східноєвропейських народів
має постати у боротьбі проти «єврейського більшовизму». Німецькі солдати
виступали своєрідними «захисниками» населення західноєвропейських країн,
європейської культури та традицій від проникнення більшовизму та духовно-
го знищення6. Ця теза звучала в усіх виступах відповідальних нацистських
керівників, у пропагандистських статтях на шпальтах центральних та місцевих
газет, по радіо та в церковних проповідях, під час проведення культурних за-
ходів7. Безпосередній керівник Управління ОШР Герхард Утікаль у своїй про-
мові від 6 червня 1943 р., присвяченій приїзду рейхсляйтера Розенберга до Ук-
раїни, говорячи про поточні теоретичні та практичні завдання ОШР, підкрес-
лив: «Чим довше триває війна, тим значнішим є те, що зі своїм противником
ми протистоїмо не лише військово, а й ідеологічно та духовно. Це війна, що
ведеться за життя різних народів»8. Рейхскомісар України гауляйтер Еріх Кох
в одному зі своїх виступів у березні 1943 р. стверджував: «… ми звільнили ці
землі від більшовизму. Тут ще ніколи не було так добре, як під нашим управ-
лінням... Ми прийшли сюди не для того, щоб роздавати манну небесну, ... ми
прийшли, щоб створити передумови для перемоги над більшовизмом»9.
118 Н. Кашеварова
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 118
Завоювання західних та північно-західних областей СРСР (території
України, Білорусії, окремих областей Росії) відкрило для ОШР нові можли-
вості щодо всебічного вивчення більшовизму та практичної реалізації постав-
лених перед ним завдань. В процесі його роботи це вилилося не лише у збір
інформації та дослідження самої більшовицької ідеології як феномену та
політичної течії, її ідеологічних засад, обставин та умов для її зародження, ви-
никнення, становлення, розвитку та впливу на маси, а також розвитку різних
внутрішних політичних течій у більшовизмі, які у СРСР керівництвом
ВКП(б) зараховувалися до опозиційних.
Був і інший, більш значний аспект подібної діяльності – дослідження про-
ведення своєрідного «більшовицького експерименту», тобто впровадження та
реалізації комуністичних засад у такій окремо взятій великій і неоднорідній
державі, як Радянський Союз. Це набувало особливого значення та змісту у
світлі нацистської концепції про перевагу націонал-соціалістичної доктрини
над ідеологіями інших країн. Такі дослідження були вкрай важливими і для
іншої справи – вони сприяли підготовці і проведенню широкомасштабної
нацистської пропаганди проти більшовицького режиму шляхом викриття
недоліків його політики в усіх сферах життя, його злочинів, скоєних проти
радянських громадян, а також критики самих ідеологічних засад, що були по-
кладені в основу радянської держави. Отже, така збиральницько-дослідницька
робота передбачала ґрунтовне та всебічне вивчення більшовицького світогляду,
процесів впровадження його засад у життя держави та її громадян, політичні,
економічні, соціальні, культурні, навіть психологічні наслідки цього процесу
для різних народів Радянського Союзу. Саме це стало одним з пріоритетних
напрямків у діяльності штабу. Оперативний штаб проводив розгалужений
пошук та збір інформації щодо більшовизму на місцях, її наукову обробку та
пересилання до Берліна.
Практичною реалізацією завдань ОШР на окупованих територіях займа-
лися підрозділи ОШР, а саме головні робочі групи (далі – ГРГ), робочі гру-
пи (далі РГ), що перебували у них в підпорядкуванні, зондерштаби та зондер-
команди. Загальним керівництвом роботою займалося Управління штабу у
Берліні на чолі з Герхардом Утікалем, який був керівником ОШР. Усього за
весь період існування штабу було створено декілька головних робочих груп,
кількість яких змінювалася. Вони створювалися переважно за територіальним
принципом, наприклад ГРГ Бельгії та Північної Франції (Брюссель), Нідер-
ландів (Амстердам), Південного Сходу (Бєлград), Остланда, або Прибалтики
(Рига), України (Херсон, Київ), Центра (Мінськ). Робочі групи, більш дрібні
утворення, працювали в окремих країнах або містах та підпорядковувалися
головним робочим групам. Наприклад, РГ Латвії, РГ Литви, РГ Естонії, РГ
Дерпта (суч. Тарту), РГ Ревеля (суч. Таллінн), РГ Харкова, РГ Дніпропет-
ровська, РГ Криму тощо. Робота зондерштабів як окремих структур, мала те-
матичне спрямування (зондерштаб «Наука», зондерштаб «Прадавня історія»,
зондерштаб «Фольклористика», зондерштаб «Архіви» тощо, загальною кіль-
кістю близько 15)10.
Внаслідок діяльності всіх цих різних підрозділів утворився архів ОШР,
який зараз перебуває у розпорошеному стані та найзначніші частини якого
зберігаються у Берліні, Москві та Києві11. Одна з найбільших частин доку-
ментів ОШР зберігається у Києві, в Центральному державному архіві вищих
органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України), у фонді 3676.
