Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації

Проаналізовано розподіл твердості та пластичної деформації в різних ділянках трубного відводу: в зоні заневолення (до вигину), в області вигину та області відводу після зони вигину. Проведено порівняльний аналіз зміни деформації в цих зонах для різних ділянок труби. В першій зоні істинна пластична д...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Электронная микроскопия и прочность материалов
Дата:	2017
Автори:	Подрезов, Ю.М., Даниленко, М.І., Мінаков, М.В., Даниленко, В.І., Шейкин, С.Є., Студенець, С.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 2017
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133014
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації / Ю.М. Подрезов, М.І. Даниленко, М.В. Мінаков, В.І. Даниленко, С.Є. Шейкин, С.Ф. Студенець // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн. тр. — К.: ІПМ НАН України, 2017. — Вип. 23. — С. 104-115. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860253869931495424
author	Подрезов, Ю.М. Даниленко, М.І. Мінаков, М.В. Даниленко, В.І. Шейкин, С.Є. Студенець, С.Ф.
author_facet	Подрезов, Ю.М. Даниленко, М.І. Мінаков, М.В. Даниленко, В.І. Шейкин, С.Є. Студенець, С.Ф.
citation_txt	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації / Ю.М. Подрезов, М.І. Даниленко, М.В. Мінаков, В.І. Даниленко, С.Є. Шейкин, С.Ф. Студенець // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн. тр. — К.: ІПМ НАН України, 2017. — Вип. 23. — С. 104-115. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Электронная микроскопия и прочность материалов
description	Проаналізовано розподіл твердості та пластичної деформації в різних ділянках трубного відводу: в зоні заневолення (до вигину), в області вигину та області відводу після зони вигину. Проведено порівняльний аналіз зміни деформації в цих зонах для різних ділянок труби. В першій зоні істинна пластична деформація не перевищує е = 0,2. В зоні вигину найбільша деформація — в верхній частині труби е ~ 1,0. На бокових та нижній частинах е = 0,5—0,7. На ділянці за зоною вигину деформації нижньої та бокових стінок зростають до е = 0,8—1,0. Результати електронно-мікроскопічних досліджень демонструють на Проанализировано распределение твердости и пластической деформации в разных участках трубного отвода: в зоне заневоленья (до выгиба), в области выгиба и в области отвода после зоны выгиба. Проведен сравнительный анализ изменения деформации в этих зонах. В первой зоне истинная пластическая деформация не превышает е = 0,2. В зоне выгиба наибольшая деформация — в верхней части трубы — е ~ 1. На боковых и нижнем участках е = 0,5—0,7. На участке за зоной выгиба деформации нижней и боковых стенок возрастают до е = 0,8—1,2. Результаты электронно-микроскопических исследований демон-стрируют наличие дисперсной (200 нм) разориентированной ячеистой струк-туры в зоне выгиба. Distribution of hardness values and plastic deformation in different section of tube drain was analyzed. Deformation charts at cross- sections in bend and after bend zones ware designed. In zone before bending plastic deformation is not more then е = 0,2. In bending zone highest deformation value е ~ 1,0 was fixed in upper part, but in inner and lateral part the values essentially less: е = 0,5—0,7. In after bend zone increasing of plastic deformation these parts of tube up to: е = 0,8—1,2 is observed. TEM experiments demonstrate nanostructure with grain size d = 200 nm.
