Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.)
Виокремлено напрями наукової роботи Інституту електротехніки АН УРСР.
 Підкреслено значущість інноваційних досліджень із застосування цифрових обчислювальних машин до моделювання складних енергосистем. Вивчено діяльність та
 проаналізовано внесок учених Інституту електротехніки у ств...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131002 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) / О.Є. Тверитникова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860240574598086656 |
|---|---|
| author | Тверитникова, О.Є. |
| author_facet | Тверитникова, О.Є. |
| citation_txt | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) / О.Є. Тверитникова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Виокремлено напрями наукової роботи Інституту електротехніки АН УРСР.
Підкреслено значущість інноваційних досліджень із застосування цифрових обчислювальних машин до моделювання складних енергосистем. Вивчено діяльність та
проаналізовано внесок учених Інституту електротехніки у створення наукової бази для розвитку електротехнічної промисловості другої половини ХХ ст. Розкрито вагомість наукового доробку С.О. Лебедєва, Л.В. Цукерника, І.В. Акаловського, А.Д. Нестеренка, С.І. Тетельбаума, І.М. Постнікова, О.Г. Івахненка, О.М. Міляха.
Выделены направления научной
работы Института электротехники АН УССР. Подчеркнута значимость инновационных исследований по применению цифровых вычислительных машин к моделированию сложных энергосистем. Изучена деятельность и проанализирован вклад ученых Института электротехники в создание научной базы для развития электротехнической промышленности второй половины ХХ в. Раскрыта значимость научного наследия С.А. Лебедева, Л.В. Цукерника, А.Д. Нестеренко, С.И. Тетельбаума, И.В. Акаловского, И.М. Постникова, А.Г. Ивахненко, А.Н. Миляха.
In the article noted directions of scientific work of
the Institute of Electrical Engineering, Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. It is
shown the importance of innovative research on the application of digital computers to the
simulation of complex power systems. Studied and analyzed the contribution of the activities
of scientists of the Institute of Electrical Engineering at the creation of the scientific basis
for the development of the electrical industry the second half of the twentieth century.
Stressed the importance of the scientific heritage of S.A. Lebedev, L.V. Tsukernik, A.D.
Nesterenko, S.I. Tetelbaum, I.V. Akalovskogo, I.M. Postnikov, A.G. Ivakhnenko, A.N. Miles.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:29:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 46
УДК 621.3 (09) + 921.3(477)
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТУ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ
АКАДЕМІЇ НАУК УРСР (1947–1963 рр.)
Тверитникова О. Є., канд. іст. наук, доц.
(Національний технічний університет «ХПІ»)
Виокремлено напрями наукової роботи Інституту електротехніки АН УРСР.
Підкреслено значущість інноваційних досліджень із застосування цифрових обчис-
лювальних машин до моделювання складних енергосистем. Вивчено діяльність та
проаналізовано внесок учених Інституту електротехніки у створення наукової бази
для розвитку електротехнічної промисловості другої половини ХХ ст. Розкрито ва-
гомість наукового доробку С.О. Лебедєва, Л.В. Цукерника, І.В. Акаловського,
А.Д. Нестеренка, С.І. Тетельбаума, І.М. Постнікова, О.Г. Івахненка, О.М. Міляха.
Ключові слова: Академія наук УРСР, Інститут електротехніки, науково-
дослідна робота, інноваційні дослідження, електротехнічна наука.
Одним з потужних центрів елек-
тротехнічної науки наприкінці 1940-х
початку 1960-х років був Інститут
електротехніки Академії наук УРСР,
на базі підрозділів якого було створе-
но низку наукових інституцій елект-
ротехнічного профілю. Історіографію
розвитку академічних науково-
дослідних інститутів дозволяють про-
стежити узагальнювальні праці при-
свячені Національній Академії наук
України [1–2]. Більше уваги особли-
востям розвитку пріоритетних науко-
вих напрямів приділено в публікаціях
провідних вчених-електротехніків, що
працювали в різні часи в Інституті
електротехніки [3–5]. Мета статті – на
основі вивчення архівних матеріалів
оцінити внесок наукового колективу
Інституту електротехніки у форму-
вання науково-технічного потенціалу
країни другої половини ХХ ст.
