Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції

У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок. В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных утюгов Национального истор...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Питання історії науки і техніки
Datum:2017
Hauptverfasser: Жам, О.М., Грудевич, Т.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131237
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131237
record_format dspace
spelling Жам, О.М.
Грудевич, Т.В.
2018-03-17T18:59:12Z
2018-03-17T18:59:12Z
2017
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131237
644.19-64.048(477)
У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок.
В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных утюгов Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав". Уделено внимание строению, техническим и конструктивным особенностям утюгов.
The article under consideration is about the collection of carbon and heating irons of the ХІХ-the 1st period of the ХХ century of The National Historical and Ethnographic Park ‘Pereyaslav’.The special attention is payed to the building , technical and constructive irons’ features.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Пам’ятки історії та культури
Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
Жаровые и нагревательные утюги в собрании Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав»: характеристика коллекции
Carbon and heating irons in the collection of the National Historical and Ethnographic Park «Pereyaslav»: the characteristic of the collection
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
spellingShingle Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
Жам, О.М.
Грудевич, Т.В.
Пам’ятки історії та культури
title_short Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
title_full Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
title_fullStr Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
title_full_unstemmed Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції
title_sort вугільні та нагрівні праски у зібранні національного історико-етнографічного заповідника «переяслав»: характеристика колекції
author Жам, О.М.
Грудевич, Т.В.
author_facet Жам, О.М.
Грудевич, Т.В.
topic Пам’ятки історії та культури
topic_facet Пам’ятки історії та культури
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Питання історії науки і техніки
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format Article
title_alt Жаровые и нагревательные утюги в собрании Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав»: характеристика коллекции
Carbon and heating irons in the collection of the National Historical and Ethnographic Park «Pereyaslav»: the characteristic of the collection
description У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок. В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных утюгов Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав". Уделено внимание строению, техническим и конструктивным особенностям утюгов. The article under consideration is about the collection of carbon and heating irons of the ХІХ-the 1st period of the ХХ century of The National Historical and Ethnographic Park ‘Pereyaslav’.The special attention is payed to the building , technical and constructive irons’ features.
issn 2077-9496
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131237
citation_txt Вугільні та нагрівні праски у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: характеристика колекції / О.М. Жам, Т.В. Грудевич // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 1. — С. 74-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT žamom vugílʹnítanagrívnípraskiuzíbrannínacíonalʹnogoístorikoetnografíčnogozapovídnikapereâslavharakteristikakolekcíí
AT grudevičtv vugílʹnítanagrívnípraskiuzíbrannínacíonalʹnogoístorikoetnografíčnogozapovídnikapereâslavharakteristikakolekcíí
AT žamom žarovyeinagrevatelʹnyeutûgivsobraniinacionalʹnogoistorikoétnografičeskogozapovednikapereâslavharakteristikakollekcii
AT grudevičtv žarovyeinagrevatelʹnyeutûgivsobraniinacionalʹnogoistorikoétnografičeskogozapovednikapereâslavharakteristikakollekcii
AT žamom carbonandheatingironsinthecollectionofthenationalhistoricalandethnographicparkpereyaslavthecharacteristicofthecollection
AT grudevičtv carbonandheatingironsinthecollectionofthenationalhistoricalandethnographicparkpereyaslavthecharacteristicofthecollection
first_indexed 2025-11-26T04:57:23Z
