Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні

У статті розглянуто питання розвитку новітніх технологій в Україні. Проаналізовано напрями технологічного розвитку у світі, що ідентифіковані за результатами аналізу динаміки ко-патентування (патентних пар) за процедурою PCT. Досліджено патентну активність вітчизняних винахідників в контексті розвит...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2015
Main Author:	Грига, В.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2015
Series:	Наука та наукознавство
Subjects:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132154
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні / В.Ю. Грига // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 51-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132154
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1321542025-02-09T14:18:41Z Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні Перспективы развития новейших технологий в Украине Prospects of New Technologies Development in Ukraine Грига, В.Ю. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу У статті розглянуто питання розвитку новітніх технологій в Україні. Проаналізовано напрями технологічного розвитку у світі, що ідентифіковані за результатами аналізу динаміки ко-патентування (патентних пар) за процедурою PCT. Досліджено патентну активність вітчизняних винахідників в контексті розвитку новітніх технологій за результатами аналізу патентів, наявних у базі даних «Винаходи (корисні моделі) України». Виявлено, що траєкторія технологічного розвитку України не відповідає сучасним глобальним тенденціям. В статье рассмотрены вопросы развития новейших технологий в Украине. Проанализированы направления технологического развития в мире, идентифицированые по результатам анализа динамики ко-патентования (патентных пар) по процедуре PCT. Исследована патентная активность отечественных изобретателей в контексте развития новейших технологий по результатам анализа патентов, информация о которых размещена в базе данных «Изобретения (полезные модели) Украины». Выявлено, что траектория технологического развития Украины не отвечает современным глобальным тенденциям. Issues of advanced technologies development in Ukraine are dealt with. Global trends in future technology development, identified by analyzing the dynamics of co-patenting (patent pairs) using PCT procedure, are studied. Patenting of advanced technologies by Ukrainian inventors is studied by use of data from the database «Inventions (Utility Models) in Ukraine". The results show a wide gap between the technological development trajectory in Ukraine and the current global trends. 2015 Article Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні / В.Ю. Грига // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 51-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132154 330.341 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
spellingShingle	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Грига, В.Ю. Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні Наука та наукознавство
description	У статті розглянуто питання розвитку новітніх технологій в Україні. Проаналізовано напрями технологічного розвитку у світі, що ідентифіковані за результатами аналізу динаміки ко-патентування (патентних пар) за процедурою PCT. Досліджено патентну активність вітчизняних винахідників в контексті розвитку новітніх технологій за результатами аналізу патентів, наявних у базі даних «Винаходи (корисні моделі) України». Виявлено, що траєкторія технологічного розвитку України не відповідає сучасним глобальним тенденціям.
format	Article
author	Грига, В.Ю.
author_facet	Грига, В.Ю.
author_sort	Грига, В.Ю.
title	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні
title_short	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні
title_full	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні
title_fullStr	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні
title_full_unstemmed	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні
title_sort	перспективи розвитку новітніх технологій в україні
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132154
citation_txt	Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні / В.Ю. Грига // Наука та наукознавство. — 2015. — № 1. — С. 51-62. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT grigavû perspektivirozvitkunovítníhtehnologíjvukraíní AT grigavû perspektivyrazvitiânovejšihtehnologijvukraine AT grigavû prospectsofnewtechnologiesdevelopmentinukraine
first_indexed	2025-11-26T17:42:27Z
last_indexed	2025-11-26T17:42:27Z
_version_	1849875713807613952
fulltext	51ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УДК 330.341 В.Ю. Грига Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні* © В.Ю. Грига, 2015 * Робота виконана в рамках виконання НДР «Імплементація високих технологій в економіку України» (№ держреєстрації 0112U004938) У статті розглянуто питання розвитку новітніх технологій в Україні. Проаналізовано напрями технологічного розвитку у світі, що ідентифіковані за ре- зультатами аналізу динаміки ко-патентування (патентних пар) за процедурою PCT. Досліджено патентну активність вітчизняних винахідників в контексті розвитку новітніх технологій за результатами аналізу патентів, наявних у базі даних «Винаходи (корисні моделі) України». Виявлено, що траєкторія технологічного розвитку України не відповідає сучасним глобальним тенденціям. Актуальність роботи обумовлена потребою узгодження траєкторій техно- логічного розвитку України зі світовими трендами з метою забезпечення стало- го економічного зростання. Вітчизняна економіка ґрунтується на технологіях минулого століття, відстаючи від світо- вих країн-лідерів на кілька десятків років. Подолання розриву потребує чіткого визначення цілей, напрямів та плану дій щодо досягнення поставлених викликів/ Таким чином, визначення технологічних напрямів, де Україна ще має шанси посіс- ти гідне місце, є однією з важливих задач, без якої неможливо сформувати ефек- тивну політику, орієнтовану на приско- рення технологічного розвитку. Зазвичай така політика розглядається через призму науково-технологічного та інноваційно- го розвитку, що, у свою чергу, є досить популярною темою досліджень вітчиз- няних та іноземних учених. Зокрема, можна відзначити роботи Гейця В.