Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС
Стаття присвячена дослідженню соціальної спрямованості інноваційної політики Євроспільноти. Проаналізовано соціальні напрями основних стратегічних документів та середньострокових програм інноваційного розвитку ЄС. Визначено, що на зламі тисячоліть у країнах ЄС відбувається перехід від вузької до шир...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132149 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 3-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859773638599770112 |
|---|---|
| author | Ящишина, І.В. |
| author_facet | Ящишина, І.В. |
| citation_txt | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 3-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Стаття присвячена дослідженню соціальної спрямованості інноваційної політики Євроспільноти. Проаналізовано соціальні напрями основних стратегічних документів та середньострокових програм інноваційного розвитку ЄС. Визначено, що на зламі тисячоліть у країнах ЄС відбувається перехід від вузької до широкої концепції інноваційної політики, що передбачає розширення меж інноваційної діяльності поза суто техніко-технологічні рамки, та характеризується зростаючою націленістю на вирішення низки мінливих у часі соціальних проблем та соціальних викликів. Виявлено, що на соціальні цілі ЄС витрачає від 42 до 72% бюджету рамкових програм. Обґрунтовано соціальну ефективність інноваційної політики ЄС, виявлено, що зростання інноваційного індексу SII в країнах ЄС прямо впливає на зростання індексу людського розвитку та веде до зростання ВВП (ПКС) на душу населення.
Статья посвящена исследованию социальной направленности инновационной политики Евросообщества. Проанализированы социальные направления основных стратегических документов и среднесрочных программ инновационного развития ЕС. Определено, что на рубеже тысячелетий в странах Евросообщества происходит переход от узкой к широкой концепции инновационной политики, что предусматривает расширение границ инновационной деятельности за чисто технико-технологические рамки и характеризуется растущей нацеленностью на решение ряда меняющихся во времени социальных проблем и социальных вызовов. Выявлено, что на социальные цели ЕС тратит от 42 до 72% бюджета рамочных программ. Обоснована социальная эффективность инновационной политики ЕС, выявлено, что рост инновационного индекса SII в странах ЕС напрямую влияет на рост индекса человеческого развития и ведет к росту ВВП (ППС) на душу населения.
The social focus of the innovation policy in the EU is studied. Qualitative parameters and essential social vectors of the key strategic documents and medium-term innovation programs of the EU are analyzed. It is argued that at late 20 – early 21 centuries the EU was moving away from the narrow concept of the innovation policy towards its broader concept that puts emphasis on the expansion of innovation beyond the merely technical and technological boundaries and on solving a series of social problems. It is shown that the social objectives account for 42 to 72% of the EU Framework Programs budget. The social effectiveness of the innovation policy in the EU is highlighted; it is shown that a growth in the innovation index (SII) in EU member states has had positive effects for Human Development Index and per capita GDP (measured by PPP).
|
| first_indexed | 2025-12-02T07:32:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
Постановка проблеми. Впродовж ос-
танніх 50-ти років розвиток національ-
них економік, успішність та дієвість їх
економічної політики відбувається під
впливом інноваційних чинників. Остан-
нім часом і соціальний розвиток біль-
шості європейських країн ґрунтується на
інноваційних засадах. Вивчення досвіду
соціального спрямування інноваційної
політики євроспільноти дозволить і ук-
раїнським науковцям та практикам аргу-
ментувати невідкладність інноваційних
зрушень для активізації соціально-еко-
номічних перетворень в країні.
Аналіз останніх досліджень та публіка-
цій. Більшість сучасних дослідників інно-
ваційного процесу (Геєць В., Єгоров І.,
Бажал Ю, Осецький В., Соловйов В., Ше-
любська Н., Яковець Ю.) основну увагу
в теоретичному та практичному аналізі
приділяють економічному спрямуванню
інноваційної політики різних країн, оцін-
ці рівня інноваційного розвитку. Соціаль-
на спрямованість науки та науково-тех-
© І.В. Ящишина, 2015
нічного прогресу активно досліджувалась
в ХХ ст. починаючи від Дж. Бернала і далі
радянськими вченими, зокрема Вечкано-
вим В., Віленським В., Голосовським С.,
Осиповим С., Покровським В., Хачатуро-
вим Т., Якобсоном Л. та ін.
Невирішені частини загальної про-
блеми. Соціальні аспекти інноваційної
політики українські дослідники (Гонча-
рова Н., Захарін С., Федулова Л.) спря-
мовують на вирішення окремих про-
блем соціально-економічного розвитку
суспільства. Сучасні науковці фактично
залишають поза увагою зростаючу необ-
хідність загальної переорієнтації інно-
ваційної політики на комплексне вирі-
шення соціальних завдань, протиріч та
викликів сьогодення.
