Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба

Подано дані ультрасонографічного дослідження плечового суглоба при плечолопатковому больовому синдромі. Описано характерні ультразвукові особливості структурно-функціональних порушень артикулярних та параартикулярних тканин плечового суглоба при рiзних нозологiчних формах цього синдрому. Представлен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Международный медицинский журнал
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Яковенко, С.М., Котульський, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2017
Schlagworte:	Лучевая диагностика
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133156
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба / С.М. Яковенко, І.В. Котульський // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 4. — С. 87-91. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-133156
record_format	dspace
spelling	Яковенко, С.М. Котульський, І.В. 2018-05-19T19:15:17Z 2018-05-19T19:15:17Z 2017 Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба / С.М. Яковенко, І.В. Котульський // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 4. — С. 87-91. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133156 616.727.2.74-018.38:092]:073.4-8 Подано дані ультрасонографічного дослідження плечового суглоба при плечолопатковому больовому синдромі. Описано характерні ультразвукові особливості структурно-функціональних порушень артикулярних та параартикулярних тканин плечового суглоба при рiзних нозологiчних формах цього синдрому. Представлены данные ультрасонографического исследования плечевого сустава при плечелопаточном болевом синдроме. Описаны характерные ультразвуковые особенности структурно-функциональных нарушений артикулярных и параартикулярных тканей плечевого сустава при различных нозологических формах данного синдрома. Ultrasonography findings of the shoulder joint at humeroscapular pain syndrome are presented. The peculiar ultrasonography features of structural and functional disturbances of articular and paraarticular tissues of the shoulder joint in various nosological forms of humeroscapular pain syndrome are described. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Международный медицинский журнал Лучевая диагностика Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба Ультрасонографическая диагностика патологии костно-мышечных и хрящевых структур в области плечевого сустава Ultrasonography of musculoskeletal and cartilaginous pathology in the shoulder joint region Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
spellingShingle	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба Яковенко, С.М. Котульський, І.В. Лучевая диагностика
title_short	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
title_full	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
title_fullStr	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
title_full_unstemmed	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
title_sort	ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба
author	Яковенко, С.М. Котульський, І.В.
author_facet	Яковенко, С.М. Котульський, І.В.
topic	Лучевая диагностика
topic_facet	Лучевая диагностика
publishDate	2017
language	Ukrainian
container_title	Международный медицинский журнал
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
format	Article
title_alt	Ультрасонографическая диагностика патологии костно-мышечных и хрящевых структур в области плечевого сустава Ultrasonography of musculoskeletal and cartilaginous pathology in the shoulder joint region
description	Подано дані ультрасонографічного дослідження плечового суглоба при плечолопатковому больовому синдромі. Описано характерні ультразвукові особливості структурно-функціональних порушень артикулярних та параартикулярних тканин плечового суглоба при рiзних нозологiчних формах цього синдрому. Представлены данные ультрасонографического исследования плечевого сустава при плечелопаточном болевом синдроме. Описаны характерные ультразвуковые особенности структурно-функциональных нарушений артикулярных и параартикулярных тканей плечевого сустава при различных нозологических формах данного синдрома. Ultrasonography findings of the shoulder joint at humeroscapular pain syndrome are presented. The peculiar ultrasonography features of structural and functional disturbances of articular and paraarticular tissues of the shoulder joint in various nosological forms of humeroscapular pain syndrome are described.
