Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України

В статті обґрунтовано необхідність зміни підходів до здійснення статистичного моніторингу інноваційної діяльності в Україні на основі методології, використовуваної для оцінювання функціонування національних інноваційних систем та розвитку базових інноваційних технологій у країнах, що швидко розвиваю...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Макаренко, І.П., Рогожин, О.Г., Соловйов, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2016
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132220
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України / І.П. Макаренко, О.Г. Рогожин, В.П. Соловйов // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 55-62. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132220
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1322202025-02-09T11:10:27Z Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України Мониторинг инновационной деятельности в азиатских странах: уроки для Украины Innovation Monitoring in Asian Countries: Lessons for Ukraine Макаренко, І.П. Рогожин, О.Г. Соловйов, В.П. Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво В статті обґрунтовано необхідність зміни підходів до здійснення статистичного моніторингу інноваційної діяльності в Україні на основі методології, використовуваної для оцінювання функціонування національних інноваційних систем та розвитку базових інноваційних технологій у країнах, що швидко розвиваються, зокрема в країнах Східної Азії. Розкрито сутність цієї методології. Виконано аналіз структури фінансування НДДКР в Україні. Надано рекомендацію щодо виконання щоквартального статистичного моніторингу розвитку національної інноваційної системи України за методологією ОЕСР для країн, що швидко розвиваються, та оприлюднення його результатів. В статье обоснована необходимость изменения подходов к организации статистического мониторинга инновационной деятельности в Украине на основе методологии, используемой для оценивания функционирования национальных инновационных систем и развития базовых инновационных технологий в быстро развивающихся странах, в частности в странах Восточной Азии. Раскрыта сущность этой методологии. Выполнен анализ структуры финансирования НИОКР в Украине. Дана рекомендация относительно выполнения квартального статистического мониторинга развития НИС Украины по методологии ОЭСР для быстро развивающихся стран, а также публикации его результатов. The necessity for change in the approach to statistical monitoring of the innovation activity in Ukraine by introducing the methodology used for evaluating the performance of national innovation systems (NIS) and development of basic innovation technologies in rapidly developing countries, in East Asian countries in particular. A detailed description of this methodology is given. Structural analysis of R&D financing in Ukraine is made. It is recommended that quarterly statistiсal monitoring of the Ukrainian NIS by OECD methodology should be launched, with publication of its results. 2016 Article Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України / І.П. Макаренко, О.Г. Рогожин, В.П. Соловйов // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 55-62. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132220 330.341.1: 311.341.1 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
spellingShingle	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво Макаренко, І.П. Рогожин, О.Г. Соловйов, В.П. Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України Наука та наукознавство
description	В статті обґрунтовано необхідність зміни підходів до здійснення статистичного моніторингу інноваційної діяльності в Україні на основі методології, використовуваної для оцінювання функціонування національних інноваційних систем та розвитку базових інноваційних технологій у країнах, що швидко розвиваються, зокрема в країнах Східної Азії. Розкрито сутність цієї методології. Виконано аналіз структури фінансування НДДКР в Україні. Надано рекомендацію щодо виконання щоквартального статистичного моніторингу розвитку національної інноваційної системи України за методологією ОЕСР для країн, що швидко розвиваються, та оприлюднення його результатів.
format	Article
author	Макаренко, І.П. Рогожин, О.Г. Соловйов, В.П.
author_facet	Макаренко, І.П. Рогожин, О.Г. Соловйов, В.П.
author_sort	Макаренко, І.П.