Значну увагу проблемам соціального
спрямування інноваційного розвитку на-
ціональної економіки приділяє київська
школа наукознавства (Маліцький Б.,
Мех. О., Попович О.). Фактично напрям
наукових досліджень, який можна умов-
но назвати як «соціальна інноватика»,
НАУКА ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
ЕКОНОМІКИІ СУСПІЛЬСТВА
УДК 330.341.1
І.В. Ящишина
Соціальна ефективність
інноваційної політики ЄС
Стаття присвячена дослідженню соціальної спрямованості інноваційної політики
Євроспільноти. Проаналізовано соціальні напрями основних стратегічних документів
та середньострокових програм інноваційного розвитку ЄС. Визначено, що на зламі
тисячоліть у країнах ЄС відбувається перехід від вузької до широкої концепції
інноваційної політики, що передбачає розширення меж інноваційної діяльності поза
суто техніко-технологічні рамки, та характеризується зростаючою націленістю
на вирішення низки мінливих у часі соціальних проблем та соціальних викликів.
Виявлено, що на соціальні цілі ЄС витрачає від 42 до 72% бюджету рамкових програм.
Обґрунтовано соціальну ефективність інноваційної політики ЄС, виявлено,
що зростання інноваційного індексу SII в країнах ЄС прямо впливає на зростання
індексу людського розвитку та веде до зростання ВВП (ПКС) на душу населення.
І.В. Ящишина
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 14
тільки зароджується в Україні, саме тому
вивчення досвіду європейських країн
щодо застосування механізмів іннова-
ційної політики для подолання соціаль-
них проблем та протиріч на часі.
Мета статті –дослідити соціальну
ефективність інноваційної політики ЄС
від постановки соціальних цілей до отри-
мання конкретних результатів.
Основні результати дослідження. Ще
в кінці 1990-х років спеціалісти ЄС виді-
лили вісім напрямків науково-технічного
розвитку, які визначались першочерго-
вими для забезпечення соціально-еко-
номічного прогресу в країнах спільно-
ти: захист навколишнього середовища,
охорона здоров’я, освіта та підвищення
кваліфікації, мобільність, комунікації
та транспорт, сфера послуг, процесні та
продуктові технології, біотехнології, ін-
формаційні технології [1]. Їх соціальна
спрямованість є очевидною.
Прийнята в 2000 р. Лісабонська
стратегія розвитку ЄС означила мету –
побудувати до 2010 р. найбільш конку-
рентоспроможну динамічну економіку,
основану на знаннях. Кінцевим резуль-
татом цієї стратегії вбачалось досягнення
рекордних темпів економічного зростан-
ня, максимального наближення до пов-
ної зайнятості та соціальної справедли-
вості. Фактично Лісабонська стратегія
охоплювала три складові:
– економічну складову, що мала го-
тувати підґрунтя для переходу до конку-
рентоспроможної динамічної економіки
знань;
– соціальну складову, розроблену
для модернізації соціальної моделі Євро-
пи за допомогою інвестицій в людський
капітал та боротьби із соціальним відчу-
женням;
– екологічну складову (включену в
Стратегію в червні 2001 р.), спрямовану
на раціональне використання природних
ресурсів та охорону довкілля.
Однак уже в 2005 р., розглянувши ре-
зультати Лісабонської стратегії за 5 років,
Єврокомісія констатувала невиконання
наміченого. Євроспільнота приходить до
висновку, що гострота соціальних про-
блем зростає і їх ігнорування унемож-
ливлює досягнення економічних цілей. В
оновленій Лісабонській стратегії основ-
ний наголос зроблено на знання, іннова-
ції та оптимізацію людського капіталу [2].
ЇЇ цілями стає створення робочих місць в
ЄС і нарощування потенціалу економіч-
ного зростання за допомогою інвестицій
у людський капітал. У 2007 р. в документі
«Наукова Європа в глобальному світі» [3]
визначені основні області суспільного
життя, в яких очікується найбільший по-
пит на НДДКР і відповідний внесок науки
та нових технологій до 2020 р.: зайнятість
у глобалізованому світі; охорона здоров’я,
харчування, зміни клімату, стійке зрос-
тання та довкілля. Тому європейські ек-
сперти запропонували нову концепцію
«ключових технологій» – як технологій,
здатних відповісти передусім на основні
соціальні виклики, що стають основою
для економічних перетворень.
