Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132310 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук / Ю.І. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 119-120. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132310 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мушкало, Ю.І. 2018-04-16T17:36:52Z 2018-04-16T17:36:52Z 2016 Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук / Ю.І. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 119-120. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132310 uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Хроніка наукового життя Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| spellingShingle |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук Мушкало, Ю.І. Хроніка наукового життя |
| title_short |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| title_full |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| title_fullStr |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| title_full_unstemmed |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| title_sort |
нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук |
| author |
Мушкало, Ю.І. |
| author_facet |
Мушкало, Ю.І. |
| topic |
Хроніка наукового життя |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Наука та наукознавство |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0374-3896 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132310 |
| citation_txt |
Нобелівські премії 2016 року в галузі фундаментальних наук / Ю.І. Мушкало // Наука та наукознавство. — 2016. — № 4. — С. 119-120. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT muškaloûí nobelívsʹkípremíí2016rokuvgaluzífundamentalʹnihnauk |
| first_indexed |
2025-11-25T14:31:50Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:31:50Z |
| _version_ |
1850514722920595456 |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2016, № 4 119
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
Енциклопедії систем життєзабезпечення, най-
повнішої бази знань у галузі стійкого розвитку в
світі, яка об’єднує 8000 спеціалістів зі 110 країн
світу для роботи над унікальною віртуальною
динамічною бібліотекою, еквівалентною близь-
ко 600 друкованим томам»;
– професор Юнґ-Іл Джин (професор
університету Корьо в Сеулі, колишній президент
Міжнародного союзу теоретичної та прикладної
хімії, Республіка Корея) – «за дослідження рід-
кокристалічних і полісполучених полімерів і ма-
теріалознавства ДНК...»;
– професор Джеймс Флойд Скотт (дирек-
тор із наукових досліджень фізичного факуль-
тету Кембріджського університету; Велика
Британія) – «за фундаментальний внесок у ма-
теріалознавство оксидів...»;
– професор Антон Григорович Наумовець
(перший віце-президент Національної академії
наук України, головний науковий співробітник
Інституту фізики НАН України; Україна) – «за
роботу з фізики поверхневих явищ, емісії елек-
тронів і наноелектроніки...».
Щиро вітаємо Антона Григоровича із
заслуженою високою та престижною нагоро-
дою і бажаємо йому довгих років плідної ро-
боти на благо науки й України.
В центрі стоять: ліворуч – А. Г.Наумовець, праворуч – І. Бокова
Нобелівські премії 2016 року в галузі
фундаментальних наук
Нобелівську премію з медицини та фізіо-
логії отримав Й. Осумі (Японія) «за відкриття
механізмів автофагії».
Автофагія («самопоїдання» клітин) –
процес перетравлення клітиною власних орга-
нел та ділянок цитоплазми за допомогою лізо-
сом. Автофагія потрібна для позбавлення від
старих і пошкоджених частин клітини, про-
дукти розщеплення яких використовуються
для побудови її нових компонентів. «Відкрит-
тя Осумі змінили наші уявлення про те, як
клітини переробляють самі себе. Його роботи
відкрили новий напрям у розумінні автофагії
як частини різних фізіологічних процесів –
від пристосування до голоду до реакції на за-
раження», – йдеться в прес-релізі Королівсь-
кого інституту (Швеція).
Нобелівську премію з фізики присудже-
но Д. Таулессу (США), Д. Холдейну (Англія),
Д. Костерліцу (Шотландія) «за теоретичні
відкриття топологічних фазових переходів і то-
пологічних фаз речовини».
Завдяки дослідженням учених вдало-
ся краще описати явища надпровідності,
надплинності, магнетизму двовимірних ма-
теріалів, дослідити вихрові стани в тонких
плівках надпровідників, надплинному гелії,
одновимірних магнітних структурах. Для тон-
ких плівок і надпровідників розроблена те-
орія дала точний опис та передбачення.
120 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 3
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
Нобелівську премію з хімії отримали
Ж. Соваж (Франція), Ф. Стоддарт (Шотлан-
дія, США), Б. Ферінга (Нідерланди) «за проек-
тування та синтез молекулярних машин».
Вченими синтезовано молекули з контро-
льованими рухами («молекулярні двигуни»). Ці
сполуки можуть стати основою для нових ма-
теріалів, датчиків, систем зберігання енергії. «З
точки зору розвитку науки, молекулярні двигуни
нині на такому ж етапі, що й електричний дви-
гун в 1830-ті роки. Тоді вчені показали роботу
кривошипних механізмів і кілець, не знаючи,
що це приведе до створення потягів, пральних
машин, вентиляторів і кухонних комбайнів», –
зазначає Нобелівській комітет.