title	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України
title_short	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України
title_full	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України
title_fullStr	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України
title_full_unstemmed	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України
title_sort	моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для україни
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132220
citation_txt	Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України / І.П. Макаренко, О.Г. Рогожин, В.П. Соловйов // Наука та наукознавство. — 2016. — № 1. — С. 55-62. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT makarenkoíp monítoringínnovacíjnoídíâlʹnostívazíjsʹkihkraínahurokidlâukraíni AT rogožinog monítoringínnovacíjnoídíâlʹnostívazíjsʹkihkraínahurokidlâukraíni AT solovjovvp monítoringínnovacíjnoídíâlʹnostívazíjsʹkihkraínahurokidlâukraíni AT makarenkoíp monitoringinnovacionnojdeâtelʹnostivaziatskihstranahurokidlâukrainy AT rogožinog monitoringinnovacionnojdeâtelʹnostivaziatskihstranahurokidlâukrainy AT solovjovvp monitoringinnovacionnojdeâtelʹnostivaziatskihstranahurokidlâukrainy AT makarenkoíp innovationmonitoringinasiancountrieslessonsforukraine AT rogožinog innovationmonitoringinasiancountrieslessonsforukraine AT solovjovvp innovationmonitoringinasiancountrieslessonsforukraine
first_indexed	2025-11-25T21:03:12Z
last_indexed	2025-11-25T21:03:12Z
_version_	1849797741520093184
fulltext	55ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 УДК 330.341.1: 311.341.1 І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України В статті обґрунтовано необхідність зміни підходів до здійснення статистичного моніторингу інноваційної діяльності в Україні на основі методології, використовуваної для оцінювання функціонування національних інноваційних систем та розвитку базових інноваційних технологій у країнах, що швидко розвиваються, зокрема в країнах Східної Азії. Розкрито сутність цієї методології. Виконано аналіз структури фінансування НДДКР в Україні. Надано рекомендацію щодо виконання щоквартального статистичного моніторингу розвитку національної інноваційної системи України за методологією ОЕСР для країн, що швидко розвиваються, та оприлюднення його результатів. Ключові слова: інноваційна діяльність, національна інноваційна система, статистичний моніторинг, наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, технологічний уклад, системний інноваційний процес, економічна безпека. ЗАРУБІЖНА НАУКА. МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Вступ. Інноваційні процеси не набули помітного розвитку в Україні. За роки не- залежності не було реалізовано жодного масштабного інноваційного проекту, що негативно позначилося на економічній динаміці та перспективах її прискорення. Це викликало проблеми в економіці України. Її традиційні галузі стали нездат- ними наповнювати державний бюджет на рівні сучасних суспільних потреб. Бракує бюджетних коштів на заробітну плату, ви- плату пенсій, недофінансуються системи охорони здоров’я і освіти, безпеки і обо- рони, не вистачає коштів на розрахунки за імпортовані енергоносії. Зростає дефі- цит коштів на оновлення комунальної, транспортної та інших видів інфраструк- тури, яка має критичний рівень зношено- сті і потребує термінової модернізації. Водночас розвиток інноваційної структури економіки, яка повинна по- © І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов, 2016 кращити її макрофінансовий стан, за- гальмувався. Виявлення причин цього гальмівного ефекту на постійній основі здійснюється на базі системи інфор- маційної підтримки та статистичного моніторингу інноваційної діяльності. Метою дослідження є аналіз пози- тивного досвіду моніторингу діяльно- сті національної інноваційної систе- ми (НІС) у східно-азійських країнах, що швидко розвиваються саме на основі ак- тивізації інноваційних процесів У національному науковому просторі проблема інформаційної підтримки НІС досліджувалася в установах Держстату України, у ЦДПІН імені Г. М. Доброва НАН України, Інституті економіки