first_indexed	2025-12-07T18:46:42Z
format	Article
fulltext	104 УДК 539.2.669.13 Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації Ю. М. Подрезов, М. І. Даниленко, М. В. Мінаков, В. І. Даниленко, С. Є. Шейкин * , С. Ф. Студенець * Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Київ, e-mail: Yupodrezov@ukr.net * Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, Київ Проаналізовано розподіл твердості та пластичної деформації в різних ділянках трубного відводу: в зоні заневолення (до вигину), в області вигину та області відводу після зони вигину. Проведено порівняльний аналіз зміни деформації в цих зонах для різних ділянок труби. В першій зоні істинна пластична деформація не перевищує е = 0,2. В зоні вигину найбільша деформація — в верхній частині труби е ~ 1,0. На бокових та нижній частинах е = 0,5—0,7. На ділянці за зоною вигину деформації нижньої та бокових стінок зростають до е = 0,8—1,0. Результати електронно-мікроскопічних досліджень демонструють наявність дисперсної (200 нм) розорієнтованої коміркової структури в зоні вигину. Ключові слова: трубні вигини, твердість, пластична деформація, нанозеренна структура. Вступ В ІНМ НАН України розроблено оригінальну технологію виготовлен- ня трубних відводів, яка описана в роботі [1]. В її основу покладено метод пластичного протягування труби через шарнір (рис. 1, а). Це технічне рішення дозволяє отримувати відводи більш досконалої форми (рис. 1, б) без зміни геометрії внутрішніх отворів та без гофрів в області вигину. Останнє особливо важливо для зменшення концентрації механічних напружень та мінімізації турбулентної складової руху рідини, наявність якої різко прискорює корозійні процеси. Такі переваги дозволили рекомен- дувати цей метод для ремонту відповідальних ділянок трубопроводів з нержавіючої сталі в об’єктах атомної та теплової енергетики. а б Рис. 1. Технологічна схема виготовлення відводів (а) та вигляд продукції (б). © Ю. М. Подрезов, М. І. Даниленко, М. В. Мінаков, В. І. Даниленко, С. Є. Шейкин, С. Ф. Студенець, 2017 Р Р 105 Запропонована технологія вирішує не тільки суто конструкторську задачу, але й дозволяє створити високоміцні структурні стани за рахунок великої зсувної компоненти деформації, яка виникає по перерізу труби під час деформування. Це сприяє утворенню деформаційної наноструктури, яка притаманна сильнодеформованим станам, отриманим методом інтенсивної деформації. Відомо, що така структура незначно підвищує деформаційне зміцнення [2], але позитивно впливає на характеристики втоми [3] та зношування [4]. Умови реалізації чистого зсуву розглянуті в роботі Сегала В. М. [5]. Показано, що при такій схемі деформування матеріал може накопичувати велику деформацію, зберігаючи макророзміри у всіх трьох напрямках. Недолік простої схеми чистого зсуву полягає в тому, що її важко реалізувати через неможливість жорсткого закріплення зразка торцевими захватами. На практиці ця проблема вирішується використанням спеціальних схем інтенсивної пластичної деформації (ІПД): пресування під кутом (РККП) [5] або гвинтова екструзія (ГЕ) [6]. В ІНМ НАН України [7] розроблено технології інтенсивного холодного поверхневого пластичного деформування: деформуюче протягування отворів і редукування. Ці технології вдало поєднують в собі оригінальне технічне рішення створення каліброваних отворів і обробки зовнішніх поверхонь з унікальними можливостями управління структурою матеріалу в приповерхневих шарах за рахунок реалізації умов інтенсивної зсувної деформації. Визнаючи безперечну прогресивність цих розробок, слід все ж відзначити обмеженість їх практичного застосування. У випадку об’ємної ІПД це невеликі розміри зразків, що ускладнює виробництво масової продукції. При поверхневому деформуванні суттєвою вадою є відносно мала глибина градієнтного шару. У більшості випадків вона не перебільшує 1 мм. В запропонованій технологічній схемі зсувна деформація реалізується по всій товщині стінки труби, що повинно