На зміну окреслених задач нова
Стратегія – 2020, що формувалась в умо-
вах посткризового періоду, ставить своїм
завданням досягнення цілей зайнятості,
продуктивності та соціальної злагоди і
включає три напрями:
1) «м’яке» зростання, що спрямова-
не на стимулювання розвитку знань, інно-
вацій, освіти та інформаційних технологій;
2) «стійке» зростання, яке передба-
чає вирішення проблем довкілля, енерге-
тичних проблем та проблем мобільності, а
також ефективне використання ресурсів та
нарощування конкурентоспроможності;
3) «соціальне» зростання, тобто
зростання зайнятості, формування умов
для професійного росту, розвиток освіти
та перекваліфікації, доступність навчан-
ня, зменшення диференціації доходів, бо-
ротьба із бідністю, досягнення соціальної
та територіальної згоди [4, с. 8–10].
Для конкретизації поставлених цілей
Стратегії – 2020 ЄС визначає 7 пріори-
тетних напрямів діяльності, які перед-
бачають поєднання вирішення еконо-
мічних та соціальних завдань. Основною
задачею залишається економічне зрос-
тання, в соціальній площині задачі Стра-
тегії – 2020 охоплюють значне коло про-
блем за кожним із пріоритетних напрямів
(табл.1).
СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 5
Пріоритетні
напрями
Соціальні завдання
1) Інноваційний
союз
Використання інновацій для покращення споживчих якостей то-
варів та послуг;
збільшення кількості робочих місць;
посилення бази знань;
підтримка соціальних інновацій;
вирішення гострих соціальних проблем: клімат, охорона здоров’я,
демографічні зміни.
2) Рух молоді Зростання залучення молоді та ефективності всіх рівнів освіти;
зменшення безробіття серед молоді та сприяння покращенню струк-
тури молодіжного працевлаштування;
розвиток ринку праці через молодіжне учнівство;
посилення соціального партнерства держави та підприємницького
сектору, зокрема через схему «Ваша перша робота».
3) План розвитку
цифрових
технологій
Прискорення повсюдного розвитку високошвидкісного Інтернету;
покращення комп’ютерної освіченості;
розгортання та використання нових соціальних ІКТ: «оперативне
здоров’я», «розумний дім» тощо;
розширення участі в загальному цифровому просторі для всіх.
4) Доцільне вико-
ристання ресурсів
у Європі
Охорона довкілля та розвиток «зелених технологій»;
розширення біологічного різноманіття;
боротьба із зміною клімату;
збільшення використання джерел відновлюваної енергії;
створення нових робочих місць за рахунок розвитку «зелених техно-
логій» та відновлюваних джерел енергії;
екологічна освіта та виховання;
зростання екологічної безпеки.
5) Індустріальна
політика
Розвиток партнерства держави із бізнесом та соціальними інститута-
ми для виявлення вузьких місць індустріальної політики.
6) План з розвитку
нових здібностей і
збільшення
кількості робочих
місць
Працевлаштування для соціальної та територіальної єдності;
повне використання трудового потенціалу як засіб проти старіння
націй;
навчання впродовж життя;
розвиток гнучких навчальних програм та професійного навчання;
модернізація освіти до потреб ринку праці;
зростання безпеки праці;
посилення соціального партнерства та соціального діалогу на всіх
рівнях.
7) Європейська
політика проти
бідності
Боротьба із бідністю та соціальним виключенням;
зменшення соціальної нерівності;
надання можливості достойного життя, доступу до освіти та пра-
цевлаштування;
вдосконалення системи соціального захисту.
Таблиця 1
Стратегія – 2020
Джерело: складено автором за [4, 5]
І.В. Ящишина
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 16
Фактично до Стратегії – 2020 були
включені два соціальні напрями, а по кож-
ному із п’яти решти напрямів визначені
окремі завдання, спрямовані на вирішення
конкретних соціальних задач. Таке зростан-
ня соціальної спрямованості цілей іннова-
ційної політики ЄС обумовлене усвідом-
ленням висновків аналітиків Єврокомісії
про нагальну необхідність вирішення со-
ціальних проблем, які стають вагомою пе-
решкодою на шляху досягнення економіч-
них цілей науково-технологічного розвитку.
У цілому на зламі тисячоліть іннова-
ційна політика відходить від суто еконо-
міко-технологічного спрямування і стає
дієвим інструментом вирішення мінли-
вих у часі соціальних проблем кінця ХХ
– початку ХХІ ст., серед яких:
– 70-ті роки – безробіття, пристосу-
вання до інтеграції, ліквідація наслідків
світової кризи;
– 80–90-ті роки – старіння населен-
ня, екологічні проблеми, техногенні ка-
тастрофи;
– 2000-ні роки – соціальна адап-
тація, вирівнювання диференціації до-
ходів, конкуренція на ринку праці, де-
мографічна криза.
