Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав"
В НІЕЗ «Переяслав» зібрана невелика, але представницька колекція промислового обладнання 60-80 рр. для хлібопечення. В статті наведено опис експонатів, дані їх основні параметри, прослідковано їх походження....
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2015
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131006 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131006 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1310062025-02-23T18:28:53Z Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" Хлебопекарное оборудование 60-80 годов ХХ ст. в экспозиции Музея хлеба заповедника «Переяслав» Bakery equipment 60-80 years of the twentieth century in the exhibition Museum grain reserve "Pereyaslav" Шакула, В.М. Пам'ятки науки і техніки В НІЕЗ «Переяслав» зібрана невелика, але представницька колекція промислового обладнання 60-80 рр. для хлібопечення. В статті наведено опис експонатів, дані їх основні параметри, прослідковано їх походження. Заповеднике «Переяслав» собрана небольшая, но представительная коллекция промышленного оборудования для хлебопечения 60-80 гг. ХХ ст. В статье приведено описание экспонатов, даны их основные параметры, прослежены их происхождение. Reserve "Pereyaslav" assembled a small but representative collection of industrial equipment for the baking 60-80 XX century. The article describes the exhibits, given their basic parameters, traced their origins. 2015 Article Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131006 uk Питання історії науки і техніки application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'ятки науки і техніки Пам'ятки науки і техніки |
| spellingShingle |
Пам'ятки науки і техніки Пам'ятки науки і техніки Шакула, В.М. Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" Питання історії науки і техніки |
| description |
В НІЕЗ «Переяслав» зібрана невелика, але представницька колекція промислового обладнання 60-80 рр. для хлібопечення. В статті наведено опис експонатів, дані їх основні параметри, прослідковано їх походження. |
| format |
Article |
| author |
Шакула, В.М. |
| author_facet |
Шакула, В.М. |
| author_sort |
Шакула, В.М. |
| title |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" |
| title_short |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" |
| title_full |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" |
| title_fullStr |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" |
| title_full_unstemmed |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" |
| title_sort |
хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. хх ст. в експозиції музею хліба ніез "переяслав" |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Пам'ятки науки і техніки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131006 |
| citation_txt |
Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ "Переяслав" / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 3. — С. 70-74. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT šakulavm hlíbopekarsʹkepromisloveobladnannâ6080hrrhhstvekspozicíímuzeûhlíbaníezpereâslav AT šakulavm hlebopekarnoeoborudovanie6080godovhhstvékspoziciimuzeâhlebazapovednikapereâslav AT šakulavm bakeryequipment6080yearsofthetwentiethcenturyintheexhibitionmuseumgrainreservepereyaslav |
| first_indexed |
2025-11-24T10:18:40Z |
| last_indexed |
2025-11-24T10:18:40Z |
| _version_ |
1849666589557784576 |
| fulltext |
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 70
Таким чином, колекція сільськогос-
подарської техніки Національного істо-
рико-етнографічного заповідника «Пере-
яслав» репрезентує типові для селянсь-
ких господарств 2 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ
ст. пристрої для подрібнення рослинної
сировини кустарного і фабричного ви-
робництва, виготовлені на вітчизняних
та іноземних підприємствах, різномані-
тні за формою, розмірами та конструк-
цією. Це практичні, економічні, надійні,
довговічні механізми, які є унікальною
складовою фондового зібрання Націо-
нального історико-етнографічного запо-
відника «Переяслав». Нині діяльність
музею спрямована на наповнення коле-
кції сучасними пристроями для подріб-
нення рослинної сировини.
ЛИТЕРАТУРА
1. Жам О.М. Хліборобська техніка
Музею хліба Національного історико-
етнографічного заповідника «Переяслав» //
Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-
практичної конференції «Актуальні питан-
ня історії техніки» – К., 2003. – С. 146-149.
2. Національний історико-
етнографічний заповідник «Переяслав».
Фонди. Обліково-фондова документація.
Групи «Науково-допоміжний фонд»,
«Етнографія».
Жам Е.Н. Коллекция устройств для измельчения растительного сірья (по ма-
териалам НИЭЗ «Переяслав»). В статье рассматривается история формирования
коллекции механизмов для измельчения соломы, сена, силосной зеленой массы 2 пол. ХІХ
– 1пол. ХХ вв. Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав».
Ключевые слова: механизм для измельчения, солома, сено, силосная зеленая ма-
са, музей, коллекция, экспозиция, конструкция, материал, производство.