Ця частина у ЦДАВО України доповнюється колекцією мікрофільмів КМФ-8,
що в основній своїй масі представляє собою змікрофільмовану частину архіву
ОШР, що зараз зберігається у Бундесархіві в Берліні (Німеччина)12. Саме ці
документи, особливо у ЦДАВО України, де вони були розсекречені на рубежі
Нацистський окупаційний режим 119
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 119
1980—1990 рр., і слугують основним джерелом щодо діяльності ОШР на оку-
пованих територіях13, у тому числі вони дають нам уявлення про організацію
та проведення процесу збору інформації щодо більшовизму.
Першу групу документів, що висвітлюють ці питання, складають накази та
розпорядження вищого керівництва, переважно щодо завдань штабу в галузі
ідеології (в тому числі наказ Гітлера від 01.03.1942 р.). Друга група документів
складається з внутрішніх документів ОШР, Управління штабу, головних ро-
бочих груп та зондерштабів: методичних матеріалів щодо практичного здій-
снення збирацької та пошуково-дослідницької діяльності штабу (інструкції,
розпорядження, циркуляри щодо тематичних напрямків, за якими мали про-
водитися збір та оброблення інформації, правила оформлення робіт, списки
тем, кадрові питання), звітів відповідальних відділів Управління штабу (відділ
використання, пізніше – відділ обліку та контролю) та робочих груп (відділи
контролю, або відбору*). Третя група охоплює так звані тематичні «розроб-
ки»: різноманітні статті та переклади ідеологічного, політичного та пропаган-
дистського характеру (з газетного матеріалу, журналів та наукових видань),
аналітичні розробки, огляди, довідки інформаційного та науково-довідкового
характеру, рецензії, збірки документів тощо. Вони могли бути різними за об-
сягом та створюватися на базі різноманітних джерел як самими штатними
співробітниками ОШР, так і залученими місцевими співробітниками, пере-
важно кіл інтелігенції, та носіями самих різноманітних професій, фахівцями з
різних галузей знань.
Для того, щоб організувати роботу, упорядкувати збір інформації та її об-
робку, а також краще контролювати цей процес, при штабі було розроблено
декілька спеціальних планів по темі більшовизму, тісно пов'язаних між собою.
Вони містили тематичну схему досліджень, за якими мали відбуватися напи-
сання, упорядкування та відбір тематичних робіт. На особливу увагу заслуго-
вує так званий «План Прокша» («Proksch-Plan»), створений з метою впоряд-
кування робіт відділу Управління штабу по відбору та використанню (відділ
ІІ с) Рудольфом Прокшем, співробітником ГРГ України. Ця тематична схема
для підготовки розробок з метою складання якнайбільш повної картини щодо
засобів та методів радянського керування державою містила шість великих
розділів та більш дрібних підрозділів14. Розділ І «Структура державного уст-
рою» складався з наступних тем: 1) державний устрій; 2) «Народний комісаріат
внутрішньої безпеки» (Народний комісаріат державної безпеки)**; 3) адмі-
ністративний устрій СРСР та питання районного поділу; 4) національне пи-
тання в Радянському Союзі; 5) радянська державна економіка; 6) радянська
робітнича політика; 7) фінанси та податки; 8) радянська транспортна справа;
9) радянське аграрне право, порядок землекористування та колективізація;
10) радянське житлове законодавство. Розділ ІІ мав назву «Боротьба проти
релігії та церкви», розділ ІІІ – «Радянське правове життя» (радянська право-
ва система). Розділ ІV охоплював тему «Політичне та ідеологічне виховання»
і складався з наступних пунктів: 1) державне виховання та освіта; 2) політич-
не та ідеологічне виховання молоді; 3) політичне та ідеологічне виховання в
середовищі ВКП(б); 4) радянська політика в галузі літератури; 5) радянська
преса; 6) радянська кіногалузь; 7) радянський театр; 8) радянська архітектура;
9) радянський живопис та пластика; 10) радянські музеї; 11) загальні засоби
керівництва (державні свята, державні нагороди, політичний плакат, радянська
поштова марка). Розділ V називався «Забезпечення фізичного здоров'я насе-
лення», розділ VI – «Червона армія». Саме на цей «План Прокша» мали
120 Н. Кашеварова
*Німецькою мовою «Abteilung Sichtung».
**На той час структурний підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ.
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 120
орієнтуватися співробітники ГРГ України при зборі інформації та написанні
тематичних розробок. Але, як було зазначено в інструкції, цей план не був
догмою, що дозволяло розширити коло тем.
Такий план, як «Sichtungsplan Ost», мав дещо іншу спрямованість: 1) на-
роди та люди у «східному просторі» (встановлення відмінностей між окреми-
ми народами, всебічна оцінка народів, мешканці України, населення Білорусії,
спостереження щодо типу окремої людини, німецьке населення у «східному
просторі»); рушійні (продуктивні) сили радянської системи (єврейство у ра-
дянській державі та партії, євреї як ідейні носії більшовизму, внутрішні про-
тиріччя між радянськими політиками, «Сталінізм – нове вчення чи систе-
ма?»); більшовицька ідеологія (світова революція чи національна держава та
ін.); більшовицьке керування людьми та пропаганда; проведення світової ре-
волюції (приготування до війни); життя у більшовицькій державі (політика
щодо національностей, більшовизація щойно окупованих областей, політика
щодо населення та ін.); боротьба проти більшовизму тощо.
