“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс)
Запропоновано нову версію визначення жанру “Слово о плъку Ігорєвѣ”, найбільш відомого твору літератури Київської Русі, як світського музично-драматичного дійства. Такий підхід забезпечує цілісне прочитання пам’ятки ХІІ століття, композиція якої була спланована і здійснена невідомим автором “Слова...
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131635 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) / В. Сулима // Слово і Час. — 2008. — № 5. — С. 25-34. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131635 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сулима, В. 2018-03-26T13:22:49Z 2018-03-26T13:22:49Z 2008 “Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) / В. Сулима // Слово і Час. — 2008. — № 5. — С. 25-34. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131635 Запропоновано нову версію визначення жанру “Слово о плъку Ігорєвѣ”, найбільш відомого твору літератури Київської Русі, як світського музично-драматичного дійства. Такий підхід забезпечує цілісне прочитання пам’ятки ХІІ століття, композиція якої була спланована і здійснена невідомим автором “Слова” як драма-декламація, як твір, розрахований на показ зі “сцени” колективом виконавців – акторів-читців, співців, музикантів. Талант невідомого автора “Слова” виявився у відчутті живого пульсу майбутнього сценічного дійства, у вмінні спланувати ритм образно-смислових і музично-емоційних переходів від одного фрагмента тексту/дії до іншого, збираючи часом ніби й відчужені картинки та поетичні фрагменти на чітко спрямовану стрілу сюжету. The author of this research work proposes to redefine the genre of “The Song of Igor’s Campaign”, probably the most important text of the old Kievan literature, as a secular musical drama. Such an approach ensures the complex reading of this literary monument written in the 12th century and conceived as a declamation drama, a masterpiece which was to be staged by the whole group of performers including reciters, singers and musicians. The talent of the unknown author of “The Song of Igor’s Campaign” shows itself in his feeling for the future stage adaptation, in his skills in planning the rhythm of all the figurative, semantic, musical and emotional transitions from one textual fragment (act) to another, in his ability to focus the separate pictures and poetical fragments, so estranged as they may seem, into a strict plot. Предлагается новая версия определения жанра “Слово о плъку Ігорєвѣ”, наиболее известного произведения литературы Киевской Руси, как светского музыкально-драматического действия. Такой подход содействует целостному прочтению памятника ХІІ века, композиция которого была спланирована и осуществлена неизвестным автором “Слова” как драма-декламация, как произведение, рассчитанное на представление со “сцены” коллективом исполнителей – актерамичтецами, певцами, музыкантами. Талант неизвестного автора “Слова” проявился в ощущении живого пульса будущего сценического действия, в блестящем умении спланировать ритм образно-смысловых и музыкально-эмоциональных переходов от одного фрагмента текста/действия к другому, собирая иногда отчужденные картинки и поэтические фрагменты на строго нацеленную стрелу сюжета. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Ad fontes! “Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) “The Song of Igor’s Campaign” as a declamation drama (genrical-compositional discourse) “Слово о плъку Ігорєвѣ” как драма-декламация (жанрово-композиционный дискурс) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| spellingShingle |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) Сулима, В. Ad fontes! |
| title_short |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| title_full |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| title_fullStr |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| title_full_unstemmed |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| title_sort |
“слово о плъку ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) |
| author |
Сулима, В. |
| author_facet |
Сулима, В. |
| topic |
Ad fontes! |
| topic_facet |
Ad fontes! |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
“The Song of Igor’s Campaign” as a declamation drama (genrical-compositional discourse) “Слово о плъку Ігорєвѣ” как драма-декламация (жанрово-композиционный дискурс) |
| description |
Запропоновано нову версію визначення жанру “Слово о плъку Ігорєвѣ”, найбільш відомого твору
літератури Київської Русі, як світського музично-драматичного дійства. Такий підхід забезпечує цілісне
прочитання пам’ятки ХІІ століття, композиція якої була спланована і здійснена невідомим автором
“Слова” як драма-декламація, як твір, розрахований на показ зі “сцени” колективом виконавців –
акторів-читців, співців, музикантів. Талант невідомого автора “Слова” виявився у відчутті живого пульсу
майбутнього сценічного дійства, у вмінні спланувати ритм образно-смислових і музично-емоційних
переходів від одного фрагмента тексту/дії до іншого, збираючи часом ніби й відчужені картинки та
поетичні фрагменти на чітко спрямовану стрілу сюжету.
The author of this research work proposes to redefine the genre of “The Song of Igor’s Campaign”, probably
the most important text of the old Kievan literature, as a secular musical drama. Such an approach ensures the
complex reading of this literary monument written in the 12th century and conceived as a declamation drama, a
masterpiece which was to be staged by the whole group of performers including reciters, singers and musicians.
The talent of the unknown author of “The Song of Igor’s Campaign” shows itself in his feeling for the future
stage adaptation, in his skills in planning the rhythm of all the figurative, semantic, musical and emotional
transitions from one textual fragment (act) to another, in his ability to focus the separate pictures and poetical fragments, so estranged as they may seem, into a strict plot.
Предлагается новая версия определения жанра
“Слово о плъку Ігорєвѣ”, наиболее известного
произведения литературы Киевской Руси, как
светского музыкально-драматического действия.
Такой подход содействует целостному прочтению памятника ХІІ века, композиция которого была
спланирована и осуществлена неизвестным автором “Слова” как драма-декламация, как
произведение, рассчитанное на представление со
“сцены” коллективом исполнителей – актерамичтецами,
певцами, музыкантами. Талант неизвестного автора “Слова” проявился в ощущении живого пульса будущего сценического действия, в блестящем умении спланировать ритм образно-смысловых и музыкально-эмоциональных переходов от одного фрагмента текста/действия
к другому, собирая иногда отчужденные картинки и поэтические фрагменты на строго нацеленную стрелу сюжета.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131635 |
| citation_txt |
“Слово о плъку Ігорєвѣ” як драма-декламація (жанрово-композиційний дискурс) / В. Сулима // Слово і Час. — 2008. — № 5. — С. 25-34. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT sulimav slovooplʺkuígorêvѣâkdramadeklamacíâžanrovokompozicíiniidiskurs AT sulimav thesongofigorscampaignasadeclamationdramagenricalcompositionaldiscourse AT sulimav slovooplʺkuígorêvѣkakdramadeklamaciâžanrovokompozicionnyidiskurs |
| first_indexed |
2025-11-24T16:07:14Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:07:14Z |
| _version_ |
1850850744310169600 |
| fulltext |
Слово і Час. 2008 • №5 25
³ðà Ñóëèìà
“СЛОВО О ПЛЪКУ ІГОРЕВСЛОВО О ПЛЪКУ ІГОРЕВСЛОВО О ПЛЪКУ ІГОРЕВСЛОВО О ПЛЪКУ ІГОРЕВСЛОВО О ПЛЪКУ ІГОРЕВhhhhh” ЯК ДРАМА�ДЕКЛАМАЦІЯ
(ЖАНРОВО�КОМПОЗИЦІЙНИЙ ДИСКУРС)
Çàïðîïîíîâàíî íîâó âåðñ³þ âèçíà÷åííÿ æàíðó “Слово о плъку Ігоревh”, íàéá³ëüø â³äîìîãî òâîðó
ë³òåðàòóðè Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³, ÿê ñâ³òñüêîãî ìóçè÷íî-äðàìàòè÷íîãî ä³éñòâà. Òàêèé ï³äõ³ä çàáåçïå÷óº ö³ë³ñíå
ïðî÷èòàííÿ ïàì’ÿòêè Õ²² ñòîë³òòÿ, êîìïîçèö³ÿ ÿêî¿ áóëà ñïëàíîâàíà ³ çä³éñíåíà íåâ³äîìèì àâòîðîì
“Cлова” ÿê äðàìà-äåêëàìàö³ÿ, ÿê òâ³ð, ðîçðàõîâàíèé íà ïîêàç ç³ “ñöåíè” êîëåêòèâîì âèêîíàâö³â –
àêòîð³â-÷èòö³â, ñï³âö³â, ìóçèêàíò³â. Òàëàíò íåâ³äîìîãî àâòîðà “Cлова” âèÿâèâñÿ ó â³ä÷óòò³ æèâîãî ïóëüñó
ìàéáóòíüîãî ñöåí³÷íîãî ä³éñòâà, ó âì³íí³ ñïëàíóâàòè ðèòì îáðàçíî-ñìèñëîâèõ ³ ìóçè÷íî-åìîö³éíèõ
ïåðåõîä³â â³ä îäíîãî ôðàãìåíòà òåêñòó/䳿 äî ³íøîãî, çáèðàþ÷è ÷àñîì í³áè é â³ä÷óæåí³ êàðòèíêè òà
ïîåòè÷í³ ôðàãìåíòè íà ÷³òêî ñïðÿìîâàíó ñòð³ëó ñþæåòó.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: äðàìà-äåêëàìàö³ÿ, æàíð, êîìïîçèö³ÿ, ë³òóðã³ÿ, ìóçè÷íî-äðàìàòè÷íà âèñòàâà, íàðîäíà äðàìà.
Vira Sulyma. “The Song of Igor’s Campaign” as a declamation drama (genrical-compositional discourse)
The author of this research work proposes to redefine the genre of “The Song of Igor’s Campaign”, probably
the most important text of the old Kievan literature, as a secular musical drama. Such an approach ensures the
complex reading of this literary monument written in the 12th century and conceived as a declamation drama, a
masterpiece which was to be staged by the whole group of performers including reciters, singers and musicians.
The talent of the unknown author of “The Song of Igor’s Campaign” shows itself in his feeling for the future
stage adaptation, in his skills in planning the rhythm of all the figurative, semantic, musical and emotional
transitions from one textual fragment (act) to another, in his ability to focus the separate pictures and poetical
fragments, so estranged as they may seem, into a strict plot.
Key words: declamation drama, genre, composition, mass, musical dramatic performance, folk drama.
Âèñîêà ðåë³ã³éíî-äóõîâíà òà ñóñï³ëüíî-ãðîìàäñüêà êóëüòóðà, ðîçâèíåíà
õðèñòèÿíñüêîþ öåðêâîþ îñâ³òà ³ êíèæíà ë³òåðàòóðà, áàãàòîâ³êîâ³ íàðîäí³ òðàäèö³¿,
ìîãóòí³é ïëàñò íàðîäíî¿ òâîð÷îñò³ áóëè òèì æèâîòâîðíèì ñåðåäîâèùåì, â ÿêîìó
ñôîðìóâàëàñÿ âèäàòíà ïàì’ÿòêà íàøî¿ ë³òåðàòóðè “Слово о плъку Ігоревh” (äàë³
“Слово”). Ïðîòå, ïîïðè ì³öíó âêîð³íåí³ñòü “Слова” ó ñòàðîêè¿âñüêó ïèñåìí³ñòü, ó
ðîçãàëóæåí³é ñèñòåì³ ë³òåðàòóðíèõ æàíð³â XII ñò. öåé òâ³ð çàéìຠñâîº îñ³áíå
ì³ñöå. ϳñëÿ îïóáë³êóâàííÿ ïàì’ÿòêè 1800 ð. óïðîäîâæ äâîõ íàñòóïíèõ â³ê³â òðèâàëà
ïðàöÿ áàãàòüîõ ó÷åíèõ, ñïðÿìîâàíà íà âèçíà÷åííÿ ¿¿ æàíðó. Ó ð³çíèé ÷àñ òåêñò “Слова”
ìàðêóâàëè ïðèíàëåæí³ñòþ òî äî ôîëüêëîðó, òî äî ë³òåðàòóðè. Ó òåêñò³ àâòîð òðè÷³
íàçèâຠ“Слово” ï³ñíåþ. Òîìó çðîçóì³ëî, ùî ñïåðøó äîñë³äíèêè – Ì.Õåðàñêîâ,
Ì.Êàðàìçèí, Î.Âîñòîêîâ – âèçíà÷àëè éîãî ÿê ï³ñíþ. Ì.Ãðàììàò³í íàçèâàâ “Слово”
òàêîæ åï³÷íîþ ïîåìîþ, Ì.Ìàêñèìîâè÷ ïîð³âíþâàâ ç óêðà¿íñüêèìè íàðîäíèìè ï³ñíÿìè
é äóìàìè, Î.Íèêèôîðîâ – ç ðîñ³éñüêèìè áèëèíàìè; äåõòî ç³ñòàâëÿâ “Слово” ç äàâí³ìè
ïîõîâàëüíèìè ïëà÷àìè (â óêðà¿íñüêîìó ôîëüêëîð³ ï³çí³øîãî ÷àñó ¿ì â³äïîâ³äàëè
ëÿìåíòè), À.Ðîá³íñîí ââàæàâ ïàì’ÿòêó óñíèì òðàäèö³éèì òâîðîì, òåêñò ÿêîãî áóëî
ï³ääàíî ë³òåðàòóðí³é îáðîáö³. Âë.Áèð÷àê øóêàâ æàíðîâ³ àíàëî㳿 “Слова” ó
â³çàíò³éñüê³é öåðêîâí³é ï³ñí³, Ì.Ãóäç³é – ó äàâí³õ ïàì’ÿòêàõ í³ìåöüêî¿ òà ñêàíäèíàâñüêî¿
ïîå糿, ².ªðüîì³í âèçíà÷àâ ÿê òâ³ð â³ò÷èçíÿíîãî îðàòîðñüêîãî ìèñòåöòâà, ÿê çðàçîê
ñâ³òñüêî¿ ïðîìîâè ç ïîë³òè÷íèì çàáàðâëåííÿì. Îñê³ëüêè â òåêñò³ ïàì’ÿòêè ñàì àâòîð
çàðàõóâàâ òâ³ð äî “трудных повhстїй”, âëàñíå òâ³ð âèçíà÷åíî ÿê ïîâ³ñòü, ÿê åï³÷íó
îïîâ³äü, òî Î.Á³ëåöüêèé ââàæàâ íàéïåðåêîíëèâ³øèì ïîãëÿä íà “Слово” “ÿê íà “ïîâ³ñòü-
ï³ñíþ”, àíàëîã³÷íó äàâíüîôðàíöóçüê³é Chante-fable, îäí³ ÷àñòèíè ÿêî¿
ðîçïîâ³äàþòüñÿ, ³íø³ ñï³âàþòüñÿ, äå ïàðò³¿ ñï³âó ÷åðãóþòüñÿ ç ïðîçîâîþ ðîçïîâ³ääþ”
26 Слово і Час. 2008 • №5
[1, 230]. Î.Íàçàðåâñüêèé âèñëîâëþâàâ äóìêó ïðî òå, ùî “Слово” – òâ³ð
áàãàòîæàíðîâèé, ùî ãàðìîí³éíî ³ òâîð÷î ïîºäíàâ ó ñîá³ õóäîæí³, ñòèë³ñòè÷í³
îñîáëèâîñò³ ð³çíèõ ë³òåðàòóðíèõ æàíð³â [8, 113-144].
