Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки

Із єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підходу до ви-рішення проблеми оцінювання могутності держави. Проаналізовано існуючі методи розрахунку оцінки могутності держави та обґрунтовано метод, що використовувався в дослідженні. Обґрунтовано подальше використання терміна &q...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Качинський, А.Б., Молоченко, Д.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України 2016
Schriftenreihe:	Системні дослідження та інформаційні технології
Schlagworte:	Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131696
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки / А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2016. — № 1. — С. 17–25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-131696
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1316962025-02-23T19:35:06Z Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки Индикатор мощности государства – важный инструмент системного анализа и стратегического планирования в сфере национальной безопасности Power indicator of the state – an important tool of the system analysis of strategic planning in the sphere of national security Качинський, А.Б. Молоченко, Д.Р. Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи Із єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підходу до ви-рішення проблеми оцінювання могутності держави. Проаналізовано існуючі методи розрахунку оцінки могутності держави та обґрунтовано метод, що використовувався в дослідженні. Обґрунтовано подальше використання терміна "індикатор могутності держави" (ІМД) на заміну "оцінка могутності держави". На підставі проведених розрахунків та аналізу ІМД отримано класифікацію провідних країн світу за рівнем ІМД, визначено характер тенденцій його подальших змін та побудовано регресійні прогнозні моделі. Зазначені тенденції змін індикатора національної могутності провідних держав світу окреслюють більш динамічну і складну безпекову ситуацію у світі. Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного аналізу, прогнозування та стратегічного планування. За допомогою моніторингу він може стати потужною самостійною аналітичною процедурою. С единых методологических позиций рассмотрено применение системного подхода к решению проблемы оценивания могущества государства. Проведен анализ существующих методов расчета оценки могущества государства и обоснован метод, который использовался в исследовании. Обосновано использование термина "индикатор мощности государства" (ИМГ) на замену "оценка мощности государства". На основе проведенных расчетов и анализа ИМГ получена классификация ведущих стран мира по уровню ИМГ, определен характер тенденций его изменений в будущем и рассчитаны регрессионные прогнозные модели. Указанные тенденции изменений индикатора национальной мощности ведущих государств мира очерчивают более динамичную и сложную ситуацию безопасности в мире. Индикатор мощности государства — важный инструмент системного анализа, прогнозирования и стратегического планирования. С помощью мониторинга он может стать мощной самостоятельной аналитической процедурой. From the universal methodological positions, this research investigates an application of the system approach to solving the problem of evaluating the power of the state. The existing methods for estimating the power of the state were analyzed and the method was justified that was used in this study. Usage of the term "power indicator of state" (PIS) instead of the term "assessment of power of the state" was justified. Based on the calculations and analysis of PIS, the world’s leading countries were classified according to PIS, the properties of PIS future trends were determined, and regression predictive models were calculated. The specified trends of the indicator of national power of leading countries mentioned in this article outline a dynamic and complex security situation in the world. The power indicator of a state is an important tool of the system analysis and strategic planning. It can become a powerful independent analytical procedure with the help of the monitoring. 2016 Article Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки / А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2016. — № 1. — С. 17–25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1681–6048 DOI: doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2016.1.02 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131696 51-77, 351.865 uk Системні дослідження та інформаційні технології application/pdf Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи
spellingShingle	Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи Качинський, А.Б. Молоченко, Д.Р. Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки Системні дослідження та інформаційні технології
description	Із єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підходу до ви-рішення проблеми оцінювання могутності держави. Проаналізовано існуючі методи розрахунку оцінки могутності держави та обґрунтовано метод, що використовувався в дослідженні. Обґрунтовано подальше використання терміна "індикатор могутності держави" (ІМД) на заміну "оцінка могутності держави". На підставі проведених розрахунків та аналізу ІМД отримано класифікацію провідних країн світу за рівнем ІМД, визначено характер тенденцій його подальших змін та побудовано регресійні прогнозні моделі. Зазначені тенденції змін індикатора національної могутності провідних держав світу окреслюють більш динамічну і складну безпекову ситуацію у світі. Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного аналізу, прогнозування та стратегічного планування. За допомогою моніторингу він може стати потужною самостійною аналітичною процедурою.
