Екзистенціальна концептосфера в художньому мовомисленні роману Івана Багряного “Людина біжить над прірвою”

• Published in: Слово і Час
• Date: 2009
• Main Author: Бондаренко, А.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2009
• Subjects: Logos
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/133557
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Екзистенціальна концептосфера в художньому мовомисленні роману Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” / А. Бондаренко // Слово і Час. — 2009. — № 10. — С. 85-92. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Статтю присвячено проблемі інтердискурсивних зв’язків української художньої мови й західноєвропейської філософії ХХ століття. Авторка доводить, що в текстовій площині роману Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” розгорнуто цілісну словесно-художню концепцію перебування людини на межі життя і смерті. Зазначена система тісно переплітається з основоположними концептами екзистенціальної філософії. Проектування вказаних концептів на площину художнього твору сприяє розкриттю його світоглядного змісту, заповненню семантичних лакун. This article is dedicated to the problem of interdiscursive links between Ukrainian artistic language and West- European philosophy of the 20th century. The author argues that on the textual level the novel “A Man Running on the Verge of Precipice” can be read as a coherent model of the borderline condition of man placed between life and death. This model is closely associated with the fundamental concepts of existentialist philosophy. Being projected upon the literary text, these concepts facilitate the process of revealing its worldview meaning, thus filling its semantic lacunae. Статья посвящена проблеме интердискурсивных связей украинского художественного языка и западноевропейской философии ХХ века. Автор доводит, что в текстовой плоскости романа Ивана Багряного “Человек бежит над пропастью” развернуто целостную словесно-художественную концепцию пребывания человека на границе между жизнью и смертью. Указанная система тесно связанна с основоположными концептами экзистенциальной философии. Проектирование указанных концептов на плоскость художественного произведения содействует раскрыванию его мировоззренческого содержания, заполнению семантических лакун.