М. [1], Маліцького Б.А. [2] Поповича О.С. [3]. та інших. Водночас комплексних до- сліджень, присвячених розвитку новіт- ніх технологій, в Україні практично немає, натомість існують роботи, в яких розглядаються певні аспекти роз- витку окремих видів технологій. На- приклад, у роботі Кваші Т.К., Палад- ченко О.Ф. розглядаються питання розвитку біотехнологій в Україні [4], у роботі Патона Б.Є. та інших [5] розглянуті питання, пов’язані з нау- ковими здобутками вітчизняних учених у сфері нанотехнологій, у роботі Ткачо- вої О.А [6] здійснено моніторинг підпри- ємств, що впроваджують нанотехнології у виробництві. Водночас поза увагою дослідників залишаються питання від- повідності технологій, які створюють- ся та розвиваються в Україні, світовим тенденціям, адже це набуває особливо- го значення в умовах глобалізаційних викликів, що стоять перед країнами. Враховуючи це, метою статті є аналіз відповідності розвитку новітніх технологій в Україні світовим тенденціям. Інформа- ційною базою аналізу є відкриті патентні В.Ю. Грига 52 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 дані, які дають змогу визначити, які саме технології розвиваються найбільш швид- кими темпами. Досягнення поставленої мети передбачало виявлення сучасних тенденцій розвитку новітніх технологій у світі та дослідження спеціалізованої бази «Винаходи (корисні моделі) України» за визначеними технологічними напряма- ми, що формувалися на основі патент- них пар, які демонструють швидкі темпи розвитку у світі. Виклад основного матеріалу. У 2013 ро- ці Організація економічного співробіт- ництва та розвитку (ОЕСР) у своєму звіті «Основні показники науково-техноло- гічного розвитку» вперше виокремила підрозділ, присвячений ідентифікації новітніх технологій, який було включено до розділу «Нові сфери зростання» [7]. У ньому фахівці ОЕСР зробили спробу окреслити новітні технології, які визна- чатимуть розвиток економіки та суспіль- ства у середньостроковій перспективі із застосуванням методу аналізу сплесків у патентній діяльності. Основними інди- каторами в цьому методі є прискорення у розвитку запатентованих технологій у розрізі підкласів Міжнародної патентної класифікації (МПК) за процедурою РСТ впродовж 2000–2011 років та динаміка спільного розвитку запатентованих тех- нологій у 1996–2001 та 2006–2011 роках. Використання патентної статистики для дослідження тенденцій технологічного розвитку та ідентифікації новітніх тех- нологій обумовлюється тим, що патенти пов’язані як з науковими здобутками, так і з виробництвом. Прискорення у розвитку запатен- тованих технологій, або патентний «сплеск», характеризується раптовим і стійким збільшенням кількості патентів у конкретній технологічній області. Інтен- сивність спалаху відображає швидкість, з якою відбувається прискорення. ОЕСР визначала сплески на рівні 4 знаків (під- клас) МПК. Прискорення в спільному розвитку виявлені шляхом аналізу мо- делей застосування і сплесків серед усіх можливих пар підкласів, які згадані у па- тентних документах. Найбільші патентні сплески вибирають шляхом порівняння інтенсивності прискорень. Технологічні області визначаються на основі контент- аналізу виявлених пар патентів. На дум- ку експертів ОЕСР, з якою важко не по- годитися, застосування цього методу для відстеження патентних сплесків у часі, особливо в тих галузях, де їх кількість на початку є незначною, може розкрити нові технологічні траєкторії. Відповідно до даних міжнародної патентної статистики за останнє деся- тиліття найбільш інтенсивними були сплески за такими технологічними на- прямами: безпровідні мережі зв’язку (2009–2011 рр.), системи та методи об- робки даних спеціально адаптовані для управлінських, комерційних, фінансо- вих, наглядових цілей та прогнозування (2000–2002), композиції мийних засобів (2000–2001), мікроорганізми або фер- менти та їх композиції (2000–2002), спе- цифічна терапевтична активність хіміч- них сполук або медичних препаратів (2000–2003) тощо. Серед новітніх тенденцій, окрім без- провідних мереж зв’язку, також варто відзначити такі групи технологій з серед- ньою інтенсивністю сплесків: біоцид- на, атрактантна, репелентна дія або дія хімічних сполук або препаратів, що ре- гулюють ріст рослин (з 2006 року); елект- ричні силові установки транспортних за- собів з електроприводом (з 2011); спільне керування елементами транспортного засобу, що належать до різних типів або мають різні функції; системи керування, спеціально пристосовані для гібридних транспортних засобів; системи керуван- ня дорожніми транспортними засобами, призначеними для виконування функ- цій, які не пов'язані з керуванням пев- ним елементом транспортного засобу (з 2007); гідравлічні машини або двигу- ни, вітрові двигуни (з 2008); нанострук- тури, одержані шляхом маніпулювання окремими атомами, молекулами або об- меженими сукупностями атомів або мо- лекул як дискретними елементами; одер- жування або обробляння наноструктур (з 2008); схеми або системи для підведен- ня або розподілення електричної енергії; системи для накопичування електричної 53 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 енергії (з 2009); освітлення (з 2008) та ме- режі бездротового зв’язку. Прискорення спільного розвитку за- патентованих технологій (патентних пар) з плином часу показує, яким чином виника- ють нові технологічні поля на перетині різ- них технологій. Нові пристрої відображен- ня, наприклад такі, що виникли в результаті ко-інновацій в основних електричних еле- ментах (МПК клас H01), пристроїв відоб- раження (G09) та оптики (G02), пройшли бурхливий етап в 1996–2001 рр., після чого їх досить активний розвиток продовжився. Все більшою стає кількість спільних розро- бок на перетині медичних та ветеринарних наук (МПК клас A61) і біохімії (МПК клас С12), а також між вимірюванням / випро- буванням (МПК клас G01) і медичними та ветеринарними науками.