Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України
Визначено основні проблеми охорони праці у промисловості, досліджено підходи та механізми щодо забезпечення безпеки трудової діяльності як ключового компоненту гідної праці. Проаналізовано сучасний стан умов праці та соціально-економічні наслідки, обумовлені несприятливими умовами праці, впливом...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130476 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 97-108. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-130476 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Новікова, О.Ф. Логачова, Л.М. 2018-02-14T11:19:42Z 2018-02-14T11:19:42Z 2018 Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 97-108. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130476 331:338.45(477) Визначено основні проблеми охорони праці у промисловості, досліджено підходи та механізми щодо забезпечення безпеки трудової діяльності як ключового компоненту гідної праці. Проаналізовано сучасний стан умов праці та соціально-економічні наслідки, обумовлені несприятливими умовами праці, впливом шкідливих та небезпечних факторів, виробничим травматизмом. Обґрунтовано вплив соціально-економічних наслідків роботи у несприятливих умовах праці на кількісні та якісні характеристики трудового потенціалу промисловості. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо активізації соціального і трудового потенціалу промисловості через подолання негативних явищ, обумовлених несприятливими умовами праці, та розбалансуванням між економічною ефективністю та соціальною результативністю заходів з охорони праці. Выявлены основные проблемы охраны труда в промышленности, исследованы подходы и механизмы обеспечения безопасности трудовой деятельности как ключевого компонента достойного труда. Проанализированы показатели, характеризующие состояние условий труда и производственной безопасности на промышленных предприятиях Украины. Выявлены разнонаправленные тенденции изменения численности занятых в неблагоприятных условиях труда и работников, которые имеют право на льготы и компенсации за работу во вредных и опасных условиях труда. Показан высокий удельный вес штатных работников, занятых во вредных условиях труда на предприятиях промышленности с дифференциацией по разным отраслям промышленности. По результатам анализа динамики численности работников промышленности, занятых в условиях превышения гигиенических нормативов по опасным факторам, установлено, что наибольшее влияние оказывают производственный шум, ультразвук, инфразвук, микроклимат, тяжесть и напряженность труда. Проанализированы показатели гендерной составляющей занятых в неблагоприятных условиях труда, обоснована необходимость проведения гендерно-чувствительной политики улучшения состояния безопасности и гигиены труда в отраслях повышенного риска. Проанализировано влияние социально-экономических последствий работы во вредных и опасных условиях труда на количественные и качественные характеристики трудового потенциала промышленности. Разработаны предложения и рекомендации по активизации социального и трудового потенциала промышленности через преодоление негативных явлений, обусловленных неблагоприятными условиями труда и разбалансированием экономической эффективности и социальной результативности мероприятий по охране труда. The main problems of labor protection in industry have been revealed, approaches and mechanisms of ensuring labor safety as a key component of decent work have been explored. The indicators characterizing the condition of working conditions and industrial safety at industrial enterprises of Ukraine are analyzed. Multidirectional trends in the number of employed in unfavorable working conditions and workers who are entitled to benefits and compensation for work in harmful and dangerous working conditions are revealed. It shows a high proportion of full-time employees employed in harmful labor conditions at industrial enterprises with differentiation in different branches of industry. Based on the results of the analysis of the dynamics of the number of industrial workers employed in excess of hygienic standards for hazardous factors, it was found that the greatest influence is produced by industrial noise, ultrasound, infrasound, microclimate, severity and labor intensity. The indicators of the gender component of the employed in unfavorable working conditions are analyzed, the necessity of carrying out a gender-sensitive policy for improving the state of occupational safety and health in high-risk industries is substantiated. The influence of social and economic consequences of work in harmful and dangerous working conditions on the quantitative and qualitative characteristics of industrial labor potential is analyzed. Proposals and recommendations have been developed to enhance the social and labor potential of industry through overcoming negative phenomena caused by unfavorable working conditions and the imbalance of economic efficiency and social effectiveness of labor protection measures. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України Формирование условий достойного труда при преодолении производственных рисков в промышленности Украины Formation of decent work conditions in overcoming industrial hazards in Ukrainian industry Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України |
| spellingShingle |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України Новікова, О.Ф. Логачова, Л.М. Менеджмент персоналу |
| title_short |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України |
| title_full |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України |
| title_fullStr |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України |
| title_full_unstemmed |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України |
| title_sort |
формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості україни |
| author |
Новікова, О.Ф. Логачова, Л.М. |
| author_facet |
Новікова, О.Ф. Логачова, Л.М. |
| topic |
Менеджмент персоналу |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Формирование условий достойного труда при преодолении производственных рисков в промышленности Украины Formation of decent work conditions in overcoming industrial hazards in Ukrainian industry |
| description |
Визначено основні проблеми охорони праці у промисловості, досліджено підходи та механізми щодо забезпечення безпеки трудової діяльності як ключового компоненту гідної праці.
Проаналізовано сучасний стан умов праці та соціально-економічні наслідки, обумовлені несприятливими умовами праці, впливом шкідливих та небезпечних факторів, виробничим травматизмом. Обґрунтовано вплив соціально-економічних наслідків роботи у несприятливих умовах праці на кількісні та якісні характеристики трудового потенціалу промисловості.
Розроблено пропозиції та рекомендації щодо активізації соціального і трудового потенціалу промисловості через подолання негативних явищ, обумовлених несприятливими умовами праці, та розбалансуванням між економічною ефективністю та соціальною результативністю заходів з охорони праці.
Выявлены основные проблемы охраны труда в промышленности, исследованы подходы и механизмы обеспечения безопасности трудовой деятельности как ключевого компонента достойного труда.
Проанализированы показатели, характеризующие состояние условий труда и производственной безопасности на промышленных предприятиях Украины. Выявлены разнонаправленные тенденции изменения численности занятых в неблагоприятных условиях труда и работников, которые имеют право на льготы и компенсации за работу во вредных и опасных условиях труда.
Показан высокий удельный вес штатных работников, занятых во вредных условиях труда на предприятиях промышленности с дифференциацией по разным отраслям промышленности. По результатам анализа динамики численности работников промышленности, занятых в условиях превышения гигиенических нормативов по опасным факторам, установлено, что наибольшее влияние оказывают производственный шум, ультразвук, инфразвук, микроклимат, тяжесть и напряженность труда.
Проанализированы показатели гендерной составляющей занятых в неблагоприятных условиях труда, обоснована необходимость проведения гендерно-чувствительной политики улучшения состояния безопасности и гигиены труда в отраслях повышенного риска.
Проанализировано влияние социально-экономических последствий работы во вредных и опасных условиях труда на количественные и качественные характеристики трудового потенциала промышленности.
Разработаны предложения и рекомендации по активизации социального и трудового потенциала промышленности через преодоление негативных явлений, обусловленных неблагоприятными условиями труда и разбалансированием экономической эффективности и социальной результативности мероприятий по охране труда.
The main problems of labor protection in industry have been revealed, approaches and mechanisms of ensuring labor safety as a key component of decent work have been explored.
The indicators characterizing the condition of working conditions and industrial safety at industrial enterprises of Ukraine are analyzed. Multidirectional trends in the number of employed in unfavorable working conditions and workers who are entitled to benefits and compensation for work in harmful and dangerous working conditions are revealed.
It shows a high proportion of full-time employees employed in harmful labor conditions at industrial enterprises with differentiation in different branches of industry. Based on the results of the analysis of the dynamics of the number of industrial workers employed in excess of hygienic standards for hazardous factors, it was found that the greatest influence is produced by industrial noise, ultrasound, infrasound, microclimate, severity and labor intensity.
The indicators of the gender component of the employed in unfavorable working conditions are analyzed, the necessity of carrying out a gender-sensitive policy for improving the state of occupational safety and health in high-risk industries is substantiated.
The influence of social and economic consequences of work in harmful and dangerous working conditions on the quantitative and qualitative characteristics of industrial labor potential is analyzed.
