Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави

Запропоновано авторське трактування управління якісною поведінкою економічних систем. Визначено основні функції технологій управління якісною поведінкою, що базуються на обґрунтуванні й використанні оригінальних методів і моделей оцінювання-прогнозування, побудованих за результатами прогнозно-аналіт...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Кузьменко, Г.Г.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Subjects:	Проблеми сучасної економіки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13301
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави / Г.Г. Кузьменко // Економіка пром-сті. — 2010. — № 1. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859867252320370688
author	Кузьменко, Г.Г.
author_facet	Кузьменко, Г.Г.
citation_txt	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави / Г.Г. Кузьменко // Економіка пром-сті. — 2010. — № 1. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Запропоновано авторське трактування управління якісною поведінкою економічних систем. Визначено основні функції технологій управління якісною поведінкою, що базуються на обґрунтуванні й використанні оригінальних методів і моделей оцінювання-прогнозування, побудованих за результатами прогнозно-аналітичної оцінки основних макроекономічних показників. Ключові слова: управління, економічні системи, концепція п'яти якорів, макроекономічні показники. Предложено авторское определение процессов управления качественным поведением экономических систем. Сформулированы основные функции управления качественным поведением, которые базируются на авторской концепции пя-ти якорей, разработанной по результатам экспериментальной проверки оригинальных моделей и методов оценки-прогнозирования макроэкономических показателей. Ключевые слова: управление, экономические системы, концепция пяти якорей, макроэкономические показатели. The author presents his own definition of management of quality behaviour of economic systems. He formulates basic functions of quality behaviour management which are based on author’s five anchors conception. It was elaborated based on the results of examination of original models and methods used for estimation of forecasting macroeconomic indicators. Keywords: management, economic systems, five anchors conception, macroeconomic indicators.
first_indexed	2025-12-07T15:49:29Z
format	Article
fulltext	Г.Г. Кузьменко ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЯКІСНОЮ ПОВЕДІНКОЮ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ДЕРЖАВИ Пріоритетним завданням розвитку на- ціональної економіки в умовах постійної транснаціоналізації світогосподарської систе- ми є впровадження заходів щодо виходу із кризи та впровадження високих технологій у реальному секторі економіки. Слід зазначити, що основною продукцією, яка експортується з України, є природні ресурси або результати їхньої обробки (за використання енергоємних технологій), що ставить нашу країну у ряд нерозвинених і відсталих ресурсопостачаль- ників. Саме тому такий нерівномірний еко- номічний розвиток та фінансовий результат діяльності регіональних економічних систем обумовлюють зниження прибутку, темпів загальноекономічного прискорення й наро- щення загроз екологічній безпеці держави. Дослідженням параметрів розвитку націо- нальної економіки займалися більшість про- відних економістів у галузевих установах НАН України, проте нерозробленими зали- шились питання щодо оцінювання кількісно- якісного рівня розвитку загальної економіч- ної системи держави [1-3], тому метою статті є удосконалення сутності та змісту функцій загального управління якісною поведінкою економічних систем держави. Слід зазначити, що структурна якість розвитку економічної системи держави по- винна базуватися на результатах оцінки структурно-динамічних характеристик ви- робничо-економічних, промислових та опе- раційних, а також складних економічних сис- тем, що дозволяє визначити найбільш вагомі за впливовістю елементи системи. При цьому якісна поведінка економічної системи – це кількісні значення показника здатності суб- структурного елементу змінювати параметри та власні прикмети щодо властивостей функ- ціонування відповідно до спрямованості змін зовнішнього середовища. Набір обраних та фіксованих, з точки зору дослідника, властивостей, що набувають значень із наперед визначених текстових або ж число- вих множин і які подаємо у вигляді кількіс- ного виміру вектора, і можна визначити якіс- ними параметрами функціонування еконо- мічної системи держави. Виходячи з