Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні

Проведено аналіз поточного стану системи вимірювання розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного врядування в Україні, а також проблем в цій сфері. Обґрунтовано необхідність удосконалення та приведення у відповідність зі стандартами ЄС Національної системи індикаторів оцінки рів...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2016
Main Authors:	Сенченко, В.В., Гладков, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Series:	Наука та наукознавство
Subjects:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132217
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні / В.В. Сенченко, О.В. Гладков // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 16-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132217
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1322172025-02-09T20:31:46Z Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні Мониторинг развития информационного общества в Украине Monitoring of Information Society Development in Ukraine Сенченко, В.В. Гладков, О.В. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Проведено аналіз поточного стану системи вимірювання розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного врядування в Україні, а також проблем в цій сфері. Обґрунтовано необхідність удосконалення та приведення у відповідність зі стандартами ЄС Національної системи індикаторів оцінки рівня розвитку інформаційного суспільства, Методики формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства, системи статистичних спостережень Держстату України та пов’язаних з ними нормативно-правових актів. Отримані результати сприятимуть підвищенню рівня об'єктивізації, ефективності, прозорості та відкритості державної політики та державного управління у сфері побудови інформаційного суспільства в Україні, а також зниженню рівня корупції. Проведен анализ текущего состояния существующей в Украине системы измерения развития информационного общества и внедрения электронного управления, а также проблем в этой сфере. Обоснована необходимость усовершенствования и приведения в соответствие со стандартами ЕС Национальной системы индикаторов оценки уровня развития информационного общества, Методики формирования индикаторов развития информационного общества, системы статистических наблюдений Госстата Украины и связанных с ними нормативно-правовых актов. Полученные результаты будут способствовать повышению уровня объективизации, эффективности, прозрачности и открытости государственной политики и государственного управления в сфере построения информационного общества Украины, а также снижению уровня коррупции. The current status and problems of the system for measuring the development of the information society and implementation of e-governance in Ukraine are analyzed. The need for improvement and harmonization with EU standards of the National System of Indicators Measuring the Development of Information Society, the Guidelines for Constructing the Information Society Development Indicators, the statistical observation system of the Ukrainian State Statistics Service and the related regulatory acts is substantiated. The results will help increase objectification, efficiency, transparency and openness of the public policy and the governance in the field of information society building the in Ukraine, and lower levels of corruption. 2016 Article Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні / В.В. Сенченко, О.В. Гладков // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 16-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132217 330:004.9 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Сенченко, В.В. Гладков, О.В. Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні Наука та наукознавство
description	Проведено аналіз поточного стану системи вимірювання розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного врядування в Україні, а також проблем в цій сфері. Обґрунтовано необхідність удосконалення та приведення у відповідність зі стандартами ЄС Національної системи індикаторів оцінки рівня розвитку інформаційного суспільства, Методики формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства, системи статистичних спостережень Держстату України та пов’язаних з ними нормативно-правових актів. Отримані результати сприятимуть підвищенню рівня об'єктивізації, ефективності, прозорості та відкритості державної політики та державного управління у сфері побудови інформаційного суспільства в Україні, а також зниженню рівня корупції.
format	Article
author	Сенченко, В.В. Гладков, О.В.
author_facet	Сенченко, В.В. Гладков, О.В.
author_sort	Сенченко, В.В.
title	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні
title_short	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні
title_full	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні
title_fullStr	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні
title_full_unstemmed	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні
title_sort	моніторинг розвитку інформаційного суспільства в україні
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132217
