Наближення інноваційної сфери України до ЄС

У статті розглядаються можливості інтеграції інноваційної сфери України в науково-технічну та інноваційну сферу Євросоюзу, досліджуються ймовірні сценарії інтеграції. Висвітлюються окремі питання фінансування наукових досліджень та розробок в ЄС. Розглядаються проблемні питання розвитку інноваційної...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Наука та наукознавство
Date:	2015
Main Authors:	Войтович, А.І., Дубинський, Г.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Subjects:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132152
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Наближення інноваційної сфери України до ЄС / А.І. Войтович, Г.П. Дубинський // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860252446750670848
author	Войтович, А.І. Дубинський, Г.П.
author_facet	Войтович, А.І. Дубинський, Г.П.
citation_txt	Наближення інноваційної сфери України до ЄС / А.І. Войтович, Г.П. Дубинський // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Наука та наукознавство
description	У статті розглядаються можливості інтеграції інноваційної сфери України в науково-технічну та інноваційну сферу Євросоюзу, досліджуються ймовірні сценарії інтеграції. Висвітлюються окремі питання фінансування наукових досліджень та розробок в ЄС. Розглядаються проблемні питання розвитку інноваційної діяльності в Євросоюзі в галузях, які мають в Україні суттєвий експортний потенціал, – в кольоровій та чорній металургії. В статье рассматриваются возможности интеграции инновационной сферы Украины в научно-техническую и инновационную сферу Евросоюза, изучаются вероятные сценарии интеграции. Исследуются финансирования научных исследований и разработок в ЕС. Рассматриваются проблемные вопросы развития инновационной деятельности Евросоюза в отраслях, которые имеют в Украине существенное экспортный потенциал, – в цветной и черной металлургии. The paper considers options for Ukrainian technological development and innovation activities to integrate in the European Union, studies possible scenarios for such integration. The paper studies specific issues related to R&D in the EU, development of innovations in the EU across sectors of substantial export potential for Ukrainian industry, specifically ferrous and non-ferrous metal sectors.
first_indexed	2025-12-07T18:45:18Z
format	Article
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 136 Започаткувавши зону вільної торгівлі з ЄС, Україна вступила на шлях економіч- ної інтеграції, яка, як відомо, складається з послідовних етапів поглиблення еконо- мічних відносин. Країни, що інтегрують- ся, можуть започатковувати зони вільної торгівлі, створювати митні союзи, спільні ринки та, нарешті, економічні та моне- тарні союзи. Інколи процес завершується повною економічною інтеграцією двох чи більше країн, яка фактично являє собою федералізацію і передбачає відмову від проведення індивідуальної економічної політики та гармонізацію бюджетно-по- даткової політики [1]. Останнім етапом економічної інтег- рації характеризувався Радянський Союз, виробництва якого розташовувалися в республіках за принципом рівномірності та наближення до природних ресурсів. Це сприяло утворенню інтегрованої системи виробництва, елементи якої були взає- модоповнюючі та взаємозалежні. Наразі в Євросоюзі можна також спостерігати процеси посилення інтеграції, спричи- нені фінансовою кризою. Це, зокрема, гармонізація податкового законодавства, безпрецедентна централізація програм фі- нансування наукових досліджень та розро- бок у рамках програми «Горизонт – 2020», створення централізованого механізму за- безпечення фінансової стабільності. Поточна ситуація для нинішньої не- залежної України, що пов’язана із її учас- тю в глобальних торгово-економічних процесах, характеризується зовсім ін- шими чинниками, які ставлять під сум- нів обґрунтованість застосування