У 1947 р. за пропозицією акаде-
міка С.О. Лебедєва Інститут енергети-
ки АН УРСР був розділений на два ін-
ститути: Інститут електротехніки (ІЕ)
АН УРСР, директор С.О. Лебедєв та
Інститут теплоенергетики АН УРСР,
директор – академік І.Т. Швець (з
1963 р. Інститут технічної теплофізи-
ки).
Незважаючи на низку проблем
перших повоєнних років, пов’язаних
зі станом матеріально-технічної та ви-
робничої бази, неукомплектованістю
лабораторій Інституту електротехніки
АН УРСР (ІЕ АН УРСР) штатними
працівниками, малою чисельністю на-
укових кадрів проводилися фундамен-
тальні наукові роботи за пріоритетни-
ми електротехнічними напрямами.
Всього на початку 1950-х рр. в ІЕ АН
УРСР розроблялося п’ять напрямів
наукових досліджень, які охоплювали
одинадцять науково-дослідних тем.
Це підвищення ефективності і автома-
тизації роботи енергосистем; компле-
ксні автоматичні пристрої для підви-
щення продуктивність праці; передача
енергії без дротів струмами високої
частоти; промислове застосування
електричного нагріву. Відновлювали-
ся зв'язки з науково-дослідними уста-
новами, вищими навчальними закла-
дами та промисловими підприємства-
ми. Зокрема, спільні роботи проводи-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 47
лися з Інститутом автоматики і теле-
механіки АН СРСР та його Ленінград-
ським філіалом, науково-дослідним
енергетичним інститутом АН СРСР
ім. Г.М. Кржижановського, Київським
та Харківським політехнічними інсти-
тутами. Підготовлено 14 договорів
про спільну співпрацю з підприємст-
вами Києва, Ленінграду, Харкова, Ір-
кутська, ГРЕС-4 Беларусьенерго тощо
[6, арк. 3–11; 7, арк. 3].
Протягом перших повоєнних ро-
ків і подальшого десятиріччя в ІЕ АН
УРСР розвивалася перш за все дово-
єнна тематика, а також були започат-
ковані новаторські напрями, характе-
рними рисами розвитку яких було ви-
рішення найбільш актуальних практи-
чних завдань того часу. Вагомі дослі-
дження проводилися під керівництвом
С.О. Лебедєва. Створення першої в
СРСР і в континентальній Європі еле-
ктронної обчислювальної машини,
сприяло впровадженню обчислюваль-
ної техніки для дослідження режимів
складних енергосистем. Взаємозв’язок
наукових досліджень, що проводилися
лабораторією № 1 і лабораторією еле-
ктричних станцій та енергосистем
сприяв формуванню прогресивного
напряму наукових робіт інституту, що
мав комплексний характер. За ініціа-
тивою Л.В. Цукерника і С.О.Лебедєва
в ІЕ АН УРСР почав розвиватися но-
ваторський в СРСР і дуже важливий
напрям, пов'язаний із застосуванням
цифрових обчислювальних машин к
моделюванню електричних енергоси-
стем. Це дослідження стійкості енер-
госистем, зокрема єдиної енергосис-
теми СРСР, з питань її автоматизації і
підвищення економічності роботи,
створення і впровадження нової обчи-
слювальної техніки, розробці методів
аналізу режимів складних енергосис-
тем, релейний захист електростанцій
та енергосистем. Впродовж 1954–1956
рр. Л.В. Цукерником та Н.А. Качано-
вою вперше в СРСР були виконані до-
слідження із застосування електро-
нних обчислювальних машин (ЕОМ)
до моделювання складних енергосис-
тем [8, арк. 24–25; 9].
Під керівництвом Л.В. Цукерни-
ка в лабораторії електричних станцій
були продовжені наукові дослідження
спрямовані на застосування автомати-
чного регулювання збудження син-
хронних генераторів, як ефективного
засобу підвищення стійкості енерго-
систем у межах наукової теми «Під-
вищення ефективності і автоматизації
роботи енергосистем». Наукові роботи
проводилися спільно з Інститутом ма-
тематики АН УРСР, технічним управ-
лінням Міністерства електростанцій,
Всесоюзним Державним проектним
інститутом «Теплоелектропроект»,
Київенерго. Серійне виробництво
пристроїв розпочалося на заводах
«Електросила» (Ленінград); «Армме-
режа», ремонтний електромеханічний
завод (Київ), «Електропривод» (Ір-
кутськ). Нові методики були запропо-
новані науковцями інституту також в
галузі релейного захисту енергосис-
тем [10, арк. 3–5].
