Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем

Запропонований підхід до побудови системи прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем (ПС). Розроблені моделі для вирішення задач розподілення цілей надійності по компонентах ПС, пошуку та порівняння альтернативних шляхів досягнення цих цілей, вибору оптимальної стратегії забезпечення...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автор:	Коваль, Г.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2005
Теми:	Методи і засоби програмної інженерії
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1307
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надій¬ності програмних систем /Г.І. Коваль // Проблеми програмування. — 2005. — N 3. — С. 35-41. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859635966159880192
author	Коваль, Г.І.
author_facet	Коваль, Г.І.
citation_txt	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надій¬ності програмних систем /Г.І. Коваль // Проблеми програмування. — 2005. — N 3. — С. 35-41. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Запропонований підхід до побудови системи прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем (ПС). Розроблені моделі для вирішення задач розподілення цілей надійності по компонентах ПС, пошуку та порівняння альтернативних шляхів досягнення цих цілей, вибору оптимальної стратегії забезпечення надійності ПС при обмеженнях ресурсів проекту та їх контролю. При вирішенні цих задач використовуються сучасні методи: аналіз ієрархій, байєсівські мережі та діаграми впливу.
first_indexed	2025-12-07T13:16:26Z
format	Article
fulltext	Методи і засоби програмної інженерії © Г.І. Коваль, 2005 35 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2005. № 3 УДК 681.3 Г.І. Коваль ОСНОВНІ ЗАДАЧІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ІНЖЕНЕРІЇ НАДІЙНОСТІ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Запропонований підхід до побудови системи прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем (ПС). Розроблені моделі для вирішення задач розподілення цілей надійності по компонен- тах ПС, пошуку та порівняння альтернативних шляхів досягнення цих цілей, вибору оптимальної стратегії забезпечення надійності ПС при обмеженнях ресурсів проекту та їх контролю. При ви- рішенні цих задач використовуються сучасні методи: аналіз ієрархій, байєсівські мережі та ді- аграми впливу. Вступ Надійність програмної системи (ПС) є одним з найважливіших показни- ків якості, який характеризує спромож- ність ПС зберігати працездатний стан протягом заданого періоду часу при ви- значених умовах її застосування. Вона залежить як від властивостей кожного компоненту ПС, так і від параметрів се- редовища їх функціонування, включа- ючи підходи до використання їх корис- тувачами. До інженерії надійності ПС склалося три погляди: 1) розробників, що забезпечу- ють такі властивості ПС, як завершеність, відмовостійкість та відновлюваність; 2) менеджерів, що керують процесами розроблення ПС з отриманням властивостей ПС, що забезпечують своє- часне усунення помилок розробників та внесених дефектів у робочі продукти; 3) користувачів, які чекають отримати надійний програмний продукт з виконанням замовлених функцій в сере- довищах застосування. З загальної точки зору інженерія надійності ПС є напрямком програмної інженерії з дисципліною планування про- цесів розроблення на всіх стадіях жит- тєвого циклу (ЖЦ) [1] та застосування на них методів досягнення заданого рівня надійності ПС, які визначають: • розподіл цілей надійності по компонентах ПС; • прогнозування надійності на етапах ЖЦ; • запобігання появі дефектів шляхом застосування прогресивних ме- тодологій і технологій розроблення ПС; • своєчасне усунення дефектів за допомогою методів верифікації та ва- лідації ПС; • застосування методів забезпе- чення відмовостійкості компонентів ПС; • статистичне тестування зрос- тання надійності ПС у ході системного тестування; • підтвердження досягнення (або не досягнення) цілей надійності тощо. Ефективне застосування методів інженерії надійності в програмних проек- тах значно поліпшується за рахунок ін- теграції