Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення
Проаналізовано ефективність діяльності державної служби зайнятості за головними напрямами її роботи та показниками охоплення вітчизняного ринку праці, зроблено висновок про необхідність реформування її діяльності; проведено аналіз відповідності функцій державної служби зайнятості новим тенденціям су...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130477 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 109-117. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-130477 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Антонюк, В.П. Щетініна, Л.В. 2018-02-14T11:21:20Z 2018-02-14T11:21:20Z 2018 Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 109-117. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130477 331.5:330.837 Проаналізовано ефективність діяльності державної служби зайнятості за головними напрямами її роботи та показниками охоплення вітчизняного ринку праці, зроблено висновок про необхідність реформування її діяльності; проведено аналіз відповідності функцій державної служби зайнятості новим тенденціям сучасного ринку праці та повноти їх регламентування у Положенні про ДСЗ; на основі аналізу інституційного забезпечення діяльності державної служби зайнятості України зроблено висновок про необхідність його удосконалення; запропоновано рекомендації щодо удосконалення Положення про державну службу зайнятості. Проанализирована эффективность деятельности государственной службы занятости по главным направлениям ее работы и показателями охвата отечественного рынка труда, сделан вывод о необходимости реформирования ее деятельности; проведен анализ соответствия функций государственной службы занятости новым тенденциям современного рынка труда и полноты их регламентации в Положении о ГСЗ; на основе анализа институционального обеспечения деятельности государственной службы занятости Украины сделан вывод о необходимости его совершенствования; предложены рекомендации по совершенствованию Положения о государственной службе занятости. The effectiveness of the state employment service in its main areas of work and indicators of the coverage of the domestic labor market is analyzed, the conclusion is made about the need to reform its activities; the analysis of the conformity of the functions of the state employment service to the new tendencies of the modern labor market and the completeness of their regulation in the Regulation on the State Employment Service; on the basis of the analysis of institutional support for the activities of the State Employment Service of Ukraine, a conclusion was made on the need for its improvement; recommendations for the improvement of the Regulation on the State Employment Service are proposed. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення Институциональное обеспечение государственной политики в сфере занятости: направления совершенствования Institutional support of the state policy in the field of employment: directions for improvement Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| spellingShingle |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення Антонюк, В.П. Щетініна, Л.В. Менеджмент персоналу |
| title_short |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| title_full |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| title_fullStr |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| title_full_unstemmed |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| title_sort |
інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення |
| author |
Антонюк, В.П. Щетініна, Л.В. |
| author_facet |
Антонюк, В.П. Щетініна, Л.В. |
| topic |
Менеджмент персоналу |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Институциональное обеспечение государственной политики в сфере занятости: направления совершенствования Institutional support of the state policy in the field of employment: directions for improvement |
| description |
Проаналізовано ефективність діяльності державної служби зайнятості за головними напрямами її роботи та показниками охоплення вітчизняного ринку праці, зроблено висновок про необхідність реформування її діяльності; проведено аналіз відповідності функцій державної служби зайнятості новим тенденціям сучасного ринку праці та повноти їх регламентування у Положенні про ДСЗ; на основі аналізу інституційного забезпечення діяльності державної служби зайнятості України зроблено висновок про необхідність його удосконалення; запропоновано рекомендації щодо удосконалення Положення про державну службу зайнятості.
Проанализирована эффективность деятельности государственной службы занятости по главным направлениям ее работы и показателями охвата отечественного рынка труда, сделан вывод о необходимости реформирования ее деятельности; проведен анализ соответствия функций государственной службы занятости новым тенденциям современного рынка труда и полноты их регламентации в Положении о ГСЗ; на основе анализа институционального обеспечения деятельности государственной службы занятости Украины сделан вывод о необходимости его совершенствования; предложены рекомендации по совершенствованию Положения о государственной службе занятости.
The effectiveness of the state employment service in its main areas of work and indicators of the coverage of the domestic labor market is analyzed, the conclusion is made about the need to reform its activities; the analysis of the conformity of the functions of the state employment service to the new tendencies of the modern labor market and the completeness of their regulation in the Regulation on the State Employment Service; on the basis of the analysis of institutional support for the activities of the State Employment Service of Ukraine, a conclusion was made on the need for its improvement; recommendations for the improvement of the Regulation on the State Employment Service are proposed.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130477 |
| citation_txt |
Інституційне забезпечення державної політики у сфері зайнятості: напрями удосконалення / О.Ф. Новікова, Л.М. Логачова // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 1 (51). — С. 109-117. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT antonûkvp ínstitucíinezabezpečennâderžavnoípolítikiusferízainâtostínaprâmiudoskonalennâ AT ŝetínínalv ínstitucíinezabezpečennâderžavnoípolítikiusferízainâtostínaprâmiudoskonalennâ AT antonûkvp institucionalʹnoeobespečeniegosudarstvennoipolitikivsferezanâtostinapravleniâsoveršenstvovaniâ AT ŝetínínalv institucionalʹnoeobespečeniegosudarstvennoipolitikivsferezanâtostinapravleniâsoveršenstvovaniâ AT antonûkvp institutionalsupportofthestatepolicyinthefieldofemploymentdirectionsforimprovement AT ŝetínínalv institutionalsupportofthestatepolicyinthefieldofemploymentdirectionsforimprovement |
| first_indexed |
2025-11-26T03:06:43Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:06:43Z |
| _version_ |
1850609809142841344 |
| fulltext |
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
109
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
УДК 331.5:330.837
В. П. Антонюк,
доктор економічних наук,
Л. В. Щетініна,
кандидат економічних наук,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ: НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
Постановка проблеми. Зайнятість є сферою
суспільного життя, без якої неможливий ані соціа-
льний, ані економічний розвиток країн. Від того на-
скільки зайнятість населення є доступною (всі, хто
бажають працювати, можуть знайти сферу прикла-
дання праці), продуктивною як на рівні компаній,
так і на рівні працівників та гідною за умовами (з
достатньою заробітною платою та безпечними умо-
вами) залежить ефективність використання трудо-
вого потенціалу та економічне зростання.