Ä.Ëèõà÷îâ çàðàõîâóâàâ “Слово” äî íåêàíîí³÷íèõ òâîð³â Õ²-Õ²² ñò., í³ ôîëüêëîðíèõ,
í³ ë³òåðàòóðíèõ, òîáòî äî òèõ, ÿêèì îðãàí³÷íî ïðèòàìàííà “äèòèííà íåâèçíà÷åí³ñòü
ôîðì”. Ïðèéìàþ÷è æàíðîâó íåâèðàçí³ñòü “Слова” ÿê òèïîâå ÿâèùå äëÿ ë³òåðàòóðè
Õ²-Õ²² ñò., âëàñòèâå òàêîæ “Ïîâ÷àííþ” êíÿçÿ Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà, “Ìîë³ííþ”
Äàíèëà Çàòî÷íèêà, “Ñëîâó î ïîãèáåëè Ðóñêûÿ çåìëè”, ó÷åíèé ñôîðìóëþâàâ âëàñíó
êîíöåïö³þ íàðîäæåííÿ íîâîãî ë³òåðàòóðíîãî æàíðó “òðóäíî¿ ïîâ³ñò³” ç³ ñõðåùåííÿ
äâîõ ôîëüêëîðíèõ æàíð³â – ï³ñåíü, ùî ñëàâèëè ãåðî¿â (ñëàâè), ³ ï³ñåíü, ÿêèìè
îïëàêóâàëè âòðàòè (ïëà÷³), òà îäíî÷àñíî¿ ðåöåïö³¿ ïåâíèõ îçíàê íèçêè ñóòî
ë³òåðàòóðíèõ æàíð³â, ùî â ñóì³ äàâàëî éîìó ï³äñòàâè âèçíà÷àòè “Слово” ÿê
“êîíãëîìåðàò æàíð³â” – ÿâèùå, âëàñòèâå äëÿ ë³òîïèñ³â, àã³îãðàô³÷íèõ òâîð³â òîùî
[7, 178].
Ì.Ãðóøåâñüêèé, ïðèïèñóþ÷è “Слово” ïîäâ³éíå àâòîðñòâî [3, 199-226], ïîä³ëÿâ éîãî
òåêñò íà äâà îêðåì³ òâîðè – ïåðøèé, äå éäåòüñÿ ïðî ñàì ïîõ³ä ðóñüêèõ âî¿í³â ïðîòè
ïîëîâö³â, ³ äðóãèé, äå ìîâèòüñÿ ïðî âòå÷ó ²ãîðÿ ç ïîëîíó.
².Ôðàíêî 1907 ð. âèñëîâèâ äóìêó ïðî òå, ùî “Слово” – óçàãàë³ êîìï³ëÿö³ÿ, âëàñíå
çá³ðêà ï³ñåíü, íàïèñàíèõ ð³çíèìè àâòîðàìè â ð³çíèé ÷àñ, ÿê³ ëèøå ç³áðàâ äîêóïè é
óïîðÿäêóâàâ îäèí ðåäàêòîð [13, 371-377]; ïðîòå 1910 ð. ó “Íàðèñàõ ³ñòî𳿠óêðà¿íî-
ðóñüêî¿ ë³òåðàòóðè äî 1890 ð.”, à òàêîæ â ³íøèõ ñòàòòÿõ ö³º¿ âåðñ³¿ â÷åíèé íå
ïîâòîðþâàâ, à ëèøå çàââàæóâàâ: ðåäàêö³ÿ òâîðó, ùî ä³éøëà äî íàñ, “íàðóøèâøè òåêñò
ïåðâ³ñíî¿ ïîåìè ïðî ïîõ³ä ²ãîðÿ, ïîïðîòèêàëà éîãî âñòàâêàìè é â³äðèâêàìè äàâí³øèõ
ï³ñåíü ³ç Õ² â³êó” [13, 206]. Ùîäî íèçêè öèòàò-âñòàâîê ³ç òâîð³â, íàïðèêëàä,
ëåãåíäàðíîãî Áîÿíà, ÿñíî âèñëîâëþºòüñÿ ³ Â.Ñêëÿðåíêî [10].
Êàòåãîðè÷íî â³äõèëÿºìî íåùîäàâíî îïóáë³êîâàíó âåðñ³þ Àí.Çîëîòóõ³íà ïðî òå,
ùî “Слово” “âèêîíàíî â æàíð³ ñâ³òñüêîãî áîãîñëóæ³ííÿ”, ùî éîãî ñâ³òñüêèé çì³ñò
“âêëàäåíî ó ôîðìó áîãîñëóæ³ííÿ”, à òàêîæ òâåðäæåííÿ ïðî òå, ùî “öåðêîâíå
áîãîñëóæ³ííÿ” ìîæíà ðîçãëÿäàòè ÿê ñóìàðíèé æàíð äàâíüîðóñüêî¿ ë³òåðàòóðè [4].
Ïîä³áí³ ì³ðêóâàííÿ ì³ñòÿòü ðàö³îíàëüíå çåðíî – ñàìà óâàãà äî âèñîêîðîçâèíåíîãî
ñèíòåçóþ÷îãî ìèñòåöòâà ïðàâîñëàâíîãî áîãîñëóæ³ííÿ, ùî îðãàí³÷íî ïîºäíóâàëî â
ö³ë³ñíå ñàêðàëüíî-îáðÿäîâå ³äåéíî-òåìàòè÷íå ë³òåðàòóðíî-ìóçè÷íå ä³éñòâî ìîëèòâè,
ñï³âè, ïðîïîâ³ä³, óðèâêè Ñâÿòîãî Ïèñüìà, íàëåæí³ ðèòóàëüí³ ðóõè òîùî.
Î.Á³ëåöüêèé âêàçóâàâ íà òå, ùî ïðàâîñëàâíèé öåðêîâíèé îáðÿä ì³ñòèòü ó ñîá³
÷èìàëî åëåìåíò³â òåàòðàëüíîñò³, ÿê³ â³ääàëåíî íàãàäóþòü åëåìåíòè òåàòðó
äàâíüîãðåöüêîãî, çîêðåìà â áóäîâ³ õðàìó, ðîçãîðòàíí³ ä³éñòâà, ðîë³ õîðó, íàÿâí³ñòü
åëåìåíò³â ïëàñòèêè â ðóõàõ ñâÿùåííîñëóæèòåë³â, ðå÷èòàòèâíèé õàðàêòåð âèãóê³â ³
÷èòàíü [1, 299]. Óñå öå, áåçïåðå÷íî, âïëèâàëî íà ôîðìóâàííÿ åñòåòè÷íèõ ñìàê³â ³
ñâ³òîãëÿäíèõ îñíîâ êîæíîãî ó÷àñíèêà òàêèõ â³äïðàâ, òèì ïà÷å ìîãëè âîíè âïëèíóòè
íà îñâ³÷åíîãî, íàäçâè÷àéíî îáäàðîâàíîãî, íåâ³äîìîãî àâòîðà “Слова”. Ó öüîìó ñåíñ³
ìîæíà ââàæàòè, ùî ãåíåòè÷íî æàíð ïàì’ÿòêè ïîâ’ÿçàíèé ³ç íàøîþ íàéñòàðøîþ
áàãàòîæàíðîâîþ ïåðåêëàäíîþ òà îðèã³íàëüíîþ ë³òåðàòóðîþ, ÿêà çíà÷íîþ ì³ðîþ
îáñëóãîâóâàëà ë³òóðã³éíî-ðèòóàëüí³ òà îðàòîðñüêî-ïðîïîâ³äíèöüê³ êîìïëåêñè
õðèñòèÿíñüêî¿ öåðêâè, îòæå, “Слово” ìîæå íåñòè íà ñîá³ â³äáèòîê öüîãî
áàãàòîêîìïîíåíòíîãî öåðêîâíîãî ä³éñòâà. Ìîæëèâî, ë³òåðàòóðíî-ìèñòåöüê³ ñìàêè
àâòîðà “Слова” ôîðìóâàëèñü ³ íà ñåðåäíüîâ³÷í³é ì³ñòåð³¿, à òàêîæ íà ë³òóðã³éí³é äðàì³
âåëèêîäíüîãî òà ð³çäâÿíîãî öèêë³â.
Âîäíî÷àñ íåîáõ³äíî ùå ðàç íàãîëîñèòè, ùî “Слово” (ïî÷àñòè ³äåîëî㳺þ, òîáòî
â³ðóâàííÿìè, ïî÷àñòè ïîåòèêîþ, ³ íå ëèøå öèì) ãåíåòè÷íî ñïîð³äíåíå ³ç
äîõðèñòèÿíñüêîþ óñíîþ îáðÿäîâî-çâè÷àºâîþ ³ êíÿç³âñüêî-äðóæèííèöüêîþ ïîå糺þ,
ùî áóëà ñèíêðåòè÷íîþ, ÷àñòî ïîºäíóâàëà ñëîâî ç äðàìàòè÷íîþ 䳺þ, ìóçèêîþ,
ñï³âàìè, òàíöÿìè. Âàæëèâå ì³ñöå â êóëüòóð³ ðóñè÷³â çàéìàëî äàâíº îáðÿäîâî-
ôîëüêëîðíå ä³éñòâî âåñ³ëëÿ ÿê ñâîºð³äíà íàðîäíà äðàìà é ïîõîâàëüíèé îáðÿä ç
éîãî ì³ñòè÷íèìè ðèòóàëàìè òà êóëüòîâèìè ãîëîñ³ííÿìè. Ó Õ²² ñò. ö³ äâà ð³÷èùà
íàøî¿ äàâíüî¿ êóëüòóðè – ÿçè÷íèöüêèé ôîëüêëîð ³ õðèñòèÿíñüêà ïèñåìí³ñòü, íàðîäí³
ïðàäàâí³ çâè÷à¿ òà ïðàâîñëàâí³ îáðÿäè – ð³âíîïðàâíî ñï³â³ñíóâàëè â äóõîâíî-
Слово і Час. 2008 • №5 27
êóëüòóðíîìó ïðîñòîð³ Ðóñ³; ³ ñàìå ï³ä ¿õí³ì äâîïîëþñíèì âïëèâîì ïîñòàëî ö³ëêîì
îðèã³íàëüíå â æàíðîâîìó âèçíà÷åíí³ “Слово”.