format	Article
author	Качинський, А.Б. Молоченко, Д.Р.
author_facet	Качинський, А.Б. Молоченко, Д.Р.
author_sort	Качинський, А.Б.
title	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
title_short	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
title_full	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
title_fullStr	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
title_full_unstemmed	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
title_sort	індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки
publisher	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Прогресивні інформаційні технології, високопродуктивні комп’ютерні системи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131696
citation_txt	Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки / А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2016. — № 1. — С. 17–25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Системні дослідження та інформаційні технології
work_keys_str_mv	AT kačinsʹkijab índikatormogutnostíderžavivažlivijínstrumentsistemnogoanalizutastrategíčnogoplanuvannâusferínacíonalʹnoíbezpeki AT moločenkodr índikatormogutnostíderžavivažlivijínstrumentsistemnogoanalizutastrategíčnogoplanuvannâusferínacíonalʹnoíbezpeki AT kačinsʹkijab indikatormoŝnostigosudarstvavažnyjinstrumentsistemnogoanalizaistrategičeskogoplanirovaniâvsferenacionalʹnojbezopasnosti AT moločenkodr indikatormoŝnostigosudarstvavažnyjinstrumentsistemnogoanalizaistrategičeskogoplanirovaniâvsferenacionalʹnojbezopasnosti AT kačinsʹkijab powerindicatorofthestateanimportanttoolofthesystemanalysisofstrategicplanninginthesphereofnationalsecurity AT moločenkodr powerindicatorofthestateanimportanttoolofthesystemanalysisofstrategicplanninginthesphereofnationalsecurity
first_indexed	2025-11-24T16:26:01Z
last_indexed	2025-11-24T16:26:01Z
_version_	1849689700963450880
fulltext	© А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко, 2016 Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 17 УДК 51-77, 351.865 DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.1.02 ІНДИКАТОР МОГУТНОСТІ ДЕРЖАВИ — ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ТА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ А.Б. КАЧИНСЬКИЙ, Д.Р. МОЛОЧЕНКО Із єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підхо- ду до вирішення проблеми оцінювання могутності держави. Проаналізовано існуючі методи розрахунку оцінки могутності держави та обґрунтовано метод, що використовувався в дослідженні. Обґрунтовано подальше використання терміна «індикатор могутності держави» (ІМД) на заміну «оцінка могутності держави». На підставі проведених розрахунків та аналізу ІМД отримано кла- сифікацію провідних країн світу за рівнем ІМД, визначено характер тенденцій його подальших змін та побудовано регресійні прогнозні моделі. Зазначені тенденції змін індикатора національної могутності провідних держав світу окреслюють більш динамічну і складну безпекову ситуацію у світі. Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного аналізу, прогнозування та стратегічного планування. За допомогою моніторингу він може стати потужною самостійною аналітичною процедурою. МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ МОГУТНОСТІ ДЕРЖАВИ Вирішення проблеми кількісного оцінювання могутності держави, від якої безпосередньо залежить її національна безпека, має тривалу наукову тради- цію. Залежно від світоглядних позицій, географічних і геополітичних фак- торів держави можна виокремити західноєвропейський і східний підходи до оцінювання могутності держави [1]. Модель Г. Кліффорда.