В 1950 р. С.О. Лебедєву і
Л.В. Цукернику за розробку і впрова-
дження пристроїв компаундування ге-
нераторів електростанцій і поліпшен-
ня роботи електроустановок прису-
джено Державну премію [11, арк. 6].
Вагомість науково-дослідних ро-
бот (НДР) проведених науковцями ін-
ституту в цьому напряму підтверджує
техніко-економічна ефективність
отримана від впровадження серії ав-
томатичних регуляторів збудження
синхронних машин впродовж 1950–
1965 рр. Запровадження наукових до-
сягнень колективу ІЕ АН УРСР у ви-
робництво мало значний економічний
ефект. При цьому впродовж
п’ятнадцяті років спостерігалося по-
ступове зростання економії коштів.
Якщо в 1950 р. техніко-економічна
ефективність становила 0,1*106 кар.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 48
на рік, то в 1965 р. вже 8*106 кар. на
рік, тобто відбулося зростання на 7900
% (табл. 1). [12, арк. 2–5].
Таблиця 1 Сумарна річна економія отримана від впроваджень пристроїв захисту
генераторів впродовж 1950–1965 рр.
Роки 1950 р. 1951 р. 1952 р. 1953 р. 1954 р. 1955 р. 1956 р. 1957 р.
Техніко-економ.
ефективність
(млн. карб. на рік)
0,1 0,2 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0
Роки 1958 р. 1959 р. 1960 р. 1961 р. 1962 р. 1963 р. 1964 р. 1965 р.
Техніко-економ.
ефективність
(млн. карб. на рік)
4,0 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,35 8
Вагомі дослідження проводилися
науковими колективами інших лабо-
раторій інституту. Зокрема, за ініціа-
тивою С.І. Тетельбаума розроблено
основи бездротової теорії передачі
енергії у вигляді пучків радіохвиль,
виконані теоретичні дослідження оп-
тимальних форм антен, експеримента-
льні дослідження елементів випромі-
нюючих систем для такої передачі,
розроблені потужні генератори біжу-
чої хвилі, підсилювачі надвисоких ча-
стот. Під керівництвом С.І. Тетельба-
ума проводилися цікаві дослідження із
застосування ультразвуку для діагнос-
тики. У результаті було створено пе-
рший в Україні ультразвуковий діаг-
ностичний апарат для двомірного до-
слідження біологічних об’єктів, тобто
ультразвуковий томограф, УЗТ-1. Ро-
зроблений науковцями Інституту еле-
ктротехніки апарат, за допомогою
якого проводилося діагностування ка-
менів у нирках, печінці, місцезнахо-
дження пухлини на ранніх стадіях, се-
рцеві захворювання відрізнявся від
аналогічних закордонних зразків бі-
льшою простою при використанні і
надійністю в експлуатації. Розвинене
напрям, очолюваний А.Д. Нестеренко
зі створення апаратури для вимірю-
вання магнітних властивостей магні-
том’яких та магнітотвердих матеріа-
лів. Під керівництвом І.М. Постнікова
розроблялися нові види електричних
машин. Дослідна робота лабораторії
автоматики та електроапаратури (О.М.
Мілях) спрямована на дослідження
елементів і вузлів автоматики з вико-
ристанням напівпровідникових магніт-
них та діелектричних матеріалів. Ре-
зультатом наукових досліджень під ке-
рівництвом О.Г. Івахненко стала роз-
робка теорії багатоконтурних і комбі-
нованих систем автоматичного регу-
лювання [8, арк. 10–11, 24; 13, арк. 18].
Значна науково-дослідна робота
проводилася харківською електролабо-
раторією. Створена наукова група
встановила зв'язок з промисловими пі-
дприємствами, проводила обстеження
понад 120 енергетичних установок міс-
та та області. Під керівництвом В.А.