Ó ñó÷àñí³é “²ñòî𳿠óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè” âèñëîâëåíî ñëóøíó äóìêó ïðî òå, ùî
åï³÷íà òâîð÷³ñòü ó ë³òåðàòóð³ Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³ ïîñ³äàëà çíà÷íå ì³ñöå: “Öå áóëî
ë³òåðàòóðíî-ìóçè÷íå ìèñòåöòâî – ïîåç³ÿ âèêîíóâàëàñü ÿê ìóçè÷íèé òâ³ð, â ÿêîìó
çíà÷íó ðîëü â³ä³ãðàâàâ óðî÷èñòèé ðå÷èòàòèâ. Î÷åâèäíî, ñàìå òàê ³ çâó÷àëî “Ñëîâî
î ïîëêó ²ãîðåâ³ì” [5, 828]. Òàêó îñîáëèâ³ñòü êèºâî-ðóñüêîãî åïîñó óñïàäêóâàëè
òâîðö³ é âèêîíàâö³ êîçàöüêèõ äóì. ßê òâîðîâ³ äàâíüî¿ ïèñåìíîñò³ “Слову” âëàñòèâå
ñèíêðåòè÷íå õóäîæíº ìèñëåííÿ, âíàñë³äîê ÷îãî â îäíîìó òâîð³ ïîºäíóþòüñÿ æàíðîâ³
åëåìåíòè ë³ðèêè, åïîñó ³ äðàìè.
Íàâ³òü íå ðîçãëÿäàþ÷è “Слово” ÿê äðàìàòè÷íèé òâ³ð, äîñë³äíèêè íåîäíîðàçîâî
âèçíàâàëè ä³àëîã³çàö³þ âàæëèâîþ ñêëàäîâîþ éîãî ïîåòèêè, íàãîëîøóþ÷è íà âäàëî
çáóäîâàíèõ ä³àëîãàõ, óì³íí³ àâòîðà ïåðåâò³ëþâàòèñÿ â îáðàçè ä³þ÷èõ ïåðñîíàæ³â,
ùî íàïîâíþâàëî òåêñò äîäàòêîâîþ ³íôîðìàö³ºþ, â³ä÷óòíî óâèðàçíþâàëî éîãî
õóäîæí³ ïàðàìåòðè.
Îòæå, ìè ââàæàºìî, ùî “Слово” – íàéäàâí³øèé çðàçîê ñâ³òñüêîãî ìóçè÷íî-
äðàìàòè÷íîãî ä³éñòâà àáî ïåðøà àâòîðñüêà äðàìà-äåêëàìàö³ÿ, òîáòî òâ³ð,
ðîçðàõîâàíèé íà âèêîíàííÿ ç³ ñöåíè êîëåêòèâîì îñ³á, ùî áóëè îäíî÷àñíî é àêòîðàìè-
÷èòöÿìè, ³ ñï³âöÿìè, ³ ìóçèêàìè, íàé³ìîâ³ðí³øå ãóñëÿðàìè. Òàêèé âèñíîâîê çäîáóâàº
âàãîì³ àðãóìåíòè ïðè äîêëàäí³øîìó ðîçãëÿä³ êîìïîçèö³éíèõ îñîáëèâîñòåé ïàì’ÿòêè.
Ïèòàííÿ êîìïîçèö³¿ “Слова” ìîæå áóòè âèð³øåíå íàéîïòèìàëüí³øå ÷åðåç àíàë³ç
âíóòð³øíüî¿ ñòðóêòóðè òåêñòó. Òðàäèö³éíî äîñë³äíèêè âèçíà÷àþòü òàê³ íàéïðîñò³ø³
ñêëàäîâ³ “Слова”: çàñï³â (“çà÷èí”) ³ òðè ÷àñòèíè: íåâäàëèé ïîõ³ä, ïàòð³îòè÷íà àïåëÿö³ÿ
äî ðóñüêèõ êíÿç³â ³ç çàêëèêîì ñòàòè íà çàõèñò â³ò÷èçíè, âòå÷à ²ãîðÿ ç ïîëîâåöüêîãî
ïîëîíó ³ éîãî ïîâåðíåííÿ íà Ðóñü. Êîæíà ç öèõ ÷àñòèí âîäíî÷àñ ìîæå áóòè
“ðîçì³÷åíà” íà ìåíø³. Ö³ ìåíø³ ôðàãìåíòè òåêñòó ìàþòü îçíàêè ïåâíî¿ ³äåéíî-
òåìàòè÷íî¿ òà æàíðîâî-ñòðóêòóðíî¿ àâòîíîìíîñò³. Äåÿê³ ç íèõ âèäàâàëèñÿ í³áè
íåâìîòèâîâàíî çì³ùåíèìè ñòîñîâíî ñþæåòíî¿ êàíâè, ³ öå çîáîâ’ÿçóâàëî îêðåìèõ
äîñë³äíèê³â ðîçðîáëÿòè ñêëàäí³ø³ ìîäåë³ êîìïîçèö³¿, ùî íå ðàç ïðèçâîäèëî äî
ñïðîá ÷àñòêîâîãî êîìïîçèö³éíîãî ïåðåïëàíóâàííÿ ïî÷àòêîâîãî òåêñòó. Ó Õ²Õ òà
ÕÕ ñò. òàê³ íàóêîâ³ ðåêîíñòðóêö³¿ òåêñòó “Слова” âàð³þâàëèñÿ é íåîäíîðàçîâî
ââîäèëèñÿ äî íàóêîâîãî âæèòêó, àëå öÿ ïðàêòèêà íå âèïðàâäàëà ñåáå.
Ñó÷àñí³ ïóáë³êàö³¿ àäàïòîâàíîãî ÷è ïåðâ³ñíîãî òåêñòó ïàì’ÿòêè, à òàêîæ ¿¿ ïåðåêëàä³â,
ïðîïîíóþòü ÷³òêèé ïîä³ë òåêñòó íà àáçàöè é îêðåì³ ôðàãìåíòè, ³ öå íå ëèøå ïîëåãøóº
ñïðèéíÿòòÿ, à é óâèðàçíþº ³äåéíî-êîìïîçèö³éí³ ïàðàìåòðè òâîðó, äîïîìàãàº
îñÿãíóòè ïðèìõëèâèé ³ âîäíî÷àñ ãëèáîêî ïðîäóìàíèé ìàëþíîê éîãî âíóòð³øíüî¿
³ìàíåíòíî¿ ñòðóêòóðè. Îäèí ³ç ïðîìîâèñòèõ ïðèêëàä³â òàêîãî ÷ëåíóâàííÿ çàãàëîì
îðãàí³÷íî ö³ë³ñíîãî õóäîæíüîãî òåêñòó – òëóìà÷íèé ïåðåêëàä “Слова” ðîñ³éñüêîþ
ìîâîþ Ä.Ëèõà÷îâèì [7, 164-187], à òàêîæ ïîä³ë àäàïòîâàíîãî òåêñòó “Слова” â
õàðê³âñüêîìó âèäàíí³ 2003 ð. [11, 117-127]. Òàê³ ïîä³ëè òåêñòó ââàæàºìî íàéáëèæ÷èìè
äî ðîçóì³ííÿ äðàìàòóðã³÷íî¿ ñêëàäîâî¿ êîìïîçèö³éíî¿ ñòðóêòóðè ïàì’ÿòêè.
Äàë³ ïðîïîíóºìî äîêëàäí³øèé àíàë³ç êîìïîçèö³¿ “Слова” ÿê äåêëàìàö³¿ àáî
âèñòàâè-äåêëàìàö³¿, ùî ïðèçíà÷àëàñÿ äëÿ âèãîëîøåííÿ ïåðåä ãëÿäà÷àìè,
íàé³ìîâ³ðí³øå, ïåðåä êíÿæèì ç³áðàííÿì. Ðîçãëÿä òåêñòó “Слова” ñàìå ï³ä òàêèì
êóòîì äຠï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî òâ³ð áóâ íàïèñàíèé ñàìå ÿê òåêñò äëÿ
êîëåêòèâíîãî ÷èòàííÿ (ìîæëèâî, ³ ðîç³ãðóâàííÿ) çà íàïåðåä ïðîäóìàíîþ àâòîðîì
ïàðòèòóðîþ. Âèêîíóâàâñÿ òâ³ð ãðóïîþ ñàìîä³ÿëüíèõ ÷è ïðîôåñ³éíèõ àêòîð³â, ìóçèê
òà ñï³âö³â (ñêîìîðîõ³â), ³ìîâ³ðíî, çà ó÷àñòþ ñàìîãî àâòîðà.
Ó äðàìàòóðã³÷í³é êîìïîçèö³¿ “Слова”, îêð³ì ôðàãìåíò³â, ùî ¿õ òðàäèö³éíî ââàæàþòü
òåêñòàìè Àâòîðà ÿê îäíîãî ç ïîòåíö³éíèõ ïåðñîíàæ³â âèñòàâè (òåêñòè-ðîçïîâ³ä³,
òåêñòè-ðåôëåêñ³¿), ñòðóêòóðíó îñíîâó òâîðó ñêëàäàþòü äîñèòü ïîì³òí³ òåêñòè-
ìîíîëîãè é òåêñòè-ä³àëîãè, ÷³òêî ïðèïèñàí³ ïåðñîíàæàì: ñï³âöþ Áîÿíó, ðóñüêèì
êíÿçÿì – íîâãîðîä-ñ³âåðñüêîìó êíÿçþ ²ãîðþ Ñâÿòîñëàâè÷ó, êóðñüêîìó ³
òðóá÷åâñüêîìó êíÿçþ Âñåâîëîäó Ñâÿòîñëàâè÷ó, êè¿âñüêîìó êíÿçþ Ñâÿòîñëàâó
Âñåâîëîäîâè÷ó, éîãî áîÿðàì, ðóñüêèì æ³íêàì, ùî îïëàêóþòü çàãèáëèõ âî¿í³â, äðóæèí³
êíÿçÿ ²ãîðÿ ßðîñëàâí³, ïîëîâöþ Îâëóðó, ïîëîâåöüêèì õàíàì ¥çàêó òà Êîí÷àêó.
28 Слово і Час. 2008 • №5
Ñõåìàòè÷íî êîìïîçèö³þ “Слова” ìîæíà ðîçãëÿíóòè ÿê êîëåêòèâíó äåêëàìàö³þ
(ç åëåìåíòàìè äðàìè), òåêñò ÿêî¿ ïîä³ëÿºòüñÿ íà ï’ÿòü ÷àñòèí, ó ìåæàõ êîæíî¿
ìîæíà âèçíà÷èòè ìåíø³ êàðòèíè, ñöåíè, ç’ÿâè, ìîíîëîãè ïåðñîíàæ³â, àâòîðà,
ðåìàðêè òîùî.
Ïåðøà ÷àñòèíà – çàñï³â (“çà÷èí”) ó âèì³ð³ äðàìàòóðã³÷íîìó âèñòóïຠåêñïîçèö³ºþ
àáî ïðîëîãîì ³ ïî÷èíàºòüñÿ âñòóïíèìè ñëîâàìè Àâòîðà, ùî íàãàäóº ïðî ï³ñí³-ñëàâè
ëåãåíäàðíîãî Áîÿíà, ñêëàäåí³ íà ÷åñòü êíÿç³â ìèíóëîãî, – ñòàðîãî ßðîñëàâà,
õîðîáðîãî Ìñòèñëàâà òà êðàñíîãî Ðîìàíà Ñâÿòîñëàâè÷à. Îñîáà Áîÿíà äëÿ Àâòîðà
“Слова” íàñò³ëüêè æèâà ³ áëèçüêà, ùî â³í ïðÿìî çâåðòàºòüñÿ äî ëåãåíäàðíîãî
ñï³âöÿ: О Бояне, соловїю старого времени! Абы ты сїя плъкы ущекоталъ, скача
славїю по мыслену древу, – òîáòî ÿêáè òè îñï³âóâàâ â³éñüêîâèé ïîõ³ä, òî çðîáèâ
áè öå çã³äíî ç äàâíüîþ ïîåòè÷íîþ òðàäèö³ºþ, – летая умомъ подъ облакы, свивая
славы оба полы сего времени... [6, 6]. Àâòîð “Слова” íàãîëîñèâ íà òîìó, ùî Áîÿí
íàòõíåííî ñëàâèâ êíÿç³â, íàòîì³ñòü ñàì â³í ìàâ íàì³ð íå îñï³âóâàòè ³ ïðîñëàâëÿòè
ëèöàðñòâî ãîíîðîâèõ á³äîëàõ, ñêîð³øå íàâïàêè – îïèñàòè â÷èíêè êíÿç³â по былинамъ
сего времени, òîáòî ÷³òêî òðèìàþ÷èñü ðåàëüíèõ ïîä³é ñó÷àñíîñò³, íàâ³òü êîëè
äîâåäåòüñÿ ñòâîðèòè òåêñò трудныхъ повhстїй íå ó ñòèë³ ñëàâè, à ó ñòèë³ ïëà÷ó
àáî é “àíòèñëàâè” (òåðì³í Ä.Ëèõà÷îâà). Ïîïðè íàñòàíîâó ïèñàòè по былинамъ сего
времени, àâòîð “Слова” äàâ ³ñòîðè÷í³ ïàðàìåòðè îõîïëåííÿ ïîä³é: Почнемъ же,
брате, повhсть сїю отъ стараго Владимера до нынешняго Игоря [6, 5]. Öåé ïðèíöèï
ðåòðîñïåêö³¿, øèðîêîãî ïàíîðàìíîãî ³ñòîðè÷íîãî áà÷åííÿ, çáåðåæåíî ÿê ³äåéíî-
õóäîæí³é êîìïîíåíò â óñ³õ ÷àñòèíàõ òâîðó.
