Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок
Досліджується зв'язок між мистецтвом та нумізматикою. Розглядаються різноманітні аспекти процесу їх взаємовпливу: політичні, культурні, соціальні та ін. Визначаються основні тенденції в ролі мистецтва у виготовленні монетних штемпелів та впливу нумізматики на суспільство. Исследуется связь межд...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130966 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок / В.В. Ластовський // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 73-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-130966 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ластовський, В.В. 2018-03-09T17:11:03Z 2018-03-09T17:11:03Z 2014 Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок / В.В. Ластовський // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 73-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130966 737.001(477) Досліджується зв'язок між мистецтвом та нумізматикою. Розглядаються різноманітні аспекти процесу їх взаємовпливу: політичні, культурні, соціальні та ін. Визначаються основні тенденції в ролі мистецтва у виготовленні монетних штемпелів та впливу нумізматики на суспільство. Исследуется связь между искусством и нумизматикой. Рассматриваются различные аспекты процесса их взаимовлияния: политические, культурные, социальные и др. Определяются основные тенденции в роли искусства в изготовлении монетных штемпелей и влияния нумизматики на общество. We investigate the relationship between art and numismatics. We consider various aspects of their mutual political, cultural, social and others. The basic trends in the role of art in the manufacture of coins and stamps numismatics impact on society. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові публікації Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок Искусство и нумизматика: функциональная связь Art and numismatics: functional communication Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| spellingShingle |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок Ластовський, В.В. Наукові публікації |
| title_short |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| title_full |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| title_fullStr |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| title_full_unstemmed |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| title_sort |
мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок |
| author |
Ластовський, В.В. |
| author_facet |
Ластовський, В.В. |
| topic |
Наукові публікації |
| topic_facet |
Наукові публікації |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Питання історії науки і техніки |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Искусство и нумизматика: функциональная связь Art and numismatics: functional communication |
| description |
Досліджується зв'язок між мистецтвом та нумізматикою. Розглядаються різноманітні аспекти процесу їх взаємовпливу: політичні, культурні, соціальні та ін. Визначаються основні тенденції в ролі мистецтва у виготовленні монетних штемпелів та впливу нумізматики на суспільство.
Исследуется связь между искусством и нумизматикой. Рассматриваются различные аспекты процесса их взаимовлияния: политические, культурные, социальные и др. Определяются основные тенденции в роли искусства в изготовлении монетных штемпелей и влияния нумизматики на общество.
We investigate
the relationship between art and numismatics. We consider various aspects of their mutual
political, cultural, social and others. The basic trends in the role of art in the manufacture
of coins and stamps numismatics impact on society.
|
| issn |
2077-9496 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130966 |
| citation_txt |
Мистецтво і нумізматика: функціональний зв'язок / В.В. Ластовський // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 4. — С. 73-77. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lastovsʹkiivv mistectvoínumízmatikafunkcíonalʹniizvâzok AT lastovsʹkiivv iskusstvoinumizmatikafunkcionalʹnaâsvâzʹ AT lastovsʹkiivv artandnumismaticsfunctionalcommunication |
| first_indexed |
2025-11-24T02:30:59Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:30:59Z |
| _version_ |
1850840074207363072 |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 4 73
УДК 737.001(477)
МИСТЕЦТВО І НУМІЗМАТИКА: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК
Ластовський В.В., д-р іст. наук, проф.
(Київський національний університет культури і мистецтв)
Досліджується зв’язок між мистецтвом та нумізматикою. Розглядаються різ-
номанітні аспекти процесу їх взаємовпливу: політичні, культурні, соціальні та ін. Ви-
значаються основні тенденції в ролі мистецтва у виготовленні монетних штемпелів
та впливу нумізматики на суспільство.
Ключові слова: нумізматика, мистецтво, гуманізм, монета, колекціонування, тво-
рчість, гравер, різьбяр, художник.