В сучасних умовах залучення населення у
сферу трудової діяльності здебільшого здійсню-
ється через ринок праці, де формується попит на ро-
бочу силу, її пропозиція, встановлюється ціна на
певний вид трудової діяльності (заробітна плата),
формуються певні економіко-правові та організа-
ційні форми залучення працівників. Основними
суб’єктами ринку праці є економічно активне насе-
лення, роботодавці, державні законодавчі та вико-
навчі органи, освітньо-професійні заклади та посе-
редницькі структури (різноманітні рекрутингові
агентства).
Держава через інституційні важелі (передусім
нормативно-правові акти) здійснення політики у со-
ціально-трудовій сфері, розвиток ринкової інфра-
структури має суттєвий вплив на ринок праці. Най-
важливішою метою державного регулювання ринку
праці є забезпечення продуктивної й ефективної
зайнятості, за якої має місце високий рівень залу-
чення економічно-активного населення у сферу еко-
номічної діяльності, ефективне використання його
трудового потенціалу в сприятливих умовах праці,
що проявляється в неухильному зростанні продук-
тивності праці та добробуту працюючого населення.
Сьогодні уповноваженою установою держави,
яка виступає безпосереднім суб’єктом ринку праці,
є Державна служба зайнятості (ДСЗ) України, до за-
вдань якої належить забезпечення комплексного ви-
рішення питань, пов'язаних з регулюванням зайня-
тості населення, професійною орієнтацією, працев-
лаштуванням, наданням послуг роботодавцям у під-
борі персоналу, соціальною підтримкою тимчасово
непрацюючих громадян. Вона має необхідні штат
працівників, матеріально-технічне та фінансове за-
безпечення. Водночас, існує багато нарікань на ни-
зьку якість діяльності цієї установи, перетворення її
в інститут з реєстрації безробітних та виплати допо-
моги по безробіттю, надмірну її бюрократизацію.
Про недостатню ефективність ДСЗ свідчить як
значний рівень безробіття на ринку праці України,
так і наявність незадоволеного попиту роботодавців
на працівників певних груп професій. Тому назріла
необхідність суттєвих змін у її діяльності.
Державна служба зайнятості має пропонувати
конкурентоспроможні та доступні послуги своїм
клієнтам (економічно-активному населенню та ро-
ботодавцям, молоді й освітньо-професійним закла-
дам) щодо пошуку робочих місць, підбору необхід-
них для підприємств кадрів, професійної орієнтації
молоді, інформаційного забезпечення своїх клієнтів
стосовно ситуації на ринку праці. Вона повинна
мати зворотній зв’язок від клієнтів, оперативно реа-
гувати на перманентні зміни на ринку праці, пот-
реби клієнтів. Таким чином, перед державними ор-
ганами влади у сфері зайнятості населення постав-
лені цілком конкретні завдання. Для їх досягнення
доцільно здійснити аналіз діяльність державної
служби зайнятості, виявити існуючі у її діяльності
проблеми та запропонувати рекомендації з удоско-
налення її функцій на основі залучення досвіду
функціонування подібних структур у Європі, що є
метою даної роботи.
Метою статті є визначення напрямів удоскона-
лення діяльності державної служби зайнятості від-
повідно до сучасних вимог ринку праці.
Виклад основного матеріалу. Актуальність
проблематики удосконалення державного управ-
ління зайнятістю в Україні обумовлена необхідні-
стю реалізації сучасної глобальної стратегії сталого
розвитку, до якої залучилася України, та яка безпо-
середньо стосується вирішення проблем зайнятості.
Так, серед глобальних цілей сталого (збалансова-
ного) розвитку до 2030 р., ухвалених у вересні
2015 р. на 70-й Генеральній Асамблеї ООН, визна-
чено ціль 8 – сприяти тривалому, інклюзивному та
збалансованому економічному зростанню, повній
і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх.
Україна також обрала для себе цю ціль в якості пріо-
ритетної, що потребує визначення шляхів та інстру-
ментів її досягнення.
Аналіз ефективності діяльності державної
служби зайнятості (ДСЗ) є непростим завданням,
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
110
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
яке потребує комплексного підходу. Один з подіб-
них підходів, наприклад, викладено у колективній
монографії [1]. В ній доведено, що необхідно аналі-
зувати як поточну, так і інноваційну діяльність дер-
жавної служби зайнятості; використовувати для
цього як статистичні, так і соціологічні методи ана-
лізу; розглядати її як суб’єкт державного управ-
ління, так і суб’єкт господарської діяльності. Однак
у даному дослідженні аналіз ефективності ДСЗ Ук-
раїни буде обмежено використанням статистичних
даних, оцінюванням міри охоплення вітчизняного
ринку праці та її діяльністю як суб’єкта державного
управління.
Україна в останні роки зіштовхнулася з низкою
значних викликів (збройний конфлікт на Сході,
анексія Криму та окупація значної частини Донбасу,
падіння обсягів економічної діяльності), що нега-
тивно позначилися на ринку праці. Це зумовило зро-
стання частки безробітних в економічно активному
населенні. Якщо у 2013 р. чисельність безробітних
складала 1510,3 тис. осіб, що становило 7,3% безро-
біття (за методологією МОП), то у 2016 р. ці показ-
ники становили 1678,2 тис. осіб, та 9,3% [2]. Погір-
шення ситуації на ринку праці накладає додаткові
обов’язки на відділення державної служби зайнято-
сті щодо працевлаштування безробітних та їх соціа-
льного захисту. ДСЗ, будучи найбільш вагомим
суб’єктом ринку праці, має здійснювати більш ак-
тивну діяльність по оцінці його стану, виявленню
основних тенденцій та проблем, врегулюванню по-
питу та пропозиції на робочу силу, зменшення обся-
гів безробіття.