та прогнозування НАН України, в інсти- тутах системи РНБО переважно в кон- тексті використання досвіду розвинених країн, особливо країн ЄС. І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов 56 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 Результати цих досліджень мають важливе значення, але ми глибоко пере- конані, що слід більше уваги приділяти вивченню позитивного досвіду розгор- тання інноваційних процесів в країнах, що розвиваються, з огляду на ближчий до українського рівень еволюційного розвитку їх економічних систем [1, с. 90]. Через специфіку інституційного середо- вища ринків таких країн там часто «не працюють» індикатори, що використо- вуються для моніторингу інноваційних процесів в розвинених країнах. В Україні спостерігається аналогічна ситуація. Тож з огляду на згадану специфіку предме- том нашого дослідження є відповідний досвід азійських країн періоду початку – середини 2000-х років. Зазначений період обрано не випад- ково. Пік наукових зусиль із дослідження питань моніторингу інноваційних про- цесів на міжнародному рівні припадає саме на цей час – до «Великої рецесії» 2008–2009 років. Він завершився ство- ренням використовуваних нині систем індикаторів інноваційного розвитку, які відтоді лише вдосконалюються. Незважаючи на те, що в 1970-х роках ЮНЕСКО було розроблено рекомендації зі стандартизації індикаторів, на відміну від показників Системи національних рахунків ООН ці індикатори не було зве- дено в єдину систему міжнародних стан- дартів, що залишає поле для творчості у створенні та розвитку систем індикаторів інноваційних процесів у рамках кожної з конкретних НІС. Результати дослідження. В Україні моніторинг інноваційних процесів явно не- ефективний і потребує методологічного вдосконалення. У щорічних статистичних збірниках Держстату «Наукова та інно- ваційна діяльність в Україні» [2] функ- ціонування НІС як системи взаємодій не відображено. У щорічному бюлетені «Інвестиції та інноваційний розвиток» Державного агентства України з інвести- цій та інновацій [3], ліквідованого у 2011 році, публікувалися показники розвитку інноваційної діяльності в Україні з по- силанням на дані Держстату. Зусиллями вітчизняних дослідників (І. Ю. Єгорова та інших [4; 5]) здійснюється адаптація європейських методичних підходів до статистичного обліку інновацій і закін- чено підготовку до впровадження показ- ників Європейського інноваційного та- бло (European Innovation Scoreboard) [6] в Україні. Однак і ці показники відобра- жають лише інтенсивність та результа- тивність інноваційної діяльності (зде- більшого інноваційно активних фірм), сприятливість інноваційного середови- ща, розвиток базової інноваційної ін- фраструктури, залишаючи поза увагою характеристики власне НІС. Натомість на замовлення Організа- ції економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та інших міжнародних органі- зацій періодично розробляються звіти про діяльність НІС розвинених країн та країн, що швидко розвиваються, зо- крема азійських. Вдалим зразком такого аналітичного звіту, підготовленого за су- часною методологією ОЕСР М. Шаапе- ром у 2009 році, є «Оцінювання китайсь- кої інноваційної системи: національна специфіка та інтернаціональні порівнян- ня» [7]. В ньому використано систему показників-індикаторів, яка відображає структурні зв’язки та взаємодію основ- них учасників НІС (державних науково- дослідницьких інститутів (НДІ), вищих навчальних закладів (ВНЗ) та комерцій- них фірм-виробників), їх кооперацію в дослідницькій та виробничій діяльно- сті, наявні ресурси, результативність та прибутковість інноваційної діяльності, формування базових технологій вищих технологічних укладів (інформаційно-ко- мунікаційних технологій, нано- і біотех- нологій) (рис. 1). Наша спроба виконати на основі ме- тодології ОЕСР для Китаю статистичне оцінювання розвитку НІС в Україні та здійснити порівняння її результатів із ре- зультатами розвинутих країн виявила не- достатність реалізованої в Україні схеми узагальнення статистичних даних. Здійс- нити вичерпне оцінювання функціо- нування НІС України за такою методо- логією на основі наявних статистичних