Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО
У статті висвітлюється роль науково-технічних здобутків інженера Генріха Осиповича Графтіо в організації та проведенні низки заходів, спрямованих на реалізацію плану ГОЕРЛО. Аналізуються досвід ученого та його застосування у діяльності Державної комісії електрифікації Росії. В статье освещается рол...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130987 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО / К.М. Махобей // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 31-37. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472599577264128 |
|---|---|
| author | Махобей, К.М. |
| author_facet | Махобей, К.М. |
| citation_txt | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО / К.М. Махобей // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 31-37. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті висвітлюється роль науково-технічних здобутків інженера Генріха
Осиповича Графтіо в організації та проведенні низки заходів, спрямованих на реалізацію плану ГОЕРЛО. Аналізуються досвід ученого та його застосування у діяльності Державної комісії електрифікації Росії.
В статье освещается роль научно-технических достижений инженера Генриха Осиповича Графтио в организации и проведении ряда мероприятий, направленных на реализацию плана ГОЭРЛО.
Анализируются опыт ученого и его применение в деятельности Государственной комиссии электрификации России.
The article highlights the
role of scientific and engineering achievements of Henry Osipovich Graftio in organizing a
number of activities aimed at implementing the plan HOERLO. Scientist analyzes the experience
in order to apply it to the State Commission of electrification in Russia.
|
| first_indexed | 2025-11-24T10:18:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 31
УДК 656.2 (092)
ПРАЦЯ Г.О. ГРАФТІО В ПЛАНІ ГОЕРЛО
Махобей К.М.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
У статті висвітлюється роль науково-технічних здобутків інженера Генріха
Осиповича Графтіо в організації та проведенні низки заходів, спрямованих на реаліза-
цію плану ГОЕРЛО. Аналізуються досвід ученого та його застосування у діяльності
Державної комісії електрифікації Росії.
Ключові слова: Державна комісія електрифікації Росії, план ГОЕРЛО, електрифі-
кація, гідроелектростанці.
В 1920 році за ініціативи В.І. Ле-
ніна була створена під керівництвом
Г. М. Кржижановського Державна ко-
місія електрифікації Росії, яка стала по-
чатком нової епохи у відродженні гос-
подарства країни. Комісія об’єднала усі
технічні та наукові сили, що були роз-
сіяні та окреслила основні контури
плану електрифікації [1].
21 лютого 1920 року Державний
план електрифікації Росії був готовий.
Цей документ був створений на основі
глибокого вивчення стану та перспек-
тив розвитку народного господарства
Росії, регіональних особливостей енер-
гетичного потенціалу окремих регіонів.
Ще у 1917 році концепцію розвит-
ку плану електрифікації Росії створив
П.А. Гуревич. У цьому плані великий
інтерес представляли дослідження ін-
женера, підсумки яких оприлюднюва-
лись для суспільства у статті «Основні
питання електричної політики в після-
воєнну епоху Росії», що друкувались в
номерах 1-3 журналу «Електрика» за
1917 рік [2]. Його розрахунки викорис-
товувались у плані ГОЕРЛО, але тала-
новитого інженера до керівних органів
комісії не включили.
«Державний план електрифікації
Росії», що надалі називався планом
ГОЕРЛО – це об’ємний том, що скла-
дався з 650 сторінок та карти електри-
фікації Росії. В грудні 1920 року макет
карти знаходився у Великому театрі.
Численні лампочки світили у місцях
будування майбутніх електростанцій.
Карта наглядно демонструвала делега-
там VІІІ з’їзду Рад, як буде здійснюва-
тись будівництво на території Росії.
Вже 22 лютого 1920 року Володи-
мир Ленін у своєму виступі на Всеро-
сійському з'їзді Рад підняв над собою
товсту книгу у сірій палітурці та виго-
лосив промову, яка точно відображала
план ГОЕРЛО. «Ми маємо перед собою
результат роботи Державної комісії
електрифікації Росії у вигляді цієї кни-
жки, яка усім вам сьогодні чи завтра
буде роздана. Я сподіваюсь, що ви цієї
книжки не злякаєтесь. Я думаю, що ме-
ні не складно буде вас переконати в її
особливому значенні. На мою точку зо-
ру це – наша друга програма партії» [3].
Затверджений план електрифікації
негайно став втілюватись в реальність.