У таких умовах має бути задіяний широкий ар-
сенал методів роботи з тими особами, які зверта-
ються до ДСЗ з метою надання найбільш різнома-
нітних та якісних послуг, пов’язаних з працевлаш-
туванням або соціальним захистом. Для оцінювання
стану надання соціальних послуг ДСЗ України були
використані аналітичні та статистичні дані офіцій-
ного сайту державної служби зайнятості України,
які наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Результати надання соціальних послуг населенню та роботодавцям ДСЗ України
у січні-серпні 2016-2017 рр. [2]
Показники
Рік Зміна зна-
чення,% 2016 2017
Все населення
Мали статус безробітного, тис. осіб 967,8 861,6 89,0
Отримали роботу (у т.ч. до набуття статусу безробітного),
тис. осіб, утому числі
працевлаштовано до набуття статусу, тис. осіб
497,8
186,5
537,4
233,2
108,0
125,0
Чисельність осіб, працевлаштованих з компенсацією ви-
трат роботодавцю єдиного внеску, тис. осіб 8,4 10,0 119,0
Проходили професійне навчання безробітні, тис. осіб 121,6 123,5 101,6
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового
характеру, тис. осіб 173,6 170,8 98,4
Кількість роботодавців, які надали інформацію про вакан-
сії, тис. одиниць 128,0 144,1 112,6
Кількість вакансій, тис. одиниць 620,9 722,7 116,4
Молодь у віці до 35 років
Мали статус безробітного, тис. осіб 399,5 327,4 82,0
Працевлаштовано, тис. осіб 110,0 100,5 91,4
Проходили професійне навчання, тис. осіб 42,8 42,8 100,0
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового
характеру, тис. осіб 49,7 45,5 91,5
Охоплено профорієнтаційними послугами, тис. осіб 371,4 307,1 82,7
Як видно з даних таблиці, результати надання
послуг всьому населенню за відповідний період
останніх двох років у абсолютних цифрах майже за
всіма показниками зростають. Роботу отримало на
8% більше тих осіб, що зверталися до ДСЗ, на 16%
збільшилася кількість вакансій та на 12% – кількість
роботодавців, які подавали відомості про вакантні
робочі місця. Відбулося зменшення чисельності
осіб, які мали статус безробітного ( на 11%) та брали
участь у громадських роботах. Такі результати ро-
боти служби зайнятості можна оцінити як позити-
вні – зменшується чисельність безробітних та ско-
рочується їх участь у роботах, що не потребують до-
даткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної
підготовки. Наведені дані свідчать про певне оздо-
ровлення ринку праці. Однак важливо звернути
увагу, що у результатах надання соціальних послуг
державною службою зайнятості зменшується частка
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
111
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
молоді – найбільш проблемної категорії серед
суб’єктів ринку праці зі сторони пропонування ро-
бочої сили, оскільки молоді працівники не мають
достатнього практичного досвіду.
Внаслідок зменшення контингенту молоді на
обліку у службі зайнятості, її чисельність серед осіб,
які отримали статус безробітного, також зменшу-
ється. Водночас, зменшується або залишається ста-
більною кількість соціальних послуг, наданих мо-
лоді, зокрема працевлаштування, професійне нав-
чання, участь у громадських та тимчасових робота,
профорієнтаційні послуги. Однак їх частка у загаль-
ній кількості молоді зі статусом безробітного зрос-
тає.
На основі наведених у табл. 1 даних склада-
ється враження про підвищення ефективності діяль-
ність ДСЗ. Однак, аналізуючи поширення її послуг
на все безробітне населення, слід відзначити низь-
кий рівень охоплення безробітних її професійною
допомогою (табл. 2).
Таблиця 2
Показники охоплення послугами ДСЗ безробітного населення у 2016 р. [2]
Показник Значення
1 2
Все населення
Мали статус безробітного, тис. осіб 967,8
Всього безробітних (за методологією МОП), тис. осіб 1677,5
Частка осіб, які мали статус безробітного, у загальній чисельності безробітних (за мето-
дологією МОП), %
57
Отримали роботу (у т.ч. до набуття статусу безробітного), тис. осіб 497,8
Частка осіб, які отримали роботу у чисельності осіб, які мали статус безробітного, % 51,4
Частка осіб, які отримали роботу у загальній чисельності безробітних (за методологією
МОП), %
29,7
Чисельність осіб, працевлаштованих з компенсацією витрат роботодавцю єдиного
внеску, тис. осіб
8,4
Частка осіб, які працевлаштовані із компенсацією витрат на ЄСВ у чисельності осіб, які
мали статус безробітного, %
0,87
Частка осіб, які працевлаштовані із компенсацією витрат на ЄСВ у загальній чисельності
безробітних (за методологією МОП), %
0,5
Проходили професійне навчання, тис. осіб 121,6
Частка осіб, які проходили професійне навчання у чисельності осіб, які мали статус без-
робітного, %
12,5
Частка осіб, які проходили професійне навчання у загальній чисельності безробітних (за
методологією МОП), %
7,2
Брали участь у громадських та ін. роботах тимчасового характеру, тис. осіб 173,6
Частка осіб, які брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру у
чисельності осіб, які мали статус безробітного, %
17,9
Частка осіб, які брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру у
загальній чисельності безробітних (за методологією МОП), %
10,3
Кількість роботодавців, які надали інформацію про вакансії, тис. од. 128,0
Загальна кількість підприємств, тис. од. 306,4
Частка роботодавців, які надали інформацію про вакансії, у загальній кількості підпри-
ємств, %
41,7
Молодь у віці до 35 років
Мали статус безробітного, тис. осіб 399,5
Всього безробітних серед молоді (за методологією МОП) 860,6
Частка молоді, які мала статус безробітного, у загальній чисельності безробітних (за ме-
тодологією МОП), %
46,4
Працевлаштовано, тис. осіб 110,0
Частка молоді, яка працевлаштована, у чисельності молоді, яка мала статус
безробітного, %
27,5
Частка молоді, яка працевлаштована, у загальній чисельності безробітної молоді (за ме-
тодологією МОП),%
12,8
Проходили професійне навчання, тис. осіб 42,8
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
112
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Закінчення табл. 2
1 2
Частка молоді, яка проходила професійне навчання, у чисельності молоді, яка мала ста-
тус безробітного, %
10,7
Частка молоді, яка проходила професійне навчання, у загальній чисельності безробітної
молоді (за методологією МОП), %
5
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тис. осіб 49,7
Частка молоді, яка брала участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру,
у чисельності молоді, яка мала статус безробітного, %
12,4
Частка молоді, яка брала участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру,
у загальній чисельності безробітної молоді (за методологією МОП), %
5,7
Охоплено профорієнтаційними послугами, тис. осіб 371,4
Частка молоді, яку охоплено профорієнтаційними послугами, у чисельності молоді, яка
мала статус безробітного, %
92,9
Частка молоді, яку охоплено профорієнтаційними послугами, у загальній чисельності
безробітної молоді (за методологією МОП), %
43,1
Наведені дані дають можливість оцінити діяль-
ність ДСЗ України порівняно із реальною ситуацією
на вітчизняному ринку праці. У службі зайнятості
або через її посередництво:
зареєструвалося менше 60% безробітних пра-
цездатного віку;
отримало роботу лише 51,4% зареєстрованих
безробітних або менше третини (29,7 %) загальної
чисельності безробітних (за методологією МОП);
частка працевлаштованих з компенсацією ви-
трат роботодавцю єдиного внеску становить менше
1% як від чисельності осіб із статусом безробітного,
так і від загальної чисельності безробітних на ринку
праці;
охоплення професійним навчанням осіб, які
мали статус безробітного складає лише 12,5%, а у
загальній чисельності безробітних ще менше – 7,2%;
у громадських роботах брали участь менше 1/5
осіб із статусом безробітного та 1/10 загальної чи-
сельності безробітних;
менше половини підприємств (41,7%) надавали
інформацію про вакансії.