задач забезпечення надійності в ЖЦ ПС і керованого вирішення процесів ЖЦ з боку менеджера та групи управ- ління якістю проекту. Враховуючи обмеженість ресурсів проекту і високий рівень невизначеності щодо впливу одних чинників надійності на інші та на якість кінцевого програм- ного продукту, прийняття рішень, адек- ватних поточному стану забезпечення надійності, пропонується систематизо- ваний підхід до побудови системи під- тримки прийняття рішень (СППР) з пи- тань інженерії надійності із залученням сучасних методів та засобів інтелектуа- льного аналізу даних: генетичних алго- ритмів, нейронних або байєсівських ме- реж та діаграм впливу. В даній статті стисло описані роз- роблені моделі, методи та задачі, що вхо- дять до складу СППР і забезпечують ви- бір ефективних рішень для досягнення встановлених цілей надійності компонен- тів ПС починаючи з ранніх стадій ЖЦ виконання проекту. Методи і засоби програмної інженерії 36 1. Актуальність проблеми керування надійністю в сучасній парадигмі якості ПС Сучасна програмна індустрія до- сягла такого рівня розвитку, на якому вимоги до забезпечення надійності про- грамних продуктів стали обов'язковою вимогою укладених угод на їх розроб- лення [2]. Швидкий розвиток процесного підходу до розроблення програмного за- безпечення (ПЗ) спричинив зміни у па- радигмі якості [3] в напрямку процесно- сті програмної інженерії, інтеграції процесів ЖЦ і цілеорієнтованого вимі- рювання та оцінювання артефактів про- екту, які сталі ключовими ланками вдо- сконалення процесів ЖЦ та керування проектом. Підґрунтям інженерії надійності є сучасні адаптивні моделі та методології розроблення ПС (наприклад, Adaptive Software Development (ASD), Extreme Programming (XP), Lean Development, SCRUM або Crystal), які орієнтовані на мінімізацію процесу при максимально- му збільшенні взаємодії між людьми, ба- зові прийоми виконання дій у проце- сах з змінюванням інтерфейсів між про- цесами, а також підходи до керування проектом ПС. Новим у методології адаптивного розроблення ЖЦ на основі каскадної мо- делі (та похідних від неї) є динамічність ЖЦ за моделлю “Обдумування - Взаємо- дія – Навчання” [4], орієнтованої на без- перервне навчання, постійні зміни, по- вторні оцінки, тісні взаємодії між мене- джером, розробниками, групою якості і замовниками. Сказане свідчить про актуальність задач інженерії надійності, вирішення яких базується на сучасних адаптивних методологіях, процесах ЖЦ ПС, об’єдна- них з методами забезпечення надійності ПС, що розробляються. 2. Модель прийняття рішень в інжене- рії надійності Процес прийняття рішень стосо- вно забезпечення надійності ПС в ході керування проектом включає вирішення комплексу задач особою, яка приймає рішення (ОПР) та діє з огляду на власний досвід щодо поточної ситуації в проекті. Модель прийняття рішень вклю- чає задачі інженерії надійності, які роз- поділені по процесах і виконуються за наступними етапами: 1) визначення цільових кількісних значень показників надійності ПС, які слугуватимуть критерієм відповідності ПС потребам користувачів; 2) прогнозування досяжності вста- новлених цілей з урахуванням поточного стану виконуваних процесів та розро- блених продуктів у програмному проекті. Пошук та аналіз можливих альтернатив- них рішень для досягнення цілей за умо- ви усунення «слабких місць» у процесах ЖЦ. Якщо цілі недосяжні – їх перегляд та узгодження з замовником ПС (п. 1); 3) вибір найкращого рішення для досягнення цілей надійності та оцінюва- ння можливості його реалізації у проекті з урахуванням обмежених ресурсів. В разі потреби – перегляд цілей (п. 1); 4) визначення стратегії, методів та засобів забезпечення надійності та їх «вбудування» в компоненти ПС. Перевір- ка правильності вироблених робочих продуктів ПС (документів проекту, коду тощо) на отримання необхідного рівню надійності при обмеженості деяких ре- сурсів (часу, вартості, виконавців тощо). Збір даних про хід виконання проекту, стан процесів, ресурсів та розроблюваних робочих продуктів ПС для накопичення досвіду; 5) аналіз досвіду, перегляд (уточ- нення) суджень стосовно важливості тих чи інших чинників успішного досягнення встановлених цілей та коригування стану виконання проекту. В разі потреби - по- вторне виконання задач (п. 1 або 2). Склад та послідовність визначе- них на етапах задач моделі СППР цілком і повністю відображає керований процес забезпечення надійності ПС, що розроб- люються. 