Також мож- на відзначити активізацію у розвитку та- ких технологій як зберігання електричної енергії, бездротовий та цифровий зв’язок, освітлення, електричне та гібридне транс- портування тощо. Відзначимо, що змен- шується інтенсивність у таких галузях як мікромолекулярна та органічна хімія, де- яких технологічних напрямах цифрового зв’язку (перемикачі та селектори) тощо. Створення новітніх технологій в Україні. За даними Міжнародної організації інтелектуальної власності, в Україні в 2012 році налічувалося близько 25 тис. чинних патентів на винаходи. При цьому негативна тенденція щодо зменшення їх загальної кількості, що мала місце впро- довж 2004–2010 років, припинилася. А з 2011 року спостерігалося навіть незначне зростання у кількості чинних патентів. Слід відзначити, що події 2014 року мали негативний вплив не лише на соціально- економічний розвиток, а й на патентну активність вітчизняних винахідників. Різке скорочення кількості патентів у середині 2000-х пояснюється передусім завершенням дії деклараційних патентів на винаходи, які видавалися до 2004 року. З 2009 року стабілізувалася кількість за- явок на отримання патентів на винаходи, що подавалися резидентами, і сьогодні вона коливається в межах 2400–2600 оди- ниць на рік. Разом з тим, дещо підвищи- лася патентна активність вітчизняних заявників у патентуванні винаходів у за- рубіжних патентних офісах: з кінця 90-х кількість таких заявок зросла з кількох десятків до п’яти сотень (табл. 1). Таблиця 1 Динаміка кількості заявок на патентування винаходів, поданих до Укрпатенту Рік Кількість заявок, по- даних резидентами до Укрпатенту Кількість заявок, по- даних нерезидентами до Укрпатенту Кількість заявок на па- тентування винаходів, поданих у закордонні патентні офіси Всього заявок 1998 5319 1631 14 6964 1999 5401 1621 15 7037 2000 5620 1604 24 2190 2001 7208 1610 22 7391 2002 1601 1153 44 2798 2003 1635 1438 619 3692 2004 4090 1689 621 2719 2005 3538 2054 419 6011 2006 3474 2416 438 6328 2007 3440 2723 699 3766 2008 2825 2872 584 6281 2009 2434 2380 434 3106 2010 2556 2756 482 5794 2011 2649 2604 669 5922 2012 2491 2464 593 5548 Джерело: складено за [8] В.Ю. Грига 54 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Також поступово зростала кількість заявок на патентування винаходів за процедурою PCT (рис. 1). Особливістю патентування за цією процедурою є те, що відповідні патенти отримують захист на території усіх країн, які долучені до договору про патенту кооперацію. Найбільш активними заявника- ми з України у 2012 році була харківсь- ка компанія «Ехостар», яка є частиною міжнародної компанії з розроблення та виробництва цифрових ресиверів для те- лебачення (12 заявок), та ННЦ «Харківсь- кий фізико-технологічний інститут». Впродовж 1998–2012 років найбільш популярними були такі технологічні на- прями патентування національними заявниками: медична техніка; матеріа- ли, металургія, інші спеціальні маши- ни тощо. Натомість у 2013 році ситуація змінилася – усі ці технологічні напрями втрачають свою питому вагу. Це відбу- вається як внаслідок зниження кількості заявок за цими напрямами, так і внаслі- док зростання активності в інших. На- приклад, у 2013 році питома вага заявок у харчовій хімії зросла до 5,2%, транспор- ті – до 4,1%. Також суттєво зросла група некласифікованих заявок, що не можна оцінити як позитивне явище (з 6–7% до 27,3% у 2013 році). Аналізуючи дані щодо видачі па- тентів на винаходи в розрізі МПК, вар- то відзначити такі напрямки, в яких вітчизняні заявники є більш-менш ак- тивними. Це, передусім, здоров’я (ме- дицина), рятування життя та дозвілля (спорт). Майже 13% виданих патентів на винаходи за національною проце- дурою належать до класів A61–A63, включаючи A61K, що в цілому відпові- дає світовим тенденціям. Також до та- ких напрямків можна віднести прилади (вимірювання, оптика, фотографія) та освітлювання і опалення, до яких на- лежать близько 10–15% патентів на ви- находи, що видаються за національною процедурою. Рис. 1. Динаміка заявок на патентування винаходів за процедурою РСТ вітчизняними заявниками Джерело: складено за даними WIPO Statisticportal 55 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 Серед багатьох баз даних, які ад- мініструютьсяУкрпатентом, особливе значення належить базі даних «Винахо- ди (корисні моделі) в Україні», яка являє собою сервіс, що дозволяє здійснювати пошук патентів (на винаходи та корисні моделі) за різними критеріями: дата пуб- лікації, дата заявки, коди МПК, заявник, власник тощо. На жаль, ця база даних не дозволяє фільтрувати патенти за кри- терієм чинності та за типом (винахід чи корисна модель), однак ця інформація відображається при виведенні резуль- татів. Найстарішими записами в базі даних є патент СРСР 1974 року. Варто, однак, відзначити, що серед патентів, виданих останніми роками, значна час- тина не є чинними. Існують випадки, коли заявники вже отримали патент, але ще не здійснили перший внесок на його підтримання. Також є ситуації, коли дію патенту припинено, проте вона може бути поновлена: очевидно, це також пов’язано із затримкою в оплаті внесків. Враховуючи результати досліджень ОЕСР, нами були проаналізовані винахо- ди, на які отримані охоронні документи в Україні, за такими напрямами