тер- міна «інтеграція» до нинішніх процесів наближення вітчизняної економіки до глобальної та європейської економічної системи. Відкриття української економі- ки зумовило необхідність участі її галу- зей та компаній у конкурентній боротьбі, в якій конкурентоспроможність почи- нається із запровадженням відповідних норм та стандартів [2]. Запровадження таких стандартів сприятиме поступовому вирівнюванню спроможностей українсь- кої економіки, її «підтягуванню» до рів- нів розвитку Євросоюзу. Це стосується також науково-технічної та інноваційної сфер, які є невід’ємними частинами еко- номічної системи, а тому їх інтеграція у відповідні розділи глобальної економіки має відповідати шляху економічної ін- теграції. При цьому доречно зазначити, що формальне членство в будь-якому еконо- мічному союзі не передбачає автоматичну інтеграцію науково-технічної та іннова- ційної сфер. Інтеграція науково-техніч- них систем різних країн та блоків може залежати, насамперед, від рівнів їхнього економічного розвитку. Про це свідчить, зокрема, активність науково-технічної співпраці між країнами блоку EFTA, до якого входять розвинені в економічному УДК 339.976.2 Войтович А.І., Дубинський Г.П. Наближення інноваційної сфери України до ЄС* У статті розглядаються можливості інтеграції інноваційної сфери України в науково- технічну та інноваційну сферу Євросоюзу, досліджуються ймовірні сценарії інтеграції. Висвітлюються окремі питання фінансування наукових досліджень та розробок в ЄС. Розглядаються проблемні питання розвитку інноваційної діяльності в Євросоюзі в галузях, які мають в Україні суттєвий експортний потенціал, – в кольоровій та чорній металургії. © А.І. Войтович, Г.П. Дубинський, 2015 * Стаття підготовлена в рамках виконання проекту НАН України «Основні проблеми та напрями іннова- ційного розвитку України у 2015-2020 рр.», державний реєстраційний номер № 011U004622 НАБЛИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ ДО ЄС 37ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 сенсі Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія, з Євросоюзом та участі блоку в програмі ЄС «Горизонт – 2020». Зважаючи на логіку інтеграційних процесів у країнах Центральної Європи, які відбувалися паралельно з розширен- ням Євросоюзу, інтеграція в науково- технічній та інноваційній сферах може передбачати такі процеси: • уніфікацію підходів та практик у науково-дослідній сфері та наукоємних галузях економіки, у тому числі уніфіка- цію законодавчих та регуляторних норм; • усунення прямих та непрямих пе- решкод на шляху співпраці у відповідній сфері; • суттєве зниження або навіть пов- не скасування витрат, пов’язаних із на- уково-технічним та інноваційним об- міном. Як і економічна інтеграція, інтеграція науково-технічної та інноваційної сфер (НТІС) є, часом, вимушеним вибором, оскільки вільний обмін науковими дум- ками, фінансування проектів на недиск- римінаційній основі на підставі критеріїв якості досліджень, без удавання до науко- вого протекціонізму, значною мірою усу- вають необхідність в інтеграції. Утім, ос- кільки зазначені «неінтеграційні» умови є наразі недосяжними, інтеграція НТІС, за аналогією з економічною інтеграцією, є «другим найкращим вибором» [1]. Активізація міжнародної наукової діяльності, участь у заходах, що передба- чають обмін досвідом та знаннями, спіль- ні публікації, наближення регуляторного середовища, приєднання до рамкових міжнародних програм розвитку НТІС не є запорукою повної інтеграції, тобто на- буття НТІС України статусу невід’ємної частини європейського науково-тех- нічного та інноваційного простору. До того ж інтеграція є свідомим вибором, і її глибина залежить від політичної та економічної волі держави та відповідної активної державної політики. Можна виокремити такі взаємопов’язані та взає- модоповнюючі напрямки інтеграційної політики держави: Напрямок 1. Україна йде свідомим шляхом