Історія науки і техніки засвідчує
неможливість в історичному процесі
людства окремішнього розвитку певних
напрямів. Технічні досягнення як на-
слідок практичного і наукового пошуку
супроводжуються водночас і розвитком
філософських та естетичних уявлень
про навколишній світ. Достатньо чітко
це відслідковується у нумізматиці. З
одного боку, розвиток монетної справи
потребував технічних вдосконалень ви-
робів, а з іншої – їх естетичного оформ-
лення. Останнє потребувало осмислен-
ня і мистецького втілення.
Найдавніша монета, що збереглася
до нашого часу, – золотий статер, що
мав ходження в державі Лідія (терито-
рія Малої Азії) у VI ст. до н.е. із зобра-
женням голови рикаючого лева. Вер-
шиною ж нумізматичного мистецтва
античної Греції і одним із найкращих
зразків мистецтва дрібної пластики
вважається сіракузька декадрахма, від-
чеканена на честь перемоги Сіракуз над
Афінами у 413 р. до н.е. Штемпель бу-
ло виготовлено художниками Кімоном і
Еванетом. На аверсі зображена голова
Персефони (в деяких трактуваннях –
німфи Аретузи), а на реверсі квадрига з
візничим, якому богиня Ніка вінчає го-
лову. При цьому сама срібна монета
має вагу 43,09 г, а діаметр 34 мм.
Відтоді мистецтво і нумізматика
стали невід’ємними частинами одна
одної. Цій темі – взаємовпливу двох
наук – присвячено не надто багато літе-
ратури [11]. В більшості вона представ-
лялася лише в контексті розгляду істо-
рії грошового обігу.
Вивченням монет займається така
дисципліна як нумізматика. Як науко-
вий напрям, вона звертає увагу в першу
чергу на історію грошового обігу, мо-
нетного виробництва. Але, крім того,
монети є джерелом й іншої інформації –
історичної біографістики, історії торгівлі
та економіки, історії політики тощо. При
цьому будь-яка монета сприймається з
кількох позицій: 1) як архів інформації,
2) як грошова одиниця (еквівалент), 3)
як символ влади, держави, 4) як цінність
(за рідкістю, за вмістом металу) і 5) як
витвір мистецтва.
Слід обов’язково ще й наголосити
на тому, що монети є одним із най-
більш відомих об’єктів колекціонуван-
ня. Мета останнього також досить різ-
нопланова: і з точки зору інтересу до
минулого, і з точки зору капіталовкла-
дення (торгівлі, підприємницької діяль-
ності), і з точки зору наукового дослі-
дження, і з точки зору мистецтва.
Будь-яка монета – це завжди поєд-
нання функціональності і естетичності.
Виходячи з останнього, дослідники об-
ґрунтовують навіть класифікацію мо-
нет, здійснену за принципом художнос-
ті типів. Зокрема, наприкінці ХІХ ст.
відомий фахівець П. фон Вінклер (1866-
1937), використовуючи цей принцип,
поділяв давньогрецькі монети на чоти-
ри періоди: 1) VI ст. до н.е. – архаїчні
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 4 74
монети, «зображення дуже малочисе-
льні», 2) 580-460 рр. до н.е. – «показує
уже значне вдосконалення в чеканці.
Емблеми стають складнішими… До кі-
нця періоду з’являються прекрасні ма-
кедонські монети…», 3) 460-336 рр. до
н.е. – «апогей чеканки грецьких монет.
В цей час вперше зустрічаються імена
граверів…», 4) «починається часом
Олександра Вел[икого]. Хоча перші
монети і прекрасного типу, але вже при
наступниках Олександра помітний по-
ступовий занепад мистецтва…» [8,
125].
Одна з перших значних монетних
колекцій належала відомому італійсь-
кому гуманісту Франческо Петрарці
(1304-1374). Складалася вона із зразків
античної нумізматики. І це невипадко-
во. По-перше, сам поет був прихильни-
ком ідеї відродження римської респуб-
ліки, і, по-друге, як загальновідомо, для
епохи Відродження характерним є зве-
рнення до культурної і мистецької спа-
дщини античності як до зразкової. Ві-
домо також, що частину своє колекції
Ф. Петрарка подарував імператору
Священної Римської імперії із Люксем-
бурзької династії Карлу IV (1316-1378;
правив у 1355-1378 рр.), котрий позиці-
онував себе як прихильник мистецтв.