У 50-х роках минулого століття директор цен- тру міжнародних досліджень Клаус Кнорр визначав національну міць як поняття, що містить волю до боротьби, якість урядового планування і компетентність у прийнятті рішень у воєнний час, а також економічний потенціал. Згодом у 1960 р. професор Кембріджського університету Герман Кліффорд запропонував математичну залежність, яка опосередковано вра- ховувала зазначені вище змінні [1]: )( MICLNP +++= , (1) де Р — могутність держави; N — ядерний потенціал; L — територія; С — населення; I — індустріальний базис; М — обсяг військових ресурсів. Як зазначають критики, головною складовою виразу (1) є ядерна потуга держави. Це зумовлено тим, що метод розроблявся для оцінки могутності держав в умовах «холодної війни», коли ядерний потенціал був наріжним каменем обороноздатності країни. У 1963 р. професором, консультантом міністерства військово-морських сил держдепартаменту США Девідом Стінгером у рамках наукового проек- ту, спрямованого на розроблення нових кількісних критеріїв оцінювання А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 18 ефективності міжнародної діяльності, був уведений комбінований показник національних можливостей. Показник містив три множини параметрів, що дозволяли прогнозувати національні можливості на короткострокову, серед- ньострокову і довгострокову перспективу. Параметри короткострокової перспективи визначалися військовою по- тугою, що включала військові витрати, чисельність військових сил. Серед- ньострокова перспектива визначалася рівнем виробничої діяльності (вироб- ництвом чавуну і сталі, споживанням електроенергії), а довгострокова — демографічними факторами (чисельністю населення, рівнем урбанізації). У 1965 р. професор фізики Берлінського технічного університету Віль- гельм Фуке ввів багатоваріантний коефіцієнт, який дозволяв отримати показ- ник національної могутності держави на підставі трьох субнаціональних змінних: чисельність населення, виробництво енергії, виробництво сталі, що відображають матеріальні (кількісні) показники [2]. Модель Р. Клайна. У 1975 р. учений, аналітик Рей Клайн з Джорджта- унського університету США запропонував метод розрахунку могутності держави [3]: ,)()( WSMELP +++= (2) де P — сукупна потужність держави; С — критична маса (населення + тери- торія); Е — економічна потуга; М — військова потуга; S — коефіцієнт наці- ональної стратегії; W — державна воля. Недоліками цього методу є: 1) показники національної стратегій та державної волі є суб’єктивними показниками; 2) методика не дозволяє прогнозувати зміну національної могутності на перспективу, тобто є статичною; 3) формула (2) не враховує показників технічного і наукового рівня розвитку країни. Проте метод Рея Клайна став стартовою сходинкою для подальшого розвитку комплексної оцінки могутності держави, наприклад у працях про- фесора магістратури кафедри політичного аналізу корпорації RAND, заступ- ника держсекретаря, експерта Ради національної безпеки США Ешлі Телліс та інших учених з корпорації RAND. Наведені методи мають недоліки, проте їх поєднує те, що оцінки могут- ності держави не відображають реального стану. Яскравими прикладами такої невідповідності стали такі країни, як СРСР та Ірак. Радянський Союз мав високі оцінки могутності, але розпався в результаті загострення внутрі- шніх проблем. Ірак також мав досить високий показник національної могут- ності, але не пройшов перевірку війною. Ці приклади дозволили припустити, що, крім загальноприйнятих показ- ників національної могутності, таких як валовий внутрішній продукт, рівень щорічного економічного зростання тощо, повинні розглядатися більш зна- чущі показники (наприклад, здатність країни до впровадження інновацій, стан внутрішньої економіки і соціальних інститутів, відносини в ланцюзі держава — суспільство, якість освіти, стан науки та ін.). Модель Хуан Шофена. Китайські розробки з оцінювання могутності держави в основному здійснювалися Академією військових наук КНР, зок- рема Хуан Шофен присвятив цьому поняттю чимало праць. Індикатор могутності держави — важливий інструмент системного аналізу … Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 19 Маючи за основу праці Рея Клайна, китайські вчені розробили оригіна- льну методику оцінювання могутності держави, яка складалася з восьми ос- новних факторів і 64 показників. Їх модель має такий вигляд [1]: )())( 26387654321 )( qqqqqqqqqqqqq XMRGYDHWKEJZP s+×= , де Р — могутність держави, якісні показники та їх вагові коефіцієнти ( 1qZ — національні організаційні можливості; 2qJ — військові можливості; 3qE — економічні можливості; 4qK — рівень розвитку науки і технологій; 5qW — дипломатичні можливості; 6qH — рівень культури та освіти; 7qD — географічне положення; 