Аналогічна ситуація і на ринку праці молоді:
зареєструвалося менше 50% безробітної молоді
у віці до 35 років;
отримало роботу лише 27,5% зареєстрованої
молоді або трохи більше 1/10 загальної чисельності
безробітної (за методологією МОП);
охоплення професійним навчанням молоді, яка
мала статус безробітного складає 12,7%, а у загаль-
ній чисельності безробітної молоді лише 5%;
у громадських роботах брали участь 12,4% мо-
лоді із статусом безробітного та 5,7% загальної чи-
сельності безробітної молоді;
охоплено профорієнтаційними послугами лише
43,1% загальної чисельності безробітної молоді.
Можна зробити висновок, що діяльність служ-
би зайнятості охоплює пропозицію на ринку праці
на 40-60%, а попит лише на 40%. Слід відзначити
невисоку результативність служби зайнятості: лише
половина осіб із статусом безробітного отримали
роботу, а серед молоді таких було менше 30%; дуже
низькими є показники участі у профнавчанні та гро-
мадських роботах, недостатнім є професійне інфор-
мування, професійне консультування та професій-
ний відбір. Професійне інформування, за Законом
України «Про зайнятість населення» [3], є наданням
відомостей про трудову діяльність та її роль у про-
фесійному самовизначенні особи, інформації про
стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку су-
часних професій і вимоги до особи, форми та умови
оволодіння професіями. Така професійна інформа-
ція має надаватися кожній особі, яка зареєструва-
лася у службі зайнятості.
Невисокі показники охоплення послугами ДСЗ
України національного ринку праці можуть бути ре-
зультатом або недовіри суб’єктів ринку праці до да-
ної установи, або низькою якістю її послуг, невда-
лою інформаційною політикою на ринку праці. Всі
ці причини свідчать про «віддаленість» ДСЗ Укра-
їни від її клієнтів – економічно активного населення
та роботодавців, та про недостатній рівень соціаль-
ної відповідальності даної установи щодо забезпе-
чення зайнятості. Однак і серед економічно неак-
тивного населення (ЕНН) значною є частка тих, які
є потенційними клієнтами ДСЗ. Це частина пенсіо-
нерів, які складають більше половини економічно
неактивного населення, значна частка серед них
могла б працювати. Серед ЕНН також є ті, які зневі-
рилися у пошуках роботи, які не знають де і як шу-
кати роботу, та ті, які вважають, що підходящої ро-
боти немає. При більш активній та різнобічній дія-
льності ДСЗ частка цих категорій населення могла
би бути залучена до економічної діяльності.
Слід відзначити, на сучасному етапі попит на
працівників зростає і роботодавці відчувають не-
стачу працівників різних професійних груп. Фахівці
з ринку праці відзначають, що зростає передусім по-
пит на робітничі професії: слюсарів, токарів, елек-
трогазозварників, водіїв, трактористів, швачок, ре-
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
113
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
монтників обладнання. Однак, не вистачає також ін-
женерів, агрономів. Дефіцит кадрів для підприємств
при значному рівні безробіття свідчить про негнуч-
кість та недостатню ефективність діяльності ДСЗ.
Необхідність підвищення ефективності дія-
льності ДСЗ назріла вже давно. У зв’язку з цим на-
уковцями та практиками пропонувалися різні реко-
мендації з удосконалення її діяльності, а також під-
ходи щодо її реформування. Один із таких підходів
був пов'язаний зі зміною організаційно-правової
форми та перетворення ДСЗ в Національне агент-
ство зайнятості. Концепція реформування служби
зайнятості була презентована Міністром соціальної
політики України 25 червня 2015 р. під час Міжна-
родної науково-практичної конференції «Ринок
праці України: європейський вимір» [4]. Акцент у
практичній роботі новоствореного Національного
агентства зайнятості мав робитися на таких аспектах
діяльності: активному посередництві і регулюванні
ринку праці за допомогою новітніх інформаційних
технологій; підтримці підприємницьких ініціатив
зареєстрованих безробітних; розширенні можливос-
тей працевлаштування громадян; нових механізмах
підтримки молоді віком до 24 років; збереженні зай-
нятості людей, старших за 45 років; активному вирі-
шенні питань зайнятості членів особистих селянсь-
ких господарств, учасників антитерористичної опе-
рації, внутрішньо переміщених осіб та інших кате-
горій; моніторингу випадків дискримінаційних об-
межень, що містяться у оприлюднених вакансіях;
прогнозуванні ситуації на ринку праці.