ßêùî ïðèïóñòèòè, ùî êîíêðåòíèé àêòîð “ãðàâ ðîëü” Áîÿíà, òîáòî ÷èòàâ (÷è
ñï³âàâ) îêðåì³ ôðàãìåíòè òåêñòó, íà êøòàëò: Не буря соколы занесе чрезъ поля
широкая; галици стады бhжат къ Дону великому [6, 6-7], – òî ñòàþòü çðîçóì³ëèìè
íå ëèøå öèòóâàííÿ òåêñò³â ñï³âöÿ ìèíóëèõ ÷àñ³â, à é ïðÿì³ çâåðòàííÿ äî Áîÿíà:
чили въспhти было, вhщей Бояне, Велесовь (и) внуче! Комони ржуть за Сулою;
звенить слава въ Кыевh; трубы трублять въ Новhградh; стоять стязи въ
Путивлh [6, 7], ó ìåæàõ æèâîãî ä³éñòâà Áîÿí ñòàâàâ ñó÷àñíèêîì àâòîðà ³ éîãî
ãåðî¿â, ³ òóò íå ïîòð³áí³ áóëè æîäí³ ìîòèâàö³¿ òà ïîÿñíåííÿ, äî ÿêèõ âäàþòüñÿ
äîñë³äíèêè, òðàêòóþ÷è “Слово” ó âèì³ðàõ íå äðàìàòóðã³÷íèõ.
Äðóãó ÷àñòèíó “Слова” ñêëàäàþòü çàâ’ÿçêà (ðîçïîâ³äü ïðî òå, ÿê âèðóøàëè ðóñè÷³
â ïîõ³ä), ðîçâèòîê 䳿 (ðîçïîâ³äü ïðî ñàì ïîõ³ä ³ ïåðøó áèòâó) ³ äðàìàòè÷íà êóëüì³íàö³ÿ
(îïèñ òðèäåííî¿ áèòâè ðóñè÷³â ç ïîëîâöÿìè, ïîðàçêè ðóñè÷³â, çàãèáåë³ ¿õíüîãî â³éñüêà,
ãàíåáíîãî äëÿ êíÿçÿ ²ãîðÿ òà éîãî ñèíà ïîëîíó).
Çàâ’ÿçêà ïî÷èíàºòüñÿ äâîìà ðåìàðêàìè: ïåðøà ïîâ³äîìëÿº, ùî êíÿçü ²ãîð ÷åêàº
áðàòà Âñåâîëîäà (Игорь ждетъ мила брата Всеволода); äðóãà ðåìàðêà ïåðåäàº
ñëîâî Âñåâîëîäó: И рече ему Буй Туръ Всеволодъ. Äîñë³äíèêè íàìàãàëèñÿ ëîã³÷íî
óâ’ÿçàòè òå, ùî áðàòè, ïåðåáóâàþ÷è â ð³çíèõ ì³ñòàõ, ó “Слові” âåäóòü ïðÿìèé ä³àëîã.
Òàêà ðîçìîâà áóëà á íàéäîðå÷í³øîþ çà ò³º¿ îáñòàâèíè, ùî ä³ÿ â³äáóâàëàñÿ íà ñöåí³,
àêòîðè âèãîëîøóâàëè ðåïë³êè é ìîíîëîãè çà êíÿçÿ ²ãîðÿ òà éîãî áðàòà Âñåâîëîäà.
Îòæå, Âñåâîëîä ïðîìîâëÿâ: сhдлай, брате, свои бръзыи комони, а мои ти готови,
осhдлани у Курьска на переди ... А мои ти куряни свhдоми къмети: подъ трубами
повити, подъ шеломы възлелhяны, конець копїя въскръмлени, пути имь вhдоми,
яругы имь знами, луци у нихъ напряжении; тули отворении, сабли изъострени;
сами скачютъ, якы влъци въ полh, ищучи себе чти, а князю славh [6, 7].
²ãîð ðóøຠâ ïîõ³ä. ³í áà÷èòü, ùî ñâ³òëå ñîíöå ñòåìí³ëî é ïîêðèëî éîãî âî¿í³â
ìîðîêîì. Ïðàãíåííÿ êíÿçÿ ²ãîðÿ áóäü-ùî çä³éñíèòè çàìèñëåíå àâòîð â³äòâîðþº
÷åðåç íèçêó íåñïðèÿòëèâèõ îáñòàâèí òà íåäîáðèõ îçíàê, íà ÿê³ êíÿçü íå çâàæèâ:
àí³ íà ñîíÿ÷íå çàòåìíåííÿ, àí³ íà ³íø³ ÿâèùà, ùî íèìè ñàìà ïðèðîäà, ñàìà
Ðóñüêà çåìëÿ íàìàãàëàñÿ ñòðèìàòè éîãî â³ä íåìèíó÷î¿ ïîðàçêè. Ó ìîíîëîç³,
çâåðíåíîìó äî éîãî äðóæèííèê³â, ²ãîð òàê ïîÿñíþâàâ ñâîº ð³øåííÿ éòè íà ïîëîâö³â:
Хощу бо, рече, копїе приломити конець поля Половецкаго съ вами Русици, хощу
главу свою приложити, а любо испити шоломом Дону [6, 6].
Ïåðåä÷óòòÿì ëèõî¿ äîë³ ñïîâíåí³ íåâåëèê³ êàðòèíêè-îïîâ³ä³: ïðî ïîëîâö³â, ùî
ðóõàþòüñÿ áåçäîð³ææÿì äî Äîíó, – ¿õí³ âîçè êðè÷àòü, ìîâ ëåáåä³ ðîçïîëîõàí³;
Слово і Час. 2008 • №5 29
îñü ³ êíÿçü ²ãîð ñâî¿õ âî¿í³â äî Äîíó âåäå; îðëè æ êëåêîòîì çâ³ð³â ñêëèêàþòü,
ïåðåä÷óâàþ÷è áåíêåò íà ëþäñüêèõ ê³ñòêàõ; íàðåøò³ é äîâãà í³÷ ìèíàº, ìëà âñòåëÿº
ïîëÿ; русичи великая поля чрьлеными щиты прегородиша, ищучи себе чти, а
князю славы [6, 10].
Äàë³ éäóòü òðè îêðåì³ êàðòèíêè-îïîâ³ä³: ïåðøà ïðî øâèäêó é ëåãêó ïåðåìîãó
ðóñüêèõ çàãîí³â íàä ïîëîâöÿìè, ïðî âåëèêó çäîáè÷, çëàòîì ³ ð³çíèì äîðîãèì îäÿãîì
ðóñè÷³ ïðîêëàäàëè ñîá³ äîðîãó áîëîòèñòèìè ì³ñöÿìè; ó äðóã³é çãàäóºòüñÿ ïðî í³÷íèé
ïåðåïî÷èíîê Îëüãîâè÷³â, âîíà ïî÷èíàºòüñÿ ñëîâàìè: Дремлетъ въ полh Ольгово
хороброе гнhздо далече залетіло; òðåòÿ – îäí³ºþ çàãðîçëèâîþ ðåìàðêîþ ïîâ³äîìëÿº
ïðî òå, ùî äî Äîíó çáëèæàþòüñÿ çàãîíè ïîëîâåöüêèõ õàí³â ¥çàêà é Êîí÷àêà.
Îêðåìèì àâòîðñüêèì ïîåòè÷íèì â³äñòóïîì, ìîæëèâî, ï³ñíåþ, çàïîâ³äàºòüñÿ âàæêà
áèòâà: óæå êðèâàâ³ çîð³ ñâ³ò ïîâ³äàþòü, ÷îðí³ õìàðè ç ìîðÿ íàñóâàþòüñÿ, à â íèõ
øóãàþòü ñèí³ áëèñêàâèö³ – быти грому великому, итти дождю стрhлами съ Дону
великаго: ту ся копїемъ приламати, ту ся саблямъ потручати о шеломы
Половецкыя...
Êóëüì³íàö³ÿ äðàìè ðîçãîðòàºòüñÿ â áèòâ³, ùî òðèâàëà ³ ïåðøèé äåíü, ³ äðóãèé, а
третього дни, – ïèñàâ àâòîð, – къ полуднїю падоша стязи Игоревы [6, 18]. Áèòâó
îïèñàíî â ðåã³ñòðàõ âèñîêî¿ ïîå糿 ê³ëüêîìà êàðòèíàìè é ïàëêèì ìîíîëîãîì,
çâåðíåíèì äî áóé-òóðà Âñåâîëîäà, ùî ãåðî¿÷íî áèâñÿ ç âîðîãîì ðàçîì ç ³íøèìè
ðóñè÷àìè, á³ëüø³ñòü ç ÿêèõ полегоша за землю Рускую [6, 18].
Çì³ñòîâíî é åìîö³éíî äðàìàòóðã³þ ïîðàçêè ïîñèëþº ³ñòîðè÷íèé â³äñòóï ³ç
íàãàäóâàííÿì ïðî ÷àñè, êîëè князи сами на себе крамолу коваху, а поганїи сами
побhдами нарищуще на Рускую землю [6, 20-21].
Ó òðåò³é ÷àñòèí³ òâîðó ä³ÿ çíîâó ïåðåíîñèòüñÿ íà Ðóñü, äå æ³íêè îïëàêóþòü
çàãèáëèõ âî¿í³â òóæëèâîþ ï³ñíåþ. Íà çì³íó æàë³áíèì ïëà÷àì ³äå àâòîðñüêèé
êîìåíòàð äî ïðèêðî¿ ïîðàçêè, ó íüîìó ÷³òêî íàãîëîøóºòüñÿ íà ïðîâèí³ ²ãîðÿ ³
Âñåâîëîäà, êîòð³ çáóäèëè ïîëîâåöüêå ëèõî, ïåðåä òèì ç óñï³õîì ïðèñïàíå é
íàâ³òü ïðèáèòå êíÿçåì Ñâÿòîñëàâîì Âåëèêèì.
Òóò ó ä³þ âñòóïຠñàì êè¿âñüêèé êíÿçü Ñâÿòîñëàâ; ì³æ íèì ³ éîãî áîÿðàìè
â³äáóâàºòüñÿ ä³àëîã: êíÿçü îïîâ³äຠñâ³é ëèõèé ñîí, áîÿðè, êîìåíòóþ÷è ñîí,
ïîâ³äîìëÿþòü ã³ðê³ íîâèíè. Ïî÷óâøè ïðî ïîðàçêó ðóñüêèõ äðóæèí ²ãîðÿ ³ Âñåâîëîäà
íà ð³ö³ Êàÿë³, Великий Святъславъ зрони злато слово слезами смhшано [6, 26].
Çàçíà÷èìî, ùî ó òðàäèö³éíîìó ñëîâîçíàâñòâ³ Злато слово êè¿âñüêîãî êíÿçÿ
Ñâÿòîñëàâà îõîïëþº òåêñò, â ÿêîìó êíÿçü äîð³êຠ²ãîðþ ³ Âñåâîëîäó çà íåðîçâàæíèé
â÷èíîê, øêîäóº çà òèì, ùî ³íø³ êíÿç³ íå íàäàëè ¿ì íàëåæíî¿ äîïîìîãè, çîêðåìà, êíÿçü
äîêîðÿº ð³äíîìó áðàòó ßðîñëàâó Âñåâîëîäîâè÷ó, êíÿçþ ÷åðí³ã³âñüêîìó, ³ âêàçóº íà
ïåðø³ íàñë³äêè ²ãîðîâî¿ ïîðàçêè, ìîâëÿ÷è ïðî íàïàä ïîëîâö³â íà Ïåðåÿñëàâ.
Ââàæàëîñÿ, ùî ïðîìîâó Ñâÿòîñëàâà çàâåðøóº ôðàçà: Туга и тоска сыну Глhбову.