Особливо з його ім’ям пов’язується ку-
льтурний розквіт Чехії.
Мистецтвознавці відзначають, що
«в Італії, на батьківщині античності,
знову відроджується античний ідеал
прекрасної, гармонійної людини. Лю-
дина знову стає головною темою мис-
тецтва» [4, 77]. А зовнішні зразки тако-
го ідеалу могли надати у т.ч. і античні
монети. Зображення на них стають зра-
зками для художників і скульпторів. Та
й самі монети з’являються в мистець-
ких творах як об’єкт зображення. Так,
близько 1480 р. з’явилася відома карти-
на фламандського художника Ганса
Мемлінга (1433/1435-1494 рр.; Jan van
Mimmelynghe / Hans Memling) «Чоловік
з монетою» (інша назва – «Чоловік з
медаллю»), яка зберігається нині у Ко-
ролівському музеї мистецтва в Антвер-
пені. Фахівці вважають, що на ній зо-
бражений портрет архітектора і гравера
Ніколо Фіорентіно (1430-1505 рр.;
Niccolò di Giovanni Fiorentino), котрий
тримає в руках золоту римську монету
(номінал – ауреус) імператора Нерона
(правив у 54-68 рр.).
Серед відомих власників нумізма-
тичних колекцій епохи Відродження ми
можемо також зустріти імена Джованні
Бокаччо (1313-1375) та Еразма Ротер-
дамського (1469-1536); за деякою інфо-
рмацією, колекція останнього перейшла
пізніше до Історичного музею Базеля
(Historisches Museum Basel), відкритого
у 1892 р. Але треба мати на увазі, що в
середньовіччі наукова цінність древньої
монети була мінімальна. Повноцінних
наукових досліджень у цій сфері ще не
проводилось (для них настав час аж у
ХVIII ст.). Те ж можна сказати і про іс-
нування ринку нумізматичних ціннос-
тей (на відміну від сучасності).
Саме мистецтво надає будь-якій
монеті не тільки зразок естетичного
оформлення, але й виражає особливості
культурних процесів (їх розвитку і вза-
ємовпливу) як на певній території, так і
у міжнародному просторі. Зрозуміло,
що художнє оформлення монет з най-
давніших часів набувало державно-
політичного характеру, оскільки саме
воно повинне було закріпити владний
елемент. Тобто у будь-якій державі мо-
нета була закінченим продуктом спів-
праці влади і митця (художника, граве-
ра, різьбяра). Тому мистецьке оформ-
лення монети обов’язково несло в собі
елементи владної ідеології. Наприклад,
нова ідеологія нової держави відобра-
жалася на монетах РСФРР та СРСР
1920-х років: замість старої символіки
з’явилася нова – на золотому червонці
1923 р. був відображений образ, запо-
зичений із скульптури представника
академічного модерну І. Шадра (1887-
1941) «Сіяч». Пізніше на підтримку но-
вої монетної системи у 1924 р. був ще й
випущений агітаційний плакат з малю-
нком і текстом поета В. Маяковського,
присвячені грошовій реформі: «Твер-
дые деньги – твердая почва для смычки
крестьянина и рабочего» [6, 22-23].
Монетні випуски, підготовлені ху-
дожниками, відображають в собі ще й
розвиток різних напрямів мистецтва: в
середньовіччі – готики, пізніше – баро-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 4 75
ко, потім – інших напрямів (ампіру, со-
ціалістичного реалізму). На них прису-
тні всі характерні риси.
При цьому зв’язок нумізматики з
мистецтвом є двостороннім. З одного
боку митці є безпосередніми творцями
монет. Але з іншого боку, в монетах ві-
дображається і пам’ять про них самих.