Proposals and recommendations have been developed to enhance the social and labor potential of industry through overcoming negative phenomena caused by unfavorable working conditions and the imbalance of economic efficiency and social effectiveness of labor protection measures.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130476 |
| citation_txt |
Формування умов гідної праці при подоланні виробничих небезпек у промисловості України / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 97-108. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT novíkovaof formuvannâumovgídnoípracípripodolannívirobničihnebezpekupromislovostíukraíni AT logačovalm formuvannâumovgídnoípracípripodolannívirobničihnebezpekupromislovostíukraíni AT novíkovaof formirovanieusloviidostoinogotrudapripreodoleniiproizvodstvennyhriskovvpromyšlennostiukrainy AT logačovalm formirovanieusloviidostoinogotrudapripreodoleniiproizvodstvennyhriskovvpromyšlennostiukrainy AT novíkovaof formationofdecentworkconditionsinovercomingindustrialhazardsinukrainianindustry AT logačovalm formationofdecentworkconditionsinovercomingindustrialhazardsinukrainianindustry |
| first_indexed |
2025-11-24T02:30:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:30:42Z |
| _version_ |
1850836855600185344 |
| fulltext |
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
97
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
УДК 331:338.45(477)
О. Ф. Новікова,
доктор економічних наук,
Л. М. Логачова,
кандидат економічних наук,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ФОРМУВАННЯ УМОВ ГІДНОЇ ПРАЦІ ПРИ ПОДОЛАННІ
ВИРОБНИЧИХ НЕБЕЗПЕК У ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
України вигідно відрізнялась значними успі-
хами в системі охорони та безпеки праці на вироб-
ництві. Вона однією з перших серед колишніх рес-
публік СРСР прийняла Закон України «Про охорону
праці» і завдяки реалізації його положень мала реа-
льні п’ятирічні перспективні плани програми дій у
цій сфері на виробничому, галузевому, регіональ-
ному та державному рівнях. Фінансове забезпе-
чення їх реалізації здійснювалось завдяки фондам
охорони праці на визначених рівнях управління. По-
тужним був і державний нагляд, і контроль за ста-
ном безпеки і охорони праці. Технічна інспекція
праці і профспілок була гідною альтернативою дер-
жавній інспекції праці. Але за двадцятишостирічний
період дії законодавства України про охорону праці
змінилась ситуація на гірше. Скасовано фонди охо-
рони праці, планування перспективних програм без
фінансування стало декларативним. Послаблення
громадського контролю з боку технічної інспекції
праці профспілок посилило соціальну незахище-
ність працюючих. Приховування нещасних випад-
ків на виробництві набуло значного зростання.
Значний спад виробництва значно знизив кіль-
кість працюючих у небезпечних умовах праці, але у
співставних показниках виробничий травматизм на
одиницю продукції залишився високим або зріс, кі-
лькість смертельних випадків на виробництві на
одиницю продукції є однією з найвищих у світі.
Міжнародна спільнота зайняла активну пози-
цію щодо допомозі Україні з цих питань. Так, Між-
народна організація праці розробила Програму гід-
ної праці для Україні на 2016-2019 рр., у якій визна-
чено три ключових пріоритети, а саме: сприяння
зайнятості та розвитку сталих підприємств задля
стабільності та зростання; сприяння ефективному
соціальному діалогу; посилення соціального захисту
й покращення умов праці.
Право на належні, безпечні і здорові умови
праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної
законом, закріплено Статтею 43 Конституції Укра-
їни. Приєднавшись до Міжнародного пакту про еко-
номічні, соціальні і культурні права 1966 р. [1] (ра-
тифікація пакту 19.10.1973 р.), Україна визнала
право кожного на справедливі і сприятливі умови
праці, включаючи умови роботи, що відповідають
вимогам безпеки та гігієни (стаття 7 п. b). Для реалі-
зації права кожної людини на найвищий досяжний
рівень фізичного і психічного здоров’я людини
(Стаття 12 п.1) держава повинна вжити заходи, од-
ним з яких є поліпшення всіх аспектів гігієни зов-
нішнього середовища і гігієни праці в промислово-
сті (стаття 12 п. 2 пп. b).
Окрім того, Україна ратифікувала Конвенції
Міжнародної організації праці, чим зобов’язала себе
розробити та удосконалювати національну політику
в галузі безпеки й гігієни праці, розвивати націона-
льну систему безпеки та гігієни праці, проводити на-
ціональну програму з безпеки та гігієни праці.
Водночас офіційна статистика свідчить про
проблеми у сфері охорони праці. Так у 2016 р. заре-
єстровано 5 815 осіб, потерпілих від нещасних випа-
дків, які призвели до утрати працездатності на 1 ро-
бочий день і більше, та від нещасних випадків зі
смертельним наслідком. Кількість нещасних випад-
ків, пов’язаних з виробництвом, становила 4 287
(потерпілих 4 429 осіб), у тому числі зі смертельним
наслідком 340 випадків (потерпілих 357 осіб) [2].
Втрати внаслідок нещасних випадків, пов’яза-
них чи не пов’язаних з виробництвом, мають також
економічну оцінку, яка складається з оцінки невід-
працьованого робочого часу через втрату праце-
здатності (тимчасової або постійної); витрат підпри-
ємств (виплати потерпілим, оплата листків непраце-
здатності, штрафні санкції, вартість зіпсованого
устаткування), а також витрат Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
(з 1 серпня 2017 р. Фонд соціального страхування
України).
За даними статистики у 2016 р. кількість днів
непрацездатності потерпілих становила 247 640
днів, або 31,5 дня у розрахунку на 1000 працюючих.
Витрати підприємств, зумовлені нещасними випад-
ками, оцінено у 2016 р. у 15 млн грн, і це без враху-
вання страхових внесків до Фонду соціального стра-
хування.
Особливої ваги набуває проблема забезпечення
безпеки та гігієни праці у промисловості, оскільки
серед найманих працівників кожен четвертий
(24,6% за даними 2016 р.) працює у промисловості.
У промисловому виробництві домінують третій
Менеджмент персоналу
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
98
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
і четвертий технологічні уклади, частка яких стано-
вить 95%.
За даними Державної служби статистики стан
зносу основних засобів у промисловості наблизився
до 70%, у переробній промисловості 76,4%, добув-
ній – 54,6% [3]. Висока частка використання заста-
рілих технологій та устаткування, низькі темпи
створення робочих місць у високотехнологічних га-
лузях, велика частка неформальної економіки та не-
формальної зайнятості, ускладнилися новими ви-
кликами для вирішення проблем охорони праці на
підприємствах промисловості, характерною особли-
вістю яких є наявність шкідливих та небезпечних
умов праці, де зайнято понад 35% від облікової кі-
лькості працюючих.
Традиційні підходи та механізми вирішення
проблем забезпечення безпеки та гігієни праці, зни-
ження кількості нещасних випадків на виробництві
можуть пом’якшити ситуацію, проте навряд чи
здатні кардинально змінити ситуацію на краще. Це
обумовлює необхідність дослідження можливостей
покращення умов та безпеки праці у промисловості,
як чинника забезпечення євроінтеграційних проце-
сів у сфері праці.
Метою статті є визначення основних проблем
охорони праці у промисловості та обґрунтування
пропозицій щодо забезпечення безпеки трудової ді-
яльності як складової розвитку трудового потенці-
алу та формування умов гідної праці у промислово-
сті.
Аналіз актуальних досліджень і публікацій.
Основні результати вітчизняних та зарубіжних нау-
кових досліджень в сфері забезпечення безпеки та
гігієни праці пов’язані з визначенням концептуаль-
них засад управління охороною праці, особливос-
тями реалізації соціальної політики у трудовій
сфері, подальшим удосконаленням механізму еко-
номічного стимулювання роботодавців до ство-
рення безпечних умов праці на виробництві та роз-
витком системи соціального страхування.
