У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.

У вітчизняних дослідженнях української драматургії 1920-1930-х років склалася традиція зараховувати до такого потужного світового авангардного напряму, як експресіонізм, насамперед п’єси Миколи Куліша, проте останніми роками з’явилася й інша тенденція. Зокрема, у монографії “Український літературн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Слово і Час
Datum:2008
1. Verfasser: Матющенко, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132110
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр. / А. Матющенко // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 14-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132110
record_format dspace
spelling Матющенко, А.
2018-04-11T11:17:14Z
2018-04-11T11:17:14Z
2008
У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр. / А. Матющенко // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 14-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132110
У вітчизняних дослідженнях української драматургії 1920-1930-х років склалася традиція зараховувати до такого потужного світового авангардного напряму, як експресіонізм, насамперед п’єси Миколи Куліша, проте останніми роками з’явилася й інша тенденція. Зокрема, у монографії “Український літературний авангард”(2004) донецька дослідниця Анна Біла доводить, що в українському мистецтві 1920-1930-х рр. лише творчість Леся Курбаса та Олександра Довженка вповні належали до експресіонізму як цілісного філософсько-естетичного напряму. А п’єси М.Куліша, і тим більше – Якова Мамонтова, Івана Дніпровського та інших українських драматургів, лише використовували зовнішні прийоми експресіоністського письма. Авторка статті, полемізуючи з цим твердженням, аналізує драму М.Івченка “Повідь” та п’єси І.Дніпровського, акцентуючи в них не лише формально"стильові, а й світоглядні риси експресіонізму.
In most of the recently published researches dealing with the Ukrainian drama of the 1920-1930s, it has already became commonplace to regard some of the most significant plays of that time, particularly those of Mykola Kulish, as expressionist; however, there is also a number of studies whose authors are inclined to resist such a tendency. Thus, in her monograph “Ukrainian literary avant"garde” (2004) Anna Bila, a researcher from Donetsk, argues that only the dramatic works of Les Kurbas and Oleksandr Dovzhenko can be treated as expressionist in the true sense of the word, whereas in the works of Mykola Kulish and, furthermore, of Yakiv Mamontov, Ivan Dniprovsky and other Ukrainian playwrights of the 1920-1930s one can single out only some minor features of expressionist writing. In order to controvert such reasoning, the author of the present article concentrates on the drama text “The Flood” written by M.Ivchenko as well as on I.Dniprovsky’s plays, marking out not only their stylistic likeness to expressionist drama, but also their affinity with expressionist picture of the world.
В отечественных исследованиях украинской драматургии 1920-1930-х годов сложилась традиция относить к такому мощному мировому авангардному направлению, как экспрессионизм, прежде всего пьесы М.Кулиша, однако в последние годы появилась и иная тенденция. В частности, в монографии “Украинский литературный авангард” (2004) донецкая исследовательница Анна Била утверждает, что в украинском искусстве 1920 – 1930-х гг. только творчество Леся Курбаса и Александра Довженко вполне относимы к экспрессионизму как целостному философско-эстетическому направлению, а пьесы М.Кулиша и тем более – Якова Мамонтова, Ивана Днипровского и других украинских драматургов лишь используют внешние приемы экспрессионистского письма. Автор статьи, полемизируя с этим утверждением, анализирует драму М.Ивченко “Половодье” и пьесы И.Днипровского, отмечая в них не только формально-стилевые черты авангардного направления, но и особенности экспрессионистского мировосприятия.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
ХХ століття
У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
In Kulish’s shadow: Expressionism’s traces in the Ukrainian drama of the 1920s
В тени Кулиша: черты экспрессионизма в украинской драматургии 1920-1930-х годов
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
spellingShingle У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
Матющенко, А.
ХХ століття
title_short У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
title_full У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
title_fullStr У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
title_full_unstemmed У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
title_sort у тіні куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр.
author Матющенко, А.
author_facet Матющенко, А.
topic ХХ століття
topic_facet ХХ століття
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Слово і Час
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
format Article
title_alt In Kulish’s shadow: Expressionism’s traces in the Ukrainian drama of the 1920s
В тени Кулиша: черты экспрессионизма в украинской драматургии 1920-1930-х годов
description У вітчизняних дослідженнях української драматургії 1920-1930-х років склалася традиція зараховувати до такого потужного світового авангардного напряму, як експресіонізм, насамперед п’єси Миколи Куліша, проте останніми роками з’явилася й інша тенденція. Зокрема, у монографії “Український літературний авангард”(2004) донецька дослідниця Анна Біла доводить, що в українському мистецтві 1920-1930-х рр. лише творчість Леся Курбаса та Олександра Довженка вповні належали до експресіонізму як цілісного філософсько-естетичного напряму. А п’єси М.Куліша, і тим більше – Якова Мамонтова, Івана Дніпровського та інших українських драматургів, лише використовували зовнішні прийоми експресіоністського письма. Авторка статті, полемізуючи з цим твердженням, аналізує драму М.Івченка “Повідь” та п’єси І.Дніпровського, акцентуючи в них не лише формально"стильові, а й світоглядні риси експресіонізму. In most of the recently published researches dealing with the Ukrainian drama of the 1920-1930s, it has already became commonplace to regard some of the most significant plays of that time, particularly those of Mykola Kulish, as expressionist; however, there is also a number of studies whose authors are inclined to resist such a tendency. Thus, in her monograph “Ukrainian literary avant"garde” (2004) Anna Bila, a researcher from Donetsk, argues that only the dramatic works of Les Kurbas and Oleksandr Dovzhenko can be treated as expressionist in the true sense of the word, whereas in the works of Mykola Kulish and, furthermore, of Yakiv Mamontov, Ivan Dniprovsky and other Ukrainian playwrights of the 1920-1930s one can single out only some minor features of expressionist writing. In order to controvert such reasoning, the author of the present article concentrates on the drama text “The Flood” written by M.Ivchenko as well as on I.Dniprovsky’s plays, marking out not only their stylistic likeness to expressionist drama, but also their affinity with expressionist picture of the world. В отечественных исследованиях украинской драматургии 1920-1930-х годов сложилась традиция относить к такому мощному мировому авангардному направлению, как экспрессионизм, прежде всего пьесы М.Кулиша, однако в последние годы появилась и иная тенденция. В частности, в монографии “Украинский литературный авангард” (2004) донецкая исследовательница Анна Била утверждает, что в украинском искусстве 1920 – 1930-х гг. только творчество Леся Курбаса и Александра Довженко вполне относимы к экспрессионизму как целостному философско-эстетическому направлению, а пьесы М.Кулиша и тем более – Якова Мамонтова, Ивана Днипровского и других украинских драматургов лишь используют внешние приемы экспрессионистского письма. Автор статьи, полемизируя с этим утверждением, анализирует драму М.Ивченко “Половодье” и пьесы И.Днипровского, отмечая в них не только формально-стилевые черты авангардного направления, но и особенности экспрессионистского мировосприятия.
issn 0236-1477
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132110
citation_txt У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х рр. / А. Матющенко // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 14-19. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT matûŝenkoa utíníkulíšarisiekspresíonízmuvukraínsʹkíidramaturgíí1920hrr
AT matûŝenkoa inkulishsshadowexpressionismstracesintheukrainiandramaofthe1920s
AT matûŝenkoa vtenikulišačertyékspressionizmavukrainskoidramaturgii19201930hgodov
first_indexed 2025-12-07T17:14:30Z
last_indexed 2025-12-07T17:14:30Z
_version_ 1850870512470720512