розвит- ку новітніх технологій: хімічні та біотех- нології, електронні ігри, вимірювання хімічних чи фізичних властивостей за до- помогою електронних пристроїв, елек- тричні та гібридні транспортні засоби, зберігання та розподілення енергії для таких засобів, напівпровідники, акуму- лятори, освітлення, видобування, при- лади відображення, робота з цифровими даними, бездротові та цифрові комуні- кації. Необхідно зазначити, що нами ви- биралися лише визначені у дослідженні ОЕСР патентні пари, темпи зростання кількості патентів за якими були висо- кими. Слід зауважити, що у нашому до- слідженні один патент міг потрапляти до декількох патентних пар, наприклад, якщо у ньому зазначено 3 і більше під- класів МПК. Хімічні технології та біотехнології. Перспективні технології, які сьогодні достатньо активно розвиваються, ві- дображені трьома патентними парами станом на 10 червня 2014 року A61P–A01N, A61K–A01N, С07D–A61K. З огляду на досить велику кількість па- тентів, представлених цими парами, і особливо останньою (понад 10000), «конкуренція» на ринку науково-техніч- них розробок є достатньо великою. Перша пара утворена на перетині та- ких галузей: – терапевтична активність хімічних сполук або медичних препаратів та кон- сервування тіл людей, тварин, рослин, або їх частин (окрім їжі та харчових про- дуктів); – біоциди, пестициди або гербіциди. За першою галуззю в базі даних міс- титься понад 10 тис. записів, або 5% від загальної кількості. У другій галузі патен- тна активність в Україні була значно ниж- чою – лише 2587 патентів. Патентну пару ж утворювали лише 56 патентів, з них 9 було видано впродовж 2012–2014 ро- ків. Відзначимо, що чинними були 30 патентів, однак з них лише 2 були подані вітчизняним заявником – ТОВ «НВП «Біоцид». Обидва патенти були от- римані у 2008 році на дезінфікуючі засо- би. Серед вітчизняних підприємств, які також мали певні розробки у цьому тех- нологічному напрямі, можна відзначи- ти ВАТ «Київський науково-дослідний інститут синтезу та екології «Синтеко», який отримав патент на власний анти- педикульозний засіб у 2004 році, проте, ймовірно, їм не вдалося успішно його комерціалізувати, що призвело до при- пинення дії патенту. Другий технологічний напрям ут- ворився на перетині таких патентних підкласів як препарати для медичних, стоматологічних цілей та консервуван- ня тіл людей, тварин, рослин, або їх час- тин (окрім їжі та харчових продуктів), з одного боку, та біоциди, пестициди або гербіциди, з іншого. Однак в Україні не було зареєстровано жодного патенту, який би належав одночасно до цих на- прямів. Аналогічна ситуація склалася і щодо третьої патентної пари: препарати для медичних, стоматологічних цілей та гетероциклічні сполуки. Щодо згаданих сполук, то в цій сфері в Україні також не було зареєстровано жодного патенту. В.Ю. Грига 56 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 Електронні ігри. У цій групі представ- лено лише одну патенту пару – оброблен- ня цифрових даних за допомогою елект- ричних пристроїв (G06F) та ігри в карти, на дошках або в рулетку; кімнатні ігри з невеличкими рухомими ігровими предме- тами; відеоігри; ігри, не охоплені іншими рубриками (A63F). Згідно з даними Всес- вітньої організації інтелектуальної влас- ності, кількість патентів за цим напрямом є не надто великою – менше 1000, що підвищує шанси для входження на ринок нових гравців, в т. ч. з України. Однак па- тентна активність в Україні за кожним з цих класів МПК є достатньо низькою. За весь час у базі даних було зареєстровано близько 1800 патентів за першим класом та 260 за другим, з них лише 19 патентів утворили патентну пару. Однак чинними є лише 7 одиниць, дія ще одного патенту може бути поновлена. При цьому вітчиз- няним замовникам належить лише 4 па- тенти. В основному це деклараційні па- тенти на корисні моделі, отримані при- ватними особами-винахідниками. Всього з початку 2012 року було зареєстровано 5 патентів. Вимірювання/тестування. Наступ- ною патентною парою, де відбувається активний розвиток, є: оброблення циф- рових даних за допомогою електричних пристроїв (G06F) та дослідження або аналіз матеріалів шляхом визначення їх хімічних або фізичних властивостей (G01N). Щодо останнього класу МПК, то тут патентна активність в Україні є достатньо високою. Так, за класом G01N зареєстровано майже 10 тис. патентів (близько 5% від усіх зареєстрованих па- тентів на винаходи та корисні моделі). Однак патентну пару утворюють лише 10 патентів, з яких лише 3 є чинними, дія ще 2-х може бути поновлена. Усі три чинні патенти зареєстровані на вітчизня- них заявників, серед яких НУ «Львівсь- ка політехніка», ЛНУ ім. Івана Франка, Інститут фізико-органічної хімії та вуг- лехімії НАН України, Інститут елект- розварювання НАН України тощо. Електричні та гібридні транспортні засоби. Незважаючи на певний прогрес у розвитку гібридних транспортних тех- нологій, кількість патентів у патентних парах цієї групи не є надто значною: у кожній патентній парі кількість міжна- родних патентів не перевищує 1000. У цій групі представлено три патентні пари, які визнаються як основа для новітніх техно- логій. Ці пари, в свою чергу, утворені за допомогою трьох підкласів МПК: – електричні силові установки транспортних засобів з електроприво- дом; електроживлення допоміжного об- ладнання транспортних засобів з елект- роприводом; електродинамічні гальмівні системи транспортних засобів взагалі; магнітна підвіска або левітаційні при- строї транспортних засобів; контролю- вання робочих параметрів транспортних засобів з електроприводом; запобіжні електричні пристрої транспортних за- собів з електроприводом (клас B60L); – компонування або монтуван- ня силових установок або трансмісій на транспортних засобах; компонування або монтування декількох різних пер- винних силових установок; допоміжні