Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я

В.О. Круц проводив безперервні польові дослідження пізньотрипільських пам’яток Київського Подніпров’я з 1962 до 1973 року. Результатом цієї роботи стало відкриття 22 нових поселень. На більш ніж 30 з них були проведені розкопки, з яких виділяються Софіївка 2, Завалівка, Єв...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Питання історії науки і техніки
Дата:	2015
Автор:	Кириленко, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2015
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131017
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я / О.С. Кириленко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 31-40. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860224634921680896
author	Кириленко, О.С.
author_facet	Кириленко, О.С.
citation_txt	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я / О.С. Кириленко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 31-40. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	В.О. Круц проводив безперервні польові дослідження пізньотрипільських пам’яток Київського Подніпров’я з 1962 до 1973 року. Результатом цієї роботи стало відкриття 22 нових поселень. На більш ніж 30 з них були проведені розкопки, з яких виділяються Софіївка 2, Завалівка, Євминка 1, 2, Чапаївка, Козаровичі, Львівська площа і Проців. В.А. Круц проводил непрерывные полевые исследования позднетрипольских памятников Киевского Поднепровья с 1962 по 1973 гг. Результатом этой работы стало открытие 22 новых поселений. На более чем 30 были проведены раскопки, из которых выделяются Софиевка 2, Заваловка, Евминка 1, 2, Чапаевка, Козаровичи, Львовская площадь и Процев. V.A. Kruts has been continuously carrying out field research of the late Trypillyan settlements in Kiev Dnieper region from 1962 to 1973. As a result, 22 new settlements were discovered. On more than 30 settlements excavations were carried out. Some of them stood out because of the importance of results of work: these are Sofievka 2 Zavalovka, Evminka 1, 2, Chapaevka, Kozarovichi, Lvov area and Protsev.
first_indexed	2025-12-07T18:19:49Z
format	Article
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 31 УДК 930 (477):903’1:94(100) Круц В.О. ВНЕСОК ВОЛОДИМИРА ОПАНАСОВИЧА КРУЦА В ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОГО ПОДНІПРОВ’Я Кириленко О.С. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) В.О. Круц проводив безперервні польові дослідження пізньотрипільських пам’яток Київського Подніпров’я з 1962 до 1973 року. Результатом цієї роботи стало відкриття 22 нових поселень. На більш ніж 30 з них були проведені розкопки, з яких виділяються Софіївка 2, Завалівка, Євминка 1, 2, Чапаївка, Козаровичі, Львівсь- ка площа і Проців. Ключові слова: В.О. Круц, трипільська культура, етап С І, С ІІ, Київське По- дніпров’я, чапаївський тип, лукашівський тип, софіївський тип. Нещодавно з життя пішов В.О. Круц – видатний вчений, мудрий вчитель і невтомний трудівник, який присвятив своє життя археології, го- ловним чином, дослідженню трипіль- ської культури. З огляду на масштаби проведених Володимиром Опанасови- чем робіт, як у полі, лабораторії, так і за письмовим столом, важко сповна оцінити його внесок в розвиток украї- нської археології. Ще зовсім недавно В.О. Круц відзначив своє 75-річчя, звично для себе провів черговий польовий сезон, розкриваючи все нові й нові об’єкти, а з ними й загадки дав- нини. Але, на жаль, 2015 рік пройшов для колег вже без мудрих порад Воло- димира Опанасовича. Дана стаття, на- писання якої було покладене ще за життя вченого, покликана висвітлити основні віхи плідного періоду дослі- джень, що припав на початок наукової кар’єри В.О. Круца. З часу перших розкопок В.В. Хвойки кінця XІX ст. на Кири- лівських висотах і до початку 60-х рр. XX ст. археологи вже сформували пе- вне уявлення про особливості три- пільської культури Київського Подні- пров’я. За активної роботи різних до- слідників були відкриті і частково до- сліджені пам’ятки Євминка, Лукаші, Бортничі, Кирилівські висоти, Сирець, Червоний Хутір, Софіївка та інші. По- чинаючи з 30-х рр. 20 ст. методика польових досліджень трипільських пам’яток значно вдосконалилась. Ве- дення польової документації і фіксація об’єктів на планах стає правилом на ві- дміну від раннього етапу досліджень [1]. Активне відкриття трипільських пам’яток регіону, що починають дослі- джуватися більш ретельно, підштовху- вало вчених до переосмислення висуну- тих раніше концепцій про їх походжен- ня, час існування і структуру. Відповіді на ці питання в свої публікаціях, голо- вним чином, шукали Т.С. Пассек, Є.Ю. Кричевський, Ю.М. Захарук, В.М. Даниленко, М.Л. Макаревич та інші. Але постійне поповнення джере- льної бази вимагало її структурування, узагальнення результатів та більш точ- ного трактування пізнього Трипілля за- галом і Київщини зокрема. В результаті досліджень посе- лень Бортничі, Сирець 1, 2, 3, Підгір- ці, Пирогово і кремаційних могильни- ків Софіївка, Червоний Хутір, Завалі- вка і Чернин, Ю.М. Захаруком було ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 32 обґрунтовано виділення софіївського типу пам’яток із городського [2], на противагу В.