Jham O.M. Collection of the devices for shredding straw, hay, silage green mass
in the National historical-ethnographic Reserve "Pereyaslav". In this article the history
of formation of the collection of the devices for shredding straw, hay and silage green mass
of the second half of the XIX – first half of the XX century in the National historical-
ethnographic Reserve "Pereyaslav" is dealt with.
Key words: devices for shredding, straw, hay, silage green mass, museum, collection,
exhibition, design, materials, manufacturing.
ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ ОБЛАДНАННЯ 60-80-Х РР. ХХ СТ.
В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ ХЛІБА НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»
Шакула В.М.
(Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»)
В НІЕЗ «Переяслав» зібрана невелика, але представницька колекція промислово-
го обладнання 60-80 рр. для хлібопечення. В статті наведено опис експонатів, дані їх
основні параметри, прослідковано їх походження.
Ключові слова: хлібопекарство, просіювач, піджевлювач, діжа, тістомісильна
машина, хлібопекарська піч.
Промислове хлібопекарство в Укра-
їні розпочалося в 30-ті рр. ХХ ст., коли
було запущено перші пекарні. Оскільки
не завжди існувала можливість їх будува-
ти, то пристосовували вільні приміщення
або переобладнували інші підприємства.
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 71
Значного поширення промислове
хлібопекарство набуло в 2-й пол. ХХ
ст. Так, наприклад, у м. Переяслав-
Хмельницький Київської обл. у 50-х
рр. ХХ ст. на заводі продтоварів (рай-
харчокомбінат) діяв хлібопекарський
цех, який згодом був реорганізований
у достатньо потужний як для районно-
го центру хлібозавод.
Промислове обладнання цього
хлібозаводу, а також хлібозаводів м.
Борисполя та м. Києва експонується в
Музеї хліба Національного історико-
етнографічного заповідника «Переяс-
лав», науковою концепцією якого пе-
редбачено створення розділу «Систе-
ми землеробства і хлібопекарська га-
лузь УРСР 50-80 років ХХ століття» (з
2002 р. «Техніка і технології випічки
хліба на хлібозаводах України. Асор-
тимент виробів»). Згідно із тематико-
експозиційним планом в Музеї демон-
струються: хлібопекарська техніка,
лабораторне обладнання, асортимент
виробів, які представляють промисло-
ве хлібопекарське виробництво Укра-
їни 2-ї пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Колекція хлібопекарського обла-
днання формувалася впродовж трьох
років (1984-1987) і відтворює основні
технологічні етапи виготовлення хлі-
бних виробів: підготування сировини,
приготування тіста, формування виро-
бів та випічки, зберігання й транспор-
тування готової продукції.
Важливим механізмом у підгото-
вці борошна до замісу є просіювач. У
Музеї хліба експонується вертикаль-
ний циліндричний просіювач «Піонер»
(В-399) 1966 року випуску та його удо-
сконалений варіант «Піонер П2-11» (В-
567). Вони призначені для просіюван-
ня, розпушування та аерації борошна, а
також для видалення з нього феродо-
мішок. «Піонер П2-11» виготовлений
на Київському заводі продовольчих ав-
томатів «Київпродмаш» у 80-х рр. ХХ
ст. Потужність електродвигуна 1,1 кВт,
розміри: д – 1136 см, в – 1830 см, ш –
740 см. Вага приладу – 275 кг. Склада-
ється він із приймального бункера з
підживлювачем, ємкістю 0,12 м3, вер-
тикального шнека, просіювальної го-
ловки, магнітного апарату та шафи
управління. Технічна продуктивність –
1250 кг/г [2]. Борошно завантажується
в приймальний бункер. Підживлювач
подає його до шнека, який обертається,
і звідти воно потрапляє до просіюючої
головки. На просіювальному барабані є
лопатки і завитки шнека, які розподі-
ляють борошно по площині сита
(120х160 см) і проштовхують його че-
рез сито. Просіяне борошно потрапляє
в канал магнітного апарату, де відді-
ляються домішки, і через рукав надхо-
дить у призначену для нього тару.
Для замісу тіста і вистоювання
опари використовувалися металеві діжі
конічної форми із триколісними карет-
ками. В музейній колекції представле-
но дві діжі. Одна із Переяслав-
Хмельницького хлібозаводу (В-342),
100х90 см, використовувалася на виро-
бництві до 1965 р. Друга діжа із Борис-
пільського хлібозаводу (В-395), 1975
року випуску, 100 х56 см. Обидві діжі
надійшли до музею в 1984 р. [2]. Діжі
центральними цапфами вставлені у
втулки триколісних кареток, які поле-
гшували транспортування діжі до тіс-
томісильних машин. Під днищем діжі
закріплено черв'ячне колесо [4, с.98].