приводи; вимірювальні прилади або при- ладові панелі керування для транспорт- них засобів; пристрої силових установок транспортних засобів, що зв'язані з їх охолоджуванням, подаванням повітря, відведенням вихлопних газів або пода- ванням палива (B60K); – спільне керування елементами транспортного засобу, що належать до різних типів або мають різні функції; системи керування, спеціально при- стосовані для гібридних транспортних засобів; системи керування дорожніми транспортними засобами, призначе- ними для виконування функцій, які не пов'язані з керуванням певним елемен- том транспортного засобу (B60W). Незважаючи на певні традиції у розвитку електротранспорту в Україні кількість зареєстрованих у базі даних патентів за цими класами є незначною (відповідно 243, 392, 44 одиниць). Патенті пари, які характеризували- ся активним розвитком, утворені таки- ми комбінаціями: B60L–B60K, B60W– B60K, B60W–B60L. Однак в Україні кількість таких патентів є дуже малою 57 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 (відповідно 15, 13 та 1). Щодо першої пари, то половина з 15 зареєстрованих патентів була отримана впродовж 2012– 2104 років. Чинним були 10 патентів, з яких 8 оформлені на вітчизняних заяв- ників. Серед них відзначимо Інститут відновлюваної енергетики НАН Украї- ни (привід для гібридного автомобіля), Український державний геологорозві- дувальний інститут (автономне енер- гозабезпечення), Українську державну академію залізничного транспорту (аль- тернативне енергозабезпечення вагонів рейкового рухомого складу від фотоелек- тричної системи) тощо. Слід відзначити, що 6 з 10 патентів є деклараційними па- тентами на корисну модель. Стосовно другої патентної пари B60W–B60K ситуація в Україні є ще менш оптимістичною, адже кількість па- тентів складала всього 13 одиниць, з яких 4 є чинними. Однак лише один з них (де- клараційний патент на корисну модель) отриманий вітчизняним замовником ТОВ «Інноваційна Компанія «СОЦІУМ» (система контролю швидкості транс- портного засобу). Також в цьому напря- мі були наявні розробки, патенти на які втратили чинність. Це стосується таких вітчизняних підприємств як казенне під- приємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Мо- розова». Серед іноземних заявників слід відзначити компанію «ДІР ЕНД КОМ- ПАНІ», Мінський тракторний завод, Російську залізницю тощо. І, нарешті, за третьої патентною па- рою в Україні зареєстрований лише 1 па- тент, який хоча і був отриманий у 2013 ро- ці, але його дію припинено. Зберігання та розподілення енергії для електричних та гібридних транспортних засобів. Ця група тісно пов’язана з попе- редньою, що є цілком логічним. Патент- ні пари тут утворені трьома наступними підкласами патентів: – електричні силові установки транспортних засобів з електроприво- дом; електроживлення допоміжного об- ладнання транспортних засобів з елект- роприводом; електродинамічні гальмівні системи транспортних засобів взагалі; магнітна підвіска або левітаційні при- строї транспортних засобів; контролю- вання робочих параметрів транспортних засобів з електроприводом; запобіжні електричні пристрої транспортних за- собів з електроприводом (клас B60L); – способи або пристрої для пря- мого перетворювання хімічної енергії в електричну (H01M); – схеми або системи для підведен- ня або розподіляння електричної енергії; системи для накопичування електричної енергії (H02J). Оскільки перший підклас уже було охарактеризовано вище, тому звернемо увагу на останні два. В Україні патентна активність за цими підкласами є достат- ньо жвавою в обох – близько 500 патен- тів в кожному з них. Кількість патентів у парах B60L–H01M та B60L–H02J дорів- нювала відповідно 2 (чинних 2) та 3 (чин- них 2). Майже всі патенти з початку 2012 року отримані вітчизняними заявника- ми, серед яких Національний гірничий університет, Український державний гео- логорозвідувальний центр тощо. Напівпровідники. За цим напрямом у розвитку технологій було ідентифікова- но дві патентні пари, що утворені на пе- ретині таких підкласів патентів: – напівпровідникові прилади; елек- тричні прилади, не охоплені іншими під- класами (H01L); – гетероциклічні сполуки (C07D); – матеріали для різноманітного ви- користовування, не охопленого іншими підкласами; застосовування матеріалів, не охоплене іншими підкласами (C09K). Патентна активність в Україні за цими підкласами є неоднорідною. Зокрема, у першому підкласі, який безпосередньо пов’язаний з напівпровідниковими при- ладами, у вітчизняній базі даних зареєст- ровано менше 1400 патентів. Водночас у другому підкласі таких уже понад 5000, а у третьому – менше 1000. Як і в більшості інших випадків, кіль- кість патентних пар є практично нульо- вою, хоча кількість патентів у кожному окремому класі є високою. Так, у патен- тній парі H01L–C07D не зареєстровано жодного патенту, а у другій парі H01L– В.Ю. Грига 58 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 C09K таких лише 3, з них 2 отримані віт- чизняними заявниками. Геофізика, вимірювання, видобування. У цій групі патентна пара утворена дво- ма підкласами: геофізика; гравітацій- ні вимірювання; визначання маси або об'єктів; кабельні розпізнавальні зна- ки (G01V) та буріння ґрунту та гірських порід; видобування нафти, газу, води, розчинних чи плавких речовин або ко- рисних копалин у вигляді шламу міне- ралів зі свердловин (E21B). Загальна кількість відповідних міжнародних па- тентів є не надто великою (менше 1000), хоча темпи збільшення їх кількості є значними: кількість патентів у цій парі зросла у 2006–2011 роках у порівнянні з 1996–2001 у 2,5 раза. В Україні активність у підкласі G01V була відносно жвавою, але сьогодні вона сповільнилася. Зі 679 патентів лише 96 були отримані впродовж 2012–2014 ро- ків. Дещо кращою є ситуація з патенту- вання у другому підкласі, пов’язаному з