набуття членства в ЄС, послі- довно запроваджуючи встановлені про- цедури, втілюючи міжнародні стандарти та приєднуючись до стратегічних цілей Євросоюзу. При цьому економічний розвиток безпосередньо прив’язується до успіхів НТІС, як зазначено в страте- гіях ЄС. Через це відбувається природна поступова інтеграція вітчизняної науко- во-технічної та інноваційної сфери до відповідної системи ЄС разом із еконо- мічною інтеграцією за умов досягнення Україною належного рівня економічного зростання. Для того, щоб прискорити інтеграційні процеси, Україні потрібно активізувати науково-технічне та інно- ваційне співробітництво з країною-про- відником, за допомогою якого посилити присутність національної НТІС в Євро- союзі. Ефективному вибору такої країни може сприяти аналіз місця HTIC в її еко- номічній системі за показником витрат на НДДКР, а також показника її інвес- тицій в розвитку стосунків з Україною. Так, інвестиції Німеччини, Нідерландів, Австрії в Україну є найбільшими (за да- ними Держкомстату за 2014 р. становлять 5,9, 5,3 та 2,8 млрд. дол. США відповід- но). Їхні витрати на НДДКР є також од- ними з найбільших серед держав-членів ЄС (див. табл. 1). Тому активізація спів- праці в НТІС з цими країнами є доціль- ною для прискорення інтеграційних процесів. З такою ж метою можна нама- гатися активізувати стосунки з корпора- тивними провідниками, тобто компанія- ми, які займають провідне положення в галузях економіки країн (галузеві лі- дери). Співпраця України з країнами, витрати яких на НДДКР є середніми або низькими та інвестиції в Україну, який відображає ступінь її зацікавленості яких в Україну є незначними або помірними, обмежується здебільшого виконаннями спільних проектів у рамках програм ЄС, спільними публікаціями, обміном нау- ковцями, що має велике значення для наближення української НТІС до міжна- родного рівня, але проривного інтегра- ційного значення може не мати. Про це може свідчити, зокрема, приклад спів- праці України з Чехією [3], витрати якої на НДДКР можна назвати помірними, а Войтович А.І., Дубинський Г.П. 38 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 рівень інвестицій в Україну – низьким (за даними Держкомстату України, об- сяги прямих інвестицій з Чеської Рес- публіки в економіку України станом на 2013 р. склали 80,8 млн. дол. США, тобто 0,1 % сукупних прямих інвестицій в Ук- раїну в 2013 р.). З огляду на перспективи інтеграції є доцільним розширення співпраці з роз- виненими країнами, які мають значні витрати на НДДКР та розглядають Украї- ну, як можливість для збільшення інвес- тицій. З цього приводу позитивним є не- давня домовленість України і Швеції (яка вкладає значні кошти в розвиток НДДКР, див. табл. 1) про організацію спільного військового виробництва на території України. Така домовленість була досягну- та під час візиту уповноважених представ- ників Науково-дослідного інституту обо- рони Швеції в Україну (9 жовтня 2014 р., прес-служба «Укроборонпрому»). Ос- новні шляхи майбутньої кооперації: організація спільного виробництва на території України, придбання новітніх технологій та продаж модернізованої і нової техніки. Розвиток такої співпраці може значно сприяти нішовій інтегра- ції українського ВПК (див. табл. 1, на- прямок 2). Також перспективною щодо активізації інтеграційних процесів може вважатися участь галузевих НДДКР України в економічних кластерах ЄС, ініціалізація таких кластерів з географіч- но близькими країнами ЄС (Угорщиною, Польщею, Румунією). Напрямок 2. Незалежно від інтегра- ційних процесів Україна проводить пос- лідовну політику з пошуку ніш, які може заповнювати вітчизняний науково-тех- нічний комплекс у міжнародному поділі науково-технічних робіт. Така діяльність передбачає поглиблений аналіз сильних сторін української НТІС, її можливос- тей задовольнити конкретні потреби ринку, провідних компаній, які активно використовують дослідження і розроб- ки, в