3. Підхід до розподілення цілей надійності по компонентах ПС Моделювання надійності програм- ної підсистеми повинно ґрунтуватися на погляді користувача на процес її функці- Методи і засоби програмної інженерії 37 онування. Для широкого класу ПС відпо- відним апаратом моделювання процесу функціонування є марківські моделі, операційні сценарії, ієрархічні моделі станів, мережі Петрі, моделі технологіч- них процесів тощо [5]. Вибір того або іншого підходу зумовлює особливості проблемної області, для якої розробля- ється ПС, а також підходи до аналізу і проектування програмних систем (зок- рема, структурного або об'єктно-орієн- тованого). Моделювання надійності ПС слу- гує основою для розподілу цілей надій- ності по її компонентах або операційних профілях, а також прогнозування надій- ності по відношенню до встановлених цілей надійності. Для розподілення цілей по компо- нентах ПС класу інформаційних систем пропонується модель, що побудована за методом аналізом ієрархій і об’єднує погляди усіх, хто бере участь у інженерії процесів надійності ПС: • замовника ПС, який сподіва- ється на загальну її якість (так звану “якість у використанні” [7]) та загальну користь від використання у діловому процесі (U); • користувачів, які визначають множину функцій ПС та їх відносну важ- ливість для підтримання ділового про- цесу (F1, …, Ff ); • розробників (проектувальни- ків), які визначають множину та відносну важливість розроблюваних програм (про- грамних застосувань) (P1, …, Pp), призна- чених для реалізації специфікованих ко- ристувачем функцій, а також незалежних модулів (M1, …, Mm), що використову- ються у цих програмах і відповідають сучасним концепціям повторного їх ви- користання. Поняття користі зв'язується з тим, наскільки надійно користувач зможе ви- конувати різні функції із застосуванням ПС, а міра корисності визначається як функція U = h(F, R), де F - вектор функцій ПС, а R - ве- ктор їх надійності. Тут h може приймати будь-яку функціональну форму, зв’язуючи відно- сні ваги функцій і надійність виконання функцій. Ставиться мета апріорі отримати оптимальний рівень надійності кожного модуля, максимізуючи U і позбуваючи математичного визначення надійності функцій ПС. Для цього дається альте- рнативне означення користі U як комбі- нації відносної важливості програм і їх надійності, а надійність програм, у свою чергу, представляється як добуток надій- ності відповідних модулів. У результаті модель розподілу надійності зводиться до вирішення задачі оптимізації, в якій надійність модулів є невідомими змінни- ми, а обмеження проекту - параметрами оптимізації. Вона випробувана на класі інформаційно-розрахункових систем і включає виконання задач планування і наукового прогнозування, розподілу за- дач надійності по компонентах цього програмного комплексу з розрахунками техніко-економічних показників дослід- но-конструкторських розробок [6]. 4. Математичний апарат прий- няття рішень в умовах невизначеності Засоби для побудови непротиріч- ної схеми суджень про надійність з мож- ливістю їх перегляду надає апарат теорії ймовірності, ключову роль в якому з по- зицій прийняття рішень відіграють основ- на теорема теорії ймовірності, правило поширення (множення) ймовірностей та правило Байєса [8]. В узагальненому вигляді правило множення ймовірностей має вигляд P(A1, A2,…An) = P(A1 \| A2,…An)• P(A2\| \| A3,…An)• …P(An-1 \| An)• P(An) (правило мережі), де {A1,A2,…,An} - множина випад- кових подій. Ця формула надає засіб обчис- лення сумісного розподілення ймовірно- стей настання подій і покладається в ос- нову побудови байєсівської мережі (БМ), яка є орієнтованим ациклічним графом, між елементами вершин якого існують причинно-наслідкові зв’язки. З кожною вершиною апріорі пов’язуються Методи і засоби програмної інженерії 38 параметри, відповідні закону