Особенности численного решения обратной задачи индукционного каротажа в контрастном скважинном разрезе

• Veröffentlicht in: Доповіді НАН України
• Datum: 2018
• 1. Verfasser: Миронцов, Н.Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Russian
• Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
• Schlagworte: Інформатика та кібернетика
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132636
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Особенности численного решения обратной задачи индукционного каротажа в контрастном скважинном разрезе / Н.Л. Миронцов // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 2. — С. 19-24. — Бібліогр.: 15 назв. — рос.

Рассмотрены особенности численного решения обратной неустойчивой задачи геофизического исследования скважин на нефть и газ, а именно задачи индукционного каротажа для контрастных разрезов. Показано, что для этих разрезов влияние скважины на определение геоэлектрических параметров разреза является неустранимым фактором, который делает невозможным реализацию алгоритма точного решения обратной задачи с использованием традиционных поправок “за скин-эффект” и “за скважину”. Розглянуто особливості числового розв’язання оберненої нестійкої задачі геофізичного дослідження свердловин на нафту і газ, а саме задачу індукційного каротажу, для контрастних свердловинних розрізів. Показано, що для таких розрізів вплив свердловини на визначення геоелектричних параметрів розрізу є неусувним фактором, який робить неможливим реалізацію алгоритму точного розв'язання оберненої задачі з використанням традиційних поправок “за скін-ефект” та “за свердловину”. The features of a numerical solution of the inverse unstable problem for the electrometry of oil and gas in cont rast wells are considered. It is shown that, for these wells, the influence of the borehole on the determination of the geoelectric parameters of a section is an unavoidable factor that makes it impossible to implement the exact solution algorithm for the inverse problem, by using traditional corrections “for the skin-effect” and “for the borehole”.