результатах науково-технічної та інноваційної діяльності. Знаходження та заповнення згаданих ніш уможливить інтеграційні процеси, тобто сприятиме дійсній інтеграції української НТІС у на- уково-технічну сферу Євросоюзу, поси- ленню її ролі в загальноєвропейському науково-технічному та інноваційному потенціалі. На сьогоднішній день роз- винені країни світу, у тому числі члени ЄС, здійснюють науково-дослідницьку діяльність на своїй території. Деякі про- екти виконуються за межами цих країн, але здебільшого такі високотехнологічні проекти спрямовані на пристосування інновацій до власних місцевих ринків. Разом з тим, нещодавнє дослідження Міжнародної консалтингової компанії A.T. Kearney «Перезавантаження євро- пейської високотехнологічної галузі»[4] підтверджує, що «багато європейських галузей промисловості залежать від не- європейських високотехнологічних гравців у плані виробництва, так і нау- кових досліджень та інновацій. Це було спричинено збільшенням корпоратив- них злиттів і поглинань і більш швидким зростанням азійського і американського технологічного бізнесу, ніж європей- ського». A.T. Kearney було досліджено такі високотехнологічні сектори: ін- формаційні технології, телекомуніка- ції, споживча електроніка, комп’ютерна техніка, напівпровідники, електронні компоненти. У даному випадку можна казати про інтегрованість залучених до зазначених процесів інноваційної та ви- сокотехнологічних галузей, на що може орієнтуватися і Україна. Напрямок 3. Україна зосереджується скоріше на соціальних наслідках науко- во-технічної та інноваційної діяльності, а не на звичних показниках економічної ефективності. Зокрема, таким соціаль- ним показникам як комфортність та якість життя може бути наданий найви- щий пріоритет науково-технічної та ін- новаційної політики держави, і згідно з ними має здійснюватися фінансування проектів та робіт. Це приведе до посту- пової переорієнтації науково-технічно- го та інноваційного потенціалу країни на соціально значимі пріоритети. Такий сценарій, у разі його належного втілен- ня, допоможе у формуванні власної нау- ково-технічної та інноваційної політики, яка матиме ознаки унікальності та тео- НАБЛИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ ДО ЄС 39ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 ретично сприятиме більш ефективному пошуку ринкових ніш, у тому числі в Єв- росоюзі. Напрямок 4. Пов'язаний із загальним покращенням ринкового середовища, що має привести до вивільнення та пере- спрямування фінансових потоків, у тому числі на інноваційну сферу. Так, Україна запроваджує цілеспрямовану політику всебічного поліпшення інвестиційного клімату, яка передбачає сприяння іно- земним портфельним інвестиціям (ІПІ), у тому числі у високотехнологічних га- лузях. Це може спонукати до активізації процесів корпоративних злитів та погли- нань, застосування новітніх механізмів фінансування та реалізації інноваційних рішень. Механізми залучення ІПІ сприя- ють розвиткові внутрішнього ринку через удосконалення ринкових регуляторних норм, заходів корпоративного управ- ління, збільшенню довіри вітчизняних та іноземних інвесторів, зниженню вар- тості капіталу, підвищенню ефективності заходів оцінки проектів та управління ризиками [5]. Внаслідок пожвавлення ринку, спричиненого активізацією ІПІ, відбувається підвищення ефективності пошуку та реалізації інноваційних техно- логічних рішень. Розумінню інтеграційних перспектив України може сприяти аналіз процесів та тенденцій усередині Євросоюзу. Основ- ним критерієм визначення місця НТС в економічній системі, як відомо, є обсяг витрат на наукові дослідження і розроб- ки. Стратегією ЄС 3% від сукупного ВВП визначено як цільовий показник витрат на дослідження і розробки. Дані Євро- стату показують, що наразі лише декіль- ка країн наближаються до встановленого ЄС показника витрат у 3% ВВП і форму- ють 2,07% середнього показника витрат