Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів

На прикладі вертикально-свердлильних і фрезерних верстатів показано застосування теорії еволюції систем з передачею генетичної інформації від минулого через сьогодення в майбутнє. В основу механічного гена як спадкової інформації запропонована елементарна частинка у вигляді безрозмірної матеріально...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Питання історії науки і техніки
Дата:	2014
Автор:	Кузнєцов, Ю.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2014
Теми:	Проблеми методології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130957
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів / Ю.М. Кузнєцов // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 3-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-130957
record_format	dspace
spelling	Кузнєцов, Ю.М. 2018-03-09T17:09:37Z 2018-03-09T17:09:37Z 2014 Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів / Ю.М. Кузнєцов // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 3-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130957 62-231:621.9.04 На прикладі вертикально-свердлильних і фрезерних верстатів показано застосування теорії еволюції систем з передачею генетичної інформації від минулого через сьогодення в майбутнє. В основу механічного гена як спадкової інформації запропонована елементарна частинка у вигляді безрозмірної матеріальної точки, яка на хромосомному рівні перетворюється на елементарне тверде тіло з обмеженою кількістю правильних форм. На примере вертикально-сверлильных и фрезерных станков показано применение теории эволюции систем с передачей генетической информации от прошлого через настоящее в будущее. В основу механического гена как наследственной информации предложена элементарная частица в виде безразмерной материальной точки, которая на хромосомном уровне превращается в элементарное твёрдое тело с ограниченным количеством правильных форм. On the example of vertical drilling and milling machines shows the application of the theory of the evolution of systems with the transfer of genetic information from the past through the present to the future. The basis of the mechanical gene as the hereditary information offered in the form of elementary particle dimensionless material point, which at the chromosomal level is converted into an elementary solid body with a limited number of correct forms. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Проблеми методології Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів Передача генетической информации в процессе эволюции металлорежущих станков Transfer of genetic information in the evolution of the metal-cutting machines Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
spellingShingle	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів Кузнєцов, Ю.М. Проблеми методології
title_short	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
title_full	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
title_fullStr	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
title_full_unstemmed	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
title_sort	передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів
author	Кузнєцов, Ю.М.
author_facet	Кузнєцов, Ю.М.
topic	Проблеми методології
topic_facet	Проблеми методології
publishDate	2014
language	Ukrainian
container_title	Питання історії науки і техніки
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format	Article
title_alt	Передача генетической информации в процессе эволюции металлорежущих станков Transfer of genetic information in the evolution of the metal-cutting machines
description	На прикладі вертикально-свердлильних і фрезерних верстатів показано застосування теорії еволюції систем з передачею генетичної інформації від минулого через сьогодення в майбутнє. В основу механічного гена як спадкової інформації запропонована елементарна частинка у вигляді безрозмірної матеріальної точки, яка на хромосомному рівні перетворюється на елементарне тверде тіло з обмеженою кількістю правильних форм. На примере вертикально-сверлильных и фрезерных станков показано применение теории эволюции систем с передачей генетической информации от прошлого через настоящее в будущее. В основу механического гена как наследственной информации предложена элементарная частица в виде безразмерной материальной точки, которая на хромосомном уровне превращается в элементарное твёрдое тело с ограниченным количеством правильных форм. On the example of vertical drilling and milling machines shows the application of the theory of the evolution of systems with the transfer of genetic information from the past through the present to the future. The basis of the mechanical gene as the hereditary information offered in the form of elementary particle dimensionless material point, which at the chromosomal level is converted into an elementary solid body with a limited number of correct forms.