Національне агентство зайнятості (далі – НАЗ)
на базі державної служби зайнятості України мало
запрацювати з 1 січня 2016 р. Однак внаслідок недо-
статньої обґрунтованості запланованих змін рефор-
мування ДАЗ в НАЗ не відбулося. Уже в процесі об-
говорення ідеї реорганізації та створення НАЗ ба-
гато фахівців сумнівалися у доцільності такої реор-
ганізації, однак відзначали необхідність змін у дія-
льності служби зайнятості. Потреба суттєвого удо-
сконалення діяльності ДСЗ та перетворення її у мо-
більну сервісну службу на ринку праці залишається
актуальною. У зв’язку з цим необхідно більш вива-
жено обґрунтувати напрями та механізми удоскона-
лення або реорганізації Центрального органу вико-
навчої влади, що реалізує державну політику у сфері
зайнятості населення.
Інституційне забезпечення будь-якої сфери дія-
льності являє собою сукупність державних і недер-
жавних інституцій, які забезпечують наявність пра-
вових, організаційних і економічних умов, необхід-
них для організації та здійснення цієї діяльності.
Стосовно ринку праці інституційне забезпечення
складається із: нормативно-правової бази (Закону
України «Про зайнятість населення»; Закону Укра-
їни «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття», низки постанов
Кабінету Міністрів України та інших нормативних
актів); державних органів, які регулюють ринок
праці і зайнятість – Міністерства соціальної полі-
тики України, Державної служби зайнятості Укра-
їни; інших інституцій – приватних кадрових
агентств, профспілкових об’єднань тощо. Центра-
льну роль в безпосередньому процесі забезпечення
працевлаштування населення та кадрового забезпе-
чення підприємств відіграє державна служба зайня-
тості України. На сучасному етапі її діяльність рег-
ламентується: 1) Законом «Про зайнятість насе-
лення», де в третьому розділі визначено роль, зав-
дання і функції Центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері зайня-
тості населення та трудової міграції (цим органом на
даний час є ДСЗ); 2) Положенням про державну
службу зайнятості, затвердженого наказом Мініс-
терства соціальної політики України. Вище ми вже
відзначили, що задекларована реорганізація ДСЗ не
відбулась, однак нагальною є потреба в удоскона-
ленню її діяльності.
Доцільно проаналізувати визначені функції
ДСЗ в контексті їх відповідності сучасним транс-
формаціям на ринку праці та зміні змісту трудового
процесу і структури зайнятості. Слід відзначити, що
правові засади регулювання ринку праці в Україні
постійно удосконалюються. У Закон України «Про
зайнятість населення» (№ 5067 від 05.07.2012 р.) по-
стійно вносяться поправки, які враховують нові ре-
алії трудової та економічної діяльності, потреби со-
ціального захисту від безробіття. Вони стосувалися
працевлаштування та соціального захисту внутріш-
ньо переміщених осіб, залучення іноземних грома-
дян, додаткових гарантій у сприянні працевлашту-
вання окремих категорій населення тощо.
Також періодично удосконалюється Поло-
ження про державну службу зайнятості, останнє
було затверджено наказом Мінсоцполітики № 1543
від 15.12.2016 р., яке прийшло на зміну поперед-
ньому Положенню, затвердженому 20.01.2015 р.,
№ 41. В останнє положення внесено певні допов-
нення, які стосуються організації діяльності центра-
льного апарату, регіональних та базових центрів
зайнятості, та виокремлено їх філії.
У той же час цей документ має суттєві недо-
ліки. По-перше, в ньому не визначена мета, з якою
створюється Державна служби зайнятості. Поло-
ження про ДСЗ України містить інформацію про ор-
ганізаційну структуру установи, посадові інструкції
керівного складу, розподіл повноважень між її за-
кладами різного рівня, організаційні моменти її дія-
льності (фінансування, умови оплати праці, атеста-
цію тощо). Однак в даному документі не визначено
головного – з якою метою створюється Служба.
Цей момент є надзвичайно важливим, адже саме ви-
значення мети окреслює роль цієї організації в сус-
пільстві, визначає вагомість її діяльності та рівень
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
114
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
відповідальності за її ефективність. Як приклад, ві-
зьмемо Положення про державну службу України з
питань праці [5], де в пункті першому визначено, що
цей орган реалізує державну політику у сферах про-
мислової безпеки, охорони праці, гігієни праці…
здійснення нагляду та контролю за додержанням за-
конодавства про працю, зайнятість населення, тобто
в ньому чітко визначено мету і сферу діяльності да-
ної служби. На відміну від наведеного прикладу,
Положення про ДСЗ України можна розглядати як
внутрішній документ, який націлений не на реаліза-
цію державної політики зайнятості, а на власне ком-
фортне існування, і такий висновок підтверджується
наступним зауваженням.
По-друге, в ньому не викладено завдань і функ-
цій Державної служби зайнятості. Згідно пункту 1
розділу другого Положення визначено, що ДСЗ Ук-
раїни продовжує виконувати завдання і функції у
сфері зайнятості населення, трудової міграції та со-
ціального захисту від безробіття, а також функції
виконавчої дирекції Фонду, визначені Законами Ук-
раїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття» та «Про зайня-
тість населення» [6]. Однак, виходячи із важливості
даного документу для ефективної організації діяль-
ності ДСЗ необхідно саме в ньому чітко прописати
та деталізувати усі завдання та функції. За прави-
лами складання Положення [7] необхідно визначити
цілі структури, відповідно до цілей визначаються за-
вдання, а потім відповідно до кожного завдання
функції. Якщо у законі допускається викладення за-
вдань та функцій (ст. 22 Закону України «Про зайня-
тість населення») у довільному порядку, то Поло-
ження має їх систематизувати та розширювати.