цього якісну поведінку економічної системи можна охарактеризувати як гомеоморфізм якісних станів складної системи. Доцільним є зазначити, що процедури управління якісною поведінкою економічних систем – це процес спрямування діяльності економічної системи до бажаного або запла- нованого рівня ефективності функціонування. При цьому зміст зазначених технологій можна розглянути в контексті реалізації уп- равління виробничо-економічними система- ми з метою реструктуризації національної економіки у напрямі зростання частки високотехнологічності та рівня наукоємності основних видів економічної діяльності (ретроспективна оцінка наведена у табл. 1). Відтак: 1) функція планування обумовлює не- обхідність визначення сутності та змісту за- ходів щодо підвищення обсягів випуску про- дукції наукоємними галузями. При цьому: а) розвиток наукоємних галузей повинен збе- регти свої тенденції та не відчувати утиску; б) основні заходи визначатимуться за пере- розподілом масштабів інвестицій та їх спря- муванням у точки докладання зусиль. З огляду на зазначене, побудуємо прог- ноз обсягів випуску промисловості зі збере- женням тенденцій розглянутих років до 2050 р. у цінах 2009 р. (табл. 2). Очевидно, що розрив між обсягами ви- пуску продукції енергомісткого та наукоєм- ного характеру у подальшому так і не змен- шиться, але доцільним є зауважити, що ми зацікавлені в тому, щоб при збереженні тен- денцій зростання обсягу випуску енергоміст- ких галузей відповідно нарощувались масш- таби розвитку наукоємних. Чи можна визначити перелік та зміст заходів щодо до- сягнення цієї мети, зокрема, у 2020 або ж у ___________________________ © Кузьменко Ганна Геннадіївна – кандидат економічних наук. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ. ISSN 1562-109X 2030 р.? Якщо позначити через значення параметра x – обсяг випуску промислової продукції наукоємними галузями, а y – енерго- й ресурсовитратними, то можна залежність бажаних результатів описати таким чином, як наведено у табл. 3; Таблиця 1. Обсяг випуску продукції енергомісткими та наукоємними галузями у цінах 2009 р. протягом 1995-2009 рр. 1 Рік Обсяг випуску продукції енергомісткими галузями, млн. грн. Обсяг випуску продукції наукоємними галузями, млн. грн. 1995 317071,5 205286,8 1996 325546,0 217030,7 1997 310524,5 218478,1 1998 268123,0 163637,1 1999 310333,2 173806,0 2000 414794,1 170247,0 2001 393751,8 227307,8 2002 383519,4 273191,9 2003 444147,5 324273,8 2004 549806,4 334126,7 2005 549954,3 335640,4 2006 597506,0 353936,7 2007 636399,2 398396,3 2008 610124,1 366074,4 2009 413347,8 251433,7 1 Тут і надалі згруповано та узагальнено за даними Державного комітету статистики України. Таблиця 2. Прогноз обсягів випуску продукції наукоємних та енергоємних галузей у цінах 2009 р. Роки Обсяг випуску енергомістких галузей, млн. грн. Обсяг випуску наукоємних галузей, млн. грн. 2010 557898,96 320578,86 2015 964858,94 534927,76 2020 1508711,68 818224,74 2025 2190283,78 1170745,95 2030 3010401,85 1592767,53 2035 3969892,49 2084565,63 2040 5069582,31 2646416,38 2045 6310297,92 3278595,94 2050 7692865,92 3981380,43 Таблиця 3. Моделі залежності обсягів випуску продукції наукоємних та енергоємних галузей при бажаних змінах у вказаних роках Прогнозний період, роки Авторська модель 2020 0,9149x+128380,8558y = 2030 0,9600x+120371,5415y = 2) функція прогнозування обумовлює те, що основні заходи щодо нарощування об- сягів випуску продукції наукоємними галу- зями промисловості вбачатимемо у перероз- поділі інвестицій та направленні їх у точки прикладання зусиль. Для цього необхідно попередньо спрогнозувати обсяг інвестицій для досягнення запланованого результату. Застосуємо для цього алгоритми задачі ке- рування. Зазначимо, що хоча «керування» є синонімом функції «управління», вважаємо за доцільне відрізняти ці поняття, а також саму «задачу керування» від процедури «уп- равління». Це полягає у постановці економі- ко-математичної задачі та відшуканні змісту функцій керування, параметри яких відріз- няються за кількісними значеннями шуканих інвестиційних змін. У нашому випадку ста- вимо задачу таким чином, щоб знайти такі функції керування, що змінять побудовану модель (1) виробничо-економічної системи у напрямі трансформації тенденцій економіч- ного зростання на ті, у яких ми є найбільш зацікавленими (див. положення, що приведе- но у науковій праці [4]). 