Здійснення його спочатку супроводжува-
лось численними труднощами та пере-
шкодами, але просувалось успішно під
керівництвом та допомогою Володимира
Леніна, а також Йосипа Сталіна.
План ГОЕРЛО складався із шести
розділів, які відображали розглянуті
проблеми. Це:
1. Електрифікація та план держа-
вного господарства.
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 32
2. Електрифікація та паливопос-
тачання.
3. Електрифікація та водна енергія.
4. Електрифікація та сільське го-
сподарство.
5. Електрифікація та транспорт.
6. Електрифікація та промисло-
вість [4].
Наприкінці книги містилась «По-
яснювальна записка до схематичної ка-
рти електрифікації Росії» та сама карта.
У цій частині книги аналізується госпо-
дарство країни як одне ціле та резуль-
тати досліджень, висновки про перспе-
ктивний розвиток електроенергії, схе-
матично подані на карті [Там само].
Загалом увесь план був поділений
на дві частини, що відрізнялись між со-
бою характером виконання робіт. Пер-
ша частина носила назву «Програ-
ма А», в якій були накреслені шляхи
використання вже діючих електростан-
цій, їх реконструкція з метою збіль-
шення потужності і об’єднання груп
станцій в одну єдину сітку. Викорис-
тання недосконалих станцій було необ-
хідним заходом початкового періоду
плану ГОЕРЛО. Друга ж частина була
програмою Б – це більш відомий розділ
Державного плану електрифікації Росії.
Під час її втілення виділялись основні
проблеми електрифікації кожного еко-
номічного району та розроблялись шля-
хи їх подолання. Для цього створюва-
лись нові потужні електростанції та лінії
електропередач. Цей план був запроек-
тований для здійснення не лише розвит-
ку енергетики, але і для всієї економіки.
Адже передбачалось будівництво під-
приємств, що в майбутньому мали за-
безпечити усім необхідним електри-
фікацію країни. Тому це все тісно
зв’язувалось з планом розвитку терито-
рій. 21 грудня 1921 року Радою На-
родних Комісарів був прийнятий «Дек-
рет про електрифікацію РСФСР».
Діяльність комісії набула великого
резонансу на території Росії в період
початку ХХ століття, що спонукало в
лютому 1921 року створити новий
Держплан.
15 лютого 1921 року Г. М. Кржи-
жановський видає постанову: «Скасу-
вати з 1 червня 1921 року Державну
комісію з електрифікації Росії
(ГОЕРЛО) і передати всі матеріали, зві-
тність і невикористані кредити в розпо-
рядження Державної загальнопланової
комісії з секції енергетики та покладан-
ня на останню продовження робіт, що
проводилися ГОЕРЛО» [5].
Г.М. Кржіжановському вдалось
залучити найкращі інтелектуальні сили
країни та організувати їхню роботу.
До вирішення проблем Володи-
мир Ленін залучив 22 науковців та бі-
льше 200 спеціалістів у різних галузях
науки. Вчені, що приймали найбільш
активну участь у роботі були: проф.
Г.О. Графтіо, інж. А.Г. Коган, проф.
Е.Я. Шульгін, проф. А.А. Горєв, проф.
І.Г. Александров, проф. Л.К. Рамзін,
проф. К.А. Круг, проф. М.А. Шателен
та інші. Ці люди зробили великий вне-
сок у розробку конкретного державно-
го плану господарського та культурно-
го перетворення Росії на базі електри-
фікації. Вони розробляли та втілювали
у життя план ГОЕРЛО.
Члени комісії були досвідченими
політиками, блискучими науковцями та
інженерами. Цій прогресивній команді,
вдалось у непростих умовах визначити
стратегію розвитку економіки, масшта-
би й методи її здійснення [6].
Радянські спеціалісти ознайоми-
лись зі станом електрифікації залізниць
за кордоном та прагнули втілити всі
свої знання на батьківщині. Одним із
них був Генріх Графтіо, що повернувся
після стажування з Європи, сповнений
ентузіазму щодо будівництва залізниці
нового покоління.
Питання електрифікації залізнич-
ного транспорту в плані ГОЕРЛО були
розроблені під керівництвом І.О. Алек-
сандрова та Г.О. Графтіо. Вони обґрун-
товували ефективність електрифікації
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 33
залізниці, але в умовах важкого стану
Росії і практично повної відсутності не-
обхідних ресурсів члени комісії
дфйшли висновку, що створення доріг
на той час було недосяжною мрією.