last_indexed 2025-11-26T04:57:23Z
_version_ 1850612552050933760
fulltext ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 74 УДК: 644.19-64.048(477) ВУГІЛЬНІ ТА НАГРІВНІ ПРАСКИ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»: ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЇ Жам О.М., Грудевич Т.В. (Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») У статті аналізується колекція вугільних і нагрівних прасок ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Приділена увага будові, техніко-конструктивним особливостям прасок. Ключові слова: праска, музей, колекція, конструкція, матеріал, техніка, вироб- ництво. Серед численних і різноманітних колекцій Національного історико- етнографічного заповідника «Переяс- лав» (далі НІЕЗ «Переяслав») помітне місце займають вугільні та нагрівні праски 2-ї пол. ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. Зібрання прасок нараховує 23 одиниці (16 – основного, 7 – науково- допоміжного фонду). Нагрівні та вугі- льні праски представлені пропорцій- но: 11 – нагрівні, 12 – вугільні. Біль- шість прасок музейного зібрання фаб- ричного виробництва і лише одна – кустарного. Виготовлені переважно з чавуну, рідше із сплаву металів, одна праска – мідна. Зібрання прасок із фондового зі- брання НІЕЗ «Переяслав» ще не було об’єктом спеціальних наукових дослі- джень, що і обумовило вибір даної теми. Історія праски має тисячолітню історію. Відомо, що ще у IV ст. до на- шої ери в Греції розгладжували одяг за допомогою гарячої металевої качалки, або нагрітого дикого каменю. Пізніше для розгладжування одягу використо- вувалися спеціальні дерев’яні «рублі» з качалками, скляні кулі «гало» [2]. В часи пізнього середньовіччя з’явилися металеві вугільні праски, в середину яких закладали розжарене вугілля. На території Російської імпе- рії такі праски відомі з XVII ст., а в Європі – ще раніше [3]. За формою вугільні праски нага- дували сучасні, але були важчими та більшими за розмірами. Принцип ро- боти наступний. Всередину корпусу насипали розігріте вугілля (частіше бе- резове) і закривали кришкою. Щоб ву- гілля краще розгоралося, в бокових стінках корпусу робили невеликі отво- ри різної форми. Для того, щоб роздути охолоджене вугілля, в отвори дули або розмахували праскою в різні сторони, підсилюючи вентиляцію. Зрідка для кращої тяги у верхній частині корпусу прилаштовували трубу. Ці праски не відзначалися зручністю та безпечніс- тю: іскри і маленькі жаринки вилітали із «жаровні» і залишали на одязі дірки та окалини. Окрім цього вугільні прас- ки були важкими, робота з ними по- требувала чимало фізичних зусиль. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 75 Наприкінці XVIIІ – ХІХ ст. в Ро- сійській імперії й, зокрема, на території України було налагоджене промислове виробництво вугільних прасок. Їх ви- пускали ливарні заводи, іноді – ковалі. Виготовляли праски переважно із ча- вуну, менше – із міді та сплаву металів. У зібранні НІЕЗ «Переяслав» представлені 12 вугільних прасок (4 – основного, 8 – науково- допоміжного фонду). Привертає увагу вугільна чавун- на праска (інв. №Е-1883), датована сер. ХІХ ст. Праска знаходилася в ма- єтку князя Олександра Горчакова в с. Ташань Переяславського повіту Полтавської губернії. Звідти перевезе- на в м. Переяслав прачкою князя Гор- чакова, яка перейшла працювати до багатої міщанки Н.І. Германської. Пе- редала праску до музею племінниця Н.І. Германської у 1973 р. Праска має оригінальну форму, конструкцію, оздоблення. Бокові стінки вертикаль- ні, сходяться на носику, внизу потов- щення, вище якого ряд круглих відво- дів. Кришка обрамлена трикутними зубцями. Ручка овальної форми, звер- ху обтягнена шкірою, кріпиться до кришки за допомогою фігурних стов- пчиків. Біля одного з стовпчиків (біля носика) – голова лева. Розміри: 16х8 см, висота – 21 см. [1]. У 2008 р. в жительки с. Строкова Переяслав-Хмельницького р-ну Ганни Олександрівни Іващенко була при- дбана типова вугільна праска (інв. №Е-4298), датована 50-ми рр. ХХ ст. [1]. Праска масивна (19,5х10х19 см). Корпус із заокругленими бочками, кришка відкидна із зубцями, фіксуєть- ся замком із крупним масивним гач- ком. На кришці прикріплена прямоку- тна ручка, що викінчується де- рев’яною ручкою. Нижня частина ма- сивна, на підставці з напівкруглими отворами. У 2008 р. працівник НІЕЗ «Пере- яслав» Ф.