сприяти підвищенню механічних і експлуатаційних характеристик вигинів. Проте при аналізі фізичних процесів та явищ, що відбуваються при вигині, слід враховувати характер і величини виникаючих деформацій і напруги, закони їх зміни по перерізу. Наші попередні роботи, які присвячені поверхневому деформуванню [7, 8], свідчать про те, що градієнтний характер структури не є суттєвою вадою, котра знижує ефективність використання зсувних схем деформації для отримання підвищених властивостей. Проте очевидно, що в кожній технологічній схемі деформації, де реалізується складний розподіл напруг та деформацій, це питання потребує окремого ретельного опрацювання. Мета роботи — вивчити особливості розподілу деформації та формування деформаційної наноструктури в різних ділянках відводу. Матеріал та методика експерименту Початковою заготовкою для процесу формоутворення відводів методом холодної пластичної деформації слугувала безшовна гаряче- або холоднодеформована труба з хромонікелетитанової аустенітної сталі 12Х18Н10Т. Ця сталь отримала найбільше поширення в промисловості, зважаючи на можливість успішного використання її в різноманітних експлуатаційних умовах. Вона має високу корозійну стійкість в ряді рідких середовищ, стійка проти міжкристалітної корозії після зварюваль- 106 ного нагріву, порівняно мало окрихчується в результаті тривалого впливу високих температур. Склад сталі 12Х18Н10Т наступний (% (мас.)): С — 0,12; Mn — 2; Cr — 17—19; S — до 0,02; Р — 0,035; Si — до 0,8; Ti — 0,4—1; Cu — 0,3; Ni — 9—11. Метод “cross-section” Беручи до уваги, що з точки зору атестації працездатності виробу найбільш важливими є його кінцева структура та властивості, для аналізу розподілу пластичної деформації використовується комплексний метод “cross-section. Для дослідження зміцнення приповерхневих шарів дефор- мованих матеріалів застосовують мікротвердомір ПМТ-3. Вивчається переріз зразка, який розташований нормально до площини прикладання навантаження. Досліджується зміна мікротвердості від поверхні наванта- ження вглиб матеріалу. Важливим обмеженням при вимірюванні мікро- твердості приповерхневих шарів є вимога нечутливості поля деформації навколо відбитку до поля деформації від відбитків, які були отримані в попередніх експериментах. Тому кожний наступний відбиток отримується після зміщення предметного столу на відстань, що відповідає розміру діагоналі в напрямку, нормальному до площини навантаження, та п’яти діа- гоналям в напрямку, паралельному площині навантаження. В “cross- section” експериментах зазвичай використовують індентування з наванта- женням на індентор 0,2 або 0,5 Н. Цей метод був відпрацьований нами раніше для атестації градієнтних матеріалів [8] і добре зарекомендував себе при визначенні відповідності отриманих значень деформації структурним змінам, що відбуваються в матеріалі. Крім того, цей метод дозволяє встановити локальні характеристики зміцнення в кожній ділянці (зовнішній та внутрішній) виробу та співставити отримані результати зі структурними змінами. Методи структурного аналізу З огляду на специфічний характер досліджуваного об’єкту особлива увага була присвячена аналізу металографічної структури та трансмісійної електронної мікроскопії приповерхневих шарів деформованих зразків. Металографічні шліфи готували таким чином, щоб уникнути „завалів” приповерхневих шарів. Для цього зразки поміщали в спеціальну оправку та занурювали в розчин епоксидної смоли. Після цього всю систему рівномірно шліфували. В цьому випадку викривлення спостерігалося лише в приповерхневому шарі розміром 10 мкм. Оптичну металографію виконували на приборі MIM-10, для відтворювання зображення викорис- товували спеціальну цифрову камеру OLIMPUS. Ця методика дозволяє розрізняти структурні елементи розміром 1 мкм. Трансмісійну електронну мікроскопію виконували на зразках з різних ділянок вздовж вісі трубного зразка. Зразки готували таким чином: спочатку на електроерозійному пристрої вирізали пластину з відповідного фрагменту деформованої ділянки зразка товщиною 500 мкм. Цю пластину шліфували на наждачному папері малої зернистості до розміру 100 мкм. Після цього з пластини вирізали ерозійним методом зразки діаметром 3 мм. Останньою операцією було електролітичне полірування зразка до отримання отвору. Експерименти по трансмісійній мікроскопії проводили на приборі JSM-100CX фірми „JEOL”. 