Між іншим, діяльність митців по
виготовленню монетних штемпелів не
завжди приносила відповідні дивіден-
ди. В соціальному плані майстри не ві-
дносились до еліти (хіба що за окреми-
ми винятками; при цьому слід зважати,
що вони вважалися особами втаємни-
ченими і довіреними, до них
пред’являлися особливі вимоги). Як
приклад, можна навести факт із життя
батька відомого діяча німецької Рефор-
мації Томаса Мюнцера (1490-1525), ко-
трий був майстром при монетному дво-
рі у м. Штольбергу, а в 1503 р., втрати-
вши роботу, змушений був переселити-
ся і шукати її при монетному дворі у
м. Кведлінгу (власником двору було
абатство Св. Марії, засноване ще у
986 р.). Угорський дослідник
Г. Вермуш також досить яскраво опи-
сує положення майстрів-чеканників:
«Навіть Венцель Ямнітцер (1508-1585
рр.) – самий відомий в Німеччині майс-
тер по золоту – значну частину свого
життя прожив у нужді. Його брат Аль-
брехт, також прекрасний майстер, покі-
нчив життя самогубством у 1555 р. із-за
того, що не зміг виплатити борг у 800
гульденів. Ганс, син Венцеля, котрий
здобував у знаменитого батька секрети
ремесла, в 40 років опинився боржни-
ком свого батька» [1, 61-62].
Можна відзначити і ще одну сто-
рону нумізматичного мистецтва, яка
має суто практичний характер: це мис-
тецтво виробництва, збереження і оцін-
ки монети.
Лондонський купець Томас Гре-
шем (1519-1579) якось зауважив: «По-
гана монета витісняє з обігу хорошу
монету». У цьому вислові, звичайно, в
першу чергу була спроба відобразити
суто економічні процеси і закономірно-
сті. Але варто звернути тут уваги ще й
на людський фактор – бажання зберег-
ти для себе більш новішу (відповідно,
більш ціннішу) і більш естетичнішу
монету. Багатство в усі часи ототожню-
валося із красивими (а не безформни-
ми) речами. Перевага завжди надавала-
ся не просто шматку золота – а золотій
монеті, не пошкодженій і безформній
золотій монеті, а яскравій, естетично
оформленій.
Ще одним свідченням сприйняття
монет як витвору мистецтва є їх вико-
ристання у якості прикраси, особливо у
народів, які не знали монетного обігу,
або ж в тих місцевостях, де обіг певних
монет був обмежений. Одночасно цей
елемент виражав тенденції розвитку
моди. На території України, зокрема, як
вид прикрас досить поширеними у
ХVIII – на поч. ХХ ст. були т.зв. «дука-
чі», які одночасно виконували не тільки
мистецькі, але й соціально-економічні
функції [9]. Можна навести й приклад
із срібним талером Марії Терезії, що
почав чеканитися з 1741 р. і здобув
свою популярність із-за стабільності
(діаметр 39,5 мм, товщина 2,5 мм, вага
28,0668 г, вміст срібла 23,3890, проба
833) не лише у Європі, але й країнах
Африки: в якості прикраси ця монета
була дуже поширена серед бедуїнів.
Монетами прикрашали й побутові
речі – напр., чаші, келихи і т.п. Сього-
дні, зокрема, в «Оружейной палате»
Державного історико-культурного за-
повідника «Московський Кремль» збе-
рігається срібна кружка з монетами і
медалями, виготовлена майстром
Ф. Генріхсеном у 1882 р. в Санкт-
Петербурзі методом чеканки, різьби і
позолоти (зал №2, вітрина 21). Там же
зберігається і позолочений срібний ке-
лих кінця ХVII – початку ХVIII ст. (во-
чевидь, виготовлений після 1680 р.),
виготовлений, можливо, у Кенігсбергі, і
прикрашений 57 срібними монетами
(талери, марієнгрошени, «трояки») та 1
медаллю (з портретом курфюрства
Фрідріха Вільгельма на честь захоп-
лення міста Штральзунда у 1678 р.).
Автор цієї роботи підписався лише мо-
нограмами «М.М». На сьогодні є під-
стави вважати, що «головна ідея офор-
млення келиха, висловлена мовою ну-
мізматики і символіки, проголошує за-
конність претензій на Померанію Прус-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 4 76
ської держави, з усіх боків оточеної
польськими «дикунами»» та пов’я-зана
з планами «курфюрста розширити свої
володіння на Балтиці і створити сильну
німецьку державу» [3].