citation_txt	Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні / В.В. Сенченко, О.В. Гладков // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 16-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT senčenkovv monítoringrozvitkuínformacíinogosuspílʹstvavukraíní AT gladkovov monítoringrozvitkuínformacíinogosuspílʹstvavukraíní AT senčenkovv monitoringrazvitiâinformacionnogoobŝestvavukraine AT gladkovov monitoringrazvitiâinformacionnogoobŝestvavukraine AT senčenkovv monitoringofinformationsocietydevelopmentinukraine AT gladkovov monitoringofinformationsocietydevelopmentinukraine
first_indexed	2025-11-30T12:52:55Z
last_indexed	2025-11-30T12:52:55Z
_version_	1850219878004293632
fulltext	ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 116 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 УДК 330:004.9 В. В. Сенченко, О. В. Гладков Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні Проведено аналіз поточного стану системи вимірювання розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного врядування в Україні, а також проблем в цій сфері. Обґрунтовано необхідність удосконалення та приведення у відповідність зі стандартами ЄС Національної системи індикаторів оцінки рівня розвитку інформаційного суспільства, Методики формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства, системи статистичних спостережень Держстату України та пов’язаних з ними нормативно-правових актів. Отримані результати сприятимуть підвищенню рівня об'єктивізації, ефективності, прозорості та відкритості державної політики та державного управління у сфері побудови інформаційного суспільства в Україні, а також зниженню рівня корупції. Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне суспільство, Індекс цифрової спроможності, Індекс мережевої готовності, Індекс розвитку електронного уряду, Національна система індикаторів розвитку інформаційного суспільства. Інформаційно-комунікаційні тех- нології (ІКТ) та інформаційно-ко- мунікативні системи за нинішніх умов глобального цивілізаційного розвитку є ключовим ресурсом суспільства та держа- ви, а також необхідною передумовою їх конкурентоспроможності на глобальних ринках. Саме інформаційна сфера здатна виступати провідним фактором реаліза- ції найважливіших суспільних проек- тів динамічного розвитку, становлення громадянського суспільства, входжен- ня у світову спільноту тощо. Ініціатива Європейського Союзу «Цифровий по- рядок денний для Європи – 2020» виз- начає роль ІКТ як ключового фактора нарощування соціального й економіч- ного потенціалу новітніх технологій як важливого інформаційного середовища діяльності суспільства в цілому, підви- щення добробуту його громадян, автома- тизації ведення підприємництва. Ефективне формування й реалізація будь-якої державної політики та держав- ного управління неможливі без організа- ції надійних і якісних зворотних зв'язків, налагодження постійного моніторингу та © В. В. Сенченко, О. В. Гладков, 2016 контролю, особливо якщо це стосується процесів розбудови інформаційного су- спільства й електронного врядування. Не- обхідною умовою успішного формування й реалізації обґрунтованої та ефективної державної політики України у сфері роз- витку інформаційного суспільства є за- безпечення цього процесу актуальною, повною, достовірною, точною, оператив- ною інформацією. Практика останніх ро- ків свідчить про відсутність або недоско- налість механізмів моніторингу й аналізу, у тому числі методологічної та методичної бази збирання, оброблення й зберігання інформації. Брак всеосяжних, своєчас- них і придатних для порівняння даних залишається головним бар'єром під час аналізу статусу і прогресу інформаційного суспільства для визначення цілей і ухва- лення політичних рішень. Тому удосконалення національної системи індикаторів, методик збирання, оброблення, оцінювання інформації, си- стеми джерел інформації, формування відповідних моделей та отримання на їх основі прогнозів з метою підвищення рівня об'єктивізації та ефективності дер- жавної політики й державного управлін- ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 17ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ ня в цій сфері, зменшення рівня корупції в ній є вкрай актуальними науковими та практичними завданнями. Метою дослідження є аналіз поточ- ного стану системи вимірювання розвит- ку інформаційного суспільства в Україні та розроблення рекомендацій щодо удо- сконалення та приведення у відповід- ність зі стандартами ЄС Національної системи індикаторів оцінки рівня роз- витку інформаційного суспільства. Міжнародні організації, що забе- зпечують формування систем моніто- рингу та індексів, такі як Міжнародний союз електрозв'язку, Інститут статистики ЮНЕСКО, Статистична служба Євро- пейського Союзу (Євростат), Інститут Всесвітнього банку, Організація економіч- ного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Статистичний відділ ООН та інші отриму- ють дані від держав-членів і партнерських дослідницьких і статистичних агентств. Інформація збирається через офіційні канали статистичного обліку та/або мето- дами вибіркових обстежень. Після цього міжнародна організація, що здійснює узагальнення даних для побудови індек- су, зазвичай звертається до представника певної країни з проханням консолідувати отримані відповіді, щоб вивести узагаль- нені показники для цієї країни. Якщо в країні немає організації, готової виконати таке узагальнення, консолідація даних ви- конується міжнародними організаціями. Існує ціла низка систем індикаторів