Ці питання висвітлено у працях О. Амоші [4-8],
В. Антонюк [6-8], Ю. Залознової [9], В. Зданов-
ського [10], Ю. Кундієва [11], М. Лисюка [12],
М. Льовкіна [13], І. Новак [6, 14, 15], О. Новікової
[4-8, 16], Т. Таірової [17], К.Ткачука [18] та інших.
Проблеми забезпечення безпеки та охорони
праці на підприємствах України знайшли відобра-
ження у наукових публікаціях багатьох відомих в
Україні фахівців. Наукова школа під керівництвом
О. Амоші сформувалася в Інституті економіки про-
мисловості НАН України, де функціонував відділ
економічних проблем охорони праці. Напрямки на-
уково-дослідної роботи представників цієї школи
охоплювали теоретико-методологічні питання уп-
равління охороною праці на державному, регіональ-
ному рівнях та на рівні підприємств, проблеми удо-
сконалення економічних методів управління охоро-
ною праці, планування заходів з охорони праці, до-
слідження професійних ризиків в контексті їх попе-
редження, страхування та необхідності компенса-
ційних заходів [4].
Проблеми забезпечення безпеки на виробни-
цтві, умов та охорони праці як складової інтеграль-
ної характеристики якості життя населення висвіт-
лено у колективній монографії [5]. Прогресивні під-
ходи до формування нового концептуального під-
ходу до управління охороною праці в Україні, прин-
ципи та напрями забезпечення професійної безпеки
працюючих викладено у колективній монографії за
науковою редакцією О. Новікової [6].
Визначенню соціальних аспектів сталого роз-
витку промислового регіону, концептуальних засад
взаємозв’язку та взаємообумовленості соціально-
трудової сфери і сталого розвитку, розкриттю особ-
ливого значення гідної праці як чинника сталого
розвитку, присвячено колективні монографії [7, 8].
Чинники активізації трудового потенціалу промис-
ловості запропоновано авторами статті [16].
Специфічні особливості соціальної політики у
вугільній галузі, що сформувалися протягом істо-
ричного розвитку вугільної промисловості України,
розглянуто у монографії Ю. Залознової, увагу у якій
акцентовано на оплаті праці, умовах праці та без-
пеці, системі оздоровлення працюючих у несприят-
ливих умовах [9]. Підкреслено, що рівень соціаль-
ного розвитку характеризується зменшенням частки
працюючих, які погоджуються займатися важкою
працею, і завдяки комплексній механізації сучас-
ного вуглевидобутку підвищують якісні характери-
стики персоналу підприємств.
Значний внесок у теоретико-методологічне
та методичне забезпечення управління охороною
праці зробили вчені інших наукових шкіл, зокрема
М. Льовкін з Макіївського науково-дослідного ін-
ституту [13], Ю. Кундієв з Інституту медицини
праці АМН України [11] та науковці з Національ-
ного науково-дослідного інституту промислової
безпеки та охорони праці В. Здановський [10],
М. Лисюк [12], Т. Таірова [17], К. Ткачук [18].
Невирішені раніше проблеми. Представлені у
сучасній науковій літературі результати досліджень
проблем охорони праці, безпеки та гігієни трудової
діяльності охоплюють підходи до формування сис-
теми управління охороною праці, науково-мето-
дичне забезпечення аналізу та оцінки виробничої
безпеки та професійного ризику. Проте залишається
недостатньо опрацьованим питання гідної праці,
створення умов збереження і розвитку трудового
потенціалу промисловості через подолання негатив-
них явищ, обумовлених несприятливими умовами
праці, та розбалансуванням між економічною ефек-
тивністю та соціальною результативністю заходів з
охорони праці.
Виклад основного матеріалу. Сучасний тру-
довий потенціал промисловості забезпечує функ-
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
99
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
ціонування промислового комплексу країни, зрос-
тання обсягів його виробництва, підтримання кон-
курентоспроможності промислової продукції.
Ефективність використання і перспективи роз-
витку соціально-трудового потенціалу промислово-
сті визначаються кількісними та якісними характе-
ристиками робочої сили, серед яких кількісні харак-
теристики ресурсів праці, структура зайнятості, рі-
вень освіти за структурою робочої сили, характе-
ристики стану здоров’я, характеристики умов праці.
Висока якість цих характеристик створює умови
формування гідної праці.
Гідна праця – це наявність зайнятості в умовах
свободи, рівності, безпеки та людської гідності,
вона включає в себе можливості для роботи, які ви-
значаються справедливою оплатою праці, безпекою
на робочому місті, соціальним захистом сім’ї, про-
фесійним розвитком, соціальним партнерством. У
будь-яких варіантах визначення поняття гідна праця
присутня безпека праці, яка визначає умови та охо-
рону праці.
Умови праці – це сукупність чинників виробни-
чого середовища, які впливають на функціональний
стан організму працюючих, їх здоров'я і працездат-
ність в процесі праці. Вони визначаються вживаним
устаткуванням, технологією, предметами і продук-
тами праці, системою захисту робітників, обслуго-
вуванням робочих місць і зовнішніми чинниками,
які залежать від стану виробничих приміщень та ви-
робничого середовища. Таким чином, виходячи з
характеру виконуваних робіт, умови праці специ-
фічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки,
так і для кожного робочого місця.
В Україні державним статистичним спостере-
женням «Умови праці на підприємствах» охоплені
юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи, що
використовують найману працю та здійснюють еко-
номічну діяльність, до якої, зокрема, віднесено до-
бувну та переробну промисловість.
Обстеження підприємств з питань умов праці
здійснюється раз на два роки за формою № 1-ПВ
(умови праці) «Звіт про умови праці, пільги та ком-
пенсації за роботу зі шкідливими умовами праці».
Оцінку стану умов праці здійснюють на підставі ре-
зультатів проведеної атестації робочих місць за умо-
вами праці (санітарно-гігієнічних досліджень фак-
торів виробничого середовища та трудового про-
цесу), результати якої відображають у картах умов
праці робочих місць.
Програма державного статистичного спостере-
ження з питань умов праці та методологія визна-
чення показників розроблені з урахуванням вимог
національної законодавчо-нормативної бази у цій
сфері, зокрема Державних санітарних норм та пра-
вил «Гігієнічна класифікація праці за показниками
шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового
процесу», затверджених наказом Міністерства охо-
рони здоров’я України від 08.04.2014 р. № 248.
Показники, що характеризують стан умов
праці, визначаються кількістю працівників, які пра-
цюють у несприятливих умовах та які отримують за
це пільги та компенсації. Це:
– кількість працівників, зайнятих в умовах, що
не відповідають санітарно-гігієнічним нормам за
окремими видами економічної діяльності та регіо-
нами;
– кількість працівників, що працюють під впли-
вом перевищення гранично допустимих рівнів чи
концентрацій: шкідливих хімічних речовин; пилу пе-
реважно фіброгенної дії; вібрації; шуму, інфраз-
вуку, ультразвуку; температури зовнішнього пові-
тря або атмосферного тиску; важкості праці; ро-
бочої пози; напруженості праці;
– кількість працівників, які отримують пільги
чи компенсації за роботу зі шкідливими умовами
праці.
Працівники, які працюють в умовах, що не від-
повідають санітарно-гігієнічним нормам, врахову-
ються по кожному шкідливому виробничому фак-
тору незалежно від їх кількості, що припадає на од-
ного працівника. Водночас, у загальну кількість за-
йнятих у несприятливих умовах кожен працівник
враховується тільки один раз.
Зважаючи на об’єктивну неможливість одер-
жання достовірних статистичних даних з підпри-
ємств на непідконтрольній владі України території
окремих районів Донбасу інформацію за 2015 р. на-
ведено без урахування тимчасово окупованої тери-
торії Автономної Республіки Крим, м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної опе-
рації.