8qY — природні ресурси); кількісні показ- ники ( G — величина ВВП; R — чисельність населення; M — територія країни; X — військові можливості). Разом з тим метод має суттєвий недолік: результат оцінювання вираже- ний відносними безрозмірними величинами. Ліва частина математичного виразу є результатом переведення якісних показників у певні числові зна- чення, що ґрунтуються на методах експертних оцінок і теорії нечіткої логіки (що в цьому випадку передбачає безрозмірність обчислюваних величин), а добуток трьох основних кількісних показників (ВВП, населення і площа території) має розмірність млрд дол. млн осіб. млн км2. Це означає, що отри- маний за допомогою даної моделі результат не має чіткого фізичного змісту і ставить під сумнів достовірність отриманих оцінок. Японський підхід. Японська наукова школа також ґрунтується на ме- тоді Рея Клайна. До коефіцієнта С, який виражає чисельність населення і територію, додається рівень володіння природними ресурсами. Економічні можливості включають не тільки валовий національний продукт, але й що- річне зростання, рівні промислового виробництва, розвитку сільського гос- подарства та бізнесу. Крім того, були додані показники, що відображають можливості як внутрішньої, так і зовнішньополітичної діяльності. Проте і цей підхід зазнав критики з боку наукового співтовариства. Зо- крема, серед недоліків відзначалася обмеженість запропонованих для оцінки показників, а для окремих — їх антинауковість. Окрім зазначених математичних методів і підходів, існує багато менш відомих методів оцінювання могутності держави. За їх допомогою можна визначити лише порядок ранжування держав. На оцінках позначаються суб’єктивність думок дослідників і відсутність єдиного наукового підходу. Наводяться також факти «підганяння» результатів досліджень через незадо- воленість замовників. Для цього в розрахунки вводилися коригувальні по- казники, що остаточно руйнували будь-яку їх логіку. Очевидно, що нині не існує єдиного методу оцінювання могутності держави. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ОЦІНКИ МОГУТНОСТІ ДЕРЖАВИ Застосувуючи відомі моделі оцінювання могутності держави, або їх удоско- налюючи, не кажучи про розроблення нових, не варто вдаватися до спокуси А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 20 вимірювати всі величини, що потрапляють у поле зору. Лише після розгляду проблеми метрологічного забезпечення оцінки могутності держави можна окреслити межу, до якої варто збільшувати кількість параметрів моделі. Огляд літературних джерел показав, що могутність держави залежить від двох складових: первинної або базової (територіально-географічний і демографічний параметри) і вторинної або динамічної (воєнний, воєнно- економічний, економічний, фінансовий параметри). Значущість базової складової залежить від коефіцієнта науково-технічного прогресу держави, що змінює як середовище існування людини, так і її можливості впливу на потенційну могутність держави. Динамічну складову могутності держави відносять до вторинних факторів, оскільки вона безпосередньо залежить від політичної активності керівництва держави [4]. Вважаємо за доцільне надалі вживати термін «індикатор могутності держави» (ІМД). Його значення майже таке саме, що й «оцінка», з тією від- мінністю, що під індикатором будемо розуміти оцінку, яка має напрям. Тоб- то один край шкали вважається більшим або інтенсивнішим порівняно з другим. Коли є згода щодо того, який край шкали вважати кращим, а який гір- шим, як правило, виникає і соціальний інтерес у втручанні з метою запрова- дження змін на краще [5]. Кількість використовуваних показників має певну межу і значною мі- рою залежить від цілей оцінювання. Там, де це можливо, оцінювачу слід намагатися застосовувати існуючі показники, які вже перевірені практикою і їх достовірність доведено. Вони не просто з більшою ймовірністю будуть надійнішими і достовірними, а й дають змогу використати результати попе- редніх досліджень. У пропонованій системі параметрів враховано базову компоненту: площу території, чисельність населення, очікувану тривалість життя та коефіцієнт народжуваності, індекс розвитку людського потенціалу. Її