В музейній експозиції представ-
лена тістомісильна машина марки
«Стандарт» (В-379), виготовлена у
1966 р.; призначалася для замісу опа-
ри й тіста [2]. Вона належить до кате-
горії машин періодичної дії з підкат-
ними діжами, що примусово оберта-
ються. Основними вузлами і частина-
ми машини є фундаментна плита, ко-
рпус машини, місильний орган, підка-
тна діжа і привід. Фундаментна плита
виготовлена з чавунного лиття і слу-
жить для кріплення вузлів і деталей. З
обох боків на плиті є похилі поверхні,
по яких накочуються ходові колеса
діжі, а в передній частині – поглиб-
лення для направляючого колеса діжі.
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 72
Машина серійно випускалася у м.
Сміла на ВАТ "Сміламаш". Місильний
орган зігнутий під кутом 118° важе-
лем із закріпленою на кінці лопаттю,
конфігурація якої відповідає профілю
діжі. Важіль місильного органу спира-
ється на шарнірну вилку і вставлений
кінцем у підшипник, запресований в
корпус черв'ячного колеса.
Місильний орган приводиться в
рух від електродвигуна через клино-
ремінну передачу, черв'як і черв'ячне
колесо, що вільно посаджене на па-
лець. При обертанні черв'ячного коле-
са пряма ділянка важеля описує конус,
а зігнута – складну просторову криву.
Число гойдань місильного важеля –
23,5 г/хв. Черв'ячне колесо діжі вхо-
дить в зчеплення з черв'яком, яке обе-
ртається від валу черв'яка через кли-
норемінну передачу і робить 5,9 об/хв.
Для замісу тіста діжа накочується на
фундаментну плиту, каретка закрива-
ється важелем, після чого закриваєть-
ся кришка і машина включається в ро-
боту. Місильна машина обладнана
блокуючим пристроєм, який дозволяє
роботу тільки із закритою кришкою.
Звільнення каретки діжі після замісу
робиться шляхом натисненням педалі.
Машини "Стандарт" забезпечують
хороший заміс тіста, прості за констру-
кцією і в обслуговуванні, як недолік
можна відзначити швидке зношування
черв'ячної пари в приводі діжі [1, с.45-
46]. Тістомісильна машина «Стандарт»
передана до музею в 1984 р. із хлібоза-
воду в м. Бориспіль [2]. На момент пе-
редачі машина була некомплектною,
відсутній електродвигун.
Подальший процес формування
хлібобулочних виробів проходив із до-
помогою тістоокруглювача, який здій-
снював «підкатку тіста» – формував
вагові заготовки із тістової маси. У
Музеї хліба експонується тістоокруг-
лювач марки «ХТО» (В-398), 1966 року
випуску, 92х130 см. [2]. Він складаєть-
ся із обертальної конічної чаші та не-
рухомого спірального жолоба над нею.
Тістові заготовки потрапляють через
пройму на дно чаші, а потім перемі-
щуються знизу догори по жолобу, ви-
конуючи складний обертальний рух.
Машина округлює заготовки масою
0,2-1,2 кг. Частота обертання конічної
чаші – 40-62 об/хв. [3, с. 97-98].
Для випікання формового хліба
використовувалися хлібні форми різно-
го розміру і форми (прямокутні, круглі),
часто спарені по кілька штук, виготов-
лені із чавуну, алюмінію, заліза. В екс-
позиції Музею хліба представлена ти-
пова форма (В-341), прямокутна, спаре-
на, трьохблочна, 35,6х23 см [2]. До пе-
редачі Музею використовувалася на
Переяслав-Хмельницькому хлібозаводі.
Для доставки сформованих загото-
вок від тістоокруглювача у піч викорис-
товувався транспортер. Він значно
пришвидшував процес транспортування
у механізованих пекарнях. У колекції
Музею хліба є стрічковий транспортер
(В-435) довжиною 178 см, шириною
31см та висотою з одного кінця – 68 см,
з іншого – 87 см [2]. Транспортер скла-
дається з рами на 4-х ніжках, на якій
кріпляться металева суцільна рама та
валик. Унизу до рами кріпиться привід.
Важливим етапом в процесі виго-
товлення хлібобулочних виробів було
їх випікання. На хлібозаводах України
в 70-80-х рр. ХХ ст. використовували
кілька різновидів печей. У Музеї хліба
представлено два з них: хлібопекарська
піч ПХК-16 (макет) та піч для випічки
кондитерських виробів (В-434).