та індексів, показників, статистичних досліджень, що розробляються різни- ми міжнародними інститутами в рамках програм у галузі освіти, культури, ко- мунікації. Як правило, ці системи інди- каторів розробляються під конкретні цілі тих або інших проектів. При цьому вини- кає проблема координації взаємодії різ- них інститутів, зіставлення систем інди- каторів і отримуваних на їх основі даних. З 2002 року ЄС запровадила щоріч- не обстеження інформаційного суспіль- ства з метою проведення бенчмаркингу рушійних сил створення та використан- ня ІКТ на підприємствах та фізичними особами. Євростат координує два види обстеження щодо: – використання ІКТ на підприєм- ствах (Eurostat Model for a Community Survey on ICT Usage and e-Commerce in Enterprises); – використання ІКТ домогосподар- ствами та фізичними особами (Eurostat Model for a Community Survey on ICT Usage in Households and by Individuals). Система показників ІКТ, що сфор- мована у 2005 році міжнародними ор- ганізаціями (ЮНКТАД у співробітництві з ОЕСР, Євростатом, МСЕ, Інститутом статистики ЮНЕСКО) з метою гармоні- зації та стандартизації статистики у сфері ІКТ, враховує як міжнародні стандарти, так і національні особливості статистич- ної практики в країні. Важливо відзначити, що система по- казників для моніторингу й оцінювання ІКТ в Євросоюзі не є фіксованою, особли- во на початкових етапах реалізації програм і стратегій. Постійно триває обговорення того, які індикатори необхідні для моніто- рингу тих або інших напрямків і компо- нентів, список оновлюється і доповнюєть- ся у міру досягнення консенсусу. Створено нові системи статистич- них показників, що характеризують стан і тенденції розвитку інформаційного су- спільства. Деякі з них пройшли апробацію в країнах з високим рівнем розвитку ІКТ і розглядалися як основа для української національної системи індикаторів оціню- вання стану інформаційного суспільства. Насамперед це «Основний набір ІКТ-ін- дикаторів», прийнятий на Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспіль- ства в Тунісі [1], і система «Статистичні індикатори для моніторингу інформа- ційного суспільства» (Statistical Indicators Benchmarking the Information Society, SIBIS), що відображають пріоритети та цілі проекту «Електронна Європа» [2]. Як інтегрована характеристика рівня роз- витку інформаційного суспільства або його структурних елементів використову- ються композитні ІКТ-індекси (е-індек- си), побудовані на базі наборів ІКТ-ін- дикаторів. При цьому вибір індикаторів і методика побудови індексу у значній мірі залежать від обраних пріоритетів. Визна- чена множина індикаторів структурується ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 В. В. Сенченко, О. В. Гладков 18 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 відповідно до прийнятої моделі інфор- маційного суспільства, при цьому кож- ному елементу структури відповідає свій компонентний індекс/субіндекс, що дає можливість аналізу і моніторингу ситуації у відповідній сфері ІКТ [3]. Перелік основних композитних ін- дексів, за допомогою яких міжнародні організації здійснюють порівняльний аналіз розвитку інформаційного суспіль- ства та його складових у різних країнах світу, наведено в табл. 1. Таблиця 1 Перелік головних композитних індексів для вимірювання цифрових можливостей Назва індексу, організація-виконавець Кіль- кість країн Кіль- кість інди- каторів Дата прий- няття Назви груп використаних індикаторів Індекс цифрової спромож- ності (Digital Opportunity Index, DOI), ITU/UNCTAD/KADO 180 11 2004/05 Три групи: Використання, Інфраструктура і Спроможність Індекс ІКТ можливостей (Digital Divide Index, DDI), ORBICOM/ITU 139 17 2003 Методологічні дані не до- ступні Індекс розвитку ІКТ (ICT Diffusion Index, ICTDI), UNCTAD 180 8 2003 Чотири групи: Доступ, Мож- ливість з’єднання, Викори- стання і Політика Індекс інформаційного су- спільства (Information Society Index, ISI), компанія IDC 52 15 2004 Чотири групи: Комп’ютерна інфраструктура, Інформа- ційна інфраструктура, Мере- жева інфраструктура, Соціальна інфраструктура Індекс е-готовності (Індекс розвитку електронного уряду) (United Nations Global Egovernment Development Index, UNGEDI), EIU/IBM 68 31 2004/05 Шість груп: Можливість з’єднання, Бізнес-середови- ще, Прийняття, Юридичне і політичне середовище, Со- ціальне і культурне середо- вище, Підтримка e-послуг Індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index, NRI), Світовий економічний форум 102 48 2003 Три групи: Навколишнє середовище, Готовність, Використання Індекс цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), ITU 179 8 2002 П’ять груп: Інфраструктура, Доступність, Знання, Кіль- кість, Використання Індекс Мобільний зв’язок/ Інтернет ITU 171 26 2001 Три групи: Інфраструктура, Використання, Ринкові умови Індекс технологічних досяг- нень (Індекс технологічної готовності) (WEF Technological Readiness Index), UND 71 8 1998– 2000 Чотири групи: Створення технологій, Розповсюд- ження сучасних інновацій, Розповсюдження ранніх інновацій, Людський капітал Джерело: складено автором за [4] ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 19ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ Більшість ІКТ-індексів базуються на наборі індикаторів, відібраних са- мими авторами індексу, тоді як Індекс цифрової спроможності, розроблений Міжнародним