Україна в поезії і прозі Івана Буніна

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2008
• 1. Verfasser: Крутікова, Н.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
• Schlagworte: Дати
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131295
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Україна в поезії і прозі Івана Буніна / Н. Крутікова // Слово і Час. — 2008. — № 1. — С. 4-9. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Стаття становить собою спробу, звертаючись до поезії та прози І.Буніна, дати відповідь на питання про сутність, форми та силу “зворотного впливу” української літератури на літературу російську, зокрема у ХХ ст. Авторка звертає увагу передовсім на бунінські пейзажі, виконані у стилістиці імпресіонізму, аналізує образи сконструйованих ним героїв — українських селян, наголошуючи на єдності соціально-критичного та ліричного аспектів у поезії та прозі письменника, вказує на особливості передачі Буніним живої народної мови. This article was written in an attempt to define the specific character, forms and intensity of Ukrainian cultural influence upon the Russian literature of the 20th century; allowing for the traditional emphasis on the Russian cultural ascendancy such an influence is called a “reverse influence”. The author takes notice of Bunin’s nature descriptions treating them as examples of impressionistic aesthetics, shows the originality of his “Ukrainian” characters (e.g. Ukrainian peasants) stressing the unity of social-critical and lyrical aspects in the writer’s prose works, finally, analyses the peculiarities of Bunin’s rendering the Ukrainians’ familiar speech. Данная статья представляет собой попытку посредством обращения к поэзии и прозе И.Бунина дать ответ на вопрос о сущности, формах и силе “обратного влияния” украинской литературы на литературу русскую, в особенности в ХХ ст. Автор статьи обращает внимание прежде всего на бунинские пейзажи, выполненные в экспрессионистской стилистике, анализирует образы сконструированных им героев — украинских крестьян, настаивая при этом на единстве социально-критического и лирического аспектов в поэзии и прозе писателя, указывает на особенности передачи Буниным живого народного языка.