Піч типу ПХК-16 розроблена га-
лузевою лабораторією Київського тех-
нологічного інституту харчової проми-
словості у співробітництві із Шебекін-
ським машинобудівним заводом Мін-
легхарчомашу СРСР. Найпершими
введені в експлуатацію вони були на
Київському хлібозаводі №9 та Москов-
ському хлібозаводі №5. Від сучасних
печей вони відрізняються відсутністю
середньої секції. Технічні характерис-
тики печі ПХК-16 такі: продуктивність
при випічці батонів нарізних із борош-
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 73
на І ґатунку 0,4 кг – 480 кг/год., час ви-
пічки – 8-48 хв., робоча площа поду без
зволожуючого пристрою – 16,8 м2, ши-
рина поду – 2,1 м, довжина пекарської
камери – 8 м, висота – 0,2 м, питома
витрата палива при випічці батонів:
природного газу – 26,7 нм3/т; умовного
палива – 33,4 кг/т, питома витрата пари
при випічці батонів – 198 кг/т, загальна
потужність електродвигунів приводів
10,8 кВт. Габаритні розміри: довжина –
13,5 м; ширина – 3,35 м; висота –
1,85/1,91 м; маса печі – 23 т. Піч марки
ПХК-16 є металевою секційною конс-
трукцією, яка складається із двох сек-
цій, довжиною по 4 м кожна, пекарної
камери тунельного типу, системи ре-
циркуляційного обігріву пекарної ка-
мери, приладу для гігротермічної об-
робки тістових заготовок, системи від-
воду пароповітряної суміші із пекарної
камери, каркасу, зовнішньої обшивки
та ізоляції, привідної й натяжної стан-
цій конвеєра печі, системи контрольно-
вимірювальних приладів та автомати-
ки. Для спостереження за процесом
випічки вздовж пекарної камери вста-
новлені три оглядові люки і один в зоні
гігротермічної обробки тістових заго-
товок [6, с.119].
Для випічки здоби та кондитерсь-
ких виробів використовували електрич-
ні печі марки А2-ХПЯ-25. Піч складала-
ся з трьох камер, розділених між собою
скловатою. В експозиції Музею хліба
експонується така піч (В-434), виготов-
лена у 1968 р., передана в 1984 р. із Бо-
риспільського хлібозаводу. Розміри:
ширина – 111 см, висота – 163 см, дов-
жина – 92 см; габарити камер – 102х21
см [2]. Такі печі використовуються і ни-
ні у хлібопекарному виробництві.
Для транспортування готової
продукції на склад використовувалися
вагонетки. Вони були різної форми і
розмірів. У музеї експонуються дві ва-
гонетки, одна на 12 лотків – (В-436),
друга – на 16 лотків (В-437).
В експозиції Музею хліба пред-
ставлена також мочкопротирочна ма-
шина ММ-01(В-566), яка використо-
вувалася для перетирання черствого
розмоченого хліба через решето та за-
вантаження його в діжу. Виготовлена
вона науково-виробничим об’єднан-
ням «Міськелстемотехніка» в 80-х рр.
ХХ ст. Технічні характеристики: зава-
нтажувальна маса – 150 кг, число обе-
ртів валу – 0,266 об/с. Складається із
звареної рами, на якій встановлені ос-
новні деталі: корпус, букса й електро-
двигун на чотирьох шпильках. Усере-
дині корпусу розміщено вал із шнеко-
вими пір’їнами, билами та ножем. У
верхній частині корпусу розміщена
завантажувальна воронка [2].
Для контролю якості сировини та
готової продукції на хлібозаводах дія-
ли спеціальні лабораторії. У лабора-
торіях хлібопекарень проводився три-
ступеневий контроль якості продукції.
Перший етап – контроль якості сиро-
вини, другий – якості опари, третій –
якості готової продукції. Обладнання
типової лабораторії широко представ-
лене в колекції музею.
Ареометр (В-432) – прилад для
визначення частки цукру та солі в тіс-
ті. Виготовлений у 1984 р. і тоді ж пе-
реданий до Музею із Переяслав-
Хмельницького хлібозаводу. Розміри:
29х1,5 см [2].
Ексикатор (В-431) – герметична
посудина із товстого скла, в якій під-
тримується певна вологість повітря
(зазвичай близька до нуля), викорис-
товується для зберігання зразків про-
дукції під час лабораторних дослі-
джень: повільного висушування при
кімнатній температурі, зберігання
гігроскопічних сполук, при
гравіметрії, коли важливо не допусти-
ти насичення досліджуваних речовин
невизначеною кількістю води з повіт-
ря [5, с.116]. Виготовлений і переда-
ний до Музею в 1984 р. із Переяслав-
Хмельницького хлібозаводу. Розміри:
діаметр 12 см, висота 18 см [2].