Äàë³ â òåêñò³ éäóòü çâåðòàííÿ äî ³íøèõ óä³ëüíèõ êíÿç³â, àëå ¿õ äîñë³äíèêè òðàêòóþòü
ÿê òàê³, ùî íàëåæàòü ñàìîìó àâòîðó “Слова”. Ó íàéøèðøîìó ñåíñ³ âåñü òåêñò “Слова”
íàëåæèòü éîãî àâòîðîâ³, çîêðåìà é òàëàíîâèòî âèêîðèñòàí³ ôðàãìåíòè ï³ñåíü Áîÿíà
÷è ³íøèõ íåâ³äîìèõ ñï³âö³â, ìîæëèâî, îñîáèñòî ïî÷óòî¿ â³ä Ñâÿòîñëàâà ðîçïîâ³ä³ ïðî
ïîáà÷åíèé ñîí òîùî. Òóò ìè ï³äòðèìóºìî ì³ðêóâàííÿ Ë.Ñêóïåéêà ïðî òâîð÷ó
³íäèâ³äóàëüí³ñòü àâòîðà “Слова”, òîáòî ïðî àâòîðà ÿê ìèòöÿ, çäàòíîãî çðîáèòè
ìàòåð³àëîì òâîðó, ïðåäìåòîì çîáðàæåííÿ ñâîº ñòàâëåííÿ äî ñóñï³ëüíî-³äåîëîã³÷íèõ
ÿâèù äîáè, ñâî¿ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷í³, ô³ëîñîôñüê³ ÷è ðåë³ã³éí³ ïåðåêîíàííÿ, ÿê³ ñòàþòü
“ÿâèùàìè õóäîæíüîãî ìèñëåííÿ, ùî ôóíêö³îíóþòü â óÿâ³ ìèòöÿ òà éîãî òâîð³,
ñêàçàòè á, çà “çàêîíàìè êðàñè” [12, 7]. Òîáòî àâòîð ì³ã ïåðåïëàâèòè ñâîº áà÷åííÿ
ä³éñíîñò³ â áóäü-ÿêèé êîìïîíåíò òâîðó, âèñëîâèòè ñâî¿ ïåðåêîíàííÿ ïðÿìî, â³ä
ñåáå, ÷è ïåðåàäðåñóâàòè ¿õ êîìóñü ³ç ãåðî¿â òâîðó. Òàê ñàìî àâòîð “Слова” ì³ã
â³ëüíî âèêîðèñòàòè ³ òâîð÷î ³íòåðïðåòóâàòè ïî÷óò³ (íèì ñàìèì ÷è êèìîñü ïåðåêàçàí³)
âèñëîâëþâàííÿ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ ñòîñîâíî ïðèêðî¿ é íåâ÷àñíî¿ ïîðàçêè.
Ââàæàþ÷è “Слово” äåêëàìàö³ºþ ÷è äîñöåí³÷íîþ äðàìîþ, ïðîïîíóºìî âêëþ÷èòè
äî ìîíîëîãó Ñâÿòîñëàâà âñ³ çâåðòàííÿ äî ðóñüêèõ êíÿç³â, ùî ðàí³øå ïðèïèñóâàëèñÿ
âëàñíå àâòîðó “Слова”. Îòæå, “злато слово” êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà
Âñåâîëîäîâè÷à ñòຠíàéøèðøèì ³ íàéçì³ñòîâí³øèì ìîíîëîãîì ó äðàìàòóðã³÷í³é
30 Слово і Час. 2008 • №5
êîìïîçèö³¿ òâîðó: Ñâÿòîñëàâ àïåëþº äî âñ³õ òîä³øí³õ óä³ëüíèõ êíÿç³â, êîòð³ ìîãëè
á ïðèéòè íà ï³äìîãó ²ãîðåâ³, ùîáè ðàçîì çäîëàòè ïîëîâö³â ³, çðåøòîþ, îáîðîíèòè
ñâîþ çåìëþ, ìîãëè á ï³äòðèìàòè, àëå íå çðîáèëè öüîãî ç ð³çíèõ ïðè÷èí. Îòæå,
Ñâÿòîñëàâ çâåðòàºòüñÿ äî ð³äíîãî áðàòà ßðîñëàâà Âñåâîëîäîâè÷à, êíÿçÿ
÷åðí³ã³âñüêîãî, äî Âñåâîëîäà (Äìèòð³ÿ) Þð³éîâè÷à, ï³çí³øå íàçâàíîãî “Âåëèêå
Ãí³çäî”, êíÿçÿ âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêîãî, îíóêà Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà é ñèíà
Þð³ÿ Äîëãîðóêîãî, äî ñèí³â Ãë³áà Ðîñòèñëàâè÷à, òîáòî äî ðÿçàíñüêèõ êíÿç³â –
²ãîðÿ, Âîëîäèìèðà, Âñåâîëîäà, Ñâÿòîñëàâà òà ßðîñëàâà, äî Ðþðèêà (Âàñèë³ÿ)
Ðîñòèñëàâè÷à, â³í íà ÷àñ ïîõîäó ²ãîðÿ ïðàâèâ Êè¿âñüêîþ çåìëåþ é ïåðåáóâàâ ó
Á³ëãîðîä³, òà äî éîãî áðàòà Äàâèäà (Ãë³áà) Ðîñòèñëàâè÷à, êíÿçÿ ñìîëåíñüêîãî,
äî ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à Ãàëèöüêîãî (Îñìîìèñëà), äî Ðîìàíà (Áîðèñà)
Ìñòèñëàâè÷à, ñèíà âåëèêîãî êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà ²çÿñëàâè÷à, êíÿçÿ
âîëèíñüêîãî, òà äî âñ³õ âîëèíñüêèõ êíÿç³â, òîáòî äî òðüîõ áðàò³â ²çÿñëàâè÷³â òà
òðüîõ Ìñòèñëàâè÷³â.
Ó öèõ âèñîêîïîåòè÷íèõ ³ âîäíî÷àñ ³ñòîðè÷íî òî÷íèõ àïåëÿö³ÿõ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ
Ñâÿòîñëàâà äî óä³ëüíèõ çâåðõíèê³â àâòîð “Слова” ðåàë³çóâàâ âàæëèâèé
ãåîïîë³òè÷íèé äåðæàâîòâîð÷èé êîíöåïò ïðî êîíå÷íó íåîáõ³äí³ñòü ºäíîñò³ çåìåëü ³
ñï³ëüíèõ çóñèëü óä³ëüíèõ êíÿç³â çàäëÿ çáåðåæåííÿ ìîãóòíüî¿ Ðóñ³. ßêùî ïðèéíÿòè
äðàìàòóðã³÷íó âåðñ³þ “Слова” é íåîäíîðàçîâ³ ïðèïóùåííÿ ïðî âèêîíàííÿ òâîðó ó
ïðèñóòíîñò³ êè¿âñüêîãî êíÿçÿ òà éîãî ïî÷åñíèõ ãîñòåé, òî ç òàêèì çâåðíåííÿì ç³
ñöåíè äî áàãàòüîõ íàçâàíèõ êíÿç³â, ÿê³ îñîáèñòî ìîãëè ïåðåáóâàòè íà ç³áðàíí³,
ìàâ ïðàâî çâåðòàòèñÿ àáî ñàì Ñâÿòîñëàâ Âñåâîëîäîâè÷, àáî àêòîð, ÿêèé
ïðîìîâëÿâ â³ä ³ìåí³ êíÿçÿ. Î.Ìèøàíè÷ ââàæàâ, ùî êè¿âñüêèé êíÿçü Ñâÿòîñëàâ
Âñåâîëîäîâè÷ íà ÷àñ ïîõîäó ²ãîðÿ Ñâÿòîñëàâè÷à âæå íå ìàâ âåëèêî¿ âëàäè íàä
³íøèìè ðóñüêèìè êíÿç³âñòâàìè, îäíàê â³í ùå ìèñëèâ çàãàëüíîðóñüêèìè êàòåãîð³ÿìè,
òóðáóâàâñÿ ïðî âñþ ðóñüêó çåìëþ, íàìàãàþ÷èñü îá’ºäíàòè íàâêîëî Êèºâà âñ³õ
êíÿç³â [11, 641].
Êíÿçü Ñâÿòîñëàâ, çãàäàâøè âîëèíñüêèõ êíÿç³â, îñîáëèâî ñëàâí³ ïåðåìîãè Ðîìàíà-
Áîðèñà Ìñòèñëàâè÷à, ó çâ’ÿçêó ç ÷èì многи страны Хинова, Литва, Ятвязи, Деремела,
и Половци сулици своя повръгоша, а главы своя поклониша подъ тыи мечи
харалужныи [6, 32], çíîâó ç ã³ðêîòîþ íàãàäàâ: ïîðàçêà ²ãîðåâîãî â³éñüêà âîëຠäî
êíÿç³â ïðî â³äïëàòó íîâèìè ïåðåìîãàìè íàä âîðîãîì. Òîìó êíÿçü ïðîäîâæóâàâ
çâåðòàòèñÿ äî êíÿç³â, à ñàìå: ²íãâàðÿ ßðîñëàâè÷à, Âñåâîëîäà ßðîñëàâè÷à, à òàêîæ
òðüîõ Ìñòèñëàâè÷³â – Ðîìàíà, Ñâÿòîñëàâà ³ Âñåâîëîäà, ùîá âîíè çàãîðîäèëè
ïîëîâöÿì äîðîãó äî Ðóñ³ é ãîñòðèìè ñòð³ëàìè â³ääÿ÷èëè ñòåïîâèêàì çà ðàíè ²ãîðåâ³.
Ñâÿòîñëàâ íàãîëîñèâ íà íåïðèºìíèõ ðåàë³ÿõ ÷àñó – íà íåçàõèùåíîñò³ äåðæàâíèõ
ï³âäåííèõ ³ çàõ³äíèõ êîðäîí³â, ùî ïðîëÿãàëè ïî ð³÷êàõ Ñóëà ³ Äâèíà íåïîäàë³ê
Ïîëîöüêà. ³í çãàäóâàâ ñàìîòí³ çìàãàííÿ ²çÿñëàâà Âàñèëüîâè÷à Ïîëîöüêîãî,
ñïðÿìîâàí³ íà çàõèñò ñâîãî êíÿç³âñòâà â³ä â³éñüê ëèòîâñüêèõ, ùî ïðèíåñëè éîìó
ñìåðòü: íà ïîë³ áèòâè ²çÿñëàâ зрони жемчужну душу изъ храбра тhла [6, 34].
²ñòîð³ÿ ²çÿñëàâà – ñóìíà ïàðàëåëü äî ³íäèâ³äóàëüíèõ ïîòóã ²ãîðÿ Ñâÿòîñëàâè÷à,
ÿêèé íå çàãèíóâ, àëå âòðàòèâ â³éñüêî, êàòàñòðîô³÷íî ïîñëàáèâøè çàõèñò ñâ
çåìë³. Ó öüîìó êîíòåêñò³ àêòóàëüíî çâó÷àòü çàêëèêè êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà äî âñ³õ
ïîëîöüêèõ êíÿç³â, îòæå, ³ äî âñ³õ ðóñüêèõ êíÿç³â (íàùàäê³â ßðîñëàâà Ìóäðîãî),
понизить стязи свои, вонзить свои мечи вережени, òîáòî ïðèìèðèòèñü ³ ïðèïèíèòè
ì³æóñîáí³ â³éíè, áî âîíè âæå çãàíüáèëè óñïàäêîâàíó ñëàâó ïðåäê³â – уже бо
выскочисте изъ дhдней славh [6, 34-35].
Êàðòèíîþ-³ëþñòðàö³ºþ äî çàêëèê³â êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà ïðèïèíèòè ì³æóñîáí³ â³éíè
âèãëÿäຠäàâíÿ ³ñòîð³ÿ ïðàâíóêà Âîëîäèìèðà Ñâÿòîñëàâè÷à – ïîëîöüêîãî êíÿçÿ
Âñåñëàâà Áðÿ÷èñëàâè÷à. ³í ïîñò³éíî áîðîâñÿ çà ÿêåñü êíÿç³âñòâî, íàâ³òü òðîõè áóâ
êè¿âñüêèì êíÿçåì. ϳñëÿ íèçêè ïðèãîä, ³íêîëè ëåãåíäàðíî-ôàíòàñòè÷íèõ, Âñåñëàâ
çäîáóâ ñîá³ Ïîëîöüê ³ âîëîä³â íèì òðè äåñÿòèë³òòÿ, äî ñâ ñìåðò³. Åï³çîä, ïîâ’ÿçàíèé
³ç Âñåñëàâîì, âèñòóïຠïîîäèíîêèì âèïàäêîì, êîëè êðèòè÷íî é íå çîâñ³ì ïðèâàáëèâî
ìîâèòüñÿ ïðî ïðåäñòàâíèêà êíÿæîãî ðîäó, òà é òî äàâíîïîìåðëîãî. Â àïåëÿö³ÿõ ³
çãàäêàõ ïðî ³íøèõ êíÿç³â, êîòð³ íà òîé ÷àñ áóëè æèâ³ é ìîãëè áóòè ïðèñóòí³ìè íà
âèãîëîøåíí³ “Слова”, ïîäàíî ò³ëüêè ïîçèòèâí³, ³íêîëè âåëè÷àëüí³ õàðàêòåðèñòèêè
Слово і Час. 2008 • №5 31
¿õí³õ îñîáèñòèõ ÷åñíîò ³ çàñëóã, à çãàäêà ïðî íèõ ëèøå ïîñèëþâàëà ã³ðêå ïî÷óòòÿ
â³ä ïðèêðî¿ ïîðàçêè é óìîòèâîâóâàëà çàêëèêè êè¿âñüêîãî êíÿçÿ äî àêòèâíèõ
ñï³ëüíèõ ä³é.