З моменту створення комісії
ГОЕРЛО у 1920 року Генріх Графтіо
стає активним учасником процесу та
відповідальним за дві секції: електри-
фікація залізничного транспорту та ви-
користання річок Кавказу.
Ще починаючи з 1900 року для
вирішення проблеми безперебійного
енергопостачання промисловості та
транспорту Санкт-Петербурга Генріх
Графтіо здійснив декілька експедицій
щодо вивчення річок Північної Росії та
Кавказу. А вже у 1902 році склав пер-
ший проект використання енергії на рі-
чці Волхва. У 1905 році дослідив водні
ресурси Вуокси та Малої Іматри.
Перебуваючи на радянській служ-
бі за дорученням Управління внутрі-
шніх водних шляхів Генріх Графтіо ра-
зом із інженером Паліциним створили
проект гідроелектростанції на Петропа-
влівських порогах річки Волхви, метою
якого було постачання енергії столич-
ного залізничного вузла.
Досліджуючи проблеми електри-
фікації залізничних шляхів в плані
ГОЕРЛО Генріх Графтіо дав детальні
економічні обґрунтування доцільності
електрифікації окремих ліній та провів
технічні розрахунки [7].
Генріх Графтіо разом з іншими ро-
зробниками ідеї в якості основних еле-
ментів та етапів проведення плану
ГОЕРЛО вказував на:
a) розробку плану електрифікації
народного господарства і здійснення
програми-мінімум електрифікації, виді-
лення основних пунктів електропоста-
чання та використання для цих цілей
існуючих електростанцій;
b) побудову основних районних
електростанцій першої черги та основ-
них ліній електропередач;
c) будівництво районних станцій
наступної черги для подальшого розви-
тку електричної сітки та електрифікації
найважливіших промислових процесів;
d) електрифікацію промисловості,
транспорту та землеволодінь [8].
В плані ГОЕРЛО вперше був взя-
тий курс на перехід до інтенсивних фа-
кторів економічного росту, що було ак-
туальним наприкінці ХІХ – на початку
ХХ століття [9].
План ГОЕРЛО був першим свід-
ченням цілісного єдиного державного
господарського плану, що розраховува-
вся на перспективу 10-15 років. Науко-
вці, які брали участь у проекті, казали:
«За нами прийдуть інші люди, що в
більш спокійний час із більшим запа-
сом сил та коштів зможуть продовжити
нашу наукову діяльність, виправити
наші помилки та розгорнути ширші пе-
рспективи. Але ми працюємо у важкі
часи і з великим болем відчуваємо сту-
сани, що направляються проти робітни-
ків нашої батьківщини із усіх сторін
світу … У колективній роботі є відома
неузгодженість окремих частин і чисе-
льні похибки неминучі. Але нас нади-
хало величезне бажання відгукнутись
на те творіння нового життя, провісни-
ком якого є наша країна. Наша праця –
це лише початок» [10].
За період реалізації плану
ГОЕРЛО було заплановано побудувати
три десятки електростанцій загальною
потужністю в 1,5 млн. кВт, що у сумі
разом з 250 тис. кВт (за наявності на
той час) становило 1750 тис. кВт. Гро-
шова частина плану передбачала витра-
ти у розмірі 17 мільярдів золотих руб-
лів. У тому числі лише 7 % (1,2 мільяр-
ди рублів) із вказаної суми були напра-
влені на електроенергетику. В числі те-
плових електростанцій була побудова
Штеровської, Каширської, Нижнєго-
родської, Шатурської, Челябінської, а
також гідроелектростанцій – Нижнєго-
родської, Волховської, Дніпровської та
дві станції на річці Свір.
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 34
Протягом встановленого часу Ро-
сія мала бути забудована сіткою район-
них електростанцій, які зв’язувалися б
між собою та утворювали б джерела
дешевої і легкої, переданої з міста в мі-
сто, енергії [1].
План ГОЕРЛО містив у собі вісім
«Записок про плани електрифікації ра-
йонів», адже саме на таку кількість
економічних районів була розділена
електрифікація Росії. Ці частини охоп-
лювали величезну територію від Льо-
довитого океану до Чорного моря і від
західних кордонів до Уральських і Кав-
казьких гір. Уся країна поділялась на:
Північний, Цетрально-промисловий,
Південний, Приволжський, Уральсь-
кий, Кавказький, Західно-Сибірський і
Туркестанський райони.