Іноді монетне мистецтво ототож-
нюється із медальним мистецтвом або ж
вважається його складовою частиною.
Зумовлюється це в першу чергу тотож-
ністю техніки їх виготовлення. Проте
функціонально вони все ж таки різні.
Взаємодія та взаємовплив нуміз-
матики і мистецтва ніколи не були ста-
тичними. Вони перебувають у постій-
ному розвитку. Свідченням цього є й
деякі сучасні проекти. Наприклад, Му-
зей грошей (Москва, Росія, створений у
2011 р.) запропонував до реалізації два
мистецьких проекти – «Образ грошей у
творчості художників» та «Малюємо
нумізматичну азбуку». Мета першого –
показати розвиток ставлення людей до
грошей протягом їх історії, а другого –
ознайомити дітей з історією грошей (з
можливістю намалювати власні варіан-
ти монет чи бон). В рамках «Образу
грошей у творчості художників» одним
із відомих мистецьких проектів остан-
ніх років став представлений російсь-
ким медіа-художником та мистецтво-
знавцем К. Шамановим проект «Ноль
рублей» – випуск срібного виробу діа-
метром 4 см монетного типу (все таки
це не монета за функціональним зна-
ченням!) обмеженого тиражу – «симу-
ляція естетики металічних грошей» [5].
Але не завжди мистецька твор-
чість художників завершувалася пози-
тивним результатом. Досить часто
проекти, пов’язані із підготовкою і че-
канкою монет, так і залишалися проек-
тами. Наприклад, у 1990-1991 рр. ху-
дожник В. Круковський та графік і
скульптор Л. Толбузін розробили про-
ект т.зв. «білоруських талерів» [7]. Але
за політичною мотивацією він так і за-
лишився проектом.
Взагалі, в історії відомо багато ви-
падків безпосереднього зв’язку полі-
тичних перипетій із випуском монет.
Відповідно, з ними була пов’язана і до-
ля їх творців. Так, у 1825 р. з’явився
знаменитий «костянтинівський рубль»,
над штемпелем якого працювало аж 9
майстрів. Але внаслідок відомих подій,
пов’язаних із відмовою від коронування
цесаревича і великого князя Костянтина
Павловича, сходженням на престол
Миколи І та наступним повстанням де-
кабристів, «в орбіту крупної політичної
ігри… були втягнуті художники і майс-
трові Петербурзького монетного двору.
На їх долю дісталася тяжка, що не
отримала винагородження, праця, а
оточуюча справу таємниця зробила її
плоди анонімними» [10, 224].
Мистецтво виготовлення і оформ-
лення монети давно вже перестало бути
лише справою граверів, художників,
нумізматів, представників влади в рам-
ках однієї країни. Воно має загально-
світовий інтерес. Тому проводяться
міжнародні конкурси, які дозволяють
визначити найбільш яскраві художні
надбання у виготовленні монет. Так, з
1972 р. щорічно проходять Всесвітні
ярмарки грошей (World Money Fair), на
яких урочисто присуджуються премії
«Монета року» (Coin of the Year,
COTY). Конкурс проводять відомі ви-
давництва Krause Publications та World
Coin News, котрі залучають для вине-
сення рішення фахівців із різних країн
– представників банків, монетних дво-
рів, музеїв, журналістів тощо. Саме на
цьому конкурсі у 2001 р. в номінації
«Сама натхненна монета» перемогла
українська монета із нейзильберу «Різ-
дво Христове» номіналом 5 гривень
(вага 16,54 г, діаметр 35 мм). Її автор –
художник і скульптор Роман Чайковсь-
кий.
З 2007 р. в Росії також проводить-
ся постійний міжнародний конкурс
«Монетне сузір’я». Тоді ж в номінації
«Золота монета року» найкращою була
визнана (разом з білоруською монетою)
українська монета із золота «Нестор-
літописець» номіналом 50 гривень (вага
15,55 г, діаметр 25 мм). Автори її ескі-
зів та моделей – В. Таран, А. Харук,
С. Харук, Р. Чайковський, С. Іваненко.