issn	2308-5274
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133156
citation_txt	Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба / С.М. Яковенко, І.В. Котульський // Международный медицинский журнал. — 2017. — Т. 23, № 4. — С. 87-91. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT âkovenkosm ulʹtrasonografíčnadíagnostikapatologííkístkovomâzovihtahrâŝovihstrukturudílâncíplečovogosugloba AT kotulʹsʹkiiív ulʹtrasonografíčnadíagnostikapatologííkístkovomâzovihtahrâŝovihstrukturudílâncíplečovogosugloba AT âkovenkosm ulʹtrasonografičeskaâdiagnostikapatologiikostnomyšečnyhihrâŝevyhstrukturvoblastiplečevogosustava AT kotulʹsʹkiiív ulʹtrasonografičeskaâdiagnostikapatologiikostnomyšečnyhihrâŝevyhstrukturvoblastiplečevogosustava AT âkovenkosm ultrasonographyofmusculoskeletalandcartilaginouspathologyintheshoulderjointregion AT kotulʹsʹkiiív ultrasonographyofmusculoskeletalandcartilaginouspathologyintheshoulderjointregion
first_indexed	2025-11-25T23:46:42Z
last_indexed	2025-11-25T23:46:42Z
_version_	1850583885609435136
fulltext	87 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2017, № 4 © с. М. яКоВенКо, І. В. КоТУлЬсЬКий, 2017 w w w .im j.k h. ua УДК 616.727.2.74-018.38:092]:073.4-8 УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНА ДІАГНОСТИКА ПАТОЛОГІЇ КІСТКОВО-М’ЯЗОВИХ ТА ХРЯЩОВИХ СТРУКТУР У ДІЛЯНЦІ ПЛЕЧОВОГО СУГЛОБА С. М. ЯКОВЕНКО, канд. мед. наук І. В. КОТУЛЬСЬКИЙ ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», Харків, Україна Подано дані ультрасонографічного дослідження плечового суглоба при плечолопатковому бо- льовому синдромі. Описано характерні ультразвукові особливості структурно-функціональних порушень артикулярних та параартикулярних тканин плечового суглоба при рiзних нозологiчних формах цього синдрому. Ключовi слова: ультрасонографiя, плечовий суглоб, плечолопатковий больовий синдром. У наш час прийнято вважати, що больовий синдром у плечолопатковій ділянці, як правило, є симптомокомплексом поліетіологічного похо- дження. Його клінічні прояви можуть бути зу- мовлені патологічними процесами у зв’язковому апараті, що оточує плечовий суглоб, та у тканинах самого суглоба (артрит, артроз), вони також мо- жуть мати проекційний характер при патологіч- них змінах структур шийного та верхньогрудного відділів хребта (остеохондроз, спондилоартроз, функціональні блоки) [1–3]. Факторами ризику можуть бути пряма і непря- ма травми, а також хронічна мікротравматизація структур плечового суглоба. Нерідко захворювання виникають після фізичних навантажень, пов’язаних із професійною роботою чи спортом, коли паці- єнт довго виконує стереотипні рухи у плечовому суглобі [3]. Ці згруповані за клінічними ознаками синдроми умовно поділяють на три групи: 1) із пе- реважним ураженням нервів; 2) із переважним ураженням судин (артерій і вен); 3) із переваж- ним ураженням м’язів та сухожиль [4]. Як свідчить ортопедо-травматологічна прак- тика, патологічний процес у плечолопатковій ді- лянці, що клінічно виявляється болем та обме- женням об’єму рухів верхньої кінцівки, частіше за все зумовлений субакроміальним конфліктом, розривами сухожиль ротаторної манжети пле- ча, кальцифікованим тендинітом цих сухожиль, ушкодженням суглобової губи лопатки у зоні при- кріплення сухожилля довгої головки біцепса та ураження самої її у зоні міжгорбкової борозни [5]. Різноманіття етіологічних факторів та струк- турно-функціональних проявів патологічних змін у тканинах плечолопаткової ділянки при незна- чних відмінностях больової симптоматики ство- рює істотні утруднення у формуванні діагнозу без використання спеціальних інструментальних методів дослідження. Отже, тому у сучасній клі- нічній практиці