бурінням та видобуванням копалин зі свердловин. Так, кількість зареєстро- ваних у країні патентів за весь період становила майже 3400 одиниць, однак лише 5 з них були отримані з початку 2012 року. Це було досить неочікува- ним, адже видобувна галузь в Україні є достатньо потужною та розвинутою, до того ж виснаження копалень та свердло- вин потребує нових технологій видобу- вання, а отже патентна активність мала б бути вищою. У патентній парі кількість патен- тів становила 44 одиниці, з яких лише 10 були чинними. Примітно, що 7 з 10-ти чинних патентів були отримані вітчиз- няними заявниками, хоча переважно це були деклараційні патенти на корисну модель. Освітлення. Ця група є однією з най- більших за кількістю патентних пар, що активно розвиваються у світі, хоча кіль- кість патентів за кожною з них не пере- вищує 1000 одиниць. Ці пари утворені патентами чотирьох підкласів: – пристрої або устаткування, оп- тичні процеси яких змінюються зі змі- ною оптичних властивостей середови- ща в цих пристроях або устаткуванні для контролювання інтенсивності, ко- льору, фази, поляризації або напрямку світла, наприклад для перемикання, модуляції або демодуляції; обладнання або технологічні процеси для цих дій; перетворювання частоти; нелінійна оптика; оптичні логічні елементи; оп- тичні аналого-цифрові перетворюва- чі (G02F); – функціональні ознаки або конс- труктивні елементи освітлювальних пристроїв або їх систем; конструктивні комбінації освітлювальних пристроїв з іншими виробами, не охоплені іншими підкласами (F21V); – непереносні освітлювальні при- строї або їх системи (F21S); – індексна схема, пов'язана з під- класами F21L, F21S ТА F21V, що сто- сується форми джерел світла (F21Y). Варто відзначити, що в Україні за усіма цими напрямами патентна ак- тивність є достатньо низькою. Так, за першим напрямом G02F зареєс- тровано лише 183 патенти, з яких 12% видано у 2012 – 1 кв. 2014 року. За наступними двома напрямами (F21V та F21S) разом видано 245 па- тентів, з яких 16% отримані з початку 2012 року. Водночас за напрямом F21Y отримано лише 10 патентів, з яких 6 є «свіжими». Відзначимо, що перша за- явка на патенти, які належать до цього підкласу, надійшла у 2001 році, а отже цей напрям у патентуванні для України є новим. Для порівняння, у базі даних європейських патентів зареєстровано понад 4300 патентів [9], що належать до підкласу F21Y. Цікаво те, що 10 па- тентів, виданих в Україні, отримані з початку 2012 року. Також варто зверну- ти увагу на те, що всі патенти, отримані вітчизняними замовниками, є деклара- ційними патентами на корисну модель (7 патентів), тоді як іноземні замовники подають заявки та отримують 20-річні патенти на винахід. Що стосується патентних пар, кіль- кість патентів за якими останнім часом значно зросла у світі, в Україні фактич- но не було зареєстровано жодного па- 59 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 тенту з пар G02F–F21V, G02F–F21S, G02F–F21Y (один патент було отримано іноземним заявником, проте і він не є чинним). За іншими патентними пара- ми F21S–F21Y, F21Y–F21V, F21V– F21S кількість патентів є незначною. За пер- шими двома парами вона становить 4 па- тенти, з яких чинними є 2 патенти. У свою чергу, один патент отриманий віт- чизняним заявником. За останньою патентною парою в Ук- раїні видано 21 патент, причому 11 з них є чинними, дія ще трьох може бути по- новлена. Прилади відображення (дисплеї). Ця група новітніх перспективних техноло- гій утворена чотирма патентними пара- ми, які складаються з чотирьох підкласів МПК: – пристрої або устаткування, оп- тичні процеси яких змінюються зі змі- ною оптичних властивостей середовища в цих пристроях або устаткуванні для контролювання інтенсивності, кольору, фази, поляризації або напрямку світла, наприклад для перемикання, стробуван- ня, модуляції або демодуляції; обладнан- ня або технологічні процеси для цих дій; перетворювання частоти; нелінійна оп- тика; оптичні логічні елементи; оптичні аналого-цифрові перетворювачі (G02F); – демонстрування; реклама; зна- ки; бирки або пластинки з маркою ви- робника; печатки (G09F); – пристрої або схеми для керуван- ня індикаторними пристроями з вико- ристанням статичних засобів для подан- ня змінної інформації (G09G); – напівпровідникові прилади; електричні твердотільні прилади, не охоплені іншими підкласами (H01L). Оскільки інформація щодо патентної активності в Україні двох підкласів G02F та H01L уже наведена вище, тому розгля- немо інші два підкласи. Кількість патен- тів у підкласі G09F в Україні становила понад 760 одиниць, причому 17% з них отримані з початку 2012 року. Водночас кількість патентів у підкласі G09G ста- новила менше 50 одиниць, тоді як у Єв- ропейському патентному відомстві таких було майже 17 тис. Перша патентна пара у цій групі, що визначена експертами ОЕСР як новітня перспективна технологія, утворена під- класами G02F та G09G. Загалом у світі кількість патентів за цією парою ста- новила менше 1000 одиниць. В Україні ж за цими кодами було знайдено лише один патент, отриманий вітчизняними винахідниками у 2008 році. Однак він не є чинним. Схожа ситуація і з патентною парою G09F–G02F, проте цей єдиний патент України був виданий у 2010 році корейській компанії, хоча заявка була подана ще у 2006 році. У третій патентній парі, яка утворе- на підкласами G02F і H01L, в Україні зареєстровано 6 патентів, з яких лише один є умовно чинним, тобто за нього очікується сплата першого внеску. Цей патент є деклараційним і був отриманий вітчизняними винахідниками у 2014 ро- ці. І, нарешті, за патентною парою H01L і G09F не було зареєстровано жодного вітчизняного патенту. Відзначимо, що за кожним з цих двох підкласів окремо кількість патентів України була достат- ньо значною. Збирання, оброблення та передача цифрових даних. Ця група технологій, що швидко розвиваються, представлена ве- ликою кількістю патентних пар, в яких беруть участь 7 підкласів патентів: – передавання дискретної інфор- мації, наприклад телеграфний зв’язок (H04L); – передавання зображення, нап- риклад телебачення (H04N); – мережі бездротового зв'язку (H04W); – системи або способи оброблен- ня даних, спеціально пристосовані для адміністративних, комерційних, фінан- сових, управлінських, спостережних або прогнозувальних цілей; системи або способи, спеціально пристосовані для адміністративних, комерційних, фінан- сових, управлінських, спостережних або прогнозувальних цілей, якщо для них не передбачені спеціальні рубрики (G06Q); – устаткування або засоби для от- римування фотографій або для їх проек- ціювання або переглядання; устаткуван- В.