союзом електрозв'язку (МСЕ) – це єдиний e-індекс, який оснований лише на інтернаціонально узгоджених індикаторах ІКТ і розгля- дається МСЕ як один з високоякісних стандартів вимірювання та оцінювання розвитку інформаційного суспільст- ва в окремих країнах, регіонах й у світі в цілому [4]. Індекс має три складових: Спроможність, Інфраструктура, Вико- ристання, які в свою чергу складаються з певного набору індикаторів (табл. 2). Таблиця 2 Складові Індексу цифрової спроможності Індикатори, що використовуються для розрахунків Спроможність 1. Відсоток населення, охопленого мобільним зв’язком 2. Тариф доступу до Інтернету як % доходу на душу населення 3. Тариф мобільного зв’язку як % доходу на душу населення Інфраструктура 4. Частка домогосподарств із фіксованими телефонними лініями 5. Частка домогосподарстві з комп’ютером 6. Частка домогосподарств із доступом до Інтернету 7. Користувачі послуг мобільного зв’язку на 100 мешканців 8. Користувачі Інтернету на 100 мешканців Використання 9. Частка осіб, які користуються Інтернет 10. Відношення користувачів широкосмугового доступу до їх загаль- ної кількості 11. Відношення користувачів мобільної широкосмугової мережі до їх загальної кількості Щоб охарактеризувати рівень розвит- ку інформаційного суспільства в Україні та порівняти його із ситуацією в інших країнах світу, скористаємося результатами вимірювання Індексу мережевої готовності. Цей комплексний показник характеризує готовність економіки країни до викори- стання ІКТ для підвищення конкуренто- спроможності і благополуччя і вважаєть- ся авторитетним джерелом міжнародної оцінки. Індекс мережевої готовності опри- люднюється з 2001 року Всесвітнім еко- номічним форумом та міжнародною школою бізнесу INSEAD в межах щоріч- них доповідей про розвиток інформа- ційного суспільства в країнах світу [5]. Для розрахунку індексу використовують дані національних міністерств ІКТ, регла- ментарних органів електрозв'язку і націо- нальних статистичних управлінь. Індекс вимірює рівень розвитку ІКТ за 53-ма параметрами, що об'єднані в чотири основні групи: 1. Наявність умов для роз- витку ІКТ. 2. Готовність громадян, бізнесу і державних органів до використання ІКТ. 3. Рівень використання ІКТ в суспільно- му, комерційному і державному секторах. 4. Наслідки використання ІКТ для еконо- міки та суспільства. Динаміку позиції та величину Ін- дексу мережевої готовності для України наведено в табл. 3 [6]. В дужках зазначе- но кількість країн, що досліджувались. У розрахованому у 2013 році рейтингу чільні місця утримують Фінляндія (1), Сінгапур (2) і Швеція (3), а Україна по- сідала 73 місце. У звіті за 2013 рік під- креслюється відсутність прогресу в по- доланні глибокого цифрового розриву між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, в доступі до цифрово- го контенту. Деякі країни, що розвива- ються, не здатні перетворити інвестиції у сферу ІКТ у відчутні переваги з точки зору конкурентоспроможності, розвитку і зайнятості населення. Ця здатність за- лежить від якості нормативної бази, біз- несу і інноваційного середовища, міри ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 В. В. Сенченко, О. В. Гладков 20 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 готовності та фактичного використання ІКТ, а також соціальних і економічних наслідків використання ІКТ. У 2014 році Україна посіла вже 81 місце у світі за рів- нем розвитку ІКТ, втративши 8 позицій у порівнянні з попереднім роком. Очо- лили рейтинг, як і у попередньому році, Фінляндія, Сінгапур і Швеція. На чет- вертому місці залишились Нідерланди, за ними Норвегія. Таблиця 3 Динаміка позиції та значення Індексу мережевої готовності України в 2007–2014 роках 2007 2008 2009 2010 позиція індекс позиція індекс позиція індекс позиція індекс 75 (122) 3,46 70 (127) 3,69 62 (134) 3,88 82 (133) 3,53 2011 2012 2013 2014 позиція індекс позиція індекс позиція індекс позиція індекс 90 (138) 3,53 75 (142) 3,85 73 (144) 3,87 81 (148) 3,87 Джерело: складено за матеріалами Всесвітнього економічного форуму The Global Information Technology Report 2007–2014 [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: www.weforum.org Комплексний показник Індекс роз- витку електронного уряду публікується раз в два роки Департаментом з еконо- мічних і соціальних питань ООН з 2001 року. Він оцінює готовність і можливості національних державних структур до ви- користання ІКТ для надання громадя- нам державних послуг. Індекс акумулює дані про рівень розвитку електронного уряду в країні та оцінку тенденцій у ви- користанні ІКТ державними установа- ми. За Індексом розвитку електронного уряду Україна в звіті за 2011–2012 роки опинилася на 68-й сходинці серед 190 країн, продемонструвавши негативну тенденцію в порівнянні з показником 2010 року – 54 місце серед 184 країн [7]. Низькі рейтинги України свідчать про недостатнє використання потенціалу ІКТ і державою, і організаціями, і грома- дянами. Вони характеризують повільне і недосконале проникнення і викори- стання переваг новітніх ІКТ передусім у щоденній діяльності і виробничих про- цесах з метою поширення і підвищення ефективності інновацій задля підвищен- ня власної продуктивності. Фахівці Всес- вітнього економічного форуму відзна- чають, що уряд України не має чіткого плану впровадження і використання ІКТ для підвищення конкурентоспромож- ності