107 Результати эксперименту Для встановлення зв’язку між деформацією та твердістю метод “cross- section” модернізовано. На першому етапі розподіл твердості по перерізу визначали на зразку дослідженої сталі, який був випробуваний на розтяг. Було проведено фотометрування цього зразка та встановлено відповід- ність між деформацією та відстанню від краю зразка (рис. 2). Після фотометрування зразок розрізали на електроерозійному станку вздовж вісі навантаження по площині, що відповідає найбільшому діаметру, розміщували в спеціальній оправці, яка забезпечувала паралель- ність його розташування відносно елементів навантаження прилада ПМТ-3, шліфували та встановлювали на предметному столі приладу таким чином, щоб забезпечити його переміщення або вздовж вісі навантаження або в перпендикулярному напрямку. Виміри мікротвердості проводили у восьми вибраних перерізах, що знаходяться на різних відстанях від центра шийки. Для цього у вибраних перерізах за допомогою приладу ПМТ-3 наносили ряд відбитків. Для кожного перерізу за формулою e = ln(d0/dк) розраховано величину істинної деформації (d0 — початковий діаметр зразка; dк — діаметр зразка на певній відстані від краю). В нашому випадку d0 = 3,0 мм. Результати вимірювання мікротвердості для кожного з перерізів та відповідні значення деформації в перерізі дослідженого зразка представ- лені в таблиці. Аналіз отриманих результатів показав, що залежність твердості від ступеня деформації в діапазоні е = 0—1,5 можна апроксимувати лінійною функцією Hμ(e) = 300 + 60e. (1) Співвідношення (1) має фізичне тлумачення, якщо взяти до уваги, що твердість дорівнює потроєному значенню напруження плину при е = 0,08. Тобто вона відповідає значенням напруження плину на кривій зміцнення на стадії середніх та великих деформацій, де виконується лінійний закон зміцнення. Отримані результати використані нами при аналізі розподілу пластичної деформації по перерізу деформованих ділянок відводів. Дослідження зміни твердості по перерізу труби Для реалізації методу “cross-section” по перерізу деформованих відводів трубопроводів в зонах виробу, зазначених на рис. 3, а, були вирізані три кільця: в зоні І до вигину, в зоні ІІ у вигині та в зоні ІІІ деформованої частини за вигином. На кожному з кілець зроблено шліф для вимірювання твердості. Всі кільця орієнтовані відповідно їх положен- ня на трубі, як показано на рис. 3, б. Верхня ділянка труби позначена цифрою 1, нижня — 2, ліва — 3, права — 4. Рис. 2. Зміна деформації по довжині зразка, випробуваного на одновісний розтяг. 108 Зміна твердості по перерізу зразка, випробуваного на одновісний розтяг dк, мм е Hмакс, ГПа Hсер, ГПа 1,56 1,78 4,05 3,82 1,63 1,68 3,95 3,72 1,65 1,6 4,20 3,65 1,68 1,5 3,77 3,58 1,86 1,1 3,85 3,41 2,7 0,5 3,65 3,20 2,85 0,25 3,25 3,10 3,0 0 3,25 3,00 а б Рис. 3. Схема вирізання зразків: а — зони I, II та III на відводі; б — ділянки перерізу 1—4, в яких вивчали розподіл твердості. В кожному сегменті наносили відбитки твердості від верхнього краю до нижнього з кроком 100 мкм при початковій товщині труби 4 мм. Тобто загальна кількість складала приблизно 40 відбитків, але іноді ця цифра була меншою через зміну товщини труби під час деформування. Розподіл твердості по сегменту для різних ділянок труби наведений на рис. 4—6. На рис. 4 наведено значення твердості недеформованої частини труби. В кожному сегменті визначення твердості починалося з верхнього шару сегмента і закінчувалося на нижньому. Результати експериментів свідчать про те, що в усіх чотирьох зонах недеформованого зразка твердість знаходиться на рівні 3 ГПа, практично не змінюючись вздовж сегмента. На рис. 5 наведено результати вимірю- вання твердості зразка, що вирізаний з області II, яка розташована безпо- середньо в зоні вигину труби. З наведених даних видно, що другий сегмент зазнав значної деформації. Середнє значення твердості сягає величин 3,3—3,4 ГПа, що відповідає еквівалентній деформації на рівні е = 0,5—0,7. 