Ф. Дарда передав до музею типову чавунну вугільну праску (інв. №Е-4311), датовану кін. ХІХ ст., тра- диційної форми: носик загострений, нижня частина з невеликим виступом, корпус з усіх боків у невеличких отворах, за рахунок яких відбувалася циркуляція повітря і розгоралося ву- гілля, вгорі на металевій позубцьова- ній кришці дерев’яна ручка для три- мання, спереду кріплення з металевою кулькою, за допомогою якого відкри- валась кришка. Розміри: 10х21 см.[1]. Наступного 2009 р. у жительки с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького р- ну Н.Л. Стріхи була придбана вугіль- на праска поч. ХХ ст. (інв. №Е-4138) [1]. Праска виготовлена у формі пере- різаного поперек човна, має значні ро- зміри (20х10х18 см). Складається з металевого пустотілого корпуса та товстої металевої підошви, над якою з боків розміщені по два отвори-розрізи для піддування. Кришка відкидна, кріпиться до корпуса за допомогою закрутки. До кришки приклепана руч- ка. Призначалася праска для прасу- вання верхнього одягу. У 1976 р. житель м. Сміла Черка- ської обл. Євген Пилипович Коржик передав до музею чавунну вугільну праску 2-ї пол. ХІХ ст. (інв. №ДЕ-89), яка дісталася йому від бабки. Праска традиційної форми: спереду загостре- на, ззаду розширена, закінчується прямою стінкою. В нижній частині корпуса з боків по 5 наскрізних отво- рів. Кришка обрамлена зубцями пил- коподібної форми, між зубцями на- скрізні отвори, аналогічні з отворами ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 76 на корпусі. В передній частині по- кришки розміщений боковий гачок для закривання покришки. В центрі покришки металева ручка. Розміри: 15х17х9 см [1]. В 1980 р. житель м. Переяслава- Хмельницького Л.К. Зозуля передав до музею дві чавунні вугільні праски фабричного виробництва (інв. №НДФ-1465 та НДФ-1466), датовані 30-ми рр. ХХ ст. Праска (інв. №НДФ- 1465) невеличка (10х2 см), стіни кор- пусу майже вертикальні, з круглими отворами на боках, краї кришки позу- бцьовані, ручка металева прямокутної форми з дерев’яною накладкою, біля носика пристрій за допомогою якого відкривається кришка. Призначалася для прасування білизни [1]. Праска (інв. №НДФ-1466) схожої конструкції, але більших розмірів (19х21 см) [1]. У 1981 р. житель с. Помоклі Пе- реяслав-Хмельницького р-ну А.І. Да- ценко передав типову вугільну праску, датовану поч. ХХ ст. (інв. №НДФ- 2026). Відрізняється від попередньої лише тим, що отвори на корпусі на- півкруглі та трикутні, а не круглі. Роз- міри: 20х19 см [1]. У 1982 р. житель с. Сошників Пе- реяслав-Хмельницького р-ну М.С. До- рошенко передав до музею вугільну праску (інв. №НДФ-2638), датовану поч. ХХ ст. Праска продовгуватої фор- ми, один кінець тупий, інший – загост- рений. В нижній частині корпусу з бо- ків по два отвори. Зверху розміщена кришка, яка внизу закінчується зубчи- ками. На кришці на залізній пластинці прикріплена дерев’яна ручка. Закрива- ється праска кришкою за допомогою невеличкого гачка. Використовувався для прасування білизни та верхнього одягу. Розміри: 19х10,5х10 см [1]. У 1983 р. жителька с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Ганна Гич передала до музею вугільну прас- ку 40-50-х рр. ХХ ст. (інв. №НДФ- 3344). Праска має форму видовжено- го трикутника, в нижній частині кор- пусу бокові отвори, по 5 з кожного боку і 3 – ззаду, кришка із зубцями по 6 з кожного боку, в центрі гачок для закривання. Ручка дерев’яна на мета- левому стержні, підтримується двома металевими пластинами, які кріплять- ся до кришки шурупами. Використо- вувалось в домашньому господарстві для прасування верхнього одягу. Роз- міри: 20х17,5 см [1]. В 1985 р. під час етнографічної експедиції на Черкащину в жительки с. Придністровське Чорнобаївського р-ну Н.Т. Ярошенко були придбані дві вугільні праски фабричного виробни- цтва кін. ХІХ ст. (інв. №НДФ-4793 та НДФ-4794). Праски мають подібні ро- зміри (19х18,5 см та 18х17,5 см) та будову. За формою нагадують човник з високими бортами, кришки позуб- цьовані, у передній частині мають ма- сивну застібку з круглою ручкою. По центру кришок на двох опорах кріп- ляться дерев’яні, круглої форми руч- ки. В середині пустотілі, на дні плат- форми розміщені три металеві висту- пи, на які клали розжарене вугілля. Відрізняються праски лише кількістю отворів. У праски (інв. №НДФ-4793) їх п’ять, великих розмірів, напівкруг- лої форми, а в праски (інв. №НДФ- 4794) – сімнадцять, невеликих, круг- лої форми. В обох прасках отвори ро- зміщені симетрично, з боків корпусу та на торцевій стороні. Використову- валися для прасування білизни та вер- хнього