розподілу випадкових величин (які описують події). Дуга між будь-якими двома вершинами А та В встановлює причинно-наслідковий зв’язок “А спричиняє В”. У цієї мережі справедливе відношення умовної неза- лежності вершин: вершина-нащадок В не залежить від вершин-предків, що знахо- дяться вище вершини батька (тобто А). Оскільки в мережах багато випад- кових величин (ВВ) Аі бувають умовно незалежні, формулу (правило мережі) можна спростити. Нехай {A1,A2,…,An} - множина ВВ у вершинах мережі, a1,…, an - множина всіх можливих конфігурацій значень множини ВВ, а запис Предки(Аі) означає множину предків вершини Аі. Тоді сумі- сне розподілення ймовірностей для {A1,A2,…,An} має вигляд ))(\|()..,,( 1 21 ii n i n aПредкиaPaaaP ∏ = = . Параметри кожної вершини мо- жуть бути представлені таблицею ймо- вірностей вершини (для дискретних ВВ), законом розподілу (для неперервних ВВ) або детермінованою функцією від зна- чень ВВ у вершинах-батьках. Безпосередньо для підтримки прийняття рішень доцільно використову- вати діаграми впливу (ДВ). Фактично ДВ – це байєсівські мережі, розширені поняттями корисності (або, навпаки, ви- трат, збитків) та рішення. На відміну від БМ, що містить лише один тип вершин, які називають вершинами шансів (chance) і які відпові- дають стану ВВ, у ДВ додатково вико- ристовуються ще два типи вершин: рішення (decision) та користі (utility). Вершини рішення асоціюються з множиною альтернативних рішень, які можуть бути прийняті ОПР. У вершині користі міститься функція корисності, що пов’язує конфігурацію стану її вершин- батьків з корисністю. Якщо діаграма впливу містить декілька вершин користі, то обчислюється загальна функція корис- ності F як сума всіх локальних функцій корисності: fi (i = 1, …, s) у діаграмі ),...,(),..,( 11 n s i in xxfxxF ∑= . 5. Структура та моделі в підсистемі прогнозування надійності Для прогнозування досяжності встановлених цілей надійності з огляду на поточний стан виконуваних процесів та робочих продуктів (РП) пропонується використовувати розроблену прогнозну підсистему СППР, яка поєднує байєсів- ську мережу, подану на рис.1, та ком- плекс моделей зростання надійності (МЗН) [9]. Прогнозування за допомогою цієї підсистеми відноситься до класів по- шукових і нормативних [10]. Прогноз є пошуковим, тому що дозволяє оцінити надійність ПС в кінці розроблення вихо- дячи з її поточного стану. Але він є й но- рмативним, тому що надає можливість оцінити рівень якості процесів розроб- лення та перевірки (зокрема, верифікації) з метою прийняття рішення про доціль- ність їх вдосконалення. Щільність дефектів Розмір Залишок дефектів Внесені дефекти Усунені дефекти Виявлені дефекти Точність корекції дефектів Якість перевірки Складність продукту Складність проблеми Якість розроб- лення Модель зростання надійності Рис. 1. Структура прогнозної підсистеми СППР Методи і засоби програмної інженерії 39 Байєсівська мережа дозволяє мо- делювати кількість (або щільність) де- фектів у робочому продукті ПС на по- точній фазі його створення. Розмір ПС, використовуваний для визначення щіль- ності дефектів, пропонується оцінювати за однією з моделей в методології FPA [11]. Підкреслимо, що існує немало мультиплікативних моделей дефектів, прийнятних для використання, наприклад модель RLM (розробка Rome Laboratory), Гефні - Девіса, Путнама [12], а також Ма- лаї - Дентона [13], Боема - Чулані [14] тощо. Загальні їх недоліки полягають у тому, що, по-перше, вони не орієнтовані на адаптивні методології розроблення ПС (в них чітко зафіксовані стадії ЖЦ за кас- кадною моделлю), а по-друге, не допус- кають невизначеності відносно значень параметрів моделі. Запропонована БМ використову- ється як для цілей прогнозування, так і для діагностичних цілей, тобто визна- чення «вузьких місць» у проекті, які не дозволяють досягти запланованого рівня надійності. Отримане за моделлю зна- чення кількості дефектів використову- ється для оцінки параметра однієї з моде- лей зростання надійності, що дає можли- вість вже на самих ранніх стадіях ЖЦ оцінювати надійність ПС. Діагностичні можливості БМ до- зволяють грубо оцінити «достатню» якість робіт у процесах ЖЦ («висока», «низька») та перейти до прийняття рі- шення до їх вдосконалення. 