Узагальнене бачення цієї проблеми, яке визначає пріоритетну необхідність
проведення відповідних наукових досліджень, відображають також окремі
інструктивні матеріали, наприклад, циркуляри. Так, це можна побачити у цир-
кулярі № 24/43 Головної робочої групи України ОШР від 22 липня 1943 р.
про результати спільного засідання у Мінську представників головних робо-
чих груп окупованих східних територій з 19 по 21 червня 1943 р., а саме:
керівника ГРГ Центра штабсайнзацфюрера Лангкопфа, керівника ГРГ Укра-
їни штабсайнзацфюрера Георга Антона, керівника ГРГ Бельгії, штабсайнзац-
фюрера Мухова, керівника одного з підрозділів відділу обліку та контролю
штабсайнзацфюрера д-ра Вілля, оберайнзацфюрера Герхарда Вундера, Рудоль-
фа Прокша та ін., щодо різних питань використання тематичних матеріалів.
Результати обговорень були сформульовані у кількох тезах, серед яких були
наступні: «Наші знання про більшовизм є недостатніми». Саме тому «...ОШР
бачить своїм завданням збирання матеріалів для цього ідейного протистояння
… для дослідження ідейної структури більшовизму та забезпечення цим ма-
теріалом усіх, хто має відношення до проведення цих досліджень … у тому
числі співробітників служб рейхсляйтера Розенберга»15.
Виокремлюються декілька домінуючих тем. Оскільки у СРСР, як і у на-
цистській Німеччині в основі державного режиму перебувала диктатура то-
талітарного типу*, то на одному з перших місць досліджень нацистських оку-
пантів стояла більшовицька ідеологія як цілісна система, «ідейний ворог
націонал-соціалізму» в світлі конфлікту націонал-соціалізму та комунізму. На
перше місце для досліджень були винесені партійно-державна структура, іде-
ологічна система (її основні засади, ідеї, методи, вплив на маси, пропаганди-
стська робота тощо). Серед таких основних ідей більшовицького вчення пере-
вага надавалася ідеї здійснення світової революції, як вона подавалася у тво-
рах радянських пропагандистів та політиків, твердження про «диктатуру про-
летаріату» тощо16.
Велика увага надавалася темам: «Носії більшовицького керівництва»17,
«Методи керівництва людьми», «Світовий більшовизм»; діяльність ДПУ (Дер-
жавного політичного управління)18, політика Сталіна 1930-х рр., спрямована
на усунення можливої опозиції, політичні чистки (зокрема, «Період чистки у
Нацистський окупаційний режим 121
*Мається на увазі сталінська тоталітарна диктатура в СРСР, гітлерівська тоталітарна
диктатура у Німеччині; тоталітаризм же як режим характеризується введенням у країні
всезагального контролю правлячої еліти, у даному випадку фактично одноосібної
диктатури, над політичним, економічним, культурним життям суспільства, коли правляча
партія стає частиною державного апарату.
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 121
Радянському Союзі протягом 1937/1938 рр. та її психологічний підтекст»
проф. Штепи)19, внутрішнє протистояння радянських політиків між собою, а
у сфері ідеології та контролю об'єктом досліджень були навіть цілі і завдання
політичних відділів машинно-тракторних станцій та радгоспів20. Вивчалися
біографії радянських лідерів, зокрема, Леніна, Сталіна, Вишинського21, Воро-
шилова22, Тимошенка, Калініна тощо. Серед тем можна зустріти наступні:
«Сталін за легендою та в дійсності» (у різних варіантах),23 «Чи мав Ленін
російське походження?»24, біографія Миколи Булганіна тощо25. Крім того,
можливість проведення більшовиками світової революції розглядалася нацис-
тами в світлі питання про так зване «прагнення єврейства до світового пану-
вання», що ніби-то мало бути здійснене через внутрішні революції у країнах
та за допомогою Радянської держави. Ця тема тісно перепліталася зі збиран-
ням матеріалів про становище представників єврейського народу (за поход-
женням) у Радянській державі та партії. Оскільки нацисти вважали євреїв
ідейними носіями більшовизму, тому збирали свідчення діяльності євреїв у
всіх вирішальних областях політичного та суспільного життя, зокрема, дослід-
жувалися комуністичні єврейські організації у Радянському Союзі26, життя
радянських євреїв27, єврейська молодь)28, місце та роль євреїв у світовій
історії29, євреї у суспільному житті різних народів30, вплив єврейства як окре-
мої групи та як складової (групи) у політиці, мистецтві, культурі31, діяльність
окремих єврейських діячів, наприклад, Іллі Еренбурга32.
Значне місце серед досліджень посідали методи більшовицького керів-
ництва людьми – це ідеологічна підготовка та «обробка», методи і засоби, які
при цьому використовувалися, у тому числі фактичне втручання держави в
усі сфери життя своїх громадян (публічну, культурну, приватну). Велику роль
відігравало формування у масовій свідомості радянських громадян патріотич-
них почуттів33, зміцнення почуття гордощів за свою державу (загальні
державні свята, виставки, система державних нагород творча самодіяльність,
досягнення радянського спорту34, соціалістичні змагання на підприємствах35).