Такий поділ був здійснений на ос-
нові аналізу економічного становища
країни, тут враховувались наявність ко-
рисних копалин, стан транспортних
шляхів та географічних особливостей
досліджуваних територій.
Та не все було так просто. А.В. Ві-
нтер зауважував: «Після побудови еле-
ктростанцій ми не могли вивезти з них
електроенергію. Оскільки дороги в Мо-
скву та Санкт-Петербург проходили по
території незліченної кількості приват-
них земель. Власники вимагали гроші.
Ми повинні були місяцями вмовляти
тих, хто нічого не хотів і капризував,
або пред’являв нам фантастичні та без-
глузді вимоги» [11]. Згодом про це при-
гадував і Г.М. Кржижановський: «Скі-
льки мені довелось випити коньяку та
шампанського з п’яницями-
поміщиками, щоб отримати згоду на
установку опор ліній електропередач на
їх земельних ділянках» [12].
Виконання дій, що передбачались
планом ГОЕРЛО, супроводжувалось
труднощами та спротивом, але це дола-
лось завдяки бажанню В.І. Леніна. На
VІІІ Всеросійському з’їзді Рад Ленін за-
кінчив свою доповідь словами: «… якщо
Росія покриється щільною сіткою елект-
ричних станцій і потужним технічним
устаткуванням, тоді наше господарське
будівництво стане взірцем для Європи
та Азії» [10]. Рішучість цієї людини по-
зитивно вплинула не лише на розвиток
та втілення у життя плану електрифіка-
ції Росії початку ХХ століття, але і на
будівництво найпотужнішої гідроелект-
ростанції на річці Волхва.
Активна професійна діяльність Ге-
нріха Графтіо припадає на часи після ре-
волюційних подій жовтня 1917 року. Він
не був їх прихильником та учасником,
тому відношення з новою владою скла-
далось не завжди добре. Але його патрі-
отизм та турбота про благо країни пере-
конали Леніна у прогресивності науки і
техніки під керівництвом відомих вче-
них, таких як Графтіо. Нова влада нада-
ла можливість йому очолити відділ еле-
ктрифікації Народного Комісаріату
Шляхів Сполучення. Під керівництвом
Графтіо у 1917 році складаються перші
плани електрифікації залізниць в
центральній електротехнічній раді [7].
Особливістю російського енерге-
тичного співтовариства кінця ХІХ – по-
чатку ХХ століття була наявність трьох
категорій вчених: професіоналів-
революціонерів з технічною освітою,
які вважали своїм головним завданням
повалення царського режиму і радика-
льне перевлаштування країни (до них
відносились Г.М. Кржижановський,
Л.Б. Красін, В.В. Старков); технократів,
що стояли осторонь від революційних
баталій та займались виключно інжене-
рною справою (К.В. Кірш, К.А. Круг і
звичайно Г.О. Графтіо); останні – це ті
вчені, що у студентські роки в силу
юнацького фрондерства випадково втя-
гнулись у протистояння режиму [13].
Нова влада досить вдало демон-
струвала свою волю, вказувала на важ-
ливість енергобудування, поставивши
розвиток електрифікації в число найва-
жливіших завдань.
У 1914 році Генріх Графтіо закін-
чив роботу над проектом Волховської
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 35
ГЕС. На той момент уряд визнав його
реалізацію необхідною, але іноземні
поставщики сировини для теплових
електростанцій заважали втіленню про-
екту. Тому реалізацію запланованих дій
було відкладено на невизначений тер-
мін. Практична можливість здійснити
задумане з’явилась лише після приходу
до влади більшовиків.
Влітку 1917 року Генріх Графтіо
створив проект наземного «залізнично-
го метрополітену». Територія була роз-
рахована від Балтійського вокзалу до
станції «Удільна».
Учасники реалізації плану
ГОЕРЛО внаслідок важливості праці
були оточені особливою увагою і під-
тримкою з боку керівнцтва країни. У
своїх повідомленнях Ленін завжди на-
голошував на поліпшенні умов праці
учасників комісії плану ГОЕРЛО, за-
безпеченні її членів коштами, транспо-
ртом та зв’язком, розв’язанні соціаль-
них, житлових і продовольчих проблем.