109 а б в г Рис. 4. Розподіл твердості по перерізу недеформованого зразкав в зоні I: а — верхній; б — нижній; в — лівий; г — правий сегменти. Розподіл твердості по перерізу нерівномірний. Особливо це стосується нижньої ділянки трубного виробу. На рис. 6 наведено результати вимірювання твердості в кільці зони ІІІ, яке піддано пластичній деформації, але знаходиться поза межею зони вигину. Експерименти показали, що друга та третя зони мають значно вищу твердість, ніж перша. Слід звернути також увагу на значне зниження твердості в цих зонах поблизу поверхні труби (перші 2 відбитка на глибині 100 мкм). В дослідженнях поверхневої деформації [8] нами неодноразово спостерігався такий ефект, який пояснювали особливостями деформації поверхневих шарів, що безпосередньо взаємодіють з дефор- муючим інструментом. Зазначимо, що для третьої зони труби верхній сегмент демонструє значення твердості, які близькі до відповідних значень, отриманих для центрального кільця, а нижній та бокові сегменти — більшу твердість до 3,5—3,7 ГПа, що відповідає деформації е ~ 1,2. Зміна деформації по перерізу Отримані результати з розподілу мікротвердості по перерізах дозволили побудувати карти зміни деформації в деформованих трубах. Нμ, Нμ, Нμ, Нμ, 110 а б в г Рис. 5. Розподіл твердості по перерізу кільця в зоні II в місці вигину: а — верхній; б — нижній; в — лівий; г — правий сегменти. Для встановлення зв’язку між твердістю та ступенем пластичної деформації в локальних об’ємах використано рівняння (1). Значенням твердості на рис. 4—6 поставлені у відповідність значення пластичної деформації. З наведених на рис. 7 карт розподілу деформації видно, що вона нерівномірно розподіляється по перерізу труби. Результати розрахунків свідчать про те, що в перший зоні істинна пластична деформація не перевищує е = 0,2. Деформація несуттєво змінюється як по перерізу труби, так і в різних ділянках. Карта розподілу в зоні I малоінформативна і на рисунку не наведена. Наявність пластичної складової в цій зоні зумовлена технологічними особливостями переміщення труби з зони заневолення в зону вигину. В зоні вигину (рис. 7, а) найбільшою є деформація в верхній частині труби, яка за рахунок зсувної компоненти сягає дуже великих значень е ~ 1,0. На бокових та нижній частинах деформація дещо менша — е = = 0,5—0,7, але внаслідок зсуву це значення також значно більше, ніж розраховане зі зміни товщини перерізу. За зоною вигину (рис. 7, б) деформація в верхній частині труби співрозмірна з деформацією в зоні вигину, але деформації в нижній та бокових стінках зростають до значень е = 0,8—1,2. Нμ, Нμ, Нμ, Нμ, 111 а б в г Рис. 6. Розподіл твердості по перерізу кільця після вигину в зоні III: а — верхній; б — нижній; в — лівий; г — правий сегменти. Величини деформації в більшості ділянок зон ІІ та ІІІ суттєво вищі, ніж розраховані по зміні товщини стінки труби. Це свідчить про значний внесок зсувної компоненти деформації в структуроутворення відводів в зоні вигину. Значення деформації в цих зонах характеризуються в теорії міцності як великі. За таких деформацій формується наддрібна нано- зеренна структура, наявність якої сприяє значному зміцненню холодно- деформованого виробу. Крім того, присутність зсувної компоненти суттєво зменшує негативний вплив структурної анізотропії, що позитивно впливає на деформаційну спроможність. Структурні дослідження Оскільки спектр деформаційних станів в перерізі труби є широким, важливою є інформація про вплив ступеня деформації на еволюцію деформаційної структури дослідженого матеріалу. Результати