Богомолова та В.Л. Беніна проведено
роботи з розробки пристроїв автомати-
ки електричних станцій. У межах спі-
льної тематики лабораторії електроста-
нцій і енергосистем ІЕ АН УРСР, ка-
федри «Центральні електричні станції»
ХПІ та Харківського електромеханіч-
ного заводу (ХЕМЗ) розроблена систе-
ма самозбудження та компаундування
з електричним магнітним коректором
напруги синхронних генераторів. Під
керівництвом А.Л. Матвєєва проводи-
лися теоретичні та експериментальні
дослідження з нормування електропос-
тачання. Результати роботи використо-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 49
вувалися відділом промислової енерге-
тики Народного комісаріату електрич-
них станцій СРСР та були впроваджені
на ХЕМЗі та Горлівському електроза-
воді [8, арк. 29–30; 14, арк. 2].
Наприкінці 1950-х рр. відбувала-
ся тенденція укрупнення наукової те-
матики. Збільшення чисельності нау-
кових співробітників, у тому числі з
науковими ступенями дозволило про-
водити комплексні розробки, які охо-
плювали різні наукові колективи
більш спрямовано. Кількість проблем,
які розроблялися в ІЕ АН УРСР впро-
довж 1958–1960 рр. приблизно зали-
шалася однаковою, між тим зменшен-
ня науково-дослідних тем і збільшен-
ня штату дозволило підвисити ефек-
тивність науково-дослідної роботи.
Зосередженню зусиль більш значних
за чисельністю наукових колективів
сприяло якості проведення дослі-
джень. Якщо в 1958 р. на одну тему
виділялося понад 10 осіб, то в1960 р.
до розробки теми залучалося вже по-
над 24 особи (табл. 2) [13, арк. 3].
Таблиця 2 Тематика науково-дослідної роботи Інституту електротехніки
впродовж 1958–1960 рр.
Роки Кількість
проблем
Кількість
тем
Чисельність
наук. співр.
1958 р. 5 18 190
1959 р. 4 16 239
1960 р. 5 14 335
Окрім держбюджетних дослі-
джень у всіх лабораторіях Інституту
електротехніки активно розроблялася
госпдоговірна тематика. 50 % від за-
гальної кількості тем виконувалася
лабораторією напівпровідникових і
магнітних пристроїв автоматики, яку
очолював О.М. Мілях. Напрями нау-
кової діяльності лабораторії це дослі-
дження процесів в каналах магнітогід-
родинамічних перетворювачів тепло-
вої енергії і електричну; вивчення
електромагнітних властивостей низь-
котемпературної плазми, умов стійко-
сті її руху в проточній частині магні-
тогідродинамічного генератора; роз-
робка і дослідження різних систем
збудження, у тому числі з викорис-
танням явища надпровідності (табл. 3)
[15 арк. 40–45].
Таблиця 3 Виконання госпдоговірної тематики Інститутом електротехніки
впродовж 1958–1960 рр.
Кількість наукових тем
Лабораторії Закін-
чених
Не за-
кінч. Всього
Лабораторія електричних
машин та електроприводу
(керівник І.М. Постніков)
1 2 3
Лабораторія електричних та
магнітних вимірювань
(керівник І.В. Акаловський)
1 1 2
Лабораторія електричних
станцій і енергосистем (ке-
рівник Л.В. Цукерник)
3 4 7
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 50
Лабораторія струмів надви-
сокої частоти (керівник Л.В.
Івахненко)
3 4 7
Лабораторія напівпровідни-
кових і магнітних пристроїв
автоматики (керівник
О.М. Мілях)
9 11 20
Всього: 18 24 42
Особливістю організації наукової
роботи Академії наук цього періоду
було збільшення уваги на впрова-
дження наукових досліджень, науко-
во-технічної допомоги виробництву.