Назва
рамкової
програми
Період дії,
роки
Соціальні цілі
Перша 1984–1987
Формування єдиного європейського внутрішнього ринку для
зростання зайнятості та задоволення споживчих потреб
Друга 1987–1991
Поглиблення євроінтеграції для вирішення спільних соціаль-
них проблем
Третя 1990–1994
Завершення створення єдиного внутрішнього ринку для роз-
ширення наукової співпраці та розвитку творчості
Четверта 1994–1998 Підвищення мобільності працівників
П’ята 1998–2002
Посилення ролі науки у вирішенні соціальних проблем; зосе-
редження на рішенні поточних соціальних завдань за допомо-
гою наукових досліджень, а не на дослідженнях безпосеред-
ньо; дослідження для підвищення рівня життя та умов праці
Шоста 2002–2006
Наукові дослідження для життя та здоров’я; доступ громадян
до інформаційного суспільства; безпечне харчування та ризи-
ки для здоров’я; розвиток суспільства, заснованого на знан-
нях
Сьома 2007–2013
Дослідження щодо створення ефективних систем охорони
здоров’я; забезпечення якості та безпеки продуктів харчуван-
ня; довкілля та зміни клімату; розвиток соціально-гуманітар-
них наук
Таблиця 2
Соціальні цілі рамкових програм інноваційної політики ЄС
Джерело: складено автором за [6, 7]
СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 7
Починаючи із 1984 р. і до сьогодні
основним інституційним механізмом
проведення політики ЄС у сфері інно-
вацій є рамкові програми. Фактично
всі ці програми конкретизували Стра-
тегію та були спрямовані на вирішен-
ня як економічних, так і соціальних
завдань.
Соціальні завдання кожної наступної
рамкової програми стають більш конк-
ретними, охоплюють ширше коло чітко
визначених соціальних проблем, нарос-
тає розуміння нагальності використання
інноваційної політики для вирішення
соціальних завдань.
Питання соціальної ефективності на
рівні людини моделюється в конкрет-
не бажання зрозуміти: «Що корисного
принесе мені й моїм близьким втілення
в життя цієї програми?». Без відповіді на
таке запитання сподіватись на суспільну
підтримку реалізації певного проекту або
цілої програми розвитку ЄС не доводить-
ся. Тому євроспільнота здійснює цілу
низку спеціальних заходів щодо розроб-
ки і включення критеріїв соціальної
значущості проектів для їх розгляду та
фінансування, а також приділяє значну
увагу роз’ясненню та популяризації саме
соціальної спрямованості стратегічних
документів розвитку.
У березні 2011 р. Єврокомісією
був зареєстрований відкритий портал
«Соціальні інновації в ЄС» для обмі-
ну досвідом щодо створення та реалі-
зації успішних соціальних інновацій і
фінансування інноваційних проектів,
спрямованих на вирішення важливих
та нагальних соціальних потреб та про-
блем. Для покращення взаємовідносин
між науковим співтовариством, грома-
дянами та політиками була реалізована
спеціальна програма «Наука в суспіль-
стві». Фактично 15 проектів програми
охоплюють такі теми: гендерна рівність,
етика, управління наукою, вплив науки
на зміни життєдіяльності людини [8, с.
47], що значно сприяє популяризації ре-
зультатів наукових досліджень та значи-
мості науки у соціумі.
У 2011 р. Європейська комісія
офіційно оголосила про започаткуван-
ня нової програми науково-технічного
співробітництва «Горизонт – 2020», мета
якої – об’єднати фінансування наукових
досліджень, розробити нові технології
для інноваційного промислового вироб-
ництва ЄС у період із 2014 по 2020 рр.
Очевидною є загальна соціальна спря-
мованість Програми, наріжним каменем
якої стала соціальна концепція побудови
нового суспільства на основі формуван-
ня оновленого європейського мислен-
ня. У Програмі відзначено, що Європа
та весь світ стоять перед безпрецедент-
ними соціальними викликами, які пот-
ребують інноваційних рішень від усього
суспільства. Відновлення економічного
зростання, підвищення рівня зайнятості
населення, подолання соціально-еко-
номічних наслідків кліматичних змін та
демографічних проблем потребують не-
відкладних і скоординованих дій. Тому
соціальні завдання Програми «Гори-
зонт – 2020» значно розширені (табл. 3).
Фактично формування тематич-
них областей кожної наступної Рам-
кової програми (від третьої до сьомої)
відбувалось під впливом зростаючого
розуміння нарощування суспільних
проблем і необхідності їх вирішення
за допомогою науки та інноваційного
розвитку. Значно зростають соціальні
витрати у кожній наступній програмі.