Одним з методів успішної підготовки «ідеологічно витриманих» радянських
громадян виступали навчальні заклади різних рівнів. Тому велика увага
приділялася питанням державного виховання та навчання у СРСР, не лише
через школу, піонерські організації, комсомол, а також через численні куль-
турні, спортивні організації, гуртки за інтересами тощо. Цій меті була підпо-
рядкована освіта у Радянському Союзі, в тому числі й навчання вчителів36,
будівництво загальної школи37, радянська психологія, етика і мораль38.
Внаслідок цих виховних заходів поступово мала бути сформована людина
«нового», «радянського» типу, тому актуальним було питання про вплив такої
цілеспрямованої політики держави на психологію своїх громадян, її трансфор-
мацію39. Всебічно вивчалася культура як засіб пропаганди соціалістичного
образу життя, наприклад, «Радянський театр як засіб політично-агітаційного
керівництва»40.
Всі отримані відомості про ґрунтовні ідеологічні засади цієї системи мали
бути використані з пропагандистською метою. Боротьба проти більшовизму
велася на різних рівнях, тому планувалося навіть звернутися до обробки ан-
тибільшовицькою пропагандою різних народів у складі СРСР та їх викорис-
тання у цій боротьбі, в основному шляхом підтримки у таких народів власних
національних почуттів. Так, наприклад, передбачалося розвивати знання місце-
вого населення про власну історію, її відомих діячів та їх досягнення, підкрес-
лювати злочини щодо українського народу, скоєні більшовицьким режимом,
та їх наслідки, наприклад, такі, як репресії другої половини 1930-х років та
голодомор 1932—1933 рр41. Окремо велике ідеологічне значення надавалося
дослідженню політики репресій радянського керівництва щодо населення в
122 Н. Кашеварова
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 122
цілому: колективізації42, розкуркулювання, заслань, розстрілів. За цих обста-
вин особливого змісту набувало вивчення правової сфери та судочинства у
Радянському Союзі43.
Окрема велика група досліджень була присвячена вивченню мілітаристських
планів і прагнень СРСР*, особливо ймовірності того, що Сталін першим плану-
вав почати війну проти нацистської Німеччини. Зокрема, нацистські окупанти
вважали, що радянське керівництво систематично готувало своїх громадян до
цієї війни, цим намірам заздалегідь була підпорядкована вся військова пропа-
ганда та ідейна підготовка, що велася серед молоді через численні організації,
серед бійців Червоної армії44, особливо серед командирів різних рівнів45 та
політпрацівників. Наприклад, «Солдат Червоної армії у сфері вивчення теми
«Психологічні проблеми війни на Сході», а саме, як з пропагандистською
метою подавався образ радянського солдата у радянській пресі46, дослідження
фізичного і морального стану Червоної армії та Червоного флоту у Ленінграді
до і під час війни47, радянська партизанська та антирадянська партизанська
діяльність за лінією радянського фронту48, пропаганда проти Німеччини та
Гітлера49. Досліджувалася навіть військова підготовка студентів у вищих нав-
чальних закладах, наприклад, у колишньому Київському державному універси-
теті50. В якості об'єктів для розгляду виступала і зовнішня політика СРСР,
діяльність його офіційних та неофіційних представництв за кордоном51.
Значне місце серед досліджень СРСР як атеїстичної держави займали на-
укові пошуки в сфері релігії, в першу чергу політика більшовиків, спрямована
на викорінення віри та православних традицій. Оскільки нацисти планували
дозволити віруючим окупованих східних територій, а це на окупованій тери-
торії України та Білорусії у переважній більшості були православні та греко-
католики, повернутися до старих традицій, вони заохочували поширення релі-
гійної літератури та відновлення храмів. Не останню роль відігравала й та
обставина, що таким чином німецькі окупанти сподівалися покращити став-
лення місцевого віруючого населення до нової влади. ОШР, в першу чергу
зондерштаб «Світоглядна інформація» та спеціальна служба релігії, збирав ма-
теріали щодо становища церкви на окупованих східних територіях, відомості
про окремі церкви, храми та монастирі, а також ті з них, що були зруйновані
більшовиками52. Проводився порівняльний аналіз розвитку релігії та її особ-
ливостей у Німеччині та в Росії53, вивчався стан досліджень щодо релігії в
СРСР54, боротьба проти релігії та церкви55. В рамках останньої теми збира-
лися усі матеріали про методи і масштаби ведення більшовицькою владою ан-
тирелігійної пропаганди в СРСР за різні роки56, відомості про діяльність так
званих «безбожників»57, про теорію та практику ведення антирелігійної бо-
ротьби та пропаганди58. За часи більшовизму Києво-Печерська лавра була пе-
ретворена на музей «безбожників», де були створені експозиції історії релігії,
релігійної та антирелігійної пропаганди, виставка революційного атеїзму, тому
ОШР також збирав та вивчав усі матеріали, що мали відношення до цього
музею59. Окремо досліджувалася історія самої Києво-Печерської лаври, її роль
у духовному та політичному житті60. У період окупації території України,
зокрема у 1941—1942 рр., почалося відродження діяльності представників
православної церкви, складалися списки священнослужителів, проводилися
організаційні собори тощо61.
