Гетерогенна прозова структура як ергодичний гіпертекст (“Дослідження досконалості” Сави Дам’янова)

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2009
• Автор: Татаренко, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
• Теми: Зарубіжна література
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133344
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Гетерогенна прозова структура як ергодичний гіпертекст (“Дослідження досконалості” Сави Дам’янова) / А. Татаренко // Слово і Час. — 2009. — № 7. — С. 67-75. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

У статті розглянуто поетикальні проблеми ергодичного гіпертексту на прикладі гетерогенної прозової структури – “Дослідження досконалості” (1983) відомого сербського письменника-постмодерніста Сави Дам’янова. Особлива увага звертається на аналіз формотворчих аспектів іманентної поетики прозаїка (семантизація форми, наративна стратегія, особливості функціонування різних дискурсів), а також на використання техніки пастиша для досягнення постмодерного ефекту амбівалентності авторської позиції у творі. The paper explores the specifi city of ergodic hypertext exemplifi ed by a specimen of heterogeneous prose structure, that is, by “The Enquiry into Perfection” written by a well-known Serbian postmodernist author Sava Damianov. Special attention is paid to the analysis of formative factors within the prosaist’s immanent poetics (semantization of form, narrative strategy, representation of various discourses etc.), and to the role of pastiche technique in creating the ambivalence of the author’s voice in postmodernist texts. В статье изучаются проблемы эргодического гипертекста на примере гетерогенной прозовой структуры – “Изучение совершенства” (1983) известного сербского писателя- постмодерниста Саввы Дамьянова. Особое внимание обращается на анализ формообразующих аспектов имманентной поэтики прозаика (семантизация формы, наративные стратегии, особенности функционирования различных дискурсов), а также на использование техники пастиша для достижения постмодерного эффекта амбивалентности авторской позиции в произведении.