Так 6-та Рамкова програма визнала ос-
новним формування єдиного європей-
ського простору та досягнення соціаль-
них пріоритетів; 7-ма Рамкова програма
більше зосереджена на реалізації тема-
тичних напрямів із врахуванням інте-
ресів приватного бізнесу, а відтак має
поглиблену економічну спрямованість,
однак на вирішення соціальних задач в
ній заплановано виділити в 2 рази біль-
ше коштів, ніж в попередній рамковій
програмі, і тому питома вага витрат на
соціальні цілі становила більше ніж
40% загального бюджету РП7. Наступ-
на програма «Горизонт – 2020» планує
освоїти ще в 2,5 раза більше коштів на
соціальні цілі. Євроспільнота визнає,
що інноваційна політика стає все більш
вагомим джерелом вирішення соціаль-
них проблем і викликів.
І.В. Ящишина
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 18
Пріоритети та
напрямки
Тематичні області соціального спрямування
бюджет
Разом,
млн.
євро
в тому числі на
соціальні цілі
сума,
млн.
євро
частка,
%
І. Передова наука 27818,0 23720,0 85,3
1.1. Європейська
Рада з наукових
досліджень
підтримка найбільш талановитих та креатив-
них осіб та їх груп, які займаються передовими
дослідженнями;
15008,0 14112,0 94,0
1.2. Майбутні та
новітні технології
(«FET», МНТ);
фінансування співпраці для відкриття нових
та перспективних областей соціальних дослід-
жень та інновацій;
3505,0 1500,0 42,8
1.3. Акції фонду
Марії Кюрі
забезпечення дослідників покращеними мож-
ливостями для навчання та кар’єрного зрос-
тання;
6503,0 6005,0 92,3
1.4. Європейські
наукові інфра-
структури
забезпечення підтримки дослідної інфраструк-
тури світового класу, доступної усім науковцям.
2802,0 2103,0 71,8
ІІ Лідерство у
промисловості
20280,0 - -
ІІІ. Суспільні
виклики
35888,0 35888,0 100,0
3.1.Охорона
здоров’я, демо-
графія
покращення здоров’я та самопочуття протягом
усього життя;
9077,0 9077,0 100,0
3.2. Продовольча
безпека та біо-
економіка
забезпечення безпечними та високоякісними
харчовими продуктами, стимулювання екосис-
тем;
4694,0 4694,0 100,0
3.3. Безпечне та
раціональне енер-
говикористання
перехід до надійних, стійких та конкурентоз-
датних енергетичних систем;
6537,0 6537,0 100,0
3.4. Національний
«зелений» транс-
порт
створення європейської екологічно безпечної
транспортної системи; 7690,0 7690,0 100,0
3.5. Запобігання
змінам клімату
створення економіки, яка раціонально вико-
ристовує ресурси, і забезпечення задоволення
потреб населення в екологічно раціональних
межах;
3573,0 3573,0 100,0
3.6. Інноваційні
та захищені сус-
пільства
стимулювання інноваційних та безпечних єв-
ропейських суспільств рівних можливостей
4317,0 4317,0 100,0
ЄІІТ тренінг знань у інноваційному суспільстві 3194,0 1440,0 45,1
Спільний дослід-
ницький центр
ядерна безпека, радіаційний захист 2212,0 1820,0 82,3
Разом: 87740,0 62868,0 71,7
Таблиця 3
Соціальна спрямованість Програми «Горизонт – 2020»
Джерело: складено автором за [9]
СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 9
Тому можна стверджувати, що на зла-
мі тисячоліть у країнах ЄС відбувається
перехід від вузької до широкої концепції
інноваційної політики, що передбачає
розширення меж інноваційної діяльності
поза суто техніко-технологічні та науко-
во-технічні рамки, коли:
– інноваційними визнаються не
тільки технології чи товари, а й моделі
бізнесу, дизайн, послуги, методики;
– інноваційним стає не лише бізнес-
сектор, а й державний і соціальний сек-
тори;
– для розв'язання соціальних про-
блем, завдань та викликів все більше
залучаються науково-технічні та іннова-
ційні рішення;
– наукова політика і частково про-
мислова, регіональна та соціальна політи-
ка інтегруються в інноваційну політику;
– зростає роль соціального регулюван-
ня в стимулюванні інноваційних процесів;
– окремим напрямком інноваційної
політики держави стає діяльність, спря-
мована на соціальне сприйняття науки,
пропаганду проблем науково-технічного
та інноваційного розвитку серед широкої
громадськості;
– інноваційна відсталість визнаєть-
ся одним із чинників зростання соціаль-
ної нерівності.