Слід коротко зазначити про інші темі, що мали надати допоміжну інфор-
мацію щодо життя у Радянському Союзі. Серед них окреме місце займала еко-
номіка: розвиток і функціонування промисловості та сільського господарства,
Нацистський окупаційний режим 123
*Німецькі окупанти намагалися зробили акцент на тому, що саме СРСР першим
розвивав агресивні наміри щодо інших держав.
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 123
методи підвищення продуктивності праці (система п'ятирічок, стаханівська
система), роль науки у розвитку продуктивних сил у СРСР62, індустріалізації63
та урбанізації64; значення праці у комуністичному суспільстві65. Багато тем
торкалося повсякденного життя у Радянському Союзі66: мораль населення за
часів царизму та за часів більшовизму (порівняльний аналіз)67, виникнення та
розвиток родини і шлюбу, у тому числі за працями радянських дослідників68,
місце жінки в родині та суспільстві, виховання нею дітей69, державне піклу-
вання про дітей70, житлове питання, соціальні, гігієнічні умови проживання
населення71; медицини72, досвід радянської педагогіки та школи73; видавничої
справи74; становище та світогляд інтелігенції, як старого, «дорадянського» по-
коління, так і інтелігенції радянського періоду75, уявлення радянського насе-
лення про життя за кордоном76 тощо77.
Нацистів цікавив не лише досвід запровадження комунізму в такій дер-
жаві, як СРСР, а й спроби запровадити аналогічні елементи більшовизму в
інших країнах окупованих східних територій, зокрема, у Литві, Латвії та Ес-
тонії, враховуючи те, що ці держави потрапили у сферу впливу СРСР
порівняно недавно – у 1940 р. Тому досліджувалися, наприклад, такі теми, як
«Більшовизація Остланду як приклад»78 «Більшовизація литовської армії»79,
більшовицька пропаганда проти окупації Німеччиною Естонії80, «Давня історія
Естонії»81, «Культурне життя Латвії»82, «Латвійське письменство на початку
1940-х рр.»83, кількість євреїв у державному апараті Латвії, єврейська преса у
Латвії84.
Місцями практичної роботи та джерельною базою для співробітників
робочих груп ОШР були бібліотеки, архіви та музеї, а співробітників зондер-
штабів – ще науково-дослідні установи, тому саме тут вони працювали над
виконанням ще одного завдання штабу: створення «Східної бібліотеки»
Розенберга, що, як уже згадувалося, мала стати центром дослідження ідей та
практики більшовизму, а також бібліотечним центром з історії та культури на-
родів, що мешкали у «східному просторі», а саме, росіян, українців, білорусів,
народів Прибалтики. Її дирекція та основне книгосховище знаходилися в
Берліні, а філіали планувалося розмістити у Києві та Ризі, де, крім комплек-
тування фондів, також велося створення каталогів майбутньої «Східної
бібліотеки». Її філіал у Києві створювався на базі бібліотек окупованих міст,
таких як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Рига тощо. Це в
значній мірі визначало характер роботи ОШР у бібліотечній сфері. Представ-
ники ОШР проводили облік та ревізію місцевих бібліотек і складу їх фондів,
конфіскацію та закриття усіх бібліотек і передачу їх у власність Третього рей-
ху. Зокрема, матеріали ГРГ України містять багато документів саме щодо
роботи з каталогами місцевих бібліотек по відбору літератури, особливо
«шкідливого» змісту (тобто так званої «більшовицької» літератури), а також
паралельне проведення її каталогізації з метою створення нового каталогу для
потреб «Східної бібліотеки» Розенберга, знищення численних зайвих примір-
ників «небажаної» літератури, що ніби-то могла зашкодити націонал-соціаліз-
мові. З видань, зміст яких не мав політичного або ідеологічного характеру та
які мали стати в нагоді у майбутньому, інструкції предписували вилучення
перших стандартних вступних сторінок більшовицького змісту. Крім того, до
обов'язків робочих груп входив контроль за переміщенням цих матеріалів,
надсиланням його до Берліна, а також усі питання, пов'язані з наданням цієї
літератури окремим особам чи установам. З цією ж метою велася активна
робота по складанню та обробці повних комплектів численних радянських
періодичних видань, особливо офіційних видань ВКП(б). Серед них були,
наприклад, такі газети і журнали, як «Комуніст», «Під прапором марксизму»,
«Соціалістична Харківщина», «Известия», «Комсомольская правда», видання
124 Н. Кашеварова
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 124
для молоді «Ленінська зміна», «Юный пионер» тощо85. Крім зібрань літерату-
ри та періодичних видань у «Східній бібліотеці» мали бути зібрання фільмів,
платівок та плакатів. Фонди бібліотек України в основному мали поповнювати
«Східну бібліотеку» Розенберга у Берліні, тому серед матеріалів ГРГ України
містяться плани укомплектування «Східної бібліотеки» в Берліні за рахунок
фондів бібліотек України, переліки книг, вивезених у 1943 р., доповіді щодо
інвентаризації книг, вивезених з окупованих областей України у 1941 р. тощо,
а також методичні матеріали, відомості про розміщення та структуру бібліо-
течних фондів у бібліотеці «Вищої школи». Докладніше про структуру фондів
Центральної бібліотеки Вищої школи та «Східної бібліотеки» Розенберга
можна дізнатися з таких документів, як «Пам'ятка щодо поповнення бібліоте-
ки Вищої школи»86 та робочий план поповнення «Східної бібліотеки»87. Ціка-
вилися співробітники ОШР й архівами, в першу чергу партійними, так,
зокрема, були вивезені Смоленський та Дніпропетровский партійні архіві88.