країни. Відсутність упевненості в захисті власних прав і капіталовкладень, корупція і «зарегульованість» багатьох процесів, а також нестабільність україн- ського ринку відлякують інвесторів, які могли б розповсюдити в країні найкращі практики розвитку ІКТ. Сфери ІКТ та розвитку інформацій- ного суспільства регулюються такими базовими Законами України: «Про На- ціональну программу інформатизації»; «Про інформацію»; «Про Основні за- сади розвитку інформаційного суспіль- ства України на 2007–2015 роки»; «Про електронні документи та електронний документообіг»; «Про доступ до публіч- ної інформації»; «Про електронний циф- ровий підпис»; «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних сис- темах»; «Про захист персональних да- них». Формування системи національ- них електронних інформаційних ресур- сів, порядок легалізації та використання комп'ютерних програм в органах вико- навчої влади та інші системні дії щодо ін- форматизації країни визначаються по- становами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими директивни- ми і нормативними документами. Зокре- ма, Розпорядженням КМУ від 15.05.13 р. № 386-р прийнято «Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні», а Постановою КМУ від 28.11.12 р. № 1134 ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 21ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ затверджено «Національну систему інди- каторів оцінки рівня розвитку інформа- ційного суспільства». Зазначена законодавча база має знач- ну кількість невизначеностей та супереч- ностей. Це виражається, з одного боку, у необґрунтовано великій кількості норм і інститутів регулювання, значному ад- міністративному і податковому тиску, не- прийнятно високій кількості зобов'язань, покладених на суб’єкти діяльності у цих сферах. Численні обмеження перешкод- жають реалізації прав приватної власно- сті та підприємницької ініціативи, тобто саме тих правових норм, що визначають зростання добробуту. Держава, посіда- ючи провідну позицію в регулюванні відносин з розвитку інформаційного су- спільства, демонструє сьогодні низьку спроможність щодо ефективної реаліза- ції прийнятих повноважень. Нормативні положення законодавства, які дуже часто коригуються, виявляються ще більш су- перечливими, розмитими і неузгодже- ними з реальними потребами розвитку інформаційного суспільства, ніж правові норми, які діяли раніше. Деякі загально- економічні і суспільно значущі правові акти розробляються і приймаються без урахування специфіки ІТ-діяльності. Це не тільки негативно впливає на розвиток інформаційного суспільства, а й пород- жує необхідність створення значного ма- сиву відомчих (таких, що роз'яснюють, уточнюють тощо), недостатньо узгодже- них документів. У багатьох соціально- економічних і загальногромадянських нормативних документах інформатиза- ційний блок просто відсутній. Це сто- сується навіть тих правових актів, які безпосередньо впливають на розвиток інформаційного суспільства. Для віт- чизняного законодавства характерний значний розрив у часі між ухваленням нормативно-правових актів і подальшим розробленням конкретних нормативів, процедур, механізмів їх реалізації [8]. Останнім часом ситуація в Україні зазнала позитивних змін. Було прий- нято низку важливих системних до- кументів, які регламентують процеси моніторингу й оцінювання розвитку ін- формаційного суспільства в Україні, насам- перед це Постанова КМУ від 28.11.2012 р. № 1134 «Про запровадження Національ- ної системи індикаторів розвитку ін- формаційного суспільства», Наказ МОН України від 06.09.2013 р. № 1271 «Про затвердження методики формування ін- дикаторів розвитку інформаційного су- спільства». Національна система індикаторів розвитку інформаційного суспільства (далі – Система індикаторів) є сукупніс- тю статистичних показників, що характе- ризують стан поточного інформаційного розвитку суспільства у соціально-еконо- мічному, науково-технічному, екологіч- ному та інших розрізах. Система призначена для оцінювання та аналізу розвитку інформаційного су- спільства в Україні за допомогою таких індексів: – індекс проникнення інформа- ційних технологій в суспільство (ITS), включаючи його визначення за регіона- ми України; – індекс технологічного застосуван- ня інформаційних технологій (CTA). Визначення Системи індикаторів проводиться експертами раз на рік з до- триманням таких вимог: забезпечення необхідними регулярними статистични- ми даними з питань інформатизації та розвитку інформаційного суспільства; стандартизація статистичних показни- ків, що характеризують стан розвитку інформаційного суспільства в країні та регіонах; визначення та реалізація ор- ганізаційних заходів з ведення цієї систе- ми індикаторів. Із затверджених Постановою КМУ від 28 листопада 2012 р. № 1134 31 ін- дикатора 64% індикаторів (у т. ч. «Рі- вень інформаційної безпеки») визна- чаються на основі порівняльного аналізу даних національних та міжнародних консалтингових компаній та організа- цій або на основі експертного аналізу даних Держстату України або з вико- ристанням якісних оцінок. Крім того, із переліку з 17 даних, необхідних для розрахунку Системи індикаторів, 53% визначаються за експертними даними, ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 В. В. Сенченко, О. В. Гладков 22 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 а 41% – за