Кількість працівників, зайнятих на роботах зі
шкідливими умовами, в цілому в Україні зменши-
лася у 2015 р. на 149 тис. осіб (або на 12,6%) порів-
няно з 2013 р. В Донецькій та Луганській областях
скорочення кількості працівників, зайнятих на робо-
тах зі шкідливими умовами, становило 128 тис. осіб
та 96,3 тис. осіб відповідно, що сталося внаслідок
втрати значної частини промислового потенціалу
Донбасу (табл. 1).
Ситуацію з різким скороченням кількості пра-
цівників зайнятих на роботах зі шкідливими умо-
вами у Донецькій та Луганській областях у 2014-
2015 рр. обумовлено тим, що статистичні оцінки
були доступні лише на підприємствах на підконтро-
льній українській владі території.
Особливості статистичного обліку показників з
умов праці у 2015 р. простежуються у їх співстав-
ленні з аналогічними показниками за 2013 р. Так, у
2015 р. у Донецькій області кількість працюючих у
шкідливих умовах праці становила 51,4% від їх кі-
лькості у попередньому періоді спостережень
(2013 р.), у Луганській області – лише 23,8%.
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
100
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Таблиця 1
Динаміка кількості працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, за регіонами
(на 31 грудня, тис. осіб)
2005 2007 2009 2011 2013 2015 2015/2013
тис. %
Кількість працівників зайнятих на роботах зі шкідливими умовами
Україна 1598,5 1512,1 1309,4 1283,3 1189,5 1040,5 -149,0 87,4
Донецька обл.. 357,3 343,7 286,2 285,5 263,5 135,5 -128,0 51,4
Луганська обл.. 168,7 159,6 145,5 142,1 126,3 30,0 -96,3 23,8
Автономна
Республіка Крим
36,1 34,5 30,8 29,8 27,1 … … …
м. Севастополь 6,4 7,2 5,9 5,6 5,3 … … …
Аналіз динаміки кількості працівників, які пра-
цюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігі-
єнічним нормам, за десятирічний період з 2005 по
2015 р. дозволяє відзначити тенденцію зменшення
кількості таких працівників у 1,5 раза при зростанні
питомої ваги цієї категорії у загальній кількості
штатних працівників (рис. 1).
Більш ніж третина (35-36%) від облікової кіль-
кості штатних працівників за всіма видами еконо-
мічної діяльності становлять зайняті у шкідливих
умовах на підприємствах промисловості.
Рис. 1. Динаміка кількості працівників, які працюють в умовах,
що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам
Розподіл працівників, зайнятих на роботах зі
шкідливими умовами праці, за окремими видами
економічної діяльності свідчить, що понад 75% ста-
новлять працівники промисловості. Так, питома
вага працівників промисловості від загальної кіль-
кості працівників, зайнятих у шкідливих умовах,
становили у 2009 р. – 76,1%, 2011 р. – 77,2, 2013 р. –
77,4, у 2015 р. – 64,5%.
Різке зниження цього показника у 2015 р. по-
рівняно з попередніми роками не відображає реаль-
ного покращення умов праці у промисловості,
а є слідством інших процесів, зокрема втрати час-
тини промислового потенціалу на окупованій час-
тині Донбасу.
Скорочення кількості працівників промислово-
сті, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами
1598,5
1512,1
1309,4 1283,3
1189,5
1040,5
1220,4
1164,4
996,8 990,4
921,2
670,7
27,4 27,5
27,8
28,9
29,5
26,0
34,5
34,9 35,0
36,0 35,8
35,3
25,0
27,0
29,0
31,0
33,0
35,0
37,0
0,0
200,0
400,0
600,0
800,0
1000,0
1200,0
1400,0
1600,0
2005 2007 2009 2011 2013 2015
Усього, тис. осіб
Усього у промисловості, тис. осіб
у % до облікової кількості штатних працівників
у % до облікової кількості штатних працівників промисловості
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
101
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
праці, у 1,5 раза за період 2009-2015 рр. не позначи-
лося зниженням їх питомої ваги у обліковій кілько-
сті штатних працівників, яка залишається достатньо
високою і становить 35,3% у 2015 р.
За окремими видами промислової діяльності
питома вага працюючих у шкідливих умовах майже
вдвічі перевищує середній показник у промислово-
сті, зокрема, добувна промисловість 68,7%, вироб-
ництво коксу та продуктів нафтоперероблення –
58,5%, металургійне виробництво – 57,7% до облі-
кової кількості штатних працівників. Найвище зна-
чення цього показника та невпинна тенденція до
його зростання з 77,2% у 2009 р. до 82% у 2015 р.
спостерігається у вугільній галузі, що відбувається
при значному скороченні у 2,8 раза (або на 142,9 тис.
осіб) кількості працівників на підприємствах з добу-
вання кам’яного та бурого вугілля.
У металургійному виробництві за період 2009-
2015 рр. кількість працюючих у шкідливих умовах
скоротилася в 1,4 раза (абсолютне скорочення на
53,2 тис. осіб), а їх питома вага зросла з 51,7% до
57,7% у 2015 р.
В умовах, що не відповідають санітарно-тех-
нічним нормам, зайнята третина працівників пере-
робної промисловості. За період 2009-2013 рр.
сформувалася тенденція зменшення кількості та пи-
томої ваги зайнятих у шкідливих умовах праці як у
цілому у промисловості, так і у більшості вироб-
ництв переробної промисловості (за винятком кок-
сохімічного виробництва). Проте дані спостережень
за 2015 р. свідчать, що скорочення кількості зайня-
тих на роботах зі шкідливими умовами праці у про-
мисловості не призвело до зменшення їх питомої
ваги у обліковій кількості штатних працівників.
Розподіл за статтю працівників, які працю-
ють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієні-
чним нормам, свідчить що кількість жінок, які пра-
цюють в таких умовах, скорочувалася у період з
2005 по 2013 р., проте, у 2015 р. відбулося збіль-
шення кількості жінок працюючих у шкідливих
умовах в 1,2 раза порівняно із попереднім роком.
Зважаючи на високу питому вагу жінок у зага-
льній кількості працюючих у промисловості
(38,3%), а також враховуючи, що третина від загаль-
ної кількості зайнятих у шкідливих умовах – це пра-
цюючі жінки, особливої актуальності в контексті
збереження та розвитку трудового потенціалу набу-
ває вирішення проблеми охорони праці жінок, про-
ведення гендерно-чутливої політики щодо покра-
щення стану безпеки та гігієни праці у галузях під-
вищеного ризику і у першу чергу у промисловості.
Оскільки виробничі умови праці розглядаються
з погляду їх впливу на організм працюючого, оцінка
їх фактичного стану повинна ґрунтуватися на обліку
наслідків такого впливу на здоров'я людини. При
цьому дуже важливо врахувати все різноманіття
чинників, що формують умови праці.
Санітарно-гігієнічні умови формуються під
впливом на людину навколишнього середовища
(шкідливі хімічні речовини, запорошення повітря,
вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ульт-
развук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче,
ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мік-
роорганізми, біологічні чинники). Приведення цих
чинників у відповідність із сучасними нормами,
нормативами і стандартами є передумовою норма-
льної працездатності людини.
Аналіз впливу окремих шкідливих факторів до-
зволяє визначити, що питома вага працівників про-
мисловості, які зайняті в умовах перевищення гра-
нично допустимих рівнів під дією біологічних фак-
торів, іонізації повітря, іонізуючого випроміню-
вання, та барометричного тиску, не перевищує
1% по кожному фактору.
Найбільш вагомим шкідливим фактором, на
який наражається понад 20% працюючих у промис-
ловості, є виробничий шум, ультразвук, інфра-
звук. Шум як один з найпоширеніших чинників ви-
робничого середовища характеризується силою
(рівнем) звуку, визначуваної в децибелах (дБ), час-
тотою в герцах (Гц) і інтервалом частот в октавах.