метод ультрасонографії набуває важливого значення [6, 7]. Однак чітке визначення його можливостей у вирішенні цієї конкретної проблеми потребує об’єктивних доказів. Мета нашої роботи — на основі аналізу власних даних ультрасонографічного обстеження хворих із плечолопатковим больовим синдромом (ПЛБС) оцінити роль і можливості ультразвукових до- сліджень (УЗД) у диференціальній діагностиці патологічних змін артикулярних та параартику- лярних тканин у ділянці плечових суглобів і ви- явити найхарактерніші ультрасонографічні ознаки при різних нозологічних формах больового син- дрому цієї локалізації. На базі ДУ «Інститут проблем хребта та су- глобів ім. проф. М. І. Ситенка» було проведено обстеження 189 хворих зі скаргами на біль і по- рушення функції плечового суглоба. Серед обсте- жених було 89 (47,1 %) чоловіків та 100 (52,9 %) жінок віком від 18 до 75 років (середній вік хво- рих становив 52,52±3,1 року). У 105 (55,5 %) із них відзначали болі й обмеження рухів у право- му плечовому суглобі, у 68 (36,0 %) — у лівому та у 16 (8,5 %) дисфункція була виражена в обох суглобах (загалом 192 суглоби). Діагностика больового синдрому включала збір анамнезу та скарг із подальшим застосу- ванням клінічного огляду та інструментальних обстежень, серед яких, окрім рентгенологічного, найчастіше застосовували УЗД. У нашій практи- ці використовували ультразвукові системи Simens G-50 та Toshiba Aplio-500 з лінійними датчиками, що працюють на частоті 5–12 МГц, за стандарт- ною методикою [6, 7]. При УЗД плечових суглобів оцінювалися тов- щина, ехогенність, однорідність структури та наяв- ність додаткових включень у структурі сухожиль надостьового, підостьового, підлопаткового м’язів, сухожилля довгої головки двоголового м’яза та ключично-акроміальної зв’язки. Визначали також чіткість контуру головки плечової кістки та стан ключично-акроміального сполучення. Для вияв- лення обмежень рухової активності проводили ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА 88 ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА w w w .im j.k h. ua рухові проби. Установлювали також товщину, структуру та ехогенність дельтоподібного, над- та підостьового м’язів, довгої головки біцепса. Аналіз одержаних результатів дав змогу розпо- ділити обстежених хворих за нозологічними озна- ками на сім груп та виділити найбільш характерні ультрасонографічні критерії, що спостерігались при різних формах ПЛБС. У першу групу увійшли 36 осіб (11 жінок та 14 чоловіків) із рентгенологічно діагностованим остеохондрозом шийного відділу хребта. У про- цесі обстеження цю групу хворих було поділено на дві підгрупи: без структурних змін у периар- тикулярних тканинах плечового суглоба (1-а) та з проявами їх структурної перебудови (2-а). У 1-й підгрупі у 22 (61,1 %) пацієнтів було виявлено однорідну структуру (без патологічних включень) та симетричну товщину сухожиль на хворій та здоровій кінцівках. Контур головки плечової кістки був чіткий, рівний. Лише у трьох хворих було виявлено узурацію контуру ключично- акроміальних суглобів, що свідчило про артрозні зміни, у двох були ознаки запальних змін у клю- чично-акроміальному суглобі. Активність рухів у суглобі з больовими відчуттями була обмежена у чотирьох пацієнтів, що виявлялося при УЗД субакроміальним конфліктом (станом, при якому виникає конфлікт між великим горбком плечової кістки та акроміоном під час відведення верхньої кінцівки). Це обмеження рухової активності було пов’язане лише з наявністю больового синдрому у ділянці плечового суглоба. Пацієнти цієї підгрупи, як правило, скаржили- ся на періодичний тягнучий біль, іноді — з «про- стрілами», що виникали при навантаженні та лока- лізувалися по задній