Гоголь – Ґоґоль – і чорт

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2008
• 1. Verfasser: Чопик, Р.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
• Schlagworte: Ad fontes!
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/131950
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Гоголь – Ґоґоль – і чорт / Р. Чопик // Слово і Час. — 2008. — № 10. — С. 61-67. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

У статті зроблено спробу продовжити розпочате Є.Маланюком (“Гоголь – Ґоґоль”) і Д.Мережковським (“Гоголь и черт”) дослідження найважливішої, за власним зізнанням М.Гоголя, проблеми його життя і творчості. Автор віддає належне версії “диявольського контракту та культурної ініціації” (за Т.Гундоровою). Однак переконливіша, на його думку, інша, координати якої – на вході – означені “міжповерхів’ям” української вертепної скриньки, а на виході – “Сном” Т. Шевченка, що досміявся за Гоголя у вирішальний момент, перед оком Вія. This article was written in the wake of the essays by Ye.Malaniuk (“Hogol-Gogol”) and D.Merezhkovsky (“Gogol and the devil”). It dwells upon the most important (according to N.Gogol himself) problem in the writer’s life and oeuvre. Doing justice to T.Hundorova’s ”the contract–with-the-devil-and-the-cultural-initiation”- version, the author of the article nevertheless prefers to hold with another interpretation, which starts somewhere between the Ukrainian vertep-box storeys and culminates in ”The Dream” by T.Shevchenko, who laughed for Hohol at the decisive point, before Viy’s eye. В статье осуществлена попытка продолжить начатое Е.Маланюком (“Гоголь–Ґоґоль”) и Д.Мережковским (“Гоголь и черт”) исследование самой важной, по собственному признанию Н.Гоголя, проблемы его жизни и творчества. Автор отдает должное версии “дьявольского контракта и культурной инициации” (по Т.Гундоровой). Однако более убедительной он считает иную, координаты которой – на входе – обозначены “междуэтажьем” украинского вертепного сундучка, а на выходе – “Сном” Т.Шевченко, который досмеялся за Гоголя в решающий момент, перед оком Вия.