М. Даниленку, який від- кидав їх культурну приналежність до фінального етапу Трипілля С ІІ [3]. Разом з тим, в питанні пояснення ви- токів софіївського типу вчені так і не дійшли згоди. Ю.М. Захарук поясню- вав ці процеси еволюційним розвит- ком від більш ранніх трипільських пам’яток Коломийщини 1, а В.М. Даниленко – від злиття пізньо- трипільських елементів і місцевого неолітичного населення. Саме в цей час В.О. Круц закінчив навчання в університеті і почав актив- но працювати над розробкою цієї тема- тики в Інституті археології АН УРСР під керівництвом Ю.М. Захарука. Так почався більш ніж десятирічний період масштабних польових досліджень і праці над дисертацією. Грандіозна ро- бота по узагальненню отриманих ре- зультатів, дозволила В.О. Круцу роз- крити питання культурно- хронологічного членування, міжкуль- турних зв’язків і впливів, а також ши- рокого спектру особливостей матеріа- льної культури пізньотрипільського населення Середнього Подніпров’я [4]. Перші польові роботи в якості начальника розкопу В.О. Круц провів в 1962 р. на відкритому за його участі кремаційному могильнику Завалівка [5]. Пам’ятка значно постраждала від антропогенних і природних впливів, тому розкопавши шістнадцять похо- вань, В.О. Круц дослідив пам’ятку по- вністю [6]. Не рахуючи одиничної кремації, виявленої пізніше при роз- копках Чапаївки, до цього часу це останній унікальний могильник софі- ївського типу, що вдалося виявити і дослідити. Цього ж року, разом з Д.Я. Телегіним та іншими колегами, В.О. Круц обстежив трипільські пам’ятки Лютіж, Демидів 2, Козаро- вичі і неолітичне поселення Пустинка 5 (с. Мнево, ур. Ліс) [5]. В 1963 р. загоном Середньодніп- ровської експедиції під керівництвом Ю.М. Захарука, разом із В.Г. Збеновичем і В.О. Круцом, було досліджено поселення Софіївка 2 [7]. Там було виявлено декілька наземних глинобитних жител, з яких два були розкопані. Отриманий матеріал був ґрунтовно опрацьований Володимиром Опанасовичем, що знайшло відобра- ження у вичерпному описі і класифіка- ції керамічного комплексу [8]. Цей під- хід дозволив в подальшому за єдиною уніфікованою методикою опрацьову- вати кераміку, яка складалася з трьох груп: лискованої, кухонної і розписної. Силами цієї ж експедиції було завер- шено дослідження кремаційного моги- льника Софіївка 1 [7, с.19]. Крім цього, в 1963 р. експедиці- єю під керівництвом Д.Я. Телегіна, В.О. Круц здійснив невеликі розкопки поселення софіївського типу між се- лами Домантово і Страхолісся. Там було досліджено культурний шар на площі 186 кв. м, що характеризувався наявністю синкретичних неолітичних і пізньотрипільських матеріалів, останні з яких переважали на посе- ленні. Крім звичної на той час софіїв- ської кераміки з домішками подрібне- них стулок молюсків, на поселенні було виявлено пористий кухонний по- суд, що став таким в процесі вигоран- ня рясних органічних домішок [9]. В наступні 1964-65 рp. вченим було продовжено розвідувальні робо- ти в складі експедиції, що очолював Д.Я. Телегін, результатом чого стало відкриття і подальше дослідження не- олітичних і пізньотрипільських місце- знаходжень: Зазим’є Станки 1, Станки 2, Станки 3, ур. Осинки, Рожівка 1 і Євминка 2. Таким чином, було ще бі- льше загострено питання синкретич- ності неолітичних і трипільських тра- дицій, що відобразилося в кераміці з Пустинки 5. В цей же час В.О. Круц обстежив розкопане в 1913 р. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 33 В.М. Щербаківським поселення Лу- каші і розпочав дослідження на посе- ленні Євминка 1. Заклавши декілька шурфів і розкоп, тут було виявлено і досліджено господарську яму, з якої походила лискована і розписна кера- міка. Інша яма була заповнена посу- дом софіївського типу, ще одна вмі- щала і лисковану і пористу кераміку. В заповненні заглибленого в землю житла вчений виявив лисковану кера- міку лукашівського типу. Таким чи- ном, в результаті проведених робіт і статистичного аналізу матеріалів, лис- кований посуд складав 51,2 %, кухон- ний – 26 %, розписний з відмученої глини – 8,8 %, а також кераміка софі- ївського типу – 14 % [10]. Остання бу- ла включена В.О. Круцом до загальної статистики з огляду на схожість з лу- кашівською кухонною керамікою. То- му оцінка даних комплексів як єдино- го цілого стало основним свідченням того, що Євминка 1 – найбільш пізнє лукашівське поселення перехідної до софіївського типу фази [10, с. 19]. Ві- рогідно, що ці матеріали належать до наступного софіївського етапу існу- вання поселення, що не відобразилося в стратиграфії з огляду на незначний розрив у часі між етапами заселення і характером піщаної породи, в якій за- лягав культурний шар [11]. Таким чином, було проведено по- рівняння поселення Софіївка 2 з раніше обстеженими Підгірці 2 (дослідження Ю.М. Захарука), Євминка 1 (досліджен- ня М.О. Макаренка) і Лукаші (дослі- дження В.М. Щербаківського), що до- зволило об’єднати їх в єдиний "лука- шівський тип", більш ранній ніж софіїв- ський і пізніший за Коломийщину 1 [12, с.18; 8, с. 208]. Наступний 1966 рік разом з Д.Я. Телегіним (силами Київської екс- педиції) В.