даними Держстату України та експертними даними. У роботі [9] проаналізовано наявність первинних даних та джерел інформації офіційної статистики для базових індика- торів національної системи індикаторів оцінювання розвитку інформаційного суспільства. Для визначення індикаторів рекомендовано використовувати офіцій- ні дані Держстату України та загально- доступні дані органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана зі збиранням та використанням адміністративних да- них та експертних даних: • державне статистичне спостере- ження щодо використання інформа- ційно-комунікаційних технологій та електронної торгівлі на підприємствах (форма № 1-ІКТ, (одноразова)); • державне статистичне спостере- ження щодо наявності засобів зв’язку (форма № 13-зв’язок, (квартальна)); • державне статистичне спостере- ження щодо доходів від послуг зв’язку (форма № 12-зв’язок (місячна)); • державне статистичне спостережен- ня щодо телефонізації об’єктів у сільській місцевості і потреби населення в домашніх телефонах мережі загального користуван- ня (форма № 43-зв’язок (річна)). Крім цього, окремі питання щодо ви- користання ІКТ містяться в інших фор- мах державних статистичних спостере- жень: • форма № 1-підприємництво (річ- на) «Звіт про основні показники діяльно- сті підприємства», (розділ 6); • форма № 3-наука (річна) «Звіт про виконання наукових та науково-техніч- них робіт»; • форма № 1-технологія (річна) «Звіт про створення та використання високих технологій та об’єктів права інтелекту- альної власності». На основі цього було визначено мож- ливості щодо інформаційного забезпе- чення для розрахунку базових індика- торів національної системи індикаторів оцінювання розвитку інформаційного суспільства, які відображено у табл. 4. Таблиця 4 Наявність первинних даних та джерел інформації офіційної статистики для розрахунку базових індикаторів національної системи індикаторів оцінювання розвитку інформаційного суспільства Код Назва індикатора Первині дані Джерело інформації 1 Частка Інтернет-ко- ристувачів в Україні Форма № 13-зв’язок (квартальна) Показник кількості або- нентів мережі «Інтернет» (код рядка 090) Статистичний бюлетень Держстату «Стан і розвиток зв’язку в Україні» та статистич- ний щорічник України, розділ «Населення», сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 2 Частка Інтернет-ко- ристувачів широкосмугового доступу в Україні Форма № 13-зв’язок (квартальна) Показник кількості або- нентів мережі «Інтернет» (код рядка 091) Статистичний бюлетень Держстату «Стан і розвиток зв’язку в Україні» та статистич- ний щорічник України, розділ «Населення», сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 3 Частка користувачів мобільного Інтернет у загальній кіль- кості користувачів Інтернет Форма № 13-зв’язок (квартальна) Статистичний бюлетень Держ- стату «Стан і розвиток зв’язку в Україні», сайт Держстату http:// www.ukrstat.gov.ua/ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 23ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 7 Частка витрат на програмне Забезпечення Форма № 1-підприєм- ництво (річна) «Звіт про основні показники діяльності підприємства», (розділ 6, код рядка 730) сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 8 Рівень обчислюваль- ної спроможності (потужності) ІТІС – – 9 Частка власників комп’ютерів в Україні Вибіркове обстеження умов життя домогоспо- дарства (питання щодо наявності у домогоспо- дарств персональних комп’ютерів) сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 10 Рівень інформа- тизації провідних бібліотек країни – – 11 Рівень інформатиза- ції населення – – 12 Рівень концентрації населення, що живе в зоні покриття стільникового зв’язку – – 13 Рівень розвитку стільникового зв’язку в Україні Форма № 13-зв’язок (квар- тальна) показник кількості абонентів стільникового зв’язку (код рядка 061) Статистичний бюлетень Держстату «Стан і розвиток зв’язку в Україні» та статистич- ний щорічник України, розділ «Населення» 14 Частка доходу від послуг стільниково- го зв’язку на душу населення Форма № 12-зв’язок (місячна) показник суми доходу від надання мобіль- ного зв’язку (код рядка 23, гр. 1 або гр. 3) – 15 Частка власників телефонів фіксо- ваного зв’язку в Україні Форма № 13-зв’язок (квар- тальна) показник – 16 Рівень якості ліній фіксованого зв’язку Форма № 43-зв’язок по- казник кількості незадо- волених заяв населення на встановлення телефонів – 17 Потенціал попиту – – 18 Конкурентний статус – – 19 Частка науково- дослідницьких ор- ганізацій, діяльність яких пов’язана з ІТ-сектором Форма № 3-наука «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт» (річна) Статистичний збірник «Науко- ва та інноваційна діяльність», сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ Продовження табл. 4 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 В. В. Сенченко, О. В. Гладков 24 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 20 Рівень потенціалу розвитку ІТІС – – 21 Рівень регуляторно- го навантаження в сфері ІТ – – 22 Рівень пріоритетно- сті ІТ для уряду – – 23 Ступінь дотримання авторських прав на програмне забезпе- чення – – 24 Рівень правової під- тримки ІТ-бізнесу – – 25 Ефективність законодавства, що регулює Інтернет- діяльність – – 26 Рівень технологічно- го розвитку проми- словості – – 28 Сфера використання Інтернет та інших ІТ промисловими