Інтертекст як конструктивний чинник множинного втілення суб’єкта монодрами Ю.Щербака “Стіна”

• Published in: Слово і Час
• Date: 2009
• Main Author: Шаповал, М.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
• Subjects: Питання теоретичні
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133212
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Інтертекст як конструктивний чинник множинного втілення суб’єкта монодрами Ю.Щербака “Стіна” / М. Шаповал // Слово і Час. — 2009. — № 6. — С. 39-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

У статті окреслюється концепція монодрами відомого режисера, драматурга й теоретика театру
 М.Євреїнова, що побудована на принципах емпатії та ідентифікації глядача, внутрішньої централізації
 дії і виокремлення єдиного суб’єкта дії як жанротворчого чинника. На тлі цієї концепції за допомогою
 інтертекстуальних методик розглянуто п’єсу Ю.Щербака “Стіна”, яку проінтерпретовано як монодраму з
 єдиним персонажем, що інкорпорує кілька інтертекстуально мотивованих суб’єктних інстанцій. This article outlines the concept of monodrama developed by famous stage-director, dramatist and theatre
 theorist Nikolai Yevreinov, which was guided by the principles of empathy and identifi cation on the part of
 the spectator as well as of internal centralisation of action and isolation of a single subject of the action as a
 genre-creating factor. Against this background, Yu. Shcherbak’s play “The Wall” was interpreted by means of
 intertextual analysis and thus categorised as monodrama with a single personage that incorporates several
 intertextually motivated planes of subjectivity. В статье определяется концепция монодрамы известного
 режиссера, драматурга и теоретика театра Н.Евреинова,
 которая выстраивается на принципах эмпатии и идентификации
 зрителя, внутренней централизации действия, и обоснования
 единого субъекта действия как жанрообразующего фактора.
 На фоне этой концепции и при помощи интертекстуальных
 методик рассматривается пьеса Ю.Щербака “Стена”, которую
 проинтерпретировано как монодраму с единым персонажем, который
 инкорпорирует несколько интертекстуально мотивированных
 субъектных инстанций.