Робочі групи під контролем Управління штабу надавали окремі примірники
літератури та тематичних розробок нацистським організаціям та третім осо-
бам для їх наукових потреб. Наприклад, така німецька нацистська організація,
як Антикомінтерн, у вересні 1943 р. звернулася з листом до служби штабу
Розенберга у Берліні з проханням надати їй повні комплекти щорічників біль-
шовицьких журналів з теорії комунізму, таких, як «Під прапором марксизму»,
що виходив також і німецькою мовою, ще раніше мова йшла про окремі праці
теоретиків марксизму (Бухаріна, Плеханова та ін.)89.
ОШР організовував спеціальні виставки літератури з пропагандистською
метою. Подібні виставки зі сфери пропаганди та мистецтва на основі зразків
радянського мистецтва та письменства проводились у Берліні, Брюсселі, Римі,
інших містах. Про склад та тематичну направленість виставкових матеріалів
може свідчити, наприклад, інструкція робочим групам ОШР, опублікована в
інформаційному бюлетені Управління ОШР «Розпорядження та повідомлен-
ня»90. Вона містила наказ про те, що увесь так званий «актуальний» матеріал
по темі більшовизму терміново направляти у Берлін, у тому числі для вико-
ристання його при організації подібних експозицій в Берліні. Серед цього
матеріалу були: типові зразки більшовицької пропаганди, більшовицького
мистецтва, зібрання антирелігійного змісту з музеїв «безбожників»91,
примірники більшовицької літератури для дітей та молоді, ілюстровані жур-
нали, кінофільми тощо, щоб продемонструвати радянський спосіб життя.
Отже, діяльність ОШР у сфері ідеології у східних областях була тісно
пов'язана з всебічним вивченням феномену більшовизму та антибільшови-
стською пропагандою. Відповідно до наказів вищого керівництва, в тому числі
і самого Гітлера, завдання штабу, у межах яких ним була розгорнута активна
грабіжницька діяльність на окупованих територіях, з самого початку його
існування мали ідеологічний характер. Вони передбачали конфіскацію всіх
матеріалів бібліотек, архівів, масонських лож, що були цінними для Німеччи-
ни та в тій чи іншій мірі були носіями ідей ідеологічних противників
націонал-соціалізму, а саме більшовизму, масонства та іудаїзму. З окупацією
західної частини територій СРСР і створенням розгалуженої структури ОШР
на цих територіях для німецьких окупантів відкрилися нові можливості щодо
збору інформації та дослідження більшовизму та реалізації його ідей і засад
на практиці у Радянському Союзі. В основному це передбачало відбір та
конфіскацію більшовицьких матеріалів у бібліотеках, архівах та музеях,
відправлення їх до Третього рейху, в тому числі для поповнення «Східної
бібліотеки» Розенберга та Центральної бібліотеки «Вищої школи»; написання
різноманітних праць на основі різних джерел і залучення до цього процесу
місцевих співробітників – мешканців окупованих східних територій. Весь цей
Нацистський окупаційний режим 125
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 125
процес проходив при робочих групах та контролювався Управлінням штабу.
В результаті подібної пошукової та дослідницької роботи у Ратиборі (сучасне
місто Раціборж у Польщі), куди в другій половині 1943 р. були переведені ок-
ремі відділи Управління штабу, зокрема, відділ обліку та контролю, було скла-
дено внутрішній архів тематичних «розробок», що за наявними даними містив
понад 3 тис. подібних праць і який мав слугувати відкритим діючим зібран-
ням, з якого «партія, держава та вермахт» мали змогу оперативно отримувати
змістовну інформацію, а зібраний та оброблений матеріал надавав «майже ви-
черпні роз'яснення щодо більшовицького експерименту»92. Вражає розмах
досліджень та тематична різноманітність праць щодо ідеології, пропаганди,
культури, релігії, освіти, судочинства, військової справи, промисловості в
СРСР, що не лише всебічно вивчали більшовизм, а й надавали матеріал про-
паганді, що проводилися в умовах окупації, зокрема, аспект розкриття злочинів
радянської влади проти своїх громадян, неспроможність організувати еко-
номіку, проводити національну політику, дискредитація лідерів більшовизму,
критика діяльності апарату партії тощо. Хоча більшість матеріалу мала підго-
товчий чи оглядовий характер, він дозволив нацистським ідеологам у короткі
терміни отримати загальне уявлення про стан і методи партійного керівницт-
ва в СРСР, історичний розвиток та психологію народів, що мешкали на тери-
торії Радянського Союзу, розвиток економіки, освіти, науки, культури тощо.