Визначити соціальну ефективність
інноваційної політики досить складно.
Причинами складності оцінки соціаль-
ної ефективності інновацій називають:
1) неможливість кількісної оцінки низ-
ки соціальних ефектів, пов'язаних зі змі-
ною рівня культури, естетичних смаків,
цінностей, стану здоров'я та психологіч-
ного самопочуття, відчуття щастя тощо;
2) незіставність одиниць вимірювання, або
їх відсутність, що унеможливлює їх суму-
вання. Ще І. Бестужев-Лада пропонував
визначати соціальний ефект інновації як
ступінь сприяння розв'язанню тої чи ін-
шої соціальної проблеми або комплексу
соціальних проблем: чим більше певна дія
сприяє вирішенню соціальної проблеми,
тим ця дія має більшу соціальну ефектив-
ність [10].
Однак, якщо немає прямих показ-
ників оцінки результату впливу од-
них процесів на інші, то визначають
взаємозв'язки та взаємозалежності між
ними, як правило, на основі економет-
ричних та статистичних методів дослід-
ження. У нашому випадку кількісна
оцінка соціальної ефективності інно-
ваційної політики ЄС можлива шляхом
виявлення взаємозв’язків між індика-
торами інноваційного та соціального
розвитку інтегрованої економіки Єв-
роспільноти.
З-поміж найбільш відомих вимір-
ників інноваційності країн заслугову-
ють на увагу такі [11]: Global Innovation
Index BCG – глобальний інноваційний
індекс BCG; Global Innovation Index
INSEAD – глобальний індекс інновацій
Gll; Innovation Capacity Index – індекс
інноваційного потенціалу ICI; Summery
Innovation Index – сумарний іннова-
ційний індекс SII. Методики обрахун-
ку міжнародних інноваційних індексів
суттєво різняться між собою за метою та
методологічними засадами обрахунку,
колом охоплених країн, переліком вклю-
чених показників, періодом систематич-
них досліджень, ступенем висвітлення
результатів інноваційної діяльності, ал-
горитмом інтеграції інформації шкалою
значень тощо. Європейський індекс SII
найбільше спрямований на охоплення
показників, які характеризують усі ета-
пи інноваційного процесу: від створення
інтелекту для інноваційної діяльності до
отримання конкретних результатів у виг-
ляді патентів через інституційне забезпе-
чення процесу НДДКР, дифузії та впро-
вадження нововведень, що відображають
реалізацію заходів інноваційної політи-
ки. Індекс обраховується передусім для
країн ЄС.
Оцінка соціального стану країни та
його динаміки з погляду макроеконо-
мічного аналізу та державного регулю-
вання може здійснюватися за низкою
показників. Як основний індикатор,
що дозволяє в найбільш загальному
вигляді характеризувати соціальний (а
також економічний) стан та розвиток
країни, використовується показник
ВВП на душу населення, розрахований
за паритетом купівельної спромож-
І.В. Ящишина
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 110
ності для міжнародних порівнянь, який
є узагальненою характеристикою рівня
добробуту населення, оскільки він од-
ночасно відображає як рівень доходів,
так і рівень загальних витрат на одного
жителя країни. Найбільшою перевагою
показника ВВП на душу населення за-
лишається його соціально-економічне
спрямування та наявність офіційної
статистики.
У порівняльних міжнародних дослід-
женнях ООН розвиток людини в різних
країнах визначають за допомогою індексу
людського розвитку (HDI), що включає
не тільки валовий національний доход
за ПКС на душу населення, а й середню
очікуваність тривалості життя при народ-
женні, середню тривалість навчання, очі-
кувану тривалість навчання.
Таким чином, соціальна результа-
тивність інноваційної політики ЄС може
бути охарактеризована через виявлення
взаємозв’язків між індексом рівня інно-
ваційного розвитку SII та соціальними
показниками: ВВП (ПКС) на душу насе-
лення і HDI.
SII:HDI: r2 = 0,7138
HDI = 0,755+0,2106*x
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8
SII
0,76
0,78
0,80
0,82
0,84
0,86
0,88
0,90
0,92
H
D
I
SII:GDP: r2 = 0,4315
GDP = 4,0559+57,0853*x
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8
SII
10
20
30
40
50
60
70
80
90
G
D
P
Рис. 1. Зв'язок інноваційного індексу SII з індексом людського розвитку (рис. 1а)
та з середньодушовим ВВП (за ПКС) (рис. 1б) у країнах ЄС
Джерело: складено автором за [12, 13, 14]
1 а 1 б
Побудовані та перевірені за допомо-
гою прикладного пакету STATISTICA 6,0
на статистичному матеріалі 2011–2012 рр.