По-третє, завдання і функції ДСЗ визнача-
ються статтею 22 Закону «Про зайнятість насе-
лення» і, як уже зазначалось вище, у Положенні про
ДСЗ України вони додатково не визначені і не кон-
кретизовані. Однак, слід зазначити, що в Законі не
знайшли відображення динамізм та новизна проце-
сів, які відбуваються сьогодні у сфері зайнятості та
на ринку праці. Сфера зайнятості та ринок праці в
умовах відкритості економіки та формування ін-
формаційного суспільства динамічно змінюються.
Основними характерними рисами сучасного
ринку праці є такі:
формування глобального ринку праці, значних
міграційних потоків робочої сили між країнами, в
які включена і Україна. Для забезпечення розвитку
економіки необхідна робоча сила. У країнах з розви-
неною економікою (США, Канада, ЄС) попит на ро-
бочу силу високої кваліфікації в даний час зростає
швидше, ніж пропозиція, тому вони активно залуча-
ють мігрантів з інших країн, передусім східноєвро-
пейських, в тому числі з України. Посилюється кон-
куренція між країнами за висококваліфіковану ро-
бочу силу, внаслідок цього Україна вже стоїть перед
серйозною загрозою зменшення економічно актив-
ного населення та дефіциту робочої сили, яка в по-
дальшому буде лише зростати, оскільки в Україні не
створено умов для гідної праці. Більшість країн на
сучасному етапі створили потужні системи залу-
чення, відбору та утримання на довгостроковій ос-
нові іноземних мігрантів, за рахунок яких форму-
ється значна частка робочої сили.
Так, в США щорічно за різними програмами
довгострокового перебування приїжджає до 1 млн.
осіб, а в ЄС лише Німеччині необхідно 500 тис. но-
вих іммігрантів на рік [8]. Основний попит на праці-
вників з України нині формує Польща, лише у пер-
шому півріччі 2017 р. польські роботодавці офор-
мили 948 тис. заяв про намір працевлаштування іно-
земного працівника [9]. При цьому збільшився запит
на працівників з України;
відбувається все більша інтелектуалізація, ін-
форматизація, інноватизація трудової діяльності.
В умовах формування інформаційного суспільства
та економіки знань праця стає більш складною та
різноманітною, посилюється її інтелектуальна скла-
дова та вимоги до рівня компетентності. Працівни-
кам все частіше приходиться опановувати нові на-
вики праці з новим обладнанням та технологіями,
новими формами організації трудової діяльності.
Навчання стає її невід’ємним елементом, зміню-
ється місце знань у трудовому процесі, вони не лише
виконують функцію підготовки до праці, а й пере-
творюються на її постійний компонент. Отже по-
тенційні працівники мають вміти вчитися новому,
опановувати нові професії та адаптуватись до по-
стійних змін та нових викликів. Тому необхідно удо-
сконалювати систему професійної підготовки, пере-
підготовки та підвищення кваліфікації, професій-
ного навчання працівників та професійної орієнтації
населення, на усіх рівнях запроваджувати концеп-
цію освіти упродовж життя;
поширюється різноманітний та нестабільний
характер зайнятості, праця все більше втрачає по-
стійне місце, виникають нові гнучкі форми зайня-
тості. Упродовж останнього десятиріччя відносини
працевлаштування між працівником та роботодав-
цем зазнали великих змін та продовжують змінюва-
тись. За оцінками доповіді МОП «Світ зайнятості та
соціальні перспективи 2015: Змінна природа ро-
боти» [10], традиційна модель, в якій працівник ви-
конує оплачувану роботу в рамках трудових відно-
син із конкретним роботодавцем, фіксованим робо-
чим місцем і повним робочим часом, охоплює вже
менше чверті зайнятого населення. Усе більшого
поширення набувають форми зайнятості поза ме-
жами трудового законодавства, на засадах цивіль-
них чи господарських правовідносин. Урізноманіт-
нюються організаційно-правові її форми: набуває
розвитку запозичена зайнятість (аутсорсинг, аутста-
фінг, лізинг персоналу); поширюється самозайня-
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
115
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
тість, зайнятість у сімейному бізнесі, неповна та не-
формальна зайнятість. Так, в Україні у 2016 р. із
16277 тис. зайнятих 3961 тис. (майже 1/4) працю-
вали в системі неформальної занятості [2]. При
цьому нерідко відбувається прекаріатизація трудо-
вих відносин, за якої зайнятість стає нестабільною,
незахищеною та не має соціальних гарантій. В пер-
шу чергу, це стосується окремих соціально-демогра-
фічних груп (жінок, інвалідів, військовослужбовців,
звільнених з військової служби тощо), що вимагає їх
захисту через правове регламентування такої зайня-
тості;
внаслідок глобалізаційних та інформаційних
процесів трудова діяльність втрачає прив’язан-
ність до ринку праці певної країни. Особливо це
пов’язано із зайнятістю у транснаціональних та між-
народних компаніях, які мають структурні підроз-
діли в різних країнах. Розвиток інформаційних тех-
нологій та Інтернет сприяв поширенню домашньої,
дистанційної та віртуальної зайнятості, за якої пра-
цівники можуть територіально дистанціюватися від
роботодавця, працювати на компанію, що перебуває
в іншому місті, або в іншій країні. В цих умовах від
працівника вимагається готовність до мобільності,
здатності адаптуватись до різкої зміни умов життя,
професій та культурного середовища. Такі умови
трудової діяльності змінюють завдання служб заня-
тості щодо працевлаштування певної категорії робо-
чої сили та формують нові вимоги до трудового за-
конодавства.
Усі викладені вище нові процеси у сфері зайня-
тості мають бути враховані в державній політиці
зайнятості та у діяльності державної служби у цій
сфері. Має бути сформована активна політика на
ринку праці, спроможна реагувати на швидкі зміни,
що відбуваються у сфері зайнятості, пропонувати
нові механізми працевлаштування економічно ак-
тивного населення та його соціального захисту.