issn	2077-9496
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130957
citation_txt	Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів / Ю.М. Кузнєцов // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 3-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kuznêcovûm peredačagenetičnoíínformacíívprocesíevolûcíímetalorízalʹnihverstatív AT kuznêcovûm peredačagenetičeskoiinformaciivprocesseévolûciimetallorežuŝihstankov AT kuznêcovûm transferofgeneticinformationintheevolutionofthemetalcuttingmachines
first_indexed	2025-11-25T20:31:19Z
last_indexed	2025-11-25T20:31:19Z
_version_	1850521513082486784
fulltext	ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 3 УДК 62-231:621.9.04 ПЕРЕДАЧА ГЕНЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ЕВОЛЮЦІЇ МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ Кузнєцов Ю.М., д-р техн. наук, проф. (Національний технічний університет України «КПІ») На прикладі вертикально-свердлильних і фрезерних верстатів показано застосу- вання теорії еволюції систем з передачею генетичної інформації від минулого через сьогодення в майбутнє. В основу механічного гена як спадкової інформації запропоно- вана елементарна частинка у вигляді безрозмірної матеріальної точки, яка на хромо- сомному рівні перетворюється на елементарне тверде тіло з обмеженою кількістю правильних форм. Ключові слова: станок, механічний ген, елементарне тверде тіло, генетична ін- формація, еволюція. В історії діяльності Людини важли- ву роль зіграла механіка – наука про за- кони руху тіл, що має відношення до всіх явищ Природи і творіннь техніки, до всіх природничих наукових дисциплін [8]. Механіка як наука і як перший крок на шляху полегшення фізичної праці Людини, що заснована на відкритих за- конах з часів Архімеда, Коперника, Галі- лея, Ньютона, і розвинута Ейнштейном, Жуковським та багатьма іншими вчени- ми [3, 15, 22], перетворилась в інженерну науку [17]. Вона завжди була пов’язана з фізикою і математикою при проектуванні механічних та інших систем різної склад- ності природного і природно- антропогенного походження. Проектування завжди пов’язане з геометричними побудовами як в техні- ці, так і в будівництві. Створюючи нове або відтворюючи в натурі відоме, лю- дина завжди зверталася до геометрич- них побудов. В геометрії – це проведення парале- лі, поділ відрізка навпіл, на число рівних або пропорційних частин, встановлення перпендикуляра, побудова кута, рівного заданому (30°, 45°, 60°), поділ кута на- впіл, проведення дотичної, виконання ко- ла зовні або всередині багатокутника, по- будова різних фігур. В планіметрії і стереометрії мова вже йде відповідно про геометричні по- верхні й тіла. Різні геометричні тіла – це предмети, від яких мислено відокремлені всі його властивості, крім просторових – об’ємних (форма і розміри). Ці прості міркування ще за давніх часів використовувалися Людиною в розумовій, практичній, виробничій та іншій діяльності, і у вигляді генетичної інформації, зафіксованої на різних но- сіях (знаках, малюнках, книжках, ста- туетках, числах, тощо), переносилися із покоління в покоління з еволюційним їх розвитком [1, 3]. В кам’яному віці кількість техніч- них систем, які складалися з одного – трьох тіл не перевищували п’яти – де- сяти (обробка каменю каменем в Аф- риці 2,4 млн р. тому, кам’яна сокира в Кенії 1,65 млн р. тому, оволодіння вог- нем в Африці 790 тис. р. тому тощо). Відкриття, що здається на перший погляд парадоксальним, нових ефектів і явищ [18], об’єктивно існуючих в Приро- ді, дозволяє набагато років вперед про- гнозувати, і навіть передбачати розвиток науки і техніки, розв’язувати найсклад- ніші проблеми, які стоять перед людст- вом, серед котрих енергетичні, екологіч- ні, сировинні, інформаційні та інші. По аналогії з біологічним [19] і електромагнітним [20] генами в основу ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 4 механічного гена на генетичному рівні як нащадкової інформації, створеної Природою, можуть бути покладені еле- ментарні частинки [18, 24] у вигляді безрозмірної матеріальної точки – не- рухомої для статичних антропогенних систем, й рухомої під дією сили і (або) моменту для динамічних ан- тропогенних систем. На хромосомному рівні (батьківські