звітів та нормативних документів [2; 3; 8] виявилося неможливим. Згадані звіти не МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АЗІЙСЬКИХ КРАЇНАХ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ 57ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 містять достатні вхідні дані для розрахун- ку більшості показників, особливо тих, що відображають структурні взаємодії компонентів НІС та розвиток системних інноваційних процесів, які відбуваються у середовищі НІС). Фінансування та капіталовкладення • фінансування і витрати на НДДКР • імпорт і адаптація передових технологій • венчурний капітал Людські ресурси • науковий персонал • людські ресурси для науки і техніки • студенти і випускники В х і д н і р е с у р с и Політика і ринкове середовище • науково-технічна політика • регуляторна/законодавча база • реформування НІС Зв'язки та взаємодія Зв'язки «вхід-вихід» • ринок технологій • наукові парки і інкубатори • продуктові інновації • технологічні інновації Основні виконавці • фінансування НДДКР • кооперація у науково- дослідних проектах • спільна участь у національних та місцевих науково-технічних проектах • аутсорсінг (залучення субпідрядників) • спільне патентування та Базові інноваційні технології • інформаційно-кому- никаційні (ІСТ) • біотехнології • нанотехнології Науково-технічні результати • високотехнологічні товари • високотехнологічний експорт • нові товари • нові виробничі технології • публікації та цитування • патенти Інші соціо-економічні результати (загалом дискусійні) • створення робочих місць • збільшення продуктивності праці • взаємодія всередині секторів і між секторами Інфраструктура • розвиток ІСТ • система освіти • система фінансування • система наукових досліджень Р е з у л ь т а т и (в и х і д ) Критично необхідні інфраструктура та середовище Якісна відмінність інноваційних про- цесів від процесів технологічної модерніза- ції полягає у розвитку базових технологій вищих технологічних укладів [9, c. 45]. У сучасний період це мікро-, оптоелек- тронні та інформаційно-комунікаційні технології (ICT уклад, який перебуває в завершальній стадії формування) та різноманітні біо- і нанотехнології, 3-D друк тощо, на основі яких, на думку багатьох дослідників, починає фор- муватися новий, більш прогресивний технологічний уклад. Системний ха- рактер інноваційних процесів важко якісно ідентифікувати та оцінити без залучення показників, які характеризу- ють розвиток передових технологій у національній економіці. Для врахування цієї обставини варто прислухатися до думки експертів ОЕСР, які пропонують використання 12 індикаторів розвитку цих технологій (ІСТ – 5, біотехнології – 3 і нанотехнології – 4) в азійських краї- нах, які швидко розвиваються, зокре- ма в Китаї (табл. 1). Але такий підхід в Україні складно реалізувати, оскільки з названих індикаторів лише окремі по- казники розвитку ІСТ інфраструкту- ри (1) можуть бути отримані на основі статистичних звітів Держстату України. Інші показники розвитку ІСТ (2–5) та показники розвитку біотехнологій (6–8) Рис. 1. Основні показники китайської системи науково-технічних індикаторів стану НІС Джерело: [7] та їх взаємодія спільні публікації І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов 58 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 можуть бути розраховані на основі первинних даних державної звітності. Водночас розрахунок показників роз- витку нанотехнологій (9–12) та інших, ще більш прогресивних технологій, по- требуватиме проведення спеціального статистичного дослідження для отри- мання даних стосовно патентування та цитування наукових статей у цих галузях знань. Таблиця 1 Показники-індикатори розвитку базових інноваційних технологій в країнах, що швидко розвиваються, за методологією експертів ОЕСР Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій 1. Кількість стаціонарних телефонів (підключень до дротових комунікацій) на 100 осіб населення (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 2. Кількість користувачів мобільних телефонів на 100 осіб населення (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 3. Кількість користувачів Інтернету