Ю. Грига 60 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 ня або засоби, в яких використовується аналогічне обладнання з використанням хвиль, інших ніж оптичні хвилі; прилад- дя до них (G03B); – зберігання інформації, що ґрун- тується на відносному переміщенні носія запису та перетворювача (G11B); – оброблення цифрових даних за допомогою електричних пристроїв (G06F). У вітчизняній базі даних патентів кількість патентів за кожним з підкласів коливається від 158 (G03B) до майже 1800 (G06F). Щодо останнього, то не- обхідно відзначити, що понад 20% з них були отримані не раніше 2012 року. Ди- наміка видачі патентів на винаходи та де- клараційних патентів на корисну модель за цим підкласом підтверджує зростання активності винахідників. Однак, як і ба- гатьох інших випадках, кількість патент- них пар є набагато меншою. Так, у парі H04W–G06Q Укрпатентом було зареєстровано лише 3 патенти, хоча всі вони були отримані за останні 2 ро- ки. Один з них отриманий польською компанією. За ще однією парою H04N– G03B кількість патентів склала 7 одини- ць, з яких лише 2 отримані у 2012–2014 ро- ках. Примітно, що з чинних 3 патентів усі отримані вітчизняними винахідни- ками. Кількість патентів в Україні за на- ступною патентною парою H04L–G06Q становила 9 одиниць, три з яких отри- мані впродовж 2012–2014 років. Серед чинних п’яти патентів три належали ав- торству вітчизняних винахідників. Найбільша кількість чинних патентів у цій технологічній групі спостерігалася у патентній парі H04W–G06F і становила 8 патентів (при загальній кількості 14), що є цілком логічно, адже вони переваж- но стосуються мобільного зв’язку. Однак 7 з них були деклараційними патентами на корисну модель, що отримувалися вітчизняними авторами. Єдиний чинний 20-річний патент на винахід за цією па- рою належить сінгапурській компанії. Разом з тим найбільша кількість – 15 патентів – зафіксована в останній патен- тній парі в цій групі H04N–G11B, з яких лише 2 отримані з початку 2012 року. Чинними станом на травень 2012 року були 4, і всі вони отримані іноземними компаніями. Акумулятори. Із появою великої кількості електронних пристроїв – від мобільного зв’язку до транспортних за- собів – нового розвитку набули техно- логії накопичення енергії, і передусім електричної, що знайшло відображення у двох патентних парах, що утворені чо- тирма підкласами патентів: – схеми або системи для підведен- ня або розподіляння електричної енергії; системи для накопичування електричної енергії (H02J); – способи або пристрої, наприклад батареї, для прямого перетворювання хімічної енергії в електричну (H01M); – засоби електричного нагрівання; засоби електричного освітлювання, не охоплені іншими класами (H05B); – напівпровідникові прилади; електричні твердотільні прилади, не охоплені іншими підкласами (H01L). Перші два підкласи уже були розгля- нуті нами у групі технологій зі зберіган- ня, передачі енергії для електричних та гібридних транспортних засобів, тому нагадаємо лише, що в Україні за кожним з цих підкласів кількість патентів скла- дає близько 500, з яких близько 20% от- римані з початку 2012 року. Разом вони утворюють патентну пару, що у май- бутньому має шанси стати новітньою технологією. У світі кількість спільних патентів у цій парі не перевищує 1000, тоді як в Україні кількість національних патентів у цій парі становить трохи біль- ше 20, з яких лише 3 отримані за остан- ні 3 роки. З цієї кількості чинними є 6 патентів, і всі вони видані вітчизняним винахідникам. За підкласом H05B в Україні зафік- совано 774 патенти, з яких 114 отримано впродовж 2012 – початку 2014 року (або 15%), тоді як за підкласом H01L – май- же 1400, з них нових – 19%. Примітно, що збільшення патентної активності за цими підкласами практично не відчут- но. Щодо кількості патентів у патентній парі, утвореній цими підкласами, то їх кількість, як не дивно, становила лише 61 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 1 6 одиниць, з яких лише 2 отримані з 2012 ро- ку. Однак чинним є лише один патент, отриманий Інститутом термодинаміки НАН України в 2008 році на корисну мо- дель. Бездротові та цифрові комунікації. Ця група є однією з найбільших та динаміч- них, адже в межах цієї групи технологій спостерігали як патентні сплески, так і суттєве скорочення активності. До най- більш активних патентних пар, що до- сягли високих темпів розвитку, належать чотири, що утворені наступними підкла- сами патентів: – мережі бездротового зв'язку (H04W), на основі якого розробляється низка технологій в інших групах; – передавання дискретної інфор- мації (H04L); – секретний зв’язок; створювання штучних перешкод у системах зв’язку (H04K); – передавання сигналів (H04B). Ситуація щодо патентної активності за першими двома підкласами вже була наведена вище, тому розглянемо наступ- ні два. Отже, за підкласом H04K в Україні всього зареєстровано 50 патентів, з яких 9 отримано з початку 2012 року. Примітно, що всі вони отримані вітчизняними ви- нахідниками, серед яких провідне місце належить фахівцям Державного науково- дослідного