електронно- мікроскопічних досліджень наведені на рис. 8. Видно, що в зоні І спостерігається структура лісу дислокацій та слабкорозорієнтована коміркова структура (рис. 8, а), яка характерна для матеріалів. продеформованих до малих ступенів деформації. Нμ, Нμ, Нр, Нμ, Нμ, 112 а б Рис. 7. Карти розподілу деформації в перерізі вигину для зон ІІ (а) та ІІІ (б). Для зони ІІ, де має місце великий градієнт деформації, характерними є коміркові структури. В сильнодеформованих областях це розорієнтовані 113 а б в г Рис. 8. Деформаційна структура в різних зонах та ділянках вигину: а — зона I, ділянка 1; б — зона II, ділянка 1; в — зона II, ділянка 3; г — зона III. комірки малих розмірів — ~200 нм (рис. 8, б), які є типовими для верхньої ділянки отвору, та слабкорозорієнтовані комірки розміром 500 нм (рис. 8, в), які характерні для бокових ділянок. Для зони ІІІ більш властивим є сильнодеформований стан. В цій зоні структура складається переважно з розорієнтованих комірок малого розміру 100—200 нм (рис. 8, г). Таким чином, результати структурних досліджень підтверджують висновок про те, що зсувна компонента деформації, яка виникає при виготовленні холоднодеформованих вигонів, різко збільшує деформаційні характеристики в локальних ділянках трубних виробів, а це веде до формування наноструктурних станів деформаційного походження. Наявність такої структури сприяє підвищенню параметрів зміцнення, які визначалися за результатами вимірювання твердості, та повинна позитивно впливати на службові характеристики. Висновки Розроблено методику аналізу розподілу деформації в локальних об’ємах деформованого виробу, яка базується на встановленні зв’язку між 0,2 мкм 0,2 мкм 0,2 мкм 0,2 мкм 114 твердістю та деформацією з незалежного експерименту на зразку, випробуваному на одновісний розтяг, та наступному перенесенні цієї інформації на дослідний зразок, де методом “cross-section” визначений розподіл твердості по перерізу. Встановлено, що пластична деформація в локальних шарах відводів значно перевищує макродеформацію, яка визначається по зміні перерізу стінки труби. Отриманий результат пояснюється великими значеннями зсувної компоненти деформації. Проведено порівняльний аналіз зміни деформації в різних зонах для різних ділянок труби. Показано, що в першій зоні істинна пластична деформація не перевищує е = 0,2. В зоні вигину найбільша деформація — в верхній частини труби е ~ 1,0. На бокових та нижній частинах е = 0,5—0,7. Через зсув це значення значно більше, ніж розраховане зі зміни товщини перерізу. На ділянці за зоною вигину деформації нижньої та бокових стінок зростають до е = 0,8—1,2. Результати структурних досліджень підтверджують висновок про те, що зсувна компонента деформації, яка виникає при виготовленні холодно- деформованих вигинів, різко збільшує деформаційні характеристики в локальних ділянках трубних виробів, а це сприяє формуванню наноструктурних станів деформаційного походження. В зоні вигину спостерігається розорієнтована коміркова структура деформаційного походження з розміром комірок 100—200 нм. 1. Розенберг О. А. Формообразование крутоизогнутых отводов изгибом протягиваемой трубы / [О. А. Розенберг, В. А.Огородников, А. В. Грушко и др.] // — Вінниця : УНІВЕРСУМ. 2004. — 142 с. 2. Валиев Р. З. Нанокристаллические материалы, полученные путем интен- сивной пластической деформации / Р. З. Валиев, И. В. Александров. — M. : Логос, 2000 —272 с. 3. Луговской Ю. Ф. Механические свойства и механизмы разрушения слоистого технически чистого железа, полученного совместной прокаткой лент / [Ю. Ф. Луговской, Ю. Н. Подрезов, В. А. Назаренко и др.] // Порошковая металлургия. — 2017. — № 5/6. — C. 10—19. 4. Подрезов Ю. М. Зміна твердості по глибині дорожки тертя дефор- мованої сталі 20Х / [Ю. М. Подрезов, К. Е. Гринкевич, М. Д. Рудик та ін.] // Электронная микроскопия и прочность материалов. — К. : Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. — 2015. — Вып. 21. — С. 4—43. 