на 100 осіб населення, у т. ч. широкосмугового, з них віком 18 років і старше 4. Частка підприємств (з персоналом у 10 осіб і більше) – користувачів Інтернет (порів- няння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 5. Частка підприємств (з персоналом у 10 осіб і більше), що мають власний Web-сайт (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) Розвиток біотехнологій 6. Розподіл кількості біотехнологічних фірм за кількістю зайнятих (до 50 осіб, 51–150, понад 150 осіб) 7. Розподіл біотехнологічних фірм за спеціалізацією (сферами впровадження резуль- татів): біомедицина, охорона здоров’я, сільське господарство, генна інженерія, моніторинг навколишнього середовища, інструменти, марикультура, енергетика 8. Орієнтовний обсяг продажів продукції біотехнологічних фірм за спеціалізацією, млн дол., у паритеті купівельної спроможності Розвиток нанотехнологій 9. Частка країни у загальносвітовій кількості патентів, отриманих у сфері нанотехноло- гій за 10 років, % (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 10. Середньорічний приріст патентів із нанотехнологій у порівнянні із приростом за- гальної кількості патентів, отриманих за 10 років, % (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 11. Частка країни у загальній кількості опублікованих та цитованих основних наукових статей та статей, які містять цитування основних статей у сфері нанотехнологій, % (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) 12. Частка авторів країни у цитованих статях з нанотехнологій, написаних у співавторст- ві, % (порівняння зі США, Японією, ЄС, Китаєм) Джерело: [7] Одним із основних ресурсів інноваційної діяльності, який відносно легко оцінити, є обсяги державного фінансування НДДКР. В Україні фінансування НДДКР протя- гом останніх років невпинно знижуєть- ся і сьогодні перебуває на надзвичайно низькому рівні. Фінансування науково- технічної діяльності з державного бюд- жету у 2015 році становило ледь більше 0,2% ВВП, тобто скоротилися до рівня, що загрожує незворотною деградацією наукової системи [10]. МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АЗІЙСЬКИХ КРАЇНАХ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ 59ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 Невпинно зменшується в Україні під- тримка урядом розвитку передових тех- нологій [2]. Внаслідок зменшення бюд- жетної підтримки науки та звуження інвестиційних можливостей вітчизняних підприємств відбулось згортання їх інно- ваційної діяльності. Додатковими фак- торами такого згортання стали світова фінансово-економічна криза 2008–2009 років та валютно-фінансова криза в Україні 2014–2015 років. Найбільше ско- ротився обсяг капітальних витрат на НД- ДКР (майже вдвічі). Все це суперечить рекомендаціям ЮНЕСКО, згідно з яки- ми для ефективного розвитку науки дер- жава має щорічно виділяти на НДДКР не менше 1% ВВП. Для країн ЄС збіль- шення інвестицій у НДДКР до 3% ВВП є однією із цілей економічної політики (на виконання Лісабонської стратегії) [6]. Цей показник останнім часом у країнах ЄС – 28 становить 2,01% ВВП (2013 рік), у США – 2,81% (2012 рік), в Японії – 3,38% (2011 рік). В Україні цей показник (який характеризує наукоємність ВВП) у 2014 році становив лише 0,66% ВВП [2] і продовжує зменшуватися. Особливої уваги потребують системні показники, що відображають розвиток, взаємодію та ринкову активність основ- них учасників НІС в Україні. Результати нашого аналізу наявності даних для розрахунку цих індикаторів за методикою ОЕСР для Китаю, крім іншо- го, свідчать, що більшість використаних у цій методиці системно-структурних показників може бути отримана на осно- ві первинних даних статистичної звітно- сті, які надходять до баз даних Держстату України. В Україні у значно зросла частка фун- даментальних розробок (з 13,5% у 2000 році до 22,6% у 2014). Частка науково- технічних робіт, навпаки, зменшилася (з 55,9% у 2000 році до 48,8% у 2014), що є індикатором згортання інноваційної діяльності у сфері технологій. В цілому структура наукових та науково-технічних розробок в Україні не відповідає струк- турі витрат на НДДКР у розвинутих краї- нах, для яких