Гідна пам'яті й пошани
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132113 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Гідна пам'яті й пошани / М. Коцюбинська // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 32-33. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859700547536289792 |
|---|---|
| author | Коцюбинська, М. |
| author_facet | Коцюбинська, М. |
| citation_txt | Гідна пам'яті й пошани / М. Коцюбинська // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 32-33. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| first_indexed | 2025-12-01T01:14:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
32 Слово і Час. 2008 • №12
Справді. “Київ на тих же широтах, що і Нью"Йорк”, якщо говорити про
пульсування духовної енергії Юрія Шевельова, від якої в Україні йшли співтворчі
кола, як після камінчика, кинутого в тихий ставок. Тому він так прицільно
вчитувався у словогру бубабістів, утішався цим оригінальним лицедійством на
поетичному “ярмарку чудес” (Ірина Жиленко), з особливим інтересом аналізував
романи Юрія Андруховича, вітаючи талановитого письменника якимось виклично"
індіянським “Го"Гай"Го”.
Юрій Шевельов міг у свої поважні літа сказати про себе словами Павла Тичини
“Молодий я, молодий”, бо побачив він молоду Україну, яка “відкрила свій
кордон для блудного сина, хай під безглуздою фіговою наличкою людини з
діяпори”. Так писав Юрій Шевельов про Україну 1997 року, завершуючи другий
том своїх спогадів “Я – мене – мені… (і довкруги)”: “Форми не ті, що ввижалися,
але суть – може ж таки – саме так, як бажалося, мріялося, попри все мріялося,
мріялося, вірилося і на що працювалося” [4, 294].
Що ж, форми нової – незалежної – України не ті, як суть саме така, якої
бажалося, мріялося і заради якої працювали Шевельов і Ко, заради якої ми тут
із Вами згадуємо його оригінальний творчий профіль.
ЛІТЕРАТУРА
1. Корогодський Р. Юрій Шевельов (Шерех): Портрет // Сучасність – 2001. – № 4.
2. Сучасність. – 1998. – Ч. 10.
3. Шевельов Ю. (Юрій Шерех). Я – мене – мені… (і довкруги): Спогади. – Т. 2: В Європі. – Харків –
Нью"Йорк, 2001.
4. Шерех Ю. Не для дітей: Літературно"критичні статті і есеї. – Нью"Йорк, 1964.
ГІДНА ПАМ’ЯТІ Й ПОШАНИ
807річчя видатного українського літературознавця
Наталії Борисівни Кузякіної минуло, на жаль, непомітно.
Тимчасом науковців такого рівня й такого гідного доробку
на ниві української гуманітаристики минулого століття
в нас не густо. В умовах соцреалістичної скутості та
ідеологічно7цензурних обмежень і табу Наталія Борисівна
зуміла сказати чесне кваліфіковане вагоме слово про
українську драматургію, дати фаховий аналіз творчості
Лесі Українки, Миколи Куліша, Івана Кочерги та інших,
знайшла мужність поставити під сумнів цінність еталонних
радянських лідерів на ниві театру, передусім О.Корнійчука.
Таке інакомислення, ясна річ, не могло лишитися
безкарним, та Кузякіна, людина тверда й непоступлива, за всіх обставин лишалася
собою, завжди обстоювала власну думку, не залежну від кон’юнктури. Змушена
виїхати з України, де їй не давали працювати, вона знайшла притулок і
застосування своєму талантові в Ленінграді в Інституті театру, музики й
кінематографії, стала професором, читала історію і теорію театру, зокрема
курс театру народів СРСР. Завжди була вірна своїй основній темі – українському
театрові, залишила чимало непересічних новаторських праць у цій галузі.
Ірина Волицька, відомий театрознавець і режисер зі Львова, – учениця Наталії
Кузякіної. Закінчивши школу на початку 19707х років у розпал репресивної кампанії
проти інакодумної української інтелігенції, талановита дівчина з переслідуваної
дисидентської родини була фактично позбавлена права на вищу освіту в Україні.
LXXX
Слово і Час. 2008 • №12 33
Виключали з комсомолу, не давали характеристик, “завалювали” всюди, хоч би
куди поткнулася. Спробувала щастя в Ленінграді – і вступила до того7таки
Інституту театру, музики і кінематографії, де їй поталанило потрапити під
крило проф. Кузякіної. Захистила під її керівництвом дипломну роботу про Леся
Курбаса, вступила до аспірантури, а 1992 р. під егідою Наталії Борисівни захистила
дисертацію “Формування творчої особистості режисера Леся Курбаса”.
Підтримувала з нею дружні і творчі зв’язки до останніх днів цієї непересічної
людини.