5 2 5 5 2 5 2 5 5 2 60921,18212 0,11811 0,55277 3,16411 10 3,96741 10 1,35842 10 ; 123507,70064 0,23286 1,08999 6,23738 10 7,82096 10 2,67786 10 . dx x dt x xy y dy x y dt x xy y − − − − − − = − + + + − ⋅ + ⋅ − ⋅ = − + + + − ⋅ + ⋅ − ⋅ (1) Слід зазначити, що авторські розробки з постановки та розв’язання задачі керування подано до друку й опубліковано у працях [4, 5] (табл. 4). Таблиця 4. Розроблення розв’язків задачі керування економічною системою держави Номер варіанта Спосіб знаходження розв’язків 1 2 Варіант перший: досягнення рівності обсягів ви- пуску продукції енергоміст- кою та наукоєм- ною галузями у 2020 р. 10 11 12 5 5 21 22 5 32 60921,18212 0,11811 0,55277 0 3,16411 10 3,96741 10 0 0 1,35842 10 p p p p p p − − − − + + + − ⋅ + ⋅ + = − ⋅ +           (2) 0 10 01 20 11 02 1,424095699 1,424095699 236616,4304 236616,4304 1,424095699 0 1,424095699 1 0,424095699 1,424095699 0 0 1,424095699 1,424095699 b b b b b b + +    + − +    −  , 10 11 12 0 10 01 5 5 21 22 20 11 5 32 02 123507,70064+q 0,23286+q 1,08999+q 0 6,23738 10 7,82096 10 0 0 0 2,67786 10 0 0 b b b q q b b q b − − − − − ⋅ + ⋅ + = − ⋅ +                     . Через те що у зміні тенденцій зростання обсягів продукції енергомістких галу- зей ми не зацікавлені, будемо вважати, що його керування дорівнює нулю 2 ( , ) 0u x y = . Тобто кардинальних управлінських рішень щодо зміни тенденцій зростання цих галузей не прийматимемо. Виходячи з цього будуємо матрицю 0 10 01 5 5 20 11 5 02 123507, 70064 0, 23286 1,08999 0 0 6, 23738 10 7,82096 10 0 0 0 0 2,67786 10 b b b b b b − − − − = − ⋅ ⋅ − ⋅                     . (3) Підставляємо цю матрицю у верхнє рівняння і приходимо до такої системи: 10 11 12 5 5 21 22 5 32 60921,18212 0,11811 0,55277 0 3,16411 10 3,96741 10 0 0 1,35842 10 p p p p p p − − − − + + +    − ⋅ + ⋅ + =    − ⋅ +  175886,78527 236616,76201 236617,98265 0 0,99991 0,42398 0 0 1,42413 −    = −    −  . (4) Звідки знаходимо керування 1 ( , ) -114965,60315+236616,64390x+u x y = 2 2 +236617,42988y+0,99994x -0,42402xy-1,42412y . Закінчення табл. 4 1 2 Варіант другий: досягнення рівності обсягів ви- пуску про- дукції енергоміст- кою та на- укоємною галузями у 2030 р. 10 11 12 5 5 21 22 5 32 60921,18212+p 0,11811+p 0,55277+p 0 3,16411 10 3,96741 10 0 0 1,35842 10 p p p − − − −    − ⋅ + ⋅ + =    − ⋅ +  (5) 0 10 01 20 11 02 1,093015630 1,093015630 140322, 2820 140322, 2820 1,093015630 0 1,093015630 1 0,093015630 1,093015630 0 0 1,093015630 1,093015630 b b b b b b + + + − + −           , 10 11 12 0 10 01 5 5 21 22 20 11 5 32 02 123507,70064+q 0,23286+q 1,08999+q 0 6,23738 10 7,82096 10 0 0 0 2,67786 10 0 0 b b b q q b b q b − − − − − ⋅ + ⋅ + = − ⋅ +                     . Через те що у зміні тенденцій зростання обсягів продукції енергомістких галузей ми не зацікавлені, будемо вважати, що його керування дорівнює нулю 2 ( , ) 0u x y = . Тобто кардинальних управлінських рішень щодо зміни тенденцій зростання цих галузей не прийматимемо. Виходячи з цього знаходимо матрицю 0 10 01 5 5 20 11 5 02 123507,70064 0,23286 1,08999 0 0 6,23738 10 7,82096 10 0 0 0 0 2,67786 10 b b b b b b − − − − = − ⋅ ⋅ − ⋅                     . (6) Підставляємо цю матрицю у верхнє рівняння і приходимо до такої системи: 10 11 12 5 5 21 22 5 32 60921,18212 0,11811 0,55277 0 3,16411 10 3,96741 10 0 0 1,35842 10 p p p p p p − − − − + + + − ⋅ + ⋅ + = − ⋅ +           -134995,84722 140322,53652 140323,47338 0 0,99993 -0,09293 0 0 -1,09304 =           . (7) Звідки знаходимо керування 1 ( , ) -74074,66510+140322,41841x+u x y = 2 2 +140322,92061y+0,99996x -0,09297xy-1,09303y . Для визначення кількісного значення параметра дієвих рішень після перетворення для отриманих керувань повороту осей на 0 45 функції керування наберуть такого вигляду у першому варіанті: 1 ( , ) 0, 49997( 167323, 2728) 0, 71206(y 117485, 7380) 41800091235,392 u x y x= + − − − − та в другому 1 ( , ) 0, 49998( 99226,9027) 0,54652(y 90778,1934) 18086732686, 278. u x y x= + − − − − Незважаючи на існуючі значення пара- метрів кризового стану української економі- ки, слід прикласти певні зусилля для того, щоб інвестиції в наукоємні галузі зросли до 167323,27 млн. грн. для найшвидшого досяг- нення поставленої мети пришвидшення про- мислового зростання й проведення структур- ної реорганізації національної економічної системи. Надалі зазначимо, що зростання обсягу інвестицій у 1,42 раза дозволить обумовити достатність темпів загальноеконо- мічного зростання. Для більш уповільненої реорганізації і реструктуризації економічної системи, на нашу думку, необхідні інвести- ційні вкладення в обсязі 99226, 90 млн. грн. у наукоємні галузі промисловості з подальшим темпом зростання реального сектору в 1,09 раза. Пошук шуканих інвестицій і є постав- леною метою, проте вже іншого наукового дослідження; 