характерна значно більша частка прикладних та науково-технічних розробок і послуг, ніж фундаментальних досліджень. У структурі фінансування НДДКР в Україні переважають витрати на техніч- ні (57,7%) та природничі науки (31,4%), причому з 2000 року частка технічних наук неухильно зменшується, а при- родничих – зростає. Частка витрат на суспільні науки ледь досягає 5%, а на гуманітарні – 1,9% від загального фі- нансування НДДКР. Це суперечить по- ширеній думці про надмірну увагу до розвитку гуманітарних наук в Україні на шкоду природничим і технічним. Част- ка технічних наук у структурі витрат на НДДКР поступово зменшується (66,4% у 2005 році і 57,6% у 2014), хоча сума ви- трат в поточних цінах у цій категорії наук зростає. Частка витрат бізнес-сектору (під- приємств) на НДДКР протягом 2005– 2014 роках зменшилася з 65% до 56%. Така динаміка свідчить про згортання інноваційно-виробничої функції україн- ської науки. Для порівняння: в ЄС – 28 витрати бізнес-сектору на НДДКР останніми роками перевищують 55%, у США – 59%, в Німеччині – 65%, Китаї – 70%, Японії – 75%). Частка державних витрат у фінансу- ванні державних НДІ перевищила 50%, причому державна підтримка сконцен- трувалася в академічних (понад 55%), а не в галузевих інститутах. Це не може розглядатися як посилення наукової під- тримки державної політики розвитку за визначеними пріоритетами. До кризи 2014–2015 років зростали витрати на НДДКР у ВНЗ. Вони здійс- нювалися переважно з державного бюд- жету, що свідчить про державну підтрим- ку освітньої функції української науки. Незважаючи на певне збільшення у 2010–2013 роках суми витрат бізнес-сек- тору України на НДДКР частка іннова- ційно-активних підприємств залишається на низькому рівні (16,1% у 2014 році). По- над 2/3 інноваційних витрат підприємств спрямовується на придбання основних засобів (обладнання), частка витрат на придбання нових технологій впала до 0,6%. Показово, що понад 80% іннова- І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов 60 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 ційних витрат підприємств здійснюється з власних коштів і менше 8% – коштом кредитів. Це свідчить, що на підприєм- ствах переважно здійснюється технічна модернізація традиційних виробництв, значно меншою мірою – поліпшуючі (ін- крементальні) товарні інновації. У структурі витрат на НДДКР різко зменшилася частка високотехнологічних галузей електричного, електронного та оптичного устаткування – з 12,4% у 2005 році і 11,3% у 2010 році до 1,1% у 2014 році (від загальних витрат). Внесок бізнес- сектору у фінансування НДДКР у таких галузях з 2005 року не перевищує 10%. Частка електричного, електронного й оп- тичного устаткування у вартісній струк- турі випуску української економіки в 2013 році становила 0,7%. Частка механічного обладнання, машин і механізмів, елек- трообладнання та їх частин в структурі українського експорту в 2014 р. станови- ла 10,5%, а приладів і апаратів – 0,4% [8]. Наукоємність виробництв вітчизняної промисловості (відношення витрат на ін- новаційну діяльність до валової доданої вартості) на третину менше, ніж у Китаї. Низький рівень розвитку технопар- кових структур в Україні зумовлює низь- ку зайнятість у розміщених там іннова- ційних фірмах – у 30 разів меншу, ніж у Китаї (на душу населення). Тому й об- сяг реалізованої технопарками України інноваційної продукції на три порядки менший, ніж у китайських технопарків. Ринок високих технологій в Україні перебуває на початковій стадії розвитку. Його діяльність спрямована на модерні- зацію промисловості, а основними на- прямами є придбання нових технологій та устаткування. З 2001 року придбання нових технологій здійснюється в основ- ному в межах України (за її межами – до 28% таких технологій). Модернізується здебільшого машинобудівна галузь. Ве- лика частина (у деякі роки більше по- ловини) нових технологій для машино- будівної галузі надходила з-за кордону. А для модернізації легкої, харчової та хімічної галузей з-за кордону надходить більша частина технологій у всі роки спостереження. Частка іноземного фінансування НД- ДКР в Україні в галузі технічних наук по- слідовно