Найбільший вплив надають високочастотні звуки
навіть при однаковій силі (рівні). Шкідлива дія
шуму позначається на нервовій і серцевосудинній
системах, на роботі органів травлення, підвищує
кров'яний тиск, притупляє увагу і приводить до
швидкого стомлення.
За окремими видами промислового виробни-
цтва спостерігається багаторазове перевищення се-
реднього значення цього показника в середньому за
всіма видами економічної діяльності. Так, за даними
2015 р. у добувній промисловості цей фактор впли-
ває на 44,2% до облікової кількості працюючих, у
добуванні кам’яного та бурого вугілля – 52,8%.
У переробній промисловості середнє значення
показника 17,4%, при цьому у металургії – 39,8%,
виробництві коксу та продуктів нафтоперероб-
лення – 31,0%, виробництві меблів – 21,1%, вироб-
ництві хімічних речовин та хімічної продукції –
20,7% [19].
В умовах перевищення гігієнічних нормативів
за фактором мікроклімат зайнято 10,2% від обліко-
вої кількості працюючих за всіма видами економіч-
ної діяльності. Цей показник в середньому по про-
мисловості становить 16,8% з диференціацією по
добувній промисловості – 33,5% та переробній про-
мисловості – 14,0%. Найбільша кількість працівни-
ків, які наражаються на дію цього фактора, зайняті у
металургійному виробництві – 35,7% до облікової
кількості штатних працівників, добуванні вугілля –
34,7%, виробництві коксу та продуктів нафто пере-
роблення – 21,4, виробництві хімічних речовин та
хімічної продукції – 19,3%.
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
102
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Перевищення гігієнічних нормативів за хіміч-
ними факторами найбільше відбувається у вироб-
ництві коксу та продуктів нафто перероблення
49,1% від облікової кількості працюючих, металур-
гійному виробництві – 33,3%, видобутку вугілля –
30,1%, виробництві хімічних речовин та хімічної
продукції – 22,4%.
Кількісна і якісна оцінка сукупної дії всіх чин-
ників виробничого середовища на працездатність,
здоров'я і життєдіяльність людини знаходить вираз
в показнику важкості праці. В умовах перевищення
нормативів за факторами напруженості та важко-
сті праці зайнятий кожен третій працівник добувної
промисловості та кожен десятий працівник пере-
робної промисловості. У вугільній промисловості –
44,4% та 47,0% від облікової кількості штатних пра-
цівників, металургійному виробництві – 28,0%, ви-
робництві коксу – 34,9% та 15,3% відповідно.
Праця в умовах перевищення нормативів на-
пруженості та важкості у практично здорових людей
може сформувати реакції, характерні для прикор-
донного стану організму. Погіршуються деякі по-
казники фізіологічних функцій; погіршуються
функціональні показники в процесі виконання ви-
робничих операцій, перш за все функції центральної
нервової системи; подовжується відновний період;
дещо погіршуються виробничі техніко-економічні
показники. Подібні негативні зсуви можуть бути по-
рівняно швидко усунені при поліпшенні режимів
праці і відпочинку.
Роботи, при яких несприятливі умови праці
приводять до реакцій, характерних для більш глибо-
кого прикордонного (передпатологічного) стану
у практично здорових людей, призводять до погір-
шення фізіологічних показників, зміни співвідно-
шення періодів в динаміці працездатності і продук-
тивності праці, зниження інші виробничих показни-
ків. Саме в таких умовах підвищується рівень захво-
рюваності, з'являються типові виробничо-обумов-
лені професійні захворювання, збільшується кіль-
кість і тяжкість виробничих травм.
Вібрація супроводжує багато виробничих про-
цесів. Вона викликає захворювання суглобів, може
порушити рухові рефлекси людини. Характеризу-
ється частотою (в Гц) і амплітудою (в мм). Вібрації
неоднаково впливають на людину, при цьому по ха-
рактеру дії слід розрізняти місцеву і загальну вібра-
ції. Загальна вібрація викликає струс підлоги, стін,
місцева вібрація впливає на обмежену ділянку тіла.
Перевищення гігієнічних нормативів за фактором
вібрація (локальна, загальна) найбільш прита-
манне для виробництва з добування вугілля, де дією
цього фактора охоплено 15,7% від облікової кілько-
сті працівників, а також хімічного виробництва –
5,0% та металургійного виробництва – 4,8%.
Невисока в цілому по промисловості питома
вага працюючих в умовах з невідповідністю норма-
тивам освітлення (1,6%) різко дисонує з показни-
ками по добувній промисловості (6,2%) та видо-
бутку вугілля (14,4% від облікової кількості праців-
ників).
Графічне зображення питомої ваги працюючих
в умовах перевищення гігієнічних нормативів на-
очно підтверджує впливовість окремих шкідливих
факторів, дію яких відчувають на собі працівники
промисловості в процесі трудової діяльності
(рис. 2).
Крім традиційних питань безпеки і захисту
праці, з'явилися кілька нових ризиків, пов'язаних зі
швидкими змінами трудового життя, появою нових
методів роботи, новими технологіями, новими мате-
ріалами і речовинами, новою організацією праці, які
ставлять нові проблеми в сфері безпеки, здоров'я
і благополуччя. Фактор зростаючої конкуренції, не-
впевненість в завтрашньому дні, короткострокові
і ненадійні робочі контракти є стресовим фактором
для значної частки працюючих.
Зростаюча конкуренція, нові види роботи, нова
організація праці, вимоги нових знань і умінь вста-
новлюють нові вимоги і очікування для здібностей,
знань і умінь працюючих людей. У сучасній трудо-
вій діяльності крім професійних умінь, вміння по-
в'язані з професійною безпекою і охороною праці та-
кож є частиною профілів компетенції співробітни-
ків.
У промисловості України питома вага малих
підприємств становить 11,6%, питома вага найма-
них працівників 18,1%. Проте малий бізнес виклю-
чено зі сфери контролю стану охорони праці та про-
фесійної безпеки. Також малі підприємства (і фізи-
чні особи – підприємці) не охоплюються обстежен-
ням умов праці і не відображаються у статистичній
звітності.
Зважаючи на те, що малі підприємства стають
основним джерелом робочих місць, що призведе до
концентрації трудового потенціалу саме у малому
бізнесі, вкрай важливим постає вирішення питань
професійної безпеки та охорони праці на таких під-
приємствах.
Відповідальність за організацію проведення
профілактичних заходів, спрямованих на усунення
шкідливих і небезпечних виробничих факторів, за-
побігання нещасним випадкам на виробництві, про-
фесійним захворюванням та іншим випадкам за-
грози життю або здоров’ю працівників покладається
на служби охорони праці підприємства.
Загальна кількість працівників служб охорони
праці за всіма видами економічної діяльності за пе-
ріод 2011-2015 рр. скоротилася на 1,5 тис. осіб. У
промисловості скорочення кількості працівників
служб охорони праці виявилося значно більшим –
3,3 тис. осіб (рис. 3).
Регіональний аспект зниження кількості праців-
ників служб охорони праці свідчить, що зниження по-
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
103
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Рис. 2. Питома вага працівників, зайнятих в умовах перевищення гігієнічних нормативів
за шкідливими факторами у 2015 р.
Рис. 3. Облікова кількість працівників служб охорони праці, тис. осіб
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
104
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
казника у 2015 р. порівняно з 2013 р. відбулося у двох
областях: Донецькій – 1,4 та Луганській – 0,9 тис. осіб.
Облікова кількість працівників служб охорони
праці у розрахунку на 1 підприємство становить 1,2 (у
промисловості 1,5) особи і не змінювалася протягом
2011-2015 рр. За окремими видами промислової діяль-
ності зросла кількість працівників служб охорони
праці на 1 підприємство, зокрема, у вугільній галузі –
6,9 осіб у 2015 р. порівняно з 4,6 осіб у 2013 р.; у ви-
робництві коксу та нафтопереробленні – 6,2 проти
2,7 особи, металургійному виробництві – 2,2 проти
1,8 особи.