хромосоми) матеріа- льна точка перетворюється на елемен- тарне тверде тіло обмеженої кількості форм у вигляді кулі, циліндра, прави- льного багатогранника, призми, пара- лелепіпеда, труби, конуса, піраміди (рис.1). Об’єднання елементарних тіл утворює механічні ланки різної форми. Рис.1. Приклади елементарних твердих тіл і фігур породжуючих елементів механічної системи Рис.2. Приклади зміни форми елементарних твердих тіл з виникненням хромосом-нащадків Під дією зовнішніх збуджень оточу- вального середовища або Людини, еле- ментарні тверді тіла можуть приймати або змінювати свої форми (рис.2). Якщо звернутися до витоків ство- рення Людиною механічних систем, то знаряддя кам’яного віку уявляли собою прості форми тіл, на основі яких ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 5 з’явилися всі наступні винаходи в ме- ханіці (рис. 3) [2,3,16,23,24]. Саме з таких позицій можна прослі- дкувати розвиток техніки від минулого через сучасне до майбутнього на прикла- ді еволюції і синтезу верстатів, як машин, що створюють інші машини [2, 6, 10-14, 15, 16], використовуючи для цього геоме- тричні побудови і обєктивні закони в Природі (симетрія, універсальні генетич- ні оператори синтезу, геометричні опера- тори тощо) [4, 7, 20, 21]. Дерев’яна палиця, як відрізок прямої, дозволила отримати вогонь за рахунок її прямого і зворотного обертання і тертя в точці об інший предмет (поз. 1, табл. 1). Це був початок створення вертикально- свердлильного верстата як обертаючого стержня. Розміри стрижня-палиці Людина вибирала інтуїтивно, зважуючи на його міцність і стійкість. Плоска схема верстата була симетричною [4, 5, 21]. Таким чином, в перших прообразах вертикально- свердлильного верстата спостерігається симетрія відносно вісі обертання, яка є віссю першого варіанта шпинделя (поз. 2-4, табл. 1). Для підвищення працездатності свердління на кінці палиці-шпинделя з’являється більш твердий матеріал, наприклад, камінь замість дерева (в поз. 3, 4 кінець затемнений). Рис.3. Приклади використання стрижня-батьківської хромосоми в різних об’єктах Коли людина навчилася виливати метал і виготовляти металеві вироби (І-е тисячоліття до н. е.), несучі частини верстатів теж почали робити металевими, які не вимагали утримання її людиною, з’явилася можливість звільнити рухи для ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 6 інструменту, а ногу використовувати в якості приводу для важільно- кривошипної передатно-підсилюючої ланки, а в подальшому зубчастої [15]. З’являється вертикальна Г-подібна колона і основа-станина (поз. 1, табл. 2). Таблиця 1. Еволюція розвитку батьківської «хромосоми» вертикально- свер- длильного верстату (кам’яний вік) № п/ п Схема Використання і особливості 1 Добування вогню, зворотно-обертальний рух п0 від рук людини і те- ртя в точці. Пряму палицю можна вважати батьківською «хромосо- мою» в породжувальній системі [11, 13]. 2 Свердління за рахунок подачі Sе, V, вісь палиці нагадує вісь майбут- нього шпинделя і співпадає з віссю отвору, зворотно-обертальний рух п0 від рук людини; для підвищення швидкості – підсипання аб- разиву – піску. 3 Свердління спрямоване з додатковою опорою на траверсі і двох стійках, зворотно-обертальний рух п0 від рук людини. З’являється П-подібний каркас верстата. 4 Свердління з використанням лука (луковий привод), що перетворює зворотно-поступальний рух пп від рук людини в зворотно - оберта- льний рух з підвищеними обертами п0. Для полегшення праці людина починає використовувати енергію води в різних видах виробництва (водяні колеса) [3], перетворюючи обертальний рух водяного колеса nВ в обертальний рух шпинделя n через передачі (зубчасті, пасові) (поз. 2, табл. 2). При цьому подача Sв здійснюється або від ноги людини (знизу уверх), або від руки (поз. 1, табл. 2). Можливо з появою в VII столітті н.