інституту МВС. За підкласом H04B у вітчизняній базі даних патентів на винаходи та корисні моделі зареєстро- вано майже 800 одиниць, причому з них 16% є відносно новими. Як зазначалося, кількість патентних пар у групі бездро- тового зв’язку та комунікацій становить 4 одиниці, які найбільш активно роз- виваються: H04W–H04B, H04W–H04J, H04W–H04L, H04L–H04K. У парі H04W–H04B кількість патен- тних пар в Україні становила 30 одини- ць, з яких чинними було лише 22. У свою чергу, з них 64% було отримано з початку 2012 року, проте лише 1 чинний патент належить вітчизняним винахідникам. У другій парі H04W–H04J кількість спільних патентів становила 7 одиниць. Усі вони є чинними, причому 4 отри- мані після 1 січня 2012 року, однак, як і у попередньому випадку, лише один па- тент на винахід отриманий українськими розробниками. Власне, це і є той самий патент на спосіб управління адаптивною модуляцією та кодуванням у бездротових мережах і пристрій для його здійснення, який було розроблено у Харківському національному університеті радіоелект- роніки. Що стосується патентної пари H04W–H04L, то загальна кількість па- тентів у ній склала 130 одиниць, з них 60% отримано протягом 2012 – початку 2014 року. Відзначимо, що 94 патенти були чинними, а частка вітчизняних от- римувачів з них склала менше 20%. Вод- ночас кількість патентних пар у світі за цими підкласами складає понад 10000 па- тентів і продовжує зростати. Натомість у патентній парі H04L– H04K кількість патентів у світі не пере- вищує 500 одиниць. Враховуючи те, що вони пов’язані з секретним зв’язком, можна припустити, що це і є причина незначної кількості патентів. В Україні кількість спільних патентів за зазначе- ними підкласами становила 7 одиниць, причому жоден з них не є чинним. Лише за один патент, що отриманий Севасто- польським національним технічним уні- верситетом, очікувалася сплата першого внеску. Висновки. Сучасні глобальні тенден- ції у патентній активності дають мож- ливість виявити перспективні напрями технологічного розвитку. На основі ме- тоду аналізу сплесків фахівцями ОЕСР було визначено 33 новітні технології, які виникли на перетині різних техноло- гічних напрямів та у середньостроковій перспективі будуть визначати розвиток економіки. Зокрема, це нові пристрої відображення, медичні біохімічні пре- парати та ліки, нові засоби діагностики, зберігання електричної енергії, бездро- товий та цифровий зв’язок, освітлення, електричне та гібридне транспортування тощо. В Україні останніми роками патент- на активність характеризувалася незнач- ними темпами зростання, в середньому за останні 13 років кількість патентів В.Ю. Грига 62 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 1 зростала на 0,3% щорічно. Проте у пер- спективних технологічних напрямах ак- тивність вітчизняних винахідників була вкрай низькою та фрагментарною, що свідчить про слабку інтегрованість Ук- раїни в процеси світового технологічно- го розвитку та фактичну невідповідність траєкторій технологічного розвитку су- часним глобальним тенденціям. Серед патентів, що були отримані за перспек- тивними новітніми технологічними на- прямами, більшість втратила чинність, навіть ті, що видані впродовж останніх трьох років, що свідчить про слабкі перс- пективи їх впровадження в економіку та/ або недостатній економічний потенціал вітчизняних винаходів. Не зайво відзна- чити, що досить значна частина патентів, що отримується вітчизняними заявника- ми, є деклараційними патентами на ко- рисну модель, а отже якісний рівень та- ких винаходів є більш низьким. 1. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. – Хар ків : Константа, 2006. – 272 с. 2. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / за ред. Б. А. Ма- ліцького. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с. 3. Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми форму- вання та реалізації: [монографія] / О.С. Попович. – К: Фенікс. – 2005. – 246 с. 4. Кваша Т.К. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української еко- номіки / Кваша Т.К., Паладченко О.Ф. // Науково-технічна інформація. – № 3 (45). – 2010. – Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=300. 5. Патон Б. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти / Б. Патон, В. Москаленко, І. Чекман, Б. Мовчан // Вісник НАН України. – № 6. – 2009. – С.18–26. 6. Ткачова О.А. Нанотехнології як об’єкт статистичного моніторингу: світова та вітчизняна практики / О.А. Ткачова // Економіка та прогнозування – 2014. – № 2. – С. 105–124. 7. Emerging technologies / OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2013: Innovation for Growth. [Electronic resource]. – OECD Publishing. – 2013. – Access mode: http://www. oecdilibrary.org/docserver/download/9213051ec038.pdf?expires=1403167716&id=id&accname =guest&checksum=0C2A2899F5566115F691FB6F72455327 8. Country information. Ukraine [Electronic resource]. – WIPO. – Access mode: http://www.wipo. int/members/en/details.jsp?country_id=177 9. Espacenet. Patentsearch. – Європейський патентний офіс. – Режим доступу: http:// worldwide.espacenet.com/ Одержано 14.11.2014 Грига В.Ю. Перспективы развития новейших технологий в Украине В статье рассмотрены вопросы развития новейших технологий в Украине. Проанализирова- ны направления технологического развития в мире, идентифицированые по результатам анализа динамики ко-патентования (патентных пар) по процедуре PCT. Исследована патентная актив- ность отечественных изобретателей в контексте развития новейших технологий по результа- там анализа патентов, информация о которых размещена в базе данных «Изобретения (полезные модели) Украины». Выявлено, что траектория технологического развития Украины не отвечает современным глобальным тенденциям.

Перспективи розвитку новітніх технологій в Україні

Institution

Similar Items