5. Сегал В. М. Процессы пластического структурообразования металлов / [В. М. Сегал, В. И. Резников, В. И. Копылов и др.]. — Минск : Наука и техника, 1994. — 232 с. 6. Beygelzimmer Y. On ultrafine grained materials: properties and structure / Y. Beygelzimmer, V. Varyukhin, D. Orlov // Proc. of the Second Internat. Symp. — Los Alamos Nat. Lab. Edit., 2002. — P. 234—238. 7. Розенберг О. А. Технологическая механика деформирующего протягива- ния / [О. А. Розенберг, Ю. А. Цеханов, С. Е. Шейкин и др.]. — Воронеж : Изд-во Гос. технол. акад. — 2001. — 112 с. 8. Розенберг О. А. Формирование градиентной наноструктуры на поверх- ности деталей методом пластического деформирования / [О. А. Розен- берг, Н. В. Новиков, С. Е. Шейкин и др.] // Металлофиз. новейшие технологии. — 2004. — 26, № 11. — C. 1493—1500. 115 Cтруктура и механические свойства трубных отводов, полученных методом холодной деформации Ю. Н. Подрезов, Н. И. Даниленко, Н. В. Минаков, В. И. Даниленко, С. Е. Шейкин, С. Ф. Студенец Проанализировано распределение твердости и пластической деформации в разных участках трубного отвода: в зоне заневоленья (до выгиба), в области выгиба и в области отвода после зоны выгиба. Проведен сравнительный анализ изменения деформации в этих зонах. В первой зоне истинная пластическая деформация не превышает е = 0,2. В зоне выгиба наибольшая деформация — в верхней части трубы — е ~ 1. На боковых и нижнем участках е = 0,5—0,7. На участке за зоной выгиба деформации нижней и боковых стенок возрастают до е = 0,8—1,2. Результаты электронно-микроскопических исследований демон- стрируют наличие дисперсной (200 нм) разориентированной ячеистой струк- туры в зоне выгиба. Ключевые слова: трубные выгибы, твердость, пластическая деформация, нанозеренная структура. Structure and mechanical properties s of tube drains obtained by cold deformation technology Yu. M. Podrezov, М. І. Danylenko, М. V. Міnаkоv, V. І. Danylenko, S. Ye. Shеykin, S. F. Studenetc Distribution of hardness values and plastic deformation in different section of tube drain was analyzed. Deformation charts at cross- sections in bend and after bend zones ware designed. In zone before bending plastic deformation is not more then е = 0,2. In bending zone highest deformation value е ~ 1,0 was fixed in upper part, but in inner and lateral part the values essentially less: е = 0,5—0,7. In after bend zone increasing of plastic deformation these parts of tube up to: е = 0,8—1,2 is observed. TEM experiments demonstrate nanostructure with grain size d = 200 nm. Keywords: tube drain, hardness, plastic deformation, nanograin structure.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-133014
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0048
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:46:42Z
publishDate	2017
publisher	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
record_format	dspace
spelling	Подрезов, Ю.М. Даниленко, М.І. Мінаков, М.В. Даниленко, В.І. Шейкин, С.Є. Студенець, С.Ф. 2018-05-17T17:47:04Z 2018-05-17T17:47:04Z 2017 Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації / Ю.М. Подрезов, М.І. Даниленко, М.В. Мінаков, В.І. Даниленко, С.Є. Шейкин, С.Ф. Студенець // Электронная микроскопия и прочность материалов: Сб. научн. тр. — К.: ІПМ НАН України, 2017. — Вип. 23. — С. 104-115. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133014 539.2.669.13 Проаналізовано розподіл твердості та пластичної деформації в різних ділянках трубного відводу: в зоні заневолення (до вигину), в області вигину та області відводу після зони вигину. Проведено порівняльний аналіз зміни деформації в цих зонах для різних ділянок труби. В першій зоні істинна пластична деформація не перевищує е = 0,2. В зоні вигину найбільша деформація — в верхній частині труби е ~ 1,0. На бокових та нижній частинах е = 0,5—0,7. На ділянці за зоною вигину деформації нижньої та бокових стінок зростають до е = 0,8—1,0. Результати