е. вітряного млина в Персії обертальний рух шпинделя міг бути від вітряка, що спростило конструкцію верстата (поз. 3, табл. 2). Необхідність отримання обертального руху шпинделя (з інструментом) не від рук людини, а від інших джерел-приводів (ноги людини, водяного або вітрового колеса) привели до створення масивної несучої системи – колони з протилежного боку вісі шпинделя по відношенню до робочого місця людини [6]. Компоновка вертикально-свердлильного верстата стала не симетричною і зберігається до наших часів при ручному керуванні верстата (безпосередній зв'язок людини з машиною) [2]. В епоху промислової революції [6, 15] з появою парової машини (локомобіля) на кінці ХУІІ – початку XVIII століття обертальний рух шпинделя n здійснювався через трансмісійний вал з однаковими обертами nТ на кілька верстатів (поз. 1, табл. 3), а з появою електромоторів на початку ХІХ століття кожний верстат мав індивідуальний привод М1 з обертами ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 7 nед (поз. 2, табл.3). Зміна частот обертання шпинделя здійснювалася в основному багатоступінчастими шківами. При цьому вертикальна подача Sв здійснювалася вручну, а згодом через зубчасті передачі. З’явилися установочні рухи стола, що призвело до необхідності додаткових подач при фрезеруванні: повздовжніх Sпз і поперечних Sпп (поз. 3, табл. 3). Для здійснення цих подач спочатку використовували ручний привод, а згодом додатковий електродвигун М2 і зубчасті кінематичні ланцюги. Кінематичні настройки почали здійснюватися за рахунок зубчастих і гвинтових передач (різні передатні від- ношення давали різні частоти обертан- ня шпинделя і різні величини подач). Металоємність верстатів почала зроста- ти при збереженні несиметричної ком- поновки (поз. 4, табл. 2), а при здійс- ненні вертикальної подачі стола дода- лася ще одна консоль (табл. 3), яка впливає на жорсткість верстата і точ- ність обробки. На початку ХІХ століття з’являється перший паросток програмного керування (без кулачків і розподільного валу) – жакардовий ткацький верстат (1801 р., автор Жозеф Марі Жаккар), що вплинуло на автоматизацію різних машин і, зокрема, верстатів [2]. Спочатку було циклове програмне керування, а згодом числове, що дозволило здійснювати головний рух шпинделя n і подачі Sв, Sпз, Sпп від окремих електродвигунів по коротких кінематичних ланцюгах (поз. 3, табл. 3), а також розширити функціональні можливості верстатів (виконання свердлильно-фрезерувально- розточувальних робіт) з додатковими координатними рухами (чотирьох і п’яти координатні верстати). Таблиця 2. Еволюція розвитку вертикально - свердлильного верстату (І-е тисячоліття до н. е. - І-е тисячоліття н. е. ) № п/ п Схема Особливості 1 Свердління з одностороннім обертальним рухом п від ноги людини через зворотно-коливальний рух пК важіля і передавально-підсилюючі ланки з вертикальною подачею Sе від руки. З’являється Г-подібна колона з кон- соллю. 2 Односторонній обертальний рух п від водяного колеса з обертами nв через зубчас- то-пасові передачі. При цьому зберігається вертикальна Г-подібна колона з консо- ллю і зворотньо-коливальний рух пк важіля для вертикальної подачі SВ заготовки і її відводу. 3 Заміна енергії води (водяного колеса) енергією повітря (вітряного колеса) при спрощенні верстата, залишаючи однакову консольну Г-подібну компоновку. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 8 Таблиця 3. Еволюція розвитку вертикальних свердлильних та фрезерних верста- тів (кінець XVII сторіччя - ХХ сторіччя ) № п/ п Схема Особливості 1 Свердління з приводом обертання шпинделя п від трансмисійного ва- лу через зубчасті і пасові передачі з вертикальною подачею Sв від ру- ки. Трансмісійний вал обертається від парової машини (локомобіля) 2 Свердління з приводом обертання шпинделя п від електродвигуна через зубча- сті і пасові передачі з вертикальною подачею Sе від руки або через зубчасто - реєчну передачу на шпиндель. 3 Свердління і фрезерування з окремим приводом обертання шпинделя п від електродвигуна і окремим приводом подач Sв, Sпз, Sпп по трьом координатам Х,У,Z, або від окремих приводів від ЧПУ верстатом З появою міжнародної системи позначення осей координат ІS0, систем ЧПК і модульного принципу [13, 14] суттєво збільшується кількість варіантів компоновок свердлильно- фрезерних верстатів, але залишається успадкована генетична інформація про присутність людини біля верстата і розташування пультів керування з одного боку робочої зони, що не змінює принцип компоновки (табл. 2 і 3), залишаючи її несиметричною (асиметричною). Пропонуються нові підходи для спрощення компоновок верстатів з ЧПК з поверненням до симетричної схеми (табл. 