до- повнено параметрами динамічної складової, такими як розмір ВВП, частка промисловості у ВВП, енергоозброєність держави, витрати державного бюджету, витрати державного бюджету на науку, частка зайнятого на- селення, частка населення, зайнятого у промисловості. Для врахування впливу розвитку інформаційних технологій на могут- ність держави у роботі розглядався індекс розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, що розраховується Міжнародним союзом елект- розв’язку Організації Об’єднаних Націй на основі 11 характеристик, які ви- значають рівень освіченості населення, доступність інформаційних техноло- гій, рівень використання новітніх технологій тощо. До пропонованої системи параметрів входили також параметри, що ха- рактеризують військову могутність держави: витрати держбюджету на національну оборону, загальна чисельність збройних сил, експорт озброєння та військової техніки, а також наявність на озброєнні держави у бойовому стані танків, вертольотів та літаків, кораблів, субмарин, артилерійського озброєння, мінометів та реактивних систем залпового вогню. Таким чином, ІМД є певним кількісним дескриптором, який можна ви- користати під час кількісного аналізу. Він є складеним мірилом, тобто утво- реним з певного набору простих змінних. Індикатор могутності держави — важливий інструмент системного аналізу … Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 21 Для того щоб зрозуміти, які саме показники роблять найбільший внесок у формування могутності держав, можна скористатися крос-факторним ана- лізом. Крос-факторний аналіз [6] — це метод, який дає змогу зрозуміти взає- мовплив різних змінних і тенденцій, тобто проаналізувати взаємозв’язки змінних у системі. Додаткова інформація відображає картину взаємозалеж- ності трендів і, що не менш важливо, картину залежних та незалежних фак- торів, рушійних та рухомих сил. Як видно з рис. 1 рушійною силою могутності держави є її територія (2). При цьому вона не залежить від інших факторів. Іншими важ- ливими складовими є населення (3) і трива- лість життя (8). Не менш значущими ви- явилися такі фактори, як ВВП (1), витрати державного бюджету на національну оборону (13), витрати державно- го бюджету (4). Ці еле- менти є визначальними для формування зна- чущості багатьох фак- торів. Проте вони сво- єю чергою також залежать від того, як функціонує держава — розвивається економіка чи ні, упроваджуються реформи чи ні тощо. Повністю залежними змінними, котрі найменше впливають на інші змінні, є: індекс розвитку людського потенціалу (14), енергоозброєність (7), загальний коефіцієнт народжуваності (9) тощо. Тобто це фактори, які є кін- цевим (результуючим) виявом значень багатьох інших факторів, що відобра- жають ті чи інші сфери життєдіяльності держави. Автономні змінні — це фактори, визначені в результаті впливу невели- кої кількості елементів, що своєю чергою впливають на невелику кількість елементів, або взагалі на жодний з них не впливають. Наприклад, кількість озброєння певного виду (15–21), яка є досить сталою величиною, тобто в певний час виділялися кошти на закупівлю нового озброєння або ремонт уже наявного і таким чином формувався певний бойовий запас озброєння, який деякий період залишається сталим і змінюється в мирний час лише че- рез процеси зношування та старіння. ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК МОГУТНОСТІ ДЕРЖАВИ З метою застосування адекватного реальним проблемам методу оцінювання могутності держави розглянемо ІПМ держави, запропонований колективом праці [7]. Цей метод ґрунтується на понятті евклідової відстані. Рис. 1. Крос-діаграма показників, що роблять найбіль- ший внесок у формування могутності держави За ле ж ні ст ь фа кт ор а 15–21 А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 22 Відповідно до методу кожна держава описується точкою у n-вимірному просторі показників, за якими оцінюватиметься могутність держав. Тобто кожній державі ставиться у відповідність вектор з n компонентами, кожний елемент вектора — це середньозважене значення певного показника, за яким оцінюється могутність держави і завдяки чому не виникає проблеми щодо поєднання характеристик різної