поверхні плеча. У 8 (36,4 %) пацієнтів біль іррадіював у шию, надпліччя, лікоть та кисть. Троє (13,6 %) пацієнтів скаржилися на оніміння у кисті. У 17 (77,3 %) хворих біль виникав спонтанно, без очевидних причин його провока- ції. У 5 (22,7 %) обстежених біль був пов’язаний із тривалим перебуванням у вимушеній позі (зо- крема, при роботі за комп’ютером). Нічний біль спостерігався у 3 (13,6 %) хворих і турбував про- тягом усієї ночі. Період від початку появи перелічених скарг до моменту обстеження у 13 (59,1 %) пацієнтів становив 1–6 міс, у 9 (40,9 %) — від 7 до 12 міс. У 2-й підгрупі у 14 (38,9 %) пацієнтів було виявлено незначне потовщення сухожиль надос- тьового, над- та підлопаткового м’язів і довгої головки біцепса та зниження їх ехогенності, що свідчило про наявність помірного запального про- цесу. У 7 (50,0 %) хворих структура сухожиль була неоднорідною. Контур головки плечової кістки чіткий, рівний. Зміни у ключично-акроміально- му суглобі спостерігалися у дев’яти хворих, серед яких у п’яти були прояви дегенеративних процесів, а у чотирьох — запальних. Рухова активність була обмеженою у дев’яти хворих, що при УЗД вияв- лялося субакроміальним конфліктом. Обмеження рухової активності у цьому випадку було пов’я- зане зі структурними змінами та потовщенням сухожилля надостьового м’яза ураженої кінцівки. У більшості випадків скарги були на періо- дичний біль, що виникав при навантаженні, він мав тупий, ниючий характер у 8 (57,1 %) осіб та тягнучий — у 4 (28,6 %). Біль локалізувався по задній поверхні плеча на рівні плечового суглоба. У 3 (21,4 %) хворих він іррадіював у шию. Двоє (14,3 %) пацієнтів відзначали оніміння кисті. Ніч- ний біль, що турбував на протязі всієї ночі, спосте- рігався у 9 (65 %) хворих. У 11 (78,7 %) пацієнтів больові відчуття у ділянці плечового суглоба вини- кали без видимих зовнішніх причин. Троє (21,3 %) хворих пов’язували початок больових відчуттів із травмою, навантаженням чи переохолодженням. Від початку проявів перелічених скарг до мо- менту обстеження у 8 (57,1 %) пацієнтів минуло від 1 до 6 міс, у 6 (42,9 %) — від 10 до 12 міс. На рентгенівських знімках шийного відділу хребта у пацієнтів обох підгруп було виявлено дегенеративні зміни у структурі хребців на рів- ні С4–С8. Другу групу було сформовано із 12 осіб (8 жі- нок та 4 чоловіків), середній вік яких становив 46,5±3,8 року. Вони вказували на періодичний тяг- нучий біль по задній поверхні плеча при підйомі верхньої кінцівки, на тупий біль та дискомфорт у паравертебральній ділянці з того ж боку. Прак- тично усі пацієнти цієї групи відзначали у нічний час ниючий біль у ділянці плечового суглоба, який різко посилювався при рухах та при лежанні на цьому боці. Больовий синдром у хворих розвивався поступово, з наростанням інтенсивності ниючих відчуттів упродовж тижнів і місяців. В анамнезі у чотирьох з них зазначалася травма верхньогруд- ного відділу хребта. При рентгенологічному обсте- женні у всіх було виявлено ознаки остеохондрозу хребта, найбільш виражені в грудному відділі. При сонографічному обстеженні у семи пацієнтів були ознаки тенориту і тендинозу сухожиль ротатор- ної манжети плечового суглоба та субакроміаль- ний конфлікт. У цій групі етіологічним чинником ПЛБС, на наш погляд, можуть бути структурні зміни в грудному відділі хребта, які зумовлюють іритацію прегангліонарних симпатичних волокон і, відповідно, розвиток проекційного болю та дис- трофічні процеси у тканинах верхньої кінцівки. До третьої групи було віднесено 57 пацієнтів (30 жінок та 27 чоловіків), середній вік яких ста- новив 51,5±1,8 року. Вони скаржилися на періо- дичний тупий, ниючий біль у проекції дельтопо- дібного м’яза та по передній