Про це свідчить такий факт. У серпні
1920 року повідомили про обшук квар-
тири Генріха Графтіо будинковим комі-
тетом бідноти. Дізнавшись про це, Ле-
нін терміново повідомляє Г.Е. Зіновьє-
ву: «Кржиржановський повідомляє: бу-
динковий комітет бідноти будинку №
15 на Олександрійському проспекті за-
грожує обшуком та конфіскацією майна
професора Генріха Осиповича Графтіо,
що займає квартиру № 3. Графтіо – за-
служений професор, своя людина. Не-
обхідно захистити його від саморозпра-
ви будинкового комітету бідноти.
Прошу повідомити про виконання»
[14]. Звичайно, ця ситуація вирішилася
після втручання Леніна.
У березні 1921 року Генріха Граф-
тіо заарештовують. І знову на допомогу
приходить Ленін, який пише телеграму
Ф.Е. Дзержинському: «Прошу негайно
з’ясувати, в чому звинувачують профе-
сора Графтіо Г.О., який заарештований
Петрогубчеком, і чи не буде можливос-
ті звільнити його» [15; 101]. Вже через
два дні В.І. Леніну повідомляють, що
Генріх Графтіо звільнений та присту-
пив до виконання своїх професійних
обов’язків.
Будівництво першої в Росії проми-
слової гідроелектростанції на річці Вол-
хва, головним інженером якої був Генріх
Графтіо, мало дуже велике значення.
На території Російської імперії бу-
ло побудовано близько 17 тисяч неве-
ликих гідроелектростанцій. Своїми зді-
бностями Генріх Графтіо здійснив ене-
ргетичну революцію в країні. Адже
вважалось, що Росія – країна рівнинна
та багата на природні копалини, а тому
гідроенергетика не цікавила владу.
Генріх Графтіо розробив безліч
проектів побудови гідроелектростанцій,
найвідомішими з них були Волховська,
Нижньосіверська.
У 1905 році Графтіо разом з гідро-
логом С. Максимовим опрацював план
покращення умов судноплавства на
Дніпрі та будівництво гідроелектроста-
нції, який не втілився у життя. Інженери
пропонували побудувати три греблі, при
цьому затопити невеликі за площею зе-
мельні ділянки. Але Сталін не підтримав
пропозиції та віддав перевагу іншому
проекту. Та все ж Генріх Графтіо взяв
участь у будівництві Дніпрогесу в якості
консультанта-інженера.
Реалізація плану ГОЕРЛО потребу-
вала чималих зусиль та ресурсів усієї кра-
їни. 1926 року відбулось виконання про-
грами А плану електробудування, а вже
до 1930 року були досягнуті основні по-
казники по програмі Б плану ГОЕРЛО.
План ГОЕРЛО був виконаний до
початку 1931 року, а в 1935 році основ-
ні пункти були перевиконані більше, а
ніж удвоє. На цьому підґрунті промис-
лове виробництво в країні збільшилось
у 4 рази, збільшилась потужність елек-
тростанцій приблизно у 6 раз, а вироб-
ництво електроенергії на них – більше
ніж у 10 разів.
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 36
Виконання плану ГОЕРЛО
Показник 1913 1920 План
ГОЕРЛО
1930 1935 Рік вико-
нання
Валова продук-
ція промислов.
1 0,14 1,8-2 2,5 5,8 1929-1930
Потужність ра-
йонних електро-
станцій
0,2 0,25 1,75 1,4 4,1 1931
Виробництво
електроенергії
2,0 0,5 2,8 8,4 28,3 1931
Вугілля 29,2 8,7 62,3 47,8 109,8 1932
Нафта 10,3 3,9 16,4 18,5 25,2 1929-1930
Торф 1,7 1,4 18,4 8,1 18,5 1934
Залізна руда 9,2 0,16 19,6 13,7 26,3 1934
Чугун 4,2 0,12 9,2 5,0 12,5 1934
Сталь 4,3 0,19 6,5 5,8 12,6 1933
Папір 269,2 30,3 683,5 435,3 648,8 1936
Реалізація плану ГОЕРЛО базува-
лась на державній ідеології, на плано-
во-директивних методах управління.