електронно-мікроскопічних досліджень демонструють на Проанализировано распределение твердости и пластической деформации в разных участках трубного отвода: в зоне заневоленья (до выгиба), в области выгиба и в области отвода после зоны выгиба. Проведен сравнительный анализ изменения деформации в этих зонах. В первой зоне истинная пластическая деформация не превышает е = 0,2. В зоне выгиба наибольшая деформация — в верхней части трубы — е ~ 1. На боковых и нижнем участках е = 0,5—0,7. На участке за зоной выгиба деформации нижней и боковых стенок возрастают до е = 0,8—1,2. Результаты электронно-микроскопических исследований демон-стрируют наличие дисперсной (200 нм) разориентированной ячеистой струк-туры в зоне выгиба. Distribution of hardness values and plastic deformation in different section of tube drain was analyzed. Deformation charts at cross- sections in bend and after bend zones ware designed. In zone before bending plastic deformation is not more then е = 0,2. In bending zone highest deformation value е ~ 1,0 was fixed in upper part, but in inner and lateral part the values essentially less: е = 0,5—0,7. In after bend zone increasing of plastic deformation these parts of tube up to: е = 0,8—1,2 is observed. TEM experiments demonstrate nanostructure with grain size d = 200 nm. uk Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Электронная микроскопия и прочность материалов Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації Cтруктура и механические свойства трубных отводов, полученных методом холодной деформации Structure and mechanical properties s of tube drains obtained by cold deformation technology Article published earlier
spellingShingle	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації Подрезов, Ю.М. Даниленко, М.І. Мінаков, М.В. Даниленко, В.І. Шейкин, С.Є. Студенець, С.Ф.
title	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
title_alt	Cтруктура и механические свойства трубных отводов, полученных методом холодной деформации Structure and mechanical properties s of tube drains obtained by cold deformation technology
title_full	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
title_fullStr	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
title_full_unstemmed	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
title_short	Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
title_sort	структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133014
work_keys_str_mv	AT podrezovûm strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT danilenkomí strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT mínakovmv strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT danilenkoví strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT šeikinsê strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT studenecʹsf strukturatamehaníčnívlastivostítrubnihvídvodívotrimanihmetodomholodnoídeformacíí AT podrezovûm ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT danilenkomí ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT mínakovmv ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT danilenkoví ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT šeikinsê ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT studenecʹsf ctrukturaimehaničeskiesvoistvatrubnyhotvodovpolučennyhmetodomholodnoideformacii AT podrezovûm structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology AT danilenkomí structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology AT mínakovmv structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology AT danilenkoví structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology AT šeikinsê structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology AT studenecʹsf structureandmechanicalpropertiessoftubedrainsobtainedbycolddeformationtechnology

Структура та механічні властивості трубних відводів, отриманих методом холодної деформації

Репозитарії

Схожі ресурси