О. Круц розпочав масштабні розкопки на поселеннях Козаровичі (ур. Буслівка) і Євминка 2 (ур. Стара Цегельня). В цьому ж році після при- значення начальником експедиції, вче- ний починає досліджувати унікальне поселення Чапаївка (ур. Церковщина). В процесі огляду берегів Київсь- кого моря було виявлено заглиблений об’єкт на пізньотрипільському посе- ленні Козаровичі. В ньому, за анало- гією з Євминкою 1, було виявлено значну кількість лискованої, розписної і кухонної трипільської кераміки. Окремо в культурному шарі також зу- стрічався посуд софіївського типу. Тому В.О. Круц розділив культурний горизонт трипільського часу на два шари: чапаївський, що синхронний пам’яткам Нові Безрадичі, Корчувате, Чапаївка; і більш пізній софіївський. Відсутність подрібнених раковин в складі кухонної кераміки і часте вико- ристання відбитків шнура, що утво- рюють "гусеничку", на думку вченого, свідчило про вплив "місцевого неолі- тичного" населення на формування Трипілля цієї місцевості [12, с. 9]. На поселенні Євминка 2, яке зна- чно постраждало від антропогенного чинника, було виявлено три заглибле- ні у землю об’єкти. Їх заповнення, за аналогією із сусіднім поселенням Єв- минка 1, складалося переважно з лу- кашівської кераміки, яку доповнювали пористі фрагменти кераміки софіївсь- кого типу [12, с. 41-47]. Планомірні розкопки чапаївського поселення і могильника, розпочаті в 1966 році, безперервно тривали до 1968 р. Результатом першого сезону стало дослідження 18 ям і одного заглибле- ного у землю житла. На рівні вище за- повнення цієї землянки крім звичної лискованої кераміки, що переважала кількісно (за В.О. Круцом лукашівсь- кого типу), також було виявлено софі- ївський посуд [13, с. 37]. Це в черговий раз підтвердило наявність на трипіль- ських пам’ятках регіону двох культур- но-хронологічних горизонтів. Ситуа- ція, коли при повторному заселенні ре- гіону обиралися місця попередньо за- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 34 лишених селищ, є скоріше правилом ніж виключення, що пояснюється вигі- дністю умов їх розташування. В цей же 1966 рік В.О. Круц взяв участь в обстеженні і проведенні маг- нітної зйомки на поселеннях Підгірці 2 і Нові Безрадичі. Таким чином, тут було встановлено межі поселень і кі- лькість наземних глинобитних жител на них (13 на Підгірцях 2) [14]. Розві- дкою 1967 р. було виявлено нові посе- лення Лісники 1 і 2 [13, с. 46-47]. В 1967 р. було продовжено роз- копки у Чапаївці, де було розкрито два житла, сім ям і виявлено сліди ін- гумаційного могильника, з якого до- сліджено два поховання [15]. Наступ- ного 1968 року були досліджені ще дев’ять ям і три поховання. Знову в одному із об’єктів крім кухонного і лощеного посуду, що переважали на поселенні, було виявлено 40 фрагмен- тів кераміки софіївського типу. Тому ця яма (№30) була пов’язана В.О. Круцом з більш пізнім шаром, що не мав відношення до комплексів ета- пу С І. Цей висновок теж базувався на типологічній різниці в кераміці, а не на стратиграфічних даних [15]. Під- твердженням того, що поряд з чапаїв- ським поселенням і інгумаційним мо- гильником знаходиться пам’ятка софі- ївського типу, стало відкриття крема- ційного поховання (№3), що склада- лося з кальцинованих кісток, конічно- го пряслиця, крем’яного долота і тра- диційного пористого кулястого гор- щика софіївського типу, прикрашено- го конічними наліпами і горизонталь- ним відтиском шнура [15, с. 15]. Тоді ж В.О. Круц провів рятівні розкопки поряд із Чапаївкою на посе- ленні Пирогово. Тут було закладено розкоп на місці частково зруйнованої ями трипільського часу. Заповнення об’єкту складалося з 363 фрагментів кераміки софіївського типу, а також п’яти фрагментів кухонного і восьми уламків лискованого посуду лукашів- ського типу [15, с. 18-19]. В цей же час загін Київської екс- педиції В.О. Круца відновив розкопки на поселенні біля с. Козаровичі в уро- чищі Буслівка. Там було виявлено час- тково зруйновану розмивами берега яму, що містила переважно посуд софі- ївського типу, а також декілька фраг- ментів кераміки лукашівського типу [16, с. 4]. Крім цього, було закладено вісім розвідувальних траншей і зібрано значний підйомний матеріал, що на- впаки складався переважно з кераміки: лискованої з врізним орнаментом і ку- хонної з розчосами, що відповідає більш ранньому культурному горизонту. Та- ким чином, було знову підтверджено наявність двох культурно-хроно- логічних комплексів в межах одного трипільського поселення [16, с. 10-12]. В 1969 р. Київська експедиція спрямовує роботу на широке обсте- ження берегів Київського водосхови- ща, результатом чого стало виявлення ще одного пізньотрипільського посе- лення в с. Козаровичі (урочище Цеге- льня), за залишками зруйнованої ями з лискованою і кухонною керамікою [17, с. 3]. Але дослідження були про- довжені лише на поселенні в урочищі Буслівка, яке В.О. Круц остаточно ідентифікував як двошарове – софіїв- ського і лукашівського типів [17, с. 11]. Пункт 2 (софіївського типу) скла- далося із рову, що по колу оточував частину поселення, і господарських ям, з яких в той рік було досліджено чотири. Пункт 1 розташовувався на краю мису і був ідентифікований за заглибленим в землю житлом і госпо- дарською ямою, що зазнали руйну- вання від розмивів Київського водо- сховища, води якого затопили не лише заплаву Дніпра і частину цього посе- лення, а й інші пізньотрипільські пам’ятки в окрузі. Заповнення об’єктів традиційно складалося з лискованої, кухонної і розписної кераміки. Перші дві групи були виготовлені без доміш- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 35 ки подрібненої черепашки, що на дум- ку В.