Наполегливі дії В. Леніна були спрямо-
вані на створення матеріальної основи
соціалізму в Росії на базі електрифіка-
ції, на реалізацію першого державного
плану становлення та соціалістичної
реконструкції народного господарства
Росії у вищій технічній основі. План
ГОЕРЛО повинен був вирівняти відста-
лий економічний фронт. Для вирішення
цих питань було досягнуто згоди щодо
розподілення території Росії на еконо-
мічні райони, при цьому враховувались
суспільна праця та виробництво по
окремих зонах в економічних, природ-
них, енергетичних сферах.
Отже, план ГОЕРЛО з початку ро-
згортання робіт отримав не абстрактно-
теоретичний, а навпаки – реальний ха-
рактер. Цей державний план був взір-
цем рішення складних політичних, еко-
номічних, соціальних та технологічних
проблем. Тому на початку ХХ століття,
об’єднавши ідеї електрифікації з най-
більш прогресивним напрямком розви-
тку промисловості, сільського госпо-
дарства, транспорту план дав комплек-
сну програму розвитку усієї економіки
Росії, соціальної сфери та культурного
життя країни. Але навколо плану
ГОЕРЛО йшли дискусії у наукових ко-
лах. Одні вчені були схильні до того,
що дореволюційна Росія фактично не
мала особистої енергетичної бази, а
створена була виключно планом
ГОЕРЛО. Інші доводили, що план елек-
трифікації Росії був підготовлений на
початку ХІХ століття, а усі наступні дії
в країні зривали його реалізацію.
Аналіз передісторії плану
ГОЕРЛО дає усвідомлення необхідно-
сті його створення та реалізації напри-
кінці ХІХ – на початку ХХ століття під
час капіталізації Росії. Необхідність
реалізації плану була зумовлена з од-
ного боку ринком та відсутністю зага-
льнодержавного планового початку, а
з іншого, – масштабами та рівнем про-
дуктивних сил, які швидкими темпами
розвивались.
На думку дослідниківа, головну
роль у створенні енергетичної бази до-
революційної Росії та в реалізації плану
ГОЕРЛО відіграла постать однієї лю-
дини – Генріха Осиповича Графтіо, хоч
розробку плану ГОЕРЛО здебільшого
пов’язують з ім’ям Г.М. Кржижанов-
сього. Сталін говорив: «Кржижановсь-
НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 2 2015 37
кого потрібно призначати на найвідпо-
відальніші ділянки роботи, дати йому
все зібрати, а потім вигнати всіх про-
теже – це відмінна форма безкровної
очистки апарату» [16]. Але душею пла-
ну ГОЕРЛО був Генріх Графтіо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Развитие электрификации совет-
ской страны 1921-1925 гг. Государственное
издательство политической литературы. -
М., 1956. - С. 116-118 //«Красная газета»,
орган Ленинградского Совета : архив, № 22
(1767). – 192.
2. Гуревич А.П. Основні питання
електричної політики в післявоєнну епоху в
Росії / А.П. Гуревич // Електрика. 1917. № 1-3.
3. Ленин В.И. Полное собрание со-
чинений / В.И. Ленин // 5-е изд. Т.42 – Мо-
сква, Политиздат, 1971.
4. К 85-летию плана ГОЭЛРО //
«Дальневосточный энергопотребитель» №
2010 [електронний ресурс]. Режим доступу :
http://dalenergy.ru
5. Постанова ради Труда і Оборони
про скасування Комісії ГОЭЛРО / В. І. Ле-
нін про електрифікацію. - М.: Изд-у поли-
тий. літри. 1964. - 496 с.
6. Брызгалов В.И., Гордон Л.А. Со-
временные комплексные узлы. / В.И. Брыз-
галов, Л.А. Гордон // «Гидроэлектростан-
ции» - Красноярск, 2002 г.
7. Зензинов Н. А. Рыжак С. А. Вы-
дающиеся инженеры и ученые железнодо-
рожного транспорта / Зензинов Н. А. Рыжак
С. А. – М.; Транспорт, 1978.
8. План Электрификации РСФРС.
Доклад 8-му С'эзду Советов Государствен-
ной Комиссии по Электрификации России.
Большой Хозяйствений План. // Государст-
венное Техническое Издательство. - Моск-
ва, 1920. – 667 с.