Статтю Ірини Волицької про Н.Б.Кузякіну, яку пропоную увазі читача, було
опубліковано в № 9 ж. “Дивослово” за цей рік. Вона дуже інформативна, фахова
й водночас надзвичайно тепла – із неї постає живий образ науковця, громадянина,
людини. Тож з нагоди ювілейної дати згадаймо про Наталію Борисівну “незлим
тихим словом”.
Михайлина Коцюбинська
Ірина Волицька
УРОКИ НАТАЛІ КУЗЯКІНОЇ
Наталя Борисівна Кузякіна (05.09.1928 – 22.05.1994) – видатний літературознавець, театрознавець,
критик, доктор мистецтвознавств. У роки “хрущовської відлиги” і “брєжнєвського застою” сформувалася
й реалізувалася як непримиренний опонент офіціозної радянської науки. Талановита дослідниця
драматургії Івана Кочерги, Лесі Українки, Миколи Куліша, українського театрального процесу 1920"
30"х років і зокрема Леся Курбаса, Н.Кузякіна вирізнялася науковою безкомромісністю і глибоко
особистісним підходом до проблем національної культури. У непростому й нелегкому творчому шляху
Н.Кузякіної відбилася доля чесного й сумлінного вченого в умовах політичної несвободи.
Ключові слова: театрознавство, опонент офіціозу, безкомпромісний учений.
Iryna Volytska. The Lessons of Natalya Kuziakina
Natalya Borysivna Kuziakina (5 September 1928 – 22 May 1994) – a prominent literary scholar, theatre
critic, specialist in drama studies, Doctor of Arts. In the years of “Khrushchev’s Thaw” and “Brezhnev’s
Stagnation Era” she became an irreconcilable opponent of semiofficial soviet science. As a talented researcher
of the works of Ivan Kocherga, Lesia Ukrayinka, Mykola Kulish, and as a specialist in Ukrainian theatrical
process of the 1920"30s, most importantly concerning the legacy of Les Kurbas, N.Kuziakina was remarkable
for her uncompromising scientific stand and deeply personal approach to the issues of national culture. Her
professional path, while neither easy nor simple, reflects the fate of a responsible and honest scholar in the
conditions of political non"freedom.
Key words: theatre science, semi"official opponent, uncompromising scientist.
Видатний літературознавець, театрознавець, критик, доктор мистецтвознавства
Наталя Борисівна Кузякіна (05.09.1928 – 22.05.1994) – особистість, ім’я якої для
багатьох промовляє само за себе. Росіянка за походженням, вона належала до
когорти тих порядних і сумлінних учених, котрі в часи радянської деморалізації
і холуйства рятували честь і гідність української науки й культури.
Гострий, дещо скептичний розум, колосальна ерудиція, наукова
безкомпромісність – такою запам’яталася Наталя Борисівна всім, хто знав і
глибоко шанував її. Вона ніколи не шукала легких шляхів, не пристосовувалася
до панівних ідеологічних міфів, а тому постійно відчувала тиск із боку офіціозного
літературознавства, яке люто ненавиділо її за послідовне прагнення зруйнувати
закостенілі наукові догми, за особистісне розуміння процесу становлення й
розвитку національної літератури й мистецтва, за власний погляд на ключові
постаті цього процесу (що різко не збігалося з положенням офіційної
історіографії). Але Н.Кузякіна твердо стояла на своєму: “Завдання критики –
час від часу зрушувати пласти усталених уявлень, щоб на зламі їх по"новому
відкривалася діалектика явищ і відтворювався складний взаємозв’язок у вічно
живому потоці мистецтва” [4,165]. За це її високо цінували по"справжньому
авторитетні старші й молодші сучасники: Борис Антоненко"Давидович, Іван
Світличний, Михайлина Коцюбинська, Іван Дзюба – духовно споріднені
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132113 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T01:14:07Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коцюбинська, М. 2018-04-11T11:23:57Z 2018-04-11T11:23:57Z 2008 Гідна пам'яті й пошани / М. Коцюбинська // Слово і Час. — 2008. — № 12. — С. 32-33. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132113 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Дати Гідна пам'яті й пошани She is worth of the memory and respectness Article published earlier |
| spellingShingle | Гідна пам'яті й пошани Коцюбинська, М. Дати |
| title | Гідна пам'яті й пошани |
| title_alt | She is worth of the memory and respectness |
| title_full | Гідна пам'яті й пошани |
| title_fullStr | Гідна пам'яті й пошани |
| title_full_unstemmed | Гідна пам'яті й пошани |
| title_short | Гідна пам'яті й пошани |
| title_sort | гідна пам'яті й пошани |
| topic | Дати |
| topic_facet | Дати |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132113 |
| work_keys_str_mv | AT kocûbinsʹkam gídnapamâtíipošani AT kocûbinsʹkam sheisworthofthememoryandrespectness |