По-четверте, державна служба, що здійснює
політику у сфері зайнятості, має діяти в рамках тих
стратегій та завдань, що реалізуються в Україні. На
сучасному етапі Україна приєдналась до реалізації
Глобальних Цілей сталого розвитку. Було розроб-
лено Цілі сталого розвитку України на період до
2030 року [11], які були затверджені Міжвідомчою
робочою групою високого рівня з питань організації
процесу впровадження ЦСР в Україні. Серед них –
низка завдань, які стосуються занятості. Ціль 8 –
Гідна праця та економічне зростання – безпосеред-
ньо стосується ринку праці та зайнятості, в її рамках
визначено базові показники у сфері зайнятості, се-
ред яких:
підвищення рівня зайнятості населення віком
20-64 років з 64,4% у 2015 р. до 70% у 2030 р.;
скорочення частки молоді, яке не працює, не
навчається і не набуває професійних навичок, у за-
гальній чисельності осіб віком 15-24 роки з 17,7% у
2015 р. до 15,5% у 2030 р.;
створити інституційні та фінансові можливості
для самореалізації потенціалу економічно активної
частини населення та розвитку креативної еконо-
міки, у тому числі – збільшити чисельність зайнятих
працівників у суб’єктах середнього та малого біз-
несу 6,5 млн осіб у 2015 р. до 10,5 млн осіб у 2030 р.
Ці завдання безпосередньо стосуються діяльно-
сті державної служби зайнятості України, тому вони
мають знайти відображення в переліку функцій, які
здійснює даний орган.
Проведений аналіз вказує на недосконалість ін-
ституційного середовища зайнятості та ринку праці
в Україні. В найпершу чергу воно стосується упу-
щень в Положенні про державну службу зайнятості
України. Відсутність чітко визначеної мети, розгор-
неного викладу завдань та функцій ДСЗ, в тому чи-
слі тих, що враховують нові тенденції і реалії зайня-
тості та ринку праці, роблять цей документ значною
мірою формальним, який не забезпечує ефективної
її діяльності, не націлює на пошук нових форм взає-
модії як потенційними працівниками, так і робото-
давцями
Висновки та пропозиції. Проведений аналіз
стану ринку праці і зайнятості та нормативно-право-
вих актів, згідно з якими ДСЗ України здійснює його
регулювання, виявив цілий ряд упущень. Такі упу-
щення підривають довіру до державної установи,
викликають соціальне невдоволення населення і, як
результат, знижують ефективність її роботи. Діяль-
ність центрального органу виконавчої влади, що ре-
алізує державну політику у сфері зайнятості насе-
лення, має бути суттєво удосконалена. Необхідно
суттєво доповнити та удосконалити Положення про
державну службу зайнятості з метою актуалізації її
діяльності.
Удосконалення діяльності ДСЗ має здійснюва-
тися на основі чітко визначеної мети, розгорненого
викладу завдань та функцій ДСЗ з орієнтацією на
найбільш повну їх відповідність стратегічним за-
вданням розвитку України, новим реаліям ринку
праці та новим тенденціям зайнятості. У зв’язку з
цим пропонується:
1. Мету діяльності ДСЗ сформулювати таким
чином: метою діяльності Державної служби зай-
нятості є забезпечення повної продуктивної зайня-
тості економічно активних громадян України відпо-
відно до потреб населення та роботодавців на прин-
ципах гідної праці, що сприятиме підвищенню доб-
робуту працюючого населення, збереженню і роз-
витку трудового потенціалу та сталому економіч-
ному зростанню.
2. Внести доповнення до Закону України «Про
зайнятість населення». В Законі у ст. 22 наведено пе-
релік 11 завдань та 21 функції, які має виконувати
центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення,
тобто державна служба зайнятості. Зрозуміло, що в
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
116
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
Законі наведено перелік базових завдань та функцій
і що статті закону не можуть оперативно врахову-
вати зміни у сфері зайнятості. Однак ДСЗ у своїй ді-
яльності має реагувати на такі зміни, пристосову-
ючись до нових умов та вимог. З цією метою пропо-
нується доповнити частину 2 статті 22 Закону Укра-
їни «Про зайнятість населення» таким пунктом
(розмістити після пункту 16):
відстежують тенденції змін на глобальному та
національному ринках праці у формах та сферах
зайнятості, попиті на робочу силу та вносять корек-
тиви у завдання та плани своєї діяльності з метою
оперативного реагування на нові умови зайнятості
та підвищення ефективності своєї роботи.
3. У Положенні про Державну службу зайнято-
сті в розділі ІІ викласти усі завдання та функції
Служби, що передбачені законодавством України,
та по можливості деталізувати їх зміст.
4. Розділ ІІ Положення про Державну службу
зайнятості має назву «Завдання, функції та права
Служби», однак в ньому взагалі не викладені права
даного органу. Тому доцільно цей розділ доповнити
цим пунктом, однак разом з правами слід визначити
і відповідальність Служби за виконання своїх функ-
цій.
5. Для підвищення рівня дієвості Служби та по-
силення відповідальності за результати своєї роботи
доцільно розділ ІІ Положення доповнити пунктом:
Для забезпечення ефективності діяльності усі
підрозділи Служби розробляють оперативні (річні)
та середньострокові (на 3 роки) плани діяльності у
відповідності до поставлених завдань Уряду, потреб
ринку праці та визначених завдань і функцій Служ-
би, за виконання яких звітують у кінці планового пе-
ріоду.
6. На сучасному етапі Державна служба зайня-
тості покликана відігравати надзвичайно важливу
роль у соціально економічному розвитку країни:
проводити в життя державну політику у соціально-
трудовій сфері; сприяти працевлаштуванню еконо-
мічно-активного населення; забезпечувати необхід-
ними кадрами роботодавців; забезпечувати реєстра-
цію та соціальний захист безробітних та ін. Через
ДСЗ перерозподіляються значні кошти, спрямовані
як на підтримку незайнятого населення, так і на по-
ліпшення умов працевлаштування. Отже, діяльність
ДСЗ впливає на більшість процесів економічного
розвитку. Тому для більшої вагомості і відповідаль-
ності цієї установи доцільно Положення про дер-
жавну службу зайнятості затверджувати не наказом
Міністерства соціальної політики України, а поста-
новою Кабінету Міністрів України, як це зроблено
із наданням правового статусу Положенню про дер-
жавну службу України з питань праці.