підприємствами та організаціями Обстеження за формою №1-ІКТ «Використання інформаційно-комуніка- ційних технологій та електронної торгівлі на підприємствах» Сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 29 Рівень викори- стання передових промислових технологій (ППГ) на промислових під- приємствах Форма № 1-технологія (річна) «Звіт про створен- ня та використання висо- ких технологій та об’єктів права інтелектуальної власності» Сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 30 Рівень інноваційної активності в країні – Можна використовувати розрахунки для України за індикаторами Інноваційного табло Євросоюзу 31 Рівень викори- стання сучасних ІТ науковцями Форма № 1-технологія (річна) «Звіт про створен- ня та використання висо- ких технологій та об’єктів права інтелектуальної власності», розд. 2 Сайт Держстату http://www.ukrstat.gov.ua/ 32 Рівень Інтернет-ак- тивності науковців та дослідників – – Продовження табл. 4 ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 25ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 33 Рівень онлайн-ак- тивності органів державного управ- ління і місцевого урядування щодо надання послуг населенню та бізнесу – – 34 Рівень застосування ІТ в державному плануванні, моніто- рингу та контролі за процесами техно- логічного розвитку – – 35 Сфера використан- ня Інтернет і засобів телекомунікацій населенням – – 36 Рівень роботизації озброєння – – 37 Рівень застосування ІТ в оборонному виробництві – – 38 Рівень інформацій- ної безпеки Країни – – 39 Рівень застосування ІТ в оборонному плануванні та управлінні – – 40 Рівень застосування ІТ в медичних уста- новах та лікарнях – – Джерело: складено за матеріалами [9] Не наведені у цій табл. 4 дані, які не- обхідні для розрахунку Системи індика- торів, визначаються за допомогою екс- пертних методів. Іншим важливим державним дже- релом інформації про стан розвитку інформаційного суспільства та впровад- ження електронного врядування є Дер- жавне агентство з питань електронного урядування України (далі – Агентство), на яке згідно з Постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 492 державою покла- дено, зокрема, функцію Генерального державного замовника Національної програми інформатизації, а серед його основних завдань визначено реалізацію державної політики у сфері інформати- зації, електронного урядування, фор- мування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства; організацію проведення прогнозно- аналітичних досліджень стану розвитку інформаційного суспільства, електрон- ного урядування та сфери інформатиза- ції; моніторинг сфери інформатизації та розвитку інформаційного суспільства. За результатами зібраної та опрацьо- ваної інформації Агентство доповідає щороку Кабінетові Міністрів України про стан інформатизації та розвиток ін- формаційного суспільства в Україні. Для Продовження табл. 4 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 В. В. Сенченко, О. В. Гладков 26 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 формування щорічної доповіді Агент- ство здійснює спостереження (збирає адміністративні дані) за визначеними формами у центральних органах вико- навчої влади та обласних державних адміністраціях. Ці адміністративні дані дають змогу досить детально, конкретно та достовірно оцінити стан інформати- зації органів виконавчої влади відповід- ного рівня, але не дають відповіді щодо стану інформатизації інших гілок влади, не спускаються до рівня міст та районів. Крім того, за межами спостереження цих форм залишаються домогосподар- ства, суб'єкти господарської діяльності, такі сфери суспільного життя як освіта, наука, культура тощо. Іншим недоліком зазначених форм є їх надмірна техно- кратичність – основна увага в них при- діляється стану інформаційної інфра- структури інформаційного суспільства та електронного врядування і майже від- сутня гуманітарна складова [10]. В умовах неповноти інформації від державних джерел для формування обґрунтованої й ефективної державної політики розвитку інформаційного су- спільства та впровадження електронного врядування необхідно використовувати недержавні джерела інформації, основ- ними з яких є: міжнародні організації; учасники ринку ІКТ (результати їх марке- тингових досліджень); громадські органі- зації; консалтингові компанії тощо. Кож- не з указаних джерел має свої переваги та недоліки. Так, міжнародні організації, як правило, надають вторинну інформацію, а первинна інформація надходить до них від органів державної влади тієї чи іншої країни із запізненням та іноді суперечли- вим тлумаченням показників. Інформа- ція, що надається учасниками ринку ІКТ, є неповною та не завжди достовірною, оскільки моніторинг ринку його учасни- ками здійснюється в їх вузькокорпора- тивних, часто рекламних інтересах, а не в інтересах суспільства або держави. Гро- мадські організації, які існують в Україні, поки що не спроможні стати незалежним комплексним джерелом інформації про розвиток інформаційного суспільства в країні, і їх оцінки в основному стосуються окремих сфер інформаційного суспільст- ва, наприклад стану розвитку Інтернету в Україні. Міжнародні аналітичні центри та консалтингові компанії спроможні здійс- нювати складні статистичні спостережен- ня, але вартість таких спостережень по- требує значних фінансових ресурсів. Тому серед пріоритетних заходів