Для посилення ланки «наукові розро-
бки – виробниче освоєння» протягом
1957–1959 рр. створені п’ять опорних
груп лабораторій ІЕ АН УРСР на під-
приємствах Київського раднаргоспу,
зокрема група лабораторії електрич-
них і магнітних вимірювань на заводі
«Точелектроприлад»; група лаборато-
рії електростанцій і енергосистем при
Київенерго; три групи лабораторії
електротермії створені в особливому
конструкторському бюро п/я № 4, на
заводі «Більшовик» і «Арсенал». Без-
умовно, найбільш успішною була
співпраця опорної групи лабораторії
електростанцій і енергосистем з засто-
суванням обчислювальної техніки та
розрахунково-моделюючих пристроїв
для проведення обчислень режимів
енергосистем, зокрема Київської, Пів-
денної, енергосистемах, Донбасенер-
го, Днепроенерго, групою розроблявся
напрям використання обчислювальної
техніки для проектування складних
енергосистем. Результатом співпраці
було створення в Києві спеціалізова-
ного обчислювального центру
об’єднаного диспетчерського управ-
ління енергосистем УРСР. Вагомим
недоліком, що гальмував розвиток на-
пряму була відсутність в Інституті
електротехніки власної цифрової об-
числювальної машини. Це факт
пов’язано з тим, що в 1957 р. на базі
лабораторія моделювання та регулю-
вання Інституту електротехніки було
створено Обчислювальний центр АН
УРСР до якого передано обчислюва-
льну техніку. Але як показав розвиток
наукових досліджень необхідність ма-
ти власну обчислювальну машину в
інституті була нагальною [6, арк. 3–
11; 7, арк. 3].
У 1960 рр. почався новий етап у
розвитку академічних інститутів, по-
в'язаний з обранням Б.Є. Патона пре-
зидентом АН УРСР. Найбільш чис-
ленною групою стали інститути техні-
чного профілю. У цей час відбуваєть-
ся зміна профілю та реорганізація ба-
гатьох установ. Реформа спрямована
на фундаменталізацію академічної на-
уки і інститути, які проводили в осно-
вному прикладні дослідження повинні
бути виключеними зі структури ака-
демії, або підняти рівень фундамента-
льних досліджень [1].
Відбувалися зміни в структурі
Інституту електротехніки. Лаборато-
рія № 1 моделювання та регулювання
реорганізована в Обчислювальний
центр АН УРСР, а далі в самостійну
науково-дослідну установу – Інститут
кібернетики АН УРСР [8, арк. 10].
На засіданні Президії АН УРСР
обговорювалися питання недоліків в
роботі технічного відділення, зокрема
недостатній взаємозв’язок зі спорід-
неними галузевими інститутами та
вищими навчальними закладами, що
заважало проведенню комплексних на-
укових досліджень. Обговорювався
лист відомого електротехніка, енерге-
тика В.А. Венікова директору Інститу-
ту електротехніки О.М. Міляху з про-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 51
позицією створення профільних науко-
во-дослідних інститутів з вирішення
техніко-економічних проблем енерге-
тики, дослідження режимів електрич-
них систем, перетворювальної техніки,
силової електроенергетики, електро-
машинобудування [16, арк. 45–47].
Постановою від 4.05.1962 р. нау-
ково-дослідні лабораторії ІЕ АН УРСР
реорганізовані у структурні відділи,
зокрема відділ моделювання електри-
чних систем, перетворення і стабіліза-
ції електромагнітних процесів, магні-
тної гідродинаміки і електромеханіч-
них систем, електричних і магнітних
вимірювань, а також лабораторія ав-
томатизації динамічних процесів в еле-
ктричних системах. Відділ електротер-
мії передано до Інституту електрозва-
рювання. Виокремлено відділ технічної
кібернетики до Інститут кібернетики.
Також в структурі Інституту сформу-
валися експериментальні майстерні,
дослідно-конструкторське бюро та від-
діл технічної інформації з бібліотекою
[16, арк. 56; 17, арк. 59–66].
Наприкінці 1963 р. в АН УРСР
остаточно завершена реорганізація
структури та визначені напрями до-
сліджень наукових установ. Врахову-
ючи різні пропозиції Інститут елект-
ротехніки АН УРСР було переймено-
вано і згідно наказу від 15.01.1964 р.