Òðåòþ ÷àñòèíó çàâåðøóº ë³ðè÷íèé â³äñòóï, ïðîíèçàíèé òóãîþ çà ìèíóëîþ ñëàâîþ,
çäîáóòîþ ó â³éñüêîâèõ ïîõîäàõ ïåðøèìè êíÿçÿìè, ³ ã³ðêèì óñâ³äîìëåííÿì òîãî,
ùî çàõèñíèêè â³ò÷èçíè íå ìîæóòü ä³ÿòè ðàçîì.
×åòâåðòà ÷àñòèíà “Слова” ì³ñòèòü ðîçâ’ÿçêó, òóò îïèñóºòüñÿ âòå÷à ²ãîðÿ ç
ïîëîâåöüêîãî ïîëîíó òà éîãî ùàñëèâå ïîâåðíåííÿ íà Ðóñü. Ïî÷èíàºòüñÿ ÷àñòèíà
ïëà÷åì ßðîñëàâíè, äðóæèíè êíÿçÿ ²ãîðÿ, ãîëîñ ¿¿ ÷óòè àæ íà Äóíà¿, õî÷à íåâò³øíà
æ³íêà ñòî¿òü ó Ïóòèâë³ íà çàáðàë³ – íà ïåðåõîä³ ì³æ ì³ñüêèìè ñò³íàìè. ßðîñëàâíà
çâåðòàºòüñÿ ç³ ñë³çíèìè ïðîõàííÿìè äî â³òðó, äî Äí³ïðà-Ñëàâóòè÷à, äî òðèñâ³òëîãî
ñîíöÿ, áëàãàþ÷è ¿õ ïîâåðíóòè ¿é ëþáîãî ÷îëîâ³êà. Ó â³äïîâ³äü íà ö³ ìîë³ííÿ Игореви
Князю Богъ путь кажетъ изъ земли Половецкой на землю Рускую, къ отню
злату столу [6, 39-40].
Íàñòóïíà êàðòèíà – ó òåìðÿâ³ íî÷³ â ïîëîâåöüêèõ ñòåïàõ íåâ³ëüíèê-êíÿçü ²ãîð íå
ñïèòü, à ñêëàäຠïëàí âòå÷³ (Игорь мыслїю поля мhритъ отъ великого Дону до
малого Донца). Äîïîìàãຠêíÿçþ çä³éñíèòè çàì³ð Îâëóð, ÿêèé ãîòóº êîíÿ ³ ñâèñòîì
ïîäຠçíàê, âèêëèêàþ÷è ²ãîðÿ íà ïðèçíà÷åíå ì³ñöå. Äàë³ éäå îïèñ áëèñêàâè÷íî¿ âòå÷³
²ãîðÿ, ïîäàíî¿ ç åëåìåíòàìè ÿçè÷íèöüêîãî ìàã³÷íîãî çëèòòÿ ãåðîÿ ç ïðèðîäîþ: òî
êíÿçü ãîðíîñòàºì ñêà÷å â î÷åðåò, òî á³ëèì ëåáåäåì – íà âîäó, òî ²ãîð âåäå ä³àëîã ç
ð³÷êîþ Äîíåöü. Ó òåêñò³ òàê ³ çàçíà÷åíî: Донецъ рече: Княже Игорю! Не мало ти
величыя, а Кончаку нелюбїя, а Руской земли веселїя [6, 41].
Çà âò³êà÷åì êèäàþòüñÿ íàâçäîã³í ¥çàê ³ Êîí÷àê, ì³æ íèìè òàêîæ â³äáóâàºòüñÿ
ä³àëîã. Ç ¿õíüî¿ ðîçìîâè ìîæíà âèñíóâàòè âàæëèâèé íàòÿê íà ìîòèâè îñîáèñòî¿
çàö³êàâëåíîñò³, ùî ï³äøòîâõíóëè êíÿçÿ ²ãîðÿ âèðóøèòè â ðèçèêîâàíèé ïîõ³ä,
äîö³ëüí³ñòü ÿêîãî ìàëî âìîòèâîâàíà, îñîáëèâî ï³ñëÿ âäàëîãî ïîõîäó îá’ºäíàíèõ
çàãîí³â êè¿âñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà Âñåâîëîäîâè÷à, çä³éñíåíîãî 1184 ð., êîëè
â³í ðîçãðîìèâ ç’ºäíàí³ çàãîíè Êîáÿêà é Êîí÷àêà. Ó ä³àëîç³ ïîëîöüêèõ çâåðõíèê³â
³äåòüñÿ ïðî êíÿçÿ ïóòèâëüñüêîãî Âîëîäèìèðà ²ãîðåâè÷à, ñèíà ²ãîðÿ Ñâÿòîñëàâè÷à,
– éîãî ðàçîì ³ç áàòüêîì ïîëîâö³ íå âáèëè, à òðèìàëè ÿê ïî÷åñíèõ ïîëîíåíèõ õàíà
Êîí÷àêà. ¥çàê ïðîïîíóº Êîí÷àêîâ³ ðîçïðàâèòèñÿ ³ç ñèíîì âò³êà÷à, îäíàê ó Êîí÷àêà
º ³íøèé íàì³ð – îäðóæèòè Âîëîäèìèðà ²ãîðåâè÷à ç ïîëîâ÷àíêîþ. Âæå
âèñëîâëþâàëèñÿ ïðèïóùåííÿ (íàïðèêëàä, Ä.Ëèõà÷îâèì), ùî Âîëîäèìèð áóâ
çàðó÷åíèé ç äî÷êîþ Êîí÷àêà é ñàìå ÷åðåç öå àâòîð “Слова” íàçèâຠïîëîâö³â
“ñâàòàìè ðóñè÷³â”. Óçàãàë³ âñÿ áèòâà, ïðîãðàíà ðóñüêèìè äðóæèíàìè, îïèñàíà â
îáðàçàõ âåñ³ëüíîãî áåíêåòó: Бишася день, бишася другый: третьяго дни къ полуднїю
падоша стязи Игоревы. Ту ся брата разлучиста на брезh выстрой Каялы. Ту
кроваваго вина недоста; ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а
сами полегоша за землю Рускую [6, 18]. Êîí÷àê çä³éñíèâ ñâ³é íàì³ð, â³äîìî, ùî
Âîëîäèìèð ²ãîðåâè÷ ïîâåðíóâñÿ ç ïîëîíó âë³òêó 1188 ð. ³ç Êîí÷àê³âíîþ òà ¿õí³ì
ñèíîì. Ìîæëèâî, ÿê êîëèñü ÷åðåç ïðåêðàñíó Îëåíó ðîçïî÷àëàñÿ Òðîÿíñüêà
â³éíà, êíÿçü ²ãîð ðàçîì ³ç ñèíîì òà ³íøèìè ðîäè÷àìè ðóøèâ ó ïîõ³ä ïî Êîí÷àê³âíó,
çà ÿêó ìàëè àáî ñïëàòèòè çíà÷íèé âèêóï (êàëèì), ÿê òî âîäèòüñÿ ó âåñ³ëüíèõ
çâè÷àÿõ ³ ñõ³äíèõ íàðîä³â, ³ íàøîãî íàðîäó â³ä äàâí³õ ÷àñ³â òà ìàéæå äî íèí³,
òåïåð õ³áà ùî â ñèìâîë³÷íèõ ôîðìàõ, àáî – â³äâîþâàòè íàðå÷åíó â ðîäè÷³â?
Ï’ÿòà ÷àñòèíà “Слова” – åï³ëîã – òðàäèö³éíå äëÿ äàâíüî¿ äðàìè çâåðíåííÿ äî
ãëÿäà÷³â, ùî ÷àñòî áóâຠó âèãëÿä³ õîðîâî¿ ï³ñí³; çàçâè÷àé åï³ëîã ïîÿñíþº çíà÷åííÿ
çîáðàæåíèõ ïîä³é, òëóìà÷èòü ³äåþ òâîðó. Òóò – öå ðåïë³êà Áîÿíà, ÿêèé ï³äñóìóâàâ
ïîçèòèâíèé ñåíñ ïîðÿòóíêó ãîëîâíî ãåðîÿ òâîðó ñëîâàìè: ÿê ò³ëó âàæêî áåç ãîëîâè,
òàê ³ Ðóñ³ áåç ²ãîðÿ.
ßêùî â ìîìåíò ïîðàçêè ÷óòè áóëî ïëà÷³ íåâò³øíèõ äðóæèí ðóñüêèõ âî¿í³â, òî â
ìîìåíò ïîâåðíåííÿ ²ãîðÿ â ³íøîìó ê³íö³ êðà¿íè, íà Äóíà¿, âåëè÷àëüíó ï³ñíþ ²ãîðåâ³
ñï³âàþòü ä³â÷àòà, ¿õí³ ãîëîñè ëåòÿòü ÷åðåç ìîðå äî Êèºâà, äå ²ãîð ïî Áîðè÷åâîìó
óçâîçó ñïóñêàºòüñÿ â³ä Êíÿæî¿ ãîðè íà Ïîäîëëÿ äî öåðêâè Áîãîðîäèö³ Ïèðîãîù³.
Íàñàìê³íåöü, íàé³ìîâ³ðí³øå, çã³äíî ³ç øèðîêî âæèâàíèì ó òâîð³ ïðèíöèïîì
ïàðàëåë³çìó, ñàìå ç ãîëîñó Áîÿíà ïðîãîëîøóºòüñÿ ñëàâà ó÷àñíèêàì ïîõîäó: ²ãîðþ
32 Слово і Час. 2008 • №5
Ñâÿòîñëàâè÷ó, áóé-òóðó Âñåâîëîäó, Âîëîäèìèðó ²ãîðåâè÷ó, à òàêîæ óñ³ì ðóñüêèì
êíÿçÿì ³ äðóæèí³.
Îòæå, ââàæàºìî, ùî íåâ³äîìèé àâòîð “Слова о плъку Ігоревh” ïèñàâ ñâ³é òâ³ð ÿê
òåêñò, ïðèçíà÷åíèé äëÿ êîëåêòèâíîãî âèãîëîøåííÿ/ðîç³ãðóâàííÿ, ³ öèì âèâ³â íàøó
ïèñåìí³ñòü íà ìåæó çàðîäæåííÿ ñâ³òñüêî¿ äðàìè. Íàãîëîøóºìî – ñâ³òñüêî¿, îñê³ëüêè
â öåé ÷àñ óæå éøîâ ïðîöåñ íàðîäæåííÿ ðåë³ã³éíî¿ äðàìè ç öåðêîâíî¿ ñëóæáè, ïðî
ùî ïèñàëè ².Ôðàíêî, Ä.Àíòîíîâè÷, Â.кçàíîâ, Ã.Ëóæíèöüêèé, Ë.Á³ëåöüêèé,
².Êà÷óðîâñüêèé, Â.Êðåêîòåíü, Ñ.Õîðîá, Ì.Ñóëèìà. Íàïðèêëàä, ².Ôðàíêî ââàæàâ,
ùî â³çàíò³éñüêà ë³òóðã³éíà äðàìà íàðîäèëàñÿ â êîíêóðåíö³¿ ç ãíîñòè÷íèìè ñåêòàìè,
“êîòð³ ïåðø³ ââåëè â áîãîñëóæåííÿ ìóçèêó ³ äðàìàòè÷íå îæèâëåííÿ ³ òèì ïðèòÿãàëè
ìàñè íàðîäó, òàê ùî öåðêîâ ïðàâîâ³ðíà, ùîá çàïîá³ãòè çðîñòîâ³ òèõ ñåêò, ìóñèëà
ïåðåéíÿòè â³ä íèõ òå ìîãó÷å îðóææÿ”; ³ ùå ².Ôðàíêî âêàçóâàâ: â³çàíò³éñüêà ë³òóðã³éíà
äðàìà ìàëà ñòàòè êîíêóðåíòîì “ñâ³òñüêîìó òåàòðîâ³ ³ öèðêîâ³, êîòðîãî â ñàì³é
³çàíò³¿ òà ³íøèõ ì³ñòàõ í³ÿê³ çàêîíè, í³ÿê³ ïðàâèëà ñîáîð³â, í³ÿê³ ãðîìè ïðîïîâ³äíèê³â
íå ìîãëè í³êîëè ö³ëêîì çäóøèòè é çí³âå÷èòè” [14, 297-298]. Íà íàøèõ çåìëÿõ òàêó
êîíêóðåíö³þ õðèñòèÿíñüêèì ñâÿòàì ñêëàäàëè (ìîæëèâî, ïðîäîâæóþòü ³ ïîíèí³
ñêëàäàòè) ñâÿòà íàðîäí³, à íàø íàðîä, ïèñàâ ².Ôðàíêî, “â³ä íåïàì’ÿòíèõ ÷àñ³â ìàâ ó
ñâî¿õ îáðÿäàõ ³ çâè÷àÿõ áàãàò³ çàðîäè äðàìè” [14, 295-296], ç ÿêèõ ìîãëà ðîçâèíóòèñÿ
òðàäèö³ÿ ñòâîðåííÿ îðèã³íàëüíèõ äðàìàòè÷íèõ âèñòàâ. Ó ñò³íàõ ïðàâîñëàâíîãî õðàìó
â ñòàð³é Óêðà¿í³ ÷è íå ïåðøèì ïî÷àâ ïðàêòèêóâàòè åëåìåíòè äðàìàòè÷íîãî ìèñòåöòâà
âèäàòíèé ïðîïîâ³äíèê Õ²² ñò. Êèðèëî Òóðîâñüêèé. Íà òåêñòàõ éîãî ïðîïîâ³äåé ìîæåìî
ïðîñòåæèòè øëÿõ æàíðîâî¿ òðàíñôîðìàö³¿ ë³òóðã³éíî¿ ïðîïîâ³ä³ â ë³òóðã³éíó äðàìó,
à ë³òóðã³éíî¿ äðàìè – ó ðåë³ã³éíó ì³ñòåð³þ, ç ÿêî¿ ïîñòàëè ì³ðàêë³ é ì³ñòå𳿠–
ïîïóëÿðí³ æàíðè ñåðåäíüîâ³÷íîãî òåàòðó. Íà íàøå ïåðåêîíàííÿ, “Слово” ñòàëî
ïåðøèì ñâ³òñüêèì äðàìàòè÷íèì ä³éñòâîì, ïåðñîí³ô³êîâàíîþ äåêëàìàö³ºþ/ä³àëîãîì
àáî äðàìîþ-äåêëàìàö³ºþ, òîáòî àâòîðñüêèì äðàìàòè÷íèì òâîðîì, ðîçðàõîâàíèì
íà ïðî÷èòàííÿ ç³ ñöåíè.