6. Застосування діаграм впливу для ви- бору ефективних рішень з керування проектом В СППР пропонується виконувати дві діаграми впливу: для оцінювання економічної доцільності покращення якості виконання робіт з розроблення ПС (рис. 2) та робіт з перевірки робочих про- дуктів (рис. 3). При цьому ОПР визначає, що дешевше – просто «підсилити» групу виконавців, наприклад, включаючи в неї нових спеціалістів чи підвищуючи зар- плату, або витратити гроші на вдоско- налення методів їх роботи (зокрема, навчання прийомам інженерії надійно- сті). Ці діаграми подібні за структурою. В них овальні вершини є вершинами шансів, ромбічні – вершинами користі, а прямокутна – вершиною рішення. Вер- шина «потужність процесу» викорис- товується як індикатор якості впрова- Внесені дефекти Якість розроблення Складність вихідного РП Складність вхідного РП Задоволення користувача Трудоміст- кість Зрілість групи роз- роблення Потужність процесу Вдосконалення методів роботи Економія витрат Витрати на впровадження Рис. 2. Діаграма впливу на оцінку процесів розроблення Виявлені дефекти Якість перевірки Складність вхідного РП Складність вихідного РП Задоволення користувача Трудоміст- кість Зрілість групи пере- вірки Потужність процесу Вдосконалення методів роботи Економія витрат Витрати на впровадження Рис. 3. Діаграма впливу на оцінку процесів перевірки Методи і засоби програмної інженерії 40 дженого процесу без рогляду рівня до- сконалості групи виконавців. Рішення приймаються на кожному етапі робіт з урахуванням складності трансформації вхідного робочого продук- ту, який є «спадком» попереднього етапу, у вихідний РП, а також рівня зрілості групи. Застосовується шкала «низький», «середній», «високий». Оскільки вхідний РП для процесів розроблення та вихідний РП для процесів перевірки є доку- ментами або версією коду, що поста- вляється користувачам для апробації, навчання або узгодження, в діаграми впливу введена вершина користі «Задо- волення користувача». 7. Програма забезпечення надійності ПС Вдосконалення робіт групи про- грамного проекту, створеної для розроб- лення ПС з встановленими цілями надій- ності, може здійснюватися шляхом впро- вадження та наступного виконання Про- грами забезпечення надійності (ПЗН) [2]. В ній визначається перелік заходів з ін- женерії надійності, які треба здійснювати для досягнення цілей надійності. Задача ОПР (менеджера та/або групи якості) по- лягає у виборі з множини задач інженерії надійності, визначених у [1], найбільш прийнятних для даного проекту, та їх впорядкуванні за стратегією, яка забезпе- чить на кожній стадії ЖЦ покращення ро- бочих продуктів, виконуваних процесів та досягнення надійності кінцевого ПП. Висновки Керування проектом є сферою ді- яльності, якій властива велика невизна- ченість. Найбільш зручною є така схема або модель керування, яка розглядає його як процес навчання. Процес керування включає прийняття рішення, виконання дій і навчання на основі отриманого до- свіду методам більш ефективної діяльно- сті в майбутньому. При вирішенні задач, пов’язаних з прийняттям рішень в умовах невизначеності, пропонується викорис- товувати апарат байєсівських мереж та діаграм впливу. Подані в статті моделі калібровані за даними літератури, розро- блені за допомогою HAPI Hugin Lite 6.5 та проходять апробацію в програмних проектах ІПС НАН України. 1. Мороз Г. Б., Коваль Г. И., Коротун Т. М. Определение целей и задач инженерии надежности программного обеспечения // Проблемы программирования. – 1997. – № 2. – С. 98 – 106. 2. Планирование обеспечения надежности информационных систем / Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Т.Л. Яблокова, Л.И. Куца- ченко // Там же. – 2001. – №3–4. – С. 40 – 47. 3. Парадигма качества программного обес- печения / Ф.И. Андон, В.Ю. Суслов, Т.М. Коротун, Г.И. Коваль // Там же.– 1999. – №2. – С. 51 – 62. 4. Highsmith J. Retiring Lifecycle Dinosaurs // Software Testing & Quality Engineering. – 2000. -May/June. – http://www.stqema- gazine.com 5. Мороз Г.Б., Коваль Г.И., Коротун Т.