поверхні плечового суглоба, що посилювався при навантаженні чи рухах у суглобі. Відзначався також нічний біль, який іррадіював у лікоть та передпліччя. Основна локалізація болю — ділянка плечового суглоба. У 34 (59,6 %) хворих виникнення больових від- чуттів чи обмеження рухової активності розпочи- налося повільно, без видимих причин. Десятеро (17,5 %) хворих пов’язують їх із перенавантажен- 89 ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА w w w .im j.k h. ua ням, 12 (21,1 %) — із переохолодженням. Лише в одного хворого зазначені симптоми спостеріга- лися після психоемоційного стресу. Період від початку проявів перелічених скарг до моменту обстеження у 38 (66,7 %) пацієнтів становив від 1 до 6 міс, у 19 (33,3 %) — від 7 до 12 міс. У 50 (87,7 %) хворих цієї групи при УЗД було встановлено ознаки запального процесу у периар- тикулярних тканинах, що виявлялися потовщен- ням сухожиль над- та підостьового, підлопатко- вого м’язів та сухожилля довгої головки біцепса, зниженням їх ехогенності, а у 29 (50,9 %) осіб — неоднорідністю структури цих утворень. Контур головки плечової кістки був чіткий, рівний. Деге- неративні зміни у вигляді узурпації контуру клю- чично-акроміального суглоба спостерігалися у 20 (35,1 %) хворих, запальні зміни, як набряк капсули та ключично-акроміальної зв’язки,— у 7 (12,3 %). На обмеження рухової активності у вигляді суб- акроміального конфлікту скаржилися 32 (50,9 %) обстежених. Ураховуючи, що у пацієнтів цієї групи не вдається чітко визначити етіологічні фактори розвитку ПЛБС і ультрасонографічні ознаки па- тологічних змін у периартикулярних тканинах мають дифузний, мінливий характер, ми схильні віднести цю форму ПЛБС до розряду М75.8 чи М75.9 МКХ-10 як неуточнену. Четверту групу становили 8 осіб (6 жінок та 2 чоловіки) із середнім віком 42,5±3,4 року, які скаржилися на періодичний біль тупого тягну- чого характеру, що локалізувався у зоні проекції сухожилля надостьового м’яза і посилювався при навантаженні на суглоб та при відведенні кінцівки вбік і вгору. При рухах біль іррадіював у плече та передпліччя по передній поверхні, спостерігалося значне обмеження рухової активності у плечово- му суглобі. У 7 (87,5 %) хворих початок больових відчуттів чи обмеження рухової активності було повільним, без видимих причин, а 1 (12,5 %) па- цієнт пов’язував його з переохолодженням. Від початку проявів перелічених скарг до моменту обстеження у 3 (37,5 %) пацієнтів ми- нуло від 1 до 3 міс, у 2 (25 %) — від 4 до 6 міс, у 3 (37,5 %) — понад 12 міс. У всіх обстежених цієї групи при УЗД були запальні зміни у структурі сухожилля надостьо- вого м’яза. Сухожилля потовщене, ехогенність його знижена, структура неоднорідна. У структурі візуалізувалися гіперехогенні включення різного розміру (кальцинат). Структурні зміни в інших сухожиллях (підостьового, підлопаткового м’язів та довгої головки біцепса) були відсутні. Контур головки плечової кістки чіткий, рівний. Струк- турні зміни у тканинах ключично-акроміального суглоба відсутні. Обмеження рухової активності спостерігалося в 7 (77,7 %) суглобах, лише у двох із них об’єм рухів був збережений, що пов’язано з помірним запальним процесом у структурі сухо- жилля та невеликим розміром включення. Таким чином, результати сонографічного об- стеження ділянки плечового суглоба у пацієнтів цієї групи дають змогу сформулювати діагноз як кальцифікуючий тендиніт сухожилля надостьо- вого м’яза. Особливістю клінічних ознак у 15 пацієнтів п’ятої групи (2 жінки та 13 чоловіків, середній вік яких становив 45,4±3,6 року) були скарги на тупий ниючий біль у зоні проекції ключично- акроміального суглоба, що посилювався при від- веденні плеча. Біль іррадіював у