на рівні ЄС–28. Показник для Єврозони дещо вище (табл. 1). Як бачимо з табл. 1, ЄС значно про- грає за цим показником Японії, Півден- ній Кореї і наближається до США. Крім недостатнього фінансування, серед при- чин відставання європейського високо- технологічного сектору називають недо- статню інтегрованість ринків ЄС, у тому числі фінансових, нерівномірний роз- поділ кваліфікованих кадрів за країна- ми, недоліки трудового законодавства, а також брак стратегічного партнерства між компаніями країн-членів та між компаніями та євроінституціями. При цьому зазначається, що нова програма ЄС «Горизонт – 2020» попри всі її пози- тивні риси є недостатньою для вирішен- ня зазначених проблем. Варто також відзначити відмінність в обсязі витрат на дослідження і розробки між новими країнами Східної і Центральної Європи і старими членами ЄС. Рівень видат- ків показує, що науково-дослідницька та інноваційна діяльність ЄС зосеред- жується в кількох розвинених країнах- членах Єврозони. Підтягування рівня науково-технічної сфери менш розви- нених країн-членів ЄС (країн Східної та Центральної Європи) до загальноєвро- пейського рівня наразі забезпечується через програму ЄС «Горизонт – 2020». Таким чином ЄС наразі намагається за- безпечити інтегрування НТІС цих країн до ЄС. Для розуміння перспектив інтеграції України в науково-дослідницьку сфе- ру ЄС доцільно проаналізувати політи- ку ЄС у період фінансово-економічної кризи 2007–2013 рр. Для подолання на- слідків кризи ЄС використовував полі- тику фінансового порятунку (bail-outs), яка була спрямована, передусім, на ве- ликі компанії з тривалою історією. Успіх європейських галузевих лідерів, таких як Airbus, E.On Ruhrgas, Alsthom, вважаєть- ся країнами-членами запорукою еконо- мічного процвітання Євросоюзу, що та- кож зумовлює необхідність державного втручання для уникнення банкрутств та значних корпоративних потрясінь. Така політика зумовлює, з одного боку, певну вторинність пріоритету розвитку конку- ренції на єдиному ринку з боку малих та середніх підприємств, а з іншого – за- безпечує гарантії захисту компаній-лі- дерів від банкрутств та відповідну виз- наченість їхнього положення на ринках. При цьому слід зазначити, що нинішнє ставлення ЄС до політики становлення і розвитку галузевих лідерів є схвальним, Войтович А.І., Дубинський Г.П. 40 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Витрати на науково-технічну діяльність, % ВВП, 2012 р. Інвестиції в Україну, млрд. дол. США, станом на 01.07.2014 ЄС–28 2,07 38,8 Єврозона 2,17 ...* Бельгія 2,24 ... Болгарія 0,64 ... Чеська Республіка 1,88 ... Данія 2,98 ... Німеччина 2,98 5,9 Естонія 2,18 ... Ірландія 1,72 ... Греція 0,69 ... Іспанія 1,3 ... Франція 2,29 1,7 Хорватія 0,75 ... Італія 1,27 1,1 Кіпр 0,46 15,7 Латвія 0,66 ... Литва 0,9 ... Люксембург 1,46 0,4 Угорщина 1,3 0,6 Мальта 0,84 ... Нідерланди 2,16 5,3 Австрія 2,84 2,8 Польща 0,9 0,8 Португалія 1,5 ... Румунія 0,49 ... Словенія 2,8 ... Словаччина 0,82 ... Фінляндія 3,55 ... Швеція 3,41 ... Велика Британія 1,72 2,4 Ісландія ... ... Норвегія 1,65 ... Швейцарія ... ... Сербія 0,97 ... Туреччина ... ... РФ 1,12 0,27 США 2,67 у 2011 0,86 Японія 3,25 у 2010 ... Південна Корея 3,74 у 2010 ... Джерело: Євростат, Держкомстат України *... – дані не збирались Таблиця 1 Дані щодо витрат країн та об’єднань на науково-технічну діяльність та інвестиції в Україну НАБЛИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ ДО ЄС 41ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 але в разі, якщо такі лідери забезпечува- тимуть власну конкурентоспроможність шляхом інноваційної діяльності. Серед прикладів державної підтримки галузе- вих лідерів можна назвати інноваційну «Програму майбутнього для Airbus або Ariane». Така захищеність та орієнтація на інноваційність може бути корисною для участі українських субпідрядників у діяльності компаній-лідерів, оскіль- ки вона забезпечує