він отримав назву – Інститут електро-
динаміки АН УРСР. Науковий колек-
тив очолив представник науково-
технічної школи академіка В.М. Хру-
щова – О.М. Мілях. Нововведення до-
зволили скоординувати напрями нау-
кових досліджень, забезпечити їхній
розвиток експериментальною базою,
визначити і уточнити профіль відділів,
проводити комплексні теоретичні та
експериментальні дослідження [18,
арк. 1–2].
Отже, впродовж двох повоєнних
десятиріч науковим колективом Ін-
ституту електротехніки АН УРСР бу-
ли отримані ґрунтовні результати, що
забезпечили розвиток фундаменталь-
них і прикладних досліджень Інститу-
ту електродинаміки НАН України в
подальші роки. В цей період було за-
кладено базу для розвитку наукових
шкіл, зокрема О.М. Міляхом був за-
початкований новий науковий напрям
– перетворення та стабілізація параме-
трів електромагнітної енергії. Вагомі
наукові дослідження, що проводилися
під керівництвом С.І. Тетельбаума
сприяли створенню на базі лабораторії
Інституту електротехніки нової уста-
нови – Інститут радіотехнічних про-
блем. Новаторські розробки С.О. Ле-
бедєва і Л.В. Цукерника дозволили Ін-
ституту електротехніки АН УРСР ста-
ти ініціатором розгортання в країні
робіт з використання обчислювальної
техніки для дослідження режимів
складних енергосистем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Історія Національної академії наук України суспільно-політичному контексті
1918–1998 / С. Кульчицький, Ю. Павленко, С. Руда, Ю. Храмов. – Київ : Фенікс,
2000. – 528 с.
2. Інститут електродинаміки НАН України. Історія. Електронний ресурс. Ре-
жим доступу: http://ied.org.ua/files/history-ied.pdf.
3. Липківський К. До 50-річчя реорганізації Інституту електротехніки АН
УРСР / К. Липківський // Технічна електродинаміка. – К. : ІЕД. – № 6. – 2013.
– С. 7–8.
4. Авраменко В.Н. Памяти профессора Л.В. Цукерника (1907–1988 гг.). Разви-
тие методов и программных средств моделирования сложных ЭЭС для задач АСДУ
енергосистем / В.Н. Авраменко, В.А. Крылов // Енергетика та електрифікація. –К. –
2008. – № 7. –С. 54–69.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 52
5. Стогній Б.С. Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної
академії наук України / Б.С. Стогній // Вісник НАН України. – К. : Академперіодіка.
– 2013. – № 11. – С. 49–56.
6. Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім.
В.І. Вернадського НАН України (ІА НБУВ НАН України). – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр.
111. – 57 арк.
7. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 291. – 9 арк.
8. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 273. – 40 арк.
9. Качанова Н.А. Электрический расчет сложных энергосистем на ЦВМ / Н.А.
Качанова. – Киев: изд-во «Техника», 1966. – 274 с.
10. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 156. – 36 арк.
11. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 124. – Оп. 1. – Спр. 33. – 11 арк.
12. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 484. – 19 арк.
13. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Cпр. 276. – 80 арк
14. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 26. – 48 арк.
15. ІА НБУВ НАН України. – Ф.263. – Оп.1. – Спр. 323. – 45 арк.
16. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 124. – Оп. 1. – Спр. 77. – 201 арк.
17. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр.437. – 186 арк.
18. ІА НБУВ НАН України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 563. – 20 арк.
Тверитникова Е.Е. Направления научных исследований института элект-
ротехники Академии наук УССР (1947–1963 гг.). Выделены направления научной
работы Института электротехники АН УССР. Подчеркнута значимость иннова-
ционных исследований по применению цифровых вычислительных машин к моделиро-
ванию сложных энергосистем. Изучена деятельность и проанализирован вклад уче-
ных Института электротехники в создание научной базы для развития электро-
технической промышленности второй половины ХХ в. Розкрыта значимость науч-
ного наследия С.А. Лебедева, Л.В. Цукерника, А.Д. Нестеренко, С.И. Тетельбаума,
И.В. Акаловского, И.М. Постникова, А.Г. Ивахненко, А.Н. Миляха.
Ключевые слова: Академия наук УССР, Институт электротехники, научно-
исследовательская работа, инновационные исследования, электротехническая наука.