розмірності. Визначальним є обчислення питомої частки: вилучаємо будь-яку роз- мірність і знаходимо значення, належне до інтервалу [0;1]. Далі визначаємо нормовану відстань від кожної держави до ідеального значення (одиниці в евклідовому просторі). Основою виразу для обчислення цієї відстані є фор- мула [7]: , )1( 1 1 2 n x M n j ij i ∑ = − −= ∑= = m i ij ij ijx 1 П П , (3) де iM — інтегральний показник могутності i-ї держави; ijx — питома вага і-ї держави за j -м показником; ijП — значення j -го показника для i -ї держави; mi ,,2,1 K= — досліджувані держави; nj ,,2,1 K= — досліджува- ні показники. Для визначення напряму оцінки віднімаємо розраховане значення від одиниці. У такий спосіб отримуємо безрозмірну оцінку, яка не тільки показує значення могутності кожної окремої держави, але й визначає положення держав відносно одна одної. У формулі (3) корінь — це нормоване значення евклідової відстані від точки, що описує окрему державу до ідеального значення. Нормується зна- чення для того, щоб воно в будь-якому випадку належало до інтервалу [0;1], а також ваговий коефіцієнт — n 1 показує, що вагу кожної характеристики, за якою визначається могутність держави, складно визначити однозначно (кожна держава має свої особливості та виключні для неї ситуації). Тому для цього методу обрано однаковий ваговий коефіцієнт для усіх характеристик. Розглянута метрика дає змогу не тільки відстежувати зміну показника могутності держави, але й має низку інших істотних переваг: – модель має статичний характер; – дає безрозмірну величину оцінки могутності держави; – розрахунки дозволяють ранжувати всі держави за рівнем їх могутно- сті й наочно показати місце кожної держави у світі чи регіоні; – уможливлює побудову часової залежності ІМД, а також розрахунок його значення на перспективу за допомогою методу найменших квадратів; – виявляє тенденцію поведінки провідних держав світу на найближче майбутнє, що може становити об’єктивну основу для розроблення науково обґрунтованої державної політики забезпечення національної безпеки. Запропонований підхід дає змогу оцінити загальну картину змін ІМД для 48 провідних держав світу за останні роки. Її можна подати графічно (рис. 2). Індикатор могутності держави — важливий інструмент системного аналізу … Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 23 За допомогою порівняльного аналізу ІМД удалося впорядкувати прові- дні країни світу. Індикатор могутності кожної з них змінюється у певних межах. Країни можна поділити на чотири основні групи (табл. 1): наддер- жави, великі держави, регіональні держави та малі держави [8]. Рис. 2. Індекс могутності провідних держав світу А.Б. Качинський, Д.Р. Молоченко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 24 Т а б л и ц я 1 . Категорії держав згідно з ІМД Категорії Держави світу Значення ІМД Наддержави США, Китай 0,098–0,121 Великі держави Росія, Індія 0,058-0,085 Регіональні держави Японія, Південна Корея, Німеччина, Франція, Бразилія, Туреччина, Іран, Великобританія, Італія, Канада, Єгипет, Пакистан, Індонезія, Австралія, 0,017–0,038 Малі держави Іспанія, Сирія, Мексика, Саудівська Аравія, Україна, Греція, Таїланд, Норвегія, Швеція, Алжир, Польща, Аргентина, Нідерланди, ПАР, Фінляндія, Венесуела, Швейцарія, Білорусь, Чилі, Румунія, Данія, Чехія, Португалія, Хорватія, Болгарія, Угорщина, Естонія, Литва, Грузія, Латвія 0,0158–0,0047 У сукупності з результатами крос-факторного аналізу регресійний ана- ліз ІМД показав, що для багатьох країн світу, які не належать до країн з най- вищим рівнем ІМД, спостерігається тенденція до його зростання завдяки швидкому економічному зростанню або великим ресурсним потенціалам. Можна припустити, що США, Китай, Туреччина, Південна Корея збільшать свої воєнні бюджети, а Велика Британія, Франція. Японія Німеччина, Авст- ралія, принаймні, їх збережуть. Оскільки вони входять до переліку найбіль- ших світових експортерів основних звичайних озброєнь, це і надалі сприя- тиме зростанню їх ІМД. Наведемо тенденції зміни ІПМ для деяких держав із зазначенням кое- фіцієнтів зміни (табл. 2). Т а б л и ц я 2 . Тенденції зміни показника могутності держави за коефі- цієнтом регресійної