Хоча загальні наукові дослідження в галузі ідеології стосувалися не лише
більшовизму, а й багатьох інших питань (одним з них, зокрема, була пробле-
ма німецької присутності на східних територіях, історія магдебурзького права,
німецькі колонії та поселення тощо – з метою обгрунтування історичних прав
Німеччини на ці території, генеалогічні дослідження тощо), «більшовицький
експеримент» займав центральне місце в дослідженнях ОШР.
1 Історіографічні аспекти цієї проблеми висвітлено в статтях П. Грімстед, Г. Б. Боряка,
Л. А.Дубровіної, Т. Себти, М. Дубик та ін. Див. наприклад: Бібліотеки Києва у період на-
цистської окупації Києва (1941—1943). Дослідження. Анотований покажчик. Публікація
документів. – К., 2004. – 812 с.
2 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. (далі – ЦДАВО
України). – Ф. 3206, оп. 5, спр. 4, арк. 176.
3 ЦДАВО України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 44, арк. 52; спр. 51, 58, арк. 198—199; спр. 221,
арк. 38, 40.
4 Там само. – Спр. 26 а, арк. 2; спр. 44, арк. 49.
5 Там само. – Арк. 24.
6 Там само. – КМФ-8, оп. 1, спр. 279, р. 98, к. 298—302.
7 Кашеварова Н. Г. Обгрунтування історичних прав на українські території в ідеологічній
доктрині нацизму: промова гауптайнзацфюрера Оскара Венднагеля на відкритті історико-
археологічної виставки у Харкові 1 листопадa 1942 р. // Архіви України. – № 1—3. –
2005. – С. 389—400.
8 ЦДАВО України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 63, арк. 45.
9 Там само. – Спр. 26 а, арк. 202.
10Детальніше про структуру Управління штабу та його підрозділи див.: Т. Себта. Київсь-
ка частина матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. Опубліковано на сайті Дер-
жавного комітету архівів України http:// Див. також: Н. Г. Кашеварова, Н. І. Малолєто-
ва. Деятельность Оперативного штаба Рейхсляйтера Розенберга в оккупированной Евро-
пе в период Второй мировой войны: Справочник-указатель архивных документов из ки-
евских собраний. – Киев, 2006. – 577 с.
126 Н. Кашеварова
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 126
11Детальніше про місцезнаходження та зв’язки між собою окремих частин архіву ОШР
див.: Т. Себта. Київська частина матеріалів Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга; Себ-
та Т. М. Архівні джерела про українські культурні цінності, вивезені нацистами в роки
другої світової війни. Автореф. канд. дис. – К., 2000. Grimsted P. K. Trophies of War and
Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of
Restitution. – Cambridge, Massachusetts, 2001.
12Щодо складу КМФ-8 див також статтю: Кашеварова Н. Г. Документи Рейхміністерства
окупованих східних областей та Оперативного штабу Розенберга (1941—1944) з питань
переміщення книжкових культурних цінностей з колекції мікрофільмів у ЦДАВО
України (КМФ-8) // Бібліотеки Києва у період нацистської окупації Києва (1941—1943).
Дослідження. Анотований покажчик. Публікація документів. – К., 2004. – С. 149—169.
13Детальніше про склад та зміст документів фонду 3676 у ЦДАВО України див.: Н. Г. Ка-
шеварова, Н. І. Малолєтова. Деятельность Оперативного штаба Рейхсляйтера Розенберга
в оккупированной Европе в период Второй мировой войны: Справочник-указатель
архивных документов из киевских собраний. – Киев, 2006. – 577 с.
14Див. циркуляр ГРГ України за номером 7/43 щодо роботи відділу відбору (Abteilung
Sichtung) за березень 1943 р. ЦДАВО України – Ф. 3676, оп. 1, спр. 26 а, арк. 158—159.
15Там само. – Спр. 63, арк. 18—19.
16Докладніше про ряд відповідних тем див. тематичну схему «Sichtungsplan Ost”: ЦДАВО
України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 63, арк. 82—88.
17Там само. – Спр. 51, арк. 37—39.
18Там само. – Спр. 27, арк. 16.
19Там само. – Спр. 42, арк. 149—150.
20Там само. – Спр. 27, арк. 112.
21Там само. – Спр. 40, арк. 122—130.
22Там само. – Арк. 273.
23Там само. – Спр. 51, арк. 37—39; спр. 12, арк. 145—163.
24Там само. – Спр. 3 а, арк. 42—49.
25Там само. – Спр. 40, арк. 269—272.
26Там само. – Спр. 27, арк. 32.
27Там само. – Арк. 150.
28Там само. – Спр. 37, л. 1—30, 31—52зв., 53—80.
29Там само. – Спр. 51, арк 75—85.
30Там само. – Спр. 44, арк. 42—45; спр. 22, арк. 144—145.
31Там само. – Спр. 12, арк. 118—144.
32Там само. – Спр. 40, арк. 255—268.
33Там само. – Спр. 61, арк. 9—10.
34Там само. – Спр. 51, арк. 75—85.
35Там само. – Спр. 31, арк. 237—237зв.