Для відповідності сучасним вимогам служба
зайнятості має децентралізувати функції управління
зайнятістю на мікро- та мезорівнях. Гнучкість су-
часних ринків праці може бути врахована через ви-
значення територіальних і галузевих пріоритетів
у створенні нових, додаткових та збереженні наяв-
них високопродуктивних робочих місць. Тобто не-
обхідно забезпечити певну самостійність та гнуч-
кість реагування на зміни на місцевих ринках праці.
Швидкій реакції на зміни на ринку праці сприятиме
посилення на місцевому рівні взаємодії навчальних
закладів з роботодавцями, їх мотивація до участі в
підготовці навчальних програм, узгодженні освітніх
і професійних стандартів, а також впровадження
гнучкої форми зайнятості для оптимізації викорис-
тання робочої сили в регіоні.
Також у зв’язку із високою «життєздатністю»
малого і середнього бізнесу, сімейного бізнесу та са-
мозайнятості в умовах економічних змін необхід-
ними є заходи ДСЗ України щодо їх підтримки. Удо-
сконалення діяльності державної служби зайнятості
потребує реальних умов для її відповідальної перед
соціумом поведінки, а саме залучення більшої чисе-
льності клієнтів (економічних суб’єктів) та поси-
лення її впливу на ринок праці на основі збільшення
рівня довіри до державної установи внаслідок «бли-
зькості» до клієнтів (модернізація організаційно-
правової форми, моніторинг якості послуг тощо),
впорядкування інституційного забезпечення ринку
праці.
Література
1. Петюх В. М., Щетініна Л. В., Фокас Л. М.,
Вонберг Т. В., Кицак Т.Г. Ефективність діяльності
державної служби зайнятості: концептуальні засади
та практичні аспекти: монографія. К.: КНЕУ, 2015.
175 с. 2. Основні показники ринку праці. Статисти-
чна інформація / Державна служба статистики. URL:
www.ukrstat.gov.ua. 3. Про зайнятість населення:
Закон України. URL: http://rada.gov.ua/. 4. Розенко
П. Національне агентство зайнятості - це не бюрок-
рати в краватках, а мобільна сервісна служба. URL:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=
248345571. 5. Положення Про Державну службу
України з питань праці: Постанова Кабінету Мініст-
рів України від 11 лютого 2015 р. № 96. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/96-2015-%D0%B
F/print1453728288209845#n9. 6. Положення про
державну службу зайнятості: Наказ Міністерства
соціальної політики України 15.12.2016 р. № 1543.
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1723-16.
7. Вимоги до оформлення Положення про структу-
рний підрозділ. URL: http://www.trainings.ua/ article/
3650.html. 8. Гайдуцкий А. Как Украине побороть
отток человеческого капитала. Зеркало недели. 2017.
7 окт.-13 окт. (№1162). 9. Ринок праці Польщі зна-
чно збільшив попит на українців. URL: https://
www.unian.ua / eurobusiness/ 2075146- rinok- pratsi-
pols chi-znachno-zbilshiv-popit-na-ukrajintsiv.html.
10. World employment and social outlook 2015: The
В. П. Антонюк, Л. В. Щетініна
117
Економічний вісник Донбасу № 1(51), 2018
changing nature of jobs / International Labour
Office. Geneva: ILO, 2015. 164 р. 11. Цілі сталого
розвитку 2016-2030. URL: http://www.un.org.ua/
ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku.
Антонюк В. П., Щетініна Л. В. Інституційне
забезпечення державної політики у сфері зайня-
тості: напрями удосконалення
Проаналізовано ефективність діяльності дер-
жавної служби зайнятості за головними напрямами
її роботи та показниками охоплення вітчизняного
ринку праці, зроблено висновок про необхідність
реформування її діяльності; проведено аналіз відпо-
відності функцій державної служби зайнятості но-
вим тенденціям сучасного ринку праці та повноти їх
регламентування у Положенні про ДСЗ; на основі
аналізу інституційного забезпечення діяльності дер-
жавної служби зайнятості України зроблено висно-
вок про необхідність його удосконалення; запропо-
новано рекомендації щодо удосконалення Поло-
ження про державну службу зайнятості.
Ключові слова: зайнятість, ринок праці, держа-
вна служба зайнятості, державна політика, інститу-
ційне забезпечення.
Антонюк В. П., Щетинина Л. В. Институци-
ональное обеспечение государственной поли-
тики в сфере занятости: направления совершен-
ствования
Проанализирована эффективность деятельно-
сти государственной службы занятости по главным
направлениям ее работы и показателями охвата оте-
чественного рынка труда, сделан вывод о необходи-
мости реформирования ее деятельности; проведен
анализ соответствия функций государственной
службы занятости новым тенденциям современного
рынка труда и полноты их регламентации в Положе-
нии о ГСЗ; на основе анализа институционального
обеспечения деятельности государственной службы
занятости Украины сделан вывод о необходимости
его совершенствования; предложены рекомендации
по совершенствованию Положения о государствен-
ной службе занятости.
Ключевые слова: занятость, рынок труда, госу-
дарственная служба занятости, государственная по-
литика, институциональное обеспечение.
Antonyuk V., Shchetinina L. Institutional sup-
port of the state policy in the field of employment:
directions for improvement
The effectiveness of the state employment service
in its main areas of work and indicators of the coverage
of the domestic labor market is analyzed, the conclusion
is made about the need to reform its activities; the anal-
ysis of the conformity of the functions of the state em-
ployment service to the new tendencies of the modern
labor market and the completeness of their regulation in
the Regulation on the State Employment Service; on the
basis of the analysis of institutional support for the ac-
tivities of the State Employment Service of Ukraine, a
conclusion was made on the need for its improvement;
recommendations for the improvement of the Regula-
tion on the State Employment Service are proposed.
Keywords: employment, labor market, the public
employment service, public policy, institutional sup-
port.
Стаття надійшла до редакції 22.01.2018
Прийнято до друку 30.01.2018
|