О. Круца, додатково вказувало на існування "чапаївського" культурного горизонту на лукашівському поселенні в урочищі Буслівка [17, с. 15]. Пізніше до даної групи як більш ранньої відно- сно Лукашів, Євминки 1, 2, Підгірців 2, Львівської площі, вчений відніс посе- лення Нові Безрадичі, Чапаївка, Корчу- вате і Козаровичі [18, с. 197]. В 1969 році В.О. Круц провів ря- тівні розкопки на поселенні Хутір Ко- муна (ур. Крутуха-Жолоб). Тут вче- ним було виявлено залишки одного глинобитного наземного житла – "площадки", в межах якої містилася незначна кількість трьох різновидів кераміки, серед якої переважала лис- кована зі слідами повторного випалу. Пізніше, в результаті досліджень Г.М. Бузян, це поселення було відне- сено до лукашівської групи пам’яток [19], хоча В.О. Круц, проводячи ана- логії з Софіївкою 2, чомусь не вклю- чив його до виділеного ним лукашів- ського типу [17, с. 42-45]. В 1970 році було продовжено до- слідження на поселенні Козаровичі (ур. Буслівка, пункт 2). Під керівницт- вом В.О. Круца тут було розчищено 54 м рову, дев’ять господарських ям і одне гіпотетичне житло софіївського часу. Крім цього було закінчено до- слідження землянки з керамікою лу- кашівського типу, що знаходилась по- за межами рову і була перекрита об’єктом пізнішого софіївського гори- зонту. Це стало першим достовірним стратиграфічним доказом послідовно- го існування і заселення регіону спо- чатку "лукашівським", а пізніше "со- фіївським" населенням [20, с. 12-13]. Цього ж року було поновлено роботи на поселенні Чапаївка, де до- сліджено одне житло-напівземлянку, два заглиблених в землю вогнища, де- сять ям господарського призначення і шістнадцять поховань трипільського часу. Найбільш цікаві висновки В.О. Круца стосуються поховань, що розташовувались біля поселення трьома паралельними рядами. Небіж- чиків клали в могилу випростаними на спині, з руками витягнутими вздовж тулуба. Іноді грудна клітина і череп посипалися вохрою. За припущенням дослідника, до руйнування могильни- ка в давнину він складався з близько тридцяти поховань. Тому, з огляду на унікальність поховань за неолітичним обрядом у супроводі трипільської ке- раміки, В.О. Круц остаточно переко- нався в доцільності виділення окремо- го чапаївського типу. Таким чином, вчений припустив, що населення дніпро-донецької культури було включене до складу трипільської об- щини, чим і визначило її синкретич- ний характер [21, с. 19-23]. В 1969-70 рр. в процесі дослі- джень стародавнього Києва, за участю В.О. Круца було виявлено і дослідже- но залишки двох пізньотрипільських поселень – Копирів кінець і Львівська площа. Перше, що складалося із загли- блених в землю жител, за характерни- ми рисами кераміки було віднесене до чапаївського типу [22, с. 93-95]. Львів- ська площа було ідентифіковане, як поселення лукашівського типу [23]. Як показали дослідження наступних років, проведених в 1996 р. І.І. Мовчаном і С.І. Климовським, трипільське посе- лення Львівська площа було оточене ровом [24]. А в 2002 р в процесі рятів- них археологічних робіт було виявлено трипільський культурний шар і заглиб- лені об’єкти в районі вул. Велика Жи- томирська [25], що, очевидно, разом з раніше відомим місцезнаходженням матеріалів на вул. Ярославів Вал, є час- тиною одного великого поселення [26]. Силами Дніпровської експедиції в 1971 р. В.О. Круц продовжив дослі- дження в Чапаївці, де було розкопано заглиблене в ґрунт житло, господарсь- ку яму і вісім поховань трипільського часу [27]. На поселенні Козаровичі ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 36 було повністю розчищено рів, подвій- ний в місці північного в’їзду, і чотир- надцять заглиблених об’єктів. З них три ями крім поширеної в інших об’єктах софіївської кераміки містили по декілька уламків кухонного посуду, орієнтовно початку етапу С І, а в од- ній з них ще декілька фрагментів ло- щеної кераміки з прокресленим орна- ментом [28, с. 4-13]. Але це вже не мо- гло трактуватися інакше, як природне і механічне переміщення матеріалів в пізніші епохи. Наступного року в Чапаївці було вивчено три поховання, господарську яму і рештки заглибленого житла, що містило понад три тисячі фрагментів посуду, крем’яні і кістяні знаряддя. Як і в інших випадках, крім кераміки ета- пу С І, в заповненні зустрічалися фра- гменти софіївських горщиків, які на думку В.О. Круца потрапили туди із зруйнованих поховань кремаційного могильника софіївського типу [29, с. 6]. Цього ж сезону було традиційно продовжено рятівні розкопки в Коза- ровичах, де досліджено заглиблене житло софіївського поселення за ме- жами рову [29, с. 9-10]. В 1973 р. разом з С.С. Березанською і силами Бортни- цького розвідувального загону вчений провів масштабні роботи, якими під- твердив існування пізньотрипільських поселень Проців, Ходосівка, Демидів і Літки. На лукашівському поселенні Проців, що розташоване неподалік Софіївки 2, було розкопано залишки наземного житла. Глинобитні елемен- ти будівлі майже не збереглися, а його заповнення складалося з традиційного набору артефактів. Кераміка характе- ризувалася спільністю рис з посудом Софіївки 2, що проявилося у викорис- танні наліпних пружків на горщиках і мисках. В.