одягу [1]. Пізніше замість вугілля в корпус ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 77 праски з тильного боку почали вкла- дати розігріту чавунну болванку. У музейному зібранні є дві праски, конструкція яких пристосована для закладання розігрітих болванок. Праску (інв. №Е-3156) передав у 1984 р. житель м. Переяслава- Хмельницького Георгій Іванович Бут- ник. Праска фабричного виробництва, виготовлена з міді, датується 30-х рр. ХХ ст. Має форму трикутника. До ко- рпусу на металевих пластинах крі- питься дерев’яна ручка. У задній час- тині корпусу засувка, яка піднімається вгору за допомогою важеля. Через цей отвір до праски вставляли розігріту болванку. Використовувалася для прасування білизни. Розміри: 19х17х10см [1]. У 1985 р. житель с. Єрківці Пере- яслав-Хмельницького р-ну Микита Іванович Мандзюк передав до музею схожу праску (інв. №Е-3299). Праска металева, датується поч. ХХ ст. Кор- пус напівкруглої форми, має невеликі отвори, ззаду затулка, яка закриває отвір до корпуса. Вгорі на металевому кріпленні фігурної форми дерев’яна ручка. Розміри: 19х17,5 см [1]. Окрім вугільних прасок на тери- торії України значного поширення на- були литі чавунні нагрівні праски. Вони розігрівалися на відкритому во- гнищі або в гарячій печі. З’явилися вони на території України у XVIIІ ст. і випускалися аж до 60-х рр. ХХ ст., хоча вже була винайдена електрична праска. Великі чавунні праски важили до 10 кг і призначалися для прасуван- ня грубих тканин, верхнього одягу. Принцип дії такої праски полягав в тому, що одяг нагрівався в певному місці і розрівнювався під дією самої праски. Одночасно побутували неве- личкі нагрівні праски, розміром з до- лоню. Вони використовувалися для прасування білизни, ніжних тканин, дрібних деталей одягу (манжетів, ко- мірців, мережива тощо). Широко представлені в музейній колекції нагрівні праски – 11 одиниць (9 – основного, 2 – науково- допоміжного фонду). У 1972 р. у жителя с. Віненці Пе- реяслав-Хмельницького р-ну М.Д. Бойка була придбана невеличка (13,5х6,5 см) чавунна нагрівна праска (інв. №Е-1548), датована поч. ХХ ст. [1]. Складається з цільнолитої платфо- рми і ручки, привареної до платформи. Цікава нагрівна праска для пра- сування мережива 1-ї пол. ХХ ст. (інв. №Е-4122). Чавунна, вагою 2 кг, ціль- нолита, фабричного виробництва. Верхня частина корпусу прикрашена орнаментом у вигляді стовпчиків по 16 штук з кожного боку. Передала праску до музею жителька с. Положаї Переяслав-Хмельницького р-ну Г.М. Головко у 1970 р. [1]. Чотири нагрівні праски, датовані поч. ХХ ст., передав у 2004 р. житель с. Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Г.М. Ткаченко. Належали праски його родичці – Канівець Поліні Андрі- ївні, також жительці цього села, яка користувалася ними в 50-х рр. ХХ ст. Праски (інв.№Е-4250 та Е-4298) вели- ких розмірів (17,9х9х4 см та 18х5х4,5 см), використовувалася для прасуван- ня верхнього одягу, дві інші (інв. №Е- 4251 та Е-4252) – невеличкі (7,5х9х4 см та 6,5х8,5х4см), призначалися для прасування мережива, важкодоступ- них деталей одягу. Всі праски фабри- чного виробництва (у верхній частині корпусу нерозбірливе клеймо вироб- ника), виготовлені з металевого спла- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2017 78 ву, мають форму човника. Нагрівали праски на примусі, керогазі, відкрито- му вогнищі, в печі, Кіптяву, що утво- рювалася на підошві праски, витирали об глиняну долівку, потім протирали ганчіркою. Зберігалися праски під піччю, інколи під лавою [1]. Наявність у одного господаря в одному помеш- канні чотирьох прасок може свідчити про те, що їхній господар займався пошиттям або ремонтом одягу. Типова нагрівна праска з цільною ручкою поч. ХХ ст. (інв. №Е-3300) виявлена у 1985 р. в с. Єрківці Пере- яслав-Хмельницького р-ну. Праска фабричного виробництва, чавунна, носик загострений, нижня частина має виступ, бочки ледь кошені до вер- ху, ребристі. Верхня частина корпусу плоска, з випуклим клеймом. Ручка велика, виготовлена з круглого стерж- ня. Розміри 18х13 см [1]. Невеличку нагрівну праску (12х8х7,5 см), датовану поч. ХХ ст., передала у 1988 р. жителька с. Циблі Харитина Тимофіївна Литвиненко (інв. №НДФ-1598). Праска використо- вувалася для прасування білизни. Ви- готовлена з металевого сплаву, у фор- мі човника. Ручка приварена, має фо- рму еліпса [1]. Одна з прасок (інв. №Е-3482) представляє так звану вдосконалену модель нагрівних прасок, зі знімною ручкою. Зазвичай чавунна праска розі- грівалася довго (не менше як півгоди- ни). Тому, щоб прискорити процес прасування, до однієї знімної ручки ви- готовляли по кілька (дві та більше) платформ. Поки однією гладили, друга платформа нагрівалася. Таку праску передав до музею у 1986 р. житель м. Переяслава-Хмельницького В.