Взагалі ж, не варто забувати про
внесок України та її майстрів в розви-
ток світового монетного мистецтва (і
водночас слід зауважити про необхід-
ність дослідження цієї тематики). Зок-
рема, відомий український знавець мо-
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 4 77
нетної справи В. Зварич наголошував
на особливостях виконання монетних
штемпелів «срібляників» на Русі:
«С[рібляник] Ярослава являє собою в
монетному виробництві Європи ХІ ст.
унікальне явище щодо мистецького ви-
конання штемпеля монети… Техніка
виробництва С. має свої особливості.
Кружальця С. не вирізувались із плас-
тини (як у візантійських і арабських
монет), а були литими» [2, 119-120].
Необхідно згадати і художника та
різьбяра А.Ф. Васютинського (1858-
1935), котрий був родом із Кам’янця-
Подільського, навчався у Київській
художній школі (1879-1881), потім
став автором цілого ряду монетних
штемпелів – 1895-1915 рр., рубля 1913
р. (на честь 300-річчя дому Романо-
вих), останнього срібного рубля Росій-
ської імперії (1916), першого срібного
рубля РСФРР (1921-1922), золотого
червонця РСФРР, нікелевих монет
1931-1934 рр. та ін.
Таким чином, необхідно зазначити
стійкий зв’язок між мистецтвом і нумі-
зматикою від найдавніших часів, що іс-
нує в різних площинах взаємовпливу,
від фінансової і політичної до управ-
лінської і культурно-національної.
ЛІТЕРАТУРА
1. Вермуш Г. Аферы с фальшивыми
деньгами. – М. Международные отноше-
ния, 1990. – 224 с.
2. Зварич В. Нумізматичний словник.–
Львів: Вища школа, 1973. – 147 с.
3. Зверев С.В. Прусская «монетная»
кружка конца ХVII века // Декоративно-
прикладное искусство Западной Европы. –
М., 2006. – С. 335-341.
4. Ильина Т.В. История искусств. За-
падноевропейское искусство. – М.: Изобра-
зительное искусство, 1983. – 359 с.
5. Кирилл Шаманов, монета 0 рублей
// http://muzeydeneg.ru/museum/ proekt-obraz-
deneg-v-tvorchestve-sovremennyih-
hudozhnikov/kirill-shamanov-moneta-0-rubley/
6. Мельникова А. Твердые деньги. –
М.: Изд-во полит. лит-ры, 1971. – 80 с.
7. Можейко Г. Расследование «КП»:
белорусского «зайчика» списали из детской
книжки! // Комсомольская правда –2012. –
23 февраля.
8. П. ф.-В. Древнегреческие монеты //
Энциклопедический словарь / Изд.: Ф. Брок-
гауз, И. Ефрон. – Т. ХI. – СПб., 1893. – С. 125.
9. Самков О.М. Українські дукачі. –
Черкаси, 2013. – 134 с.
10. Щукина Е.С. К вопросу о создате-
лях штемпелей константиновского рубля //
Константиновский рубль. Новые материа-
лы и исследования. – М., 1991. – С. 201-
224.
11. Sutherland C.H.V. Art in Coinage:
The Aesthetics of Money from Greece to the
Present Day. – London, 1955. – 223 р.
Ластовский В.В. Искусство и нумизматика: функциональная связь. Иссле-
дуется связь между искусством и нумизматикой. Рассматриваются различные ас-
пекты процесса их взаимовлияния: политические, культурные, социальные и др. Оп-
ределяются основные тенденции в роли искусства в изготовлении монетных штем-
пелей и влияния нумизматики на общество.
Ключевые слова: нумизматика, искусство, гуманизм, монета, коллекционирова-
ние, творчество, гравер, резчик, художник.
Lastovsky V.V. Art and numismatics: functional communication. We investigate
the relationship between art and numismatics. We consider various aspects of their mutual
political, cultural, social and others. The basic trends in the role of art in the manufacture
of coins and stamps numismatics impact on society.
Keywords: numismatics, art, humanism, coins, collectibles, art, engraver, carver, art-
ist.
|