О. Круц припустив існуван- ня місцевого куща пам’яток в межах лукашівського типу. Те, що житло мі- стило незначну частину плитчастої глиняної обмазки, очевидно, від печі, на думку вченого свідчило про від- мінний спосіб житлобудівництва – ви- ключно із дерева [30, с. 8]. Ймовірно, це може бути пояснено тим, що посе- лення не було спалене, через що гли- няна обмазка стін не випалилась і роз- чинилась в ґрунті. На поселенні Ходосівка ур. Зоцієва Гора шурфами було встановлено наяв- ність культурного шару з матеріалами софіївського типу. В Демидові 2 також були здійснені зачистки культурного шару зруйнованого поселення софіївсь- кого типу і обстежено місце знахідки мініатюрної лукашівської амфори в с. Літки, що, за припущенням В.О. Круца, може вказувати на існування поруч трипільського могильника [30]. Активний період розкопок три- пільських пам’яток Київського Подні- пров’я в 1974 р. був підсумований їх остаточним аналізом і інтерпретацією в формі успішно захищеної дисертації на тему "Населення Середнього По- дніпров’я в епоху міді" [4]. В 1974-75 рр. В.О. Круц проводив дослідження курганів епохи бронзи і брав участь в розкопках неолітичних стоянок Кри- му, а з 1975 по 1977 рр. досліджував трипільські пам’ятки етапів С І – СІІ на Волині і об’єкти давньоруського Києва. В 1974 р. В.О. Круц визначив належність до лукашівського типу за- лишок від поселення під руїнами дав- ньоруського укріпленого міста Білго- род, досліджуваного в той час Г.М. Мезенцевою. В 1977 р. вийшла друком монографія В.О. Круца "Піз- ньотрипільські пам’ятки Середнього Подніпров’я" [23], але матеріали з Бі- логородки і софіївського поселення Видубичі, що в 1971 р. частково до- слідив І.І. Мовчан, до неї не потрапи- ли. В 1979 р. В.О. Круц разом з Д.Я. Телегіним і Д.Ю. Нужним взяв участь в проведенні масштабних роз- відувальних робіт в складі експедиції ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 37 "Славутич". Вченими було обстежено понад 100 км обох берегів Дніпра пів- денніше Києва, де виявлено нові і оглянуто вже відомі об’єкти археоло- гії. Було відкрито місцезнаходження трипільської культури етапів В ІІ і С І біля сіл Григорівка і Витачів. А при обстеженні багатошарової пам’ятки біля с. Гнідин в урочищі Млин, від- критої ще в 1960 р. М.П. Кучерою, бу- ло підтверджено існування поселення софіївського типу [31]. Таким чином, тривалий і насиче- ний період польового дослідження В.О. Круцом пізньотрипільських пам’яток Київського Подніпров’я мав результатом відкриття кількох десят- ків нових об’єктів археології, що збі- льшило число відомих трипільських пам’яток майже вдвічі. Понад 30 з них були досліджені за участі В.О. Круца, з яких значимістю результатів і масш- табністю робіт виділяються: Завалів- ка, Євминка 1, Євминка 2, Чапаївка, Козаровичі, Львівська площа і Проців. Працюючи над інтерпретацією матеріалів, В.О. Круц обґрунтував і доповнив раніше розроблену Т.С. Пассек, Ю.М. Захаруком і інши- ми дослідниками класифікаційну схе- му, за якою трипільське населення Середнього Подніпров’я від початку етапу С І до кінця С ІІ, розвиваючись і поступово змінюючись пройшло ста- дії: Коломийщина 1, Чапаївка, Лукаші і Софіївка. Висновки базувалася на чі- тких принципах формально- типологічно методу, яким було описа- но особливості керамічних комплек- сів, топографію розташування пам’яток, житлових об’єктів, остеоло- гічних залишок і інвентарю. Тип пам’яток Коломийщина 1 з огляду на територіальну відокремленість, від- мінності в рисах посуду і житлового будівництва, до пізнього Трипілля Ки- ївського Подніпров’я В.О. Круц не включав. В результаті цей підхід за- клав основу для подальшого його удо- сконалення і уточнення. Оцінюючи походження сировини для крем’яних, мідних, бурштинових і інших виробів з поселень і, особливо, могильників, В.О. Круц вказав на ак- тивні міжплемінні обміни пізньотри- пільських племен Середнього Подніп- ров’я, Волині і більш віддалених ра- йонів Північного Причорномор’я, Ба- лкан і Кавказу [23, с. 135]. Аналіз топографічних особливос- тей розташування поселень етапу С І - С ІІ в Середньому Подніпров’ї дозволив В.О. Круцу визначити принцип засе- лення регіону. Найбільш популярними місцями були високі ділянки терас і ли- ше подекуди підвищення в заплавах, що свідчило про традиційне землеробське направлення господарства, а подекуди й необхідність в захисті поселень [23, с. 140-142]. Спираючись на аналіз фауніс- тичних решток, проведений В.І. Бібіковою, вчений спростував гіпо- тезу про перехід населення софіївського типу до переважаючого скотарства. Крім цього, В.О. Круц встановив залеж- ність між переважанням мисливства в періоди заселення Київського Подніп- ров’я в кінці етапу В ІІ - на початку С І (Чапаївка) і на етапі С ІІ (софіївські пам’ятки), від кризових моментів, пов’язаних з тиском сусідніх племен [32, с. 137-138]. Це також стало додат- ковим фактом відмінності типу Чапаїв- ка від спорідненого і синхронного насе- лення Коломийщини 1 [23, с. 142-144]. Працюючи над періодизацією пам’яток Подніпров’я В.