парні регресії демонструють прямі
зв’язки між європейським індексом ін-
новаційного розвитку SII і соціальними
індикаторами. Залежність зміни соціаль-
них параметрів від зміни рівня інновацій-
ного розвитку країн ЄС показує розрахо-
ваний коефіцієнт еластичності (Е).
Таблиця 4
Коефіцієнти еластичності для парних рівнянь регресії
із незалежною змінною SII
Залежні змінні b1
y
x
Е
HDI 0,211 0,5774 0,1218
GDP 57,08 0,0191 1,0902
СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 11
Розрахунки підтверджують, що реалі-
зація соціально спрямованої інноваційної
політики ЄС приносить значні результа-
ти. Фактично зростання інноваційного
індексу SII країн ЄС на 1% спричинить
зростання ВВП (за ПКС) на душу насе-
лення на 1,09%, а зростання HDI стано-
витиме 0,122%.
Висновки та перспективи подальших
досліджень. Проведений аналіз дозволяє
дійти низки висновків:
– сучасний етап світогосподарсько-
го розвитку характеризується переходом
від вузької до широкої концепції інно-
ваційної політики, коли для розв’язання
соціальних задач використовуються нау-
ково-технологічні рішення;
– інноваційна політика все більше
спрямовується на подолання не тільки еко-
номічних, а й соціальних проблем і харак-
теризується соціальною результативністю;
– інноваційний і соціальний розви-
ток європейських країн взаємопов'язаний,
позитивне зрушення інноваційних па-
раметрів економіки сприяє соціальному
прогресу.
На нашу думку, проведене дослід-
ження може слугувати ще одним ваго-
мим аргументом на користь необхідності
визнання науково-технологічного зрос-
тання потужним важелем вирішення
соціальних проблем та необхідності по-
будови соціально-інноваційної моделі
розвитку економіки України.
1. Олейникова О.Н. Обучение в течение всей жизни как инструмент реализации Лиссабон-
ской стратегии / О.Н. Олейникова, А.А. Муравьева, Н.М. Аксенова М.: Центр изуче-
ния проблем профессионального образования [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.cvets.ru/LLL/LLL-VET.pdf.
2. Шелюбская Н.В. Особенности технологического прогнозирования в ЕС и основные науч-
но-технические направления / Н.В. Шелюбская // Актуальные проблемы научно-техно-
логической и инновационной политики в контексте формирования общеевропейского на-
учного пространства: опыт и перспективы. Матер. междунар. симпоз. (Киев, 16–17 июня
2010 г.) – Киев: Феникс, 2010. – С. 269.
3. Communications from the Commission Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive
growth. Brussels, 3.3.2010. COM(2010) 2020. – 32 p.
4. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the
European Economic and Social Committee of Regions. Europe 2020 Flagship Initiative
Innovation Union. SEC(2010) 1161. Brussels, 6.10.2010. [Electronic resource]. – URL:
http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/innovation-union-communication_
en.pdf#view=fit&pagemode=none.
5. Research and innovation: introduction [Electronic resource]. – URL: http://europa.eu/int. –
Назва з екрану.
6. The Fifth Framework Programme of the European Community for research, technological
development аnd demonstration activities (1998 to 2002). Decision No I82/1999/EC of the
European Parliament and of the Council of 22 December 1998 concerning [Official Journal L
26,01.02.1999].
7. Europa FP7 EC Website. [Electronic resource]. – URL : http://www.ec.europa.eu.
8. Наувеларс К. Инновационная политика в Европе: Опыт и уроки европейских ин-
новационных проектов. Trendchart и Scoreboard, задачи на будущее [Электронный
ресурс] /КлэрНаувеларс. – Режим доступа: http://ras-stc.ru/goods/3. – Название с
экрана.
9. Horizon 2020 – The Framework Programme for Research and Innovation (Brussels, XXX
COM(2011) 808/3)[Electronic resource]. – URL: http://ec.europa.eu/research/horizon2020/
index_en.cfm.
10. Гринев Б.В. Инноватика / Б.В. Гринев, В.А. Гусев. – Х. : ИСМА, 2010. – С. 11.
11. Ящишина І.В. Характеристика показників оцінки рівня інноваційного розвитку європей-
ських країн / І.В. Ящишина // Інноваційна економіка : Всеукраїнський науково-вироб-
ничий журнал. – 2012. – № 5. – С. 10–15.
І.В. Ящишина
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 112
12. Статистика світового банку. ВВП на душу населення по ПКС [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD. – Назва з екрану.