для удоско- налення системи вимірювання розвитку інформаційного суспільства та впровад- ження електронного врядування необхід- но визначити такі: узагальнення досвіду застосування міжнародних систем показ- ників; забезпечення інтеграції даних від державних та недержавних джерел інфор- мації; розроблення та впровадження від- повідних методик збирання та оброблен- ня даних від різних джерел інформації; побудова моделі розвитку інформаційно- го суспільства та електронного врядуван- ня та на її основі розроблення методики прогнозування розвитку цієї сфери. Висновки Серед проблем побудови інформа- ційного суспільства в Україні особливо актуальною є проблема недосконалості системи моніторингу й аналізу розвитку інформаційного суспільства та впровад- ження електронного врядування, не- гативними наслідками якої є недостат- ній рівень обґрунтованості державної політики та державного управління в цій сфері та можливості створення переду- мов для корупційних дій. Державна статистика, як і інші офіцій- ні джерела інформації про відповідні процеси в Україні, тільки частково від- повідає вимогам розбудови інформацій- ного суспільства в Україні, оскільки вона формувалась для відображення умов ін- дустріального суспільства й економіки, де переважну роль відіграють матеріальні за- соби, а не послуги, інформація та знання. «Національна система індикаторів оцінки рівня розвитку інформаційно- го суспільства», «Методика формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства» України, система статистич- них спостережень Держстату України та пов’язані з ними нормативно-правові акти потребують удосконалення та приведення їх у відповідність зі стандартами ЄС. ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 27ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 1. Core ICT Indicators ITU [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. itu.int/ITU-D/ict/partnership/material/ CoreICTIndicators.pdf. 2. SIBIS Indicator Handbook [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.sibis-eu.org/files/Sibis_Indicator_ Handbook.pdf. 3. Баховець О. Б. Про національну систему індикаторів інформаційного суспіль- ства / О. Б. Баховець, С. К. Полумієнко, Л. О. Рибаков, В. В. Тюрін // Математич- ні машини і системи. – 2009. – № 4. – С. 82–88. 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecsor.com.ua/files/indicator_ r1.pdf 5. World Economic Forum, The Global Information Technology Report 2014 [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: www. weforum.org/gitr; http://www3.weforum.org/ docs/WEF_GlobalInformationTechnology_ Report_2014.pdf. 6. Безугла К. О. Сучасний стан сектору інформаційних технологій в Україні / К. О. Безугла // Економіко-математич- не моделювання соціально-економіч- них систем, збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 19. – С. 50–70. 7. United Nations E-Government Survey 2012. E-Government for the People. Printed at the United Nations, February 2012, New York, 144 р. 8. Доповідь про стан інформатизації та роз- виток інформаційного суспільства в Україні за 2013 рік / Керівник А. І. Семен- ченко ; Ред. та уклад. А. І. Семенченко, С. К. Полумієнко. – Київ, 2013 [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http:// nc.gov.ua/menu/publications/materials/. 9. Звіт про науково-дослідну роботу № 161/19.12.11-2 «Розробка пропозицій Держкомстату щодо внесення змін до сис- теми державних статистичних спостере- жень з питань інформатизації та розвитку інформаційного суспільства: структури, механізмів, джерел інформації, проектів форм державних статистичних спосте- режень та інструкцій до них» / Науковий керівник д. е. н. І. Ю. Єгоров. – К. : НТК статистичних досліджень, 2011. – 48 с. 10. Семенченко А. І. Вимірювальна систе- ма розвитку інформаційного суспіль- ства та електронного врядування: ін- струмент формування й реалізації дер- жавної політики і протидії корупції / А. І. Семенченко, А. В. Журавльов // Віс- ник Національної академії державного управління. – 2012. – № 1. – С. 107–120 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/ uploads/2013/11/2012-1-14.pdf . Одержано 03.12.2015 В. В. Сенченко, А. В. Гладков Мониторинг развития информационного общества в Украине Проведен анализ текущего состояния существующей в Украине системы измерения развития информационного общества и внедрения электронного управления, а также проблем в этой сфере. Обоснована необходимость усовершенствования и приведения в соответствие со стандартами ЕС Национальной системы индикаторов оценки уровня развития информационного общества, Мето- дики формирования индикаторов развития информационного общества, системы статистиче- ских наблюдений Госстата Украины и связанных с ними нормативно-правовых актов. Полученные результаты будут способствовать повышению уровня объективизации, эффективности, прозрач- ности и открытости государственной политики и государственного управления в сфере построе- ния информационного общества Украины, а также снижению уровня коррупции. Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, информационное общество, Индекс цифровой способности, Индекс сетевой готовности, Индекс развития электронного пра- вительства, Национальная система индикаторов развития информационного общества.

Моніторинг розвитку інформаційного суспільства в Україні

Institution

Similar Items