О. Круц виді- ляв перехідні типи, як Козаровичі – між пам’ятками типу Чапаївка і Лу- каші і Євминка/Борничі – між Лука- шами і Софіївкою, уточнюючи мікро- хронологію регіону [33, с. 229]. Для цього чи не вперше були використані некалібровані дати С 14, отримані для пам’яток Чапаївка і Євминка 1. Але через відсутність серій для інших те- риторій, було лише підтверджено отримані типологічно-порівняльним ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 38 методом висновки про послідовність цих пам’яток в часі [23, с. 147]. Також вчений залучив у своїх дослідженнях результати археомагнітного аналізу, що довело логічність хронологічного розриву між Лукашами і Коломийщи- ною 1. Аналізуючи орнамент, особли- во розписний, В.О. Круц синхронізу- вав лукашівську групу з томашівськи- ми пам’ятками Буго-Дніпровського межиріччя [23, с. 148]. Очевидно, "ім- порти" з пізньотомашівських пам’яток могли потрапляти до Київського По- дніпров’я, але більш помітними зараз є контакти із сусідньою канівською групою пам’яток кінця етапу С І [34, с. 159-160], особливо в матеріалах з посе- лень вздовж Трубежу і на Євминці 1 [11]. Також В.О. Круц вказував на вза- ємовпливи між пізньотрипільським і неолітичним населенням, що, крім об- ряду поховання, відобразилося в синк- ретичній кераміці з пам’ятки Пустинка 5. Просуванням населення типу Молю- хов Бугор на північ, вчений пояснював відхід частини представників Коло- мийщини 1 на територію Київщини, що й призвело до утворення пам’яток типу Чапаївка. Пізніші впливи Пиви- хинської культури, що продовжила традиції Молюхова Бугра, В.О. Круц прослідкував в орнаменті софіївської кераміки, які проявилися переважно на лівобережних пам’ятках. Висунута В.О. Круцом гіпотеза поступової зміну лукашівських пам’яток софіївськими в процесі їх ро- звитку і під впливом пізньої середньо- стогівської культури типу Пивиха і ранньоямної [23, с. 149-155] пізніше була переглянута. В.Г. Збенович і В.О. Дергачов пояснювали значні від- мінності між даними типами вливан- ням свіжих дністровсько-прутських культурних традицій, що потрапили в Подніпров’я через Волинь [35, с. 142], або проміжком часу, що заповнювали невідкриті на той час пам’ятки перехі- дного типу [36, с. 20]. Пізніше В.О. Круц також наголошував на скла- денні типу Софіївка з населення брин- зено-жванецької групи [37, с. 245]. Гі- потеза про існування перерви між ти- пами Лукаші і Софіївка, на думку М.Ю. Відейка, підтверджується й калі- брованим радіовуглецевим датуванням [38, с. 97]. Тому нібито перехідне лу- кашівсько-софіївське поселення Євми- нка 1, що складається з двох культур- них горизонтів [11], датується ранньою фазою лукашівської групи (3600 ВС) [39]. Пізніше тут існувало й софіївське поселення, але відокремлено. На при- кладі керамічного комплексу з посе- лення Кощіївка 8, спорідненого із сусі- дніми городськими поселеннями Паво- лоч, Корнин та іншими [40; 41], що характеризується синкретичністю се- редньодніпровських і дністрово- прутських рис, стає очевидним просу- вання останніх з території Волині. Цей імпульс ліг в основу формування софі- ївських пам’яток, особливо Правобе- режної Київщини (Кирилівські Висоти, Видубичі, Пирогово та інші), що мають багато спільних з городсько- волинськими пам’ятками рис. Польові дослідження В.О. Круца в 1962-1974 рр. мали чітку пам’яткоохоронну направленість. Чис- ленними розвідками в регіоні були ви- явлені археологічні пам’ятки, з яких бі- льшість руйнувалися. Саме їх дослі- дженню основну увагу й приділив вче- ний. Це дозволило описати структуру поселень, об’єктів і матеріалів, що утво- рювали культурні шари. Аналіз виявле- них матеріалів: кераміки, антропоморф- ної пластики, знарядь праці із кістки і кременю, дозволили покращити мето- дику їх дослідження, реконструкції та інтерпретації. Підсумком проведеної роботи стала історична реконструкція культурно-етнічних процесів, що відбу- вались в переломний час кінця еноліту – початку ранньої бронзи, північно- східного ареалу пам’яток культурно- історичної спільності Кукутень- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 39 Трипілля. ЛІТЕРАТУРА 1. Кириленко О.С. Краєзнавчий етап дослідження трипільської культури на Київщині // Історико-краєзнавчі дослі- дження Фастівщини. №1-2 (38-39). – Фас- тів: ФДКМ., 2014. – С. 45-62. 2. Захарук Ю.М. Пізньотрипільська археологічна культура Середнього Подні- пров’я в світлі нових археологічних даних // Наукові записки Інституту суспільних наук. Т. 2. – 1954. – С. 16-33. 3. Даниленко В. Н. К вопросу о ме- сте Киево-трипольской культуры в этно- генетическом процессе // Краткие сообще- ния Института археологии. – 1953. – Вып. 2. – С. 81-83. 4. Круц В. А. Население Среднего Поднепровья в епоху меди: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06 "Археология" – Киев, 1974. – 22 с. 5. Телегін Д. Я., Березанська С. С., Митрофанова В. І., Круц В. А. Звіт про ар- хеологічні дослідження в зоні Київського водосховища в 1962 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1962/15. 6. Круц В. О. Новий могильник софі- ївського типу біля с. Завалівка на Дніпрі // Археологія. – Т. ХХІ. – 1968. – С. 126–130. 7. Захарук Ю.Н. Круц В.А. Раскопки позднетрипольского поселения у с. Софиевки Бориспольского р-на Киевской обл. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1963/8а. 8. Круц В.