3) функція організації. Перш ніж вирі- шувати напрями провадження реструктури- зації промислового комплексу, як вважає ав- тор дослідження, слід з’ясувати: а) за раху- нок яких резервів можна забезпечити конку- рентоспроможність національних наукоєм- них видів економічної діяльності на міжна- родному ринку (оскільки об’єктивним є ви- знати, що існує декілька проблемних момен- тів): по-перше, існують реальні процеси глобалізації економічної системи. В Україну широко імпортуються товари загальновідо- мих брендів, тому якщо вивести український аналогічний товар на ринок, то можливі складнощі в тому, що: немає відповідних структур і розробок, які можуть виготовляти подібну продукцію із відповідною якістю; навряд чи собівартість буде нижчою за ціну товарів імпортного виробника при відповід- ній якості; існує недовіра споживача до но- вого виробника, яка може зникнути лише через декілька років успішного існування; по-друге, істотним фактором є проце- дура забезпечення фінансування цих проце- сів. Заохочення до нарощення масштабів ви- пуску нового високоякісного продукту та ре- алізації виробництва неодноразово лунало від політичних еліт у межах державного утво- рення. Але на даний час відсутні звіти про результати подібних починань. Неодноразово фахівці нарікали на те, що більшість розробок і впроваджених високотехнологічних проду- ктів (ВТП) не доходять до стадії впроваджен- ня і виробництва через нестачу інвестицій. Легше продати «ноу-хау» за кордон і дати йому там життя, ніж у власній країні; по-третє, відсутня зацікавленість у виготовленні продукції. Більшість промисло- вих підприємств мають приватну форму власності, відтак вони дбають про прибуток шляхом мінімізації втрат; по-четверте, не існує дієвого еконо- мічного механізму реалізації довгострокових проектів (відсутні пільги та положення зі стимулювання цільових програм впровад- ження прогресивних технологій і продукції). Для вирішення зазначених проблем пропонуємо реалізацію заходів, що опрацьовано автором у роботі [5]: а) утворити державний фонд – банк пропозицій з випуску високотехнологічної продукції. На реалізацію цих проектів повинні залучатися і приватні кошти. Впро- вадження критичних технологій можливе або за рахунок розміщення державних замовлень в існуючих підприємствах, або побудови нових підприємств державної чи іншої форми (акціонерні товариства) власності, чи з передачею зацікавленим особам розробок даного нововведення, залучаючи до фонду кошти населення у вигляді акцій тощо. Мож- ливе призначення фонду – стимулювання за рахунок надання кредитів на відкриття неве- ликих за обсягом приватних підприємств „народних умільців”; б) сформувати організаційно-економіч- ний механізм добору найкращих проектів із точки зору забезпечення економічної сис- теми, її високого рівня конкурентоздатності на міжнародному ринку. Для удосконалення інформаційно-методичного забезпечення до- бору проектів і програм пропонується ви- знати пріоритетом та єдиним критерієм оцін- ки рівень конкурентоспроможності нововве- дення у певний період часу. Для провад- ження добору найкращої технології, нововве- дення чи управлінського рішення пропону- ється використовувати методичний підхід, критеріальна оцінка якого базується на п’яти параметрах – показниках-індикаторах. Ос- танні обчислено за використання методу ло- гічного проектування, попередньо деталізо- ваного автором праці [6]. Критерієм добору кращого за фактором «конкурентоспромож- ність» проекту вважається умова, що наведена у вигляді формули (1): 5 1 1 max j ij i n j k X ≤ ≤ = ∑ (8) Причому істотну роль у визначенні зазначеного критерію оцінки відіграє досвід особи, яка приймає рішення (ОПР). Цією особою вирізняються коефіцієнти вагомості j k (для яких встановлена умова 5 1 1 j j k = =∑ ) за найбільшими пріоритетами. Крім цього, ОПР може уникнути при доборі врахування неістотного (на його думку) критерію, який наведено у певному стовпчику даних, а при цьому поповнити матрицю добору (сформовану експертом) іншим, на його думку, більш вагомішим. Побудовану таким чином матрицю добору найбільш результа- тивних новацій за фактором „креативність- результативність проекту” наведено у табл. 5. Зазначимо, що у табл. 5 критерієм відбору є параметри якості проекту, на нашу думку, остання визначається залежно від Таблиця 5. Матриця добору новацій за фактором «креативність-результативність проекту» Критеріаль- на оцінка Вага 1 k Вага 2 k Вага 3 k Вага 4 k Вага 5 k Значення критерію Зацікавленість у продукції внаслідок реалізації проекту на міжнародному ринку (обсяг випуску готової продукції, на яку гарантовано є попит) Індикатор відбору кращої технології за критерієм „гроші-час” Кількість наданих робочих місць Життєвий цикл зацікавленості продуктами даного проекту на міжнарод- ному ринку Частка забез- печення віт- чизняними ресурсами реалізації даного проекту Проект 1 11 X 12 X 13 X 14 X 15 X Проект 2 21 X 22 X 23 X 24 X 25 X . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Проект n 1n X 2nX 3n X 4n X 5n X п’яти ключових факторів (хоча реально їх можна збільшити або зменшити (до одного). Рішення може прийматися колективом екс- пертів, де існують різні експертні думки і пропозиції. Це дозволить відібрати декілька кращих проектів, які засвідчать відмінні еко- номічні інтереси. Важливо звернути увагу на те, що вимірність значень різних за приро- дою факторів слід проводити у порівнянних одиницях. У випадку коли виміри є непорів- нянними, доцільно застосувати нормовані дані, обчислені таким чином: * 1 11 min max min . ij ij i n ij ij ij i ni n X X X X X ≤ ≤ ≤ ≤≤ ≤ − = − (9) При цьому критерій добору кращого до запровадження проекту, що має вигляд 5 * 1 1 max j ij i n j k X ≤ ≤ = ∑ , набуватиме кількісних значень від 0 до 1; 4) функція регулювання. Використаємо результати, що наведено у праці [7] (табл. 6). Таблиця 6. Концептуальна модель забезпечення адаптивної поведінки економічної системи фінансово-економічним інструментарієм реагування на загрози Етап 1. Виконати глибокий аналіз причин кризи 90-х років, які ще не вирішені до цього часу, і запропонувати науковообґрунтовані шляхи розв’язання проблем Етап 2. Знизити банківські відсотки а) врахувати параметри і ри- зики зникнення „живих” гро- шей у банку при надто висо- ких кредитних відсотках б) знизити відсотки за депозитами, невиконання цього заходу не зменшує відпливу грошей в) формування адекватної сучасним соціально-економічним процесам нормативно-правової та законодавчої бази Етап 3. Поступово акумулювати стратегічно важливі об’єкти у державній власності Етап 4. Стимулювати розвиток суб’єктів господарювання, що виготовляють товари- замінники імпортованої продукції а) створити спи- сок такої продук- ції б) надати пільги таким підприєм- ствам в) створити умови для отримання такими підприємствами пільгових кредитів г) використову- вати політику протекціонізму д) створити пільгові умови вітчизняним інвесторам Етап 5. Створити нові робочі місця та підвищити інтелектуальний потенціал Етап 6. Реструктуризувати промисловість убік збільшення частки наукоємних галузей Етап 7. Покращити основні макроекономічні показники національної економіки а) підвищити номінальний обсяг ВВП б) знизити рівень безробіття в) знизити рівень інфляції г) підвищити енерго- ефективність промисловості та д) підвищити рівень життя економіки в цілому 5) функція координації. Полягає в узгод- женні різних аспектів управління. Обов’язко- вим є екологічна безпека. Пропонуємо до ви- користання концепцію нарахування розмірів відшкодування збитків по навантаженню на зовнішнє середовище (НЗС), що дозволить визначити екологічну окупність наслідків господарської діяльності підприємств (табл. 7). Обґрунтування наведено у роботі [8], оскільки для більшості суб’єктів господарювання вигідніше сплатити штраф за перевищення норми викиду, ніж витрачати кошти на ґрунтовні заходи з усунення техногенного впливу. Таблиця 7. Ціннісно-орієнтована концепція нарахування збитків на реалізацію природозахисних заходів в Україні та економічні результати Оцінювання нарахувань за новою системою упереджуючого встановлення розміру збитків, нанесених суб’єктами господарювання НЗС держави Відшкодування збитків держа- ві (можлива субсидія) Кредит на реалізацію природоохо- ронних заходів Оцінювання екологічної окупності наслідків господарювання підприємств збитки, що нанесено соціуму матері- альні втрати порушення рівноваги в екосистемі заміна обладнання на енерго- зберігаюче заміна базових технологій закриття виробництва екологічна регламентація господарської діяльності екологічна освіта створення об’єктів еко- логічної інф- раструктури екологічне страхування технологіч- ний та еко- логічний аудит екологічна паспортиза- ція підпри- ємств і ви- робництв Реалізація при- родоохоронних заходів в еко- номічній сис- темі держави відновлення природних комплексів технічна ліквідація наслідків аварій нормативно- правове від- шкодування формування асиміляцій- ного потен- ціалу упередження усіх видів збитків (фактичних, можливих, потенційних) та елімінування деструк- тивних факторів впливу Відвернені економічні збитки Приріст економічної оцінки природних ресурсів Приріст грошової