Ñâ³é íåàáèÿêèé äðàìàòóðã³÷íèé òàëàíò íåâ³äîìèé àâòîð “Слова” âèÿâèâ ó ðåàë³çàö³¿
ñêëàäíî¿ ïîë³ôîí³¿ êîìïîçèö³éíèõ åëåìåíò³â äðàìè-äåêëàìàö³¿, ùî äîïîìîãëî éîìó,
êîðèñòóþ÷èñü ñó÷àñíèìè òåðì³íàìè, çâè÷àéíó ë³òåðàòóðíî-ìóçè÷íó êîìïîçèö³þ
ïåðåïëàâèòè â ö³ë³ñíèé òâ³ð (íàãàäàºìî: ².Ôðàíêî âçàãàë³ ââàæàâ “Слово” êîìï³ëÿö³ºþ,
çá³ðêîþ ï³ñåíü, óïîðÿäêîâàíîþ îäíèì ðåäàêòîðîì [13, 371-377]). Îáðàçîòâîð÷à é
õóäîæíÿ óí³êàëüí³ñòü “Слова” çàõîâàíà â ðîçãîðíóòîìó âíóòð³øíüîìó õðîíîòîï³
òâîðó, â éîãî ³ìïë³öèòí³é ³äåéíî-ïñèõîëîã³÷í³é ïàðàäèãì³, à òàêîæ â îñîáëèâ³é îáðàçíî-
õóäîæí³é ìà㳿, ÿêîþ íàä³ëåíî ö³ëèé òâ³ð ³ êîæåí ðÿäîê çîêðåìà.
Ìè âðàõîâóºìî äàâíþ òðàäèö³þ çàïèñóâàòè òåêñòè íà ïåðãàìåíò³, çàïèñóâàòè
åêîíîìíî, ù³ëüíî, áåç íàéìåíøèõ ïðîì³æê³â ì³æ ñëîâàìè, õîâàþ÷è íàé÷àñò³øå
âæèâàí³ ñëîâà ï³ä òèòëàìè1, òîìó íå íàð³êàºìî íà òå, ùî ó “Слові” ìàéæå â³äñóòí³
òåêñòè-ðåìàðêè, òîáòî áóäü-ÿê³ àâòîðñüê³ ï³äêàçêè ïðî ñöåí³÷íó ðåàë³çàö³þ òâîðó.
Äëÿ äåêëàìàö³é òà ä³àëîã³â íàâ³òü ï³çí³øèõ ÷àñ³â òàê³ ðåìàðêè íå áóëè âèçíà÷àëüíîþ
îçíàêîþ. Ìîæíà ïðèïóñòèòè, ùî àâòîð ñàì çä³éñíþâàâ ï³äãîòîâêó âèñòàâè, äàâàâ
áåçïîñåðåäí³ âêàç³âêè ³, ïåâíî, íå ãàäàâ ïðî ïîäàëüøó “ðåïåðòóàðíó” äîëþ éîãî
òâîðó. Ó òó ñèâó äàâíèíó òâîðè âçàãàë³ âèêîíóâàëè åòèêåòíî-ðèòóàëüíó ôóíêö³þ,
âîíè òâîðèëèñÿ íå äëÿ òèðàæóâàííÿ é íå äëÿ éìîâ³ðíîãî ôóíêö³îíóâàííÿ â
ìàéáóòíüîìó, à äëÿ àáñîëþòíî¿ ñòîâ³äñîòêîâî¿ ðåàë³çàö³¿ ó â³äïîâ³äíèõ îáñòàâèíàõ é
ó âèçíà÷åíîìó äëÿ öüîãî òâîðó ÷àñ³. Ùîäî “Слова”, òî íèì, ÿê ïðèïóñêàþòü,
óøàíîâóâàëè ùàñëèâå ñïàñ³ííÿ ç ïîëîíó é ïîâåðíåííÿ íà Ðóñü íîâãîðîä-ñ³âåðñüêîãî
êíÿçÿ ²ãîðÿ (1151-1202), ñèíà Ñâÿòîñëàâà Îëüãîâè÷à, âíóêà Îëåãà Ñâÿòîñëàâè÷à.
Ùî æ äî éìîâ³ðíèõ ðåìàðîê, òî âîíè “ïðèõîâàí³” â ñàìîìó òåêñò³, ¿õ íå ñêëàäíî
ðåêîíñòðóþâàòè, ùîá â³ä÷óòè é â³äòâîðèòè îáñòàâèíè 䳿 êîæíîãî åï³çîäó äðàìè,
óÿâèòè çîâí³øí³ñòü ä³éîâèõ îñ³á, óòî÷íèòè ¿õí³ àêòîðñüê³ ðóõè, à ìîæëèâî, ³ ì³çàíñöåíè.
Ââàæàºìî, ùî ïðîñò³ð ñöåíè, íà ÿê³é ïåðåáóâàëè âèêîíàâö³, ì³ã ïîä³ëÿòèñÿ íà äâ³
óìîâí³ çîíè: ïåðøà – Ðóñüêà çåìëÿ, äðóãà – çåìëÿ Ïîëîâåöüêà (çã³äíî ç
ãåîïîë³òè÷íèìè ðåàë³ÿìè ñàìîãî òâîðó). Òàê ñàìî ì³ã ðîçïîä³ëÿòèñÿ äëÿ âèêîíàííÿ
1 Титло, або титла – надрядковий знак над скорочено написаним словом.
Слово і Час. 2008 • №5 33
òåêñò: ôðàãìåíòè, äå éøëîñÿ ïðî ïî䳿, ùî â³äáóâàëèñÿ íà Ðóñ³, ÷èòàëè îäí³
âèêîíàâö³, ôðàãìåíòè, äå éøëîñÿ ïðî ïî䳿, ùî â³äáóâàëèñÿ â çåìë³ ïîëîâåöüê³é,
– ³íø³ âèêîíàâö³, äî òîãî æ ÷àñòèíà òåêñò³â âèãîëîøóâàëàñÿ ðå÷èòàòèâîì, ÷àñòèíà
âèêîíóâàëàñÿ íà ïåâí³ ìåëî䳿, ÿê ï³ñí³. Óñ³ ïåðñîíàë³çîâàí³ ìîíîëîãè – êíÿç³â
²ãîðÿ, Âñåâîëîäà, Ñâÿòîñëàâà, áîÿð, äðóæèíè êíÿçÿ ²ãîðÿ ßðîñëàâíè, à òàêîæ
ñëîâà ïîëîâöÿ Îâëóðà, ïîëîâåöüêèõ õàí³â ¥çàêà òà Êîí÷àêà – âèãîëîøóâàëèñÿ
â³äïîâ³äíî çàêð³ïëåíèìè âèêîíàâöÿìè. Óñå öå äîñòàòíüî îæèâëÿëî é ïîêðàùóâàëî
ñïðèéíÿòòÿ òâîðó. Áåçïåðå÷íî, ìîãëè óð³çíîìàí³òíþâàòè ïî÷åðãîâ³ ÷èòàííÿ é ñï³âè
ïåâí³ ä³¿ ÷èòö³â: àêòîðñüêà ³ì³òàö³ÿ áèòâè, í³÷íîãî â³äïî÷èíêó âî¿í³â, ðóõ çàãîí³â,
óòå÷à ²ãîðÿ, ãîíèòâà çà íèì ïîëîâö³â òîùî. ª âêàç³âêè â òåêñò³ íà îêðåì³ õîðîâ³
ïàðò³¿, ùî áóëî îðãàí³÷íèì äëÿ ñòàðîäàâí³õ òåàòðàë³çîâàíèõ âèäîâèù. Ìîãëè áóòè
âèêîðèñòàí³ é òàê³ ñöåí³÷í³ àòðèáóòè é åôåêòè, ÿê ïðåäìåòè çáðî¿ (çîëîòèé øîëîì,
ìå÷³ õàðàëóæí³, øàáë³ êîâàí³), åëåìåíòè îäÿãó (ïîêðèâàëà, ïàâîëîêè, îïàí÷³,
êîæóõè), íàéð³çíîìàí³òí³ø³ çâóêîíàñë³äóâàííÿ (øóì ãðîçè, äåðåâ, êðèêè ïòàõ³â,
çâ³ð³â, ñêðåã³ò âîç³â, óäàðè çáðî¿), ñâ³òëîâ³ åôåêòè (çàòåìíåííÿ ñîíöÿ) òîùî.
Äëÿ ïîð³âíÿííÿ íàãàäàºìî ëèñò çà¿æäæèõ àêòîð³â ³ç Ïðóñ³¿, ÿê³ 1695 ð. â ëèñò³ äî
²âàíà Ìàçåïè ïèñàëè ïðî ñâî¿ ïîíåâ³ðÿííÿ â Ìîñêâ³, äå ¿õ çíåâàæèëè é îäóðèëè.
Ðîçðàõîâóþ÷è íà ëàñêó ãåòüìàíà, àêòîðè ðîçïîâ³äàëè ïðî ñâî¿ òàëàíòè: “Ó쳺ìî
ìè íà ³íñòðóìåíòàõ ãðàòè, êîìå䳿 âèïðàâëÿòè; º ó íàñ ³ ÷àð³âíà ë³õòàðíÿ, ÿêîþ
ìîæåìî âèÿâèòè ùîñü äîñòîéíå ïîäèâó, òîáòî ëþäñüêó ò³íü ÷è îáðàç ÷èéñü íà
á³ë³é ñò³í³ ÷è íà îáðóñ³, ç’ÿâëåíèé ð³çíèìè êîëüîðàìè òàê, ùî íàâðÿä ÷è é ìàëÿð
øòóêîþ ñâîºþ ë³ïøå çì³ã áè íàïèñàòè. Â쳺ìî ìè ç âåëèêîþ ìàéñòåðí³ñòþ âèðîáëÿòè
ñóêíîì íà ïîëîòí³ êîáåðö³, òàêîæ îäèí ³ç íàñ äîáðå â쳺 òàíöþâàòè ð³çí³ òàíö³ é
ïåðåêèäàòèñÿ” [2, 516-517]. Ö³ ñëîâà àêòîð³â XVII ñò. äîïîìàãàþòü ç’ÿñóâàòè, ùî
ñó÷àñíå ñöåí³÷íå ìèñòåöòâî íå íàäòî äàëåêî â³ä³éøëî â³ä ëèöåä³éíîãî ìèñòåöòâà
ìèíóëèõ â³ê³â, ìîæëèâî, òàêîæ ³ â³ä êíÿæèõ ÷àñ³â, êîëè áóëî ñòâîðåíå ³ ïðåçåíòîâàíå
ó ñòîëüíîìó ãðàä³ Êèºâ³ “Слово о плъку Ігоревh”.