Завдання і функції служб охорони праці підпри-
ємств, визначені Законом України «Про охорону
праці» та Типовим положенням про службу охорони
праці, передбачають перш за все опрацювання ефек-
тивної системи управління охороною праці на підпри-
ємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому
напрямку кожного структурного підрозділу і кожного
працівника.
На виконання своїх функцій служба охорони
праці разом з іншими підрозділами підприємства роз-
робляє комплексні заходи для досягнення встановле-
них нормативів та підвищення існуючого рівня охо-
рони праці, планів, програм поліпшення умов праці,
запобігання виробничому травматизму, професій-
ним захворюванням, надання організаційно-мето-
дичної допомоги у виконанні запланованих заходів.
Аналіз та оцінка впливу шкідливих факторів та
факторів ризику в процесі трудової діяльності свід-
чать, що більшість зайнятих у шкідливих умовах
праці у промисловості зазнають поєднану дію декі-
лькох шкідливих чинників, вплив яких посилюється
тяжкістю і напруженістю праці, значним психоемо-
ційним навантаженням. Така ситуація підтверджу-
ється результатами атестації робочих місць за умо-
вами праці, яка проводиться один раз на п’ять років.
Проте слід зазначити, що ця робота проводиться не
в повному обсязі, і за даними статистики за період
2011-2015 рр. атестацію проведено на 95,1% підпри-
ємств промисловості. Причинами непроведення ате-
стації за умовами праці є організаційно-технічні та
фінансові, а також незацікавленість роботодавців у
з’ясуванні об’єктивного складу справ.
Несвоєчасне проведення атестації не лише стри-
мує реалізацію дієвих заходів з поліпшення безпеки та
гігієни праці зайнятих на промислових виробництвах,
а й зберігає існуючу систему пільг та компенсацій за
умовами праці, що не відповідає настановам гідної
праці.
Ситуація, що склалася з пільгами і компенса-
ціями, свідчить про недосконалість системи на-
дання пільг і компенсацій і необхідність її упоряд-
кування на підставі атестації робочих місць за умо-
вами праці, а також створені небезпечних робочих
місць.
Атестація робочих місць має сприяти вияв-
ленню та оцінці робочих місць, на яких працівник
перебуває під впливом шкідливих виробничих фак-
торів. Атестація дає змогу підвищити рівень охо-
рони праці на підприємстві і є важливим засобом ре-
алізації державної політики соціального захисту
працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими
умовами.
У період з 2005 по 2013 р. паралельно з проце-
сом скорочення кількості працівників, зайнятих на
роботах зі шкідливими умовами, відбувалося і ско-
рочення кількості працівників, яким встановлено
пільги та компенсації за умовами праці. Проте, про-
тягом усього періоду спостережень кількість пра-
цівників, яким встановлено пільги та компенсації,
перевищувала кількість працюючих у шкідливих
умовах у 1,14 раза, а у 2015 р. – в 1,44 раза. Зрос-
тання кількості пільговиків відбулося в усіх регіо-
нах України за винятком Донецької та Луганської
областей. При цьому атестацію у 2015 р. проведено
лише на 27,0% підприємств. Це свідчить про зрос-
тання випадків неякісної атестації або недостовірну
статистику працюючих у шкідливих умовах праці.
В структурі одержувачів пільг та компенсацій
майже половина (50,7% у 2009 р. та 43,0% у
2015 р.) – це працівники, які мають право на пенсію
за віком на пільгових умовах. Зниження значення
показника у 2015 р. (як і багатьох інших) обумов-
лено тим, що статистичним обліком не охоплені під-
приємства на території, непідконтрольній українсь-
кій владі. Тенденція скорочення кількості претен-
дентів на пільгову пенсію за умовами праці спосте-
рігається за всіма видами пенсій, виняток становить
збільшення майже втричі кількості працівників, які
мають право на пенсію за вислугу років.
Сучасний стан безпеки та охорони праці на під-
приємствах промисловості визначається високим
рівнем виробничого травматизму та професійної
захворюваності, що потребує реалізації заходів, які
мають бути спрямовані на оцінку факторів ризику
на робочих місяцях, визначення засобів їх попере-
дження або нейтралізації.
Динаміка виробничого травматизму, наведена
у табл. 2, свідчить про зменшення абсолютних та де-
яких відносних показників кількості потерпілих від
нещасних випадків на виробництві. Проте, почина-
ючи з 2014 р., зростають як абсолютний, так і відно-
сний (на 1000 працюючих) показники кількості днів
непрацездатності внаслідок нещасного випадку на
виробництві, а кількість днів непрацездатності на
1 потерпілого становить 50,2 дні, що є абсолютним
максимумом за період з 1990 по 2016 р.
Кількість днів непрацездатності на 1000 працю-
ючих та на 1 потерпілого відображає економічні та
соціальні наслідки, які погіршують якісні характе-
ристики трудового потенціалу та мають економічну
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
105
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
складову. Середнє значення показника у промисло-
вості становить 31,5 дня, з перевищення у 1,5 раза у
переробній промисловості (46,4 дня), у добувній
промисловості у 6,5 раза – (205,1 дня), у вугільній
галузі – в 11 разів (355,9 дня).
За період 1990-2016 рр. виробничий травма-
тизм знизився у 31,7 раза, травматизм зі смертель-
ним наслідком – у 7,4 раза. Оскільки травматизм зі
смертельним наслідком реєструється повніше, ніж
загальний, можна зробити висновок, що у зниженні
показників травматизму значна роль належить фак-
там приховування від розслідування, реєстрації та
обліку частини нещасних випадків з тяжкими на-
слідками. На підтвердження цього висновку можна
навести співвідношення кількості загиблих до кіль-
кості травмованих. Так, у 1990 р. на 1 смертельний
випадок припадало 52,9 травмованих, у 2016 р. – на
1 смертельний випадок було 11,1 травмованих.
Таблиця 2
Динаміка виробничого травматизму в Україні
Роки
1990 1995 2000 2005 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Кількість потерпі-
лих від нещасних
випадків з втратою
працездатності на
1 чи більше робо-
чий день, тис осіб 139,6 80,5 34,3 21,2 12,2 10,9 10,1 8,5 5,0 4,3 4,4
з них зі смертель-
ним наслідком,
осіб 2640 2100 1239 1088 644 685 623 538 548 375 357
Кількість потерпі-
лих на 1000 працю-
ючих, осіб 6,2 4,5 2,6 1,8 1,2 1,1 1,0 0,9 0,6 0,6 0,6
Кількість потерпі-
лих зі смертельним
наслідком на 1000
працюючих, осіб 0,117 0,116 0,095 0,084 0,056 0,058 0,057 0,050 0,043 0,040 0,045
Кількість днів не-
працездатності, тис 3182 2122 … 769 492 444 412 364 201 212 222
На 1000 працю-
ючих 140,7 118,2 … 65,7 47,4 43,3 39,9 38,6 22,4 26,3 28,3
Кількість днів не-
працездатності на 1
потерпілого 22,8 26,4 … 36,3 40,2 40,7 41,0 42,6 40,4 47,7 50,2
Співвідношення кі-
лькості загиблих
до кількості трав-
мованих 52,9 38,3 27,7 19,5 18,9 15,9 16,2 15,8 9,1 11,4 11,1
Складено за: Стат. щорічник України за 2015 рік, Стат Бюлетень «Травматизм на виробництві у 2016 р.».
Кількість зареєстрованих професійних захво-
рювань лише за 9 місяців 2017 р. порівняно з анало-
гічним періодом попереднього року збільшилася на
41,4%: у добувній промисловості – на 45,4%, у ви-
робництві коксу та нафтопереробленні – на 66,7%, у
виробництві гумових і пластмасових виробів та ін-
шої неметалевої продукції – на 160% (5 до 13 скла-
дених актів). Єдиною галуззю, де сталося змен-
шення на 11,1% кількості зареєстрованих професій-
них захворювань, є металургійне виробництво.