1), але в сучасному вико- нанні за рахунок інноваційних розро- бок – концепція DCG (привод по центру тяжіння), Box in box (коробка в коробці), DDM - Direct Drive Motor (прямий вбудований привод) [5, 14]. З появою мехатронних систем (механіка, електротехніка, електроніка) і стрижньових механізмів паралельної структури (МПС) в кінці ХХ століття з’являються верстати нового покоління з паралельною кінематикою, які стано- вляться перспективною альтернативою традиційним верстатам [14] і в яких рухи виконавчих органів нагадують рухи живих істот. В багатьох компоновках верстатів з МПС іде повернення до симетрії в початковому стані, використання П- подібного каркаса (портальна компоно- вка) із станиною, стійками і траверсою. Почалася на новому рівні побудо- ва свердлильно-фрезерних верстатів з використанням каркасних компоновок [14], але з обмеженою, знову ж таки з успадкованою генетичною інформаці- єю про присутність людини біля верс- тату з однієї сторони робочого місця. Тільки сучасні приводи (мотор- шпинделі, лінійні електродвигуни то- що) і можливість керування на відстані за допомогою комп’ютерів відкрили шлях до нових оригінальних компоно- вок з використанням різних геометрич- них фігур для несучих систем при збе- реженні принципу симетрії [4, 5, 21]. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 9 Використовуючи генетичну інфо- рмацію, автором запропонована конце- пція, яка передбачає системний підхід застосування каркасних і оболонкових конструкцій несучих систем, модульно- го принципу та інтелектуальних комп’ютерних систем. Стримуючим фактором у створенні верстатів нових компоновок є вектор інерції мислення [16], тобто людський фактор, який може надовго стримувати думки і фантазії Людини, поки не з’явиться поштовх у вигляді на перший погляд сумбурної ідеї (проти якої виступають завжди маститі вчені, виховані на інших поглядах і досвіді). Природа підказує багато нових ідей, а закони її розвитку доцільно використовувати при створенні нової техніки [9, 14, 20, 24, 25]. Реалізація нової концепції гібридних каркасних компоновок дозволяє створити нові компоновки верстатів з МПС і потрібною мірою вільності виконавчого органу для виконання багатофункціональних задач шляхом розподілу технологічних рухів між традиційною і паралельною структурами модулів [13]. Нові компоновки вимагають іншого підходу законів ергономіки, наприклад, при каркасній пірамідальній або клиноподібній компоновці робоче місце може бути з трьох або чотирьох сторін, що спрощує підхід до верстатів, які входять в гнучкі виробничі системи, і скорочує шляхи переносу об’єкта обробки від одного верстата до іншого, наприклад, за допомогою робокарів. На підставі аналізу історії розвит- ку верстатобудування [1, 5, 9], патент- но-інформаційних досліджень можуть бути створені моделі макроеволюції структур базових видів металорізаль- них верстатів та іншого технологічного обладнання в циліндричній системі ко- ординат [11]. Графічно це може вигля- дати у формі просторової спіралі змін- ного кроку (розмаху) – солітону (рис.4), де на початку відліку часу маємо гори- зонтальну координату Породжувальних систем (ПС), кутову посекторну коор- динату форм перетворення породжува- льних систем (ФППС) від початкового положення О-О, вертикальну коорди- нату складності структур систем (ССС) в напрямку вісі часу, розбитого на різні історичні періоди, починаючи з кам’яного віку. Для кожного класу (ро- дини) верстатів конкретні моделі мож- на побудувати на підставі тематичного патентно-інформаційного дослідження. Роботи в цьому напрямку розпочаті в НТУУ «КПІ» стосовно верстатів та їх механізмів. Це дозволить успішно реалізувати запропоновану концепцію створення нових верстатів і їх механізмів. ЛІТЕРАТУРА 1. Балашов Е.П. Эволюционный синтез систем. – М.: Радио и связь, 1985. – 328. 2. Бирюков Б.Н. Машины, создающие машины. – К.: Техника, 1987. – 143с. 3. Боголюбов Н.И. История механики машин. – К.: Наукова думка, 1964. – 463 с. 4. Болохонский А. Г. Генетический код и симметрия // Симметрия в природе. - Л., 1971. – с. 75. 5. Дурнев В. Д., Талашкевич И. П. Симметрия в технологии. - СПб.: Поли- техника, 1993. - 256 с. 6. Загорский Ф. Н. Очерки по истории металлорежущих станков до середины ХІХ века. - М. - Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - 282 с. 7. Дарков А.