оцінки реалізованої продукції У матеріальній сфері: приріст обсягів чистої продукції та прибутку зі зниженням собівартості за окремими видами, зниження обсягів енерговитрат та забезпечення ефективності функціонування У невиробничій сфері: економія витрат на виробництво, надання послуг Економічний результат реалізації концепції У сфері приватного споживання: скорочення витрат та особистих коштів фізичних осіб Ці результати доцільно ввести в систе- му підготовки кадрів промисловості та управління. Тому нами запропонована роз- робка організаційного механізму вдоскона- лення системи підготовки кадрів наці- ональної промисловості [8]; 6) функції обліку і контролю. Визначи- мо зміст інформації, яку необхідно зібрати для обліку управління якісною поведінкою економічних систем. У роботі [9] запропоно- вано логічно-проективний метод обґрунту- вання системи показників оцінювання потен- ціально-факторних ознак якісних структур- но-динамічних змін відповідно до концепції «п’ять якорів». Необхідно зібрати дані P – обсяг реалізованої промислової продукції, Za – викиди шкідливих речовин в атмос- ферне повітря від стаціонарних джерел за- бруднення, Ef – показник електроефектив- ності, In – інвестиції в основний капітал, Zp – виплати зарплати працівникам, Pr – чис- тий прибуток (збиток), S – показник серед- ньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників. У табл. 8 наведено ос- новні формули показників, нормалізовані значення обчислені за формулою (9). Таблиця 8. Сукупність розрахункових економічних показників якісних структурно-динамічних змін у промисловості за потенціально-факторними ознаками Назва коефіцієнта (показника) Формула Номер формули Коефіцієнт екологічної ефективності P Ee Za = 10 Коефіцієнт електроефективності P Ef E = , 11 Коефіцієнт інвестиційної віддачі P Ki In = 12 Коефіцієнт зарплатної віддачі P K zp Z p = 13 Коефіцієнт прибутковості Pr Kpr P = 14 Агрегований показник (геометричний) комплексної економічної ефективності * * 3 g Ae Ef Ki Kzp= ⋅ ⋅ 15 Агрегований показник (алгебраїчний) комплексної економічної ефективності * * ( ) / 3 a Ae Ef Ki Kzp= + + 16 Агрегований показник усієї сукупності потен- ціально-факторних ознак (геометричний) * 4 g g g A Ee Ae S Pr= ⋅ ⋅ ⋅ 17 Агрегований показник усієї сукупності потенціально-факторних ознак (алгебраїчний) * * ( ) / 4 * a a a A Ee Ae S Pr= + + + 18 Отримані за результатами експеримен- тальної перевірки пропонованих оригіналь- них моделей параметри показників-індикато- рів згруповано автором. Їх аналіз та порів- няльна характеристика (за нормованими зна- ченнями) дозволяють констатувати таке: найвигіднішими з усіх площин, які врахова- но в дослідженні (за рівнями комплексної ефективності та забезпечення якісної пове- дінки виробничо-економічної системи), тоб- то за ринковими, організаційними, соціаль- ними, економічними, екологічними потен- ціально-факторними ознаками, є такі види економічної діяльності: а) виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; б) машинобудування; надалі геометричний та алгебраїчний агреговані показники засвідчують дещо від- мінні результати: в) харчова промисловість (за геомет- ричним); г) металургія та оброблення металу (за алгебраїчним). Причина такої різниці полягає в тому, що геометричним агрегованим показником визначається найкращим такий, що за всіма аспектами має не найменші показники. А ал- гебраїчним агрегованим показником найкра- щим буде той, у якому абсолютні величини показників потенціалів компенсують один одного. На думку автора, доцільним у дослід- женні є використання методу фрактальних графів для абстрактного опису взаємодії внутрішніх та зовнішніх зв’язків між потен- ціально-факторними ознаками якісної пове- дінки виробничо-економічних систем та її структурно-динамічних характеристик. Якщо отримані результати подати у вигляді векторів (які є якісним показником-орієнти- ром, що засвідчує у чотирьохмірній площині розвиненість і впливовість певного парамет- ру, у цьому випадку можна графічно офор- мити: 1) як нормовані дані за всіма потен- ціально-факторними ознаками, так і межі відхилень фактичних показників від нормо- ваних даних у певний період часу; 2) відповідним чином кількісні пара- метри агрегованого показника, що відіграва- тиме роль норми у вигляді вищезгаданого вектора (такі вектори називатимемо вектора- ми потенціально-факторних ознак, а агрего- ваний показник – геометричною або алгеб- раїчною нормою). Відтак, вектори потенціально-фактор- них ознак (з геометричною чи з алгебраїчною економічною складовою та їх норми) можна формалізувати у вигляді математичного рі- шення. Наприклад, формули (19) та (20) за- свідчують параметричні зміни структурно- динамічних характеристик: виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення. Вектори потенціалів з геометричною й алгеб- раїчною економічною складовою та їх норми машинобудування представлено формулами (21) та (22); харчової промисловості – (23) та (24); металургії та оброблення металу – (25) та (26). Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення: , (0,102;0,732;0,794;0,428) 0,436 êî êñ íàôòà ãåî ìãåî ì V = = ; (19) , (0,102;0,744;0,794;0,104) 0,507 ãåî ìêîêñ í àôòà àëãåáð V == ; (20) Машинобудування: (0,608;0,292;0,329;0,439) 0,471 ì àø áóä ãåî ìãåî ì V = = ; (21) (0,608;0,391;0,329;0,121) 0,407 ì àø áóä ãåî ìàëãåáð V = = ; (22) Харчова промисловість: (0,508;0,423;0,311;0,441) 0,453 õàð÷ ãåî ìãåî ì V = = ; (23) (0,508;0,502;0,311;0,125) 0,386 õàð÷ ãåî ìàëãåáð V = = ; (24) Металургія та оброблення металу: (0,016;0,227;0,649;0,685) 0,228 ì åò àë ãåî ì ãåî ì V = = ; (25) (0,016;0,334;0,649;0,506) 0,433 ì åòàë àëãåáð ãåî ì V = = . (26) У пункті 2 визначено необхідні обсяги інвестицій у наукоємні галузі: 167323,27 млн. грн. або 99226,90 млн. грн. для досягнення запланованого рівня у 2020 або 2030 рр. Враховуючи концепцію управління якісною поведінкою економічної системи держави в умовах ресурсних обмежень за рахунок її реструктуризації («п’ять якорів»), можемо оцінити, куди найраціональніше вкладати ін- вестиції. Якщо розглядати машинобудування і харчову промисловість, одразу помітно, що заробітна плата працівників цих галузей на низькому рівні, і при детальному розгляді агрегованого показника комплексної еконо- мічної ефективності машинобудування (який не є високим) занижений він є саме завдяки низькій зарплатній віддачі, тобто на гривню виплаченої заробітної плати обсяг виробле- ної продукції є одним із найнижчих з-поміж інших галузей. Найвищий коефіцієнт зарплатної віддачі – у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення. Напрошують- ся запитання, чому у менш ресурсоємних та високотехнологічних галузях при невисоких зарплатах така низька віддача. Необхідно серйозно проаналізувати причини цього яви- ща та визначити заходи підвищення агрего- ваних показників усієї сукупності потенці- ально-факторних ознак та абсолютних (не- нормованих) значень коефіцієнтів екологіч- ної ефективності, електроефективності, ін- вестиційної віддачі, зарплатної віддачі, при- бутковості та значення середньомісячної но- мінальної заробітної плати. Після завершен- ня одного періоду управлінської діяльності можна підкорегувати заплановані та прогно- зовані показники застосованих моделей, за- дач та функцій. Висновки. Запропоновані в роботі технології управління якісною поведінкою економічних систем – це використання спе- цифічних методів і моделей цілеорієнтова- ного управління складним процесом, що включає: 1) сім особливих функцій, обґрун- тованих і розроблених із застосуванням оригінальних економіко-математичних модельних рішень; 2) організаційний механізм підготовки кадрів для вітчизняної промисловості; 3) ціннісно-орієнтовану модель нарахування збитків на реалізацію природозахисних заходів; 4) авторську концепцію управління якісною поведінкою економічної системи держави в умовах ресурсних обмежень за рахунок її реструктуризації та реінжинірингу виробничо-господарських процесів (так називана авторська концепція «п’ять якорів», що попередньо була обґрунтована та запропонована автором статті у науковій роботі [7]). Література 1. Данилишин Б.М. Тенденції відтворювальних процесів в економіці України: моногр. / В.І. Барканов, Б.М. Данилишин. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – 203 с. 2. Алимов О.М. Українська модель про- мислового зростання: теоретичні засади створення та економічний механізм реаліза- ції / О.М. Алимов, В.В. Микитенко, В.М. Єм- ченко // Фундаментальні орієнтири науки: Зб. наук. пр. – К.: Видав. дім «Академперіо- дика», 2005. – С. 290-309. 3. Данилишин Б.М. Макросистемна еволюція української економіки / Б.М. Дани- лишин, В.В. Микитенко: У 2 т. – Т. 2. – К.: РВПС України НАН України, ЗАТ «Нічлава», 2008. – 210 с. 4. Кузьменко Г.Г. Моделі управління поведінкою виробничо-економічної системи для забезпечення надійності функціонування / В.В. Микитенко, Г.Г. Кузьменко // Економічна кібернетика: Міжнародний нау- ковий журнал. – 2009. – №1-2 (55-56). – С. 43-53. 5. Кузьменко Г.Г. Структурно-інфор- маційна складова інтенсифікації процесів нарощення та раціонального використання стратегічного потенціалу економіки / Г.