О. Пізньотрипільське по- селення поблизу с. Софіївка на Дніпрі // Археологія. – Т. ХХІІ. – 1969.– С.203-209. 9. Телегін Д. Я., Круц В. А. Исследование неолитических поселений в зоне Киевского водохранилища (отчет о работе за 1963-64гг.) // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1963-1964/13. 10. Круц В. А. Раскопки поселения познетрипольского времени у с. Евминка, Остерского района, Черниговской области (отчет о работе за 1965 г.) // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1965/1-б. 11. Якубенко О.О., Кириленко О.С. Керамічний комплекс з пізньотрипільсько- го поселення Євминка 1 на Чернігівщині (із зібрання Національного музею історії України) // The Cucuteni-Trypillia cultural complex and its neighbours. Essays in memory of Volodymyr Kruts. – Lviv: Astrolabe, 2015 – P. 441-462. 12. Телегин Д. Я., Круц В. А. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1966 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1966/1. 13. Круц В. А. Раскопки поселений трипольской культуры у с. Чапаевки Кие- во-Святошинского района Киевской обл. в 1966 – 1967 гг. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1966 – 67/5. 14. Даниленко В. М., Дудкін В. П., Круц В. А. Отчет об археологических раз- ведках 1966 г. на юге Киевской области // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1966/6. 15. Бузян Г.М. Пізньотрипільське поселення Крутуха-Жолоб на Лівобережжі Дніпра // Матеріали та тези доповідей конференції Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.: Просвіта., 2003. – С. 288-298. 16. Круц В. А. Отчет о раскопках по- селения трипольской культуры у с. Чапаевки, Киевской обл. в 1968 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1968/6в. 17. Круц В. А. Отчет о раскопках у с. Козаровичи (Киево-Святошинского ра- йона, Киевской обл., в ур. Бусловка) // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1968/6б. 18. Круц В. А., Максимов Е. В. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1969 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1969/1. 19. Круц В.О. Пам’ятки лукашівсь- кого типу // Археологія УРСР. – Т.1., Київ. – 1971. – С.197-200. 20. Бузян Г.М. Пізньотрипільське по- селення Крутуха-Жолоб на Лівобережжі Дніпра // Матеріали та тези доповідей кон- ференції Трипільська цивілізація у спадщині України. – К.: Просвіта., 2003. – С. 288-298. 21. Круц В. А., Максимов Е. В., Пет- ровська Е. О. Отчет о раскопках многос- лойного памятника у с. Козаровичи, Кие- во-Святошинского района, Киевской обл. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1970/29. 22. Круц В. А. Отчет о раскопках по- селения и могильника трипольской куль- туры у с. Чапаевка, Киевской обл. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1970/17. 23. Круц. В.О. Нові матеріали три- пільської культури в Києві // Археологія. № 19. - К., 1976. – С. 93-95. 24. Круц В.А. Позднетрипольськие племена Среднего Поднепровья. – К.: На- ук. думка, 1977. – 160 с. 25. Мовчан І. І., Я. Є. Боровський, Архіпова Є. І., Гончар В. М., Климовський С. І. Звіт про археологічні дослідження Старокиївської експедиції ІА НАНУ у 1996 р. в Києві по вул. Стрітенській, 10 та ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2015 40 вул. Володимирській, 3 // НА ІА НАНУ. – Ф.е. № 1996/66. 26. Мовчан І. І., Климовський С. І. Звіт про археологічні дослідження Старо- київської експедиції ІА НАНУ у м. Києві в 2001 – 2001 рр. на вул. Великій Житомир- ській, 20 // НА ІА НАНУ. – Ф.е. № 2002/1. 27. Кириленко О.С. Пізньотрипіль- ське населення Київського Подніпров’я в 3600/3500-3300/3200 рр. до н.е. // Наукові праці історичного факультету Запорізько- го національного університету. − Запорі- жжя: ЗНУ, 2015. − Вип. 43. − С. 17-22. 28. Круц В. А. Отчет о раскопках по- селения и могильника трипольской куль- туры у с. Чапаевка в 1971 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1971/3. 29. Круц В. А., Максимов Е. В. Отчет о раскопках многослойного памятника у с. Казаровичи Киевской обл. в 1971 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1971/5. 30. Круц В. А. Отчет о раскопках по- зднетрипольских памятников у сел Чапае- вка и Казаровичи // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1972/8. 31. Березанская С. С., Круц В. А. От- чет о работе Бортнического разведочного отряда в 1973 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1973/28. 32. Телегин Д. Я., Круц В. А., Нуж- ный Д. Ю. Отчет о работе археологичес- кой экспедиции «Славутич» в 1979 г. в зо- не Каневского водохранилища, низовья Десны и в Надпорожье // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1979/18. 33. Круц В.О. Роль тваринництва в економіці трипільськох // Археологія. – К., 1998. – №. 4. – С. 134-144. 34. Круц В.А. Относительная и абсо- лютная хронология памятников трипольс- кой культуры Буго-Днепровского между- речья и Среднего Поднепровья (даты не калиброваные) // Трипольская культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки. – К., 2008. – С. 227-230. 35. Овчинников Е.В. Трипільська культура Канівського Подніпров’я (етапи В ІІ – С І) – К.: Видавець Олег Філюк, 2014. – 406 с. 36. Дергачев В.А. Памятники позд- него Триполья. – Кишинев: Штиинца, 1980. – 280 с. 37. Збенович В.Г. Хронологія пізнього Трипілля//Археологія.– вип. 7.