належну довготри- валість співпраці, необхідну для інтег- рації. Для досягнення інтеграції потрібна зацікавленість усіх залучених сторін. Зацікавленість може виражатися, нап- риклад, через запровадження іннова- ційних програм, які отримують спіль- не фінансування. Так, у 2011–2012 рр. французька агенція з підтримки інно- вацій малих та середніх підприємств Oso (державно-приватна установа з підтримки інновацій, бюджет 1,9 млрд. євро плюс фонд гарантування позик 9,1 млрд. євро) спільно з Міністерс- твом науки і технологій Китаю оголо- сила спільний конкурс з технологічно- го партнерства. Такі програми надають потужний поштовх розвиткові техноло- гічного партнерства компаній, що та- кож сприяє інтеграції, у цьому випадку НТІС Китаю [6]. Перспективи інтеграції української НТІС в окремі пріоритетні галузі економіки ЄС Напрямок інтеграційної політики, пов'язаний із пошуком ніш для вітчиз- няної НТС, може стосуватися галузей, пріоритетних для економіки України, оскільки ці галузі генерують найбільше прибутків і, теоретично, можуть нада- вати активного сприяння цільовим до- слідженням і розробкам. За наявності сприятливих умов у вигляді іноземних інвестицій та імпортування інновацій в Україну це може привести до посту- пового підтягування рівня розвитку ук- раїнської НТІС до міжнародного рівня, що сприятиме її інтеграції. Приклади можливостей галузевої інтеграції обрані за обсягами торгівлі товарами між Украї- ною та ЄС, що демонструє інвестиційний потенціал вітчизняних галузевих НД- ДКР. Так, за даними Євростату за 11 мі- сяців 2014 р. експорт Україною товарів чорної металургії до країн ЄС склав 5,5 млрд. євро, що становить 43,3% від за- гального експорту України до ЄС. Чорна металургія [7] Металургія ЄС структурована таким чином, щоб мати змогу виробляти і пос- тачати сталеві вироби всіх видів і власти- востей, але її конкурентоспроможність пов’язана в основному з високою якістю і спеціалізацією видів продукції у вимог- ливих сегментах ринку. Тому, як відзнача- ють дослідження, конкурентоспромож- ність сталеливарної галузі ЄС пов'язана з інноваційною діяльністю, підтримкою розвитку передових технологій. Наразі дослідницькі зусилля в металургійній промисловості Євросоюзу зосереджені на вирішенні проблеми викидів вуг- лецю при створенні нових матеріалів для транспортної галузі та енергетичної галузі (виробництва вітряків). У цій га- лузі ЄС, звичайно, розглядає Україну як конкурента, який має певні конкурен- тні переваги: доступ до дешевшої робо- чої сили, сировини, енергії тощо. Таке ставлення обмежує можливості України щодо інтеграції, оскільки такі прагнен- ня можуть зустрічати спротив потужного металургійного лобі Євросоюзу. Але при цьому потрібно взяти до уваги тенденції щодо посилення екологічних вимог до промисловості, а також орієнтацію галузі на високі технології та інновації. Заходи для підвищення конкурентоспромож- ності в галузі включають збільшення інвестицій в ESTEP (Європейська плат- форма сталеливарної промисловості), інвестиції в чистіші та безпечніші техно- логії, ефективніші виробничі процеси, постійне проведення НДДКР з метою пошуку проривних рішень в технологіях енергозбереження тощо. Войтович А.І., Дубинський Г.П. 42 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Слід відзначити таку тенденцію в галузі як збільшення інвестицій в кор- поративні злиття та поглинання та ут- ворення вертикально-інтегрованих компаній. Очікується, що внаслідок запровадження зони вільної торгівлі з ЄС, наближення законодавчої бази Ук- раїни до законодавства Євросоюзу інвес- тиційний клімат в Україні покращиться. Тому варто розраховувати на підвищення інвестиційного попиту у металургійному секторі України та відповідну активіза- цію вертикально-інтегрованих компаній. Це відкриває нові можливості участі віт- чизняних галузевих НДДКР у загальному виробничому ланцюгу та їх інтеграції в металургійний сектор ЄС. Кольорова