36Там само. – Спр. 42, арк. 127, 131.
37Там само. – Спр. 51, арк. 75—85.
38Там само. – Арк. 42, арк. 90.
39Там само. – Спр. 69, арк. 1—6; спр. 51, арк 75—85.
40Там само. – Спр. 33, арк. 97—101.
41Там само. – КМФ-8, оп. 1, спр. р. 98, к. 559—531, 552—553; р. 29, к. 263—266.
42Там само. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 12, арк. 496—501.
43Там само. – Спр. 2, арк. 1—35.
Нацистський окупаційний режим 127
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 127
44Там само. – Спр. 40, арк. 137—155, 172—176.
45Там само. – Спр. 42, арк. 37.
46Там само. – Спр. 7, арк. 2—19.
47Там само. – Спр. 42, арк. 83.
48Там само. – Спр. 12, арк. 157—263.
49Там само. – Спр. 27, арк. 305; спр. 40, арк. 12—15; спр. 12, арк. 359—365.
50Там само. – Арк. 18—19.
51Там само. – Спр. 12, арк. 46—78.
52Там само. – Спр. 51, арк. 47.
53Там само. – Спр. 40, арк. 83—89; спр. 12, арк. 276—289.
54Там само. – Спр. 18, арк. 51—52.
55Там само. – Спр. 26 а, арк. 1—4, 13—14, 35—36, 121—127, 131—140, 187—202, 204—218,
244—274, 291—359.
56Там само. – Спр. 42, арк. 273—276; спр. 46 а, арк. 111—112.
57Там само. – Арк. 281—281зв.
58Там само. – Спр. 27, арк. 211.
59Там само. – Спр. 56.
60Там само. – Арк. 317—318.
61Там само. – Спр. 50, арк. 1—27.
62Там само. – Спр. 27, арк. 15.
63Там само. – Спр. 34, арк. 1—344; спр. 35, арк. 1—338.
64Там само. – Спр. 51 арк. 37—39.
65Там само. – Спр. 27, арк. 4.
66Там само. – Спр. 51 арк. 37—39.
67Там само. – Спр. 27, арк. 250.
68Там само. – Спр. 40, арк. 40—53.
69Там само. – Спр. 27, арк. 37—39.
70Там само. – Арк. 303.
71Там само. – Спр. 63, арк. 18—19.
72Там само. – Спр. 43, арк. 1—44, 57—75, 90—115, 135—173.
73Там само. – Спр. 33, арк. 78—96.
74Там само – Арк. 259—321.
75Там само. – Спр. 42, арк. 1; спр. 12, арк. 79.
76Там само. – Спр. 20, арк. 1.
77Докладніше щодо тематики досліджень ОШР див: Кашеварова Н.Г. Документи Оператив-
ного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії вивчення нацистами окупова-
них східних територій (1941—1944) // Архіви окупації. 1941—1944. Т. 1 – К., 2006. –
С. 860—871.
78ЦДАВО України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 51, арк. 37—39.
79Там само. – Арк. 75—85.
80Там само. – Спр. 12, арк. 504—521.
81Там само. – Спр. 40, арк. 54.
82Там само. – Арк. 68—72.
83Там само. – Арк. 76—82.
84Там само. – Спр. 50 а, арк. 3—5.
85Там само. – Спр. 44, арк. 21—21зв.
128 Н. Кашеварова
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 128
86Докладніше про діяльність ОШР в галузі бібліотечної справи див.: «Бібліотеки Києва у
період нацистської окупації Києва (1941—1943). Дослідження. Анотований покажчик.
Публікація документів». – К., 2004. – 812 с.; «Кашеварова Н. Г. Діяльність Оперативно-
го штабу рейхсляйтера Розенберга в галузі обліку, опису та конфіскації бібліотечних
фондів на території рейхскомісаріату України (1941—1944)» // Бібліотечний вісник. –
№ 4. – 2005. – С. 23—38; Бібліотечні фонди Харкова в роки Другої світової війни: До-
кументи / Упоряд.: І. Лосієвський та ін.; Ред.: І. Блохіна та ін. – К., 1997. – 102 с.
87ЦДАВО України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 44, арк. 24—28.
88Докладніше про долю Смоленського партійного архіву див.: Grimsted P. K. Trophies of
War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International
Politics of Restitution / Ukrainian Research Institute Harvard University: Harvard Papers in
Ukrainian Studies / Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2001; Возвраще-
ние «Смоленского архива”: Сборник статей. – М., 2005. – 352 с.
89ЦДАВО України. – Ф. 3676, оп. 1, спр. 2, арк. 18.
90Там само. – Спр. 26 а , арк. 13.
91Спеціальні музеї, створені більшовиками з предметів релігії та зразків релігійної літера-
тури з метою антирелігійної пропаганди серед широких мас населення. Прикладом тако-
го музею може слугувати Музей «безбожників», створений більшовицькою владою у
Києво-Печерській лаврі.
92ЦДАВО України – КМФ-8, оп. 1, спр. 279, р. 98, к. 1384—1385.
Нацистський окупаційний режим 129
Voen_istor_U_7:Voen_istor_Ukrain.qxd 17.03.2008 16:05 Page 129
|