How Founding beliefs of Capitalism, University and Mathematics Shaped the Institution of Mainstream Economics

• Опубліковано в: : Математичне моделювання в економіці
• Дата: 2016
• Автор: Yefimov, V.
• Формат: Стаття
• Мова: Англійська
• Опубліковано: Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України 2016
• Теми: Математичні та інформаційні моделі в економіці
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131839
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: How Founding beliefs of Capitalism, University and Mathematics Shaped the Institution of Mainstream Economics / V. Yefimov // Математичне моделювання в економіці. — 2016. — № 1(5). — С. 30-58. — Бібліогр.: 96 назв. — англ.

The article shows that mainstream economics, which now includes such current as new institutional economics, is the result of an evolution shaped by three institutions (capitalism, university and mathematics) by imposing to the profession of economists their founding beliefs. These beliefs are: «laissez-faire»; «economic knowledge has a priori and exegetical character»; «all mathematical entities exist in reality»; «beauty is a criterion for theoretical constructions»; «scientific research is a play with axioms and rules of inference». Because of these beliefs mainstream economics, based on mathematical constructions arbitrarily borrowed from the physics of the nineteenth century, remains cognitively sterile and socially detrimental. У статті доводиться, що магістральний напрям економічної дисципліни, яка в даний час включає в себе таку піддисципліну, як нова інституціональна економічна теорія, сформувався під вирішальним впливом трьох інститутів (капіталізму, університету та математики), які нав'язали професії економістів їх основні вірування-переконання. Це такі вірування-переконання: «Laissez-faire», або шкідливість державного втручання в економіку; «Економічні знання мають апріорний і экзегетичний характер»; «Всі математичні об'єкти існують у дійсності»; «Краса є важливим критерієм оцінки теоретичних побудов»; «Наукове дослідження є грою з аксіомами і правилами виведення». Через ці вірування-переконання магістральний напрям економічної дисципліни, заснований на математичних побудовах, довільно запозичених з фізики дев'ятнадцятого століття, залишається пізнавально стерильним і соціально шкідливим. В статье доказывается, что магистральное направление экономической дисциплины, которая в настоящее время включает в себя такую поддисциплину, как новая институциональная экономическая теория, сформировалось под решающим влиянием трех институтов (капитализма, университета и математики), которые навязали профессии экономистов их основные верования-убеждения. Это такие верования-убеждения: «Laissez-faire», или вредность государственного вмешательства в экономику; «Экономические знания имеют априорный и экзегетический характер»; «Все математические объекты существуют в действительности»; «Красота является важным критерием оценки теоретических построений»; «Научное исследование является игрой с аксиомами и правилами вывода». Из-за этих верований-убеждений магистральное направление экономической дисциплины, основанное на математических построениях, произвольно взятых из физики девятнадцатого века, остается познавательно стерильным и социально вредным.