Г. Кузьменко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 252: В 6 т. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 571-579. 6. Микитенко В.В. Потенціал націо- нальної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / Ю.В. Кіндзерський, В.В. Микитенко, М.М. Якубовський та ін.; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського / НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 928 с. 7. Кузьменко Г.Г. Добір оптимальної для України моделі поведінки економічної системи / Г.Г. Кузьменко, Д.О. Микитенко // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: Матеріали міжнар. наук. конф., м. Київ, 20 бер. 2009 р.: У 3-х частинах. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – Ч. 3. – С. 326-329. 8. Кузьменко Г.Г. Ціннісно-орієнтова- не моделювання управління забезпеченням та реалізацією природоохоронної політики в державі / В.В. Микитенко, Г.Г. Кузьменко // АгроСвіт: науковий журнал. – 2009. – №18. – С. 2-10. 9. Кузьменко Г.Г. Розроблення органі- заційного механізму вдосконалення системи підготовки кадрів національної промисловос- ті / Г.Г. Кузьменко // Проблема ефективного використання та професійно-технічної підготовки кадрів промислового сектору економіки України: Зб. доп. міжнар. наук.- практ. конф. 28-29 листоп. 2007 р. – К., 2008. – Т. 2. – С. 294-299.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-13301
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:49:29Z
publishDate	2010
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Кузьменко, Г.Г. 2010-11-04T10:57:27Z 2010-11-04T10:57:27Z 2010 Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави / Г.Г. Кузьменко // Економіка пром-сті. — 2010. — № 1. — С. 15-24. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13301 Запропоновано авторське трактування управління якісною поведінкою економічних систем. Визначено основні функції технологій управління якісною поведінкою, що базуються на обґрунтуванні й використанні оригінальних методів і моделей оцінювання-прогнозування, побудованих за результатами прогнозно-аналітичної оцінки основних макроекономічних показників. Ключові слова: управління, економічні системи, концепція п'яти якорів, макроекономічні показники. Предложено авторское определение процессов управления качественным поведением экономических систем. Сформулированы основные функции управления качественным поведением, которые базируются на авторской концепции пя-ти якорей, разработанной по результатам экспериментальной проверки оригинальных моделей и методов оценки-прогнозирования макроэкономических показателей. Ключевые слова: управление, экономические системы, концепция пяти якорей, макроэкономические показатели. The author presents his own definition of management of quality behaviour of economic systems. He formulates basic functions of quality behaviour management which are based on author’s five anchors conception. It was elaborated based on the results of examination of original models and methods used for estimation of forecasting macroeconomic indicators. Keywords: management, economic systems, five anchors conception, macroeconomic indicators. uk Інститут економіки промисловості НАН України Проблеми сучасної економіки Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави Технологии управления качественным поведением экономических систем государства Technology of managing quality behaviour of the state’s economic systems Article published earlier
spellingShingle	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави Кузьменко, Г.Г. Проблеми сучасної економіки
title	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
title_alt	Технологии управления качественным поведением экономических систем государства Technology of managing quality behaviour of the state’s economic systems
title_full	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
title_fullStr	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
title_full_unstemmed	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
title_short	Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
title_sort	технології управління якісною поведінкою економічних систем держави
topic	Проблеми сучасної економіки
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/13301
work_keys_str_mv	AT kuzʹmenkogg tehnologííupravlínnââkísnoûpovedínkoûekonomíčnihsistemderžavi AT kuzʹmenkogg tehnologiiupravleniâkačestvennympovedeniemékonomičeskihsistemgosudarstva AT kuzʹmenkogg technologyofmanagingqualitybehaviourofthestateseconomicsystems

Технології управління якісною поведінкою економічних систем держави

Institution

Similar Items