зменшується (у 2008 році – 40%, у 2014 – 31,5%). Однією з причин скоро- чення частки іноземного фінансування вітчизняних технічних розробок може бути зниження зацікавленості українсь- ких підприємств у конкуренції на світо- вих ринках. Все це посилює розрив між збільшенням попиту на нові товари на світовому і внутрішньому ринках та здат- ністю вітчизняних виробництв освоювати технології п’ятого та шостого техноло- гічних укладів. Науково-технічні можли- вості виконавців перспективних розробок зменшуються через вимивання людських ресурсів, старіння обладнання та експе- риментальної бази, інфраструктури тощо. Водночас потенціал науково-дослідни- цьких підрозділів у галузі технічних наук, особливо пов’язаних із колишнім оборон- но-промисловим комплексом СРСР, все ще залишається значним. Висновки та рекомендації 1. Результати нашого аналізу стану розвитку НІС України з використанням методології ОЕСР для азійських країн, що швидко розвиваються, на основі наяв- них статистичних даних свідчать, що: по-перше, в Україні досі відсутня НІС як цілісна система і дієвий інститут розвит- ку, хоча фрагментарно функціонують усі її основні підсистеми – учасники (дер- жавні НДІ, ВНЗ, підприємства); по-дру- ге, науково-дослідницька діяльність в Україні, спрямована на розвиток техно- логій вищих технологічних укладів, не отримує достатньої державної підтрим- ки; по-третє, недостатнє фінансування та низька прибутковість інноваційної діяльності в Україні посилюють загрози науково-технологічній безпеці країни (втрата наукових кадрів та інтелекту- альної власності, поглиблення нераціо- нальної структури науково-технічного потенціалу, зменшення інноваційної ак- тивності). 2. З огляду на те, що сучасну систе- му управління науково-технічним та ін- новаційним процесами можна створити лише у складі НІС, процеси її форму- вання, продуктивність та ефективність МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АЗІЙСЬКИХ КРАЇНАХ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ 61ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 1 функціонування потребують ретельного моніторингу. Причому такий моніто- ринг доцільно здійснювати у відповід- ності з досвідом не лише країн ЄС, а й тих азійських країн, що успішно розви- вають інноваційну діяльність (Південна Корея, САР Гонконг, Тайвань, Китай тощо). 3. Тому вкрай необхідно виріши- ти питання організації щоквартально- го статистичного моніторингу розвитку НІС в Україні за методологією ОЕСР для країн, що швидко розвиваються, із між- народними порівняннями та залученням Держстату. Його результати мають опри- люднюватися у формі спеціального елек- тронного видання, а їх узагальнення за рік – видаватися окремим статистичним збірником. Згідно з цим слід переглянути всю методологію підготовки узагальню- ючих статистичних звітів про інновацій- ну діяльність в Україні, гармонізувавши її з методологією оцінювання розвитку НІС у аналітичних звітах ОЕСР. 4. Організація статистичного моніто- рингу за перебігом інноваційних про- цесів та діяльністю структур НІС є лише однією з функцій науково-аналітичної підтримки управління її розвитком. Ре- алізації всього циклу такої підтримки сприятиме створення в Україні спеціаль- ного інституту (науково-аналітичного центру) із міжвідомчим статусом, інтег- рованого в структури управління іннова- ціями. Моделлю для створення такого ін- ституту, відповідну специфічним умовам України, може бути Корейський інститут оцінювання та планування науково-тех- нічної діяльності (КІSTEP) із функціями науково-технічного планування, експер- тизи та координації в адміністративній системі державного управління НІС [11]. 5. Результати наших досліджень до- водять важливість врахування макроеко- номічного аспекту інноваційного розвит- ку, якому в Україні досі не приділяється увага. У науково-аналітичному центрі підтримки НІС має бути спеціальний підрозділ із дослідження макроеконо- мічних проблем стимулювання іннова- ційних процесів. Оскільки використання макроекономічних важелів здатне ство- рити умови для запуску потужного інно- ваційного процесу на мікрорівні навіть за відсутності в країні відповідних інсти- тутів, виробництв та базової інновацій- ної інфраструктури. Наприклад, у Китаї саме реалізація інновацій на макроеко- номічному рівні забезпечила розгортан- ня потужного інноваційного сектору для виробництва нових товарів, впроваджен- ня технологій, створення наукових цен- трів, які прийшли туди з інших країн і приблизно за 10 років утворили повний комплекс високотехнологічних вироб- ництв світових брендів. 