Ïðîòå äëÿ íàñ äðàìàòóðã³÷íà âåðñ³ÿ “Слова” ö³êàâà íå âëàñíå ã³ïîòåòè÷íèìè
òåàòðàëüíèìè åôåêòàìè, êîëîðèòíèìè êàðòèíàìè ÷è ì³çàíñöåíàìè, ÿêèõ, ìîæëèâî, ³
íå áóëî. Öÿ âåðñ³ÿ âàæëèâà é íåîáõ³äíà ÿê çàñ³á ïîäîëàííÿ ïåâíèõ áàð’ºð³â ïðè
ö³ë³ñíîìó ñïðèéíÿòò³ òåêñòó ïàì’ÿòêè, ùî ìàéæå ñàìîâ³ëüíî ðîçïàäàºòüñÿ íà ñìèñëîâ³,
ðèòì³÷í³, ñòèë³ñòè÷íî-ðèòîðè÷í³ ôðàãìåíòè, âñòàâí³ ï³ñí³ ÷è öèòàòè ç ³íøèõ òâîð³â. Óñ³
ö³ îñîáëèâîñò³ ëåãêî âìîòèâóâàòè ñïåöèô³êîþ äðàìàòè÷íîãî æàíðó – çà óìîâè
íàéïðîñò³øîãî éîãî âàð³àíòà, íàïðèêëàä, ë³òåðàòóðíî-ìóçè÷íî¿ êîìïîçèö³¿, òîáòî
äåêëàìàö³¿. Òàëàíò íåâ³äîìîãî àâòîðà “Слова” âèÿâèâñÿ ó â³ä÷óòò³ æèâîãî ïóëüñó
ìàéáóòíüîãî ä³éñòâà, â óì³íí³ ñïëàíóâàòè ðèòì îáðàçíî-ñìèñëîâèõ ³ ìóçè÷íî-
åìîö³éíèõ ïåðåõîä³â â³ä îäíîãî ôðàãìåíòà ä³éñòâà äî íàñòóïíîãî, íàíèçóþ÷è í³áè
â³äîêðåìëåí³ êàðòèíè òà ïîåòè÷í³ óðèâêè íà ðåòåëüíî âèâ³ðåíó òÿòèâó ñþæåòó.
Ë.Ñêóïåéêî, òîðêàþ÷èñü ïèòàííÿ ïîáóäîâè òâîðó, éîãî êîìïîçèö³¿, ïîÿñíþº
òðàäèö³éíå ÷ëåíóâàííÿ “Слова” íà òðè ÷àñòèíè àâòîðñüêèì â³ä÷óòòÿì íîðìàòèâ³â
åï³÷íîãî òåêñòó, ùî ïåðåäáà÷àëè “ïîñë³äîâíå ðîçãîðòàííÿ ïîä³é, ñï³ââ³äíåñåí³ñòü
îñíîâíèõ ³ äðóãîðÿäíèõ ïåðñîíàæ³â òà åï³çîä³â òîùî”. À äàë³ äîñë³äíèê ïèøå: “Òèì
÷àñîì ïåðåñòàíîâêè é ÷àñò³ ïåðåðèâàííÿ ïîñë³äîâíîñò³ âèêëàäó ìàòåð³àëó, íàÿâí³ñòü
÷èñëåííèõ âñòàâíèõ, “íååï³÷íèõ” çà ñâî¿ì õàðàêòåðîì åï³çîä³â ³ àâòîðñüêèõ ñåíòåíö³é,
áåçïîñåðåäíüî íå çâ’ÿçàíèõ ³ç ñþæåòîì ïðî ïîõ³ä ²ãîðÿ (õàðàêòåðèñòèêà ïîåòè÷íî¿
ìàíåðè Áîÿíà, ïðîâ³ùåííÿì àâòîðîì ïîðàçêè ²ãîðÿ ïåðåä ïîõîäîì ³ äðóãîþ áèòâîþ,
ïîÿñíåííÿ ïðè÷èí ïîðàçêè òà îñóä ¿¿ íàñë³äê³â, ïðîòèñòàâëåííÿ ²ãîðÿ ³ Âñåâîëîäà
Ñâÿòîñëàâó, “ñîí” ³ “çîëîòå ñëîâî” Ñâÿòîñëàâà, çâåðíåííÿ äî ðóñüêèõ êíÿç³â, ¿õ
õàðàêòåðèñòèêà òà îïèñ áîðîòüáè çà êè¿âñüêèé “ñòîë”, ïëà÷ ßðîñëàâíè òîùî), ñâ³ä÷àòü
ÿêðàç ïðî ïîðóøåííÿ åï³÷íî¿ íîðìàòèâíîñò³, à ³íîä³ íàâ³òü ïðî ïåâíó äîâ³ëüí³ñòü ó
êîìïîíóâàíí³ òâîðó” (êóðñèâ íàø. – Â.Ñ.) [12, 13-14]. Äîñë³äíèê ñëóøíî êîíñòàòóº
ö³ëêîì ÿâíó îðèã³íàëüí³ñòü êîìïîçèö³¿ “Слова”, ùî âèÿâëÿºòüñÿ “ó ñâîºð³äíîìó
ïàðàëåë³çì³, ò³ñíîìó ïîºäíàíí³ åï³÷íîãî é ë³ðè÷íîãî, ñóá’ºêòèâíî-ôàêòîãðàô³÷íîãî é
ñóá’ºêòèâíî-åìîö³éíîãî íà÷àëà” [12, 16]. ³í çâåðòຠóâàãó íà âòðàòó îïîâ³äíèì
åëåìåíòîì ñâîãî íîðìàòèâíîãî ïàíóâàííÿ ó òâîð³, áî “äëÿ àâòîðà âàæëèâå íå òàê
åï³÷íî ïîñë³äîâíå ðîçãîðòàííÿ ïîä³é, ÿê ¿õ çâ’ÿçîê ç ïîãëÿäó ³äåéíî-ñìèñëîâîãî”
34 Слово і Час. 2008 • №5
[12, 16]. Ç ³äåéíî-ñìèñëîâî¿ ºäíîñò³ Ë.Ñêóïåéêî âèâîäèòü ³ “êîìïîçèö³éíó
ö³ëåñïðÿìîâàí³ñòü, ÿêà ïðîãëÿäàºòüñÿ çà çîâí³øíüîþ äîâ³ëüí³ñòþ â êîìïîíóâàíí³ ³
ÿêà, ñë³ä ãàäàòè, íàëåæèòü äî îçíàê õóäîæíüîãî ñïîñîáó ìèñëåííÿ” [12, 16].
Ïðîäîâæóþ÷è öþ äóìêó, çàçíà÷èìî, ùî ìèñëèâ ³ òâîðèâ íåâ³äîìèé àâòîð
êàòåãîð³ÿìè íå åï³÷íîãî, íå îïîâ³äíîãî æàíðó, à êàòåãîð³ÿìè ä³éñòâà, îáðàçàìè
ñöåí³÷íî¿ âèñòàâè-äåêëàìàö³¿. Òóò, ìîæëèâî, ³ âàðòî øóêàòè îñîáëèâîñò³ ³äåîëîã³÷íî¿
êîíöåïö³¿ òà êîìïîçèö³¿ òâîðó, ùî çäàòí³ óâèðàçíèòè òâîð÷èé ìåòîä àâòîðà “Слова”,
éîãî ³íäèâ³äóàëüí³ñòü, õóäîæíüî-ñòèëüîâó é æàíðîâó ñâîºð³äí³ñòü âèäàòíî¿ ïàì’ÿòêè
íàøî¿ äàâíüî¿ ñëîâåñíîñò³.
ЛІТЕРАТУРА
1. Білецький О. Зібр. тв.: У 5 т. – К., 1965. – Т. 1.
2. Величко Самійло. Літопис. – К., 1991. – Т. 2.
3. Грушевський М. Історія української літератури. – К.; Львів, 1923. – Т. 2.
4. Золотухин А. Тайны “Слова о полку Игореве” (монографическое исследование). – Николаев, 2005.
5. Історія української культури: У 5 т. – К., 2002. – Т. 1.
6. Ироическая пhснь о походh на половцовъ удhльнаго князя новагорода�сhверскаго Игоря
Святославича, писання стариннымъ русскимъ языкомъ въ исходh ХІІ столhтія съ переложенїемъ на
употребляемое нынh нарhчъе. – М., 1800. – Фотокопія // Слово о полку Ігоревім та його поетичні
переклади й переспіви в українській літературі. – Харків, 2003.
7. Лихачов Д. Жанр “Слова” // Энциклопедия “Слова о полку Игореве”. – CПб., 1995. – Т. 2.
8. Назаревський О. О жанровой природе “Слова о полку Игореве” // Наукові записки Київського
державного університету ім. Т.Г.Шевченка. – Т. 14, вип. 1. – К., 1955.
9. Объяснительный перевод “Слова о полку Игореве” Д.Лихачева // Слово о полку Игореве. – М., 1985.
10. Скляренко В. “Темні місця” в “Слові о полку Ігоревім”. – К., 2003.
11. Слово о полку Ігоревім та його поетичні переклади й переспіви в українській літературі. – Харків, 2003.
12. Скупейко Л. Творча індивідуальність автора у “Слові о полку Ігоревім” // Постаті і тексти (з історії
української літератури). – К., 2007.
13. Франко І. Причинки до критики джерел давньоруських пам’яток. Ч. ІІІ. Композиція “Слова о плъку
Игоревh” (вперше опублікована нім. мовою в ж. “Archiv fur slavische Philologie”, Берлін, 1907) // Зібр.
тв.: У 50 т. – К., 1983. – Т. 38.
14. Франко І. Русько�український театр (Історичні обриси) // Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1981. – Т. 29.
Îëåêñ³é Ãîí÷àð
“КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”: СУЧАСНЕ ПРОЧИТАННЯ
Ó “Êîíîòîïñüê³é â³äüì³” Ã.Êâ³òêà-Îñíîâ’ÿíåíêî çà äîïîìîãîþ ãóìîðó, ³ðîí³¿, ñàòèðè ðîçêðèâຠâíóòð³øí³
ïðè÷èíè ïàä³ííÿ Óêðà¿íñüêî¿ êîçàöüêî¿ äåðæàâè, çîêðåìà ìîðàëüíå ïàä³ííÿ êîçàöüêî¿ ñòàðøèíè.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: íàö³îíàëüíà ³äåÿ, ðóñèô³êàö³ÿ, êîçà÷÷èíà, ðîçøèôðóâàííÿ, ïåðåðîäæåííÿ, çàáîáîíí³ñòü,
íåóöòâî, êàðèêàòóðà.
Olexy Honchar. “The Witch of Konotop”: A modern interpretation
According to this essay, G.Kvitka-Osnovyanenko’s narrative “The Witch of Konotop” reveals the internal
reasons for the decline of Ukrainian Cossacks’ State, first and foremost the moral decline of the Cossacs’
government.
Key words: national idea, Russification, Cossack movement, decoding, degeneration, superstition, uneducatedness,
grotesque.
Ñêëàäíà ïðîáëåìíî-³äåîëîã³÷íà é åñòåòè÷íà ñóòí³ñòü ñàòèðè÷íî¿ áóðëåñêíî-
ðåàë³ñòè÷íî¿ ïîâ³ñò³ Ã.Êâ³òêè Îñíîâ’ÿíåíêà “Êîíîòîïñüêà â³äüìà” (öåíçóðîâàíà 4
æîâòíÿ 1833 ð.) âèìàãຠ³ñòîòíîãî ïåðåîñìèñëåííÿ, ãëèáøîãî ðîçêðèòòÿ é ðîçóì³ííÿ.
Öÿ ïîâ³ñòü íàëåæèòü äî íàéíåðîçãàäàí³øèõ òâîð³â îñíîâîïîëîæíèêà õóäîæíüî¿
ïðîçè â íîâ³é óêðà¿íñüê³é ë³òåðàòóð³, ìຠñêëàäíó æàíðîâó ñòðóêòóðó,
áàãàòîâåêòîðíà, áàãàòîïðîáëåìíà, áàãàòîøàðîâà.
Ïîâ³ñòü íàðîäèëàñÿ â ñóñï³ëüíî-³ñòîðè÷í³é òà êóëüòóðí³é àòìîñôåð³ ï³äíåñåííÿ
óêðà¿íñüêîãî íàö³ºòâîð÷îãî ïðîöåñó ³ Êâ³ò÷èíèõ ñì³ëèâèõ âèñòóï³â ïðîòè íàñòóïó
|