моделі Країна Коефіцієнт при х Тенденція зміни Китай 0,0027833 Зростаюча США –0,0010357 Спадна Індія –0,00021895 Спадна Росія –0,003451 Спадна Японія –0,0002264 Спадна Канада 0,000098 Зростаюча Саудівська Аравія 0,0002205 Зростаюча Україна –0,00025 Спадна Швейцарія –0,000117 Спадна Естонія –0,0000155 Спадна Отримані моделі не є достатніми для прогнозування майбутніх значень ІМД, оскільки коефіцієнт їх якості зазвичай менший за 50%. ВИСНОВКИ Для України ІМД має важливе значення. Наразі Україна переживає важкі й історично визначальні часи. Стратегічні рішення, що будуть прийняті та впроваджені в життя у цей критичний час, сприятимуть або виходу країни з кризового стану, або спонукатимуть до подальшого збідніння як фінансо- Індикатор могутності держави — важливий інструмент системного аналізу … Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 25 вого, так і духовного. Від вибору стратегічних партнерів і союзників зале- жить майбутнє, а концепт ІМД — це об’єктивний показник, за допомогою якого можна зрозуміти — досвід яких країн переймати, які союзи формува- ти та яких уникати. Розрахунки показали, що впродовж 2006 – 2013 рр. у рейтингу держав за рівнем ІМД Україна посідала місця з 21 по 27, почергово міняючись міс- цями з такими країнами, як Греція, Мексика, Сирія, Іспанія, Норвегія, Сау- дівська Аравія, Таїланд. У дослідженні з єдиних методологічних позицій розглянуто застосу- вання системного підходу до вирішення проблеми визначення ІМД. Зазначені в роботі тенденції змін індикатора національної могутності провідних держав світу окреслюють більш динамічну і складну безпекову ситуацію у світі, за якої визнані центри сили зазнають обмежень, виникають нові центри сили, а традиційні міжнародні норми намагатимуться бути адек- ватними нинішнім і майбутнім викликам та загрозам. Попереду Україну очікує багато нових й часто непередбачуваних загроз та ризиків. Нарешті, ІМД — важливий інструмент системного аналізу, прогнозу- вання та стратегічного планування. За допомогою моніторингу цей інстру- мент може стати потужною самостійною аналітичною процедурою, що про- водиться з метою визначення відхилень діяльності системи забезпечення національної безпеки від задекларованого державою стратегічного курсу. Розглянутий підхід до оцінювання могутності держави є новим прикла- дом використання системного підходу в інтересах забезпечення керівництва держави необхідною інформацією для вироблення адаптивної стратегії та прийняття стратегічних рішень, спрямованих на забезпечення національної безпеки. А оцінка стану національної безпеки за допомогою ІМД має стати частиною загальнодержавного процесу, який би визначав тактику та страте- гію розвитку особи, суспільства та держави. ЛІТЕРАТУРА 1. Балахонцев Н. Зарубежные методы оценки потенциала стран / Н. Балахонцев, А. Кондратьев // Зарубежное военное обозрение. — 2010. — № 11. — С. 101–104. 2. Пуденко С. Комплексная мощь государства (нации). Почему рухнул СССР и развивается Китай? / С. Пуденко // Альманах «Восток». — 2006. — № 5. — С. 41–46. 3. Cline. R. S. World power assessment: a calculus of strategic drift/ R.S. Cline. — Boulder: Westview Press, 1975. — 173 p. 4. Шустрова Т. В. Структура модели геополитического статуса государства / Т.В. Шустрова [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://jurnal.org/ articles/2010/polit7.html. 5. Керол Г. Вайс Оцінювання. Методи дослідження програм та політики / К.Г. Вайс. — К.: Основи, 2000. — 671 с. 6. Горбулін В. П. Стратегічне планування: вирішення проблем національної без- пеки: моногр. / В.П. Горбулін, А.Б. Качинський; Нац. ін-т стратег. дослідж. — К.: Вид-во Нац. ін-ту стратег. дослідж., 2011. — 288 с. 7. Общая теория национальной безопасности: учеб. / Под общ. ред. А.А. Прохожева. — М.: Изд-во РАГС, 2000. — 320 с. 8. Фартушняк Л.Л. Геополитический статус государства: сущностные характери- стики / Л.Л. Фартушняк [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.jurnal.org/articles/2008/polit80.html. Надійшла 27.06.2015

Індикатор могутності держави – важливий інструмент системного анализу та стратегічного планування у сфері національної безпеки

Institution

Ähnliche Einträge