металургія [8] Картина розподілу витрат на НДДКР в ЄС в галузь кольорової металургії не суперечить загальній картині розподі- лу витрат на НДДКР в країнах-членах. Найбільші витрати на НДДКР в галузі кольорової металургії мають Німеччи- на і Франція. Нові члени ЄС – Польща, Чехія, Угорщина – за даними Євростату майже не інвестують в НДДКР галузі. Аналіз патентної активності показує провідну роль країн ЄС в постачанні ви- находів у галузь кольорової металургії, насамперед Німеччини. Патентна актив- ність Китаю, який вважається головним конкурентом ЄС, є відносно незначною. При цьому численні дослідження ЄС відзначають значну роль в інноваційній діяльності підприємств промислових кластерів, які характеризуються геогра- фічною близькістю суб’єктів, міцністю зв’язків між промисловістю та академіч- ними інститутами. Політика підтримки інноваційної діяльності ЄС дедалі біль- ше концентрується на таких кластерах, які сприяють реалізації інноваційних ідей в промисловості, захисту інтелек- туальної власності, обміну досвідом та знаннями між науковими установами та компаніями. За даними «Європейської кластерної обсерваторії» (неурядова ор- ганізація, яка надає платформу для обмі- ну різноманітною інформацією стосовно науково-промислових кластерів), наразі існує принаймні шість кластерів в галузі металургії – два в Іспанії, один у Фран- ції, один в Греції, один у Швеції і один в Німеччині. Так, кластер «Alumiumriket» у Швеції об’єднує більше 300 алюмінієвих компаній, навчальних та дослідницьких центрів. Як відомо, результати таких дослід- жень значною мірою визначають політи- ку ЄС щодо підтримки таких стосунків, яка передбачає відповідні механізми фі- нансування. З урахуванням критеріїв гео- графічної близькості та за умов ефектив- ного наближення елементів НТС України (регуляторного, фінансового, управлінсь- кого) до системи Євросоюзу виконавці НДДКР у кольоровій металургії матимуть можливість більш широкої участі в інно- ваційній діяльності кластерів ЄС, спря- мованій на підвищення ефективності сек- тору кольорової металургії, що сприятиме галузевій інтеграції. Таким чином, конкурентне середо- вище Євросоюзу висуває перед галузями промисловості України та, відповідно, їхньою науково-технічною та інновацій- ною складовою нові виклики, пов’язані із наближенням. Цей процес потребує ефективного та комплексного управлін- ня на кожному етапі наближення, який урешті може привести до інтеграції. 1. A History of Thought on Economic Integration. New York: Columbia University Press. Machlup, Fritz (1977). – ISBN 0-231-04298-1. – 323 p. 2. The Global Competitiveness Report 2013. – The World Economic Forum. URL: http://www3. weforum.org/docs/WEF_Global Competitiveness Report_2013-14.pdf. 3. Цуп О. Співробітництво України й Чеської Республіки у сфері науки та технологій / О.Цуп // Міжнародний збірник наукових праць «Україна–Європа–Світ». – Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. –УДК94 (437.1/.2:477). 4. Rebooting the European High-Tech Industry. – URL: http://www.atkearney.be/communications- media-technology/ideas-insights/future-of-europes-high-tech-industry НАБЛИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ ДО ЄС 43ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 5. Financial Innovations and the Welfare of Nations: How Cross-Border Transfers of Financial Innovations Nurture Emerging Capital Markets. – edited by Laurent L. Jacque, Paul M. Vaaler. – Kluwer Academic Publishers. – 2001. – 340 p. 6. URL: http://www.axelera.org/index.php/en/services-offer/groupe0/support-for-innovation/ projects-calls 7. Study on the Competitiveness of the European Steel Sector Within the Framework Contract of Sectoral Competitiveness Studies, ECORYS, Client: European Commission. – URL: http:// ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals-minerals/files/final_report_steel_en.pdf 8. Competitiveness of the EU Non-ferrous Metals Industries FWC Sector. –Competitiveness Studies, ECORYS, Client: European Commission, Directorate-General Enterprise and Industry. – URL: http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/metals-minerals/files/fn97624_nfm_final_report_5_april_ en.pdf Одержано 08.12.2014 Войтович А.