Ю. І. Мушкало
Д. К. Заболотний
(150 років від дня народження)
Заболотний Данило
Кирилович – видатний вче-
ний-медик, мікробіолог і
епідеміолог, академік ВУАН
(1922) та її президент у
1928–1929 рр. Народився 28
грудня 1866 р. у с. Чоботар-
ка Подільської губернії (нині
с. Заболотне Вінницької об-
ласті) в селянській родині.
Закінчив фізико-математич-
ний факультет Новоросійсь-
кого університету в Одесі (1891) та медичний факуль-
тет Київського університету (1894). У 1894–1895 рр.
Д. К. Заболотний, працюючи лікарем-епідеміологом у
Подільській губернії, організував бактеріологічну лабо-
раторію в Кам’янці-Подільському. В 1895–1897 – лікар
Київського військового шпиталю. В 1897 р. виїхав до
Бомбею у складі експедиції під керівництвом професора
В. К. Високовича для вивчення епідемії чуми в Індії та
у містах Аравійського півострова. Того ж року на запро-
шення І. І. Мечникова прибув до Пастерівського інститу-
ту в Парижі для оброблення експедиційного матеріалу.
В 1898 р. в Монголії керував експедицією з вивчення ен-
демічних вогнищ чуми, 1898–1928 – професор Жіночого
медичного інституту в Петербурзі (згодом 1-й Ленін-
градський медінститут), де організував та очолив першу
в Російській імперії кафедру медичної мікробіології,
учасник низки наукових експедицій, пов’язаних зі спала-
хами чуми та інших хвороб. Також з 1903 р. працював
у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі, у
якому 1906 р. був призначений завідувачем лабораторії
експериментальної сифілідології. В 1920–1923 – ректор
Одеської медичної академії (згодом Одеський медичний
інститут), де створив кафедри епідеміології та мікробіо-
логії. У 1923–1928 – завідувач кафедри мікробіології та
епідеміології Військово-медичної академії в Ленінграді.
В зв’язку з обранням президентом Всеукраїнської ака-
демії наук Д. К. Заболотний 1928 р. переїздить до Києва,
з 1929 – директор створеного за його ініціативою Інсти-
туту мікробіології (зараз Інститут мікробіології та віру-
сології ім. Д. К. Заболотного НАН України). Помер після
тяжкої хвороби 15 грудня 1929 р. в Києві, похований у
с. Чоботарка, де створено його музей.
Наукові праці присвячені вивченню чуми, холери,
сифілісу. Докладно дослідив збудника та переносників
чуми, працював над виготовленням протичумних вак-
цин і сироваток. Один із засновників вітчизняної епі-
деміології та Міжнародного товариства мікробіологів,
створив наукову школу. Як президент ВУАН Д. К. За-
болотний намагався посилити зв’язок науки з практи-
кою, при ньому організовано низку інститутів, значно
поповнився склад ВУАН.
Д. К. Заболотний – академік АН СРСР (1929). Пре-
зидією НАН України засновано премію імені Д. К. За-
болотного. Його ім’я присвоєно Інституту мікробіології
та вірусології НАН України.
І. Ю. Мушкало
М. Ф. Мельников-Разведенков
(150 років від дня народження)
Мельников-Разведенков
Микола Федотович – україн-
ський патологоанатом, ака-
демік ВУАН (1927). Народив-
ся 24 грудня 1866 р. у станиці
Усть-Медведицька (зараз
м. Серафимович Волгоград.
обл., Росія). Закінчив медич-
ний факультеті Московського
університету в 1889 р., де за-
лишився на кафедрі патологічної анатомії помічником
прозектора, захистив докторську дисертацію «Про
штучну несприйнятливість до сибірської виразки»
(1895), з 1896 – приват-доцент кафедри. У 1898–1900
перебував у закордонному відрядженні. У 1902–1920 –
професор кафедри патологічної анатомії Харківського
університету. Один із організаторів створення Кубан-
ського медичного інституту в Краснодарі (1920), його
ректор, водночас завідувач кафедри патологічної ана-
томії та судової медицини (1920–1925). Повернувся
1925 р. до Харкова, де став директором заснованого
ним Українського патолого-анатомічного інституту
Нобелівські премії 2016 року в галузі
фундаментальних наук
|