А. Голу- бничий. Корпус чавунний, овальної форми, цільнолитий. Ручка знімна, ме- талева з дерев’яною накладкою, крі- питься до корпусу за допомогою мета- левих кріплень. Розміри: 16х14 см. Єдину у музейному зібранні пра- ску кустарного виробництва (інв. №НДФ-2481) передав у 1982 р. жи- тель с. Придністровське Чорнобаївсь- кого р-ну Черкаської обл. М.С. Жиць- кий. Праску виготовив на поч. ХХ ст. місцевий коваль. Призначалася вона для прасування верхнього одягу та бі- лизни. Задня частина прямокутної фо- рми, плавно переходить у гостроконе- чну. На верхній частині два квадрат- них виступи. Ручка фігурна, у формі еліпса. Розміри: 18х12,4х8,7 см [1]. В музейній колекції представлена також професійна кравецька праска (інв.№Е-2557). Кравецьку справу важ- ко уявити без праски, адже без прасу- вання гарну річ пошити тяжко. У кра- вців є навіть приказка: «Портной сга- дит – утюг сгладит». Зазвичай у крав- ців в арсеналі було по кілька прасок вагою від 1 до 12 кг. Для важкодосту- пних місць (рукав, плече) та мережева використовувалися мініатюрні праски. Саме така праска представлена в ко- лекції НІЕЗ «Переяслав». Її розміри 14,5х7х3 см. Виготовлена на поч. ХХ ст. з чавуну. Традиційної форми. З ма- ленькою ручкою. Навколо ручки ор- намент у вигляді відлитих з металу розеток. На ручці клеймо заводу ви- робника. Належала праска кравцю Степешку із с. Велика Каратуль Пере- яслав-Хмельницького р-ну. Передана до музею в 1980 р. Таким чином, колекція прасок Національного історико-етнографіч- ного заповідника «Переяслав» репре- зентує типові праски, виготовлені в 2- й пол. ХІХ –1-й пол. ХХ ст. Вони ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 4 2016 79 схожі за формою, розмірами та конс- трукцією. Збірка хоч і не є чисельною, але все ж важливою складовою фон- дового зібрання Національного істо- рико-етнографічного заповідника «Переяслав». Праски були зібрані впродовж 2-ї пол. ХХ – на поч. ХХІ ст. на території Київської та Черкаської областей. Значну кількість прасок передали жи- телі м. Переяслава-Хмельницького. Використовувалися в основному в до- машньому побуті для прасування бі- лизни та верхнього одягу. Лише одна праска у музейному зібранні профе- сійна, використовувалася кравцем в процесі пошиття одягу. Більшість пра- сок фабричного виробництва, лише одна – кустарного. Виготовлені здебі- льшого з чавунну, сплавів металів, одна праска в колекції мідна. Гордіс- тю музейного зібрання є праска із ма- єтку відомого на Переяславщині князя Олександра Констянтиновича Горча- кова. Праска має оригінальну форму, конструкцію, оздоблення. Тривале використання прасок в побуті позначилося на стані збере- ження частини цих музейних предме- тів, проте, навіть, в такому стані вони не втратили наукову цінність. ЛІТЕРАТУРА 1. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Фонди. Об- лікова документація. Інвентарні книги «Е», «НДФ». 2. История утюга // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://fishki.net/47170-istorija-utjuga-50-foto.html. 3. Разгорелся наш утюг… Утюг: от каменного века до наших дней // Електро- нний ресурс. – Режим доступу: zoom.cnews.ru/publication/item/11140. Жам Е.М., Грудевич Т.В. Жаровые и нагревательные утюги в собрании На- ционального историко-этнографического заповедника «Переяслав»: характери- стика коллекции. В статье анализируется коллекция жаровых и нагревательных утюгов Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав". Уде- лено внимание строению, техническим и конструктивным особенностям утюгов. Ключевые слова: утюг, музей, коллекция, конструкция, материал, техника, производство. Zham О.M., Hrudevich T.V. Carbon and heating irons in the collection of the Na- tional Historical and Ethnographic Park «Pereyaslav»: the characteristic of the collec- tion. The article under consideration is about the collection of carbon and heating irons of the ХІХ-the 1st period of the ХХ century of The National Historical and Ethnographic Park ‘Pereyaslav’.The special attention is payed to the building , technical and constructive irons’ features. Key words: an iron, a museum, a collection, a construction, the material, the tech- nique, a production.