Tveritnikova E.Ye. Directions of research institute of electrical Ukrainian
Academy of Sciences (1947–1963 gg.). In the article noted directions of scientific work of
the Institute of Electrical Engineering, Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. It is
shown the importance of innovative research on the application of digital computers to the
simulation of complex power systems. Studied and analyzed the contribution of the activi-
ties of scientists of the Institute of Electrical Engineering at the creation of the scientific ba-
sis for the development of the electrical industry the second half of the twentieth century.
Stressed the importance of the scientific heritage of S.A. Lebedev, L.V. Tsukernik, A.D.
Nesterenko, S.I. Tetelbaum, I.V. Akalovskogo, I.M. Postnikov, A.G. Ivakhnenko, A.N. Miles.
Keywords: Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Electrical Engineering,
scientific research, innovative research, electrical science.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131002 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:29:44Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Тверитникова, О.Є. 2018-03-10T12:44:13Z 2018-03-10T12:44:13Z 2015 Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) / О.Є. Тверитникова // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131002 621.3 (09) + 921.3(477) Виокремлено напрями наукової роботи Інституту електротехніки АН УРСР.
 Підкреслено значущість інноваційних досліджень із застосування цифрових обчислювальних машин до моделювання складних енергосистем. Вивчено діяльність та
 проаналізовано внесок учених Інституту електротехніки у створення наукової бази для розвитку електротехнічної промисловості другої половини ХХ ст. Розкрито вагомість наукового доробку С.О. Лебедєва, Л.В. Цукерника, І.В. Акаловського, А.Д. Нестеренка, С.І. Тетельбаума, І.М. Постнікова, О.Г. Івахненка, О.М. Міляха. Выделены направления научной
 работы Института электротехники АН УССР. Подчеркнута значимость инновационных исследований по применению цифровых вычислительных машин к моделированию сложных энергосистем. Изучена деятельность и проанализирован вклад ученых Института электротехники в создание научной базы для развития электротехнической промышленности второй половины ХХ в. Раскрыта значимость научного наследия С.А. Лебедева, Л.В. Цукерника, А.Д. Нестеренко, С.И. Тетельбаума, И.В. Акаловского, И.М. Постникова, А.Г. Ивахненко, А.Н. Миляха. In the article noted directions of scientific work of
 the Institute of Electrical Engineering, Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. It is
 shown the importance of innovative research on the application of digital computers to the
 simulation of complex power systems. Studied and analyzed the contribution of the activities
 of scientists of the Institute of Electrical Engineering at the creation of the scientific basis
 for the development of the electrical industry the second half of the twentieth century.
 Stressed the importance of the scientific heritage of S.A. Lebedev, L.V. Tsukernik, A.D.
 Nesterenko, S.I. Tetelbaum, I.V. Akalovskogo, I.M. Postnikov, A.G. Ivakhnenko, A.N. Miles. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Історія галузей та підприємств Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) Направления научных исследований института электротехники Академии наук УССР (1947–1963 гг.) Directions of research institute of electrical Ukrainian Academy of Sciences (1947–1963 gg.) Article published earlier |
| spellingShingle | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) Тверитникова, О.Є. Історія галузей та підприємств |
| title | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) |
| title_alt | Направления научных исследований института электротехники Академии наук УССР (1947–1963 гг.) Directions of research institute of electrical Ukrainian Academy of Sciences (1947–1963 gg.) |
| title_full | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) |
| title_fullStr | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) |
| title_full_unstemmed | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) |
| title_short | Напрями наукових досліджень Інституту електротехніки Академії наук УРСР (1947-1963 рр.) |
| title_sort | напрями наукових досліджень інституту електротехніки академії наук урср (1947-1963 рр.) |
| topic | Історія галузей та підприємств |
| topic_facet | Історія галузей та підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131002 |
| work_keys_str_mv | AT tveritnikovaoê naprâminaukovihdoslídženʹínstitutuelektrotehníkiakademíínaukursr19471963rr AT tveritnikovaoê napravleniânaučnyhissledovaniiinstitutaélektrotehnikiakademiinaukussr19471963gg AT tveritnikovaoê directionsofresearchinstituteofelectricalukrainianacademyofsciences19471963gg |