Висновки. Таким чином, стан безпеки та охо-
рони праці у промисловості України залишається
незадовільним та стримує можливості формування
та розповсюдження гідної праці у виробничій сфері,
що уповільнює процеси євроінтеграції у сфері праці.
Поліпшення показників безпеки охорони праці та
наслідків несприятливих умов праці (виробничого
травматизму та профзахворюваності) відбувається
не за рахунок створення нових безпечних робочих
місць, а через скорочення виробництва, а техніка,
технологічні процеси, основні фонди, технічне об-
ладнання тощо залишаються застарілими.
Система пільг та компенсацій недосконала,
вона не носить профілактичного характеру для здо-
ров’я працюючих у несприятливих умовах праці.
Перевищення кількості працюючих, які одержують
пільги та компенсації над кількістю працюючих у
несприятливих умовах праці є доказом наявності ті-
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
106
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
ньових відносин при призначенні пільг. Не стано-
виться ні перед ким завдання з розв’язання проблем
у цій сфері ні у технічному, ні в економічному, ні у
правовому полі. Система управління охороною
праці потребує модернізаційних змін. Обов’язки
і роботодавця, і працівника в законодавстві про охо-
рону праці виписані обмежено, а саме система уп-
равління охорони праці не вписана у загальну сис-
тему управління виробництвом, роль служби охо-
рони праці є приниженою. В проекті Трудового ко-
дексу не скасовано ці недоліки та не містяться пра-
вові положення з запровадження гідної праці.
Приховування нещасних випадків на виробни-
цтві посилилось, але протидії цим процесам не має
через що залишаються незахищеними працівники,
які втратили здоров’я, та їх сім’ї.
Соціально-економічні наслідки роботи у не-
сприятливих умовах праці обумовлюють негатив-
ний вплив на кількісні та якісні характеристики тру-
дового потенціалу промисловості. Збільшення кіль-
кості та покращення якості робочих місць з гідними
умовами праці сприяють підвищенню якості людсь-
кого життя через зниження втрат працездатності,
здоров’я і життя на робочих місцях підприємств, що
посилює можливості збереження та розвитку трудо-
вого потенціалу, формування умов запровадження
гідної праці.
Узагальнюючи результати дослідження умов та
безпеки трудової діяльності, слід визнати, що ком-
плексне розв’язання проблем у сфері охорони праці,
формування сучасного безпечного та здорового ви-
робничого середовища, потребує переосмислення
концептуальних засад управління охороною праці з
орієнтацією на норми ЄС та урахуванням сучасного
стану і перспектив розвитку національної еконо-
міки.
З метою покращення якості трудового потенці-
алу, зниження втрат здоров’я і запровадження гідної
праці у промисловості необхідно передбачити та ре-
алізувати такі заходи:
прискорити розробку та прийняття КМУ нової
Концепції управління охороною та безпекою праці,
яку передбачено в Плані дій чинного Уряду;
внести зміни та доповнення до Закону України
«Про охорону праці» щодо конкретизації обов’язків
та відповідальності роботодавця за якістю управ-
ління охороною праці, а працівника – за додержання
вимог охорони праці.
включити до проекту Трудового кодексу Укра-
їни положення, що регламентують запровадження
та укріплення гідної праці в системі соціально-тру-
дових та виробничих відносин;
виписати в пріоритетних напрямах проекту
Стратегії розвитку промисловості на період до 2030
року положення з запровадження гідної праці, а та-
кож безпеки та охорони праці;
удосконалити державне управління охороною
праці через реформування державних органів управ-
ління охороною праці;
удосконалити систему державного нагляду і
громадського контролю за додержанням вимог зако-
нодавства з охорони праці із залученням соціальних
партнерів та організацій громадянського суспільс-
тва;
створити умови для координації дій та відпо-
відних фінансових ресурсів усіх державних струк-
тур, профспілок та організацій роботодавців;
підвищити рівень відповідальності роботодав-
ців за створення безпечних і здорових умов праці,
своєчасність подання достовірної інформації про
стан охорони праці на підприємствах;
підвищити рівень наукових і науково-техніч-
них досліджень у сфері охорони праці, координації
науково-технічної діяльності у цій сфері та забезпе-
чення впровадження в практику позитивних резуль-
татів такої діяльності;
розробити та впровадити сучасні технологій,
новітні методики навчання галузевих стандартів
освіти, видання навчальних програм, підручників,
довідників, навчально-методичних та навчально-на-
очних посібників, електронних засобів навчання,
призначених для вдосконалення системи підготовки
фахівців у сфері охорони праці, зокрема тих, які ви-
конують роботи підвищеної небезпеки та роботи, де
є потреба у професійному доборі;
оновити Національний профіль безпеки та гігі-
єни праці;
підвищити рівень культури безпеки праці, ак-
тивізації ефективного обміну знаннями про засоби й
передову практику в сфері безпеки та гігієни праці
шляхом поширення інформації серед ключових за-
цікавлених сторін;
забезпечити формування відповідального став-
лення працівників до особистої безпеки та безпеки
оточуючих, а також до виробничого середовища та
навколишнього природного середовища;
посилити співробітництво у сфері безпеки та гі-
гієни праці з міжнародними організаціями, зокрема
ACSH (Консультативний комітет з безпеки та гігі-
єни праці), EU-OSHA (Європейське агентство з без-
пеки і г гігієни праці), SLIC (Комітет старших ін-
спекторів праці), PEROSH (Об’єднання європейсь-
ких досліджень з питань безпеки і гігієни праці),
SCOEL (Науковий комітет зі значень ГДК), EURO-
FOUND (Європейський фонд поліпшення умов
життя і праці), EUROSTAT (статистичне бюро ЄС).
Напрями подальших досліджень пов’язані з
визначенням концептуальних засад реформування
системи управління охороною праці на основі ризик
орієнтованого підходу з запровадженням національ-
них цілей сталого розвитку (зокрема Цілі 8), страте-
гічних напрямів промислової політики, наявного со-
ціального і трудового потенціалу.
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
107
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Література
1. Міжнародний пакт про економічні, соціа-
льні і культурні права. URL: http://zakon3.rada.gov.
ua/laws/show/995_042. 2. Травматизм на виробниц-
тві у 2016 р. Статистичний бюлетень. Київ, 2017.
105 с. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/ kat_u/
publzdorov_u.htm. 3. Наявність і стан основних за-
собів за видами економічної діяльності (КВЕД-
2010) за 2016 рік. URL: https://ukrstat.org/uk/opera
tiv/operativ2013/ibd/nsoz/nsoz16_u.htm. 4. Регіона-
льне управління охороною праці: монографія /
Амоша О.І., О.Ф. Новікова, В.І. Крот та ін..; НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. Донецьк, 2000.
244 с. 5. Людський потенціал:механізми збере-
ження та розвитку: монографія / НАН України, Ін-т
економіки пром-сті / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша,
В.П. Антонюк та ін. Донецьк, 2008. 468 с. 6. Управ-
ління людським та соціальним розвитком у регіо-
нах України: монографія / О.Ф. Новікова, О.І.
Амоша, Л.В. Шаульська та ін.; НАН України, Ін-т
економіки пром-сті. Донецьк, 2010. 488 с. 7. Сталий
розвиток промислового регіону: соціальні аспекти /
О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.;
НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Донецьк,
2012. 534 с. 8. Соціальний потенціал сталого роз-
витку: інноваційні механізми формування та вико-
ристання: монографія / О.І.Амоша, О.Ф. Новікова,
В.П. Антонюк, Ю.С. Залознова та ін.; НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. Донецьк, 2014. 478 с. 9. За-
лознова Ю.С. Соціоекономічний розвиток України
в контексті глобальних і національних викликів /
Ю.С. Залознова; НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. Київ, 2014. 336 с. 10. Здановський В.Г.,
О.В. Цибульська Про деякі аспекти удосконалення
системи охорони праці в Україні. Проблеми охорони
праці в України. 2017. Вип. 33. С.3-14. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2017_33_3. 11. Кун-
дієв Ю.І., Нагорна А.М., Добровольський Л.О.