ділянку плеча. Обмеження рухової активності спостерігалося лише у 2 (17,4 %) хворих у вигляді субакроміаль- ного конфлікту. На виникнення больових відчуттів у зоні плечового суглоба при високому відведенні плеча (вище 90˚) скаржилися 13 (86,6 %) пацієнтів Більшість (11 (73,3 %)) хворих пов’язували початок появи больових відчуттів із перенаванта- женням, тільки 2 (13,3 %) — із переохолодженням і у 2 (13,3 %) хворих болі виникли без видимих причин. Від початку виникнення перелічених симп- томів до моменту обстеження у 9 (60 %) пацієн- тів минуло 1–3 міс, у 4 (26,7 %) — від 4 до 6 міс, у 2 (13,3 %) — понад 12 міс. При ультрасонографічному обстеженні у всіх пацієнтів цієї групи було виявлено структурні зміни лише у ключично-акроміальному суглобі. Структура периартикулярних тканин плечового суглоба була не змінена. У 15 хворих установлено розширення суглобової щілини. Ехогенність капсу- ли та поверхневої ключично-акроміальної зв’язки була знижена, структура їх однорідна, гомогенна. Візуалізувалося випинання капсули. Ключиця та акроміон були на одному рівні. В 1 (6,7 %) хворого ключиця краніально зміщена відносно акроміона. Отримані дані УЗД в 14 (93,3 %) випадках від- повідали незначному пошкодженню ключично- акроміального суглоба або розтягненню зв’язки, а в одного хворого спостерігалося значне пошко- дження ключично-акроміального суглоба. Таким чином, у пацієнтів цієї групи провідними струк- турно-функціональними порушеннями у ділян- ці плечового суглоба були прояви остеоартриту ключично-акроміального суглоба. Шосту групу становили 10 жінок із середнім віком 45,4±3,6 року, які скаржилися на постійний біль у ділянці плечового суглоба, що різко поси- лювався при рухах верхньої кінцівки. Об’єм рухів у плечовому суглобі поступово знижувався у про- цесі захворювання і у деяких із цих пацієнток був суттєво обмежений. Захворювання розпочиналося поступово, без впливу явних провокуючих факто- рів. Усі хворі скаржилися на постійний гострий біль у ділянці плечового суглоба, що посилювався при рухах та у нічний час, створюючи значне об- меження рухової активності у суглобі. Від початку розвитку перелічених скарг до мо- менту обстеження у 5 пацієнток минуло 1–3 міс, у 4 — 4–6 міс, одна жінка захворіла більш ніж 8 міс тому. 90 ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА w w w .im j.k h. ua При УЗД у всіх хворих цієї групи сухожилля довгої головки біцепса було потовщене та оточе- не синовіальною рідиною, ехогенність його була знижена, однак структура не порушена порівня- но зі здоровою кінцівкою. Спостерігалося також значне потовщення суглобової капсули та зни- ження її ехогенності, що свідчило про її набряк. У 2 (20 %) осіб було потовщене ще й сухожилля надостьового м’яза на тлі зниженої його ехогеннос- ті та однорідної структури. Ехогенність, структура та товщина сухожиль підостьового та підлопатко- вого м’язів були не змінені. При активних пробах у всіх 10 хворих спостерігалося значне обмеження рухів у суглобі, що виражалося імпінджмент-син- дромом. Остаточний діагноз у цій групі хворих був зумовлений проявами суттєвих структурних змін у капсулі суглоба і формулювався як адге- зивний капсуліт. Сьому групу було сформовано із 35 осіб (16 жі- нок і 19 чоловіків) із середнім віком 53,8±3,6 року, які мали скарги на біль та обмеження активних рухів у плечовому суглобі, що були пов’язані з травматичним ушкодженням або значним фі- зичним навантаженням. Після проведення УЗД у пацієнтів зі скар- гами на біль, що посилювався при рухах, та об- меження чи повну відсутність рухової активності у плечовому суглобі, зумовлені травматичними чинниками, було виявлено значні зміни у пери- артикулярних тканинах без порушення