М. Концепция профилей в инженерии наде- жности программных систем // Матема- тичні машини і системи. – 2004. – №1. – C. 166 – 184. 6. Подход к тестированию и оценке наде- жности ПО при управлении проектом / Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Т.Л. Яблоко- ва, Л.И.Куцаченко // Проблемы програ- ммирования. – 2000. – №.3–4.– С. 82 – 88. 7. Основы инженерии качества программ- ных систем / Ф. И. Андон, Г. И. Коваль, Т. М. Коротун, В. Ю. Суслов – К.: Ака- демпериодика, 2002. – 504 с. 8. Коваль Г.І. Байєсівські мережі як засіб оцінювання та прогнозування якості про- грамного забезпечення // Проблеми про- грамування. – 2005. – №2.– С. 15 – 23. 9. Мороз Г.Б., Лаврищева Е.М. Модели ро- ста надежности ПО. – Киев, 1992. – 25 с. – (Препр. / АН Украины. Ин–т киберне- тики им. В.М. Глушкова; 92 – 38). 10. Клебанова Т.С., Иванов В.В., Дубро- вина Н.А. Методы прогнозирования // Харьков, ХТЭУ, 2002. – 372с 11. Коваль Г.И. Методы определения раз- мера ПО // Проблемы программирования. – 1999. – №1.– С. 63 – 71. 12. Коваль Г.И. Подход к прогнозированию надежности ПО при управлении про- Методи і засоби програмної інженерії 41 ектом // Там же. –2002. – № 1 – 2. – С. 282 - 290. 13. Malaiya Y.K., Denton J. What do the Software Reliability Growth Model Parameters Represent // Proc. IEEE–CS Int. Symposium on Software Reliability Engineering ISSRE. – Nov. 1997. – pp. 124 – 135. 14. Chulani S. Constructive Quality Modeling for Defect Density Prediction: COQUA- LMO // Intern Symp. on Softw. Rel. Eng. (ISSRE'99), Boca Raton. – 1999. - Nov. 1– 4. – http://www.research.ibm.com/softeng /comm/Pubs.htm Отримано 22.06.05 Про автора Коваль Галина Іванівна, старший науковий співробітник Місце роботи: Інститут програмних систем НАН України, Просп. Академіка Глушкова, 40, 03680, Київ–187, Україна тел. 526 4579, e–mail: galia@isofts.kiev.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1307
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1727-4907
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:16:26Z
publishDate	2005
publisher	Інститут програмних систем НАН України
record_format	dspace
spelling	Коваль, Г.І. 2008-07-25T15:20:12Z 2008-07-25T15:20:12Z 2005 Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надій¬ності програмних систем /Г.І. Коваль // Проблеми програмування. — 2005. — N 3. — С. 35-41. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1307 681.3 Запропонований підхід до побудови системи прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем (ПС). Розроблені моделі для вирішення задач розподілення цілей надійності по компонентах ПС, пошуку та порівняння альтернативних шляхів досягнення цих цілей, вибору оптимальної стратегії забезпечення надійності ПС при обмеженнях ресурсів проекту та їх контролю. При вирішенні цих задач використовуються сучасні методи: аналіз ієрархій, байєсівські мережі та діаграми впливу. uk Інститут програмних систем НАН України Методи і засоби програмної інженерії Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем Basic tasks system of decision making support in software reliability engineering Article published earlier
spellingShingle	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем Коваль, Г.І. Методи і засоби програмної інженерії
title	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
title_alt	Basic tasks system of decision making support in software reliability engineering
title_full	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
title_fullStr	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
title_full_unstemmed	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
title_short	Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
title_sort	основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем
topic	Методи і засоби програмної інженерії
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1307
work_keys_str_mv	AT kovalʹgí osnovnízadačípídtrimkipriinâttâríšenʹvínženeríínadíinostíprogramnihsistem AT kovalʹgí basictaskssystemofdecisionmakingsupportinsoftwarereliabilityengineering

Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем

Репозитарії

Схожі ресурси