9. Материалы ХХVІ съезда КПСС –
М:, Политиздат, 198. – 32 с.
10. Кржижановський Г.М. К 35-
летию плана ГОЄРЛО. План Электрифика-
ции РСФРС. Доклад 8-му С'эзду Советов
Государственной Комиссии по Электрифи-
кации России. // Государственное Техниче-
ское Издательство. - Москва, 1920. – 667 с.
11. Люди русской науки: Очерки о
выдающихся деятелях естествознания и
техники. Техника. Сборник. Под редакцией
И.В. Кузнецова. – Москва: Издательство
«Наука». Физматгиз, 1965.
12. Флаксерман Ю.Н. У вогні життя
і боротьби. / Ю.Н. Флаксерман // Изд-у по-
литий. літри. – Москва, 1980.
13. Гвоздецький В.Л. Найбільші
енергетики Росії А. В. Вінтер (1878-1958)
[електронний ресурс]. Режим доступу :
http://www.portal-slovo.ru
14. Ленин В.И. Полное собрание со-
чинений / В.И. Ленин // 5-е изд. Т.51 – Мо-
сква, Политиздат, 1967..
15. Ленин В.И. Полное собрание со-
чинений / В.И. Ленин // 5-е изд. Т.52 – Мо-
сква, Политиздат, 1967..
16. Володин М. Генрих Графтио и
его план элекрификации всей страны / М.
Володин // Первая крымская – 11 января-17
января 2013. - № 457.
Махобей Е.М. Работа Г.О. Графтио в плане ГОЭРЛО. В статье освещается
роль научно-технических достижений инженера Генриха Осиповича Графтио в орга-
низации и проведении ряда мероприятий, направленных на реализацию плана ГОЭРЛО.
Анализируются опыт ученого и его применение в деятельности Государственной ко-
миссии электрификации России.
Ключевые слова: Государственная комиссия электрификации России, план
ГОЭРЛО, электрификация, гидроэлектростанции.
Mahobei K.M. Work of Henry Graftio in plan HOERLO. The article highlights the
role of scientific and engineering achievements of Henry Osipovich Graftio in organizing a
number of activities aimed at implementing the plan HOERLO. Scientist analyzes the experi-
ence in order to apply it to the State Commission of electrification in Russia.
Keywords: State Commission of Electrification in Russia, plan HOERLO, electrification,
hydropower.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-130987 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:18:36Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Махобей, К.М. 2018-03-10T10:19:22Z 2018-03-10T10:19:22Z 2015 Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО / К.М. Махобей // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 2. — С. 31-37. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130987 656.2 (092) У статті висвітлюється роль науково-технічних здобутків інженера Генріха Осиповича Графтіо в організації та проведенні низки заходів, спрямованих на реалізацію плану ГОЕРЛО. Аналізуються досвід ученого та його застосування у діяльності Державної комісії електрифікації Росії. В статье освещается роль научно-технических достижений инженера Генриха Осиповича Графтио в организации и проведении ряда мероприятий, направленных на реализацию плана ГОЭРЛО. Анализируются опыт ученого и его применение в деятельности Государственной комиссии электрификации России. The article highlights the role of scientific and engineering achievements of Henry Osipovich Graftio in organizing a number of activities aimed at implementing the plan HOERLO. Scientist analyzes the experience in order to apply it to the State Commission of electrification in Russia. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові і технічні досягнення минулого Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО Работа Г.О. Графтио в плане ГОЭРЛО Work of Henry Graftio in plan HOERLO Article published earlier |
| spellingShingle | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО Махобей, К.М. Наукові і технічні досягнення минулого |
| title | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО |
| title_alt | Работа Г.О. Графтио в плане ГОЭРЛО Work of Henry Graftio in plan HOERLO |
| title_full | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО |
| title_fullStr | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО |
| title_full_unstemmed | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО |
| title_short | Праця Г.О. Графтіо в плані ГОЕРЛО |
| title_sort | праця г.о. графтіо в плані гоерло |
| topic | Наукові і технічні досягнення минулого |
| topic_facet | Наукові і технічні досягнення минулого |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/130987 |
| work_keys_str_mv | AT mahobeikm pracâgograftíovplanígoerlo AT mahobeikm rabotagograftiovplanegoérlo AT mahobeikm workofhenrygraftioinplanhoerlo |