структур- них показників у 17 (48,5 %) осіб (1-а підгрупа). У 18 (51,5 %) хворих при ультразвуковому ска- нуванні візуалізувався повний чи частковий роз- рив окремих сухожилль, що складають ротаторну манжету плеча (2-а підгрупа). Серед пацієнтів 1-ої підгрупи у 12 (70,6 %) випадках відзначали значне потовщення, різке зниження ехогенності сухожиль довгої головки біцепса, надостьового, підостьового та підлопаткового м’язів, що свідчи- ло про значні посттравматичні запальні процеси у них, унаслідок яких виникало порушення ру- хової активності в плечових суглобах у вигляді субакроміального конфлікту або імпінджмент- синдрому. Лише у 3 (17,8 %) хворих були помір- ні зміни у структурі периартикулярних тканин. Контур головки в переважній більшості випадків чіткий і рівний. У 2-й підгрупі в 11 (61,1 %) осіб УЗД виявила повний розрив ротаторної манжети, характерною ознакою якого була відсутність візуалізації струк- тури сухожилля надостьового м’яза у типовому місці. Сонографічно у зоні розриву іноді візуа- лізувалося однорідне анехогенне утворення, яке відповідало гематомі. Суглобовий простір, як пра- вило, був різко звужений. Нижній край дельтопо- дібного м’яза розташовувався близько до контура головки плечової кістки. Структура сухожилля підостьового м’яза була потовщена за рахунок рефракції або не візуалізувалася. Активні рухи в плечовому суглобі або були відсутні, або значно обмежені (спостерігався імпінджмент-синдром). У порожнині суглоба містилася вільна рідина. Сухожилля довгої головки біцепса часто було по- товщене і, відповідно, ехогенність його знижена. Наявність оточуючої сухожилля рідини вказувала на прояви супровідного теносиновіту. Часткове пошкодження ротаторної манжети спостерігалося у 6 (33,3 %) обстежених переваж- но похилого віку. Ультразвукова картина відзна- чалася наявністю гіпоехогенної лінійної смуги чи кількох маленьких смужок у структурі сухожилля надостьового м’яза, що характеризувало неодно- рідність його структури. У процесі дослідження відзначено локальне або дифузне його потовщення порівняно з контрлатеральним боком, зниження ехогенності (за рахунок набряку). Спостерігали- ся зміни, характерні для тендиніту, у структурах сухожиль довгої головки біцепса, підостьового і рідше підлопаткового м’язів. У більшості ви- падків у постраждалому суглобі були обмежені активні рухи у вигляді субакроміального конфлік- ту. Вільна рідина у порожнині суглоба чи сумках не візуалізувалася. У половині випадків спосте- рігалися ознаки дегенеративних змін у структурі периартикулярних тканин, які виражалися у стон- шенні сухожиль та капсули суглоба, підвищенні їх щільності, узурації контуру головки плечової кістки та суглобових поверхонь ключично-акро- міального суглоба. Як свідчать наведені дані, клінічна картина больового синдрому у ділянці плечового сугло- ба несуттєво відрізняється при різних клінічних варіантах його походження. Відповідно диферен- ціальна діагностика різних форм ПЛБС лише на основі клінічного і рентгенологічного обстежен- ня має обмежені можливості. У той же час УЗД м’якотканинних параартикулярних структур дає змогу чітко констатувати характер структурно- функціональних порушень і визначити їх нозоло- гічну форму. Одержані результати узгоджуються з відомими літературними даними про високу ін- формативність та об’єктивність ультрасонографії в діагностиці запальних, дистрофічних та травма- тичних порушень м’якотканинних структур опор- но-рухової системи, зокрема, у ділянці плечового суглоба [8–10]. Таким чином, окремі нозологічні форми ПЛБС мають свої особливі ультрасонографічні ознаки, що свідчить про важливу роль УЗД у диференціаль- ній діагностиці цих больових синдромів. За