– 1972.– С.3-25. 38. Круц В.О. Етнокультурний склад населення. Побут i матеріальна культура // Давня історія України: В 3-х т. – К.: Наук. думка, 1997. – Т. 1. – С. 234-308. 39. Відейко М. Ю. Питання реконструкції та походження поховально- го обряду могильників софіївського типу // Археологія. – 2000. – С. 90–100. 40. Rassamakin Yu. Absolute chronol- ogy of Ukrainian Tripolian settlements // The Tripolye Culture Giant-Settlements in Ukraine: Formation, Development and De- cline. Oxford Books, 2012., – 19-69 pp. 41. Макаревич М. Л. Трипільське посе- лення біля с. Паволочі // Археологічні пам’ятки УРСР. – Т.IV. – К., 1952. – С.96-103. 42. Осадчий Р. М. Укріплене поселен- ня біля с. Корнин // Праці науково дослідно- го інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип.1. – Київ., 2005. – С. 128-131. Кириленко А.С. Вклад Владимира Афанасьевича Круца в исследования трипольской культуры Киевского Поднепровья. В.А. Круц проводил непрерывные полевые исследования позднетрипольских памятников Киевского Поднепровья с 1962 по 1973 гг. Результатом этой работы стало открытие 22 новых поселений. На бо- лее чем 30 были проведены раскопки, из которых выделяются Софиевка 2, Завалов- ка, Евминка 1, 2, Чапаевка, Козаровичи, Львовская площадь и Процев. Ключевые слова: В.О. Круц, трипольская культура, этап С І, С ІІ, Киевское Поднепровье, чапаевский тип, лукашовский тип, софиевский тип. Kyrylenko O.S. The contribution of Volodymyr Opanasovuch Kruts in the resear of trypillya culture in the Kyiv Dniper region. V.A. Kruts has been continuously carrying out field research of the late Trypillyan settlements in Kiev Dnieper region from 1962 to 1973. As a result, 22 new settlements were discovered. On more than 30 settlements excavations were car- ried out. Some of them stood out because of the importance of results of work: these are Sofievka 2 Zavalovka, Evminka 1, 2, Chapaevka, Kozarovichi, Lvov area and Protsev. Key worlds: V.O. Kruts, Trypillya culture, stage C I, C II, Kyiv Dnieper region, Cha- paivka type, Lukashi type, Sofievka type.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131017
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:19:49Z
publishDate	2015
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Кириленко, О.С. 2018-03-10T18:51:40Z 2018-03-10T18:51:40Z 2015 Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я / О.С. Кириленко // Питання історії науки і техніки. — 2015. — № 4. — С. 31-40. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131017 930 (477):903’1:94(100) Круц В.О. В.О. Круц проводив безперервні польові дослідження пізньотрипільських пам’яток Київського Подніпров’я з 1962 до 1973 року. Результатом цієї роботи стало відкриття 22 нових поселень. На більш ніж 30 з них були проведені розкопки, з яких виділяються Софіївка 2, Завалівка, Євминка 1, 2, Чапаївка, Козаровичі, Львівська площа і Проців. В.А. Круц проводил непрерывные полевые исследования позднетрипольских памятников Киевского Поднепровья с 1962 по 1973 гг. Результатом этой работы стало открытие 22 новых поселений. На более чем 30 были проведены раскопки, из которых выделяются Софиевка 2, Заваловка, Евминка 1, 2, Чапаевка, Козаровичи, Львовская площадь и Процев. V.A. Kruts has been continuously carrying out field research of the late Trypillyan settlements in Kiev Dnieper region from 1962 to 1973. As a result, 22 new settlements were discovered. On more than 30 settlements excavations were carried out. Some of them stood out because of the importance of results of work: these are Sofievka 2 Zavalovka, Evminka 1, 2, Chapaevka, Kozarovichi, Lvov area and Protsev. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я Вклад Владимира Афанасьевича Круца в исследования трипольской культуры Киевского Поднепровья The contribution of Volodymyr Opanasovuch Kruts in the resear of trypillya culture in the Kyiv Dniper region Article published earlier
spellingShingle	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я Кириленко, О.С. Видатні науковці та інженери
title	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я
title_alt	Вклад Владимира Афанасьевича Круца в исследования трипольской культуры Киевского Поднепровья The contribution of Volodymyr Opanasovuch Kruts in the resear of trypillya culture in the Kyiv Dniper region
title_full	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я
title_fullStr	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я
title_full_unstemmed	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я
title_short	Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я
title_sort	внесок володимира опанасовича круца в дослідження трипільської культури київського подніпров’я
topic	Видатні науковці та інженери
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131017
work_keys_str_mv	AT kirilenkoos vnesokvolodimiraopanasovičakrucavdoslídžennâtripílʹsʹkoíkulʹturikiívsʹkogopodníprovâ AT kirilenkoos vkladvladimiraafanasʹevičakrucavissledovaniâtripolʹskoikulʹturykievskogopodneprovʹâ AT kirilenkoos thecontributionofvolodymyropanasovuchkrutsintheresearoftrypillyacultureinthekyivdniperregion

Внесок Володимира Опанасовича Круца в дослідження трипільської культури Київського Подніпров’я

Репозитарії

Схожі ресурси