1. Макаренко І. П. Сценарно-поетапна мо- дель валютно-фінансових криз: системи індикаторів : монографія / І. П. Мака- ренко, В. С. Найдьонов, О. Г. Рогожин, Я. В. Петраков. – К. : ПП «НВЦ «Про- фі», 2014. – 184 с. 2. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник. – К. : Держстат України, 2015. – 255 с. 3. Інвестиції та інноваційний розвиток. Бюлетень № 2. – К. : Державне агент- ство України з інвестицій та інновацій, 2009. – 64 с. 4. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах гло- балізаційних викликів / Авт.-упоряд.: Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б. Г. Чижев- ський, М. М. Шевченко. – К. : Парла- ментське вид-во, 2009. – 632 с. 5. Єгоров І. Ю. Оцінка рівня інноваційної активності України з використанням індикаторів Європейського інновацій- ного табло / І. Ю. Єгоров, В. О. Чехун // Матеріали VI Міжнародної науко- во-практичної конференції «Інфор- мація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управ- ління». – К. : УкрІНТЕІ, 2008. – Ч. 1. – С. 137–141. 6. European Innovation Scoreboard 2008 – Comparative Analysis of Innovation Perfor- mance. – Luxembourg: Offіce for Offіcial Publications of the European Communities. 2009 – 58 pp. ISBN 978-92-79-09675-4 І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин, В. П. Соловйов 62 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 1 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.proinno-europe.eu/metrics 7. Schaaper M. Measuring China's Innovation System: National Specificities and Inter- national Comparisons / M. Schaaper. – OECD Science, Technology and Indus- try Working Papers, 2009/1. – 100 p. doi:10.1787/227277262447 [Electronic resource]. – Access mode: http://www. oecdilibrary.org/oecd/content/workingpa- per/227277262447 8. Статистичний щорічник України за 2014 рік. – К. : Держстат, 2015. – 585 с. 9. Макаренко І. П. Національна інно- ваційна система України: проблеми і принципи побудови / І. П. Макаренко, П. М. Копка, О. Г. Рогожин, В. П. Кузь- менко ; за наук. ред. І. П. Макаренка. – К. : Інст. пробл. нац. безпеки, Інст. ево- люційної економ., 2007. – 560 с. 10. Патон Борис. Недофінансування НАН України призведе до згортання дослід- ницьких проектів і втрати наукових ка- дрів // Борис Патон. – Голос України, № 11(6265), 22 січня 2016 р. – с. 8. 11. Макаренко І. П., Рогожин О. Г. До пи- тання про відмінності науково-аналі- тичної підтримки діяльності національ- них інноваційних систем різних країн / І. П. Макаренко, О. Г. Рогожин // На- уково-технічна інформація. – 2010. – № 1(43). – С. 7–13. Одержано 21.12.2015 И. П. Макаренко, А. Г. Рогожин, В. П. Соловьев Мониторинг инновационной деятельности в азиатских странах: уроки для Украины В статье обоснована необходимость изменения подходов к организации статистического мониторинга инновационной деятельности в Украине на основе методологии, используемой для оценивания функционирования национальных инновационных систем и развития базовых иннова- ционных технологий в быстро развивающихся странах, в частности в странах Восточной Азии. Раскрыта сущность этой методологии. Выполнен анализ структуры финансирования НИОКР в Украине. Дана рекомендация относительно выполнения квартального статистического монито- ринга развития НИС Украины по методологии ОЭСР для быстро развивающихся стран, а также публикации его результатов. Ключевые слова: инновационная деятельность, национальная инновационная система, ста- тистический мониторинг, научные исследования и опытно-конструкторские разработки, техно- логический уклад, системный инновационный процесс, экономическая безопасность.

Моніторинг інноваційної діяльності в азійських країнах: уроки для України

Institution

Ähnliche Einträge