його допомогою вдається диференціювати ситуації, коли біль у ділянці плечового суглоба може бути пов’язаний з патологічними змінами у структурі артикулярних та периартикулярних тканин пле- чового суглоба (тендиніт сухожиль ротаторної манжети, кальцифікуючий тендиніт сухожилля надостьового м’яза, пошкодження сухожиль та зв’язок, адгезивний капсуліт), від станів, коли він не пов’язаний з такими локальними процеса- ми, а має «відбитий» характер, який зумовлений дистрофією структур шийного чи грудного відділу хребта. Детальні ознаки характеру травматичних 91 ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА w w w .im j.k h. ua ушкоджень периартикулярних тканин у ділянці плечового суглоба також досить чітко виявляються методом ультрасонографії, тому таке обстеження м’якотканинних утворень після травми плечового суглоба можна віднести до пріоритетних діагнос- тичних методів. С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Боль в области плечевого сустава: подход невро- патолога / О. А. Солоха // Consilium medicum.— 2004.— Т. 6, № 2.— С. 92–95. 2. Болевой синдром в плечелопаточной области: современные подходы к диагностике и лечению / А. С. Никифоров, О. И. Мендель // Укр. ревмато- логічний журн.— 2009.— № 4.— С. 69–74. 3. Боль в плече и периартрит плечевого сустава: диа- гностика и лечение / Н. А. Хитров // Поликлини- ка.— 2015.— № 1.— С. 40–46. 4. Плечелопаточный болевой синдром: моногр. / С. П. Миронов, Е. Ш. Ломатидзе, М. Б. Цыкунов [и др.].— Волгоград: ВГМУ, 2006.— 287 с. 5. Плечолопатковий періартрит: вчора, сьогодні, за- втра / С. С. Страфун, Р. О. Сергієнко, О. С. Стра- фун // Боль. Суставы. Позвоночник.— 2011.— № 1.— С. 102–106. 6. Ультразвуковые исследования костно-мышечной системы: практ. рук. / Ю. МакНелли.— М.: Видар, 2007.— 395 с. 7. Абдуллаев Р. Я. Ультрасонография плечевого сустава: учеб. пособ. / Р. Я. Абдуллаев, Г. В. Дзяк, Т. А. Дуд- ник.— Харьков: Нове слово, 2010.— 88 с. 8. Еськин Н. А. Ультрасонография повреждений ро- таторной манжеты / Н. А. Еськин // М-SonoAce Ultrasound.— 2007.— № 16.— С. 24–30. 9. Sofka C. M. Detection of muscle atrophy on routine sonography of the shoulder / C. M. Sofka, Z. K. Haddad, R. S. Adler // J. Ultrasound Med.— 2004.— № 23.— P. 1031–1034. 10. Абдуллаєв Р. Я. Ультрасонографія плечового по- яса: методичні аспекти і нормальна анатомія / Р. Я. Абдуллаєв, Т. А. Дудник // Укр. ревматоло- гічний журн.— 2009.— № 17.— С. 140–145. УЛЬТРАСОНОГРАФИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА ПАТОЛОГИИ КОСТНО-МЫШЕЧНЫХ И ХРЯЩЕВЫХ СТРУКТУР В ОБЛАСТИ ПЛЕЧЕВОГО СУСТАВА С. М. ЯКОВЕНКО, И. В. КОТУЛЬСКИЙ Представлены данные ультрасонографического исследования плечевого сустава при плечело- паточном болевом синдроме. Описаны характерные ультразвуковые особенности структурно- функциональных нарушений артикулярных и параартикулярных тканей плечевого сустава при различных нозологических формах данного синдрома. Ключевые слова: ультрасонография, плечевой сустав, плечелопаточный болевой синдром. ULTRASONOGRAPHY OF MUSCULOSKELETAL AND CARTILAGINOUS PATHOLOGY IN THE SHOULDER JOINT REGION S. M. YAKOVENKO, I. V. KOTULSKYI Ultrasonography findings of the shoulder joint at humeroscapular pain syndrome are presented. The peculiar ultrasonography features of structural and functional disturbances of articular and paraar- ticular tissues of the shoulder joint in various nosological forms of humeroscapular pain syndrome are described. Key words: ultrasonography, shoulder joint, humeroscapular pain syndrome. Надійшла 28.09.2017

Ультрасонографічна діагностика патології кістково−м'язових та хрящових структур у ділянці плечового суглоба

Institution

Ähnliche Einträge