В., Шапопемиков Н.Н. Строительная механика: Учебник для ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2014 10 строит. спец. вузов. 8-е изд. перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1986. – 607с. 8. Ишлинский А.Ю. Механика: идеи, задачи, приложения. – М.: Наука, 1985. – 624с. 9. Короткова Г. П. Принципы целост- ности (к вопросу о соотношении живых и неживых систем). - Л.: Изд. Ленинград. ун- та, 1968. - 160с. 10. Кузнецов Ю.М. Генетична інформація – ключ для створення верстатів нового покоління. // Интелектуальный аналіз информации ИАИ-2011. Прикладные про- блемы. КПИ, Киев, 2011. – с.317-326. 11. Кузнецов Ю.Н., Шинкаренко В.Ф. Генетический подход к созданию сложных технических систем // Технологічні ком- плекси, №1,2(5,6), 2012. – с.15-29. 12. Кузнецов Ю.Н. Создание станков нового поколения с применением генети- ко-морфологического подхода. – Межд. научно-техническая конференция УНИТЕХ 10, ТУ - Габрово, 2010, ч I – с.II- 79 - II-85, ч.2.-с.II86 – II91. 13. Кузнєцов Ю. М. Концепція ство- рення технологічних систем нового покоління на модульному принципі // Технологічні комплекси. – Луцьк, ЛНТУ, №2, 2010. – С. 8-14. 14. Кузнецов Ю. Н., Дмитриев Д. А., Диневич Г. Е. Компоновки станков с меха- низмами параллельной структуры. - Херсон: ПП Вишемирский В. С., 2010. – 471 с. 15. Очерки истории техники в России с древнейших времён до 60-х годов ХІХ века /В. К. Кузаков, Н. Н. Стоскова, А. А. Доро- гов и др. -М.: Наука, 1978. - 375 с. 16. Половинкин А. И. Законы строе- ния и развития техники - Волгоград, 1985. - 202 с. 17. Тимошенко С., Юнг Д. Инженер- ная механика. Перев. с англ. Г.Г. Телепне- вой. – М.: Матгиз, 1960. – 507с. 18. Тредер Г.Ю. Эволюция основных физических идей. – К.: Наук. думка, 1989. – 368с. 19. Уотсон Дж. Молекулярная биоло- гия гена. – М.: Мир, 1978. – 720с. 20. Шинкаренко В. Ф. Основи теорії еволюції електромеханічних систем. - К.: Наукова думка, 2002. - 288 с. 21. Шубников А. В., Копцик В. А. Симметрия в науке и искусстве. - М.: Нау- ка, 1972. – 340 с. 22. Энгельгардт В.А. Познание явле- ний жизни. – М.: Наука. 1984. – 304с. 23. Mason O. T. The Origins of Inven- tions: A Study of Industry Among Primitive Peoples, Cambridge, Massachusetts, The M. I.T Press, 1966. 24. Yuriy Kuznietsov, Vasiliy Shink- arenko. The Genetic approach is the key to innovative Synthesis of complicated Techni- cal Systems. Journal of the Technical Univer- sity at Plovdiv, Bulgaria // Fundamental Sci- ences and Applications / Volume 16, book 2, 2011. – pp. 15-33. 25. Shynkarenko V. Genetic Foresight in Science and Technology: from Genetic Code to innovative Project. 10-th Anniversary In- ternational Scientific Conference “Unitech 10”. 19-20 November – 2010. Gabrovo, Bul- garia. Vol. II. pp. 297-302. Кузнецов Ю.Н. Передача генетической информации в процессе эволюции ме- таллорежущих станков. На примере вертикально-сверлильных и фрезерных станков показано применение теории эволюции систем с передачей генетической информации от прошлого через настоящее в будущее. В основу механического гена как наследст- венной информации предложена элементарная частица в виде безразмерной матери- альной точки, которая на хромосомном уровне превращается в элементарное твёрдое тело с ограниченным количеством правильных форм. Ключевые слова: станок, механический ген, элементарное твердое тело, генети- ческая информация, эволюция. Kuznetsov Y.N. Transfer of genetic information in the evolution of the metal-cutting machines. On the example of vertical drilling and milling machines shows the application of the theory of the evolution of systems with the transfer of genetic information from the past through the present to the future. The basis of the mechanical gene as the hereditary informa- tion offered in the form of elementary particle dimensionless material point, which at the chromosomal level is converted into an elementary solid body with a limited number of cor- rect forms. Keywords: machine, mechanical gene elementary solid, genetic information, evolution.

Передача генетичної інформації в процесі еволюції металорізальних верстатів

Репозитарії

Схожі ресурси