Програма виробничого травматизму в глобальному
вимірі та стан в Україні. Укр. Ж.з. пробл. Мед. Праці.
2009. №1. С. 3-8. 12. Лисюк М.О. Інспектування та
адміністрування в сфері охорони праці в Україні.
Проблеми охорони праці в Україні. 2016. Вип. 31.
С.82-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016 _31
_12. 13. Левкин Н.Б. Предотвращение аварий и тра-
вматизма в угольних шахтах Украины. Донецк: Дон-
басс, 2002. 392 с. 14. Новак І.М., Котова Н.І. Фор-
мування сучасної системи професійної безпеки та
охорони праці в Україні. Демографія та соціальна
політика. 2011. №1(15). С.110-117. 15. Новак И.Н.
Причинение вреда «в определенных пределах». Зер-
кало недели. №1149, 24-30 июня 2017. URL:
https://zn.ua/macrolevel/prichinenie-vreda-v-opredelen
nyh-predelah-252382_.html. 16. Новікова О.Ф., Ло-
гачова Л.М. Соціальний потенціал розвитку проми-
словості України: методологічні аспекти, чинники
активізації. Економіка промисловості. 2017. № 3
(79). С. 114-129. 17. Таірова Т.М. Проблемні пи-
тання охорони праці в Україні. Проблеми охорони
праці в Україні. 2016. Вип. 32. С. 3-15. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2016_32_3. 18. Ткачук
К.Н., Зеркалов Д.В. Охорона праці та безпека жит-
тєдіяльності у концепції розвитку людини. Про-
блеми охорони праці в Україні. 2013. Вип. 26. С.32-
44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pop_2013_26_7.
19. Умови праці найманих працівників у 2015 р.
Статистичний бюлетень. Київ: Державна служба
статистики, 2016. 33 с. URL: https://ukrstat.org/uk/
druk/ publicat/kat_u/publ11_u.htm. 20. Профілак-
тика виробничого травматизму та професійних за-
хворювань за 9 місяців 2017 року URL: http://
www.fssu.gov.ua/fse/coritrol/niaia/uk/publishyarticle/
951827. 21. Про затвердження Загальнодержавної
соціальної програми поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища на 2014-
2018 роки: Закон України. URL: http://zakon2.rada.
gov.ua/laws/show/178-18. 22. Про затвердження
бюджету Фонду соціального страхування України
на 2017 рік: Постанова КМУ від 1 березня 2017 р.
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/104-2017-
%D0%BF. 22. Програма гідної праці МОП для
України на 2016-2019 роки URL: http://www.ilo.org/
wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-bud
apest/documents/genericdocument/wems_470684.pdf.
Новікова О. Ф., Логачова Л. М. Формування
умов гідної праці при подоланні виробничих не-
безпек у промисловості України
Визначено основні проблеми охорони праці у
промисловості, досліджено підходи та механізми
щодо забезпечення безпеки трудової діяльності як
ключового компоненту гідної праці.
Проаналізовано сучасний стан умов праці та со-
ціально-економічні наслідки, обумовлені несприят-
ливими умовами праці, впливом шкідливих та не-
безпечних факторів, виробничим травматизмом.
Обґрунтовано вплив соціально-економічних наслід-
ків роботи у несприятливих умовах праці на кіль-
кісні та якісні характеристики трудового потенціалу
промисловості.
Розроблено пропозиції та рекомендації щодо
активізації соціального і трудового потенціалу про-
мисловості через подолання негативних явищ, обу-
мовлених несприятливими умовами праці, та розба-
лансуванням між економічною ефективністю та со-
ціальною результативністю заходів з охорони праці.
Ключові слова: охорона праці, умови праці, без-
пека та гігієна праці, трудовий потенціал, соціаль-
ний потенціал промисловості.
Новикова О. Ф., Логачева Л. Н. Формирова-
ние условий достойного труда при преодолении
производственных рисков в промышленности
Украины
О. Ф. Новікова, Л. М. Логачова
108
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Выявлены основные проблемы охраны труда в
промышленности, исследованы подходы и меха-
низмы обеспечения безопасности трудовой деятель-
ности как ключевого компонента достойного труда.
Проанализированы показатели, характеризу-
ющие состояние условий труда и производственной
безопасности на промышленных предприятиях
Украины. Выявлены разнонаправленные тенденции
изменения численности занятых в неблагоприятных
условиях труда и работников, которые имеют право
на льготы и компенсации за работу во вредных и
опасных условиях труда.
Показан высокий удельный вес штатных работ-
ников, занятых во вредных условиях труда на пред-
приятиях промышленности с дифференциацией по
разным отраслям промышленности. По результатам
анализа динамики численности работников про-
мышленности, занятых в условиях превышения ги-
гиенических нормативов по опасным факторам,
установлено, что наибольшее влияние оказывают
производственный шум, ультразвук, инфразвук,
микроклимат, тяжесть и напряженность труда.
Проанализированы показатели гендерной со-
ставляющей занятых в неблагоприятных условиях
труда, обоснована необходимость проведения ген-
дерно-чувствительной политики улучшения состо-
яния безопасности и гигиены труда в отраслях по-
вышенного риска.
Проанализировано влияние социально-эконо-
мических последствий работы во вредных и опас-
ных условиях труда на количественные и качествен-
ные характеристики трудового потенциала про-
мышленности.
Разработаны предложения и рекомендации по
активизации социального и трудового потенциала
промышленности через преодоление негативных яв-
лений, обусловленных неблагоприятными услови-
ями труда и разбалансированием экономической эф-
фективности и социальной результативности меро-
приятий по охране труда.
Ключевые слова: охрана труда, условия труда,
безопасность и гигиена труда, трудовой потенциал,
социальный потенциал промышленности.
Novikova O., Logacheva L. Formation of decent
work conditions in overcoming industrial hazards in
Ukrainian industry
The main problems of labor protection in industry
have been revealed, approaches and mechanisms of en-
suring labor safety as a key component of decent work
have been explored.
The indicators characterizing the condition of
working conditions and industrial safety at industrial en-
terprises of Ukraine are analyzed. Multidirectional
trends in the number of employed in unfavorable work-
ing conditions and workers who are entitled to benefits
and compensation for work in harmful and dangerous
working conditions are revealed.
It shows a high proportion of full-time employees
employed in harmful labor conditions at industrial en-
terprises with differentiation in different branches of in-
dustry. Based on the results of the analysis of the dy-
namics of the number of industrial workers employed in
excess of hygienic standards for hazardous factors, it
was found that the greatest influence is produced by in-
dustrial noise, ultrasound, infrasound, microclimate, se-
verity and labor intensity.
The indicators of the gender component of the em-
ployed in unfavorable working conditions are analyzed,
the necessity of carrying out a gender-sensitive policy
for improving the state of occupational safety and health
in high-risk industries is substantiated.
The influence of social and economic conse-
quences of work in harmful and dangerous working con-
ditions on the quantitative and qualitative characteristics
of industrial labor potential is analyzed.
Proposals and recommendations have been devel-
oped to enhance the social and labor potential of indus-
try through overcoming negative phenomena caused by
unfavorable working conditions and the imbalance of
economic efficiency and social effectiveness of labor
protection measures.
Keywords: labor protection, working conditions,
safety and health, labor potential, social potential of in-
dustry.
Стаття надійшла до редакції 15.01.2018
Прийнято до друку 30.01.2018
|