13. Доклад о развитии человека [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.un.org/
ru/development/hdr/2012/hdr_2012_indicators.pdf. – Название с экрана.
14. Innovation union scoreboard 2012 [Electronic resource]. – URL: http://ec.europa.eu/enterprise/
policies/innovation/files/ius-2012_en.pdf.
Одержано 17.12.2014
И.В. Ящишина
Социальная эффективнось инновационной политики ЕС
Статья посвящена исследованию социальной направленности инновационной политики
Евросообщества. Проанализированы социальные направления основных стратегических
документов и среднесрочных программ инновационного развития ЕС. Определено, что на рубеже
тысячелетий в странах Евросообщества происходит переход от узкой к широкой концепции
инновационной политики, что предусматривает расширение границ инновационной деятельности
за чисто технико-технологические рамки и характеризуется растущей нацеленностью на
решение ряда меняющихся во времени социальных проблем и социальных вызовов. Выявлено, что на
социальные цели ЕС тратит от 42 до 72% бюджета рамочных программ. Обоснована социальная
эффективность инновационной политики ЕС, выявлено, что рост инновационного индекса SII
в странах ЕС напрямую влияет на рост индекса человеческого развития и ведет к росту ВВП
(ППС) на душу населения.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132149 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T07:32:50Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ящишина, І.В. 2018-04-13T15:20:46Z 2018-04-13T15:20:46Z 2015 Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 3-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132149 330.341.1 Стаття присвячена дослідженню соціальної спрямованості інноваційної політики Євроспільноти. Проаналізовано соціальні напрями основних стратегічних документів та середньострокових програм інноваційного розвитку ЄС. Визначено, що на зламі тисячоліть у країнах ЄС відбувається перехід від вузької до широкої концепції інноваційної політики, що передбачає розширення меж інноваційної діяльності поза суто техніко-технологічні рамки, та характеризується зростаючою націленістю на вирішення низки мінливих у часі соціальних проблем та соціальних викликів. Виявлено, що на соціальні цілі ЄС витрачає від 42 до 72% бюджету рамкових програм. Обґрунтовано соціальну ефективність інноваційної політики ЄС, виявлено, що зростання інноваційного індексу SII в країнах ЄС прямо впливає на зростання індексу людського розвитку та веде до зростання ВВП (ПКС) на душу населення. Статья посвящена исследованию социальной направленности инновационной политики Евросообщества. Проанализированы социальные направления основных стратегических документов и среднесрочных программ инновационного развития ЕС. Определено, что на рубеже тысячелетий в странах Евросообщества происходит переход от узкой к широкой концепции инновационной политики, что предусматривает расширение границ инновационной деятельности за чисто технико-технологические рамки и характеризуется растущей нацеленностью на решение ряда меняющихся во времени социальных проблем и социальных вызовов. Выявлено, что на социальные цели ЕС тратит от 42 до 72% бюджета рамочных программ. Обоснована социальная эффективность инновационной политики ЕС, выявлено, что рост инновационного индекса SII в странах ЕС напрямую влияет на рост индекса человеческого развития и ведет к росту ВВП (ППС) на душу населения. The social focus of the innovation policy in the EU is studied. Qualitative parameters and essential social vectors of the key strategic documents and medium-term innovation programs of the EU are analyzed. It is argued that at late 20 – early 21 centuries the EU was moving away from the narrow concept of the innovation policy towards its broader concept that puts emphasis on the expansion of innovation beyond the merely technical and technological boundaries and on solving a series of social problems. It is shown that the social objectives account for 42 to 72% of the EU Framework Programs budget. The social effectiveness of the innovation policy in the EU is highlighted; it is shown that a growth in the innovation index (SII) in EU member states has had positive effects for Human Development Index and per capita GDP (measured by PPP). uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС Социальная эффективнось инновационной политики ЕС Social Effectiveness of the Innovation Policy in the EU Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС Ящишина, І.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| title | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС |
| title_alt | Социальная эффективнось инновационной политики ЕС Social Effectiveness of the Innovation Policy in the EU |
| title_full | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС |
| title_fullStr | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС |
| title_full_unstemmed | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС |
| title_short | Соціальна ефективність інноваційної політики ЄС |
| title_sort | соціальна ефективність інноваційної політики єс |
| topic | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| topic_facet | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132149 |
| work_keys_str_mv | AT âŝišinaív socíalʹnaefektivnístʹínnovacíinoípolítikiês AT âŝišinaív socialʹnaâéffektivnosʹinnovacionnoipolitikies AT âŝišinaív socialeffectivenessoftheinnovationpolicyintheeu |