Прилад ВЧМ-А («Прилад Чижо-
вої») (В-396) – використовується в ла-
бораторіях кондитерської індустрії
для оперативного контролю вологості
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2015 74
напівфабрикатів, наприклад, невели-
ких наважок тіста. Прилад виготовле-
ний у 1983 р. Переданий у 1984 р. із
Переяслав-Хмельницького хлібозаво-
ду. Він має такі розміри: блок для ви-
сушування зразків – 545х218х140 мм;
блок управління – 160х140х115 см [2].
До стандартного набору лабора-
торного обладнання входить бюретка
(В-425) – тонка градуйована скляна
трубка ємкістю 50 мл, відкрита на од-
ному кінці та оснащена скляним чи
тефлоновим краном на іншому, при-
значена для визначення кислотності
тіста. Виготовлена і передана до Му-
зею в 1984 р. із Переяслав-Хмельниць-
кого хлібозаводу. Розміри: діаметр –
6 см, ширина – 4,5 см [2].
Термометр ртутний хімічний (В-
433) – прилад для вимірювання тем-
ператури м’якушки хліба. Виготовле-
ний і переданий до Музею в 1984 р. із
Переяслава-Хмельницького хлібоза-
воду. Розміри: 26х1,5 см [2].
Для контролю якості сировини
призначені: піпетка (В-426), 1984 р.
випуску, 44х0,5 см, для дозування мі-
німальних кількостей речовин; колба
конічна (В-428) для визначення pH
хліба, виготовлена в НДР у 1984 р.,
ємність – 30 мл, діаметр горла – 3,8
см, діаметр дна – 8,5 см, висота – 14,5
см; стакан циліндричний (В-430) для
визначення сили підйому тіста, виго-
товлений у НДР у 1984 р., ємність –
1000 мл, діаметр дна – 9 см, діаметр
горла – 12 см, висота – 14 см; крапе-
льниця із штативом (В-427), виготов-
лена у 1983 р., стояк 69х17 см, діаметр
підставки – 24,5 см, піпетка – 5,55х1
см; ступка з товкачем (В-429) для за-
вершення титрування тіста, виготов-
лена у НДР в 1984 р., чашечка – діа-
метр 11 см, висота 5,5 см, товкач – ді-
аметр 9,5 см, ширина – 2,5 см [2].
Останнім часом обладнання віт-
чизняних хлібозаводів істотно зміни-
лося, що зумовлено спрямуванням те-
хнологічного процесу на підвищення
продуктивності праці та збільшення
валового об’єму готової продукції.
Співробітники Музею хліба планують
поповнювати колекцію новими, су-
часними зразками хлібопекарського
обладнання для того, щоб дослідити
історію його удосконалення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Міхельов А. А., Володарський А.
В. Печі хлібопекарського і кондитерського
виробництв. – К., 1974. – 311 с.
2. Національний історико-
етнографічний заповідник «Переяслав».
Фонди. Інвентарна група «В».
3. Радченко Л.А. Організація під-
приємства на ПМХ. – К., 2005. – 256 с.
4. Росинка П.В. Організація підпри-
ємства. – М., 2006. – 402 с.
5. Справочник технолога общест-
венного питания. – М., 1984. – 5116 с.
6. Саєнко Н.П. Устаткування на
ПМХ. – К., 2005. – 381 с.
Шакула В.Н. Хлебопекарное оборудование 60-80 годов ХХ ст. в экспозиции
Музея хлеба заповедника «Переяслав». Заповеднике «Переяслав» собрана неболь-
шая, но представительная коллекция промышленного оборудования для хлебопечения
60-80 гг. ХХ ст. В статье приведено описание экспонатов, даны их основные пара-
метры, прослежены их происхождение.
Ключевые слова: хлебопечение, просеиватель, питатель, кадка, тестомесиль-
ная машина, хлебопекарная печь
Shakula V.N. Bakery equipment 60-80 years of the twentieth century in the exhi-
bition Museum grain reserve "Pereyaslav". Reserve "Pereyaslav" assembled a small but
representative collection of industrial equipment for the baking 60-80 XX century. The arti-
cle describes the exhibits, given their basic parameters, traced their origins
Keywords: bakery, sifter feeder tub, machine for kneading dough, baking oven.
|