И., Дубинский Г.П. Приближение инновационной сферы Украины к ЕС В статье рассматриваются возможности интеграции инновационной сферы Украины в науч- но-техническую и инновационную сферу Евросоюза, изучаются вероятные сценарии интеграции. Исследуются финансирования научных исследований и разработок в ЕС. Рассматриваются про- блемные вопросы развития инновационной деятельности Евросоюза в отраслях, которые имеют в Украине существенное экспортный потенциал, – в цветной и черной металлургии.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132152
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0374-3896
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:45:18Z
publishDate	2015
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Войтович, А.І. Дубинський, Г.П. 2018-04-13T15:28:05Z 2018-04-13T15:28:05Z 2015 Наближення інноваційної сфери України до ЄС / А.І. Войтович, Г.П. Дубинський // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 36-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132152 339.976.2 У статті розглядаються можливості інтеграції інноваційної сфери України в науково-технічну та інноваційну сферу Євросоюзу, досліджуються ймовірні сценарії інтеграції. Висвітлюються окремі питання фінансування наукових досліджень та розробок в ЄС. Розглядаються проблемні питання розвитку інноваційної діяльності в Євросоюзі в галузях, які мають в Україні суттєвий експортний потенціал, – в кольоровій та чорній металургії. В статье рассматриваются возможности интеграции инновационной сферы Украины в научно-техническую и инновационную сферу Евросоюза, изучаются вероятные сценарии интеграции. Исследуются финансирования научных исследований и разработок в ЕС. Рассматриваются проблемные вопросы развития инновационной деятельности Евросоюза в отраслях, которые имеют в Украине существенное экспортный потенциал, – в цветной и черной металлургии. The paper considers options for Ukrainian technological development and innovation activities to integrate in the European Union, studies possible scenarios for such integration. The paper studies specific issues related to R&D in the EU, development of innovations in the EU across sectors of substantial export potential for Ukrainian industry, specifically ferrous and non-ferrous metal sectors. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наближення інноваційної сфери України до ЄС Приближение инновационной сферы Украины к ЕС Approximation of Ukrainian Innovations to the EU Article published earlier
spellingShingle	Наближення інноваційної сфери України до ЄС Войтович, А.І. Дубинський, Г.П. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
title	Наближення інноваційної сфери України до ЄС
title_alt	Приближение инновационной сферы Украины к ЕС Approximation of Ukrainian Innovations to the EU
title_full	Наближення інноваційної сфери України до ЄС
title_fullStr	Наближення інноваційної сфери України до ЄС
title_full_unstemmed	Наближення інноваційної сфери України до ЄС
title_short	Наближення інноваційної сфери України до ЄС
title_sort	наближення інноваційної сфери україни до єс
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132152
work_keys_str_mv	AT voitovičaí nabližennâínnovacíinoísferiukraínidoês AT dubinsʹkiigp nabližennâínnovacíinoísferiukraínidoês AT voitovičaí približenieinnovacionnoisferyukrainykes AT dubinsʹkiigp približenieinnovacionnoisferyukrainykes AT voitovičaí approximationofukrainianinnovationstotheeu AT dubinsʹkiigp approximationofukrainianinnovationstotheeu

Наближення інноваційної сфери України до ЄС

Institution

Similar Items