Комічна інверсія як стратегія жіночого тексту (за повістю “14” Фаїни Грімберг)

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2009
• Автор: Улюра, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
• Теми: Зарубіжна література
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133342
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Комічна інверсія як стратегія жіночого тексту (за повістю “14” Фаїни Грімберг) / Г. Улюра // Слово і Час. — 2009. — № 7. — С. 51-60. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

На матеріалі повісті “14” російської письменниці Фаїни Грімберг вивчаються механізми пародії як заміни знаків системи на знаки іншої системи в контексті рецепції та репрезентації жіночого тексту. Комічна інверсія за таких умов постає наповненням традиційних художніх типів і тем (скажімо, мотиву полону) новим значенням у спробах протистояти впливам домінантної культури. Особливу увагу зосереджено на механізмах трансформації сексуальності в метафору статі в межах постмодерної культури. Basing on the short story “14” by the Russian prose writer Faina Grimberg, we analyse such parodying mechanisms as changing the signs of one system into the signs of the other within the context of reception and representation of women's writing. In this case, comic inversion becomes apparent in fi lling traditional literary types and topics (e.g. the motif of capture) with new meaning in an attempt to resist the infl uence of the dominant culture. Special attention is paid to the postmodernist mechanisms of transformation which convert sexuality into the metaphor of sex. На материале повести «14» российской писательницы Фаины Гримберг анализируются механизмы пародии как смены знаков системы на знаки другой системы в контексте рецепции и репрезентации женского текста. Комическая инверсия в этом случае является наполнением традиционных художественный типов и тем (скажем, мотива пленения) новым значением в попытках противостоять влиянию доминантной культуры. Особое внимание уделяется механизмам трансформации сексуальности в метафору пола в постмодернистской культуре.